СЛУШАЙТЕ РАДИО «ВЕСТИ» ГДЕ УДОБНО И КОГДА УГОДНО!
стенограмма

"Культ Дорошенко", 29 декабря

Культ ДорошенкоАрт-ярмарки в Майами

Стенограмма эфира на Радио Вести

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: В эфире Вестей, радио новостей и мнений, программа "Культ Дорошенко". И в ближайший час мы будем говорить с вами о теплых краях. В холода большинство людей, тем более бонвиванов, к которым относятся коллекционеры искусства, соблазняют теплые края и то, что, во всяком случае, с ними, так или иначе, ассоциируется. Поэтому в декабре каждого года в Майами, главном мегаполисе юго-востока Соединенных Штатов Америки, проходит огромная выставка-ярмарка искусства современного Art Basel Miami Beach. Нужно сказать, что первоначально как бы выставка Art Basel - это выставка, которая проходит в Швейцарии, является самой дорогой и престижной выставкой искусства в мире, была создана. После появился уже Art Basel Miami Beach, и она также привлекает коллекционеров и деятелей искусства со всего мира, в этом году, по прогнозам газеты New York Times, ожидалось семьдесят пять тысяч посетителей, художников, коллекционеров и деятелей искусства. Но все эти люди приезжают уже не только на Art Basel Miami Beach. Art Basel Miami Beach - выставка очень дорогая, очень амбициозная. К сожалению, ни одна украинская галерея пока что не могла себе позволить принять в ней участие. Но сама эта выставка за годы существования обросла большим количеством выставок и ярмарок сателлитов. И все это теперь называется Art Week Miami, большое количество художников галерей, которые по тем или иным причинам не попадают в слишком дорогой и жирный пул Art Basel Miami Beach. Они участвуют в параллельных программах и в ярмарках-сателлитах. Сегодня мы, вот поговорим о таких параллельных программах. Собственно, о том, в чем смысл для художников и галерей принимать в них участие. И у нас на телефонной связи из Нью-Йорка будет Оксана Саламатина, учредитель галереи Salamatina Gallery, которая в этом году участвовала в одной из программ сателлитов Art Basel Miamі. А также украинский художник Майкл Мерфенко. Он дважды участвовал в подобных проектах в две тысячи десятом году в выставке Red Dot Miami, а в этом году в ярмарке Spectrum Miami. И Оксана Грищенко, куратор современного искусства, основатель международного благотворительного фонда "АУТ". Она ездила на эти мероприятия в Майами как зритель. И вот интересно, как потребитель, собственно, искусства, как зрелища. Но, в общем-то, и как коллекционер. Поэтому попробуем мы разобраться какой в этом всем смысл. Для начала, вот, у нас на связи уже госпожа Соломатина.

Оксана САЛАМАТИНА, учредитель Salamatina Gallery: Здравствуйте.

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: Здравствуйте, добрый вечер.

Оксана САЛАМАТИНА, учредитель Salamatina Gallery: Добрый день из Нью-Йорка.

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: Да, у вас день. Ваша галерея в этом году участвовала в одной из программ сателлитов Art Basel Miami Beach. И, вот, расскажите, для чего участвовать именно в таких программах, не в главной, не в основной программе.

