СЛУШАЙТЕ РАДИО «ВЕСТИ» ГДЕ УДОБНО И КОГДА УГОДНО!
стенограмма

"Циники", 15 ноября

"Циники"Обмен пленными и саммит "Большой двадцатки"

Стенограмма вечернего эфира выходного дня на Радио Вести

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: Итак, на волне Вестей, радио новостей и мнений, программа Циники, с вами Константин Дорошенко и Дмитрий Терешков. А гость сегодня наш, Оксана Билозир, человек, о котором очень много писали на этой неделе и в прессе, и в соцсетях, и информационным поводом послужил, я так понимаю, скорее всего, вброс о вашем возможном назначении на пост министра культуры. Вы, Оксана, успели эту информацию опровергнуть. Занимаетесь вы сейчас совершенно другими вещами, в частности проблемами заложников, и обмена пленных в зоне АТО, в ближайшее время поговорим с вами и об этом, но и о минкульте тоже, потому что из песни слов не выбросишь, вы были министром культуры в нашей стране. Прямо скажем, ведомство проблемное. Но пока я предлагаю послушать справку.

Справка Радио Вести: Оксана Билозир, пятьдесят семь лет, народная артистка Украины, народный депутат пятого, шестого и седьмого созывов, бывший министр культуры и туризма. Родилась в Ровенской области, окончила Львовское музыкально-педагогическое училище, Львовскую государственную консерваторию, а также Дипломатическую академию при Министерстве иностранных дел Украины. За свою карьеру певицы выпустила пятнадцать CD дисков, один DVD, и десять музыкальных фильмов. В Раду четвертого созыва попала по списку партии Наша Украина номер семьдесят, в Раду пятого и шестого созывов попадает по спискам той же Нашей Украины. Владеет польским и английским языками. Увлекается туризмом и нардами. Замужем за Романом Недзельским, у пары есть два сына Ярослав и Андрей. 

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: Сегодня в нашем дневном эфире наш специальный корреспондент в Донецке Иван Летковский говорил о том, что процесс обмена пленными идет очень тяжело, и что, глядя изнутри, из Донецка, он видит, что сепаратисты всячески этот процесс срывают. С другой стороны как раз вот боевики обвиняли вас в срыве переговорного процесса по обмену пленными. Вы могли бы рассказать, как этот процесс происходит на самом деле? Изнутри. И какова именно ваша роль в этом, и почему именно вы решили этим заняться? 

Оксана БИЛОЗИР, гость: Здравствуйте всем, кто нас слушает. Я буду говорить українською мовою, з вашого дозволу. 

Дмитрий ТЕРЕШКОВ, ведущий: Так прошу, будь ласка.

Оксана БИЛОЗИР, гость: Дійсно, зараз є найскладнішій період в нашому житті, який ми переживаємо, це війна, якою ми всі інфіковані. І найбільша проблема, яка являє моральну сторону і гуманітарну сторону, це визволення полонених, це визволення заручників. Фактично, ми говорим, визволення заручників. Це надзвичайно складний процесс. Тому що, з одного боку треба знати, кого шукати, і от питання: як знайти наших військовополонених, як зробити їхній перепис, як зрозуміти, в якому стані хто знаходиться, тому що є полонені поранені, є тяжкої, є середньої ваги поранення. Є люди, нажаль уже є такі люди, наприклад, контужені, неадекватні з точки зору поведінки, є нормальні бійці, наші воїни, які сильні, які переносять всі ці проблеми, біду, ту трагедію, яка загнала їх життя. Тобто, спочатку нам потрібно їх ідентифікувати, знати, де вони знаходяться, потім потрібно зрозуміти, з ким нам вести перемови для того, щоб мати можливість їх помаленьку звідти звільняти. 

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: От доречі, з ким ведуться перемовини? І хто закидає вам зрив переговорного процесу?

Оксана БИЛОЗИР, гость: Вам це ви маєте на увазі Україну? Так я розумію?

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: Саме вас звинувачували представники бойовиків, що ви нібито не допомагаєте, а скоріш заважаєте переговорному процесу. 

Оксана БИЛОЗИР, гость: Ну ви вихопили невеличку інформацію, тому що на сьогоднішній день біля сто тридцяти військовополонених, яких за моєю участю було визволено. А це був невеликий епізод, який пов’язаний з ЛНР, як раз ми тільки-тільки починали проводити обміни з ЛНР, тому що, ви знаєте, що раніш обміни тільки ДНР вело, так зване ДНР, а так зване ЛНР взагалі не допускало на свою територію, і всіх, кого можна було звідти витягувати, з тієї території, мі працювали безпосередньо з ЛНР, а то, як раз ми починали заходити, звичайно то був такий конфліктний один момент, я зараз поясню чому він конфліктний. Чому я цим займаюся? Це ключове питання, яке всі мені задають. І з ким я веду перемови? Так от, я займаюся як волонтер, тільки тому, що я учасник афганської війни, тобто я учасник бойових дій. Я двічі була в Афганістані. Це вісімдесят шостий і вісімдесят восьмий рік. І фактично зараз ці наші воїни, які воюють на сході, це є діти тих воїнів, до яких я їздила в Афганістан. Додати їм мотивації, щоб вижити. 

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: А у якості кого ви були в Афганістан? 

