СЛУШАЙТЕ РАДИО «ВЕСТИ» ГДЕ УДОБНО И КОГДА УГОДНО!
стенограмма

"У нас був регламентний бєспрєдєл останні кілька засідань"

Буквы законаЛевченко: "В Украине достаточно ресурсов, чтобы затягивать пояса не так сильно"

Стенограмма вечернего эфира на Радио Вести

Ксения ТУРКОВА, ведущая: Добрый вечер! Вы слушаете Радио Вести. На этом месте обычно программа «Герой дня», но сегодня наша программа меняется. Мы запускаем экспериментальную программу, но надеемся, что она в эфире останется. Мы – это я, Ксения Туркова, и Валерий Калныш, который рядом со мной. 

Валерий КАЛНЫШ, ведущий: Добрый вечер. Мы назвали нашу программу «Буквы закона», и если коротко, то смысл ее будет состоять в том, что мы берем законопроект, который мы с Ксенией выбираем сами, обращаемся к автору/-ам этого документа, и будем пытаться с ним разобраться, для чего он написан и что будет в дальнейшем. 

Ксения ТУРКОВА, ведущая: В конце будет эксперимент: мы хотим, чтобы наши слушатели тоже немного побыли законотворцами, мы дадим время для трех звонков для предложений законопроектов. Кроме законопроекта мы будем еще рассказывать о человеке, который его предлагает. Таким образом, будем вас знакомить с 8 созывом ВРУ. 

Валерий КАЛНЫШ, ведущий: Завтра ожидается первое рабочее пленарное заседание ВРУ. 

Ксения ТУРКОВА, ведущая: Теперь представим гостя и законопроект. 

Валерий КАЛНЫШ, ведущий: У нас в гостях Юрий Левченко, добрый вечер. 

Юрий ЛЕВЧЕНКО, народный депутат: Добрий вечір.

Валерий КАЛНЫШ, ведущий: Будем обсуждать сегодня законопроект, он был зарегистрирован 2 декабря группой депутатов, Юрий Левченко один из соавторов. Он называется: «Закон України про дзеркальні майнові санкції щодо Російської Федерації». Сам законопроект небольшой, здесь всего 2 статьи. Я зачитаю: «Стаття 1. Майно Російської Федерації, що переходить у власність України. 1. Переходу у власність України підлягає рухоме і нерухоме майно, кошти, вклади у банках, цінні папери та інші активи чи корпоративні права, що перебувають на території України або знаходяться на обслуговуванні в Україні, та які безпосередньо або через афілійованих осіб, належать Російській Федерації. – Юрий, есть ли у вас список имущества, которое вы планируете национализировать?

Юрий ЛЕВЧЕНКО, народный депутат: Валерію, дякую за запитання і прекрасну можливість ознайомити людей із нашим законопроектом. На жаль, ви не дочитали його до кінця, там йдеться про те, що «Перелік майна, що підлягає переходу у власність України, затверджується Кабінетом Міністрів України». Я можу вам назвати кілька пунктів, наприклад, Сбербанк Росії. Це стосується не тільки цілісних майнових комплексів, а і корпоративних прав. В деяких українських нафтопереробних підприємствах є корпоративні права РФ. По суті, компанії, які врешті решт в Росії належать державі, а не приватним інвесторам. Так само ВТБ. Це дуже довгий перелік, тому є норма, що Кабмін, маючи ті важелі, які він має, безпосередньо йдеться про податкову службу, яка може перевірити, хто є кінцевим бенефіциаром тієї чи іншої компанії, і може сформувати такий перелік. Насправді, рядовий народний депутат, не маючи доступу до виконавчої влади, правоохоронних органів, навіть не зможе сформувати вичерпний перелік таких компаній або майнових інтересів. 

Ксения ТУРКОВА, ведущая: У нас как раз был вопрос по банку ВТБ. 

Валерий КАЛНЫШ, ведущий: Есть ВТБ, а есть его украинская точка. Вы предлагаете национализировать какой именно? Точку?

