СЛУШАЙТЕ РАДИО «ВЕСТИ» ГДЕ УДОБНО И КОГДА УГОДНО!

Дубль W

Виктор Коваленко: "У меня был выбор между Динамо и Шахтером"

Разговариваем о матче "Шахтера" с "Шальке" и пути Виктора Коваленко в футболе.

"Игра с “Шальке” – мой лучший матч в составе “Шахтере”".

"У меня был выбор между “Динамо” и “Шахтером”, в Донецке понравилось больше – выбрал их".

СТЕНОГРАММА ЭФИРА 

Віктор Вацко:

- Вітю, доброго вечора, дякую, що ти з нами. Користуючись нагодою, ми вітаємо тебе і твою команду з перемогою над «Шальке» у Лізі Європи та з виходом до 1/8 фіналу. З цього я і хочу розпочати нашу розмову – з теми Ліги Європи і матчів проти «Шальке».

У Львові, в першому поєдинку ви зіграли 0:0. Після матчу ти давав інтерв’ю і сказав, що впевнений, що в Німеччині ви заб’єте м’яч у ворота суперника. Звідки така впевненість? Це впевненість, віра чи був просто прогноз?

Виктор Коваленко:

- Спасибо за поздравления. Не знаю. Во Львове, все-таки, была наша первая официальная игра, очень напряженная. Был новый коллектив. Ведь ушли два таких важных игрока. В ней мы сплотились. После первой игры, даже не знаю откуда, но знал, что забьем.

Віктор Вацко:

- Після першого матчу ви говорили, що десь впевненості трішки забракло. Було видно що злагодженості не вистарчає. Говорили, що відсутній ігровий тонус офіційних матчів. В Гельзенкірхені цього не було і зіграли з величезною впевненістю. З чим це було пов’язано? Ви остаточно ще у Львові зрозуміли, що «Шальке» можна обігрувати, ось це «Шальке» можна проходити?

Виктор Коваленко:

- Да мы еще перед игрой понимали, что «Шальке» можно проходить. Каждую команду можно проходить. Это футбол. А там все бывает.

Віктор Вацко:

- Просто, розумієте, в Німеччині про «Шальке» писали, як про головного фаворита цього матчу, як про одну із найбагатших команд за підбором виконавців, за вартістю виконавців, одну із найкращих команд Німеччини. І для них – це траур, там – просто катастрофа.

Виктор Коваленко:

- Перед второй игрой все думали, что «Шальке» пройдет, что они выиграют 3:0 и у нас нет шансов. Мы сплотились, вышли все, как одна команда, и сыграли в наш футбол.

Віктор Вацко:

- Можеш сказати, що матч у Гельзенкірхені став найкращим у твоїй кар’єрі у складі першої команди «Шахтаря»?

Виктор Коваленко:

- На данный момент – да. Это был самый лучший мой матч в первой команде «Шахтера».

Віктор Вацко:

- Які спогади? Що запам’яталось найбільше: коли за рахунку 0:0 розігнав першу гольову атаку, коли забив м’яч, чи коли летіли в тебе із трибуни різні предмети. Адже це теж ознака – сили, рівня…

Виктор Коваленко:

- Если честно, то вся игра запомнилась, весь настрой, как перед игрой было, как нас настраивал Мистер. И самый момент такой кульминационный – это гол. Все-таки – первый в еврокубках. Он запомнится надолго.

Віктор Вацко:

- А як Містер налаштовував? Ось тобі особисто, що говорив?

Виктор Коваленко:

- Именно мне он ничего не говорил. Всю команду настраивал так, что должны вийти, должны показать, должны их переиграть тактически и не только…

Віктор Вацко:

- Ну, вам це вдалось. Дуже і дуже організовано відіграли.

Виктор Коваленко:

- Это да. Все сыграли на своих позициях организованно, что сзади, что впереди. И атаковали всей командой, и оборонялись.

Віктор Вацко:

- Вітю, а от скажи, будь-ласка, розуміючи, що Тейшейра іде з команди за великі гроші, коли ти читав інтерв’ю, чи аналітику від представників «Шахтаря», було зрозуміло, що ти будеш тією людиною, яка замінить Тейшейру. Мені цікаво, як тобі живеться і працюється, при усвідомленні, що мільйони людей, які вболівають за твою команду, очікують, що саме ти заміниш лідера, людину, яка забила 30 м’ячів в сезоні? Це не створює на тебе додаткового тиску?

