СЛУШАЙТЕ РАДИО «ВЕСТИ» ГДЕ УДОБНО И КОГДА УГОДНО!
стенограмма

"Може, в періоді 20-30 року, коли ми станемо членами ЄС, то і НБУ може бути відсутнім"

"Тема Калныша"Кубив: "Нельзя говорить, что только НБУ отвечает за курс гривны"

Стенограмма "Героя дня" на Радио Вести

Юлия ЛИТВИНЕНКО, ведущая: Добрый вечер, дорогие друзья! Сегодня в рамках проекта «Герой дня» я вам представляю экс-главу НБУ, Степана Кубива. 

Степан КУБИВ, народный депутат: Доброго вечора!

Юлия ЛИТВИНЕНКО, ведущая: Я б хотіла, щоб ми розібралися, в якій валюті варто зберігати гроші. Яким банкам довіряти, такі прості речі, які хвилюють наших слухачів. Чи ви собі дали відповідь на питання, що відбулося з українською гривнею?

Степан КУБИВ, народный депутат: Ви знаєте, на перше запитання, треба зберігати у валюті, яку людина має. Якщо ми беремо кредити, треба дивитися, який кредит бере людина, чи юридична особа, чи є експорт, чи імпорт, щоб збалансовувати свої можливості. Коли ми говоримо про звичайних українців, то, пер за все, завдання, яке стоїть перед політиками і економістами, це питання довіри до банківської системи і банків. З цією метою, працюючи головою НБУ після Майдану, коли 310 голосів віддали за моє призначення, це був виклик цій ситуації: великий брак коштів по бюджету, виплата соціальних виплат. На сьогодні МВФ, НБУ як регулятор проводить перевірку комерційних банків на тести платоспроможності і ліквідності. Перш за все, банки, які продоять міжнародні аудити, вони публічні, банк відноситься до категорії великої, в плані надійності і платоспроможності, в ті банки можна довіряти відповідно і депозити. Коли ми говоримо про надійність і 100% повернення у вигляді банкрутства банків, а на сьогодні їх є кілька десятків, то я говорю, що на сьогодні державні банки є надійними. Треба змінити законодавство, що держава сьогодні повинна гарантувати повернення приміру можливості ти самих 200 000 гривень, а решту повинно бути компенсовано цінними паперами у вигляді облігацій внутрішньої державної позики, різницю суми. В результаті людина повинна знати, що держава гарантує в двох складових 100% повернення депозитів. Комітет фінансів і банківської діяльності, де я і працював у минулому скликанні і сьогодні, буде вносити один із законопроектів, що якраз зміна цивільного кодексу і гарантування депозитів фізичних осіб повинна забезпечити цей виклик, по який я сказав. В програмі президента і пакету реформування економіки потрібно до цього прийти якнайшвидше. Як людина, яка довіряє зароблені кошти комерційному банку, вона повинна мати гарантію повернення не зважаючи на ситуацію. Ті банки, в які не можна внести кошти, вони є непрозорі, не проводять міжнародний аудит, їм довіряти кошти не можна. 

Юлия ЛИТВИНЕНКО, ведущая: Скажіть відверто, чому ви пішли з посади голови НБУ?

Степан КУБИВ, народный депутат: Питання було в тому, що коли мене обрали головою НБУ, стояли виклики: відновити роботу з МВФ, провести разом з міністром фінансів і урядом, потрібно було запросити представників світового МВФ сюди, відновити не тільки довіру держави, а й отримати кошти, з чим ми справилися, тому що в першій декаді травня ми отримали перший транш від МВФ – приблизно 3,2 мільярда, відповідні кошти з ЄС. 

Юлия ЛИТВИНЕНКО, ведущая: Як використали ці кошти?