Оксана БИЛОЗИР, гость: Я в Афганістані була як співачка. І було дуже багато листів. Вони всі надходили в Москву, був такий ЦДСА, це Дом Советской Армии, на ті часи, і було дуже багато замовлень саме на україномовну співачку, саме на мене, на вокально-інструментальний ансамбль «Ватра», і тому, враховуючи те, що було дуже багато бажаючих, щоб приїхала я, просто не мала морального права, не мала відмовлятися. Тому я їздила, і для мене війна як би ще тоді, я була вражена цією війною. І подальше все своє життя я завжди казала, що як би я не пережила то, що я пережила в Афганістані, то й війни, якої я побачила, де мої рідні, близькі, друзі, дорогі люди, українці були, і я їх втрачала там, то я було би зовсім інакша. Тому абсолютно не дивно для мене і для моєї сім’ї, це те, що тільки почалися ці проблеми, а я перша відкривала ці обміни, я була першим волонтером, яка на початку серпня зробила першу можливість контакту, ну враховуючи те, що я відома людина, і зі мною вийшли на контакт з протилежної сторони ДНР, і ми зустрілися на нейтральній полосі, тобто я їхала в зону дій в Авдіївку, і там нам передали першого єдиного волонтера, і з цього фактично почався весь процес обміну, який я супроводжую, це на державному рівні. Це Служба Безпеки, це Міністерство Оборони, і фактично я, тому що є ще паралельний Центр Рубана, ви знаєте, який так само, він виник, тому що батальйон Донбас і багато військових, які на межі Дніпропетровської області із цією проблемною зоною, безпосередньо їхні воїни, і вони цей центр започаткували, щоб забирати, визволяти своїх заручників, це абсолютно нормально. І цей Центр сьогодні так само успішно працює. Тому не дивно, що я почала цим займатись, і перша туди полетіла. З ким працюю? 

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: Так, це дуже серйозне питання. Як можна зрозуміти, якщо ми говоримо про терористичні організації, як можна зрозуміти, що з цією людиною можна мати справи, а з іншою не можна? Як можна зрозуміти, кому довіряти, кому не довіряти? Чи є там дійсно якийсь, ну, це смішно казати, легітимні, але чи є там структура якась, в яку можна повірити? Тому що ми самі бачимо, сьогодні Гіркін, завтра не Гіркін, і невідомо, що взагалі там відбувається. 

Оксана БИЛОЗИР, гость: Ну, як би ми підходили з такими підходами, то напевно ми б нікого не міняли, нам би не вдавалось, як би ми там класифікували людей. Тут я би хотіла, щоб ми говорили про власне моральну людську сторону, бо війна має так саме свої якісь закони, і ці закони так саме є моральними. Тобто ми спілкуємось з людьми, які утримують, і віддаємо їм таких самих їх бійців, сепаратистів, як ми називаємо, і їх так саме дома хтось чекає. Тобто ми забираємо нашого воїна, його чекає тут сім’я, і віддаємо їх сепаратиста, якого чекає його сім’я. От на такому рівні. Але з ким я веду перемовини? Це афганці. Чому я почала говорити власне про Афганістан, тому що це афганські організації, об’єднання афганців, які залишилися на тій території, вони займають нейтральну позицію в тому плані, що вони як раз є хорошими посередниками. Їм довіряє та сторона, і їм довіряємо ми. Тому такий тандем, він як раз є дуже продуктивний. І хочу вам сказали, що власне завдяки тому, що з афганцями ми ведемо ці обміни, перемовини звичайно ведуться складно, тому що афганці, які там, якім там доручено формувати центри по обміну, і бути перемовниками, і бути тими волонтерами, які безпосередньо передають, їм так само потрібно в тому середовищі знайти контакти, їм потрібно.. ну їм на місті легше, тому що вони знають хто є хто, хто за які питання відповідає. Складність велика полягає в тому, що там же не має однорідної, в нашому розумінні, однорідної влади. Там є сектори впливу, там є різні командири, там є різні батальйони, там є так звана влада, теперішня, яка нібито себе називає владою легітимною, там є військові комендатури, там є формування типу парламенту. Тобто між всіма цими групами може контактувати і ефективно працювати тільки та людина, яка знаходиться всередині, і має мандат для цих переговорів. 

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: Зараз перервемося трошки, і після цього продовжимо розмову з Оксаною Білозір. 

Дмитрий ТЕРЕШКОВ, ведущий: Программа Циники на Радио Вести. Константин Дорошенко, Дмитрий Терешков и Оксана Билозир у нас в гостях. Окана Володимирівна, ви до цього сказали, що на сході дуже багато груп, з якими треба домовлятися. Цікаво, на яку саме групу, на яких саме людей направлений ваш авторитет? Хто до вас прислухається в першу чергу? Це бойовики? Це ДНР? Чи це вояки з української сторони? Чи можливо жителі Донецька? Вони вас помічають, вони вас знають, ви являєтесь авторитетом для цього регіону? 

Оксана БИЛОЗИР, гость: Зі всіма категоріями мі працюємо, як раз дуже добре, що ви задали це запитання. Я хочу підкреслити, що ми маємо контакт із нашими громадянами, які проживають на цій окупованій території. І от ми не бачимо їхній ролі тут з України, але вони проводять величезну роботу, тобто вони ходять по лікарнях, вони ходять по підвалах, вони зустрічаються з так званими керівниками, вони мають можливість нам передати прізвища, вони мають можливість нам сказати, що наприклад, там, в такому-то місті, в такому-то приміщенні знаходяться десять людей. І таким чином, ми починаємо їх шукати. 

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: А ви розумієте, що тут є теж моральна серйозна проблема, тому що ті люди, які вам допомагають, вони наражаються на дуже серйозну небезпеку. Вони можуть потім бути підданими утискам переслідуванням будь-яким. Фактично їх можуть звинувачувати в шпигунстві на користь України. Переговорники зі сторони української влади, розуміють відповідальність в тому числі за долю тих людей, які допомагають вам в цьому процесі? І чи є якісь ідеї, якщо доведеться їх рятувати? 