Виктор Коваленко:

- В первую очередь это – льстит. Но все равно – это большое давление. Я, когда начал читать, сначала не воспринимал так сильно. Но потом, когда – вникал больше и больше, это начало волновать, создавать психологическое давление, так что было немного тяжело.

Віктор Вацко:

- Розмови в колективі, розмови з Містером. Що говорили, наскільки підтримували, підбадьорювали. От, я зараз читав інтерв’ю Даріо Срни, де він теж говорить про велику віру в тебе, що ти повинен вирости до рівня топ-футболіста. Підтримка команди і тренерського штабу – наскільки вона відчувається, наскільки вона важлива, наскільки вона потрібна?

Виктор Коваленко:

- Команда очень сильно и помогала, и поддерживала – буквально все игроки. Ракицкий сначала на сборах сказал: «Забьешь!», потом сейчас сказал: «Забьешь!». И видите – сбылось. Дарио Срна тоже хорошо помогает, и Мистер поддерживает, когда нужно. Когда не нужно – может и напихать, конечно, когда нужно – поддерживает.

Віктор Вацко:

- Ти на різних позиціях грав в «Шахтарі» на футбольному полі: грав опорним півзахисником, щоправда – верхнім, грав на позиції вінґера, на позиції десятки – під нападаючим. На якій позиції тобі найкомфортніше грати, на якій позиції ти можеш найкраще розкритися на футбольному полі?

Виктор Коваленко:

- В таком возрасте, мне кажется, главное играть в футбол. А на какой позиции? Можно правого полузащитника, можно центрального. Мне все равно. И Мистер ставил и говорил: «главное сейчас – играть». Был Тейшейра – туда, конечно не поставил. Так получилось, что ставил с фланга, в центр. Конечно, само удобно мне сейчас играть под нападающим.

Віктор Вацко:

Ми зійшлись на думці, що тобі найзручніше грати на позиції десятого номера – під нападаючим. А ти завжди грав у своїй кар’єрі на цій позиції і в цьому амплуа?

Виктор Коваленко:

В детстве всегда играл под нападающим – это в Херсоне еще было. Потом, когда пришел в «Шахтер», то меня начали пробовать справа в защите, и потом уже закрепился в середине поля – не чистый опорный, а чуть-чуть вперед выдвигаться.

Віктор Вацко:

- … Як восьмий номер – Тоні Кроос або Бастіан Швайншайгер. До речі, друзі, зверніть увагу, Вітя Коваленко подібний на одну молоду зірку німецького футболу – Юліана Брандта із Леверкузенського «Байєра».

Вітю, у тебе дуже стрімко все почалось – такий от стрімкий злет у професійній кар’єрі. Але був же і 2015 рік, про який ми теж не можемо забувати. У 2015 році був Чемпіонат світу U-20 у Новій Зеландії. І на ньому ти забив 5 м’ячів, став найкращим бомбардиром Чемпіонату світу, і отримав «Золоту бутсу». А є в твоїй кар’єрі цінніший приз, аніж оця «Золота бутса»?

Виктор Коваленко:

- На данный момент – конечно нет. Это такой важный приз, который у меня дома стоит. Когда гости заходят, смотрят…

Віктор Вацко:

- Хвалишся?..

Виктор Коваленко:

- Нет, говорю: «Смотрите!». Мне сейчас картину подарили на День рождения. Тоже висит, приходят, смотрят, наслаждаются.

Віктор Вацко:

- Якщо згадувати той Чемпіонат світу і матч проти збірної Сполучених Штатів Америки, в якому ти забив три м’ячі, мені цікаво, для тебе більш пам’ятна подія в твоїй футбольній кар’єрі це матч проти Штатів і хет-трик у ворота США чи все таки матч проти «Шальке» і перший гол на дорослому рівні у єврокубках?

Виктор Коваленко:

- На тот момент, еще до «Шальке», был, конечно, хет-трик в Чемпионате мира. А сейчас – не знаю. Сейчас – надо задуматься, поспорить… Даже сам не могу понять, что важнее.

Віктор Вацко:

-Ти заспокоївся, чи емоції все одно ще переповнюють?

Виктор Коваленко:

- Конечно успокоился. Но, все равно, чуть-чуть остаток еще есть после этой игры. Такое у всех хорошее настроение: что у меня, что у команды. Готовимся сейчас дальше – на Кубок и даже на Лигу Европы.

