СЛУШАЙТЕ РАДИО «ВЕСТИ» ГДЕ УДОБНО И КОГДА УГОДНО!

Утро выходного дня с Павлом Новиковым

Мошеничество на биопаспортах и экономия на освещении улиц

Биопаспорта и мошенники

Украинцам продают биометрические паспорта втридорога. Через неделю после начала выдачи биометрических паспортов в официальных орагнах в Украине появились частные компании-посредники, которые предлагают получить документ без очереди, но  по цене в два раза выше установленной.

- Выдача биометрических паспортов началась 12 января этого года. Подробнее о стоимости и характеристиках биопаспортов — в справке Радио Вести.

Светодиодные лампы в Киеве

Киевские улицы будут освещать  энергосберегающие светодиодные лампы. Об этом заявил мэр Киева Виталий Кличко. По его словам, партнером проекта станет компания Philips, а профинансирует его Европейский банк. Подобный план уличного освещения воплотили в Мадриде, и экономия энергии там составляет 45%, отметил Кличко. 

- Практика энергосбережения в мире началась с 1970-х гг. О том, каким образом работают программы по повышению энергоэффективности в мире, — в справке Радио Вести.

 

Стенограмма эфира

Юрий КУЛИНИЧ, ведущий: Десять ноль три в Украине. Это Радио Вести — радио новостей и мнений. Марта Мольфар, Юрий Кулинич, мы с вами до тринадцати ноль-ноль. И вот следующие полчаса мы с вами будем говорить о биометрических паспортах, которые вводятся в Украине, и, в частности, о действиях мошенников, которые стараются на этих самых документах заработать деньги. Эту тему мы обсудим с руководителем службы информации Государственной миграционной службы Украины Сергеем Гунько, который с нами уже находится в студии. Здравствуйте, Сергей. И я предлагаю для начала просто ознакомиться с тем, что такое биопаспорт, каковы его отличия от других документов, когда их начали выдавать и, в частности, какую информацию туда можно поместить. Вот такая справка от Радио Вести.

Справка Радио Вести. Детали. В биопаспорт встроен электронный носитель информации. На нем хранятся данные о владельце документа и биометрические данные, оцифрованные подписи, фото, а также отпечатки пальцев рук. Это позволит идентифицировать человека со стопроцентной точностью. Чтобы получить документ, нужно предъявить внутренний паспорт гражданина Украины, сфотографироваться, оставить отпечатки указательных пальцев и поставить подпись на электронном планшете. Эти данные будут заносить в встроенный электронный чип. Стоимость биометрического загранпаспорта — пятьсот восемнадцать гривен. Ускоренная выдача обойдется в пятьсот семьдесят пять гривен. В эту сумму входит стоимость бланка с чипом, государственная пошлина и стоимость регистрационных услуг. Ранее Государственная миграционная служба сообщала, что биопаспорт будет стоить пятнадцать евро. Например, его стоимость в Молдавии — семь евро. От получения документа можно отказаться по религиозным или другим соображениям. В таком случае выдадут паспорт без чипа.

Марта МОЛЬФАР, ведущая: Казалось бы, все просто, подделка невозможна, все нормально, все замечательно. Но, как всегда, там, где фигурируют деньги, где за какие-то услуги платятся деньги — там появляются мошенники. И еще, кстати, до того как началась выдача биометрических паспортов в Украине, появилось множество сайтов, которые предлагают услуги по выдаче, сайты с совершенно непонятными адресами. Более того, наш корреспондент попытался дозвониться в две такие компании и выяснить, как же там предлагают свои услуги. Послушайте, что из этого получилось.

Так говорил. «Минимальный срок оформления — десять рабочих дней. За десять рабочих дней обычный загранпаспорт будет стоить тысячу триста девяносто гривен, биометрический — тысячу шестьсот пятьдесят. Вы приходите к нам с Вашими документами, мы Вас оформляем, направляем в ОВИР на фотографирование. Там Вас встречает наш сотрудник, проводит Вас без очереди. Мы посредники, мы гарантируем Вам правильное оформление документа, правильную подачу документа в ОВИР, также проход без очереди». — «Как быстро возможно оформить паспорт?» — «У нас прием сразу в паспортном столе на Подоле». — «Сколько стоит?» — «Полторы тысячи. Вы в ОВИР уже подъезжаете на оформление. Украинский паспорт, две его ксерокопии (первая и вторая страничка, прописка), одна копия кода». — «Вы без очереди проводите?» — «Нет, в очереди». — «А почему тогда тысяча пятьсот?» — «Если не хотите, Вам не нравится, можете не обращаться». — «Просто я хочу понять, почему цена тогда больше?» — «А нам так хочется. Но Вы вправе отказаться, если Вам не подходят наши услуги».

Марта МОЛЬФАР, ведущая: Вот так. Я вчера тоже отыскала несколько сайтов совершенно непонятного происхождения, которые предлагают свои услуги. Причем выглядит все очень красиво, кажется, что это официальные какие-то сайты. И предложения, естественно, отличаются. Цена. Например, предлагается сделать загранпаспорт за один день. Что требуется от человека? Требуется, во-первых, в первую очередь деньги. Стоимость вот на одном сайте — три тысячи, на другом — три с хвостиком. Это за один день. Итак, что требуется? Нужно принести деньги, принести свой загранпаспорт обычный и явиться, когда тебе скажут, в указанное время, тебя проведут без очереди, чтобы ты оставил отпечатки пальцев — всё. Всё, что нужно. Откуда берутся эти сайты? Как? Что? Как вообще распознать? Ну, хорошо, у меня есть не просто продвинутые пользователи Интернета, а айтишники, которые сразу четко могут подсказать, что это за сайт. Если это просто обыкновенный гражданин, который не особенно хорошо разбирается в особенностях Интернета, что ему делать, как быть?

Сергей ГУНЬКО, руководитель службы информации Государственной миграционной службы Украины: Насамперед, ми знаємо про існування таких сайтів, ми навіть звернулися до Міністерства внутрішніх справ. І зараз проводяться там певні перевірки і дії, які спрямовані на те, щоб ті організації, ті сайти припинили обманювати людей, тому що в абсолютній більшості випадків це просто обман, шахрайство. Стосовно паспорта за один день: це неможливо. Тобто в кращому випадку я можу передбачити, як це відбувається. Вам пропонують паспорт за один день. Відбувається це приблизно так: вам кажуть певний час, людина від тої турфірми, чи тої організації, чи просто людина, вона йде, займає чергу, за півгодини бачить, що її черга підходить, дзвонить вам, ви приїжджаєте вже без черги (для вас це виглядає без черги, але людина за вас ту чергу відстояла), без черги заходите, здаєте документи. Наступного дня, коли отримувати паспорт, ви приходите в ту організацію, і вам починають розказувати далі казки, тому що паспорта нема — це очевидно. Тому що міграційна служба не робить за один день паспорт, бо це неможливо. Тим більше біометричний, тому що там трошки складніший…

Марта МОЛЬФАР, ведущая: Технология такая, что невозможно.

