СЛУШАЙТЕ РАДИО «ВЕСТИ» ГДЕ УДОБНО И КОГДА УГОДНО!
стенограмма

Эфир с Гончаровой и Билецким, 11 декабря

Эфир с Татьяной Гончаровой и Юрием КалашниковымРейтинг милитаризированных стран и "режим тишины" на Донбассе

Стенограмма утреннего эфира на Радио Вести

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Это, наверное, наихудшее – то, чего боялись и опасались: вот сразу же после такой погоды - заморозки, друзья, еще раз хочется подчеркнуть то, что сказала Снежана Старовицкая. Уже сейчас чувствуется вот это вот осложнение с передвижением. Не только на автомобилях, но и на своих двух тут, по Киеву. Я искренне верю, что в Харькове и в Днепре ситуация немного иная. Но, если нет - напишите нам. Мы начинаем, здравствуйте, это Радио Вести. Олег Билецкий и Татьяна Гончарова в эфире. Это четверг и одиннадцатое декабря.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Да и сегодня самое главное событие это то, что Кабмин вынесет на рассмотрение ВР программу деятельности правительства. Будем следить и будем оперативно передавать вам новости - все, что происходит в ВР. В случае одобрения парламентом программы Кабмина, правительство Арсения Яценюка получит на год иммунитет от отставки ВР. В общем-то, многие эксперты высказались, что довольно абстрактны некоторые формулировки, а во многих формулировках программа задает амбициозные цели. В общем-то, пикетируют уже ВР, чтобы поучаствовать в этих процессах, в частности, эксперты и активисты инициативы "Реанимационный пакет реформ". Они требуют публичного обсуждения всех пунктов с ними, но вряд ли уже сегодня это произойдет.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Ну, то, что мы слышали в частной беседе от Богдана Амосова, мы его слышали, конечно, и в новостях только что (он находится в ВР), и в следующем часе мы его услышим также в рамках нашего информационного эфира. Так вот, он говорит, что этот пикет немногочисленный, и не так все серьезно там проходило. Наверное, уже закончилось, подробнее - уже в следующем часе. Что касается текущего, друзья, сейчас у нас в студии включен телеканал «Рада», профильный. Сейчас там стоит плашка о том, что ожидается пленарное заседание ВРУ. Судя по всему, пока оно не началось, потому что нет трансляции. Как только Арсений Яценюк начнет произносить свою речь касательно программы правительства, мы сами себя тут же прервем и выдадим все это в эфир. Поэтому будьте в курсе с нами.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Да, ну а сейчас традиционно наше общение с вами начинаем с событий из зоны АТО. За минувшие сутки боевики двадцать два раза нарушали режим тишины, огонь велся из минометов, стрелкового оружия, зенитных установок и танков. Об этом сообщил спикер АТО Леонид Матюхин.

Леонид МАТЮХИН, спикер АТО: «Кілька разів було обстріляно наших військових в районі Маріуполя та Первомайська. В районі Луганська від обстрілів найбільш постраждали населені пункти Кримське, Щастя, Фрунзе, Сокольники, Кряківка, Жовте, Капітаново. В Донецькій області терористи обстріляли населений пункт Авдіївка, аеропорт Донецьк було атаковано чотири рази. Супротивник не припиняє намагання отримати розвідувальну інформацію з повітря - в районі Гнутово та Талаківки було помічено беспілотники противника. Слід зазначити, що за минулу добу артилерія сил АТО вогонь у відповідь не відкривала. Можливо, для чийогось розуміння елементарні речі є складними, тож хотілося, щоб терористи зрозуміли. Тиша - це коли не стріляють».

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Итак, это ситуация на Луганском, Донецком и Дебальцевском направлениях. Более подробнее о том, что в Луганской области происходит - прямо сейчас. На связи с нами руководитель департамента массовых коммуникаций Луганской ОГА Ярослав Галас. Пане Ярославе, вітаємо вас.

Ярослав ГАЛАС, директор департамента массовых коммуникаций Луганской ОГА: Доброго дня.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Передусім, чи відчувається послаблення обстрілів в Луганській області у зв’язку із перемир’ям, днем тиші, який оголошений?

Ярослав ГАЛАС, директор департамента массовых коммуникаций Луганской ОГА: Двояко можна відповісти на це питання. Якщо порівняти з минулим тижнем, коли було від тридцяти до п’ятдесяти, а минулої суботи навіть вісімдесят обстрілів, то явно набагато менше - шістнадцять обстрілів.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Це впродовж доби?

Ярослав ГАЛАС, директор департамента массовых коммуникаций Луганской ОГА: Впродовж доби було минулого тижня, а тепер сьогодні за минулу добу…

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Шістнадцять.

Ярослав ГАЛАС, директор департамента массовых коммуникаций Луганской ОГА: Але минулу добу було дванадцять. Тобто збільшення все-таки відбулося, з різних видів зброї обстрілювали

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Тобто різні види зброї, ми перерахували. Яка ситуація зараз в цих містах, про які постійно з вами говоримо: Щастя, Трьохізбьонка, Станиця Луганська?

Ярослав ГАЛАС, директор департамента массовых коммуникаций Луганской ОГА: Щастя обстрілювали із автоматичного гранатомета. Околиці обстрілювали там, де опорні пункти наших силовиків. Саме Щастя не постраждало, там все спокійно, немає ні пошкоджень, ні поранених серед мирних.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: А тепло, світло, електроенергія у мирних мешканців є в Щасті?

Ярослав ГАЛАС, директор департамента массовых коммуникаций Луганской ОГА: Так, все нормально, жодних проблем із цим немає.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Аналогічна ситуація в Трьохізбьонці та Станиці Луганській чи ні?

Ярослав ГАЛАС, директор департамента массовых коммуникаций Луганской ОГА: В Трьохізбьонці немає газу, оскільки там досить сильне пошкоджено газопровід в районі села Кримського. Там намагалися три тижні тому з посередництвом ОБСЄ, але не вдалося полагодити. Але вже четверту чи п’яту добу є електроенергія.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Тобто люди зігріваються електрообігрівачами?

Ярослав ГАЛАС, директор департамента массовых коммуникаций Луганской ОГА: Так, або вирубують, що можна ще вирубати. Дрова шукають.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Із Станиці Луганської надходять схвильовані повідомлення, як там люди живуть?

Ярослав ГАЛАС, директор департамента массовых коммуникаций Луганской ОГА: Це найгарячіша точка в Луганській області, яка контролюється Україною. Вночі було чутно черги із автоматів на околиці районного центру, але обстрілів дві останні доби немає ні з «Градів», ні з мінометів. Працює райдержадміністрація, на вулицю вже більш-менш виходять люди.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Щодо обміну полоненими: чи маєте ви певну інформацію про перемовини з так званими ЛНР про обмін полоненими?

Ярослав ГАЛАС, директор департамента массовых коммуникаций Луганской ОГА: Ні, на жаль, я не володію цією інформацією. Це не зовсім наша компетенція, це до військових.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Зрозуміло, Ярослав Галас, директор департамента массовых коммуникаций Луганской ОГА был с нами на связи.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Да, мы видим, что ситуация, которая в Донецке наблюдается, об этом нам говорил корреспондент Иван Летковский оттуда. Мы его сегодня, кстати, услышим после часа дня в программе «Свежий взгляд». И ситуация в Луганске и Луганской области во многом аналогичны, потому что, слава Богу, конечно, тут без эмоций никак нельзя, уменьшилось количество обстрелов, но они не прекратились вообще. Хотя мы в самом начале во время того, как обозначили главные темы, говорили, что представители так называемых ДНР и ЛНР заявили о готовности прекратить огонь. По факту пока количество обстрелов уменьшилось, но не прекратилось.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Представители так называемых ЛНР и ДНР заявляют о готовности придерживаться режима тишины, об этом в эфире "5" канала заявил советник замминистра обороны Василий Будик.

Василий БУДИК, советник замминистра обороны: «Таких серьезных ударов, как раньше, не было. Сегодня у меня были контакты с той стороной, мы ведем переговоры по освобождению, по подготовке списков. То, что могу сказать: по крайней мере в декларациях, которых они декларируют, они действительно готовы придерживаться этого перемирия, потому что они тоже истощены. Им тоже нужна эта передышка, это всего лишь тактическая пауза, но не более, мне кажется. Весь опыт, который я на сегодняшний день имею в своей жизни в столкновениях с Россией, он всегда говорит, что России верить нельзя».

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Пауз в эфире не допускает Снежана Старовицкая, сейчас короткий выпуск новостей в ее исполнении. В эти секунды начинается заседание ВР. На часах десять семнадцать. Чтобы мы так все с вами ходили на работу и нам за это ничего не было. Пана Томенка вітали квітами вже інші депутати і колеги. Когда появится Арсений Яценюк, конечно же, сразу выведем его в эфир.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Сейчас видим, что Владимир Гройсман с президиума произносит какой-то вводное очередное слово. Сколько там депутатов зарегистрировалось?