Степан КУБИВ, народный депутат: Вони були направлені на поповнення золотовалютних резервів, вони збільшилися до 18 млрд з 15, коли я прийшов, разом з тим була проведена оплата Росії за борг газу. Конкретно: коли відбулась у мене зустріч із новообраним президентом, із представниками ВРУ і політичних сил, я ніколи за посаду не тримався, і коли у пакеті розглядалося питання, я готовий був написати заяву і чітко сказав, що іду в політику і далі писати, і розуміючи проблеми глибше, які були в НБУ, займатися законотворчою діяльністю. 

Юлия ЛИТВИНЕНКО, ведущая: Хто ініціював кримінальне провадження і хто мав звинувачувати вас у зловживанні вами службовими повноваженнями?

Степан КУБИВ, народный депутат: Кримінального провадження не було, це писала жовта преса, це писала минула влада, вигадки, якими хотіли мене вивести з балансу, що появиться якась дискусійна площадка. Я у фінансах більше 25 років, в банківській діяльності – 14 років, я розумів ситуацію НБУ і управління державними фінансами будучи в минулому скликанні депутатом, заступником голови комітету з питань фінансів банківської діяльності, я займався професійною справою. 

Юлия ЛИТВИНЕНКО, ведущая: Які ще були причини того, що ви пішли з посади? 

Степан КУБИВ, народный депутат: Це був мій вибір. Я мав розмову з президентом, я прозвітував про цю роботу, яку я провів більше 100 днів у ВРУ за день до голосування про мою відставку. 

Юлия ЛИТВИНЕНКО, ведущая: Ви радили когось на місце свого наступника?

Степан КУБИВ, народный депутат: Це вибір не тільки президента, а і уряду і ВРУ, тому що наступниця отримала поза 300 голосів. 

Юлия ЛИТВИНЕНКО, ведущая: Власне ви не новачок у банківській сфері. Чому пані Гонтарева?

Степан КУБИВ, народный депутат: Це питання не до мене. Власне я знав, що це – складний період, що навіть долар, про який ви питали з курсом 8 останні 2 роки, то в період діяльності держави були різні періоди, долар і 1,8, 5, 8, зараз ми маємо… цей виклик – потрібно було зробити роботу заради уникнення дефолту, який міг бути в державі. 

Юлия ЛИТВИНЕНКО, ведущая: Ви написали заяву про відставку одразу після зустрічі з президентом. Чи означає це, що президент поставив такі завдання, на які ви не могли погодитися? 

Степан КУБИВ, народный депутат: Коли я прийшов у НБУ, було чітко запроваджено вільне плавання, і ви знаєте, різкий ріст курсу долара був поза 12, а потім, коли ми чітко презентували позицію і стратегію розвитку банківської системи України до 2020р., коли ми провели нараду з банкірами і чітко визначили проблематику ліквідності платоспроможності, відтоки депозитів за 3 місяці були поза 90 млрд гривень, що ставило нові виклики, з якими Україна ще не була. Я прозвітував президенту, колегам перед ВРУ, і зробив свій вибір. Тиску президента не було. Я пройшов по квоті Блоку Петра Порошенко, де я чітко погодився зі стратегією президента 2020, коаліційною угодою і сьогодні прем’єр-міністр запропонував операційну стратегію на 2 роки, яку ми будемо розглядати завтра в комітетах, а в четвер – у парламенті. 

Юлия ЛИТВИНЕНКО, ведущая: Проголосує парламент за ініціативу?

Степан КУБИВ, народный депутат: Проголосує, бо сьогодні є вибір України з трьох складових: війна, реформування економіки + довіра міжнародних фінансових установ, країни сімки і ЄС розглядають допомогу в районі суму 2+2 мільярди, після проведення відповідної роботи, і третя – внутрішня війна, корупція за всі 20 років існування нашої незалежності. Корупція сьогодні наносить ущерб більше, ніж ми отримуємо за непросту ситуацію, яка проходить на війні. Життя людини – безцінне, сьогодні ми проводимо день тиші, показуємо свою миролюбність. Тут три пункти: стратегія 2020, коли її нормально прочитати, ми бачимо ціль, що ми хочемо жити за європейськими стандартами; коаліційна угода – документ законодавчого рівня, де повинні бути прийняті закони по реформуванню; операційна стратегія, яка була сьогодні презентована в уряді і буде перенесена в зал для голосування в комітетах. 