Віктор Вацко:

- Ейфорії, я так розумію, – немає. Щоправда «Андерлехт», як суперника у Лізі Європи, як команда сприймає? Ти казав перед жеребкуванням, що ти хотів би «Андерлехт».

Виктор Коваленко:

- Я сразу сказал, что я хочу «Андерлехт», потому что у меня воспоминания хорошие про юношескую Лигу чемпионов. Так что мне хотелось бы с ними сыграть. А так хорошо восприняли жеребьевку. С каждой командой можно играть и с ними тоже. Они тоже идут, как «Шальке»: играют то хорошо, то не хорошо – не стабильно.

Віктор Вацко:

- Дивився для себе матчі за участю «Анднолехта», якісь нарізочки чи ще до того не доходило?

Виктор Коваленко:

- Только обзоры смог смотреть.

Віктор Вацко:

- Зрозуміло. Давай трішечки – про початок твоєї кар’єри. Ти сказав, що із Херсона, народився у Херсоні. А як сталося, що ти прийшов у футбол? Твої батьки пов’язані з футболом?

Виктор Коваленко:

- Да нет. У меня самые обычные родители. Папа в школе всеми видами занимался. Потом начал со мной индивидуально заниматься. У меня возле дома сразу стадион, и он со мной начал заниматься. Говорил: – если набьешь столько-то раз, я тебе денег дам или такое…

Віктор Вацко:

- А скільки разів – цікаво? Я чому питаю? У мене син. Він також починає займатись футболом. Ну, і я те ж саме сказав. Ну, не гроші – «Лего».

Славик Варда:

- Осторожно, все равно Макс смотрит сейчас нас! И вот теперь – знает чего просить…

Віктор Вацко:

- Ну, іскільки ж?

Виктор Коваленко:

- Ну, чесно, не помню уже. Давно это было. Не вспомню сейчас.

Віктор Вацко:

- Батько з тобою займався індивідуально, потім секція якась? Як далі?

Виктор Коваленко:

- Да, занимался индивидуально. Потом лет в шесть отдали меня Володину Владимиру Владимировичу – сейчас судья, судит в Премьер-лиге, и я у него задержался.

Віктор Вацко:

- А на тренуваннях тобі все легко й відразу давалося? Можна сказати, що твій талант – від Бога, чи все таки – робота, робота і ще раз робота?

Виктор Коваленко:

- Когда пришел в первую команду, сначала волновался: то пас не туда мог отдать, то еще что-то. А потом, со временем, с опытом, сколько с ними ни тренировался – все нормально, все поспокойнее происходит. Можно сказать, что достигаю всего благодаря работе.

Віктор Вацко:

- А в «Шахтар» як ти потрапив?

Виктор Коваленко:

- У меня был выбор между «Шахтером» и «Динамо». Меня сюда пригласили. Мама отправила меня с другом сюда на просмотр. Сказали – все хорошо, мы позвоним. Нас отправили домой. Потом был «Кожаный мяч», поехал туда, сыграл турнир. Пригласило «Динамо». Я приехал туда на два дня. Они сказали тоже – хорошо, потом позвоним. И пришло сразу два вызова. Мама спрашивает: «Куда будешь идти?». Я подумал и выбрал все-таки «Шахтер».

Віктор Вацко:

- Чому?

Виктор Коваленко:

- Мне как-то больше здесь понравилось: как они относятся к людям, какая у них была построена база. Она больше всего понравилась.

Віктор Вацко:

- Тобто взяли інфраструктурою, організованістю, організацією. Так?

Виктор Коваленко:

- Да. Мы дома так подумали и решили

Віктор Вацко:

- А друг?

Виктор Коваленко:

- Был в «Шахтере» до U-19 потом отчислили.

Віктор Вацко:

- Всі: і фахівці, і тренери часто говорять про таке поняття як перехід від дитячого футболу до дорослого. Він у тебе, на твій погляд, вже закінчився чи ще триває?

Виктор Коваленко:

- Знаете, есть такие игроки, которые выигрывют – 3:0, но все равно играют на полную силу, а есть молодые люди, которые 3:0 выигрывают, и начинают баловаться. Бывает, такое проскакивает и у меня – хочется побаловаться. Так что еще детский футбол немного остался.

Віктор Вацко:

- А партнери по команді не впливають на це? На полі хто може прикрикнути – Срна, Ракитський, Кучер?