Сергей ГУНЬКО, руководитель службы информации Государственной миграционной службы Украины: Технологічний процес. Тому що там треба відправити, у нас паспорти виготовляються не в підрозділах Міграційної служби, вони виготовляються на поліграфкомбінаті «Україна». Треба відправити туди пакет даних, там надрукувати, персоналізувати бланк, потім зв’язком відправити його до місця видачі. Це все займає, як правило, не менше як два-три дня. Тобто отой термін мінімальний по законодавству із врахуванням певних обставин, коли мова йде про термінове лікування і так далі, у нас мінімальний термін — три робочих дні.

Марта МОЛЬФАР, ведущая: Сколько это стоит в государственной службе?

Сергей ГУНЬКО, руководитель службы информации Государственной миграционной службы Украины: Три робочих дні — це терміново. Це звичайний робочий паспорт, просто ним не всі можуть скористатися, це тільки для певних випадків.

Марта МОЛЬФАР, ведущая: Тут решают не деньги, а тут решает…

Сергей ГУНЬКО, руководитель службы информации Государственной миграционной службы Украины: Довідка від Міністерства охорони здоров’я чи щось таке. Там саме законом передбачено, що за певних обставин може відбутися таке прискорене, максимально прискорене оформлення. Так ось цей термін — три робочих дні — це якраз і є мінімальний технологічний насправді термін. І коли ви приходите наступного дня (вам пообіцяли паспорт зробити за один день), вам починають розказувати: або міграційна служба відмовилася, або там обладнання зламалося, або бензин закінчився.

Марта МОЛЬФАР, ведущая: То есть точно так же все растягивают на три дня?

Сергей ГУНЬКО, руководитель службы информации Государственной миграционной службы Украины: На сім. Не буде, тому що, якщо немає листа від Міністерства охорони здоров’я, що вам потрібне термінове лікування, то запускається процедура на сім робочих, ну, може шість. Тобто у нас в постанові не записано «сім робочих днів».

Марта МОЛЬФАР, ведущая: Может, у мошенников уже есть такие бланки Министерства здравоохранения?

Сергей ГУНЬКО, руководитель службы информации Государственной миграционной службы Украины: Справа в тому, що навряд чи, тому що людина подає документи самостійно. Фірма нічого за людину подати не може. Тому що вам навіть по телефону сказали, що ви маєте все рівно в тому процесі, ви маєте все рівно приїхати в службу і подати всі документи самостійно. Чому? Тому що вас мають сфотографувати, у вас мають взяти відбитки пальців (сканувати), і ви маєте розписатися на планшеті. Це ми говоримо про біометричний паспорт. Зі звичайним, без чипа, паспортом, там трошки простіше, але все рівно тільки за особистої присутності, інших варіантів нема. Та система, яка зараз у нас працює, вона не приймає жодних там флешок, карт пам’яті і так далі. Неможливо сфотографувати людину в іншому місці, принести на будь-якому носії нам інформацію і внести її в систему. Це неможливо, тому що ті фотоапарати, які у нас стоять, вони інтегровані повністю, оті програмно-апаратні комплекси, вони інтегровані. І інших джерел інформації, як той фотоапарат, система в принципі не бачить, от і все. І коли вас фотоапарат фотографує в підрозділі міграційної служби, то ваше зображення, ваша фотографія, вона не записується нікуди, вона зразу попадає в систему, після того як оператор натиснув кнопочку. Бо там можна декілька разів перефотографуватись, особливо це подобається жінкам, яким не завжди подобається з першого разу. Але система дозволяє кілька разів зробити пробну фотографію і потім обрати найкращу з тих, що є, і та фотографія одразу попадає в систему. Там подаєте документи ви. І ви бачите у всіх випадках, які саме ви документи подали, і пишете ви заяву так само. Там просто різна заява. Якщо ви пишете заяву на три дні, то там буде інша зовсім заява. Разом з тим я передбачаю, що може бути раніше семи робочих днів, тому що законодавством нам передбачено не сім робочих днів, а до семи робочих днів. У нас так і буває, у нас і регламент виготовляє це декілька раніше. Тобто це залежить від того, наскільки швидко ми зможемо провести всі перевірки, внутрішні мається на увазі, коли людина подає документи, то, відповідно до законодавства, міграційна служба має, по-перше, ідентифікувати людину, перевірити, чи по формі один внутрішній паспорт, є справжнім, перевірити дані про несудимість, перевірити там ще певні дані, і тільки після того дається дозвіл на виготовлення.

Юрий КУЛИНИЧ, ведущий: Тобто гіпотетично це може бути термін, якщо людина все зробила в понеділок зранку, в п’ятницю вона, в принципі, може отримати.

Сергей ГУНЬКО, руководитель службы информации Государственной миграционной службы Украины: Теоретично так. Практично гарантії ніхто не дасть, тому що за законодавством, коли мене питають: «Скільки мінімальний строк?», я всім кажу, що сім робочих днів — це гарантований строк, коли людина отримає цей паспорт. Це що менше, ну, повезе — буде менше, не повезе — буде сім днів. Тобто розраховувати ізначально на отримання паспорта менше як за сім робочих днів, не варто. Це не означає, що це неможливо, але краще цього не робити, тому що, як правило, закордонний паспорт потрібен для чого? Для того, щоб їхати за кордон. Якщо у людини є квитки через п’ять днів, то вже, мабуть, треба відмовлятися, тому що гарантій ніхто, в цій державі гарантій ніхто дати не може, голова міграційної служби не може дати гарантій, якщо раніше як за п’ять днів, за сім днів, може бути зроблений паспорт, якщо, ще раз кажу, цей процес — він багатоступінчастий і він проходить через певну кількість людей.

Марта МОЛЬФАР, ведущая: Я хочу напомнить всем слушателям, что у нас в гостях Сергей Гунько, руководитель службы информации Государственной миграционной службы Украины. Ваши вопросы относительно биопаспортов вы сможете задать сразу же после небольшой паузы.

Марта МОЛЬФАР, ведущая: Сергей Гунько, руководитель службы информации Государственной миграционной службы Украины, сейчас в гостях Радио Вести. Мы говорим о биопаспортах. Мы уже поговорили, на чем, собственно, пытаются заработать мошенники и как они обманывают. Опять же, мошенники возникают там, где возникают определенные сложности, там, где очереди, там, где что-то неясно, непонятно, и там, где дорого. Вот по поводу дорого: сколько вообще стоит паспорт? Назовите цены, вот реальные цены, государственные.

Сергей ГУНЬКО, руководитель службы информации Государственной миграционной службы Украины: Якщо ми говоримо про оформлення біометричного саме паспорта, то його загальна сума (платежів, які необхідно сплатити) — це п’ятсот вісімнадцять гривен п’ятнадцять копійок. У вас, вашому сюжеті, підводиться, да, було сказано, що ми обіцяли, що буде коштувати п’ятнадцять євро.