Оксана САЛАМАТИНА, учредитель Salamatina Gallery: Вы знаете, я бы хотела сказать, что основная программа, конечно, считается Art Basel, то есть, Art Basel, Art Miami, Art Basel. Хотя я думаю, что многие не знают, что Art Miami Art Fair была сначала установлена, то есть, первее, чем Art Basel Miami пришел на, пришел на рынок Майями. То есть, одна из самых главных, наверно, и основных это все-таки была сначала Art Miami Art Fair. Почему участвовать? Ну, конечно, Art Basel очень престижная выставка, на нее попасть сложно, потому что существует большая комиссия галерей. И там естественно идет и своя политика, и свои стандарты, по которым они отбирают те или иные галереи. Я думаю, что я думаю, я думаю, что попасть на Art Basel Miamі возможно, если у вас, если вы подаете заявку заранее, если у вас интересная программа, если у вас интересные художники. Но в этот раз я решила участвовать в относительно новой ярмарке, которая называется Select. Она всего существует всего несколько лет. И в этот раз эта ярмарка, у этой ярмарки был интересный очень куратор, достаточно известный в мире современного искусства, которого зовут Тим Госсен. Тим Госсен в свое время был куратором, ассистентом куратора … в Нью-Йорке. И он известен достаточно, достаточно, наверно, скорее всего узкому кругу людей, которые следят за разными выставками современного искусства своими проектами. Достаточно интересный куратор, мне хватило очень представить своих художников и представить свою программу именно на этой ярмарке, хотя у меня были приглашения и на Art Miamі, учавствовать и в Scoup'е, и в разных других ярмарках. На Art Basel я не подавала.

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: Ну, вот, кстати, Select - это одна из ярмарок-сателлитов на которую отдельный акцент делала газета New York Times, когда она делала свои рекомендации, что казалось ее критикам наиболее интересным в нынешнем Miami Art Week. Чем руководствоваться должна галерея, когда она выбирает ту или иную программу, ту или иную ярмарку, вот, в рамках этого Miami Art Week, Art Fair'а?

Оксана САЛАМАТИНА, учредитель Salamatina Gallery: Вы знаете, это прекрасный, замечательный вопрос. На него ответа, наверно, не будет очень простого. Здесь должна, наверно, галерея руководствоваться разными факторами. Естественно, галерея должна сначала побывать, постараться во всяком случае, побывать на всяких этих разных ярмарках. Посмотреть, кто представлен, что представлено, как представлено, художники, проекты. Так как надо заметить, что, в принципе, каждый год, он, конечно, является разным для тех же самых ярмарок. То есть, какие-то года более удачные, какие-то года менее удачные. Но мне кажется, наверно, скорее всего, галерея должна руководствоваться тем, что-то будет представлено на этих ярмарках, какими проектами. И, наверно, так или иначе, посмотреть тех художников, которых галерея захотела бы представить. И, наверно, сделать анализ для вот именно этого проекта, который она собирается представить, где для нее будет лучше, наверно, это сделать. Потому что я представляла несколько художников и как раз-таки анализом я и занималась. То есть, я думала, где мне лучше показать, наверно. Я решила воспользоваться как раз приглашением Select именно из-за куратора Тима Гоосенса, именно из-за того у них была направленность на чисто, вот, современное. Начинающие художники и художники, которые где-то в середине mystery, по-английски называть. Мне показалась их программа, наклон, то, как это они это предъявляют, что они хотят показать, и тех художников и проектов галерей, которых они пригласили, для моего художника, для моего проекта являлось более правильным. Ну, это мое такое представление.

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: Ну, собственно ярмарка предполагает, безусловно, бизнес, продажи. И предполагает некую выгоду от участия в ней. Тогда как, по сути, получается, что проекты Art Miamі, они чаще оказываются убыточными для галерей участников. Что же тогда галерея получает на выходе?

Оксана САЛАМАТИНА, учредитель Salamatina Gallery: Вы знаете, какая уже заметила, что каждый год, он, естественно, нельзя угадать. Если у вас в прошлом году был очень хороший год, необязательно, что этот году будет хорошим. Хотя он может быть удачным. У меня очень много друзей, дилеров, которые непосредственно участвуют в главной ярмарке Art Basel. Одна из очень знаменитых галерей, которая представляла таких знаменитых художников как Дюшан и многих художников такого уровня. В прошлом году потерпела, ну, то есть не было вообще ни одной продажи. Когда я задала тот же самый вопрос владельцу галереи, почему, в чем он считает, почему прошло так плохо, когда у многих галерей были необыкновенные продажи, все были очень довольны. Он сказал, что за все это время, за семь лет, которые он участвует в Art Basel Miami, у него никогда не было такого неуспешного года. До сих пор не знает секрет успеха. Это как в лотерее - тебе может повезти, тебе может не повезти.