Юлия ЛИТВИНЕНКО, ведущая: Кажуть, що гроші також люблять тишу, але чи не станеться так, що ця тиша стосується лише якихось приватних інтересів? Коли ви кажете, що 14 років співпрацювали з міжнародними банками, ви знаєте, що якщо гривня прив’язана до іноземної валюти, то чи варто було б говорити, що українським банкірам варто було б співпрацювати з іноземними банками? Функція НБУ на сьогоднішній день, чи не є вона архаїзмом певним, тим більше в системі необхідності реформування державних інститутів? НБУ ніяк не впливає на те, що відбувається з гривнею. Як ви це поясните? 

Степан КУБИВ, народный депутат: Це неправда, сьогодні не можна говорити, що тільки НБУ відповідає за курс, який є на ринку. Перше, потрібно провести реформи, по-друге, реально провести боротьбу з корупцією, третє, вести плаваючий курс, не підтримувати за рахунок валютних запасів або адміністративним способом ціну гривні. Тому ми ввели інструмент інфляційного таргетування, це означає, що коли приймається бюджет, фіксується курс 10-10,50, протягом року цей курс витримує коридор, але на цю ціль працює не тільки регулятор – НБУ – і не тільки використовувати золотовалютні запаси, на це працює стратегічна програма уряду, операційна система…

Юлия ЛИТВИНЕНКО, ведущая: Питання колективної відповідальності. 

Степан КУБИВ, народный депутат: Прикладом ведення цієї стратегії є країни Східної Європи, Чехія, де ми вивчали досвід, Польща… там певний перехідний період, коли вводяться реформування, ми повинні просто пережити, тому що позичати кошти і викидати їх на ринок – це неправильно. Повинна запрацювати економіка, бути знищена корупція. Коли у березні курс скочив біля 12, то ми подивилися спекулятивну складову, вона була дуже велика. Коли ми перевірили тих спекулянтів – 13 банків – то вони за останні 2,5 роки по відмиванню коштів вивели 142 мільярди гривень, а всі 23 банки – 240. Поділіть на курс 8. НБУ на сьогодні виконує свої регулятивні функції. Може, в періоді 20-30 року, коли ми станемо членами ЄС, то і НБУ може бути відсутнім. 

Юлия ЛИТВИНЕНКО, ведущая: А коли ви сьогодні кажете про вільне плавання, якого дна і коли досягне наша валюта? 

Степан КУБИВ, народный депутат: Треба підходити системно. 

Юлия ЛИТВИНЕНКО, ведущая: Де було задекларовано, що гривня буде коштувати 17? 

Степан КУБИВ, народный депутат: А де було задекларовано, що ми повністю здамо армію, озброєння?

Юлия ЛИТВИНЕНКО, ведущая: Виходить, немає гарантій. 

Степан КУБИВ, народный депутат: Так, коли анексія Криму, ми говоримо про 12 мільярдів, які були забрані у нас, про 4 млрд зі сховища НБУ, 1026 відділень комерційних банків, які мали активи і пасиви. 

Юлия ЛИТВИНЕНКО, ведущая: Де судові позови?

Степан КУБИВ, народный депутат: НБУ за цей період подав інформацію про те, що відбувалося на одній та інших територіях, ніхто не очікував, що коли анексія Донецької/Луганської області, там було 8 банків, експорт, не було проведено ризикової характеристики, яка може вплинути. Сьогодні іде війна, є корупція, не проходять системні реформи. Сьогодні уряд презентував операційну стратегію і 2020. 

Юлия ЛИТВИНЕНКО, ведущая: Отже, що зараз відбувається із золотовалютними резервами? 