Юрий КУЛИНИЧ, ведущий: П’ятнадцять євро називалася цифра.

Сергей ГУНЬКО, руководитель службы информации Государственной миграционной службы Украины: Це не зовсім так. П’ятнадцять євро — це оголошена попередньо, коли була в чотирнадцятому році, коли були розмови. Тому що багато запитань не тільки до мене було, скільки буде коштувати біометричний паспорт. П’ятнадцять євро — це була озвучено поліграфкомбінатом «Україна» цифра вартості самого бланку. У нас загальна сума платежів, яку необхідно сплатити, складається не тільки з вартості бланку, а ще і з обов’язкових платежів ще й до державного бюджету.

Марта МОЛЬФАР, ведущая: Это Вы называете сумму, если мы рассчитываем на полный срок — до семи дней?

Сергей ГУНЬКО, руководитель службы информации Государственной миграционной службы Украины: Двадцять. Це до двадцяти робочих днів.

Марта МОЛЬФАР, ведущая: Ага, есть и двадцать. Есть ускоренный вариант — неделя.

Сергей ГУНЬКО, руководитель службы информации Государственной миграционной службы Украины: Якщо сім робочих днів — це тиждень — це трошки більше у нас виходить. Тому підкреслюю: це сім робочих саме днів, не сім календарних. То я точну цифру, мабуть, зараз не згадаю, це трошки більше як сімсот гривень, сімсот…

Марта МОЛЬФАР, ведущая: Семьсот семьдесят пять, наверное.

Сергей ГУНЬКО, руководитель службы информации Государственной миграционной службы Украины: Можливо. Можливо сімсот сімдесят п’ять гривень.

Марта МОЛЬФАР, ведущая: И рассчитывать на десять дней нужно.

Сергей ГУНЬКО, руководитель службы информации Государственной миграционной службы Украины: Да.

Марта МОЛЬФАР, ведущая: У них в запасе десять дней.

Сергей ГУНЬКО, руководитель службы информации Государственной миграционной службы Украины: Да. Ну, сім робочих днів, в залежності від того тижня, коли подані документи.

Марта МОЛЬФАР, ведущая: Но это мы с вами рассматриваем идеальную ситуацию, когда я пришла, все подала, и вот я рассчитываю там где-то на десять дней. Но очереди такие, просто попасть невозможно, до этого момента — первичного контакта, когда пойдет отсчет этих десяти дней. Что происходит, почему? Мои друзья, которые решили себе получить биопаспорта помимо нынешних (а уже знают все, что старые загранпаспорта можно оставлять, то есть можно иметь два загранпаспорта) ринулись сразу же себе оформлять в разных районах Киева. С чем они столкнулись? Им везде от ворот дали поворот, сказали: «Приходите позже, у нас ничего не готово».

Сергей ГУНЬКО, руководитель службы информации Государственной миграционной службы Украины: Ну, дивіться. Перше питання, яке треба задати вашим друзям, це для чого їм настільки терміново біометричний паспорт. Я вам розказую ситуацію.

Марта МОЛЬФАР, ведущая: Для коллекции.

Сергей ГУНЬКО, руководитель службы информации Государственной миграционной службы Украины: Значить, міграційна служба розпочала оформлення документів на біометричні паспорти дванадцятого січня, це понеділок. Дванадцятого січня до нас прийшло дуже багато людей. Причому переважна кількість… Я був в підрозділах по Києву, я об’їхав практично всі в той день, і я запитував людей: «Чого ви сюди прийшли, нащо вам так терміново, вам треба кудись їхати чи що?» Абсолютна більшість — це якраз для колекції, що Ви кажете. Люди, яким треба було…

Марта МОЛЬФАР, ведущая: Дают — бери.

Сергей ГУНЬКО, руководитель службы информации Государственной миграционной службы Украины: В перших рядах отримати оцей біометричний паспорт, тільки оцей. Вже в середу — в середу — ми оформили всіх, хто прийшов. По Києву абсолютно всіх, хто прийшов.

Марта МОЛЬФАР, ведущая: То есть сейчас уже нет ажиотажа такого?

Сергей ГУНЬКО, руководитель службы информации Государственной миграционной службы Украины: І коли в четвер я приїхав в наш підрозділ на Богдана Хмельницького, то я побачив трьох людей в черзі. Трьох. На сьогоднішній день в Києві черг немає, це абсолютно точно, будь-яка людина може піти і переконатися. Те, що туристичні фірми чи ті організації, про які ви говорите, підтримують міфи про те, що є черга, то ви спочатку підіть і подивіться, чи є там черга, чи немає — це по-перше. Звичайно, в регіонах трошечки складніша ситуація, і досі там попадається… Вже черги, абсолютно не такі черги, як були дванадцятого, тринадцятого, чотирнадцятого числа, тобто тих всіх людей, які хотіли в перших рядах, ми оформили. Зараз до нас просто йдуть люди, яким треба їхати за кордон. Це перше. Друге — якщо станом на дванадцяте число ми запустили тільки тридцять п’ять наших…

Юрий КУЛИНИЧ, ведущий: Пунктів, де можна оформити?

Сергей ГУНЬКО, руководитель службы информации Государственной миграционной службы Украины: Робочих місць, робочих місць тридцять п’ять, тобто отой програмно-апаратний комплекс, в якому можна оформлювати біометричні документи. Ми відразу, ми ще перед Новим роком повідомляли про те, що ми не встигаємо закупити все обладнання, тому що обладнання з Європи і в Європі розпочалися різдвяні канікули, гроші нам виділили тільки в листопаді місяці. І от зараз вже надходить це обладнання, ми його встановлюємо. Вже станом на вчорашній день, на позавчорашній день, це було вже сто шість тридцять п’ять, сто шість.

Юрий КУЛИНИЧ, ведущий: Втричі більше.

Сергей ГУНЬКО, руководитель службы информации Государственной миграционной службы Украины: До середини лютого їх буде вже шістсот вісім, по-моєму, чи шістсот десять. Тобто їх кількість зростає щодня. І як тільки добавляється одне робоче місце, це враховує те, що зразу зменшується черга. Тобто збільшується пропускна здатність, тобто ми більше людей за день можемо прийняти, і, відповідно, черг немає. Важко сказати, чому їх немає саме зараз у Києві, чи тому, що ми збільшили по Києву (суттєво збільшили) кількість робочих місць, чи…

Марта МОЛЬФАР, ведущая: Или схлынул поток вот этих первичных желающих.