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: Оксана, я прошу вас...

Оксана САЛАМАТИНА, учредитель Salamatina Gallery: И наверно многие... Да извините.

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: Да, давайте ненадолго мы прервемся. У нас сейчас вести. Если вам несложно, оставайтесь на линии, через пару минут продолжим разговор.

Оксана САЛАМАТИНА, учредитель Salamatina Gallery: Конечно.

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: На волне Вестей, радио новостей и мнений. В программе "Культ Дорошенко" мы продолжаем разговор об Art Week Miami, основой которого является одна из самых престижных, выставок, ярмарок современного искусства Art Basel Miami Beach. Напомню, что на связи из Нью-Йорка Оксана Соломатина, владелица галереи Salamatina Gallery. Оксана, вы с нами?

Оксана САЛАМАТИНА, учредитель Salamatina Gallery: Да, я здесь.

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: Вот, и давайте мы все-таки попытаемся ответить на один простой вопрос. Если действительно нельзя предугадать успешность участия в Art Basel Miami, и вообще, в Art Week Miami, то в чем тогда смысл галереям, допустим, украинским, вообще галереям советского пространства прорываться и участвовать в этом? Если предугадать выигрыш невозможно.

Оксана САЛАМАТИНА, учредитель Salamatina Gallery: Вы знаете, мне кажется, что необходимость заключается в том, что многие участвуют даже не с тем, чтобы… Естественно, что в конце дня все хотят прибыли. То есть, все хотят продать картины, но также, мне кажется, что галереи хотят новых знакомств. Мы знаем, что кураторы музеев крупнейших приезжают. Приезжают интересные люди мира искусства со всего мира. И, конечно, галерея всегда ищет новых знакомств, то есть, новых контактов в сфере искусства. Музейные ли, некоммерческие или какие-то другие организации, чтобы представить. Мне кажется, что если говорит о галереях украинских или лучше сказать бывшего советского пространства, то их трудно делить именно, так, по национальному признаку. Ну, скажем, мне кажется, что проблема заключается в том, что иностранные покупатели, иностранные кураторы за рубежом, особенно в Америке, очень мало знают и мало очень видели искусство из бывшего Советского Союза, можно сказать. Конечно, мне кажется, что интерес большой, потому что очень много талантливых художников. И я сама показывала украинскую художницу Яну Ланде, которая, в принципе, родом из Одессы. Но сейчас так трудно говорить национальность, потому что люди, естественно, рождаются в одном месте, путешествуют в другом, живут в третьем. Но показывала, например, несколько лет назад в своей галереи выставку. Она сделала очень интересную выставку, посвященную, как ни странно, корона. Людям очень понравилось, приезжало телевидение, снимали. Большой резонанс получила выставка, но еще раз говорю, стоит, потому что люди, иностранцы, особенно из Америки очень мало видели украинских художников, русских художников, других художников из стран бывшего Союза. То есть, это очень важно, мне кажется, очень важно. Неважно размер вашего стенда на ярмарке, но мне кажется, очень важно представлять художников, чтобы их знали, видели и, естественно, будут покупать, мне так кажется.

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: То есть, практически речь идет о какой-то долгосрочной перспективной инвестиции в узнаваемость имен. И поэтому это и есть главный плюс для участия галерей из постсоветского пространства в таких форумах, как те, что происходят в Майями.

Оксана САЛАМАТИНА, учредитель Salamatina Gallery: Несомненно, но естественно галерея может быть очень удачной. И может, например, продать абсолютно все сразу за первый день. Что такие случаи, естественно, бывают. В этом году, насколько я знаю, все ярмарки достаточно хорошо продавались. И все галереи, которые участвовали, были довольны. Art Miami была лучшая, многие говорили, что за многие года было лучшее. То есть, очень большой был наплыв людей. Было огромное количество галерей. Мне кажется был … год.