Оксана БИЛОЗИР, гость: Ви знаєте, там так само є різні люди. Основна частина людей, яка, наприклад, сьогодні в розпачі. От з ким я спілкуюсь, наприклад. Вони в розпачі, кажуть: «Робить щось, зверніться до нас, скажіть нам, що ви з України, скажіть нам якось, бо ми не маємо можливості вас чути. Хоча би через інтернет, через соціальні мережі, скажіть нам, що ви нас не кидаєте, що ви разом з нами. Ми попали в таку ситуацію, де не можемо дати собі раду, тому що в нас працює автомат і нагайка». Є такі люди, які просто так говорять. А є такі люди, які кажуть: «Я мама. Я втратила свою дитину. І мене нічого на цій землі не тримає. І я буду ходити і вам допомагати. Це тоже чиясь дитина». Тобто, якщо говорити в моральному аспекті, це не пафосно, насправді воно так є. 

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: Знаєте, є такий момент, давайте бути реалістами. Для сходу України, для Донбасу, для Луганську, Луганської області, ви представниця як раз всього, чим їх лякали, десятиліття, ви з західної України, ви Галичанка. У вас навіть вимова така, яка лягає просто на ту карикатуру яких ось там фашистів западенських, яку їм малюють. Ви не думаєте, що це може заважати, що ви для них просто уособлення ворога, ну може страшнішій для них було би хіба би Бандера до них приїхав би. 

Оксана БИЛОЗИР, гость: Ні, ні. Знаєте, навіть таких… Я ж спілкуюсь з різними, я вже говорила. Я спілкуюсь з нашими людьми, які там знаходяться, афганцями, я спілкуюсь з тими людьми, які уповноважені на окупованих територіях так саме вести переговори щодо обмінів. Тобто це так саме мешканці Донбасу. Ми робимо спільну добру роботу в плані того, що ми повертаємо до життя тих людей, яких можна повернути сьогодні до життя. І тому воно стоїть вище над всіма тими претензіями, які ви говорити, навпаки все те, що роблю я, все те, що роблю я власне «бендерівка» в їхнім розумінні цього слова, я з ними спілкуюся, перемовляюся, тобто ми ведемо якісь дискусії, і дійсно так є, що вони починають мені розповідати під час наших перемовин про свою філософію, підходи, розумінні, і так далі і так далі. Я відповідаю їм так, як я в цьому переконана. Тобто це діалог. От ми не маємо права сьогодні не робити, не проводити цього діалогу. Просто не маємо права. 

Дмитрий ТЕРЕШКОВ, ведущий: При цьому в Афганістані ви ще і співали. А тут ви приймаєте учать тільки в переговорному процесі. А чому ви тут не співаєте? 


Оксана БИЛОЗИР, гость: Да, тільки в переговорному процесі, і сама безпосередньо забираю наших військовополонених, тому що це так саме елемент психологічний. Тому що ви знаєте, що дуже часто бувало так, що йшли на перемовини, воїни і воїни, і вони стріляли один в одного в результаті, або забирали один одного в полон, тобто нема довіри на рівні воїнів, звичайно довіри нема у військових. Але, коли з’являється жінка, і вже якось у них рука не підіймається, все ж таке я роблю добру справу, не піднімається рука обстрілювати, хоча і таке так саме траплялося на передодні обміну, за півгодини вони могли обстрілювати саме той блок пост, де ми мали міняти, чи злякаємось ми це зробити, чи не злякаємось. Але, ми це звичайно робили. Чи я там співаю? 

Дмитрий ТЕРЕШКОВ, ведущий: Чи вважаєте ви співи не менш вдалою формою взаємодій з такими людьми? 

Оксана БИЛОЗИР, гость: Ви знаєте, дивіться, співати де? 

Дмитрий ТЕРЕШКОВ, ведущий: На територіях, які звільнені, дуже часто українські співаки…

Оксана БИЛОЗИР, гость: Я вам скажу, дуже багато там наших співаків. І молоді, і початківці, і самодіяльні, вони там їздять, вони підіймають дух військових, і це прекрасно. Кожен повинен в сьогоднішній день, в сьогоднішній час робити максимально успішно те, що він може робити. Якщо я можу робити щось інше, і воно є надзвичайно сьогодні важливим, не тільки тому, що ми забираємо наших полонених, це кожне життя воно на вагу золота, воно безцінне сьогодні, особливо для рідних, які чекають свою дитину, або свого чоловіка. Але, ми ще і проводимо діалог, тобто це є така інтелектуальна робота, вона забирає в мене дуже багато часу, і я можу цілий день, день-два-три перемовини вести, шукати конкретних людей. До мене звертається море рідних і близьких, в мене є цілі списки, рідні і близькі мені самі кажуть, що там-то знаходиться мій син, там-то біля мого сина знаходяться ще таких п’ятеро, і ми формуємо цілі списки, цілі бази даних, це величезна інтелектуальна робота. Я не маю навіть часу, деколи своїй сім’ї приділити, фактично я живу тільки тим. А ще співати, ну воно просто як би не вийде, або це робити, або займатися тим. Тим більше, я все більше політик, все-таки більше дванадцяти років займаюся професійно політикою, десять років я була в Парламенті, працювала в Парламентській Асамблеї Ради Європи, тобто я працювала в Комітеті міграції біженців і народонаселення. Я розглядала всі проблеми і Арабської весни, Грузії, міжнародні інституції, і я бачила, як відбуваються ці процеси дискусійні. Я знала, що таке біженці, що таке тимчасові переселення, тобто це моя друга професія можна сказати. 