Сергей ГУНЬКО, руководитель службы информации Государственной миграционной службы Украины: Да, чи просто людей… Ну, січень взагалі у міграційної служби… Паспорт закордонний — це сезонна проблема. У нас є пікові місяці, коли найбільше люди до нас звертаються. Січень до таких пікових місяців не відноситься абсолютно. Січень завжди спокійний місяць, тому що до восьмого березня ще далеко, закордон, як правило, на жаль, громадяни згадують, якщо у них нема закордонного паспорта, перед, вже коли є квитки, путівки, чи кудись треба їхати за кордон. Переважно в закордон масово їдуть коли: восьме березня, потім травневі свята, потім звичайно що літо, і потім вже різдвяні, новорічні канікули — оці чотири періоди, грубо кажучи, вони найбільш напружені, тобто найбільше людей. Зараз ми маємо вже стандартну січневу ситуацію, тобто абсолютно спокійна ситуація в наших підрозділах. Але навіть коли ми вже очікуємо тих пікових місяців, про які я говорив, у нас кількість робочих місць, на які будуть оформлюватися вже просто закордонні паспорти, тому що на тому обладнанні можна оформлювати і звичайні, без чипа, і біометричні, ми вже не будемо розрізняти. Зараз у нас поки що є в підрозділах обладнання, на якому можна оформлювати біометричний паспорт, і обладнання, на якому не можна оформлювати, тільки звичайний, без чипа. Вже в лютому, до кінця лютого, навіть до середини, раніше, у нас не буде такої різниці, у нас на всіх наших тих установках, тобто на всьому обладнанні, можна буде оформлювати і такі, і такі.

Марта МОЛЬФАР, ведущая: А зачем без чипа оформлять? Потом придется делать с чипом.

Сергей ГУНЬКО, руководитель службы информации Государственной миграционной службы Украины: Не обов’язково, зараз я поясню. У нас загальна кількість їх вже в лютому буде півтора, більше як в півтора рази більшою, ніж це було, наприклад, там в жовтні місяці. Тобто в порівнянні з минулим роком у нас суттєво збільшується кількість робочих місць. І тому навіть в ті пікові періоди ми готові до того, що ми зможемо прийняти більшу кількість людей. Подивимось, як воно буде, але все ж таки є сподівання, тим більше, що там ті експерти, які розказують про те, що паспорт в Молдові коштує сім євро, хоча це абсолютно неправда, вони розказують, що ми там півгодини оформлюємо людину. Да, дійсно, перші дні ми оформлювали одну людину там двадцять хвилин, двадцять п’ять подеколи, тому що були певні… Зрозуміло, що нова система, нове обладнання, можуть бути якісь технічні затримки. В деяких підрозділах у нас були серйозні технічні затримки, які зразу у нас, буквально нон-стоп, в цілодобовому режимі працювали фахівці і наші, і українські спеціальні системи й державні підприємства, значить, які вирішували ті проблемі технічні. На сьогоднішній день ми вже вийшли там п’ятнадцять — сімнадцять хвилин, і, в принципі, цей час ще можна буде зменшувати в процесі.

Марта МОЛЬФАР, ведущая: То есть осталось немножко, чуть-чуть подождать, буквально до февраля.

Сергей ГУНЬКО, руководитель службы информации Государственной миграционной службы Украины: Звичайно. Стосовно оформлення.

Марта МОЛЬФАР, ведущая: Вот чип и без чипа — в чем разница?

Сергей ГУНЬКО, руководитель службы информации Государственной миграционной службы Украины: Впровадження біометричного паспорту для виїзду за кордон в Україні — це одна з ключових умов, одна з… не єдина умова, але одна з умов лібералізації візового режиму Європейським союзом для України. Біометричні паспорти розпочали взагалі в світі впроваджуватися з дві тисячі четвертого року. Там історія тягнеться від дві тисячі першого, від одинадцятого вересня, є така організація ІКАО — це оонівська організація цивільної авіації, яка опікується, власне, міжнародними стандартами з безпеки документів. Да, вона розробляє ті стандарти. І ось в дві тисячі третьому році вийшов цей стандарт «біометрія», який, до речі, на сьогоднішній день не є обов’язковим в жодній державі світу, тобто жодна держава не може відмовити вам у в’їзді на свою територію через те, що ви не маєте біометричного паспорту. Немає ще того, щоб всі розуміли. Не всі держави мають, навіть європейські держави, мають ті держави, які мають значно кращу ситуацію економічну, ніж Україна, далеко не всі мають ще інфраструктуру використання біометричних документів. Тому що одна справа, що я маю в кишені документ з чипом, зовсім інша справа, що має бути десь обладнання, спроможне той чип прочитати і взагалі використати мій паспорт біометричний за призначенням, тобто не просто подивитися на мою фотографію в паспорті, а все ж таки щоб я міг прикласти автоматичні ворота станом на жовтень місяць, коли став цим цікавитися.

Марта МОЛЬФАР, ведущая: Но где-то в Соединенных Штатах это есть.

Сергей ГУНЬКО, руководитель службы информации Государственной миграционной службы Украины: Не всюди. Не у всіх державах. Більше того, не у всіх державах Європейського союзу оті внутрішні. Вони перший етап, оці закордонні паспорти біометричні, а у них ще є внутрішні ID-картки, це те, що, в принципі, передбачено законодавством України, і те, що у нас буде. Просто, знову ж таки, тут питання більше не в грошах, тому що отут же потрібна інфраструктура, те, що у нас замінить колись внутрішній паспорт, паспорт громадянина України. Це також буде ID-картка пластикова, вона також має бути біометричною, тобто з електронним чипом, але практичний зміст в її впровадження буде тільки тоді, коли держава зможе все ж таки розвинути інфраструктуру. Тому що, наприклад, ні громадянин Німеччини, маючи оту біометричну картку, ID-картку, він, маючи певне обладнання, сканер, рідер тої картки, вдома може, не виходячи з дому отримати дуже багато адміністративних послуг від держави. Він може в поліції машину на себе зареєструвати, просто не виходячи з квартири. Але це інфраструктура і треба розуміти, що саме впровадження біометричних документів значно дешевшим є, ніж створення тої інфраструктури, її розвитку.

Юрий КУЛИНИЧ, ведущий: А є якісь приблизні, хоча б прогнозні, оцінки, коли нам можна чекати зрушень в цьому напрямку?

Сергей ГУНЬКО, руководитель службы информации Государственной миграционной службы Украины: Наразі сімнадцятий рік, але питання не в тому. Питання в тому, що дуже сильно це буде залежати від економічної ситуації в державі. Тобто це, мабуть, що впровадження цих карток не є якимсь з найголовніших потреб держави. Коли буде суттєве покращення економічної ситуації, я думаю.

Марта МОЛЬФАР, ведущая: У нас осталось очень мало времени, я не могу не задать вопрос. Два человека, два слушателя один и тот же вопрос, Алиса и Виктор: «Почему так долго ждут документы от миграционной службы на постоянный вид на жительство в Украине?» Прямо читать целиком сообщение?

Сергей ГУНЬКО, руководитель службы информации Государственной миграционной службы Украины: Це мається на увазі дозвіл на еміграцію?

Марта МОЛЬФАР, ведущая: Вид на жительство в Украине. Те, кто хотят жить в Украине.

Сергей ГУНЬКО, руководитель службы информации Государственной миграционной службы Украины: «Вид на жительство» — у нас немає такого терміна. У нас є дозвіл на імміграцію, це на постійне проживання. Там є процедура, наскільки я пам’ятаю, чи місяць, чи три місяці.