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Триста шестьдесят восемь депутатов. То есть даже все пока что на работу не пришли, а уже десять семнадцать.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Теперь давайте все-таки закончим тему об обмене военнопленными, потому что Ярослав Галас не в компетенции, как он сам сказал, отвечать.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: А тема важная.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Но есть люди, которые имеют заявления и компетенцию. Вот господин Вовк, например, вопрос об обмене пленных будет поднимать и на встрече контактной группы по урегулированию конфликта на востоке Украины в Минске. Об этом накануне он заявил. Василий Вовк - это глава следственного управления СБУ. Вот его заявление.

Василий ВОВК, глава следственного управления СБУ: «Там заручники, там особи викрадені, незаконно позбавлені волі, нац. підозрювані, які підозрюються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки, громадського порядку тощо. Але ми пішли на ці перемовини заради батьків, рідних, близьких, заради тих дітей, жінок, навіть є вагітні жінки, щоб їх звідти найближчим часом визволити. Я сьогодні мав зв’язок із донецькими і луганськими сепаратистами, які відповідають за це питання, щоб в Мінську затвердити списки і звільнити наших людей, яких ми вважаємо там є шістсот вісімдесят чотири».

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Также он отметил, что Президент Украины Петр Порошенко поставил задачу освободить всех пленных до конца две тысячи четырнадцатого года. Вот такая вот ситуация. Мы, естественно, ожидаем второго раунда переговоров минских. Все-таки, наверное, стоит напомнить, что Леонид Кучма - один из участников этих переговоров от украинской стороны - заявил, что они возможны только при условии прекращения огня. Вместе с тем, Геннадий Москаль говорит о том, что на протяжении последних только суток шестнадцать раз обстреляли позиции сил АТО.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Мы напоминаем, что несколько минут назад ВР восьмого созыва начала свое утреннее заседание. В зале зарегистрировано триста шестьдесят восемь народных депутатов. Сегодня Рада должна рассмотреть программу деятельности Кабмина, которую на днях представил Премьер-министр Украины Арсений Яценюк. Ну, а сейчас будем говорить о лидерстве Украины. Пока что Арсений Яценюк не появился. О лидерстве Украины в списке милитаризированных стран. На семь позиций мы поднялись. Конечно, радоваться нечему.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Ситуация вынуждает, наверное, так. Украина поднялась в рейтинге самых милитаризированных стран на семь позиций. Это рейтинг по странам мира, не только европейского континента. Теперь наша страна на тринадцатом месте. Таковы данные Боннского международного центра конверсии. Военные расходы Украины составили три процента от ВВП. Это более, чем пять миллиардов долларов. В отчете также сказано, что уровень милитаризации Украины будет зависеть и от того, как дальше будет развиваться ситуация и конфликт в восточной части Украины.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: В отчете Боннского центра конверсии отмечается, что Украина имеет хорошо функционирующую военную промышленность, которая, не смотря на некоторые фундаментальные структурные дефициты и устаревшие технологии, является одним из наиболее продуктивных промышленных секторов. Военный эксперт Андрей Мураковский также отмечает, что государство поработало над подготовкой своих бойцов.

Андрей МУРАКОВСКИЙ, военный эксперт: В даному разі не стільки кількісно, скільки темпи росту, темпи озброєння і навчання військ, швидше за все, маються на увазі. Коли Україна в даній ситуації, в умовах фактичної війни, витрачає багато коштів вже, на відміну від того, що було раніше, вона багато коштів витрачає на озброєння, тому, я думаю, що якщо говорити про критерії, то саме за цими варто робити якісь оцінки.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: За время войны Украине удалось возобновить свои ресурсы. Так считает руководитель центра оборонных реформ Александр Данилюк.

Александр ДАНИЛЮК, руководитель центра оборонных реформ: «Україна фактично є єдиною державою в світі, яка має досвід реального протистояння РФ, яка переважає нас як в технічному сенсі, так і в ресурсному. Збройні сили України на сьогодні мають унікальний досвід, якого немає ні в кого. Нам вдалось відновити понад шість тисяч одиниць техніки. Артилерія фактично вся, яка на сьогоднішній день, працює, вона була відновлена, і, насамперед, безперечно, це навіть не технічне оснащення, а в першу чергу практичне вміння вести бойові дії в таких умовах».

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Глобальный индекс милитаризации отражает мощь военного аппарата государства. Он рассматривает, в частности, соотношение военных расходов с ВВП и расходами на здравоохранение. О том, сколько государства тратят на свою оборону, в справке Радио Вести.

Справка Радио Вести: Мировая практика: На ведение войн или подготовку к ним страны тратят почти два триллиона долларов в год. По данным Стокгольмского института исследований проблем мира, абсолютный рекордсмен по расходам на оборону - США. Оборонный бюджет Вашингтона в две тысячи тринадцатом году составил шестьсот сорок миллиардов долларов. Расходы Китая, занявшего второе место, составили сто восемьдесят восемь миллиардов. Третье место занимает Россия. На военные расходы эта страна потратила почти восемьдесят восемь миллиардов долларов, увеличив оборонный бюджет до четырех целых восьми десятых процентов от ВВП. К две тысячи двадцатому году Москва планирует потратить на армию семьсот пять миллиардов долларов и заменить семьдесят процентов военной техники. Саудовская Аравия увеличила расходы на оборону на четырнадцать процентов - до шестидесяти семи миллиардов долларов. Следом за ними идут Франция, Великобритания, Германия, Япония, Индия, Южная Корея, Бразилия, Австралия, Турция и ОАЭ. По данным национального разведывательного совета США, к две тысячи двадцать пятому году оборонный комплекс Китая станет крупнейшим в мире.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Спасибо нашему журналисту Ольге Куришко за такую подробную справку. Мы прерываем эту тему, потому что сейчас в президиуме ВР выступает Арсений Яценюк. Десять двадцать три на часах - вот он вышел и держит речь.

Арсений ЯЦЕНЮК, Премьер-министр Украины: «Росія, яка відправила своїх терористів на Донбас і в цілому на схід України, Росія, яка знищує економічний потенціал України, і найважливіше те, що неможливо відновити. Найвища цінність - це людське життя. Ми втрачаємо українців у війні, яка розв’яна РФ. Окрім цього, ключовим викликом для незалежності є також енергетична залежність від РФ. Багато що було зроблено, але набагато більше треба зробити, про що буде сказано далі. Другий блок, який стосується військових втрат економіки. Двадцять відсотків української економіки сконцентровані в Луганську і Донецьку. Ми втратили саме за російської військової агресії двадцять відсотків доходів, двадцять відсотків валютної виручки, двадцять відсотків економічного потенціалу держави. Сьогодні ситуація ще більш складна, ніж була дев’ять місяців тому, так як зруйнована економічна структура, знищені підприємства і заводи, знищена економіка - зараз дається взнаки. Золотовалютні резерви нижче десяти мільярдів, і жодних підстав сьогодні сказати, що вони будуть збільшуватись, окрім як підписання угоди з нашими іжнародними кредиторами, немає. Дефіцит державного бюджету - зараз ми його втримуємо в цифрі шістдесят вісім мільярдів гривень. Це близько чотирьох відсотків дефіциту. При цьому окрім дефіциту державного бюджету у нас є установа, яка має дефіцит більший, ніж весь бюджет країни. Це НАК «Нафтогаз України». У зв’язку з тим, що тарифи в країні не відповідають реальній ринковій вартості енергетичних ресурсів, в цьому році державних бюджет дав прямої дотації НАК «Нафтогаз України» сто десять мільярдів гривень для того, щоб закупити газ і для того, щоб розрахуватися з нашими постачальниками як європейськими, так і північному сусіду. Об’єктивно, що військова агресія має вплив в цілому на всі економічні показники. Ми прогнозували падіння ВВП мінус десять відсотків, зараз прогнози дещо покращилися - мінус сім, але це не впливає на реальне покращення економічної ситуації. Так само і стосується інфляції. Інфляція сягає дев’ятнадцяти відсотків і прив’язана до низки чинників, в тому числі і до суттєвого падіння валютообмінного курсу, який потягнув за собою нестійкість української банківської системи. І тут окремо з НБУ нам треба невідкладно вживати заходи до стабілізації банківської системи. Що стосується третього виклику - це корупція, яка лежить в площині неефективного менеджменту, непрозорих державних закупівель, суттєвої регуляції надмірних повноважень органів центральної влади і місцевої влади, відсутності дієвої правоохоронної прокурорської і судової системи щодо боротьби з реальною корупцією в країні. Як нам знайти відповіді на всі ці виклики, які країна ніколи не переживала за всі роки незалежності? В першу чергу, на такі виклики відповідь знаходиться тільки тоді, коли всі разом, коли парламент, уряд, Президент разом із українським народом, усвідомлюючи всю повноту відповідальності, роблять реальні зміни».