Дмитрий ТЕРЕШКОВ, ведущий: Давайте про неї, про другу професію. Чи здивували вас заголовки в лентах про те, що ви можливо очолите Міністерство культури? 

Оксана БИЛОЗИР, гость: Так я хотіла сказати, яка ж моя друга професія. Власне, я захистила дисертацію по цій темі, «Трудова міграція», Європейське право, тобто я зараз є кандидат юридичних наук, і те, що я зараз роблю, я його вмонтовую в мої подальші і політичні кроки, і громадські кроки, і публічні кроки, і я дистанціююся сьогодні власне від чисто мистецької складової, я вже була міністром культури, і я була міністром культури як раз на хвилі майдану, тобто я пережила всі ці моменти великих очікувань, великих претензій, які в основному як раз і виникають від людей, які якнайближче мають тебе зрозуміти. 

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: Стосовно Мінкульту ми ще до нього повернемось. Трудова міграція – це тема дуже не проста. Це тема дуже серйозна в соціальній ситуації в Україні, велика кількість заробітчан іде від нас в Європу, ми сьогодні про це в ефірах говорили. Від Потугалії до Польщі. І я так розумію, що ви боролися за те, щоб вони мали якісь права в тих країнах, де вони перебувають. 

Оксана БИЛОЗИР, гость: Да, абсолютно. 

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: З іншого боку постійно говорять, що навіщо ми їх відпускаємо закордон, навіщо мі даємо можливість і кадрам, і ресурсам, і грошам, зникати десь в Європі, і в загалі треба робити якісь зусилля, що б менше людей туди їхали. Навпаки, повертати їх в Україну. То, в цьому є певне протиріч. Чому ви робите вибір в сторону того, щоб їм краще жилося там, але, наприклад не працюєте над тим, щоб їм краще жилося и працювалося тут, в Україні. 

Оксана БИЛОЗИР, гость: Так, це таке цікаве питання. Цікаво, що в саме такому контексті ви це задаєте. Справа в тому, що трудова міграція – це процес загальносвітовий. Це цивілізаційний процес. І він не торкається тільки України. Україна, як маленька частина вмонтована так саме. Тому що існує світовий ринок праці. Цей світовий ринок праці потребує певної робочої сили. У певних сегментах, і хто має силу, здоров’я, бажання і сильні мотивації, він включається в цей світовий процес праці. І так з’являються трудові мігранти. Трудових мігрантів є дуже багато і в Білорусі, і Молдова, і в середині Європейського союзу є так саме величезні міграційні процеси. Тобто це нормальний процес сьогоднішнього світу. Тому ми не є щось таке, що в Україні якась біда. 

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: У нас часто пишуть про це, як про біду. Чи це спекуляція? 

Оксана БИЛОЗИР, гость: А це не біда. Це спекуляція. Ось я займаюся цією темою десять років. Хочу вам сказали, що це добре, якщо наша людина, чи будь хто, їде і має там свої заробітки, не має значення, які, він собі вибрав цій заробіток. Він ту роботу собі вибрав. Вона на якийсь час приносить забезпечення фінансове, якийсь комфорт і так далі. Але, ця людина соціалізується там, вона набирається зовсім іншого сприйняття, як жити в демократичному суспільстві. І грощі, як раз не вивозяться туди. А гроші як раз вкладаються в Україну. Тому що сьогодні, як ми просимо Міжнародний валютний фонд видати три-чотири мільярди під величезні проценти, то трудові мігранти нам дають сьогодні від десяти мільярдів євро, просто приходять ці кошти, головний інвестор продовж всіх років останніх, семи років в Україні, це є наші трудові мігранті. Тобто це з одного боку державі вигідно, тому що ці люди тут би створювали соціальну напругу, вони б створювали проблеми і конфліктні ситуації для держави, тому що держава на сьогоднішній день не може створити достатньої кількості робочих місць. Це природні процеси і ми хочемо, що б їх природно й сприймали. 

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: Зараз перервемося на Вісті. Й продовжимо. 

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: На волне Вестей, радио новостей и мнений с вами снова Циники, Константин Дорошенко и Дмитрий Терешков. Наш гость сегодня Оксана Билозир, которая только что озвучила тезис, который многие профессиональные патриоты сочли бы циничным. О том, что трудовая миграция, наши заробитчане, это вовсе не беда, и не какая-то трагедия Украины, а о том, что это процесс совершенно естественный экономический более того, украинский заробитчанин является одним из главных инвесторов в украинскую экономику. 

Оксана БИЛОЗИР, гость: Ну ви трошки змістили акценти. Звичайно, це проблема для держави. Тому що не створені робочі місця. Це проблема для сімей, які фактично перестають існувати як сім’ї. Це проблема дітей соціальних сиріт, які з’являються, які виростають. Це недоглянута старість, тобто тут є багато внутрішніх моментів, психологічних, моральних, соціальних і дуже складних. Але, ця проблема, вона вмонтована в загальний потік нашого життя, в якому ми є маленька частинка. 

Дмитрий ТЕРЕШКОВ, ведущий: Ну, а теперь давайте, все же поговорим о волне обсуждений, в связи с тем, что якобы Оксана Билозир будет назначена на пост Министра культуры. Вот и заголовки, и блогеры об этом много писали, и прежде всего эту ситуацию раскрывали под таким углом. Новые лица, о новых лицах очень много говорили политики, люстраторы, будущие, еще полгода назад, и, таким образом, привлекали внимание своих избирателей. Оксана Билозир, очевидно не новое лицо в политике, вы уже были Министром культуры.