Юрий ЛЕВЧЕНКО, народный депутат: В законі йдеться тільки про те, що знаходиться в Україні. 

Валерий КАЛНЫШ, ведущий: История с собственностью. Если мы берем любое финансовое учреждение, тут переплетаются интересы. Акционерами имущества могут быть не только россияне, но и иностранные инвесторы, поэтому, забирая вроде бы российский актив в Украине, мы тем самым ущемляем интересы иностранных инвесторов. 

Юрий ЛЕВЧЕНКО, народный депутат: Тому я наголошую, не йдеться про націоналізацію цілого підприємства, або майнового комплексу. Якщо там є, наприклад, 5% власності РФ, то їх і націоналізують. 

Валерий КАЛНЫШ, ведущий: Вы просчитывали финансовую выгоду? 

Юрий ЛЕВЧЕНКО, народный депутат: Для того, щоб порахувати можливу фінансову вигоду, нам треба побачити весь список цих об’єктів. А у нас повного списку немає. До того ж, фінансова вигода не є одномоментною, вона стосується всіх можливих грошових потоків, які ці підприємства можуть генерувати в майбутньому. Якщо рахувати Сбербанк, то мова йде про мільярди гривень. 

Ксения ТУРКОВА, ведущая: Тут же есть финансово-экономическое обоснование, сказано, что это поможет пополнить бюджет. 

Юрий ЛЕВЧЕНКО, народный депутат: Слід зазначити, що це також є логічною відповіддю на те, що РФ націоналізувала масу майна України в Криму, зокрема наші нафтогазові підприємства там. Тому ці санкції називаються дзеркальними. 

Валерий КАЛНЫШ, ведущий: Вот поэтому в финансово-экономическом обосновании меня смутила фраза, что реализация этого законопроекта «сприятиме відновленню прав України на свою власність». А как, национализировав российское, можно вернуть свое? 

Юрий ЛЕВЧЕНКО, народный депутат: Якщо цей законопроект буде прийнятий, то логічно буде РФ піти на переговори з Україною щодо відміни тих рішень, які були прийняті в Криму, і повернення Україні її активів. І тоді буде «обмін заручниками». 

Ксения ТУРКОВА, ведущая: Это такой своеобразный шантаж. 

Юрий ЛЕВЧЕНКО, народный депутат: Це називається дипломатія. 

Ксения ТУРКОВА, ведущая: А как вы думаете, Россия на это пойдет?

Юрий ЛЕВЧЕНКО, народный депутат: Це цілком можливо. Український ринок для того самого Сбербанку, ВТБ є важливим, але коли ми говоримо про оцінку діяльності російської влади, то дуже складно робити якісь прогнози, бо вона керується не економічними інтересами, а ірраціональними. 

Ксения ТУРКОВА, ведущая: Там сложно логику предугадать. 

Валерий КАЛНЫШ, ведущий: Почему Украина остается единственным государством, которые не ввело санкции в отношении России, хотя непосредственно прямую угрозу и потери несем мы?

Ксения ТУРКОВА, ведущая: И обсуждалось это много…

Юрий ЛЕВЧЕНКО, народный депутат: Це жахливе явище. Я прямо скажу, що це відсутність політичної волі з боку вищого керівництва держави. Це – абсурдна річ: у нас іде війна з Росією, тому ми маємо мати відповідні санкції проти неї; Росія конфісковує наші підприємства; ми кричимо, вимагаємо, щоб Західний світ, щоб були над серйозні санкції до РФ, але самі їх не вводимо. Тому з боку наших союзників виникають питання, чому це так. І це дає серйозну можливість з’їзду для західних партнерів. Громадська думка цих держав переважно на стороні України, люди вимагають серйозніших рухів проти Росії, але їхня влада може пояснювати таку аморфну позицію тим, що українська влада нічого з цього приводу не робить. «Свобода» наполягала вже давно, у нас є низка законопроектів з цього приводу, ми будемо робити так, щоб ці санкції були запроваджені. Той механізм, який зараз формально існує, через рішення РНБО, введення його в дію, він дозволяє виконавчій владі на свій розсуд робити ці санкції чи ні. Будемо намагатися через законопроекти примусити виконавчу владу запровадити їх. 