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Вот о реальных изменениях Арсений Яценюк. Сейчас мы вынуждены прерваться на рекламу и новости. После мы продолжим трансляцию.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Еще раз доброе утро. Арсений Яценюк продолжает выступать в Верховной Раде. Сейчас послушаем Арсения Яценюка.

Арсений ЯЦЕНЮК, Премьер-министр Украины: «Це не є ключовим пріоритетом уряду. Програма і не просто програма, а забезпечення українських військовослужбовців і нова система логістики, яка зараз будується новим міністром оборони, дасть можливість змінити систему постачання і оснащення українських збройних сил. Предмет національної безпеки - також захист наших інтересів в судах. Нагадаю, українська держава подала проти Російської Федерації два позови до Європейського суду з прав людини. Росія, як держава-агресор, зобов’язана відшкодувати Україні ті збитки, які нанесені незаконною анексією Криму і російською військовою агресією. Загальний обсяг позову уже сьогодні сягає вище одного трильйона. Окрім цього, Україна розпочала подачу позову до Російської Федерації, до міжнародного суду ООН з приводу порушення Російською Федерацією Міжнародної конвенції про боротьбу з тероризмом. Росія фінансує тероризм. Вона зобов’язана за це відповісти. Вона відповість в Міжнародному суді ООН. Окреме питання національної безпеки – це інформаційна політика. Знаю про тривалі дискусії, які відбувалися з приводу створення міністерства. Наша відповідь полягає в тому, що і було передбачено в коаліційній угоді. Перше - створення іномовлення. Про Україну повинні знати в світі. В кожному готелі, в кожній країні повинно бути українське іномовлення, де розповідають про Україну англійською, німецькою, французькою, іспанською. Ми країна, яка повинна бути у всіх на устах. Тому активна інформаційна політика на Заході. Друге, що стосується внутрішньої інформаційної політики. Парламентом було прийняте рішення про створення суспільного телебачення. Уряд прийняв рішення про створення публічного акціонерного товариства «Суспільне мовлення України». Ми ідемо по шляху роздержавлення всіх засобів масової інформації і реалізації прийнятих рішень про суспільне телебачення. В країні почався процес формування суспільного телебачення. Інформаційна безпека є ключовим і одним із основних пріоритетів для країни в цілому. Країна має знати правду, знати, куди ми йдемо, як ми йдемо, і які цілі ми досягаємо. Країна повинна себе захищати в інформаційному полі як у середині країни, так і зовні. Другий блок – це нова політика державного управління, або як правильно сказали наші партнери по коаліції фракції «Самопоміч»: «Публічної адміністрації». Почав би з системи державного управління - що відбувається? Об’єктивно - у нас змінилися за двадцять з гаком років таблички на різного роду установах, але суть залишилася та. Надмірне значне державне регулювання».

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Да. В общем, все эти тезисы Арсений Яценюк озвучивал вчера, и сегодня выносит на обсуждение в Верховной Раде. Фактически те вещи, которые он сейчас озвучил, они очень долго муссировались в среде журналистов – это создание иновещания. Возможность на разных языках создавать украинские новости, и обозначать украинскую государственную позицию. Второй момент, очень такое меткое слово – «роздержавлення ЗМІ». То есть вывод из государственной собственности и создание общественного телевиденья. Конкретно по этому моменту. Естественно, не только этот момент сейчас освещается в Верховной Раде. Переходим к следующей теме.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Интересно смотреть, как депутаты наблюдают за Арсением Яценюком, едва удерживая головы в руках, подпирая подбородки ладонями, еле сидят. Но мы сейчас не об этом. Мы будем говорить о том, куда же будут идти деньги от азартных игр, куда их предлагает народный депутат Николай Княжицкий. «Средства от лотерей и азартных игр должны жестко контролироваться государством и направляться на культуру», – такое предложение на открытом заседании комитета по вопросам культуры и духовности, озвучил председатель комитета, народный депутат Украины Николая Княжицкий.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: В Верховной Раде уже зарегистрировали ряд соответствующих законопроектов – это проекты о поддержке финансирования. «Необходимо установить жесткий контроль. Декларируется в этих документах над денежным оборотом игровой индустрии, чтобы деньги не шли на взятки, а попадали в бюджет», – отмечает Николай Княжицкий.

Николай КНЯЖИЦКИЙ, народный депутат Украины: «Лише за нашими невеликими обрахунками, якщо прозоро проліцензувати, наприклад, лише лотереї, то надходження до бюджету можна буде збільшити від півмільярда гривень, до мінімум чотирьох мільярдів. Якщо хоча би половина цієї суми щорічно виділятиметься на культуру, то вже тим самим ми зможемо дати той поштовх, який дозволить змінити наше культурне середовище і захистити нас від будь-якого культурного втручання з Заходу чи зі Сходу для того, щоб українська культура була конкурентоспроможною, і могла спокійно захищати наш інформаційний простір особливо зараз, в час, коли фактично ми знаходимося в період агресії».

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: «Повысить контроль над налогообложением игорного бизнеса и направить эти деньги в малообеспеченное Министерство культуры - правильная идея. Это поможет разгрузить бюджет и выявит реальный доход заведений, владельцы которых скрывают его», – заявил в интервью Радио Вести экономист Андрей Новак.

Андрей НОВАК, экономист: «Той бізнес, в якому обертаються кошти найбільш багатших верств населення, завдяки податковим надходженням з реального бізнесу можна підтримати те, що є, і не може бути прибутковим, і рентабельним, а саме - заклади культури. В принципі, така ідея позитивна. Єдине, що може викликати запитання – це адміністрування ініціативи: чи дійсно всі податки від грального бізнесу будуть спрямовувати цільовим призначенням на статті, пов’язаними з закладами культури і культурними заходами по Україні, і за межами України».

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Для подобной инициативы очень нужно тщательно подготовить законодательную базу. Поскольку большинство игорных заведений и негосударственных лотерей зарегистрированы в офшорных предприятиях, то бишь заграницей, куда и уходит основной доход. Об этом в интервью Радио Вести заявил юрист Маркиян Галабала.

Маркиян ГАЛАБАЛА, юрист: «Ця норма взагалі може жодним чином не впливати на обсяг податків чи зборів, які платяться гравцями цього ринку. Тобто просто комітет з питань може випустити те, що частина податків, яка збирається з тих суб’єктів грального бізнесу, просто адресно іде на цілі культури. Тобто сам обсяг податків, які стягуються з цих осіб, може не збільшитися. Ці персони, які бізнесу можуть ідентиферентно ставитися до цих законодавчих ініціатив. Тут вже питання: чи не обиратимуться інші статі витратні бюджету? Може, військові хочуть більше грошей, ми хочемо ці гроші, чи інваліди скажуть: «Нам потрібні ці гроші». Чи пенсіонери. Тут вже іде питання в розподіл духовної частини бюджету».

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: «Такая инициатива не является новой, многие страны мира используют доход от игрового бизнеса для финансирования своих проблемных отраслей», – об этом в интервью Радио Вести заявил экс-вице-президент Ассоциации игорного бизнеса Григорий Трипульский.

Григорий ТРИПУЛЬСКИЙ, экс-вице-президент Ассоциации игорного бизнеса: «В Испании, например, деньги, поступающие с игорного бизнеса, идут на помощь инвалидам. В разных странах по-разному, но не всегда она нужна. В Украине сейчас с нынешним дефицитом бюджета спорный вопрос, куда лучше тратить бюджетные деньги, какие дыры, прежде всего, затыкать деньгами. Практика такая есть – это нормально, ничего в этом плохого или странного нет».

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Не впервые уже поднимается вопрос поиска источников финансирования культуры, об этом ранее так же заявлял вице-премьер-министр, министр культуры Украины Вячеслав Кириленко. По его словам, центральных бюджетных денег на культуру никогда не хватало. Потребности увеличиваются, количество людей, проектов, которые нуждаются в государственной поддержке, очень много. Опять-таки, их количество увеличивается. Подробней с вами поговорим после рекламы.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Собственно, скажете и спросите: а какая же это сумма, о какой сумме идет речь? В две тысячи одиннадцатом году, когда запретили казино виртуальные, когда были ограничения, когда ещё жестче подошли депутаты к игорному бизнесу - интерактивные заведения даже, компьютерные стимуляторы были запрещены в этом году - тогда подсчет проводился, хотя этот бизнес всегда был теневым. Подсчитали, что это оборот четыре миллиарда двести миллионов гривен в год.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Это одиннадцатый год. Четыре двести.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Да. Так как всё ушло в тень, то сейчас никто подсчетов четких не может вести. Тогда была такая сумма.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Если говорить о лотереях, то они находятся, понятное дело, в законодательной плоскости. С этим вопросов не возникает, всё нормально, но цифры какой-то конкретной - сколько же денег в случае, если рассмотрит Верховная Рада и примет этот законопроект, постановление - сколько по факту денег будет хотя бы ориентировочно направляться на поддержку культуры? Такой информации я пока не вижу. Если у вас есть, друзья, вы нам дайте знать, потому что тоже хороший вопрос. Как бы, инициатива инициативой. Да, правильно, наверное, поддерживать культуру таким образом, но в каком объеме финансовом - вот это вопрос, наверное.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Да. Налог конкретный. Сколько будет на эти заведения, которые, по сути, запрещены в Украине, тоже конкретно ничего нет. Лотереи в Украине не запрещены. Звоните нам. Мы хотим провести голосование. Играете вы в лотереи? Мы не спрашиваем вас о казино, именно лотереях, потому что этот вид заработка в странах Европы, в Америке очень развит. Там целые телевизионные шоу посвящены. Сумасшедшая индустрия, там как раз налог немалый страны собирают с этого. Огромное количество людей участвуют.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Примем звонки.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: У нас много звонков, но перед этим хочу дочитать сообщение. «Что у Вас, ребята, в студии происходит? Олег заболел. Таня в шапке», – простите, но это наушники. Я в шапке в студии никогда не сижу. Доброе утро.

Андрей, слушатель: Андрей, Киев. Я думаю, что страна сейчас находится на гране геноцида, голодомора: старики болеют, денег нет, война. Поэтому казино хоть на каждом углу, любые налоги. Не только казино. Проституцию разрешите официальную.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Вы слишком так.

Андрей, слушатель: Тогда будет всё хорошо.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Насчет проституции Андрей прав, потому что тоже были подсчеты на эту тему: сколько Украина выиграет, если узаконит проституцию. Кстати, статьи на эти темы исследования писались целиком серьезные, подсчеты делались.

Андрей, слушатель: Казино, не казино, лотереи, не лотереи. Все равно денег в стране нет. Любые методы.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Кстати, что касается легализации этих всех моментов, да, я прекрасно понимаю, что действительно поднимаются эти вопросы, есть такая дискуссия, но мы сегодня в шутку утром Голландию вспоминали, Нидерланды, простите. Мы понимаем, что там немного другой уровень ментальности. Если разрешить те вещи, которые разрешены у нас, то, наверное, следствие и результат будет иной, просто в силу нашей ментальности. Нравится нам, не нравится. Давайте в этом себе признаемся, поэтому тут так.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: По поводу проституции нашла быстро. Власть проводила это исследование. Прочитала: «Если узаконим проституцию, то от пятидневной рабочей недели армия жриц любви получается около тринадцати миллиардов гривен дохода, что составляет ноль целых девять десятых от ВВП страны – это за две тысячи тринадцатый год». То есть суммы тоже огромные.

Дмитрий, слушатель: Дмитрий, Днепропетровск.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: В лотерею играете вообще?

Дмитрий, слушатель: Играл. «Домашнее лото» в Днепропетровске было. Его надо узаконить и следить за ним очень хорошо. На практике показано, что как только его закрывают, они сразу появляются подпольно. Всё равно есть подпольные казино и игровые автоматы, поэтому всё надо просто приводить в чувство.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: В две тысячи девятом году, когда посыпались запреты на игорный бизнес, до этого три миллиарда гривен налогов игорный бизнес приносил. Потом он ушел в тень, потом в две тысячи одиннадцатом году ещё были запреты, то есть сейчас за то, что нужно выводить и нужно брать за это деньги, правильно?

Дмитрий, слушатель: Конечно. Государству надо брать всё в свои руки.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Зарабатывать на этом?

Дмитрий, слушатель: Конечно.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Как везде в мире существуют государственные лотереи, и только государство является монополистом в этих вопросах?

Дмитрий, слушатель: Конечно.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Спасибо.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Кстати, вспомнили две тысячи девятый год. Я не знаю, заметила ли ты, но очень характерно на тот момент выглядели некоторые заведения после того, как запретили, как бы, официально игорный бизнес. Такие вывески появлялись, по типу кафе, кав’ярня.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Больно выдумка хитра была.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Книгарня. Я даже такое видел. Были заклеены полностью окна. Ты когда заходишь в эту книгарню, ты понимаешь, что ты попал в другой мир. Было такое.

Алексей, слушатель: Алексей, Киев. У меня есть несколько знакомых. То есть они работают. Работают автоматы, казино работает. Вносятся бешеные взятки. Бешеные суммы заносятся контролирующим органам.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Чтобы продолжать работать?

Алексей, слушатель: Да. Чтобы их не трогали. Периодически, насколько я знаю, звонят, предупреждают, если будет серьезная проверка, то они закрываются.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Или кофе готовят, как там написано.

Алексей, слушатель: Вплоть до того, что вывозят оборудование на некоторое время, потом завозят опять и они продолжают работать.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Им выгодно сумасшедшие взятки заносить контролирующим органам.

Алексей, слушатель: Да. Надо прекращать.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Интересно, сможет ли это прекратить государство, которое другими путями, через другие двери эти взятки получает.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Я не совсем понял. Вы за то, чтобы полностью запретить этот бизнес?

Алексей, слушатель: Нет. Наоборот. Нужно легализовать. Оно всё, как было, так и есть. Просто оно в тени и платятся взятки. Пусть платятся государству в бюджет, и эти деньги идут на нужные вещи, которых не хватает.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Спасибо. Вот что нам пишут: «Играла. Но до момента, пока выплату ждала год». Я знаю ситуацию другую: когда люди играют в лотерею, и потом для лотерей, для представителя лотерей это головная боль. Потому что некоторые выигрывают гривну, некоторые гривну пятьдесят. Таких сумм висит колоссальное количество, миллионы. Но люди не приходят их забирать. И это действительно головная боль, потому что в лотереях всё очень четко. Всё по счетам проходит.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Иван из Днепра пишет нам: «Думаю, что с казино нужно взимать налоги, а не придумывать налог с физических лиц, которые уже его уплатили при получении зарплаты. Я играл и даже были неплохие выигрыши».

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Получается, инициативу Николая Княжицкого большинство наших слушателей поддерживает.

Дмитрий, слушатель: Я не играю в лотереи, в казино не играю. Но тоже знакомая работает. Всё нелегально. Всё подпольно.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: В каком именно виде игорного бизнеса она работает?

Дмитрий, слушатель: Автоматы.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Эти автоматы стоят под прикрытием кав’ярні чи бібліотеки, как сказал Олег?

Дмитрий, слушатель: Нет. Просто заклеено темными наклейками витрины и всё.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Как часто контролирующие органы? Как часто и хаотично они ходят? Или эта дань, которая взимается раз в месяц или раз в два месяца - что она Вам рассказывала?

Дмитрий, слушатель: К ним вообще никто не приходит. У них всё по звонку. Звонок есть, они не работают. На работу никто не выходит, всё.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Сами контролирующие органы их предупреждают, которые будут взимать эту дань?

Дмитрий, слушатель: Да.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Всё шито-крыто. Спасибо. Мы узнали, как работает этот бизнес.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: И так все знали, к сожалению. И знают, что самое страшное. Не мы здесь с тобой такие следаки.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Тогда вопрос только воли наших правителей, чтобы это всё привести в нормальное чувство и получать деньги для государства. Уходим сейчас на рекламу.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Начало второго по счету часа нашего с вами общения. Если от начала суток считать, это одиннадцать ноль четыре. Это четверг, это одиннадцатое декабря, друзья, и тут вещает Радио Вести, Олег Билецкий и Татьяна Гончарова. Доброе утро.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Еще раз вам говорим, хочется в начале этого часа закрыть предыдущую тему касательно лотерей, казино, игрового теневого бизнеса. И вот что нам пишут люди. Сейчас скажем, о чем вы голосовали. Говорят, что нет, нужно разрешить и брать налог. Собственно, большинство высказываются в адрес этого пункта. «Я бы запретил. Сам играл при зарплате семь тысяч гривен. За год проиграл десять тысяч. Боже мой, чуть семью не потерял, гараж продал, кредиты понабирал. Сейчас два года как одумался, жить хоть начал. Лучше запретить игорный бизнес».

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Да, а вот из Днепропетровска нам человек, не подписался: «Да, играю в лотерею. Это единственная надежда изменить жилищную проблему». Вот так. Ну, по его мнению. Мы не осуждаем, мы не рекомендуем, просто по факту так оно есть.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: А вот еще одна конкретная история: «На первом этаже игровые автоматы под названием «Лотерея». Жильцы дома хотели выгнать, разбили окна, двери [вот уже акции протеста как проходят], но приехала милиция, всё замяла». А что значит «замяла»? Всех жильцов по квартирам поразгоняла? Собственно, думаю, что жильцы дома могут постоянно протестовать, ну, пусть не окна, не двери бить, но милиция-то палками вас не побьет и не поразгоняет.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Да, но лишь бы какой-то толк был от этих протестов, без битья окон.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Без вреда. Дмитрий, вот просто интересно, если есть у вас какое-то развитие этой истории, то милиция же побить людей просто не может, хочется на это надеяться. Итак, мы подбиваем…

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: А вот Андрей, смотри, Андрей из Харькова пишет о том, что: «Открыли в городе несколько крупных казино в развлекательных центрах, например, в «Радмире». Почему МВД не принимает действия к их закрытию?». Ну да, вот вопрос. Мы его озвучили от вашего имени, Андрей. Может быть, МВД нас слышит, может быть.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Итак, оказалось что. Мы спрашивали вас конкретно о лотерее. Лотереи - монополистами являются сами государства в разных странах мира. Итак, «играю» — ответило на самом деле чуть больше двадцати трех процентов, «не играю» — (все-таки большинство в лотерею не играют, как и мы с Олегом Билецким) семьдесят шесть, почти семьдесят семь процентов не играют в лотерею. А почему, Билецкий, мы в лотерею не играем?

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: А зачем? Я не верю.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: А вот и я не верю тоже. Вот и получается, поэтому и не играем. Но сейчас игры политические происходят в стенах Верховной Рады, выступает Арсений Яценюк. Мы кратко напомним вам о том, о чем сейчас он вещает.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Итак, несколько тезисов. Ну, прежде всего Премьер-министр во время представления плана действий правительства сообщил, что, несмотря на все внешние и внутренние вызовы, удерживать дефицит бюджета на уровне две тысячи четырнадцатого года, на уровне шестьдесят восемь миллиардов гривен — это четыре процента ВВП. Вот также Арсений Яценюк добавил, что ситуация сложнее, чем была девять месяцев назад. В общем-то, это не новость. И также Арсений Яценюк заявил, что в правительстве создадут агентство по военно-промышленному комплексу. Как сообщает УНИАН, об этом сейчас говорят вот и депутаты, ну, не то, чтобы в кулуарах, но находясь на местах. Мы видим, что переговариваются они фактически несмотря на то, что Арсений Яценюк выступает в эти минуты.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Ну, потому что им как раз можно отдохнуть, послушать. Я скажу, что основой программы стали коалиционные соглашения и Соглашение об ассоциации Украины и ЕС, отметил Арсений Яценюк в начале своего выступления.

Арсений ЯЦЕНЮК, Премьер-министр Украины: «Програма створена на підставі і на базі низки положень тексту коаліційної угоди. Звичайно, що в основі цієї програми є наш курс на європейську інтеграцію. І базою такої програми є Угода про асоціацію між Україною і Європейським союзом. Хотів би задекларувати три ключові виклики для української держави. Ключова загроза сьогодні для України — це загроза незалежності. Ця загроза пов’язана в першу чергу і виключно з російською військовою агресією».

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Ну, и среди других угроз, по словам Арсения Яценюка, военные потери экономики и коррупция в том числе. И подробнее о программе деятельности правительства, которую сейчас Яценюк представляет в Верховной Раде, в справке от журналистов Радио Вести.

Справка Радио Вести: Детали. В политику безопасности нового Кабмина входит реформирование военной сферы по образцу НАТО. Правительство планирует тратить на армию пять процентов ежегодного ВВП. Следующий пункт программы — это новая политика государственного управления, а именно: дерегуляция и уменьшение точек соприкосновения государства и бизнеса, децентрализация, а также дебюрократизация и сокращение чиновников. Следующие три пункта — это новая антикоррупционная политика, правоохранительная система, а также новая система правосудия. В Украине появится полиция, а также пройдет массовая переаттестация судей и снятие с них неприкосновенности. В экономической политике правительство планирует снизить расходы, сократить количество налогов и уменьшить оборот теневой валюты. В продовольственной политике Кабмин хочет разработать закон о рынке земли, а также привлечь более одного миллиарда долларов инвестиций от международных институций. В политике энергетической независимости речь идет о диверсификации путей и источников поставок энергоносителей. В социальной сфере правительство планирует принять новый Трудовой кодекс, реализовать закон о высшем образовании, также обложить налогом высокие пенсии. Кроме этого, правительство планирует реформировать медицинскую систему путем принятия закона о медицинском страховании.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Отметим, что два последних и одновременно меньших пункта программы — это культурная политика и политика молодежи и спорта. В них речь идет о подготовке закона о национальном культурном продукте, а также об обеспечении подготовки ко всевозможным спортивным мероприятиям.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Ну, впрочем, что сейчас происходит в стенах Верховной Рады, мы узнаем у корреспондента Богдана Амосова. Он находится на связи с нами. Богдан, здравствуй.

Богдан АМОСОВ, корреспондент: Здравствуйте.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Ну, вот прежде всего, что сейчас, в эти минуты, происходит? Мы слышим, что Арсений Яценюк продолжает выступать. Какова атмосфера в стенах Верховной Рады и как ведут себя народные депутаты?

Богдан АМОСОВ, корреспондент: Ну, сейчас молодые депутаты слушают выступление Премьер-министра. Выступление периодически народные депутаты от Народного фронта прерывают, его выступление, аплодисментами. Арсений Яценюк уже примерно полчаса презентует свою программу. Вот сейчас буквально говорил об энергетической безопасности Украины.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Да, ну вот понятно, что разные совершенно сферы, абсолютно, Арсений Яценюк затрагивал: и энергобезопасность, и создание иновещания информационного, и также военную доктрину обсуждали. Это все понятно. После окончания выступления Арсения Яценюка уже известно, как себя поведут депутаты. Есть ли какая-то программа действия на день сегодняшний, то есть будет обсуждение этих инициатив или голосовать будут сразу?

Богдан АМОСОВ, корреспондент: Будет обсуждение этих инициатив, упрощение, после обсуждения будут голосовать. Насколько мне известно, пока что консенсуса нет среди партий, и окончательное решение — будут голосовать или нет — после этого планируется. К концу дня будут внесены все законопроекты, которые были зарегистрированы на этот момент в Верховной Раде.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: То есть правильно ли я понимаю, что, возможно, после выступления Арсения Яценюка будет объявлен, вероятно, перерыв, чтобы депутаты могли в своих фракциях обговорить, обсудить и договориться, а уже после вновь, может быть, после обеда, они соберутся. Правильно ли я понимаю?

Богдан АМОСОВ, корреспондент: Нет, посмотрим, что будет после обсуждения.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Да, понятно, понятно. Спасибо большое. Это был Богдан Амосов из Верховной Рады Украины. Мы понимаем, что качество звука не самое лучшее, потому что сейчас там громко и шумно - Арсений Яценюк выступает, все это очень хорошо слышно при помощи динамиков.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Да, но вот сейчас несколько слов еще хочу сакцентировать на тех словах, которые прозвучали в выступлении Арсения Яценюка в Верховной Раде. Он сказал, что у кого-то есть нефть, у кого-то газ, а у нас – еда, отметил политик. Ну, и, собственно, когда он озвучивал впервые программу Кабмина, акцент именно делался на село и на аграрную страну. Кстати, об инновациях, о технологиях и ІТ в двадцать первом веке Премьер-министр наш не говорит.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Да, ну, давай еще раз напомним, что на сайте официальном Кабинета министров Украины все вот эти вот тезисы, все положения, о которых сейчас Арсений Яценюк говорит, можно воочию увидеть в печатном виде, в печатном варианте, еще раз с ними ознакомиться, все это уже обретает такую вот официальную форму. Но увидим, поддержат ли ее народные депутаты. Это главный вопрос, наверное, который сейчас стоит в Верховной Раде. Сейчас мы прерываемся, и после свежих фактов у нас специальный проект, его продолжение — «Время инвестиций».

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Аналогичная функция есть и у вас, друзья — двадцать четыре тридцать пять — это СМС-портал, сайт radio.vesti.ua — свои вопросы, пожалуйста, вот по адресу. Возможно, позже будем телефонные звонки принимать, но перед усім, пане Мирославе, вітаємо вас.

Мирослав ТАБАХАРНЮК, вице-президент Украинского союза промышленников и предпринимателей: Доброго дня.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Давайте почнемо, напевно, з найгорячішого — те, про що зараз, от в ці хвилини Арсеній Яценюк, Прем’єр-міністр України говорить у стінах Верховної Ради України. Там, зокрема, йшлося і про економічні реформи, і про інвестиційний клімат — те, про що, власне, ми з вами будемо зараз говорити. Я розумію, що, можливо, там є такі, більш загальні, тезові моменти, але ви, напевне, можете нам окреслити певну тенденцію уряду: чи варто зараз, спираючись на їхню тенденцію, говорити, що в Україні поліпшиться інвестиційний клімат і для малого бізнесу, і для середнього, і навіть для великого.

Мирослав ТАБАХАРНЮК, вице-президент Украинского союза промышленников и предпринимателей: У сьогоднішнього уряду немає іншої альтернативи, як зробити все для того, щоб інвестиційний клімат в державі змінився. Звичайно, для цього треба здійснити ряд реформ, але в першу чергу не можна говорити про інвестиційний клімат сприятливий, коли йде війна на сході. Треба закінчити війну. Це перше, що треба зробити для того, щоб можна було говорити про сприятливий інвестиційний клімат. Наступне — це таки треба забезпечити стабільність гривни як національної грошової одиниці, тому що...

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Стоп, стоп, Мирославе Олександровичу, два пункти ви вже окреслили, але між тим, якщо будемо уявляти гірший варіант і гарний варіант. Добре, якщо війна завтра кінчається, і стабільний курс гривні — тут все ясно — і інвестори йдуть, і розвиваємося, все. Якщо він ще буде тривати кілька років і курс гривні отак буде коливатися — в цих умовах як нам жити? Оце ближче до реалій.

Мирослав ТАБАХАРНЮК, вице-президент Украинского союза промышленников и предпринимателей: Я погоджуюся з вами, розумію, але, звичайно, говорити про інвестицію в таких випадках, ну, епізодичні, окремі, які забезпечують життєдіяльність, на які є попит. Проблема в чому на сьогоднішній день? Нестабільність ситуації призводить до відсутності платежездатного попиту, до впевненості в завтрашньому дні. І більшість компаній на сьогоднішній день переходять на стратегію виживання, а не стратегію розвитку. А зрозуміло, що інвестиції — це розвиток. Тому до тих пір, поки ми не перейдемо на стратегію розвитку, говорити про інтенсивність інвестицій, звичайно, не доводиться. Але все-рівно на сьогоднішній день ми на стороні влади. Влада повинна зробити багато радикальних реформ для того, щоби інвестиції в Україну повернулись.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Ну от, бачите, усіляко до цього спонукає світова спільнота. І вчора ми обговорювали тут, в ефірі, інформацію про те, що черговий такий крок в рамках програми stand-by Міжнародний валютний фонд готовий надати сімнадцять, якщо я не помиляюсь, мільярдів (поправте мене) доларів, так?

Мирослав ТАБАХАРНЮК, вице-президент Украинского союза промышленников и предпринимателей: Так, сімнадцять мільярдів доларів. Йде мова про додаткову програму кредитування з боку МВФ в сумі сімнадцяти мільярдів доларів.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Оцей транш, оця сума — вона просто допомагає втримати на плаву (ну, грубо кажучи) чи це все ж таки певний індикатор, що буде якось поліпшуватися ситуація, принаймні завдяки таким от організаціям, як Міжнародний валютний фонд.

Мирослав ТАБАХАРНЮК, вице-президент Украинского союза промышленников и предпринимателей: Я думаю, що про поліпшення ситуації не варто говорити. Мова йде про гасіння пожежі, скажімо так.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Це просто буде проїдання цих грошей.

Мирослав ТАБАХАРНЮК, вице-президент Украинского союза промышленников и предпринимателей: Ну, Міжнародний валютний фонд, як правило, кредитує стабілізаційний фонд Нацбанку для підтримання стабільності грошової одиниці. І воно свою місію виконає. Є окремі випадки, коли йде частина цих коштів, і це треба розуміти, про що йде зараз мова, домовленості які, чи буде частина цих коштів направлена на бюджетне проїдання. І трагедія оцих кредитних ресурсів на сьогоднішній день, що вони, як правило, йдуть не на розвиток, а на проїдання. І це є...

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Відповідно, вони не можуть принести нам прибутку.

Мирослав ТАБАХАРНЮК, вице-президент Украинского союза промышленников и предпринимателей: Ну, вони створюють в певній мірі платежезданий попит, але я повторююсь: тільки в тому випадку, якщо частина цих коштів іде на поповнення касового розриву бюджету. Якщо вона йде в стабілізаційний фонд Нацбанку, то на поповнення валютних, кредитно-валютних, золото-валютних резервів, то вона не приносить цієї користі.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Мирославе Олександровичу, а якщо є так, що, добре, у нас там є прогалини і дірки, які треба негайно заповнювати, але ми розуміємо, що днем завтрашнім треба жити. Якщо, скажімо, все це кудись інвестувалося з прицілом на розвиток — таке реально в цих умовах життя нашого чи ні, чи правильно робить уряд, що затикає дірки, і ми все це проїдаємо?

Мирослав ТАБАХАРНЮК, вице-президент Украинского союза промышленников и предпринимателей: Ну, на все є свій час. Є робота в режимі пожежної команди, треба затикати дірки. Але, звичайно, треба думати про завтрашній день, про розвиток, про перспективу. Навіть якщо в державі буде зроблено все для того, щоби клімат в організаційному плані був сприятливий, потрібна рушійна сила, потрібна точка росту, яка влиє гроші в економіку. А це є проекти розвитку. І, звичайно, проблема бюджету дві тисячі п’ятнадцять, що там на сьогоднішній день не йде мова про частину розвитку. Як правило, йде про проїдання. А потрібно інвестувати державі в інвестиційні інфраструктурні проекти для того, щоб мати каталізатор росту.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: От один з пунктів програми Кабміну, що це завершення земельного кадастру до дві тисячі вісімнадцятого року і притягнення в сільське господарство одного мільярду інвестицій. Тобто звідки ця сума? Через цей земельний кадастр, і взагалі про нашу країну як аграрну, і про село говорилося багато Арсенієм Яценюком. Тобто ви дивитеся і ви спілкуєтеся з підприємцями, ви безпосередньо очолюєте цей союз у якості віце-президента, тобто сільське господарство дійсно буде незабаром у нас розвиватися, на нього правильні ставки робляться?

Мирослав ТАБАХАРНЮК, вице-президент Украинского союза промышленников и предпринимателей: Якщо говорити про інвестиційну привабливість, то так. Сільське господарство — одна із найбільш привабливих галузей для інвестицій і має перспективу росту. І ми бачимо, що об’єм зернових, які щорічно збираються, з кожним роком зростає. Але мені здається, що тут політики наші дещо спекулюють над ринком землі. Моя життєва позиція — держава певна продати все, крім совісті, в тому числі і створити ринок земельних ресурсів. Земля, якщо на неї є приватна власність, то має бути вільний ринок. Земля повинна продаватися. А дискусії про бажання захистити якоби селян і так далі — це все не більше, чим політичні спекуляції. Ринок землі повинен бути відкритий. І це посприяє суттєвому, і не про один мільярд доларів тоді інвестицій може іти мова.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Якщо ми уже говоримо про проблеми аграрного характеру, так тут, напевно, не лише про землю варто говорити, але і про технічну базу, про її модернізацію. Це теж, напевно, проблема зараз. І от якщо ми отримаємо все ж таки ту модель, коли можна буде продавати землю, і приватний власник, він напевне буде зацікавлений в тому, щоб модернізованою технікою обробляти цю землю. Тобто це є ключ до вирішення цієї технологічної, технічної бази, я маю на увазі, чи все ж таки ні?

Мирослав ТАБАХАРНЮК, вице-президент Украинского союза промышленников и предпринимателей: Ну, в будь-якій галузі запорукою успіху є три складові: люди, техніка, технології і фінансові ресурси. І якщо говорити про процентне відношення, то, скажемо, вісімдесят п’ять, десять і п’ятнадцять відсотків відповідно. Проблема сільського господарства, на мою думку, в першу чергу — люди. На селі все менше і менше людей, які можуть працювати.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: А вже потім техніка, так?

Мирослав ТАБАХАРНЮК, вице-президент Украинского союза промышленников и предпринимателей: Можуть фінансувати. Потім техніка і технології, і тільки потім ресурси. Але в комплексі це наповнення дасть результат.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: А чи реально, от ви кажете — людей все менше на селі, які готові працювати. А чи реально нам людей повертати в село, бо в будь-якому разі в офісах ми всі не будемо сидіти і працювати. Власне, розумію, що не йдеться про якесь там повернення до села абсолютно всіх, але чи може Україна з такими процесами рухатися далі як аграрна країна, якщо з села відбувається витік населення?

Мирослав ТАБАХАРНЮК, вице-президент Украинского союза промышленников и предпринимателей: Я думаю, що це неминучий процес. Бачите, у нас в Україні формується дещо такий олігархічний уклад сільського господарства, тобто великі монополії, великі компанії, які володіють великим земельним банком. Вони для того, щоб забезпечити себе кадровими ресурсами, повинні замість просто отримання прибутку, збагачення, що природньо, вони повинні будуть і подбати про свій персонал, про своїх працівників, про розвиток села як база, яка формує для них кадровий потенціал.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Ну, бачите, от є така приказка про те, що святе місце пустим не буває. І зараз ми бачимо, знову ж таки, відтік і населення з села, і людей, і робочої сили. Ну, нехай це буде так трохи абстрактно, але разом з тим, так. Так от, оскільки наш проект називається «Час інвестицій», основне буде запитання: чи на часі є зараз? Якщо зараз не на часі, то коли прийде той час, коли можна, варто буде вкладати в аграрний сектор? От давайте про це

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: А на це питання відповість Мирослав Олександрович. Дасть вже за п’ять хвилин буквально, після новин з Тетяною Іванською.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: В гостях у нас вице-президент Украинского союза предпринимателей и промышленников Мирослав Табахарнюк. Пане Мирославе, дивіться, ми з Вами почали обговорювати ці всі земельні питання, і тут Арсеній Яценюк, виступаючи просто зараз у стінах Верховної Ради, от що заявив: «Кабинет министров исключил план по разработке закона об открытии рынка сельскохозяйственных земель в Украине из программы своей деятельности, так как парламентская коалиция пока не готова даже к дискуссии на эту тему».

Мирослав ТАБАХАРНЮК, вице-президент Украинского союза предпринимателей и промышленников: На мою думку, це неринковий підхід. Як я вже говорив, якщо ми говоримо про власність, приватну власність на землю, то будь-яка власність, об’єктивні економічні закони позволяють вільно нею розпоряджатися. Будь-які обмеження розпорядження приватною власністю – це нонсенс для ринкової економіки. Я думаю, що це питання тільки часу і в перспективі. Звичайно, питання: коли? Але ринок землі буде відкритий.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Це фактично те, про що зараз Яценюк говорить, що зараз на часі не готові навіть до дискусії. Питанні виникає: коли будуть готові? В підвішеному стані все фактично?

Мирослав ТАБАХАРНЮК, вице-президент Украинского союза предпринимателей и промышленников: Це питання не стільки політиків, скільки власників землі. Була розпайована земля, є власники - селяни. Тільки, мені здається, що шляхом опитування їхньої думки, яке їхнє бажання, і тільки в такий спосіб можна буде визначити їхню позицію. А що стосується тих міфів про те, що скуплять іноземці – це все питання регуляції ринку. Держава має право регулювати.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Встановити певні регули, правила по всьому?

Мирослав ТАБАХАРНЮК, вице-президент Украинского союза предпринимателей и промышленников: Так. Не використовуєш землі по призначенню рік, два, три - ти втратив на неї право власності. Тобто це питання регулювання. Мені здається, що треба припинити дбати про селян в такий спосіб - зробити відкритий ринок. Зробити певні правила гри на цьому ринку, в тому числі з метою регулювання і забезпечення ефективного використання цієї землі. На жаль, такі думки на сьогоднішній день не є масовими. Для цього, мені здається, потрібен час.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Якщо людина придбала якійсь шматочок землі, зараз час від часу, ми чуємо, що відкриваються якісь маленькі підприємства, маленькі господарства. Люди або продають там натуральні фрукти з садів, городів, овочі продають. Наскільки вигідно займатися цим? Якщо ти просто елементарно щось вирощуєш і вивозиш на ринок? Ми вчора частково про це говорили і зараз. Михайло Кухар пожартував на цю тему, що ви можете вирощувати кури чи ще якусь тварину.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Такий примітивний дещо, але базовий варіант, те, чим зараз займаються реально?

Мирослав ТАБАХАРНЮК, вице-президент Украинского союза предпринимателей и промышленников: Мета будь-якої інвестиції має бути перше – окупність, друге – дохідність.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Наскільки зараз окупність, дохідність? З якої суми можна починати? Взагалі чи варто на це робити ставки, якщо навпаки ти інколи приїжджаєш на село, а там жодна людина навіть корову не тримає, можливо, не варто тоді?

Мирослав ТАБАХАРНЮК, вице-президент Украинского союза предпринимателей и промышленников: Перед тим, як робити інвестицію, треба проаналізувати ринок і конкуренцію, яка на сьогоднішній день є. Якщо ми говоримо про те, що компанія, яка володіє п’ятьмастами тисячами гектарів землі в оренді, вирощує пшеницю, ячмінь, інші зернові культури. Складати конкуренцію цій компанії, мені здається, що це самогубство.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Точно ні. Давайте реальніше дивитися.

Мирослав ТАБАХАРНЮК, вице-президент Украинского союза предпринимателей и промышленников: Я до чого веду? Треба знайти свою нішу, бо є багато ніш, які вузькоспеціалізовані.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Ви підкажете?

Мирослав ТАБАХАРНЮК, вице-президент Украинского союза предпринимателей и промышленников: Я не є аграрій, але такі речі, як вирощування цибулі, яблук, смородина – такі проекти на сьогоднішній день впроваджуються. Тобто нішові культури вирощування. На сьогоднішній день в аграрному ринку є проблема коріандру, який є попит зовнішній і внутрішній, а мало посіяли в цьому році.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Що ще? Видавайте секрети?

Мирослав ТАБАХАРНЮК, вице-президент Украинского союза предпринимателей и промышленников: Треба аналізувати ринок, треба аналізувати конкуренцію. Зрозуміти, на що є потреба. Вирощувати треба не то, що ти можеш виростити, а те, що ти можеш продати. Чи ти будеш востребований на ринку і тобі заплатять. Заплатять так, щоб ти мав відповідну рентабельність.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Тут навіть на такому приземному рівні найнижчому є певні проблеми регуляції цін, тому що давайте простий приклад. Наприклад, в якійсь певній Чернігівській області, певна кількість сил вирощує, до прикладу, дині, до них їдуть купувати ті самі дині. По-перше, якщо я буду вирощувати, умовно кажучи, помідори, до мене туди ніхто не приїде, бо ніхто не знатиме, що я їх там вирощую, бо всі навкруги дині вирощують. Другий момент - проблема регуляції цін, тому що мій сусід не зобов’язаний продавати за цією ціною, яка є, наприклад, ринковою – це все неофіційно, все так на рівні. Потім ми констатуємо, що наприкінці сезону ті дині коштують по п’ять копійок за штуку і профіту нуль?

Мирослав ТАБАХАРНЮК, вице-президент Украинского союза предпринимателей и промышленников: У нас всі в державі дуже хочуть регулювати ціни. В ринковій економіці ціни має регулювати тільки ринок, а не уряд, міністерство і так далі. Треба розуміти, треба аналізувати потреби ринку, можливості ринку. Тільки від тих потреб відштовхуватися. Є перевиробництво в окремі роки, по певних культурах – це приводить до зниження цін. Якщо говорити про галузь в цілому аграрну, світові ціни суттєво знизилися в цьому маркетинговому році, як правило, рентабельність сільського господарства не така, як дехто планував – це є ринкові тенденції. Тільки аналіз їхній, аналіз ринку, аналіз конкуренції дає можливість зорієнтуватися. Один аграрний олігарх сказав таку думку, що в нього великий штат аналітиків, персоналу і так далі, але дев’яносто п’ять відсотків рішень він приймає на інтуїції. Тобто треба ще відчувати. В тому і смисл підприємництва.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Давайте зараз вас почуємо.

Сергій Іванович ПІДГОРОДЕЦЬКИЙ, директор авіакомпанії «АТЛАСДЖЕТ УКРАЇНА»: Сергій. Я зі Львова. Колись телефонував і казав, що якщо буде передача про інвестиції, хотілось дуже багато цікавого вам сказати.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Давайте.

Сергій Іванович ПІДГОРОДЕЦЬКИЙ, директор авіакомпанії «АТЛАСДЖЕТ УКРАЇНА»: У мене до пана Олександра таке запитання: чи володіє він інформацією з моменту старого уряду Яценюка, з березня місяця по сьогоднішній день? Чи були завезені якісь інвестиції в державу? Я маю на увазі з реєстрацією в Національному банку ліцензії на право проведення.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Тобто інвестиції з-за кордону?

Сергій Іванович ПІДГОРОДЕЦЬКИЙ, директор авіакомпанії «АТЛАСДЖЕТ УКРАЇНА»: З-за кордону. Я чому це питання задаю? Тому що я точно знаю, що я єдина особа, хто завів в Україну на цей період п’ятнадцять мільйонів доларів під ліцензію Нацбанку. Все це балтавня нашого Прем’єра про те, що інвестиційний клімат і все решта. Я створив авіакомпанії в Україні: вибір був у інвестора вкладати кошти в розвиток національної мережі авіакомпанії чи в Росії, чи в Казахстані. Він вибір поклав на Україну. Але не просто поклав на Україну, він зробив аналіз. Яке законодавство найбільш імплементовано до світових і європейських правил. Те, що у Вільнюсі Янукович не підписав, то єдине – це авіаційна галузь була підготовлена до як раз підписання відкритого неба, тому що Україна пройшла аудит.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Ви ці інвестиції завели, а далі доля і розвиток цієї авіакомпанії?

Сергій Іванович ПІДГОРОДЕЦЬКИЙ, директор авіакомпанії «АТЛАСДЖЕТ УКРАЇНА»: Призначають лобіста з авіакомпанії «МАУ» на посаду керівника Державіаслужби, і він блокує діяльність всіх законодавчих нормативних актів цивільної авіації України в інтересах одного монополіста. Ми набрали людей, персонал. Сьогодні у мене літаки працюють закордоном, люди у мене мусять вахтовим методом з України летіти в Туреччину, з Туреччини літати на Європу, на Азію. Відриви від сімей.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Ви лишайтеся на лінії. Ми по рекламі з Вами продовжимо розмову.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: З нами на зв’язку лишається ця людина. Ми говорили про інвестиції у розмірі п’ятнадцяти мільйонів доларів чи гривень?

Сергій Іванович ПІДГОРОДЕЦЬКИЙ, директор авіакомпанії «АТЛАСДЖЕТ УКРАЇНА»: Це лише п’ятнадцять мільйонів доларів для організації і виконання основних інвестицій. Інвестиції в розмірі… Скільки, ви подумайте, коштує один літак «Airbus»? У нас законтрактовано в Тулузі п’ятнадцять нових літаків. Це не рахуючи того, що ми завели на ринок два літаки для початку робот. Ще п’ятнадцять мільйонів доларів для організації і виконання рейдів – це інвестиції для України в такий період. Повинні бути замітні для Прем’єра чи для будь-кого, щоб зрозуміти це?

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Шалені інвестиції. Ви нам телефонуєте зі Львова?

Сергій Іванович ПІДГОРОДЕЦЬКИЙ, директор авіакомпанії «АТЛАСДЖЕТ УКРАЇНА»: Я зараз в Києві знаходжусь. Авіакомпанія зареєстрована у Львові, але згідно всіх правил у нас п’ятдесят один відсоток корпоративних прав України, сорок дев’ять належить інвестору. Але факт в тому, що ми сьогодні не виконуємо авіарейси, тому що наша діяльність заблокована.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Можемо ми знати назву Вашої авіакомпанії?

Сергій Іванович ПІДГОРОДЕЦЬКИЙ, директор авіакомпанії «АТЛАСДЖЕТ УКРАЇНА»: «Атласджет Украина».

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Пане Мирославе, давайте з приводу першої частини питання, ми до реклами ще?

Мирослав ТАБАХАРНЮК, вице-президент Украинского союза предпринимателей и промышленников: Так. Що стосується статистики, інвестицій, я не буду точним в цифрах, але за дев’ять місяців звучала цифра реєстрації іноземних інвестицій, бо ми зараз говоримо про іноземні інвестиції, десь біля півтора мільярда доларів. Відплив інвестицій з України - біля дев’ятисот мільйонів доларів. Таким чином сальдо позитивне десь в шестисот мільйонах доларів. Звичайно, тут є певна інерційність, тому що інвестиції спочатку завозяться, а потім реєструються, тому в більшій мірі частина і тринадцятого року статистики. Що стосується ситуації, яка склалася з авіакомпанією: звичайно, на сьогоднішній день бізнес старається зростися з владою, створити власну монополію. Мені здається, що стосується авіаційної галузі, маємо дуже такі серйозні тенденції в цьому напрямку. До тебе відносяться так, як ти це позволяєш. Треба боротися.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Скажіть, будь ласка, чи є у Вас ще питання до нашого експерта?

Сергій Іванович ПІДГОРОДЕЦЬКИЙ, директор авіакомпанії «АТЛАСДЖЕТ УКРАЇНА»: Я хотів сказати на рахунок боротися. Звичайно, що це наш тягар і ми з цим будемо боротися. Ми створили зараз асоціацію, і активно будемо діяти з масс-медіа. Зараз об’єдналися всі учасники авіаліній, не тільки ми, як «Атласджет» поодинці щось намагаємося зробити. Скажіть мені, чи потрібно інвестору боротися? Боротися – поборете. Ви знаєте, ви ніколи не дочекаєтеся інвестицій.

Мирослав ТАБАХАРНЮК, вице-президент Украинского союза предпринимателей и промышленников: Я з Вами погоджуюся.

Сергій Іванович ПІДГОРОДЕЦЬКИЙ, директор авіакомпанії «АТЛАСДЖЕТ УКРАЇНА»: Те позитивне сальдо, про яке Ви кажете, то це в дійсності тринадцятий рік. Зараз сальдо негативне. Таке ставлення, потурання законів навіть тих, які прийняті, - жодна інвестиція, не маючи захисту, не зайде. Або якщо чиновник собі дозволяє трактувати на свій лад закони і йому при цьому потурають. Кабінет міністрів підтримує в цьому в потуранні законів. Як може зайти інвестор, коли він не має надії на те, що воно має виконуватися? Ми можемо приймати будь-які програми. Неповажання законів чиновником – це відраза любого інвестора.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Згодні. Класична історія.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Ви назвалися і не озвучили своє прізвище?

Сергій Іванович ПІДГОРОДЕЦЬКИЙ, директор авіакомпанії «АТЛАСДЖЕТ УКРАЇНА»: Моє прізвище Підгородецький Сергій Іванович.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Ми завтра продовжимо цю тему.

Сергій Іванович ПІДГОРОДЕЦЬКИЙ, директор авіакомпанії «АТЛАСДЖЕТ УКРАЇНА»: Я готовий приїхати в студію.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Давайте завтра приїжджайте до нас в студію на одинадцяту п’ятнадцять. Ми розгорнутіше поговоримо про авіагалузь. Дякуємо за дзвінок.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Пане Мирославе, давайте таке резюме?

Мирослав ТАБАХАРНЮК, вице-президент Украинского союза предпринимателей и промышленников: Звичайно, чиновник не повинен так себе вести і це трагедія України. Чиновник має стояти біля інвестора і питати: «Шановний пане інвестор, чим я тобі можу допомогти для того, щоб ти займався виключно розвитком компанії, розвитком власного бізнесу, був ефективний і так далі». Коли ми доживемо до такого підходу з боку чиновника - звичайно, є питання. Сьогодні багато є боротьби за створення монополій. Монополії – це не є перспектива для України. На мою думку, європейський принцип, який ми задекларували, принцип відкритого неба. І це треба робити. Сьогодні є боротьба за впливи на формування тих правил гри на авіаринку. Але тут що я можу порадити слухачу: об’єднуватися, боротися, використовувати ті всі традиційні шляхи, які є для того, щоб досягти мети. В тому числі, якщо чимось може бути корисний Український союз промисловців і підприємців, ми теж можемо підставити своє плече. Тому що це не ринковий підхід – це неправильний підхід.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Давайте на цьому поставимо три крапки. Це спеціальний проект «Час інвестицій». Пане Мирославе, дякуємо Вам.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Дякую вам, слухачі, що берете участь у цих процесах, що ви нам пишете невеличкі ремарки, надсилаєте нам СМС, що вас ця тема дуже цікавить. Завтра так само буде розмова про це.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Тепер переходимо до іншої теми. Спортивная тематика будет доминировать у нас в ближайшие пару минут. Вадим находится в Порту, там тепло, там приятно, там вчера был матч футбольный.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Вчера он писал о том, что был дождь, несмотря на то, что он был на трибуне. Он вчера наблюдал за матчем. Счет один-один. «Природное явление, – написал Вадим Плачинда, – дождь в подтрибунном помещении», - с огромным зонтом стоит на своей страничке в «Фейсбук».

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Да. Мы всё это наблюдаем, наблюдали во время матча. Благодаря странице в социальной сети Вадика Плачинды «Фейбук», тут очень хорошо видно процесс самой игры. Процесс – это одно дело. Сухие факты. Мы сейчас с тобой сказали один – один. Значит, сначала «Шахтер».

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: «Порто» и «Шахтер».

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Потом «Порто» буквально на предпоследней минуте, за три минуты до финала, забил. Такая классическая история. Вот эмоции, которые были там – это совсем другая история. О них сейчас Вадика Плачинду будем спрашивать.

Вадим ПЛАЧИНДА, спортивный обозреватель: Доброе утро.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Вадим, успели обсохнуть после дождя?

Вадим ПЛАЧИНДА, спортивный обозреватель: Успел, конечно. Но полно впечатлений от матча между «Порту» и «Шахтером». Очень интересная получилась игра. Несмотря на то, что в турнирном плане она практически ничего не решала. «Шахтер» отлично выглядел на поле обладателя Кубка чемпионов, обладателя Кубка УЕФА, то есть чемпиона Лиги Европы. Великолепно провели матч. Тарас Степаненко счет открыл. Во втором тайме доминировал «Шахтер» на поле соперника. Всего лишь одна ошибка привела к тому, что упустили победу. Но и этот результат выглядит очень неплохим на поле Португалии. Потому что хозяева были заряжены только на победу. Кстати, в этом поединке шестеро украинцев за «Шахтер» сыграло, впервые в Лиге чемпионов. Такой своеобразный украинский рекорд в составе чемпиона Украины состоялся в этом матче. Выглядели наши ребята очень неплохо. Лишнее свидетельство тому, что в Украине единственный гол вчера за «Шахтер» забил Тарас Степаненко.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Вадим, спасибо большое. У нас время заканчивается.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Завтра у нас будет всемирно известный парфюмер, который создал аромат Украины. Завтра будем говорить о небе над Украиной, собственно, тема для всех нас очень актуальная.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: С Вадимом Плачиндой можем о небе над Украиной поговорить, он же прилетит наконец-то. Не знаю, завтра или нет, но мы его ожидаем. Ставим три точки. Всем пока. Удачи.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Хорошего дня. Не падайте.

 

Читать все
Читать все