Оксана БИЛОЗИР, гость: І це дуже добре, тому що я маю відповідний досвід, я розумію, як функціонує ця система. Як що ми говоримо, що ми беремо нове, але це, про вік ми не говоримо, ми говоримо, що нова людина, яка заходить в певну систему. 

Дмитрий ТЕРЕШКОВ, ведущий: Так, разумеется. 

Оксана БИЛОЗИР, гость: Як що ця нова людина є фахова, вона пройшла всі щаблі, тоді вона має моральне право брати ту ділянку роботи і може її виконувати. Тому що суспільство має великі очікування. Але, як що призначається на посаду такі, як були в Уряді, який зараз піде, які не мають вищої освіти, і очолюють цілі галузі, сфери, але це нове обличчя, то я проти таких. 

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: Слухайте, але десять років тому ви так саме на посаді Міністра були новим обличчям, для багатьох це було несподівано, що саме ви, все-таки вас знають як поп-співачку, не всі так слідкують за тим, яку дисертацію ви захистили, ви популярна співачка, і було багато питань, чому популярна співачка вважає, що вона може розібратися в такому важкому питанні, як менеджмент культури. І тоді, і всі ці десять років, і зараз знову, багато представників культури пишуть, може взагалі нам скасувати це міністерство. Розкажіть нам, як колишній Міністр культури, чим воно, те міністерство займається? Чим ви насправді там займалися? 

Оксана БИЛОЗИР, гость: Це саме таке складне міністерство, тому що учасниками цього процесу мистецтва і культури є публічні люди, генії, вони всі так себе вважають. Це ж величезна конкуренція. Але це абсолютно нормально. І тому там бути прийнятним, або задовільнити амбіції, ну майже неможливо. То це міністерство завжди буде викликати дуже багато дискусій і дуже багато різних проблем. 

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: Чи воно взагалі потрібно? 

Оксана БИЛОЗИР, гость: Зараз я скажу. Але, коли я стала, наприклад, Міністром культури, я вже мала за своїми плечима Парламент, ні, спочатку, я мала досвід роботи, то я від звичайної артистки отримала на найвищу ступінь нагороди, яка тільки може бути в тій сфері, і я по тих сферах, по тих щаблях пройшла, і за моїми плечима двадцять п’ять років тоді було, зараз тридцять п’ять років творчої діяльності. 

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: Але творча діяльність і менеджмент це різні речі. 

Оксана БИЛОЗИР, гость: Чекайте. Ми про менеджмент тільки тепер почали говорити. Правильно? 

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: Ну, Міністр – це менеджер?

Оксана БИЛОЗИР, гость: Правильно. Я так і заявила, коли стала міністром, що мені потрібно бути менеджером. Я зробила табу на всі свої виступи для того, щоб ефективно працювати. Тому Міністерство культури – воно надзвичайно складне саме у цій площині, що тут ніколи нікому нічого не догодиш. Але, в мене за плечима була діяльність у цій сфері, то я знала все, як функціонують бібліотеки, як функціонують музеї, як функціонують театри, як функціонують мистецькі заклади, тобто я була в цій системі двадцять п’ять років. Безпосередньо дотична. Я не тільки співала по будинках культури. Я вела і публічну роботу, тобто я це знала, у мене за плечима був мій багаж, досвід. Потім, я закінчила другу вищу освіту, я була дипломований міністр з вищою освітою. Я мала Дипломатичну академію, я була магістром зовнішньої політики, дипломатії, це моя друга вища освіта. Потім зі мною було чотири роки роботи в Українському Парламенті, де я розуміла, що таке закон, як функціонує система влади, яке це управління. Я розуміла, який менеджмент сьогодні потрібен для того, щоб воно успішно все вмонтовувалося і давало спільну позицію і спільний результат. 

Дмитрий ТЕРЕШКОВ, ведущий: Но это было того, как вы возглавили Министерство культуры? Десять лет назад на вас возлагались надежды и говорилось о том, что Министерство культуры может быть теперь повернется к проблемам украинской культуры. Удалось ли вам повернуться к проблемам украинской культуры? 

Оксана БИЛОЗИР, гость: Я зараз можу це сказати, я працювала міністром чотири з половиною роки, потім мене успішно отруїли, і потім я успішно стала інвалідом, і була інвалідом третьої групи, чудом вижила, ніхто про це не знав, я нікому про це не жалілася, але такий був результат. Я розуміла, коли ти приходиш і починаєш працювати в цьому міністерстві – це стратегічне міністерство, це міністерство, яке формує цінності, ідеологію, і ті позиції, які я висловлювала десять років тому, сьогодні ми реалізуємо і кров’ю поливаємо. А тоді вони були озвучені, і за це я понесла удар у своєму житті, і який визначив подальшу мою долю. 

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: Якщо ви говорити, що вас отруїли, то треба робити з цього приводу серйозне кримінальне розслідування. 

Оксана БИЛОЗИР, гость: Воно велося, потім, на якомусь етапі я сказала, що я не хочу, тому що я хочу жити спокійно, ходити, а не щоб хтось дихав мені в спину.

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: Вы сейчас напоминаете о том, что, чуть ли не родственные связи с Президентом, Петром Порошенко, и казалось бы ни что не может помешать.. 

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: Ну, кумовья, это родственники во Христе.. 