Степан КУБИВ, народный депутат: Сьогодні, завтра на перспективу вони повинні бути стабільними, це є гарантія платоспроможності і виконання зовнішніх зобов’язань і у випадку ризиків внутрішніх катаклізмів, як от з війною. Функції в цілому, коли ми говоримо про те, що стратегія президента 2020 – це мета, коли нас запросять в ЄС, то ми тоді можемо говорити про іншу функцію регулятора НБУ. 

Юлия ЛИТВИНЕНКО, ведущая: Яку?

Степан КУБИВ, народный депутат: Коли Україна буде прийнята в ЄС, то у нас буде не гривня, ми будемо прив’язані до міжнародної валюти. У Польщі, наприклад, сьогодні існує злотий. Коли ми уважно подивимося коаліційну угоду – блок фінансів і економіки – ми побачимо, що принципи європейських стандартів щодо економічного характеру і фінансового є забиті в цій коаліції. До цього треба ще зробити закони, внести зміни, до цього – міняти внутрішній баланс управління державою і фінансами, про що говорила пані Яресько. Це велика рутинна робота. Зміст її повинна відчути проста людина.

Юлия ЛИТВИНЕНКО, ведущая: Слухач: Если все такие профессионалы у нас работают, и выполняют профессионально свою работу, то почему с банками в Украине вечная катастрофа?

Степан КУБИВ, народный депутат: За всю історію України було більше 240 банків. Коли ми говоримо і коли я прийшов до банку, один із напрямків роботи – хотіли визначити, хто ж є реальним власником кожного банку, виявляється це не просте питання, це власники в офшорах, а реально в Україні банки використовувались як інструмент для олігархічного клану, який брали для своїх схем. 

Юлия ЛИТВИНЕНКО, ведущая: Так давайте викривати ці злочини. 

Степан КУБИВ, народный депутат: За мої 3 місяці було закрито більше 10 банків. Коли ми говоримо про сьогоднішні банки, які були конвертацій ними, їх є більше 30, але для того, щоб це зробити, це не проста справа. Коли вкладник дивиться, що це маленький банк із дивною назвою, говорить, я приймаю депозит 26 чи 30%, і туди ідуть пенсіонери, люди, які не розуміють, що найвища ціна за депозит – це ризик повернення депозиту.

Юлия ЛИТВИНЕНКО, ведущая: Такий відсоток по депозиту не сплачує жодна європейська країна. Дві світові фінансові кризи переживала і банківська система в Україні. Коли ми кажемо про іпотечні відсотки, ваші колеги кажуть, що не можуть зменшити іпотеку, тому що в них надзвичайно високі відсотки за депозитами. Чи можливо у такий спосіб банкіри повернули б довіру до українських банків, якщо б що-небудь було зроблено для простого українця, який сьогодні змушений сплачувати ці відсотки за іпотечними кредитами? 

Степан КУБИВ, народный депутат: Спочатку відповім у статистичній площині: коли ми говоримо про інші країни і інфляцію до 1%, ми маємо відповідну ціну нижче відсотка. В Україні сьогодні інфляція більше 1%, тобто можна це змінити системними реформами, побороти корупцію, банки, які займаються не банківськими операціями, які виводили кошти за межі країни…

Юлия ЛИТВИНЕНКО, ведущая: Це також плацдарм для корупції. 

Степан КУБИВ, народный депутат: Так, у фінансах, формування банків під схеми олігархічного бізнесу тощо. Друга проблема: останні роки, коли подивитись, державний бюджет став джерелом виконання тих чи інших робіт. Ми сьогодні повинні говорити про партнерство держави і інвестицій, про гарантії інвесторів. 

Юлия ЛИТВИНЕНКО, ведущая: Як ми можемо говорити про партнерство, якщо довіри немає до українських банків?

Степан КУБИВ, народный депутат: Я ж починав з того: довіру до банківської системи можна зробити завдяки спільній роботі НБУ, громадській раді, асоціації банків, незалежної асоціації і банкірів. Але самі банкіри і НБУ повинні чітко виявляти ті банки, які займаються не властивою діяльністю, вони не повинні функціонувати у нас в державі. 