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: Благодарю вас, и успехов вам в вашей деятельности. В продвижении, в том числе, и художников из Украины.

Оксана САЛАМАТИНА, учредитель Salamatina Gallery: Обязательно, спасибо.

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: Вот, насколько можно судить, опять же, по рецензии New York Times, цифровое искусство изобиловало в этом году на Miami Art Basel. И вообще на соседних выставках. Оксана, вы как зритель не в первый раз уже ездили туда. Скажите, вы согласны с тем, что превалирует сейчас цифровое искусство, и вообще, каковы ваши впечатления от того, что происходит там?

Оксана ГРИЩЕНКО, основатель Международного благотворительного фонда «АУТ»: Ну, насправді я не можу сказати, що я уже настільки так багато разів туди їздила і знаю Маямі як свої п'ять пальців. Я була там двічі. І, безумовно, два ті рази вони відрізняються. Але це природно, це нормально. Кожний, мабуть, ярмарок і виставка, вони завжди відрізняються. У нас склалося таке враження, що, не можу сказати, що не так багато більше цифрового. Навпаки - мені здається минулого разу було більше якісь футуристичних речей. Усього разу було більше, якщо не класики, то якогось, ну, враження одним словом, стабильность, да, у нас таке, в Україні. Відомо не дуже популярне слово, Україна, начебто від нього так відійшла, а де хто на світі настільки перелякався с цього приладу і не тільки від того, що відбувається в України, а в загалі в кількох точках в світі. Що в Маямі було враження саме бажання певної стабільності. Містетської. Картини, роботи, котрі більш, не знаю, спокійні с позитивнимим емоціями, важливо. Це не означає, що це скрізь і всі. Але десь ми, навіть, читали з Майклом, що саме серед продажів превалювали саме такого плана роботи. Це відмітили журналісти і критики, котрі спостерігали за ціми процесами.

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: Себто, в першу чергу, купують вже знайоме, музейфіковане і те, що модна назвати класикою сучасного мистецтва.

Оксана ГРИЩЕНКО, основатель Международного благотворительного фонда «АУТ»: Ну, там, блючіпи - їх завжди купують в першу чергу, але мається на увазі, що ще не викликає емоційної турботи, так. Все, щ заспокоює. Це, до речі доволі вже такій показник логічного стану в світі, і Маямі також. В Маямі приїздять люди відпочити. Це не серйозне місце як Нью-Йорк, чи той же Базель в Швейцарії, порівнювати важко. Але Маямі точно, це місце вечірок. Там голосне не тільки встигнути подивитись на різні ярмарку. Там головне, щоб мати наснагу і сили погуляти, достатньо всього спожити і при цьому встигнути на літак, якщо наступного дня треба литіти кудись. Тому, звичайно, ну, воно зажди менш серйозне місце. І завжди там хочется, купується мистецтво. Наше враження, більш такі, те що "Кул, та ти шо? Намоді". Те, що гарна здається, те щоб гарно повісити і декоративно в своєму шикарному будинку, якщо це блючип. Якщо, навіть поменшився, одне в Маямі, це пляжі і люди відпочивають. Але цього разу не модно щось контреволюцийне, не модно щось з кров’ю, щось складне. Тому що цей не спокій в світі, він відчувається навіть Маямі.

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: Но, погоджуюсь, Маямі, взагалі то таке розважальне місто. А ще говорять про те, що традиційно в Америці, в першу чергу купується американське мистецтво. Чи це відчувається в Маямі?