Оксана БИЛОЗИР, гость: По-перше це красива християнська традиція, і не потрібно її спрощувати. По-друге, я є хресною мамою, але я була не тому, що десь там ходила, а тому що я була Оксаною Білозір, і мене хотіли взяти хресною мамою для своїх дітей. А не хтось мене десь звідки витягнув, я стала хресною, і раптом почала робити якісь свою кар’єрні. Тобто я, коли я це робила, я була такою людиною, яку хотіли мати для своїх дітей. І це нормально. 

Дмитрий ТЕРЕШКОВ, ведущий: Ну сейчас эта деталь может сыграть какую-то роль? У вас есть возможность реализовать себя в полной мере.

Оксана БИЛОЗИР, гость: Знаєте, я ніколи не буду, тим більше сьогодні, в такий складний час створювати якісь преценденти для Президента Порошенко, щоб він ще відповідав на ці запитання. 

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: А если действительно вам предложат какой-нибудь государственный пост? Оставаясь и публично озвучив тот факт, что вы кума действующего президента. Вы пойдете на государственный пост? 

Оксана БИЛОЗИР, гость: Я можу почати робити ту роботу, про яку ми зараз з вами говоримо, про полонених, про трудову міграцію, про біженців, це моя друга професія, це ми говорили з вами в першій частині, і це ця позиція, яку сьогодні в Україні крім мене ніхто не робить. І якщо буде така можливість створити такий орган і його очолити, і саме цю політику реалізовувати, я мріяла би, сьогодні вам кажу, я би хотіла бути тим представником, делегатом від держави України, яка могла би спілкуватися і вести діалог із окупованими територіями. Я вже це роблю, в мене це виходить, люди мене в цьому приймають, і в мене є в цьому результати. Я не бачу сьогодні людей, які б хотіли це робити. До чого я веду? Якщо буде ділянка роботи, яку ніхто не буде робити, а її потрібно робити, бо вона стоїть на порядку денному, то звичайно, що я буду її робити. 

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: Само понятие кумовство – оно же несет негативные аннотации в массовом сознании.

Оксана БИЛОЗИР, гость: Це так зробили. Спеціально. Це так зробили. 

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: А может быть этот момент вызова новой политической культуры? Допустим, в Европе такие связи не позволяют людям друг с другом работать в одной и той же фирме. 

Оксана БИЛОЗИР, гость: А хто вам таке сказав? 

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: Публичная политическая культура, если, допустим, жена на госслужбе, то муж уже не может на госслужбе работать. 

Оксана БИЛОЗИР, гость: Де ви таке вичитали? 

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: Ну, в Скандинавских государствах так. 

Оксана БИЛОЗИР, гость: Не має такого. Ви подивіться, я працювала з багатьма, наприклад, сенаторами, канадськими, американськими. От один із канадських, просто зараз не можу його назвати, сенаторів, в нього дочка його є його прес-служба. Офіційно. Тому що він каже, кращого спеціаліста, ніж дитину, яку я виховав і дав освіту, сьогодні у мене не має. Це не має значення ніяке, рідня, немає значення ніякі стосунки, близьки-дальні, має значення фах людини, якість і професіоналізм. Якщо ми будемо з вами підходити і оцінювати людей, як якісних, професійних, патріотів своєї держави, оце буде правильно. А якщо ми будемо шукати проблеми, або причини, якими б ми могли здискредитувати, бо «я би цього не хотів», «бо мені так не подобається», або «я заздрю», то це вже інше питання. Питання, яке сьогодні, до речі, на поряду денному в Україні стоїть? 

Дмитрий ТЕРЕШКОВ, ведущий: Политический деятель, певица, и теперь уже как оказалось, волонтер, Оксана Билозир, спасибо вам. 

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: А про мигрантов мы еще отдельно с вами поговорим. 

Оксана БИЛОЗИР, гость: Із задоволенням. 

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: Дякуємо, до зустрічі. 

Дмитрий ТЕРЕШКОВ, ведущий: Итак, программа Циники, еще пятнадцать минут в компании Константина Дорошенко и Дмитрия Терешкова, мы освежим в памяти события из зоны проведения антитеррористической операции. И уже через пятнадцать минут сразу после Новостей программа Вне контекста. 

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: Да, ко мне присоединится Алексей Зарахович. А Дмитрия отправится делать циничные дела. 

Дмитрий ТЕРЕШКОВ, ведущий: Так вот, боевики с утра трижды обстреляли блок посты сил антитеррористической операции на луганщине, об этом сообщил в эфире сто двенадцатого канала пресс-офицер оперативного командования «Север» Виктор Шубец. По его словам, украинские бойцы не пострадали. 

Виктор ШУБЕЦ, пресс-офицер оперативного командования «Север»: «Ситуація залишається складною, але стабільною. Протягом сьогоднішнього дня з сьомої години ранку відбулося три обстріли… Дві від стрілецької зброї, одна від стрілецької зброї та автоматичних гранатометів. Постраждалих серед особистого складу не має». 


Дмитрий ТЕРЕШКОВ, ведущий: Добавлю, что по сообщению портала «Информатор лг», жителям восточных кварталов Луганска слышны сильные взрывы со стороны Станицы Луганской, в самом Луганске сохраняется проблема с водой и электричеством. 

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: В Донецке с утра было неспокойно. Во многих районах были слышны одиночные залпы и взрывы. Как сообщил специальный корреспондент Радио Вести в Донецке Иван Летковский, обстрелам боевиков подверлись аэропорт, и прилежащая к нему часть города. А также ближайший поселок Авдеевка, где расположены украинские части.

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: Семь украинских военных погибли, десять с ранениями различной степени тяжести направлены в медицинские учреждения. Об этом заявил пресс-офицер антитеррористической операции Владислав Селезнев. По его словам, также за минувшие сутки ранены четыре гражданских лица, и два мирных жителя погибли. 