Ксения ТУРКОВА, ведущая: Как вы оцениваете шансы этого конкретного законопроекта? 

Юрий ЛЕВЧЕНКО, народный депутат: Якщо ми говоримо про ті обіцянки, які давали всі ті партії, які є сьогодні в коаліції, то шанси великі, тому що він співпадає щ цими обіцянками. Йдеться про захист державних інтересів, суверенітету України, відновлення її цілісності. Ми будемо робити все можливе, щоб відповідні партії, фракції від повіли за свої обіцянки. Зараз часто питають, якою буде функція ВО «Свобода», наших 7 депутатів, бо ми ж в коаліцію вступили. Ми готові голосувати за будь-які нормальні законопроекти, які буде подавати Кабмін, ВРУ, але так само будемо критикувати будь-які неправильні законопроекти і пропонувати свої альтернативи, крім цього, ми будемо звертати увагу коаліції на ті обіцянки, які вона забула. Це стосується і депутатської недоторканності. 27 листопада ми запропонували всім нашим колегам варіант змін до Конституції, до 4 статей, щоб позбавити депутатської недоторканності, президентської і суддівської. На жаль, зміни до Конституції потребують 150 підписів депутатів, щоб їх можна було застосувати. У нас їх поки немає, але ми проводимо роботу. 

Валерий КАЛНЫШ, ведущий: То, что касается санкций, еще прошлый состав правительства готовил соответствующий список и внес его на рассмотрение СНБО. Возможно ли, что введение санкций нанесет еще больший ущерб экономике Украины, чем их не введение? 

Юрий ЛЕВЧЕНКО, народный депутат: Якщо прорахувати ті позитиви, які ми отримаємо стратегічно від введення цих санкцій, а не безпосередньо суто вузько економічний аспект, і якою буде реакція наших союзників на таке введення санкцій, це однозначно позитив. 

Валерий КАЛНЫШ, ведущий: Вы думаете, это США развяжет руки и они начнут поставлять оружие? 

Юрий ЛЕВЧЕНКО, народный депутат: Це буде певний поштовх, і відкине останню відмовку наших союзників, чому вони не вводять жорсткіші санкції. Я вважаю, що такі санкції можуть короткостроково спричинити певний негатив для нашої економіки. Це така сама дискусія, яку ми мали перед Майданом, що краще – угода про асоціацію з ЄС чи МС. 

Ксения ТУРКОВА, ведущая: Это опять чуть-чуть затянуть пояса, потерпеть, а потом будет хорошо. 

Юрий ЛЕВЧЕНКО, народный депутат: Зараз кажуть про пояси, бо замість того, щоб скасувати угоду про уникнення подвійного оподаткування з Республікою Кіпр, справді запрацював закон про боротьбу з трансферним ціноутворенням, запровадити податки на розкіш… людям кажуть затягнути пояси. Насправді в Україні є маса ресурсів для того, щоб пояси треба було затягувати набагато менше, ніж зараз. Якщо говорять про дефіцит бюджет, якщо проаналізувати виступи всіх урядовців, ми чуємо, що боротися з дефіцитом бюджету треба тільки шляхом урізання видатків. А де мова про збільшення надходжень? Чому немає нормальної роботи, атаки на уникнення сплати податків з боку олігархічного класу? Так, все одно були б складні часи, треба було б рік чи два пережити проблемних, але не так, як зараз. Ходять чутки, що коли побачимо проект нового бюджету, то ми там побачимо якісь жахливі речі на кшталт скасування стипендій і так далі. Поки що це спекуляції, але якщо таке буде, я пояснюватиму, чому не можна так робити. 