Виктор Коваленко:

- Если кто-то начинает баловаться, сразу наши ветераны могут накричать и они сразу успокоятся.

Віктор Вацко:

- А для тебе що найважче було в цьому переході з дитячого в дорослий футбол, щоб не балуватися?

Виктор Коваленко:

- Мне морально было тяжело. Все таки новый коллектив, новые люди. Это было очень тяжело. Игор Дуляй, все тренера, мой тренер – Володин – все помогали, все поддерживали. Родители – в первую очередь поддерживали. И, со временем, команда познакомилась, начала поддерживать. Все нормально стало.

Віктор Вацко:

- Вітю, у кожного хлопчини, який любить футбол, який грає у футбол, який займається футболом є кумири. Тобі в дитинстві чия гра подобалася?

Виктор Коваленко:

- Всегда смотрел итальянскую лигу. Показывали по СТБ. Наблюдал за Шевченко. Шевченко, Кака и Пирло – самые Топ были в то время.

Віктор Вацко:

- А зараз?

Виктор Коваленко:

- Сейчас – Пирло и Тони Кроос.

Віктор Вацко:

- Ти, коли дивишся футбол, гру Пірло, Тоні Крооса, якого частіше все таки показують на нашому телебаченні, ти стараєшся щось для себе перейняти з їх футболу: дивишся на переміщення, техніку? Ось що цікаво?

Виктор Коваленко:

- На данный момент у нас с Тони Кроосом уже другие позиции на поле. Раньше я играл на такой позиции, как и он, а сейчас – уже немного выше и надо бегать чуть больше, и вперед, в атаку. А у него – все в передачах, все спокойно. Он такой техничный, спокойный.

Віктор Вацко:

- Просто ваша з Тоні Кроосом кар’єра дуже схожа. Він теж грав і лівого нападаючого – лівого вінґера в «Байєрі». Він грав під нападаючими – десятку – у «Баварії». Потім, вже в останні роки його трішечки «опустили», опорним півзахисником став на полі.

Виктор Коваленко:

- То, что вы сказали о левом нападающем, я аж удивился.

Віктор Вацко:

- У «Байєрі» Леверкузен він починав свою кар’єру, на позиції лівого нападаючого, в центр зміщувався і дуже багато голів забивав. Після того його повернули у «Баварію».

Тебе у 20015 році УЄФА назвало серед найкращих молодих гравців Європи віком до 20 років. Газета «La Gazzetta dello Sport» теж, підбиваючи підсумки 2015 року назвала тебе серед Топ-50 найкращих футболістів світу до 25 років – 35 місце в світі. Для українського хлопця, мені здається, це просто – неймовірно. А в тебе які відчуття. Ось такі рейтинги для тебе щось означають?

Виктор Коваленко:

- Конечно, это очень приятно услышать, посмотреть, что люди скажут. Но все равно – есть куда стремиться. Еще 35 людей есть впереди

Слава Варда:

- Мудро.

Віктор Вацко:

- Скромно, молодіжно…

Інше запитання. Минулого сезону, коли ваша команда феєрила у юніорській Лізі чемпіонів, коли ви дійшли до фіналу, скаути великих клубів за вами стежили і ти особисто привернув до себе увагу «Ювентуса». Писали навіть, що про 5 мільйонів євро для «Шахтаря» там йшла розмова. «Манчестер Юнайтед». Зовсім недавно, в мене є інформація, – «Ліверпуль» був готовий за тебе дуже серйозні гроші заплатити. Якщо я правильно пам’ятаю – 12 мільйонів євро. Твоє ставлення до цього інтересу? Він допомагає тобі, як футболісту, розвиватися, мотивує, чи це навпаки – заважає, відволікає?

Виктор Коваленко:

- Конечно, хочется далее стремиться, хочется, чтобы еще больше платили. Да я читал про себя, что там предлагают. Но моя карьера сейчас в «Шахтере» строится. У меня на данный момент тут все хорошо, так что я, пока, никуда не стремлюсь. Может в скором времени и будет такое предложение, что и клуб не откажется, что и мне захочется. Всему свое время.

Віктор Вацко:

 Твої слова про «більше платили» я так розумію – більше заплатили за 12 мільйонів тих, що «Ліверпуль» «Шахтарю» пропонує? Хочеш побити рекорд Тейшейри?