Владислав СЕЛЕЗНЕВ, пресс-офицер антитеррористической операции: «Шістьдесят два обстріли та три бойових зіткнення були за минулу добу в зоні проведення антитерористичної операції. Найскладніша ситуація на Дебальцевському плацдармі. Саме там зафіксовано найбільша кількість обстрілів наших позицій. Вночі бойовики вели вогонь зі стрелецької зброї по нашим підрозділам в районі Станічно-луганська. Близько опівночі здійснили обстріл з реактивних систем залпового вогню БМ двадцять один «град», підрозділ знаходиться неподалік Кримського. В районі Донецького аеропорту ніч минула спокійно. Підрозділи, що виконують завдання з охорони цього стратегічного об’єкту посилени додатковими засобами, спроможними ефективно протидіяти незаконному озброєному формуванню у будь-який час доби, та в любих погодних умовах».

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: Заявленной мониторинговой миссией ОБСЕ украино-российский проект отвода тяжелого вооружения от линии разграничения на Донбассе является не окончательным, а черновым. Об этом заявил сегодня заместитель руководителя информационно-аналитического центра Совета Национальной Безопасности Обороны Владимир Полевой. 

Владимир ПОЛЕВОЙ, заместитель руководителя информационно-аналитического центра Совета Национальной Безопасности Обороны: «Це заява з’явилася від представників ОБСЄ, які беруть учать в роботі спільної контактної групи, до складу якої входять українські військові, російські військові. Метою української політики на сході є не завоювання Донецьку, не завоювання Кубані чи Москви, а встановлення миру. Мі вітаємо буд-які контакти, які можуть призвести до припинення вогню. Наразі, це чорнові домовленості вони не погоджені сторонами, ми сподіваємося, що ця позитивна тенденція збережеться». 

Дмитрий ТЕРЕШКОВ, ведущий: Напомню, пресс-служба ОБСЕ четырнадцатого ноября сообщила, что украинские военные согласовали проект отвода тяжелого вооружения от линии разграничения на Донбассе. По данным пресс-службы ОБСЕ наблюдатели миссии тринадцатого ноября одновременно с украинскими и российскими руководителями объединенного центра по контролю и координации, которые сообщили, что совместно согласовали проект постепенного отвода войск. 

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: Украинские военные готовы дать отпор боевикам, - заявил на встрече с руководителями силовых ведомств Украины Президент Петр Порошенко. В то же время он заверил, что вопрос Донбасса должен решаться мирным путем. 

Петр ПОРОШЕНКО, Президент: «Жодних підстав для того, щоб піддатися паніки не існує. Нами розроблені і за останні два місяці втілені в життя серйозні кроки по підготовці наших озброєних сил, інших підрозділів для захисту України. Ми бачимо вирішення питання окремих районів Донецької та Луганскої областей виключно політичним, мирним шляхом, але сили і засоби, для того, щоб захистити державу у нас на сьогоднішній день ми маємо в своєму розпорядженні. Порох треба тримати сухим». 

Дмитрий ТЕРЕШКОВ, ведущий: Добавлю, что на Донбассе погибли четыре тысячи сто человек, об этом сообщается в докладе управления по координации гуманитарных вопросов ООН. Согласно документу, почти десять тысяч человек получили ранения. Ну, и в это время внешний мир ведет привычную деятельность, жизнь, и протекают какие-то процессы, о которых нельзя не упомянуть здесь.

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: Но, вместе, с тем, на всем крупных международных саммитах сейчас, так или иначе, Украина является одной из важнейших тем, которые обсуждают. В Австралии сегодня проходит первый день девятого Саммита Лидеров Большой Двадцатки. Официальная церемония открытия прошла в конференц-центре Брисбена, а артисты исполнили на сцене перед Лидерами стран Большой Двадцатки традиционный танец австралийских аборигенов. Также перед первым рабочим заседанием состоялось общее фотографирование участников. На повестке Саммита вопрос о мировой торговле, энергетического сотрудничества, и снижение рисков для крупных банков. Также ожидается, что участники обсудят роль Росси в конфликте на востоке Украины. Некоторые участники уже сделали нелицеприятные заявления. 

Дмитрий ТЕРЕШКОВ, ведущий: Так, Премьер-министр Канады Стивен Харпер посоветовал российскому президенту «убраться из Украины». «Об этом он заявил во время их короткой встречи перед открытием в австралийском Брисбене Саммита Большой Двадцатки», - сообщила канадская газета «Глобал Мейн». Сообщается, что Путин первым протянул руку, Харпер принял этот жест, но при этом сказал российскому лидеру, цитирую: «Думаю, я должен пожать вашу руку, но я могу сказать только одно. Вы должны убраться из Украины» Эти подробности сообщил изданию пресс-представитель премьера, который также отметил, что Путин не ответил положительно. 

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: Вообще, там довольно много всяких нюансов, не очень дипломатических, происходило на этом саммите. Сейчас всюду публикуются фотографии, где премьер-министр Австралии и Путин обнимают коал. А вообще коалы, животные, довольно нежные, с очень острым нюхом, и тискать ее, и сильно гладить и прижимать не рекомендуется, потому, что запах человека коала воспринимает, как невероятную вонь, она от него впадает в состояние, схожее с нашим похмельем. Любя экзотическую природу, можно как-то и поаккуратней себя с ними вести, даже если ты премьер-министр или президент. 

Дмитрий ТЕРЕШКОВ, ведущий: Я представляю, что ответила бы коала, если бы она могла возразить Путину. Чтобы она посоветовала. 