Валерий КАЛНЫШ, ведущий: Мои коллеги с сайта «Апостроф» сегодня дали новость со ссылкой на источники, где дефицит бюджета планируется на уровне 3,7%, номинальный ВВП – 1,72 триллиона гривен, инфляция – 13,5%. Действительно, борьба с оффшорами, олигархами не на повестке сейчас. 

Юрий ЛЕВЧЕНКО, народный депутат: Ми зареєстрували також законопроект про скасування цієї угоди з Республікою Кіпр. 

Валерий КАЛНЫШ, ведущий: Давайте вспомним, чем это закончилось в ВРУ прошлой. 

Юрий ЛЕВЧЕНКО, народный депутат: Його не проголосували. Розумієте, у ВРУ минулого скликання у багатьох депутатів був з’їзд, що в цьому винна злочинна влада… а тепер це вже не можна казати. 

Ксения ТУРКОВА, ведущая: Слушатель: Какие санкции? Без них едва сводим концы с концами. Алекс, Харьков. 

Юрий ЛЕВЧЕНКО, народный депутат: Ми ж на це питання відповіли до новин. На жаль, попри те, що у нас відбулась революція, але, на мою думку, вона не закінчилась, перебуває у стані зависання, у нас немає серйозних економічних реформ, позитивних. 

Валерий КАЛНЫШ, ведущий: Реформы – это как раз не позитивное, это последствия, а они сами реформы всегда болезненные. 

Юрий ЛЕВЧЕНКО, народный депутат: Я з вами не погоджуся. Це у нас на пострадянському просторі така оцінка цього слова. Насправді у всьому світі – це щось позитивне. 

Ксения ТУРКОВА, ведущая: Я согласна с Юрием, коннотация позитивная. 

Юрий ЛЕВЧЕНКО, народный депутат: Я до того, що проблема, чому люди таке пишуть, бо не відбувається реальних структурних змін у системі державного управління, кадрових змін, справжніх змін в українській економіці, податковій системі, чи є боротьба проти уникнення сплати податків. Якщо би це все було, то не було би питань у когось взагалі таких. 

Ксения ТУРКОВА, ведущая: Давайте послушаем справку о том, какие санкции уже были введены против России. 

ДЕТАЛИ: Пакет санкций ЕС предполагает запрет на организацию финансирования для трех российских топливно-энергетических компаний: «Роснефти», «Транснефти» и «Газпромнефти». ЕС ввел запрет на торги облигациями этих компаний со сроком обращения свыше 30 дней и участия в организации выпуска таких бумаг. ЕС также ограничил займы для Сбербанка, ВТБ, Газпромбанка, ВЭБ и Россельхозбанка. Кроме того, ЕС запретил организацию долгового финансирования для трех крупнейших российских оборонных концернов «УралВагонЗавод», «ОборонПром» и Объединенной авиастроительной корпорации. В санкционный список ЕС включены 9 российских оборонных концернов «Сириус», «Станкоинструмент», «Химкомпозит», «Калашников», Тульский оружейный завод, «Технологии машиностроения», «Высокоточные комплексы», концерн ПВО «Алмаз-Антей» и НПО «Базальт». Евросоюз внес еще 24 фамилии в «черный список», доведя их общее число до 119. Так, в санкционный список ЕС включены генеральный директор корпорации «Ростех» Сергей Чемезов, так называемый «премьер» ДНР Александр Захарченко, депутат Госдумы РФ Владимир Жириновский и вице-спикеры Госдумы Владимир Васильев, Иван Мельников, Игорь Лебедев, Николай Левичев.

Валерий КАЛНЫШ, ведущий: В этой связи наш слушатель задал вопрос: Крім того, можливі міжнародні суди, які можуть признати це правопорушенням та вимагати компенсацію. – Если закон будет принят, мы национализируем части или полностью какое-то российское имущество, Россия может подать в суд и где гарантия, что мы выиграем?