Марта МОЛЬФАР, ведущая: С сентября, пишет Алиса: «С сентября жду, все документы есть, всё есть. Пограничники тянут с ответом».

Сергей ГУНЬКО, руководитель службы информации Государственной миграционной службы Украины: Ну, справа в тому, що при оформленні отих дозволів всіх ми направляємо і на іміграцію, і громадянські певні моменти, але на отримання, ну, при оформленні цих документів, ми направляємо запити в певні органи, в тому числі в прикордонну службу, до тих пір, поки ми не отримаємо…

Юрий КУЛИНИЧ, ведущий: Відповідь.

Сергей ГУНЬКО, руководитель службы информации Государственной миграционной службы Украины: Відповідь, на жаль, ми не можемо по законодавству ухвалювати жодне рішення, тому що для його ухвалення потрібен весь комплект документів. Тобто міграційна служба не є незалежною в термінах оформлення.

Марта МОЛЬФАР, ведущая: Да, мы поняли. Спасибо большое. Я вынуждена Вас перебить, потому что просто время наше подошло к концу. Сергей Гунько, руководитель службы информации Государственной миграционной службы Украины был у нас в гостях, спасибо огромное. Сразу после новостей поговорим, что Киев переходит на освещение LED-лампами.

Юрий КУЛИНИЧ, ведущий: Десять часов тридцать четыре минуты в Украине. Радио Вести, утро выходного дня продолжается. Мы с вами до тринадцати ноль-ноль, Марта Мольфар, Юрий Кулинич, а также наш гость. До одиннадцати он у нас в студии, это исполнительный директор Всеукраинской общественной организации «Высший совет энергоаудиторов и энергоменеджеров» Мамалыга Владимир. Здравствуйте, Владимир. Будем с Вами говорить по поводу инициативы киевских властей перейти на освещение LED-лампами. Об этом, в частности, заявил мэр Виталий Кличко. По его словам, партнером проекта станет компания «Филипс», а профинансирует проект Европейский банк. Подобный план уличного освещения воплотили в Мадриде. Экономия энергии там составляет сорок пять процентов. По крайней мере, такое заявление сделал столичный градоначальник. Я просто предлагаю сейчас ознакомиться с инициативой, а после перейдем к обсуждению этих планов столичных властей. В частности, как сообщил в эфире Радио Вести, в интервью, директор аналитико-исследовательского центра института города Александр Сергиенко, в Киевской области, в некоторых населенных пунктах, по его информации, уже установили уличные энергосберегающие светодиодные лампы. И, по его словам, это прямая экономия бюджетных средств в городе. Вот часть его заявления по этому поводу.

Александр СЕРГИЕНКО, директор аналитико-исследовательского центра института Киева: «Тема енергозбереження в Києві, вона вже кілька років тому прийнята, і там під неї план заходів. Заходи там виконуються з перемінним, скажемо, успіхом. Звичайна робоча програма. Проблема, насправді глобальна проблема, що у нас не лише Київ, а всі міста в переважній більшості позбавлені фінансової самостійності. Політика децентралізації направлена на те, щоб місто, село і селище було господарем у себе вдома».

Марта МОЛЬФАР, ведущая: Ну, и возвращаясь к Кличко, я хочу процитировать, что он заявил. Он сказал: «Речь идет о проекте модернизации уличного освещения. В прошлом году самый современный проект уличного освещения — это компания (имеется в виду «Филипс») воплотила в Мадриде, в результате чего экономия энергии там составляет сорок пять процентов». Я напомню всем, что в рамках мадридского проекта двести двадцать пять тысяч уличных ламп, в том числе освещение памятников, улиц и парков, уже поменяли на LED-лампы, и не светодиодные, а более экономные лампы. Что Вы скажете по этому поводу? Действительно вот эта практика Мадрида, она уместна для нас? Действительно там такие прекрасные показатели? Сорок пять процентов экономии — это много, это почти половина.

Владимир МАМАЛЫГА, исполнительный директор Всеукраинской общественной организации «Высший совет энергоаудиторов и энергоменеджеров»: Доброго дня. Я взагалі, коли йдеться про будь-яке інвестування, будь-який проект — чи то освітлення, чи то якась модернізація транспорту, чи будь-якого міського механізму — треба дивитися на певні речі. Це, перш за все, вартість реалізації того проекту. Потім тарифи, в даному випадку на електроенергію, які зараз є і які будуть під час реалізації проекту, і це прогнозовані, має бути якийсь прогноз. Потім треба врахувати, скільки ті лампи, скажімо, зовнішнє освітлення чи внутрішнє, десь в приміщеннях, скільки вони впродовж доби будуть працювати, і також термін служби тих ламп — це чотири чинники. Взагалі моя практика засвідчує, що в Україні дуже мало хто враховує саме ці чинники. І коли йдеться про будь-який досвід, от пан Сергієнко казав, що головна проблема — відсутність грошей. Не в тому справа. Справа не в невідсутності грошей, просто їх не хочуть давати під будь-що. Треба, щоб то був проект окупний, щоб він в будь-якому випадку окупився. І не треба боятися, що, скажімо, той «Філіпс», можливо, вони будуть дорожчими, ніж якісь інші виробники. Треба дивитися на конкретні показники цього проекту, коли цей проект окупиться. Тобто ще один-два роки, в принципі, за великим рахунком, — це прийнятно.

Марта МОЛЬФАР, ведущая: А кто-то считал? Есть прогнозы какие-то?

Владимир МАМАЛЫГА, исполнительный директор Всеукраинской общественной организации «Высший совет энергоаудиторов и энергоменеджеров»: Я не знаю. Я не знаю параметрів того проекту. І я вважаю, що, я так думаю, їх навряд чи скажуть. Чому? Тому що це є комерційна таємниця. І зазвичай, коли закуповується якесь обладнання, це є дійсно, це не поширюється дуже широко. Але це ідеться про наші з вами гроші.

Марта МОЛЬФАР, ведущая: А с Вами советовались? Ну, не только с Вами лично, я имею в виду вашу организацию. Все-таки звучит громко: Всеукраинская общественная организация «Высший совет энергоаудиторов и энергоменеджеров». Уж Вы-то точно знаете, что к чему, что экономным будет, что выгодным, что нет. Кто вообще принимал это решение, вот кто это придумал, предложил? Хорошо, опыт Мадрида — здорово! — давайте перенесем его в Киев. Но какие-то специалисты вообще работали над этим планом или это просто: «Ой, как здорово там, давайте сделаем здесь»?