Оксана САЛАМАТИНА, учредитель Salamatina Gallery: Безумовно, ну, навіть якщо купують в Маямі якісь інші мистецтва, то дуже часто воно купується людьми с тих місць. З китайцями, з однокитайцями, котрі, там працюють чи проживають в Америці. Хоча в Америці це набагато більше суміш, ніж там, в Європі. Насправді, я не можу сказати, ні дилер. Я не знаю, хто купує що. Але можна навіть спостерігати хто на що дивиться, хто чим цікавиться, хто про що запитує. Підходи ж галереї японської - на вході кучкуються японці. Їх там дуже багато. І ти там починаєш, тебе ж теж цікаво це мистецтво. Там, воно якось згадало нагадало укусь мангу, ще щось. Ти вже випадаєш, навіть коли ти звертаєшся до галереї на тебе дивляться, чого ті за мною говориш, де твою очі.

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: Так.

Оксана ГРИЩЕНКО, основатель Международного благотворительного фонда «АУТ»: Коли ти кажеш, що ти з України, то взагалі не зрозуміло, що ти там робиш.

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: Цікаво про цю сегментизацію ринку на примірі тих ярмарків, які проходять в Маямі, ми продовжимо говорити буквально за кілька хвилин.

На волне Вестей - радио новостей и мнений, с вами Константин Дорошенко, и мы продолжаем разговор об Art Week Miami. Это целый набор различных выставок, ярмарок вокруг главного события Art Basel Miami Beach - самой престижной выставки искусства в Соединенных Штатах Америки и украинском участии в этих мероприятиях. В Art Basel Miami Beach пока что ни одна украинская галерея не участвовала. Однако в две тысячи девятом году представил в одном из отелей, который принадлежит Дональду Трампу как было написано в официальном пресс-релизе тогда - лучших украинских художников современности. Меня всегда умиляют такие формулировки. У нас каждая, ну, как бы была мода определенное время так формулировать. В некоторых институциях до сих пор она не прошла. Тогда Mironova Gallery показала Виктора Сидоренко, Оксану Мась, Романа Жука, Сергея гая, Анатолия Криволапа, Александра Бабак и Анну Криволап. Их работы были представлены в одной из параллельных программ ярмарки Art Basel Miami Beach. Тогда вот Татьяна Миронова говорила буквально следующее, процитирую: "Я горжусь, что на меня возложена такая ответственная миссия. Уверена, что наши художники заслуживают на самое высокое признание, и я буду делать все для того, чтобы Украина вошла в лидеры культурного арт-пространства мира. И в будущем, я надеюсь, мы уже сможем быть включены в основную программу Art Basel Miami Beach, а также быть желанными гостями на других американских и европейских арт-событиях". Прошло фактически пять лет, украинские галереи не вышли пока что на уровень, собственно, главной выставки Art Basel Miami Beach и галерея Мироновой не продолжила свое участие в работе ярмарок ярмарок-сателлитов. Однако, другие художники, другие институции от Украины там участвуют. В частности, в этом году в ярмарке Art Scope были представлены работы Анаталия Криволапа, Олега Тистола и молодой звезды украинского искусства Рома Минина. Как видим, Криволап уже не в первый раз выставляется в Майами. Но не в первый раз выставляется в Майами и художник, который у нас сегодня в студии - это Майкл Мерфенко. І перед тим, пане Майкле, як перейти до вашого проекту, мені цікаво чі ви бачили проект на Art Scope за участі Тистола, Мініна і Криволапа, і які він враження на вас, у вас залишив?

Майкл МЕРФЕНКО, участник Red Dot Miami Art Fair: Ну, кожна частина Art Basel Miami дуже дивна, дуже різна. Там Art Scope вони був на пляж дуже красивій, там вони дуже близько інші … назва дуже критична.

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: Noname, так?