Юрий ЛЕВЧЕНКО, народный депутат: Гарантії, що ми виграємо в такому суді, а пріорі бути не може, особливо коли йдеться про боротьбу проти РФ. Є маса прикладів щодо націоналізації майна інших країн, зокрема, якщо ми подивимось на Південну Америку 90-тих, 2000-х років. Якщо моделювати той випадок, що ми програємо певний суд, я не думаю, що нам треба в умовах війни з Росією про такі речі хвилюватися. Треба зараз думати на наступних 5-10 років вузько в наших національних інтересах. Якщо ми будемо занадто хвилюватися про нашу репутацію в цьому…

Валерий КАЛНЫШ, ведущий: Дело даже не в репутации, а что нам могут выставить финансовые санкции, штрафы. 

Юрий ЛЕВЧЕНКО, народный депутат: Гіпотетично можуть, але якщо проаналізувати досвід націоналізації відповідних об’єктів у схожих ситуаціях інших країнах, це, наприклад, у 80-ті роки при Міттерані було, в 60-ті – у Великобританії, то є одиничні випадки, коли це спричинило врешті решт якісь негативні судові рішення.

Ксения ТУРКОВА, ведущая: У нас есть очень много звонков. Давайте слушателей подключим. Добрый вечер. 

Слушатель: Добрый вечер. Санкции нужно обязательно вводить против России, потому что вся Европа ввела, а Украина до сих пор нет. 

Ксения ТУРКОВА, ведущая: Понятно. Здравствуйте. 

Слушатель: Добрий вечір. Олег, Луцьк. Я спостерігав за кар’єрою Юрія Володимировича, цікавився біографією. Вам всього 30 років, а у вас освіта у таких престижних університетах. Мені цікаво, де ви знайшли кошти на навчання у таких внз? 

Юрий ЛЕВЧЕНКО, народный депутат: У мене батько – капітан далекого плавання, я мав можливість трохи з ним по світу подорожувати, крім української шкільної освіти отримати англійську. Після цього я подав документи до Лондонської школи економіки за стандартною процедурою, отримав там стипендію. Також я працював там на трьох роботах – на будівництві, офіціантом, охоронцем і потім вже по спеціальності, в бухгалтерії різних компаній. В Німеччині освіта є безкоштовною, так що там я працював, хоча і не мав стипендії. 

Валерий КАЛНЫШ, ведущий: Ваши ожидания от этого состава ВРУ.

Юрий ЛЕВЧЕНКО, народный депутат: На жаль, у нас був регламентний бєспрєдєл останні кілька засідань, не давали задавати депутатам питання, голосували пакетом там, де треба було окремо голосувати… Мої очікування від роботи ВРУ в законотворчому плані, я б утримався від прямих оцінок, бо не було ще жодного голосування по суті. Поки що попередня оцінка – недостатньо цей парламент новий, я думаю, він перехідний, я хочу, щоб він ухвалив відкриті виборчі списки, провів справжню люстрацію, скасував недоторканність, тоді буде справжній якісний парламент, який зможе зробити потрібні реформи. На мою думку, зараз головна реформа – деолігархізація економіки. 

Ксения ТУРКОВА, ведущая: А я хотела спросить вам о Виннице. Как вы оцениваете то, что сейчас там происходит и роль «Свободы» в этих событиях? 

Юрий ЛЕВЧЕНКО, народный депутат: Це були народні масові хвилювання. Люди були збентежені тим, що відбувається, тому що, на жаль, до влади у Вінницькій області повертаються люди, які ще вчора були регіоналами. Слід зазначити, що є величезна маніпуляція в коментуванні тих подій, які відбувалися вчора на Народному віче у Вінниці, багато ЗМІ пишуть, що нібито був обраний «народний губернатор», намагаються прив’язати події у Вінниці до тих жахливих подій, які відбувались на Донбасі, але я звертаю увагу, що ніхто в житті там не голосував за «народного губернатора», там люди запропонували президенту призначити Олексія Фомина губернатором. 