Владимир МАМАЛЫГА, исполнительный директор Всеукраинской общественной организации «Высший совет энергоаудиторов и энергоменеджеров»: Тут є певні етичні міркування. Я не буду на цю тему поширюватися. Зі мною ніхто не радився. Хоча, власне, кілька місяців тому я спілкувався з паном Пантелєєвим (заступник київського міського голови), він справив враження дуже пристойне, мені він сподобався як фахівець, як людина, яка намагається щось зробити для Києва. Але зі мною ніхто не радився. І більше того, я не певен — я повторюю: я не певен, — що ті розрахунки робилися з урахуванням тих чинників, про які я сказав з самого початку. Тут проблема не тільки в тому, щоб взяти гроші. Гроші дадуть під конкретний проект. Дуже відома фірма «Філіпс». Звичайно, це світовий лідер, і з освітлення в тому числі. І дійсно йому довіряють і розуміють, що його рішення можуть бути реалізовані. Але є інші виробники в Україні, вітчизняні виробники. Звісно, ті виробники використовують імпортні комплектуючі, так само вони світлодіоди закуповують.

Марта МОЛЬФАР, ведущая: Но все-таки часть денег могла-то остаться у нас, в нашей стране, если бы мы к отечественному производителю обратились.

Владимир МАМАЛЫГА, исполнительный директор Всеукраинской общественной организации «Высший совет энергоаудиторов и энергоменеджеров»: Знаєте, треба рахувати гроші.

Марта МОЛЬФАР, ведущая: А что, не было тендера? Выбрали «Филипс», и все, не было тендера?

Владимир МАМАЛЫГА, исполнительный директор Всеукраинской общественной организации «Высший совет энергоаудиторов и энергоменеджеров»: Я не знаю, а чому про цей тендер невідомо?

Марта МОЛЬФАР, ведущая: Нигде не слышно ничего про тендер.

Владимир МАМАЛЫГА, исполнительный директор Всеукраинской общественной организации «Высший совет энергоаудиторов и энергоменеджеров»: Ну, це питання не до мене. А взагалі, коли йдеться про такі проекти, треба подивитися, а що, в Києві не було інших проектів, куди вкласти гроші? От, скажімо, свого роду частина іноземців намагалися нам допомогти, і на їхні гроші для Києва розробили вітчизняні, я мушу визнати, не можу я доброго слова про тих людей сказати, розробили вітчизняні фахівці, розробили муніципальний енергетичний план. Середній період окупності тих проектів становив понад сім років. Ну, це азбука, що під такі проекти жодна людина, жоден банк в Україні, будь-хто, грошей не дасть і правильно зробить. Під такі проекти не можна давати гроші. Ну, у нас зараз тих грошей нема. Нам їх будуть давати і будуть давати долари або євро. Курс… Що зараз діється з курсом, всім відомо. Скільки то буде коштувати в гривнях, коли доведеться повертати ті гроші, а їх же доведеться повертати? І отут, коли враховуються, коли реалізовуються такі проекти, треба ще враховувати і валютні ризики. Але валютні — хто це враховував, де воно було? Треба було б, щоб той проект був, ну, може півроку, може кілька місяців, для того щоб це окупилося, з урахуванням в тому числі і валютних ризиків. Я не знаю, чи враховувалися ці питання. Більше того, в чому проблема тут ще існує: що будь-який проект, який реалізується, він… Ну, от ми вклали гроші, отримали кредит, вклали гроші, і в цьому році на нас, якщо ми щось ще отримали на якийсь прибуток чи ні, у нас ми будемо оподатковуватися. Вже в наступний рік, коли пішла реалізація проекту, пішли зобов’язання, у нас це буде оподатковуватися, це як податком на прибуток. Тобто тут нема економічного механізму стимулювання енергозбережень.

Марта МОЛЬФАР, ведущая: А какой он может быть, этот механизм экономического стимула?

Владимир МАМАЛЫГА, исполнительный директор Всеукраинской общественной организации «Высший совет энергоаудиторов и энергоменеджеров»: Механізм… Ми давно вже пропонуємо такий механізм і зокрема я особисто працював з багатьма депутатами кількох скликань Верховної Ради. Ми намагалися провести закон про енергетичний аудит, щоб не було таких проектів з періодом, як оце, по сім років, це взагалі неприпустимо, ці люди не мають, не повинні займатися цією діяльністю, тому що це не проект — це некваліфіковані рішення, так не можна робити. А от, скажімо, є такий механізм енергозбереження, і тут в тому, що стосується саме інвестування в енергетику і енергозбереження, необхідно зробити так, щоб це було вигідно, щоб, скажімо, от підприємство вклало гроші, реалізувало якийсь проект, і воно отримало певний прибуток. Так от прибуток, ота доля прибутку, яка отримана за рахунок зниження витрат на енергетичні ресурси, вона має, так би мовитися, вона має підлягати пільговому оподаткуванню або ж так званий револьверний механізм інвестування в енергозбереження, тобто ті ж гроші мають іти знов цільовим призначенням, це має контролюватися Держказначейством, щоб не було тут корупційних будь-яких проявів. І вони мають іти і якось використовуватись, або за якимось пільговим, скажімо, не сто відсотків прибутку оподатковуватися, а п’ятдесят відсотків. Це вже конкретні механізми, але під це треба, щоб це робилося. Я скажу відверто, от минула Рада, я в минулій Раді, коли я про це казав, економічний механізм енергозбереження, запитати багатьох, практично провідних комітетів, я з ними спілкувався, жодному не було потрібно, це не було цікаво.

Марта МОЛЬФАР, ведущая: Насколько это изменилось сейчас, не говорите. Сразу после небольшой паузы. Такая интрига. Сразу после небольшой паузы расскажете. Услышите.

Марта МОЛЬФАР, ведущая: Итак, наш гость — Мамалыга Владимир, исполнительный директор Всеукраинской общественной организации «Высший совет энергоаудиторов и энергоменеджеров». Как только что сказал он, раньше в Верховной Раде никому, в общем, вопросы энергоэффективности были не интересны. Сейчас что-то изменилось?

Владимир МАМАЛЫГА, исполнительный директор Всеукраинской общественной организации «Высший совет энергоаудиторов и энергоменеджеров»: Зараз дійсно є певні зміни. Скажімо, один з депутатів, з яким я спілкувався, провідний, в провідному комітеті, він виявив зацікавленість до тих законів. І я сподіваюсь, що найближчим часом ми, ну, він через суто депутатські законодавчі механізми, він зможе ці закони поставити на Раду, тому що в попередній Раді вдалося провести ті тільки засідання, попередні засідання, в комітеті в справах енергетичного комплексу, але воно дало такі висновки, що треба ще допрацювати ті закони. Ну, можна біло б допрацьовувати, але та Рада скінчилася. Тому не відомо, з ким було працювати, тому зараз це доведеться почати з початку, але сподіваємося, що це буде зроблено. І Україна нарешті отримає некорупційний, прозорий механізм енергозбереження. Чому? Тому що в чому взагалі проблема відсутності інвестицій в енергозбереження в Україні? А тому що це економічно недоцільно, це економічно невигідно.

Марта МОЛЬФАР, ведущая: На это нужны огромные средства, да?