Виктор Коваленко:

- Да не знаю даже…

Віктор Вацко:

- Бачу із спілкування, що ти дуже скромна, самокритична людина. А скажи, які свої футбольні якості ти хотів би покращити? Де футбольна «ахіллесова п’ята» Віктора Коваленка?

Виктор Коваленко:

- Не будем все тайны раскрывать. Со стороны виднее. Вообще-то надо во всех смыслах играть еще лучше и во всем прибавлять.

Віктор Вацко:

- 2016-ий рік, з футбольної точки зору, – дуже цікавий. Це рік фінальної стадії чемпіонату Європи, яка пройде у Франції. Скажи, будь-ласка, твою голову відвідують домки, що ти готовий зіграти на рівні Національної збірної України?

Виктор Коваленко:

- На данный момент – даже не думал. Скорее всего сначала надо хорошо проявить себя в клубе, закрепиться в его стартовом составе, а потом уже думать о сборной!

Віктор Вацко:

- Ти граєш у стартовому складі клубу, який грає в 1/8 фіналу Ліги Європи. Наскільки я розумію тренерів нашої національної збірної, вони завжди говорять, що команда, за яку грає футболіст, повинна грати у єврокубках, а футболіст повинен грати регулярно у цій команді. То ти не думав про Національну збірну?

Виктор Коваленко:

- Нет. Все-таки, только первых две игры. Еще много времени, много игр. У нас нет незаменимых людей.

Віктор Вацко:

- Мірча Луческу назвав тебе найталановитішим молодим українським футболістом. Більшим талантом, аніж Андрій Шевченко. Ти, звичайно, прочитав ці слова. Їх цитували усі медіа. Твоє ставлення до них. Як ти це сприймаєш?

Виктор Коваленко:

- Конечно, очень приятно, что Мистер такие слова говорит и считает так. И, конечно, хочется оправдать его слова, хочется работать и работать.

Віктор Вацко:

- Ти відчуваєш якесь особливе ставлення до себе в команді з боку того ж тренерського штабу? Ти відчуваєш, що вони тебе десь оберігають зайвий раз, психологічно по іншому до тебе ставляться? Я відразу ж скажу, що це нормальне явище на прикладі тієї ж Німеччини. До молодих футболістів, яких вважають великими талантами і які роблять перші кроки у великому футболі, до них ставляться там дуже обережно. Той же Майєр, той же Сане із «Шальке», з яким ви зараз грали, той же Драхтер, який теж був у «Шальке», той же Кроос, я прекрасно пам’ятаю, як починав.

Виктор Коваленко:

- Сейчас они начали относиться – уже как к взрослому футболисту, и поддерживать там, где нужно. Лучше намного, чем когда пришел, то спокойно, можно сказать, знакомились со мной. А сейчас уже знают все мои стороны хорошие, плохие, все знают какой я человек.

Віктор Вацко:

- Строго до тебе ставляться?

Виктор Коваленко:

- Нет, они относятся ко всем одинаково и ищут поход к каждому. Ко мне – нормально, как ко всем.

Віктор Вацко:

- Хто твій найбільший друг у першій команді донецького «Шахтаря»? З ким найбільше часу в команді проводиш і хто найбільше допомагає?

Виктор Коваленко:

- Андрюха Борячук, Зуб и Коля Матвиенко. Мы все одного года рождения, и с 12 лет мы в «Шахтере». Так что больше всех я с ними дружу. А так – можно сказать – со всеми. Все хорошие люди, хорошо разговаривают и общаются.

Віктор Вацко:

- Є в тебе мрія в футболі?Ти можеш сказати, що приходив у футбол із конкретною мрією і з конкретною ціллю: ось я хочу у футболі досягти… Чого?

Виктор Коваленко:

- Я еще даже деду говорил, что хочу быть как Шевченко. Потом так подумал, и родители сказали, что хочется быть первым Коваленко, которого бы все помнили и знали.

Віктор Вацко:

- Вітю, я від себе тобі цього тільки і побажаю, щоб ти був першим Коваленком і кращим ніж Шевченко. Я думаю зараз Андрій Миколайович, як тренер національної збірної, теж із цими словами погодиться.

Слава Варда:

- Вот вопрос от Богдана Коковича:

- Як навчався в школі, який предмет подобався найбільше, а який найбільше ненавидів?

Виктор Коваленко:

- В школе до шестого класса вообще отличником был. А потом уже чуть футбольная жизнь началась, чуть, может быть, не хватало времени, но закончил – хорошистом – без троек.