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: Да и премьеру Австралии точно так же. Ну, а Президент Соединенных Штатов Барак Обама, выступая в очередной раз, назвал действия России в отношении Украины угрозой для всего мира. Обама снова сравнил Россию с эболой. 

Барак ОБАМА, Президент США, перевод: «Мы возглавляем усилия мирового сообщества в борьбе с лихорадкой эбола в Западной Африке и в противодействие агрессии России в Украине, что является угрозой для мира. В этом мы убедились после ужасной катастрофы рейса эм-эйч семнадцать». 

Дмитрий ТЕРЕШКОВ, ведущий: Напомню, в конце сентября, выступая на открытии шестьдесят девятой Генассамблеи ООН Обама назвал три главные угрозы международнму миру и безопасности. На первое место он поставил эболу, на второе действие России в отношении Украины, а на третье исламское государство. 

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: На высказывание Президента США на Саммите Джей-Двадцать остро отреагировал Глава комитета Госдумы по международным делам Алексей Пушков. В твиттере он написал: «Обама идет на обострение, на Джей-Двадцать он вновь сравнил Россию с эболой. Исламское государство для него уже меньшая угроза». Конец цитаты. Пушков добавил, что таких выпадов не было и во времена холодной войны. Но, это, знаете ли, рассчитывать на такую короткую память. Не знаю, почему российская дипломатия, российские госслужащие сейчас себе это позволяют. Во время холодной войны много чего было. В том числе знаменитая фраза Никиты Хрущева «мы вас закопаем». Так что, не надо нам рассказывать. 

Дмитрий ТЕРЕШКОВ, ведущий: Неужели теперь война перетечет и трансформируется в такую сухую риторику и мы будем цитировать и смеяться. 

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: Ну вот, в том то и дело, что не сухую, а очень даже веселую, наверное, для кого-то. Но в самом таком примитивно-зубоскальском смысле, а по сути, последний всплеск вот такой, грубой риторики, полухамской, он был как раз в момент, когда мир стоял на грани третье мировой войны, во времена Хрущева и Кеннеди, собственно тогда и американцы, и советские дипломаты не стеснялись в выражениях. И все это вошло в историю под названием Карибский кризис. Так и действительно, это был момент, когда оставалось совсем немного до нажатия красной кнопки. 

Дмитрий ТЕРЕШКОВ, ведущий: Да, по поводу политики России высказался хозяин встречи, Премьер-министр Австралии Тони Эбот, перед началом Саммита он заявил, цитирую: «Россия была бы более привлекательной, если бы она стремилась стать супердержавой ради мира, свободы и процветания, не пытаясь произвести утраченную славу царизма или старого Советского Союза». Конец цитаты. 

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: Про утраченную славу Советского Союза, знаете, вот недавно я видел фотографию, как Владимир Владимирович Путин вручает Орден небезизвестному маршалу Язову, одному из представителей ГКЧП в свое время, которые пытались отстранить от власти Горбачева и вернуть Советский Союз с пути либерализации к такому четкому, жесткому СССР. И, награждение Язова по фотографии с Путиным, и все то, что нынче в России происходит, заставляет задуматься о том, что там ГКЧП на самом деле победил, Государственный Комитет по Чрезвычайному Положению. Просто это его победа оказалась отодвинута во времени. 

Дмитрий ТЕРЕШКОВ, ведущий: То есть выходит, что Тони Эбот в своем высказывании прав? 

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: Я думаю, что прав. Потому что совершенно очевидно, что с фразы Путина о том, что крушение Советского Союза одна из главных катастроф цивилизации двадцатого века и до награждения маршала Язова орденом тенденция совершенно видна. Единственно, что мне жалко главу Комитета Государственной Безопасности Пуго, который после разгона ГКЧП покончил с собой. Вот поспешил. Вот если бы он не был таким эмоциональным, опровергая, кстати, стереотип о том, что балтийцы не эмоциональны, то может тоже сейчас до ордена дожил до какого-нибудь.

Дмитрий ТЕРЕШКОВ, ведущий: Да, ну вот если о европейцах, то председатель Европейского Совета Херман Ван Ромпей, тоже высказался, и призвал Россию вернуться к выполнению минских договоренностей, и прекратить поддерживать боевиков на Донбассе. Вот его слова: 

Херман ВАН РОМПЕЙ, председатель Европейского Совета, перевод: «Нам необходимо избежать скатывания в полномасштабный конфликт. Все стороны должны придерживаться обязательств, предусмотренных Минскими соглашениями. Мы призываем как Украинское правительство, так и особенно боевиков, проявлять максимальную сдержанность. Россия со своей стороны должна использовать все свое влияние на сепаратистов, чтобы вынудить их соблюдать достигнутые договоренности. Россия также должна остановить приток вооружения и солдат со своей территории в Украину, и вывести те части, которые уже находятся на Донбассе». 

Дмитрий ТЕРЕШКОВ, ведущий: Ну что же, мы продолжаем наблюдать за ходом Саммита Большой Двадцатки. Сегодня только первый день. И будем оповещать вас о самых главных событиях в ходе этого Саммита. Сразу после Новостей на Радио Вести программа..

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: ..Вне контекста. И ко мне присоединится Алексей Зарахович.

Правила комментирования
На ресурсе запрещены:
  • Любые проявления нетерпимости к разным конфесcиям,расовым различиям,национальностям.
  • Размещение провокационной и/или ложной информации
  • Нецензурные выражения (мат) и оскорбления
  • Реклама(прямая или ссылки), оффтоп, флуд, капс.
Читать все