Владимир МАМАЛЫГА, исполнительный директор Всеукраинской общественной организации «Высший совет энергоаудиторов и энергоменеджеров»: Ви знаєте, на багато що й не треба великих коштів. От у нас було кілька державних програм, юридична стратегія, і передбачалося, що для того дійсно необхідні були величезні кошти. Але можна зробити такі речі, як, скажімо, запровадити систему енергоменеджменту в масштабах країни. Це, за моїм досвідом, коли я працював, робив, впроваджував такі структури, підрозділи на великих підприємствах, це може дати два, три, п’ять відсотків щонайменше економії для цього великого підприємства.

Марта МОЛЬФАР, ведущая: То есть это такой своеобразный энергоаудит.

Владимир МАМАЛЫГА, исполнительный директор Всеукраинской общественной организации «Высший совет энергоаудиторов и энергоменеджеров»: Дійсно, це є на підставі енергоаудиту і це за певними законами, певними алгоритмами працює така невеличка група людей. Скажімо, от для одного з гірничих збагачувальних комбінатів (це величезні споживачі енергоресурсів) це може бути чотири-п’ять осіб, але вони можуть дати економію величезну. От не буду називати підприємства, для Кривого Рогу впродовж півтора-два роки після того, як було запроваджена така служба, в тому числі завдяки моїй участі, було заощаджено, знижено питомі витрати на електроенергію на тридцять шість відсотків, тобто це третина.

Марта МОЛЬФАР, ведущая: Это очень много.

Владимир МАМАЛЫГА, исполнительный директор Всеукраинской общественной организации «Высший совет энергоаудиторов и энергоменеджеров»: Це вже підтверджений досвід, це безвитратний захід. Тут не треба було грошей, тут треба було просто навчити людей працювати, навести трудову дисципліну. Але це вимагає зусиль, і ці суб’єктивні чинники слід враховувати, тому що тут треба працювати. Дуже часто, знаєте…

Марта МОЛЬФАР, ведущая: Я вот тут хочу цифру просто вдогонку привести. Портал «Энергетика Украины», я такой вот отыскала, то, о чем Вы се йчас говорите, вот это внедрение энергоменеджмента в масштабах страны, позволит сократить затраты на энергоресурсы на (вдумайтесь) сто сорок — сто пятьдесят миллионов долларов в год. В год сто пятьдесят миллионов без вложения вообще, ну, кроме как зарплаты вот этим вот налоговым аудиторам. Это, я думаю, не такие уж и большие затраты. Сто пятьдесят миллионов долларов в год. Почему этого не делается до сих пор?

Владимир МАМАЛЫГА, исполнительный директор Всеукраинской общественной организации «Высший совет энергоаудиторов и энергоменеджеров»: Давайте я трошки прокоментую взагалі от цю цифру. Я рахував ці речі, те, що можна отримати за рахунок запровадження системи енергоменеджменту в масштабах країни, саме в масштабах країни.

Юрий КУЛИНИЧ, ведущий: А от, пане Володимире, остаточно Ви брали якісь основні підприємства, чи навіть і малі, чи якісь галузі?

Владимир МАМАЛЫГА, исполнительный директор Всеукраинской общественной организации «Высший совет энергоаудиторов и энергоменеджеров»: Я брав макропоказники по країні, по країні в цілому. Це два-три, навряд чи більше відсотків, я брав тільки по газу. Тільки по газу, це в цінах дві тисячі третього року вдавалося заощадити, там цифра була від ста п’ятдесяти і ста шістдесяти, ну, трошки більше двохсот мільйонів, я просто зараз не можу, то давно було, десь десять років тому. Я публікував ті дані, але то нікому не потрібно, взагалі нікому.

Марта МОЛЬФАР, ведущая: По большому счету, это деньги, которые просто валяются на дороге, наклониться и просто поднять их.

Владимир МАМАЛЫГА, исполнительный директор Всеукраинской общественной организации «Высший совет энергоаудиторов и энергоменеджеров»: Вони дійсно отак лежать, їх просто треба взяти.

Юрий КУЛИНИЧ, ведущий: Так а в чому проблема? Ми всі заявляємо на рівні голови держави, на рівні Прем’єр-міністра, профільних відомств і так далі про те, що нам потрібна енергонезалежність, зокрема від Росії і так далі, нам потрібно на всьому економити, але навіть Ви зараз даєте розрахунки, ми зараз обговорюємо тему, чому тоді ми цього не робимо. Заявляючи при тому, що потрібно на всьому економити: економити газ, тепло, енергію і так далі. Ваша думка з цього приводу?

Владимир МАМАЛЫГА, исполнительный директор Всеукраинской общественной организации «Высший совет энергоаудиторов и энергоменеджеров»: Ну, дивіться, в дев’яносто четвертому році, коли прийняли Закон про енергозбереження в Україні, там було запропоновано, коли обговорювалося той закон, було запропоновано якийсь економічний механізм енергозбереження — його викреслили. Так просто. От тому в Україні проблема в чому — що нема механізму прямої дії, тобто нема закону прямої дії. А що значить, що таке, знаєте, дуже важливе типове формулювання, що а це має визначити уповноважений на це орган, ну, тобто якесь міністерство або якийсь комітет, будь-хто. Тобто потім суто як це може бути визначено? Якщо то якась, скажімо, громадська рада, громадська рада чи якийсь фонд, створюється якийсь фонд, скажімо, і в цьому фонді має бути, ну, туди залучається часто провідник фахівців, який на тому розуміється. Але вони беруть участь, ну, там на громадських засадах вони за це, там є колективна відповідальність, тобто відповідають всі, и все вокруг колхозное, и все вокруг мое.

Марта МОЛЬФАР, ведущая: А вот лично Вы к Владимиру Кличко обращались с таким предложением?

Владимир МАМАЛЫГА, исполнительный директор Всеукраинской общественной организации «Высший совет энергоаудиторов и энергоменеджеров»: А Ви спробуйте до пана Кличка доступитися. Я, відверто кажучи, я до Кличка не звертався, але я намагався якось поспілкуватися з його (ну от це було влітку, коли невідомо де він сидів), не вдалося. Потім я намагався поспілкуватися з представниками нашої Київської мерії, профільною комісією. Теж не вдалося, не було ні телефонів, нічого. То просто воно нікому не потрібно, в мене таке враження. Я, знаєте, от ті люди, які готують от за Кличка оті рішення, до речі, не на найвищому рівні…

Марта МОЛЬФАР, ведущая: Давайте мы найдем для Вас телефоны, чтоб Вы смогли встречаться, и как-то попробуем соединить совместные усилия. Кстати, вот эта статья — это Ваша статья, которую я отыскала, вот об энергоаудите, вы предлагаете, тут просто комментарии интересные. Некто Александр Сергеевич прокомментировал следующее: «Обратим внимание на следующую цитату: “Целесообразно провести энергоаудиты крупнейших предприятий”, — и далее он уже от себя добавляет: — Это и есть то, что называется экономическим шпионажем». Что Вы скажете по этому поводу?