Слава Варда:

- А какой предмет более всего любил, а какой – наоборот…

Виктор Коваленко:

- Если спортсмен, значит «физ-ра» – самый любимый предмет. А больше всего математику никогда не понимал.

Слава Варда:

- Алекс Изовий:

- Кого з партнерів по молодіжці «Шахтаря» вважаєш найперспективнішим футболістом?

Виктор Коваленко:

- У нас много молодых и перспективных футболистов. Есть и Зинченко – молодой, в Уфе сейчас можно сказать феерит; Бека улетел покорять Испанию, и Валера Лучкевич, конечно.

Слава Варда:

- Александр Кононцев:

- Какой твой самый памятный матч?

Виктор Коваленко:

- На данный момент у меня уже их два: это недавний с «Шальке» и на Чемпионате мира – из США.

Слава Варда:

Сергей Хома:

- Який футбольній артефакт: футболка чи м’яч для тебе самий дорогий? Розкажи його історію.

Виктор Коваленко:

- У меня, в принципе, нет таковых. Все мячи, которые покупал или дарили, у меня во дворе на стадионе играют. Футболки – все нарасхват.

Слава Варда:

- Дмитрий Макаров спрашивает:

- Какой номер хотел бы носить в «Шахтере»?

Виктор Коваленко:

- Пока мне с этим нормально. А там, со временем, уже посмотрим.

Віктор Вацко:

- А чому – 74-й?

Виктор Коваленко:

- Мне его с самого начала, когда я пришел, дали, не спрашивая ничего, там какой номер хочешь. Получил 74-й. Сначала он чуть-чуть не нравился, а потом привык.

Слава Варда:

- Виктор, какая Ваша самая любимая телевизионная программа? Дмитро Ворончак спрашивает.

Виктор Коваленко:

- Я больше смотрю фильмы и «Великий футбол».

Слава Варда:

- Максим Мацан: Як Ви себе почували у своєму дебютному матчі в українській Прем’єр-лізі, яку судив Ваш перший дитячий тренер Володимир Володін?

Виктор Коваленко:

- Я, конечно, чувствовал волнение. Все таки это была первая игра за «Шахтер». А потом уже, сыграл немножко, и волнение прошло.

Слава Варда:

- Якою Віктор бачить рол «Шахтаря» для себе? Це клуб всієї кар’єри чи трамплін в топ-клуб Європи? Толік Цуп’ящук.

Виктор Коваленко:

- В данный момент хочется выиграть с «Шахтером» много трофеев и остаться здесь. А со временем уже посмотрим. И конечно можно даже легендой здесь стать.

Слава Варда:

- Дмытро Ворончак еще: Виктор, расскажите о своей семье. Мы уже об этом говорили, но если еще чуть-чуть детальнее про свою семью…

Виктор Коваленко:

- Да – обычные люди. Мама – домохозяйка, папа работает. Смотрят футбол. Болеют.

Слава Варда:

- Дмитрий Макаров: Кому первому позвонил после победы над «Шальке»?

Виктор Коваленко:

- После игры с «Шальке» мне звонили. А когда уже прилетел, то родителям позвонил.

Слава Варда:

- А кто позвонил Вам первым?

Виктор Коваленко:

- Мне и в соцсетях много друзей написало, потом и звонили… – буквально все друзья, которые знают. Все начали звонить и писать…

Слава Варда:

- Влад Пригода: Вікторе, що Ви відчували, коли зробили хет-трик і вирвали перемогу для молодіжної збірної України у матчі із Сполученими Штатами Америки?

Виктор Коваленко:

- Ощущения были самые лучшие на тот момент. В принципе – хет-трик не каждый раз делаешь.

Слава Варда:

- Безусловно. Лео Дээс: Виктор поздравляю с успешной игрой и выходом в следующий раунд Лиги Европы. Хотелось бы поинтересоваться изменилось ли личное отношение к Вам со стороны Мирчи Луческу после ухода Алекса Тейшейры. И какие три футбольных компонента, которые бы Вы хотели улучшить в своей игре?

Виктор Коваленко:

- Отношение какое было, такое и осталось после ухода. Все таки, еще раз повторюсь, нет незаменимых футболистов. А улучшить? – Все надо улучшать.

Слава Варда:

- Три спрашивает. Вот, например…

Виктор Коваленко:

- В обороне игру надо улучшить, в борьбе, и…

Віктор Вацко:

- … Ну, скромна людина. Говорить – прогресувати, прогресувати і прогресувати ще раз. Я ж кажу – скромний.