Юлия ЛИТВИНЕНКО, ведущая: Давайте долучимо слухачів до нашої бесіди. Дорий вечір!

Слушатель: Добрий вечір! Оля Мусафірова, власний кореспондент «Нової газети». Була така інформація: після того, як Кубіва звільнили з посади голови НБУ за серйозні фінансові порушення, він виїхав до Лондона і придбав там коштовну нерухомість. – Чи маєте ви закордонну нерухомість, оформлену на себе, або на когось із ваших близьких?

Степан КУБИВ, народный депутат: Я хочу вам відповісти, від періоду, коли почався Майдан, а ми говоримо про листопад минулого року до сьогодні, я за межі України не виїжджав, тому що був зайнятий на Майдані більше 100 днів. Після того, як я пішов з НБУ, я з країни не виїжджав. Все це – здогадки жовтої преси. Не маю нерухомості. 

Слушатель: Добре, дякую.

Юлия ЛИТВИНЕНКО, ведущая: Такой вопрос есть на нашем сайте: Неужели никому нет никакого дела, что сейчас в кризис открываются банки, которые предлагают 27%? Где же люстрационный комитет, СБУ? 

Степан Кубив, народный депутат: Ви знаєте, коли консультантами Національного банку працювали і працюють представники МВФ і світового банку є чіткі критерії проведення перевірки щодо надійності банку, ліквідності і платоспроможності. Таких банків є поза 35, а решту банків повинні провести власники відповідну оцінку. Криза ця показала, що банки, які займалися невластивими функціями і хотіли жити за рахунок людських коштів не мають не тільки перспективи, вони не мають і сьогодення. Є банки, які сьогодні залучають 26-30%, цим банкам не можна довіряти кошти. Кошти можна довірити банку, який провів міжнародний аудит, банк, який чітко показує, хто є його власником, що банк є з міжнародним капіталом чи українським. Разом з тим ви можете і запитати в Асоціації банків України, в банківському середовищі щодо надійності тих чи інших банків. Я рахую, що чим більше відсоток, тим вищий ризик, щодо неповернення депозитів чи коштів клієнтів. 

Юлия ЛИТВИНЕНКО, ведущая: Чи стежите ви за місією МВФ? Чи варто очікувати до кінця року продовження співпраці з МВФ?

Степан Кубив, народный депутат: Коли була обрана Верховна Рада України, місія МВФ і міжнародні фінансові установи заявили, що вони повернуться в Україну після того, як буде обраний уряд. Завданням Міністра фінансів пані Яресько є запросити представників МВФ. Станом на сьогодні представники МВФ є в Україні, де вони почали свою роботу, і Україна може отримати, правда не цього року, а на початку наступного до чотирьох мільярдів. Разом з тим хочу сказати, що основним документом, який треба зробити до кінця року є бюджет на наступний рік. Це якраз буде той тест, який тягне за собою прийняття позитивного рішення МВФ на початку наступного року.

Юлия ЛИТВИНЕНКО, ведущая: Давайте дамо можливість висловитися нашим слухачам. Доброго вечора.

Слушатель: Добрый вечер. Андрей, Харьков. Во время вашего руководства Нацбанком, сколько было направлено было направлено материала в правоохранительные органы по поводу незаконных конвертаций? Вот вы сказали, что было закрыто порядка 10ти банков, которые были замешаны в этом. Но я хочу сказать, что люди прекратили (неразборчиво), а это уголовное преступление. Сообщение в правоохранительные органы по этому поводу это нескольких миллионов стоило вашим сотрудникам, чтобы не информировать. Может вы об этом не знаете, но так оно и было. 