Владимир МАМАЛЫГА, исполнительный директор Всеукраинской общественной организации «Высший совет энергоаудиторов и энергоменеджеров»: Ну, дивіться, я був ініціатором і автором створення в Україні етичних стандартів енергоаудиторів. До речі, ці стандарти були прописані раніше, ніж вони були прийняті фінансовими аудиторами, хоча вони створювалися на основі міжнародних стандартів фінансового аудиту. Тобто що собі може дозволити людина-енергоаудитор, а що собі не може дозволити. До того йшлося і про дотримання конфіденційності інформації, яка при цьому стане відома людині і так далі. Знаєте, от я просто згадую, є таке поняття, як розкриття фінансової інформації. От у мене були такі речі, коли я проводив енергоаудит на прохання підприємства. Мене там знали, знали, що я, ну, просто до того, як це в дев’яностих, це один з перших енергоаудитів, і до мене була довіра, знали, що не підведу і не підставлю нікого, не здам. Але мене запитав начальник планового відділу: «А зачем Вам нужна эта шпионская информация?» Я, знаєте…

Марта МОЛЬФАР, ведущая: Они сами Вас пригласили?

Владимир МАМАЛЫГА, исполнительный директор Всеукраинской общественной организации «Высший совет энергоаудиторов и энергоменеджеров»: Сами пригласили, да. Після того я зв’язався з керівником, він сказав: «Нічого не треба. Ви мені скажіть тільки, що Вам треба, і вони дадуть інформацію». І це було зроблено. І, до речі, для того підприємства, те, що я казав, було в результаті знижено витрати, при тому витрати електроенергії, на тридцять шість відсотків, тобто на третину. Це було зроблено.

Марта МОЛЬФАР, ведущая: В конце концов, если какой-то хозяин предприятия очень боится, что Вы являетесь каким-то экономическим шпионом…

Владимир МАМАЛЫГА, исполнительный директор Всеукраинской общественной организации «Высший совет энергоаудиторов и энергоменеджеров»: То меня не приглашают.

Марта МОЛЬФАР, ведущая: Или же можно сделать проще: Вы можете взять своего друга Васю, и Вы его просто обучите каким-то азам экономического аудита, энергоаудита, вернее.

Владимир МАМАЛЫГА, исполнительный директор Всеукраинской общественной организации «Высший совет энергоаудиторов и энергоменеджеров»: Ви абсолютно праві. Скажімо, коли ми тільки починаємо проводити енергоаудит, завжди, от я особисто, мої співробітники, ми проводимо корпоративний тренінг, дводенний корпоративний тренінг, де ми розповідаємо, що таке енергоаудит, як користуватися цими механізмами, які є, потім як робити обґрунтування, такі економічні обґрунтування будь-яких заходів, потім як робити економічні розрахунки за сучасною методикою.

Марта МОЛЬФАР, ведущая: На масштабах какого предприятия имеет смысл уже внедрять энергоаудит?

Владимир МАМАЛЫГА, исполнительный директор Всеукраинской общественной организации «Высший совет энергоаудиторов и энергоменеджеров»: Ну, енергоаудит може бути проведений практично для будь-яких підприємств.

Марта МОЛЬФАР, ведущая: Даже для небольших, да?

Владимир МАМАЛЫГА, исполнительный директор Всеукраинской общественной организации «Высший совет энергоаудиторов и энергоменеджеров»: Для невеличких теж, але тривалість цієї роботи може бути незначною. Ну, я, відверто кажучи, намагаюся робити, працювати з великими підприємствами, якось цікавіше.

Марта МОЛЬФАР, ведущая: Понятно. И выхлоп, конечно же, сразу более ощутимый.

Владимир МАМАЛЫГА, исполнительный директор Всеукраинской общественной организации «Высший совет энергоаудиторов и энергоменеджеров»: Ви знаєте, да, і для підприємства це набагато ефективно, тому що вартість аудиту для невеликого підприємства і для середнього, вона не дуже відрізняється.

Марта МОЛЬФАР, ведущая: К Вам обращаются какие-то частные предприниматели или госзаказы тоже были по энергоаудиту?

Владимир МАМАЛЫГА, исполнительный директор Всеукраинской общественной организации «Высший совет энергоаудиторов и энергоменеджеров»: Ви знаєте, я намагаюся останнім часом, я взагалі намагаюся останнім часом не мати справу з державою, тому що там, де йдеться про тендерні процедури, які проводить держава, це зовсім непросто і дуже непросто. Я перепрошую, змінюється влада, і тебе починають перевіряти. Я не можу сказати, чи правильно, чи ні. Але коли я працюю з, скажімо, ну, не будемо називати, знов-таки з підприємствами, кількома підприємствами великих олігархів… Скажімо, я народився в Києві, то я вигравав тендери в Донецьку. Розумієте, вигравав тендери, тому що я міг запропонувати щось краще і дешевше, те, що вони не могли зробити, і обирали мене. Тому от олігархи вміють рахувати гроші, і це не один, до речі, і не обов’язково донецький.

Марта МОЛЬФАР, ведущая: Ну, и сейчас во главе государства олигархи. Может быть, теперь и государственные деньги считаться будут? Поживем — увидим, да?

Владимир МАМАЛЫГА, исполнительный директор Всеукраинской общественной организации «Высший совет энергоаудиторов и энергоменеджеров»: Будемо сподіватися. Я дуже на це сподіваюсь.

Марта МОЛЬФАР, ведущая: Иван спрашивает нас: «Что за организация? Дайте, пожалуйста, контакты. Мне это очень нужно». Я напомню, что за организация: Владимир Мамалыга является исполнительным директором Всеукраинской общественной организации «Высший совет энергоаудиторов и энергоменеджеров».

Владимир МАМАЛЫГА, исполнительный директор Всеукраинской общественной организации «Высший совет энергоаудиторов и энергоменеджеров»: Энергоменеджеров Украины.

Марта МОЛЬФАР, ведущая: Да, как можно связаться с вами, есть в Интернете координаты?

Владимир МАМАЛЫГА, исполнительный директор Всеукраинской общественной организации «Высший совет энергоаудиторов и энергоменеджеров»: По сайту, да, у нас есть свой сайт.

Марта МОЛЬФАР, ведущая: Как называется? «Высший совет энергоаудиторов и энергоменеджеров»?

Владимир МАМАЛЫГА, исполнительный директор Всеукраинской общественной организации «Высший совет энергоаудиторов и энергоменеджеров»: Всеукраинская общественная организация. І він трьомовний: українська, російська, англійська. Ну, абревіатуру я міг би давати, але…

Марта МОЛЬФАР, ведущая: ОК, ми прерываемся на новости. И сейчас Лена Чебак расскажет главные новости. А нашему гостю мы найдем координаты личные Кличко, чтобы все-таки эта инициатива могла дойти до наших властей. Спасибо.

Гости программы и спикеры:
Сергей Гунько
Руководитель службы информации Государственной миграционной службы Украины
Владимир Мамалыга
Исполнительный директор Всеукраинской общественной организации «Высший совет энергоаудиторов и энергоменеджеров»

Поделиться:
Читать все
Читать все