Ведущая программы "Забытые истории большого города" на Радио Вести, журналист, сценарист

Вулиця Володимирська

З цієї вулиці розпочинався давній Київ, звідси пішло стародавнє князівство. Ледве не половина подій описаних у давніх літописах, відбувалися тут. Тільки тоді Володимирська ще не була прямим проспектом.

Цю вулицю можна назвати не лише лідером за довжиною у Старому місті, але й чемпіоном за віком усіх разом взятих центральних магістралей столиці. Найдавнішою її частиною був квартал між сучасним Андріївським узвозом і вулицею Великою Житомирською. На їх перехресті й досі зберігся фундамент давніх Софіївських воріт, вимощений червоним кварцитом.

За часів Київської Русі цей район був культурно-адміністративним центром граду. Адже саме тут знаходилась Десятинна Церква - перша кам’яна церква граду Володимира і замок князя. Археологи кажуть, що тут були три дуже цікаві за формою палаци. У центрі було квадратне, а з боків розташовувалося два прямокутних приміщення. Палаци могли бути і 2-3поверховими, нижній поверх- кам’яним, а верхній дерев’яним. Нині ж тут знаходиться Історичний музей.

Та після розгрому Києва монголо-татарами, район Володимирської вулиці занепав. А через спустошення від кримського хана Менглі – Гінея - це місце взагалі покинули мешканці. Протягом 600-сот років усе життя столиці сконцентрувалося на ремісничому Подолі. Відроджуватися, як фенікс з попелу, сучасна Володимирська почала з початку ХІХ століття. З 1833 року почали утворюватися маленькі вулички Андріївська - від Подільських воріт до Десятинної церкви, Софіївська - звідси до величної Софії, і Золота, що продовжувалась до Золотих воріт.

Поєднавши у собі усі символи столиці, Володимирська повертає свою законну історичну роль у житті міста. Адже з середини ХІХ століття тут зосередилися адміністративний, релігійний, науковий та культурний центри Києва. Пізніше це все відійшло на другий план у порівнянні з магазинами, банками та розважальними закладами Хрещатика. Та Володимирська назавжди зберегла імідж інтелектуально-мистецького осередку, а також невичерпного джерела археологічних пам’яток.


Поделиться: