СЛУШАЙТЕ РАДИО «ВЕСТИ» ГДЕ УДОБНО И КОГДА УГОДНО!
стенограмма

"Я давній противник запрошення російських і інших телезірок на українське телебачення"

"Точка зрения"Куликов: "Я считаю все соцсети большим злом"

Стенограмма эфира на Радио Вести

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Точное время в Киеве - шестнадцать часов и пять минут. Добрый вечер, здравствуйте. Это пятница, на Радио Вести стартует программа "Точка зрения", сегодня у нас особая программа, потому что она последняя в две тысячи четырнадцатом году. Мы будем, естественно, обсуждать актуальные события, которые нам с вами подбрасывает жизнь, информационные ленты, прежде всего. Ну и возможно сегодня попытаемся подвести итоги уходящего года. И поможет в этом мне журналист, телеведущий Андрей Куликов. Андрію, вітаю вас.

Андрей КУЛИКОВ, журналист, телеведущий: Вітаю вас як людина, яка дуже любить радіо і, до речі, працює радіоведучим.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий:  Ми в цьому аспекті досить солідарні маємо бути, тому що окрім того, що ви телеведучий, ви також і радіоведучий. Працюєте на радіостанції, яка є конкурентом Радіо Вісті, радіостанція Ера. Ми називаємо речі своїми іменами.

Андрей КУЛИКОВ, журналист, телеведущий: Насправді, я працюю не так на радіостанції Ера, як я працюю в Громадському радіо.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий:  От давайте про це і почнемо. Останні дослідження групи «Соціальний моніторинг», а також Інституту соціальних досліджень імені Яременко свідчать про те, що рівень довіри українців до ЗМІ дещо зараз змінюється. Найбільшою довірою користується телебачення - це сорок дев’ять відсотків, газети - сорок п’ять і один відсоток, а радіо на третьому місці - сорок три і три. Це що таке? Це брак інформаційного жанру в фм-просторі? Чи що?

Андрей КУЛИКОВ, журналист, телеведущий: Я гадаю, насамперед, впливає те, що радіо у нас недофінансоване, на нього не звертають уваги, традиційно заступає його телебачення приблизно із кінця вісімдесятих років. Але щоб повністю дати оцінку цим даним, потрібно знати, яка динаміка. Там не зазначено як змінюється? Чи зростає довіра до радіо?

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий:  Тут я не бачу динаміки, хоча звичайно будь-яка соціологія лише в динаміці говорить про щось. Але разом з тим, бачимо, що телебачення на першому місці.

Андрей КУЛИКОВ, журналист, телеведущий: Я гадаю, що це оманлива цифра, тому що ми з вами добре знаємо, що часто-густо телевізор відіграє роль радіоприймача, вірніше радіопередавача. Чимало людей не дивляться телевізор, а слухають.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий:  І відповідно такі результати маємо, так?

Андрей КУЛИКОВ, журналист, телеведущий: Так, я думаю, що це одна із рис. Я от нещодавно був у Сумах, і був на місцевій Обласній державній телерадіокомпанії. Мені здається, вони роблять цілком пристойні новини на телебаченні, але от на радіо вони роблять дуже гарні новини. І при цьому у них немає достатньо грошей саме на те, щоб робити радіоновини. У них там всього двоє людей працюють, і вони переважно послуговуються матеріалами із телевізійних випусків новин, але вони так їх оброблять і так видають до ефіру, що я гадаю, що це цілком конкурентоспроможна штука. В цілому, я гадаю, що оскільки телебачення в Україні неминуче завалиться під власною вагою, то для радіо перспективи навіть кращі.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий:  Ви зараз досить болючу тему торкнулися. Ми говоримо про державні канали мовлення, і телебачення, і радіо. Про загальнонаціональний канал зараз дуже багато говорять, про те що необхідно зробити суспільного мовника, переформувати телерадіокомпанію. Але є ще один аспект, про який говорять мало. Це обласні мовники, і там проблем є значно більше ніж у телебачення. Насправді там і недофінансування, і брак фахівців, як мені здається. Тобто одне з іншим пов’язане. Яким ви бачите державне мовлення років за десять?

Андрей КУЛИКОВ, журналист, телеведущий: Я його не бачу. Його не буде.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий:  Не буде?

Андрей КУЛИКОВ, журналист, телеведущий: Я так  вважаю. Принаймні потреба скасувати державне мовлення, державні ЗМІ в Україні і, гадаю, також і комунальні чи муніципальні, давно назріла. Можна це було і потрібно робити ще  років десять тому, тим більше, що президент Ющенко і "помаранчева команда" приходили до влади в тому числі із гаслом створення суспільного мовлення. Але, як будь-яка влада в Україні, вони перебували в полоні ілюзій, що державні ЗМІ можна успішно використати для себе, і тому не хотіли з ними розлучатися. Я думаю, що і нинішня владна команда, не зважаючи на те, що певний поступ у справі створення суспільного мовника є, вони зовсім не ентузіасти цієї справи.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий:  От зараз ми бачимо, що не надто користуються популярністю ці мовники, а от альтернативи також немає. Тобто люди, які гіпотетично могли б заробляти на тому гроші і робити якісний продукт, я їх зараз на місцевому рівні теж не бачу. Я не можу назвати якоїсь радіостанції місцевої, яка б гідно доносила інформацію про життя наприклад Рівного, Житомира і так далі.

Андрей КУЛИКОВ, журналист, телеведущий: Олеже, а ви давно були в Рівному чи в Житомирі?

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий:  Місяці може три тому був в Житомирі, а в Рівному півроку тому.

Андрей КУЛИКОВ, журналист, телеведущий: От, хто його знає, що за цей час відбулося. Ми не можемо з вами знати становище на місцях повністю, правда? Хоча в цілому я згоден з вами, але от казати, що зовсім нема.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий:  Я не кажу, що зовсім нема. Є зараз інтернет-мовлення тих чи інших станцій, і постійно намагаюсь моніторити це все, і для себе усвідомлюю, що радіостанції-клони, і немає тої характерності, що це є житомирське наприклад радіо чи телеканал який мовить конкретно про те, що відбувається в місті. Це просто набір попсової музики і все.

Андрей КУЛИКОВ, журналист, телеведущий: Далі буде. Справа в тому, що одна із відмінностей між радіо і телебаченням в тому, що радіо наближеніше до того місця, де вони працюють і до тих людей, для яких вони говорять. Якщо в галузі телебачення замість оцих п’ятнадцати чи двадцяти умовних загальноукраїнських телеканалів нам потрібно напевно п’ять-сім, включно із суспільним мовленням, яке може бути два чи три канали, а на місцях будуть відділення цих потужних телеканалів загальноукраїнських.  То з радіо краще перспектива для тих, хто зараз захоче створювати радіо, тому що його дешевше створювати, його цікавіше робити, ніж телебачення, і на радіо легше залучити аудиторію. Це дуже важливо. Люди охочіше розмовляють з радіо.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий:  Питання від наших журналістів, я просто буду зараз комунікувати. Насправді тут у нас цілий ньюз-рум сидить збоку, і вони цікавляться перспективою розвитку інтернет-радіо з вашої точки зору. Але давайте після реклами.

Триває програма "Точка зору" на Радіо Вісті. Пане Андрію, от ми зупинилися на питанні від нашої редакції з приводу перспектив розвитку інтернет-радіо.

Андрей КУЛИКОВ, журналист, телеведущий: Перспективи гарні, але справа в тому, що інтернет-радіо суттєво не відрізняється від радіо, і його треба розглядати саме радіосправи. Від того що радіо чи телебачення йде в інтернет, воно не припиняє бути радіо або телебаченням. Так само як кінофільм показаний по телебаченню, не припиняє бути кінофільмом.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий:  Тобто ви зараз говорите про радіоканали і телеканали, які просто дублюють в фм-просторі і в інтернеті?

Андрей КУЛИКОВ, журналист, телеведущий: Ні, я веду мову про тих мовників, які зосереджуються на інтернеті.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий:  Винятково в інтернеті.

Андрей КУЛИКОВ, журналист, телеведущий: Так, але суть залишається, радіо є радіо. Воно дієвіше і демократичніше за телебачення. І так, чому б не інтернет? Це просто один із носіїв, але гадаю що так. Інтернет-мовники радійні створюють певну конкуренцію ефірникам. Ну і що? Так само залишиться і дротове радіо до певного часу, залишиться ефірне радіо, буде інтернет радіо. Це просто різні гілки великої справи.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий:  От у мене є динаміка, українські експерти констатують падіння довіри громадян України до  ЗМІ. За останній рік приблизно в півтора рази на відміну від року минулого. І от вам цифри від компанії "Українське суспільство" та Інституту соціології Національної академії наук України, рік тому  тридцять сім відсотків довіряли мас-медіа, двадцять сім не довіряли, цього року ситуація зворотна. Двадцять п’ять відсотків довіряють ЗМІ,  сорок сім не довіряють. Отака динаміка. З чим це пов’язано? З ситуацією на сході чи в Криму?

Андрей КУЛИКОВ, журналист, телеведущий: Та ні, не ситуація на сході і в Криму а те, що українські ЗМІ досі дозволяють собі часто-густо не казати правду. Звичайно, якщо ми живемо в стабільній, або не дуже розбурханій країні, то ми не так і переживаємо за це, а якщо ми переживаємо такі трагедії і при цьому ЗМІ сьогодні говорять одне, а завтра інше, самі собі заперечують і так далі. Ну яка довіра може бути? Я побачив в інтернеті заголовок: "У Києві заарештований генерал ФСБ". Ну, думаю нарешті, ми маємо неспростовний доказ того, що російські спецслужби тут у нас проводять свою диверсійну діяльність аж під орудую генерала ФСБ. Клацаю на заголовок і перше ж речення: " В Києві затримано людину, яка назвалася генералом ФСБ".

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий:  тобто обгортка.

Андрей КУЛИКОВ, журналист, телеведущий: І різниця ну просто, це в заголовок винесене не те, що є. Ну гаразд. Скажімо у нас з вами це викликає обурення, але ми приблизно знаємо, як цьому дати раду. А читач, слухач, глядач цього не знає, і коли вони бачать, що їх намагаються ввести в оману, реакція цілком справедлива і зрозуміла, вони припиняють довіряти. Хоча в цьому випадку на ці дані трохи абстрактні, тому що яким ЗМІ припинили довіряти? Українським - це надто широко.

Це все одно корисно нам знати, розуміти в на якому тлі ми працюємо, але для того, щоб краще цьому дати раду, треба досліджувати і по групах власницьких, і по платформах. Але в цілому так, тенденція невтішна.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий:  Тут передусім вина самих ЗМІ? Чи все ж таки тут сама специфіка інформаційних потоків? Ну от простий приклад датований сьогоднішнім днем. Зранку зачитуємо повідомлення від Інформаційного спротиву і Дмитра  Тимчука. Тринадцята година, знову зв’язуємося з кореспондентами на Донбасі, і активіст з Луганська Дмитро Снігерьов говорить про те, що інформація від Інформаційного спротиву не завжди відповідає дійсності. Тобто фактично я ж ні в чому не збрехав, я послався і на одного і на іншого, але тут іде протиріччя.

Андрей КУЛИКОВ, журналист, телеведущий: Нажаль, інформація не тільки від Інформаційного спротиву, який є все ж таки громадянською ініціативою, але й від офіційних українських органів далеко не завжди відповідає дійсності. Іноді вона і  від нас з вами не завжди відповідає дійсності з різних причин. Іноді ми захоплюємося, видаємо бажане за дійсне, іноді не докладаємо достатніх зусиль, щоб з’ясувати, наскільки це справедливо.

Журналісти переважно знають, яким джерелам можна довіряти на дев’яносто відсотків, а яким на п’ятдесят. Слухач, глядач переважно цього або не знає, або дізнається від нас і так далі. Так що ми можемо говорити і вважаю, що насправді зовсім не головна провина журналістів в тому, що втрачає аудиторія довіру до нас, але говорити так, це значить спробувати перекидати відповідальність на когось іншого. Тому спершу потрібно визнати нашу в цьому недоробку чи провину, а потім уже вести мову із тими, хто шкодить нам.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий:  Це щось подібне до того, коли людина терпить розмови про свої недоліки - це можливо ознака того, що вона виправляється. З приводу державних інстанцій, не завжди від них отримуємо оперативну і правдиву інформацію. Як ви ставитеся до тої тенденції, яка цього року явилася, це манера публікувати все у Фейсбук? І фактично це таке основне джерело оперативного інформування.

Андрей КУЛИКОВ, журналист, телеведущий: Ну от насправді я вважаю Фейсбук і всі інші соціальні мережі великим злом.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий:  Вас нема в Фейсбук?

Андрей КУЛИКОВ, журналист, телеведущий: Ні, мене нема. Може не так їх, як абсолютизацію і перебільшення їхньої позитивної ролі. Всі захопилися і забули, що туди вкидається маса неправдивих, не перевірених даних. З рештою практично кожна соціальна мережа може надавати анонімність.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий:  Інформаторам, джерелам.

Андрей КУЛИКОВ, журналист, телеведущий: Так і насправді не відомо, хто стоїть за тією фоткою. Те, що в Фейсбук і в інші мережі пішли активно наші урядовці, в усьому є і позитив і негатив. З одного боку так, нормально, вони так би мовити не відстають від часу. З іншого боку не нормально, тому що за рахунок активізації своєї діяльності в Фейсбук, вони втрачають дещо там, де вони зобов’язані працювати.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий:  Я коли дивився останню програму "Свобода слова" на каналі ICTV,  у вас у гостях був міністр економіки Айварас Абромавічюс, і тут запитання буде комплексне, не лише по відношенню до його особи, але в цілому от такий блок, їх там називають варягами, я не знаю, чи ви згоджуєтесь з таким терміном.

Андрей КУЛИКОВ, журналист, телеведущий: Якщо хто буде зі Швеції, то точно варяг.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий:  Але зі Швеції поки що немає. Як ви вважаєте, такі антикризові заходи, запрошувати іноземців, вони виправдають себе? От ви мали таке свіже враження  від спілкування з міністром економіки.

Андрей КУЛИКОВ, журналист, телеведущий: Позаяк я давній послідовний противник запрошення російських і інших телезірок на українське телебачення, то я маю принаймні інстинктивний спротив до запрошення не українських міністрів на посади в українському уряді.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий:  це абсолютно різні площини.

Андрей КУЛИКОВ, журналист, телеведущий: Ні.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий:  Ні?

Андрей КУЛИКОВ, журналист, телеведущий: Я думаю, що це не абсолютно різні площини, велика різниця є, але до певної міри мені здається, що це є проявом нашої невіри у власні сили, і я не вважаю, що дехто з них буде перейнятий зі своєю роботою більше, ніж українці. Дехто з них справляє дуже позитивне враження і при спілкуванні. Наталю Яресько я взагалі давно знаю за її діяльністю, але мені здається, що з ними треба чітко укласти публічний контракт.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий:  Це стосується коштів?

Андрей КУЛИКОВ, журналист, телеведущий: ні, ні. Ми даємо вам три місяці.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий:  Кредит довіри?

Андрей КУЛИКОВ, журналист, телеведущий: На те щоб ви показали реальний результат своєї роботи. Після цього ви або передаєте свої справи українцям на хвилі свого успіху, і далі наші люди продовжують це робити, або просто йдете.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий:  Виходить, що ви не проти цього експерименту, але з певними умовами.

Андрей КУЛИКОВ, журналист, телеведущий: Я не проти експерименту, тому що ситуація вимагає його.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий:  Ми продовжимо наше спілкування одразу після реклами.

Пане Андрію, ну от чули новину про те, що Президент України заробляє виявляється дев’ять тисяч двісті дев’яносто шість гривень щомісяця. То як, ми можемо самі себе привітати, ми з вами напевно більше Президента заробляємо?

Андрей КУЛИКОВ, журналист, телеведущий: Я точно.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий:  Бачте.

Андрей КУЛИКОВ, журналист, телеведущий: Тут важливе слово, заробляє. Це та зарплата, яку він отримує, а заробляє Президент зараз, якщо ми розглядаємо різні способи заробітку, я гадаю більше, адже досі не продано наскільки відомо...

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий:  Бізнес. По-моєму ні.

Андрей КУЛИКОВ, журналист, телеведущий: І по-моєму ні. Тому одна справа, отримує зарплату. Я цілком припускаю, напевно так і є.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий:  З одного боку це все такий сарказм, як мені здається особисто. Тому що ми всі прекрасно розуміємо, що прибутків є більше, але заробіток і прибуток - це напевно різні речі. Але ж тут яка небезпека виникає, це дуже великий подразник зараз в тій ситуації, в якій перебуває країна, для громадян, українців. Можливо тут варто було б давати якісь пояснення адміністрації Президента, якщо така інформація з’являється?

Андрей КУЛИКОВ, журналист, телеведущий: Будь-яке пояснення наштовхнеться на те саме запитання: чому досі не продано бізнес? Чому досі? Боляче мені про це казати, але свого часу Петро Порошенко сказав, що не продаватиме "5" канал, бо він розглядає його не як бізнес, а як інформаційний ресурс. Але це те саме, що багато журналістів ставлять у провину олігархам, які теж на нашу думку ведуть справи в інформаційному полі не як бізнес, а саме для того, щоб впливати на громадську думку, на політиків. Тому я гадаю, що Президенту треба якомога скоріше виконати умови закону, а якщо виконали, то негайно про це повідомити. Інакше запитання просто на які відповіді нема.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий:  Самі собою сипляться ці запитання. Я обіцяв, що сьогодні ми намагатимемося підбивати підсумки року. Для вас взагалі це типова річ для себе чи для інформаційного поля, в якому ви перебуваєте, підводити підсумки?

Андрей КУЛИКОВ, журналист, телеведущий: За старим роком настає новий, і радше подивитися вперед і подумати, який рубежів варто досягнути в новому році, ніж  підбивати підсумки минулого.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий:  Давайте про імена, які були найбільш гучними цього року. Стало відомо, що газета Таймс назвала Ангелу Меркель найбільш впливовою у світі політиком у дві тисячі чотирнадцятому.

Андрей КУЛИКОВ, журналист, телеведущий: Найбільш впливовою чи людиною року?

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий:  Найбільш впливовою, отаке формулювання.

Андрей КУЛИКОВ, журналист, телеведущий: Треба запитати тих експертів, які брали участь у визначенні, якими критеріями вони користувалися.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий:  Ви маєте відповідь для себе, хто міг претендувати на таке звання у дві тисячі чотирнадцятому?

Андрей КУЛИКОВ, журналист, телеведущий: В цілому світі?

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий:  Наприклад.

Андрей КУЛИКОВ, журналист, телеведущий: Володимир Путін.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий:  Які для того є аргументи?

Андрей КУЛИКОВ, журналист, телеведущий: Те, що через агресію щодо України було завдано величезного удару і системі безпеки, яка існувала досі. Вона існує, але поставлене величезне запитання щодо її виживання. Це змусило багатьох людей не політиків переглянути своє ставлення до Росії і України, до Європи, до США і так далі. Я гадаю, що тут ми оцінюємо ж не позитив чи негатив впливу.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий:  А саме впливовість

Андрей КУЛИКОВ, журналист, телеведущий: А саме масу цього впливу. Я гадаю, Володимир Путін.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий:  Тепер давайте ближче до України. Я зараз в руках тримаю сьогоднішній номер видання "Новое время страны". Це український журнал, спеціальний випуск є, і тут теж є певні імена людей, які впродовж цього року за версією видання були знаковими. І от на першій сторінці світлина Володимира Парасюка.

"Личность года. Обычный человек. С очень распространенным именем Владимир с обычной в принципе фамилией. Мелкий бизнесмен. Зеркало всех перемен в стране".

Що скажете? Насправді пан Парасюк може претендувати на таке звання?

Андрей КУЛИКОВ, журналист, телеведущий: Претендувати можемо і ми з вами.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий:  так, але отримати його?

Андрей КУЛИКОВ, журналист, телеведущий: Ми з вами не можемо.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий:  Ми не можемо. А він?

Андрей КУЛИКОВ, журналист, телеведущий: А він може отримати. Він його отримав.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий:  Ну за версією "Нового часу".

Андрей КУЛИКОВ, журналист, телеведущий: Так.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий:  Я не знаю чи у вас є своя версія, але у вас є час про те подумати.

Андрей КУЛИКОВ, журналист, телеведущий: Новини, які подасть Сніжана Старовицька?

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий:  Абсолютно вірно.

Ми зупинилися за вами на знакових іменах у дві тисячі чотирнадцятому році, це не підсумки року, це просто намагання зрозуміти, з чим ми заходимо в новий, дві тисячі п’ятнадцятий рік. Давайте про імена українські, от ви можете виділи якісь знакові імена для України?

Андрей КУЛИКОВ, журналист, телеведущий: Важко, тому що я вважаю, що для кожної людини свої імена існують.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий:  ну, а для Андрій Куликова?

Андрей КУЛИКОВ, журналист, телеведущий: Для мене? Для мене це імена моїх колег з Громадського радіо, які працюють в непростих умовах, намагаються робити так, щоб ми краще розуміли один одного. Я прізвища навіть не називатиму, тому що всі там роблять таку справу. Поза Громадським радіо, якщо я почну то до сімнадцятої я не закінчу.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий:  так їх багато було?

Андрей КУЛИКОВ, журналист, телеведущий: Їх не тільки багато було, вони є. Це ті люди, які воюють, ті люди, які організовують гуманітарну допомогу, і тут  я хочу підкреслити, що у нас дуже багато говориться про гуманітарну допомогу українському війську, я не певен, що насправді це правильне визначення "гуманітарна допомога війську", але вона теж потрібна. Особливо я відзначаю, є кілька таких людей, які однаково дбають про мирних людей, які живуть по той і по цей бік лінії фронту, це те, чого нам здається в цілому  в суспільстві бракує, усвідомлення того, що з різних причин і переконань і так далі, але дуже багато людей по цей і по той бік лінії розмежування переходять ті самі страждання. Поки ми в цьому от самі для себе не переконаємося, доти нам буде дуже важко.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий:  Тобто особисто для вас щодо імен, це для вас люди абсолютно не публічні і не знані широкому загалу?

Андрей КУЛИКОВ, журналист, телеведущий: Переважно.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий:  З приводу цієї самої лінії фронту і про страждання з обох боків. Ми розуміємо що так чи інакше в цьому році не вирішиться ситуація. Мінські домовленості - це ключ до вирішення проблеми? Чи просто для того, щоб заморозити конфлікти до весни і не більше того?

Андрей КУЛИКОВ, журналист, телеведущий: Я гадаю, що це не ключ, але це крок, якого не можна було не робити. Краще все ж таки говорити, ніж мовчати. І от цитую часто слова Леоніда Кравчука, що він готовий сісти за стіл переговорів з самим дияволом, якщо він знає, що він виграє у диявола. Я гадаю, що треба сідати за стіл переговорів, навіть якщо ти припускаєш, що ти програєш. Не минають безслідно такі зустрічі. Вони можуть не привезти до конкретних результатів негайних, але і публіка отримує від цього певну надію. Хоча звісно дехто дратується, і кричить, ну хто там кого представляє. Іноді краще навіть через посередників домовлятися.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий:  До речі з приводу осіб, неоднозначно сприймалась інформація про те, що до перемовин можуть залучити Віктора Медвечука. Його не було в Мінську останнього разу, але формально він є одним з тих людей, які ведуть ці переговори. От Медвечук і його участь, як до того ставитеся?

Андрей КУЛИКОВ, журналист, телеведущий: Ми достеменно зможемо про це говорити коли будуть результати, але якщо Медвечук має бодай якийсь вплив на ту сторону, з якою Україна зараз перебуває фактично у стані війни, то потрібно залучати.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий:  А ви вважаєте що має?

Андрей КУЛИКОВ, журналист, телеведущий: Якщо я кажу. Ну певний вплив все ж таки має. Як інформатор тієї сторони, як людина, яка може подати свій аналіз. Медвечук же не дарма мав такий вплив в Україні. Не може це безслідно минути.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий:  Я обіцяв, що поставлю запитання від наших слухачів. Руслан з Харкова пише до нас:

"Можна поинтересоваться, вы с Савиком Шустером общаетесь или дружите?".

Андрей КУЛИКОВ, журналист, телеведущий: Я не дружу с Савіком Шустером. Більше того, мені здається, що він не дружить зі мною, але мені здається що ми зовсім не вороги, а спілкуємося ми з ним приблизно раз на три місяці, коли випадково опиняємося разом на якомусь журналістському зібранні.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий:  А от з приводу програми Савіка Шустера «Шустер Лайф», є ймовірність, контракту з Національною компанією зараз наскільки я розумію немає, і гіпотетично є ймовірність, що ця програма не виходитиме з нового року. От український політикум щось втратить, якщо ця програма не виходитиме?

Андрей КУЛИКОВ, журналист, телеведущий: Я гадаю, що втратять українські глядачі, які втратять змогу порівнювати. Це по-перше. Хоча я не прихильник того, щоб політичні ток-шоу множилися на кожному телеканалі. До речі, зазначу, що ток-шоу - це в принципі радійний жанр.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий:  Звідти все пішло, так.

Андрей КУЛИКОВ, журналист, телеведущий: Глядачі втратять, безперечно, змогу порівнювати. Політикум гадаю, що не втратить, у них буде відчуття, що вони втратили, але для наших політиків характерно перебільшення значення телебачення.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий:  Впродовж року під час програми "Свобода слова" у вас склалося таке враження, що український політикум змінився за рік після всіх подій, які почалися на Майдані?

Андрей КУЛИКОВ, журналист, телеведущий: Я гадаю, дехто в політиці із знаних людей змінився різною мірою. В цілому ситуація не змінилася, багато людей, які вперше прийшли до ВР або до уряду, чи просто стали відомими і не пройшли ні туди, ні туди, вони впадають у ті  самі пастки, в яких перебували і перебувають досвідченіші колеги.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий:  Є в нас телефонні дзвінки. Вечір добрий.

Слушатель: Добрый вечер, Станислав.  Я все время сталкиваюсь с мыслью, что существует какой-то заговор. Почему Россия - агрессор? Россия не агрессор, Россия защитила от одурения, которое произошло после нового года.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий:  Уважаемый Станислав, вот что вы хотите, чтобы я вам сейчас сказал? Чтобы я с вами спорил?

Слушатель: Это пожелание.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий:  Пожелание того, чтобы Россия не была агрессором. Пане Андрію, у вас є таке бажання? У мене є таке бажання, щоб вона не була агресором.

Андрей КУЛИКОВ, журналист, телеведущий: Я поділяю це бажання.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий:  Бачте як.

Андрей КУЛИКОВ, журналист, телеведущий: Я можу лише поставити запитання у відповідь. Чому Росія жодного разу не засудила використання російського прапору, ще до війни на Донбасі, коли їх встановлювали на захоплюваних адміністративних будівлях в Україні, коли цим прапором освячували не захист мирного населення, а якраз напади на мирних людей? От вам запитання, подумайте щодо того, хто агресор, а хто ні.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий:  Є ще дзвінок у нас. Добрий вечір.

Слушатель: Добрый вечер. Меня зовут Александр. Это наверное была новогодняя шутка по поводу заработной платы Президента? Вы наверное нас хотели повеселить.

Андрей КУЛИКОВ, журналист, телеведущий: Це зовсім не жарт, офіційна заробітна платня напевно такою і є. Ну може там прогресивка ще якась. Але ж зрозуміло, що живе Петро Порошенко не на ці гроші.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий:  Эту цифру, девять двести девяносто шесть озвучил руководитель департамента доступа к публичной информации администрации Президента Олег Кошелев.

Я вам дуже дякую пане Андрію. Андрей Куликов, журналист, телеведущий сегодня в студии Радио Вести в программе "Точка зрения". Всего доброго. И вернется эта программа уже в следующем году в эфир. Всех благ. 

Правила комментирования
На ресурсе запрещены:
  • Любые проявления нетерпимости к разным конфесcиям,расовым различиям,национальностям.
  • Размещение провокационной и/или ложной информации
  • Нецензурные выражения (мат) и оскорбления
  • Реклама(прямая или ссылки), оффтоп, флуд, капс.
Читать все