Степан Кубив, народный депутат: Ви знаєте, це питання дуже важливо було тоді, важливе і сьогодні. Ніколи у своїх виступах я не дозволяв собі називати імена банків. Регулятором є Національний банк, і люди, які мають відношення до депутатського корпусу не мають права називати той чи інший банк. Перевірку, яку ми провели по 23 банках, ми виявили виведення коштів, як в налічку, так і виведення коштів більше 10 млрд. доларів за межі України у валюті, використовуючи такий операційний механізм, як інвестиційний рахунок, передали у фіскальні органи. І функція Національного банку на тому залишається. Як Національний банк передавав ці документи. Перше, є фінансовий моніторинг, операції Національного банку України. Ми передаємо інформацію, що ми бачимо невиконання тих чи інших принципів чи законів про фінансовий моніторинг держави, і відповідно далі приймається рішення вже тих органів, які відповідають за правильність проведення операцій і їх здійснення тим чи іншим банком. Все це було зроблено. Я хочу сказати, що ці банки були новими, ці банки були несистемними, ці банки носили дивні назви, але ці банки займалися виключно тими операціями, які називаються сьогодні пряма фінансова корупція. Моя позиція відносно тих банків: вони повинні не працювати в банківській системі України.

Юлия ЛИТВИНЕНКО, ведущая: Добрий вечір. 

Слушатель: Добрий вечір. Я є вкладником VAB банку. Як ви можете прокоментувати ситуацію із банком зараз? Я збирала кошти для навчання своєї доньки, яка навчається в Норвегії. Вона отримує стипендію, але звичайно цих коштів недостатньо.

Степан Кубив, народный депутат: VAB банк – це один із великих банків української банківської системи. На сьогодні рішенням Національного банку було прийнято не зовсім позитивне, тому що відсторонене від діяльності правління банку, голова банку, введено представника, який регулює банк, який в стадії не найкращого фінансового стану. В цій ситуації ми на суму відтоку депозитів надали відповідно кошти для витримки нормативів ліквідності і платоспроможності. Станом на сьогодні вам необхідно звернутися в банк, який на сьогоднішній день управляє цим банком с заявою, подивитися, якщо сума вкладу у вас до 200 тисяч гривень, вона є гарантована і буде повернена державою. В іншому випадку, треба відповідно виконати законодавчу позицію, яка відповідає оцінці реальних активів, знаходження інвестора, консолідації або іншим чином. Я не володію на сьогодні тим банком.

Слушатель: Вибачте, але хто винуватий в цій ситуації? Банк дуже великий. Таке враження, що начебто немає крайніх. Справа в тому, що у мене гроші були в доларах. 

Степан Кубив, народный депутат: Яка сума коштів у вас?

Слушатель: У мене 3000 доларів. 

Степан Кубив, народный депутат: 3000 доларів сьогодні сто відсотків гарантовані державою. Я би вам радив звернутися в банк, який сьогодні керує, написати заяву і відповідну процедуру. В іншому випадку я вам гарантую сто відсотків в комітеті управління банків і фінансовою діяльністю, підійдете до мене особисто, я подивлюсь угоду, дам конкретну консультацію, що вам робити.

Юлия ЛИТВИНЕНКО, ведущая: З вами поговорять продюсери, і запишуть ваш номер. Це не всі питання, але, на жаль, немає часу. Я сподіваюсь, що це наша не остання зустріч і у вас буде нагода прийти і дати відповіді на решту питань, які є в наших слухачів. 

Степан КУБИВ, народный депутат: Дякую. 

Юлия ЛИТВИНЕНКО, ведущая: Ясна річ, що буде зменшення цих коливань і стрибків, але що очікує на гривню одразу після нового року? 

Степан КУБИВ, народный депутат: Якщо буде прийнята чітка система реформ в четвер… 

Юлия ЛИТВИНЕНКО, ведущая: Скільки коштуватиме гривня?

Степан КУБИВ, народный депутат: Ми планували в рівні біля 12грн. 

Юлия ЛИТВИНЕНКО, ведущая: Реальна ціна яка? 

Степан КУБИВ, народный депутат: Залежить від тих кроків, які будуть зроблені відповідно в четвер. 

Юлия ЛИТВИНЕНКО, ведущая: Дякую, до побачення.

Читать все
Читать все