Слава Варда:

- Ярослав Дмитришин спрашивает: Шановний Вікторе, що порадите починаючим футболістам?

- Потому, что ведь очень много нас и смотрят, и слушают, в том числесовсем маленьких еще футболистов, а не просто молодых.

Виктор Коваленко:

- Сейчас футбол становится более техничным. Так что думаю надо больше работать над техникой и с правильными тренерами.

Слава Варда:

- Александр Кононцев: Чем увлекаетесь и занимаетесь помимо футбола?

Виктор Коваленко:

- Хожу в кино, отдыхаю, смотрю фильмы. В принципе, больше времени на что-то другое нет.

Слава Варда:

- Павел Соловей: Виктор, если бы поступило предложение из Китая сейчас, Ваши нервы бы выдержали?

Виктор Коваленко:

- Ну, если бы поступило, то я бы даже на него и не взглянул. Потому что Китай, на данный момент мне не интересен.

Слава Варда:

- Дмитрий Макаров: У какого игрока «Шахтера» Вы извлекли больше всего полезного? Кто этот игрок, и чего такого он Вас научил.

Виктор Коваленко:

- Когда я пришел в «Шахтер», то тут Тейшейра сильно феерил. Я смотрел за его игрой и хотел взять у него все лучшее.

Славик Варда:

- Дмитрий Макаров: Что для Вас является идеальной релаксацией после изнурительных тренировок?

Виктор Коваленко:

В первую очередь – это, конечно, массаж, сходить в сауну, полежать в джакузи, в бассейне и, в принципе, готов к работе.

Слава Варда:

- Виктор, когда Фрэд вернется, Вы будете играть в основе?

Виктор Коваленко:

- Честно, не от меня зависит. Нет, конечно, и от меня тоже зависит. Буду делать все возможное, а там уже Мистеру решать: буду играть или нет.

Слава Варда:

- Впевнений, що Віктор, як футболіст нової генерації грав і не один раз у футбольний стимулятор. Якою командою граєте найчастіше на комп’ютері чи на приставці? Богдан Кокович.

Виктор Коваленко:

- У меня дома стоит ФИФА. Люблю играть в «Кредо» – переходить из одной команды в другую. Начинать из какой-то средней. Особенно в Англии. Там очень интересно, там все зарубы. В Англии играют любимые команды.

Слава Варда:

- Какой самый большой страх в футболе Вы преодолевали, если не секрет? Дмитрий Макаров.

Виктор Коваленко:

- Страх? Не знаю, какой страх? Вроде не было страха.

Слава Варда:

- Вы, просто позитивный человек.

Віктор Вацко:

- Як Сергій Ателькін – рицар без страху і докору…

Слава Варда:

- Витя, вы по праву озарили сегодня вот эту студию. Давайте что-то доброе…

Віктор Вацко:

- Вітю, насправді, дійсно дуже позитивна з тобою була розмова. І я хочу побажати тобі футбольного, насамперед, здоров’я, щоб травми оминали стороною; я хочу побажати тобі залишатись і надалі таким приємним у спілкуванні, світлим хлопцем. Я дуже в тебе вірю – чесно скажу. І це не тільки моя думка. Моя думка ґрунтується на людях, які з тобою працювали, працюють, спостерігають і знають про тебе набагато більше, аніж я. І хочу побажати, щоби ти досягав висот у своїй кар’єрі, і, досягаючи висот, залишався таким простим і світлим хлопцем, яким ти зараз є у нашому спілкуванні, і був улюбленцем вболівальників. А я бачу із соцмереж і з того, який фідбек і з нашої розмови, і з останнього матчу, – вболівальники «Шахтаря», вболівальники українського футболу у тебе вірять неймовірно. Тому дякую тобі за цю розмову.

Виктор Коваленко:

- Спасибо Вам.

Гости программы и спикеры:
Виктор Коваленко
Футболист, ФК "Шахтер"

Поделиться:
Правила комментирования
На ресурсе запрещены:
  • Любые проявления нетерпимости к разным конфесcиям,расовым различиям,национальностям.
  • Размещение провокационной и/или ложной информации
  • Нецензурные выражения (мат) и оскорбления
  • Реклама(прямая или ссылки), оффтоп, флуд, капс.
Читать все
Читать все