Валерий КАЛНЫШ, ведущий: В этом аспекте у меня конкретный вопрос: почему не проведена сессия областного совета и по закону, мы знаем, что если депутаты голосуют двумя третями за выражение недоверия главе ОГА, тем самым рекомендуется президенту его снять? 

Юрий ЛЕВЧЕНКО, народный депутат: Це відбулося тому, що в облраді з’явився нездоровий союз регіоналів і навколо них, які навпаки хотіли зняти голову облради, який був обраний після Майдану. 

Ксения ТУРКОВА, ведущая: Теперь наши слушатели выступают в роли законотворцев. Здравствуйте. 

Слушатель: Добрый вечер. Нужно отменить народную рекламу в виду биг-бордов, определить требования для наружной рекламы, более жесткие. 

Валерий КАЛНЫШ, ведущий: Это европейские нормы. Насколько я знаю, там 800м от дороги должен находиться биг-борд. 

Юрий ЛЕВЧЕНКО, народный депутат: Загалом ідея дуже правильна, потрібно на 90% скоротити рекламу, особливо якщо йдеться про рекламу в містах. 

Ксения ТУРКОВА, ведущая: А такого законопроекта не было? 

Юрий ЛЕВЧЕНКО, народный депутат: Поки що немає такого. Але я готовий за це взятися. 

Валерий КАЛНЫШ, ведущий: У нас рекламный рынок и так просел катастрофически по этому году. 

Ксения ТУРКОВА, ведущая: Здравствуйте. 

Слушатель: Добрый вечер. Катерина, Киев. Самая симпатичная из Европейских стран для меня – Голландия. Там очень высокие налоги, но и высокий уровень социальной защиты. Можно ли сделать так, что чем больше человек зарабатывает, тем больше он платит налоги?

Юрий ЛЕВЧЕНКО, народный депутат: Ми про це сьогодні говорили, це один із першочергових законопроектів. Треба зробити прогресивну шкалу оподаткування доходів фізичних осіб. Я думаю, протягом місяця-двох ми його представимо у ВРУ. 

Ксения ТУРКОВА, ведущая: И третий законопроект. Здравствуйте. 

Слушатель: Здравствуйте. Хотел бы предложить законопроект по техническому языку в Украине, чтобы могли строить атомные электростанции, самолеты… В украинском языке нет технического словаря, и за 23 года не смогли его создать. 

Юрий ЛЕВЧЕНКО, народный депутат: Приклад – Франція. Вона має окремий державний інститут, який займається тим, що безпосередньо бере будь-які нові англійські слова по технічному прогресі, знаходить, вигадує альтернативні французькі слова цим англійським. Таким чином, зберігається момент технічного прогресу для Франції і її культурна окремішність. Нам треба робити все, щоб наша культура зберігалась не шляхом заборони інших, а розвитку свого власного. 

Ксения ТУРКОВА, ведущая: Какой законопроект лучший из всех?

Юрий ЛЕВЧЕНКО, народный депутат: Найважливіший – питання про прогресивне оподаткування доходу фізичних осіб. 

Валерий КАЛНЫШ, ведущий: Мне кажется, что если отказаться от этого принципа, ввести единый налог для всех, 13%, и большому бизнесу будет выгодно платить, и малый, средний не будет нести больших затрат. 

Юрий ЛЕВЧЕНКО, народный депутат: Ключовий момент – це кадри, люди, які перевіряють тих, хто платить чи не платить податки. 

Ксения ТУРКОВА, ведущая: Спасибо, что пришли к нам сегодня на эфир. Мы не затронули еще много предложений наших слушателей. 

Юрий ЛЕВЧЕНКО, народный депутат: Дякую вам.

Правила комментирования
На ресурсе запрещены:
  • Любые проявления нетерпимости к разным конфесcиям,расовым различиям,национальностям.
  • Размещение провокационной и/или ложной информации
  • Нецензурные выражения (мат) и оскорбления
  • Реклама(прямая или ссылки), оффтоп, флуд, капс.
Читать все