Майкл МЕРФЕНКО, участник Red Dot Miami Art Fair: Так, Untitled. Тобто, спочатку спектром були ідеї, ми виставляли, у нас багато-багато людей, тисячу лудей кожний день, всі черги і так далее. Я пішов до Art Scope, ніхто не має майже, ні людини там. І коли ти пішов туди, дуже дивно, що люди дуже дистанс, щоб вони не хочуть, що ти спікопатись з ними, вони дуже холодно до людей. І я був з американцями, вони був всі інші екзипети так, Scope, Spectrum і назва так далі. І в них дуже велике враження, чому це не як це треба зробити. І я теж дуже дивна така реакція. Але зараз, я так розумію, чому Майамі починається успіх, тому що раніше був галерей, як Оксана Саламатина і ті відносини з колекціонеров. Тоди галерист буде сказати цей колекція, ти можеш, це така робота купити. А … людині на улиці не можна купити, вони треба чекати на черги. Двадцять людей - оце черги і післа це ти можеш купити. Майамі починається концепція, ти можеш на вулиці ходити і негайно купіти. Але до моє враження на Scope - це вони вони мають іх групи колекцінерів і вони показати до них, і … люди. Це моє враження. Можливе, це зовсім … Тоди, наприклад, на український вони не розмовляють англійську мову майже. Тоді американець ходити туда і вони не розмовляють. Їхніх колекціонеров як старий систем, вони піклуватись така група. 

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: Две тисячи десятого року ви брали участь в Art Fairy, який називається Red Dot Miami. Цього року Spectrum Miami. В чому різниця між цими ярмарками?

Майкл МЕРФЕНКО, участник Red Dot Miami Art Fair: Spectrum має концентрація на один тема кожний рік. Останній раз ми були там, це був японський, китайський. Це рік - це південний Америці. Тобто, був багато різний групи, але вони всі мають конценсунс, вони працюють разом. Тоді високий ривень за Red Dot. Red Dot - це просто більше різний країни, більше там японец, там американец, там європеєць, там мексиканець і ескімос. Spectrum вони близко зробити щоб ти можеш істория, казка про сучасний частина свиту.

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: Наскільки я розумію, вас на Spectrumі представляв агент Нью-Йоркський, Нью-Йоркський галерист. 

Майкл МЕРФЕНКО, участник Red Dot Miami Art Fair: Так.

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: І інші учасники його проекту, це були митці з Латинської Америки.

Майкл МЕРФЕНКО, участник Red Dot Miami Art Fair: Так.

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: А як ви опинилися серед них? Ви все-таки художник з України. Ну зовсім, де Україна, де Латинська Америка? 

Майкл МЕРФЕНКО, участник Red Dot Miami Art Fair: А ми виставки зробили Нью-Йорк український інститут … і там зустрічали багато різний групи, і там зустрічали Кандинский український художник, дуже відомий у Нью-Йорку, дуже відомий тут. 

Оксана ГРИЩЕНКО, основатель Международного благотворительного фонда «АУТ»: Антон Кандинский.

Майкл МЕРФЕНКО, участник Red Dot Miami Art Fair: Антон Кандинский. А він бачив мої роботи, він сказав це цікаво. І показав його агент, це саме людина з CITM, і скав працювати цей хлопчиком. Тоди оцей момент не працювали з нами, тому що в нас був інший агент, і просто час, просто не знаю, не працювали. Тоди тільки місяць тому мі зустрічавсь з ним знов, і почає говорити Бієнале.

Оксана ГРИЩЕНКО, основатель Международного благотворительного фонда «АУТ»: В Аргентине Биенале.

Майкл МЕРФЕНКО, участник Red Dot Miami Art Fair: Yeah, Аргентине Бієнале. Туди він просив мене виставку зробити там і я звичайно працюю про Украіне, це був саме час, коли Крим проблем...

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: Анексували, так. 

Майкл МЕРФЕНКО, участник Red Dot Miami Art Fair: …Туди мало вавки цей не про це не мовило, то чорний ручки рисовав не мовло в різни частини і показав Аргентинске Бієнале. Це трошки жостоки для нього. Це надто графічний, надто... але реакція там дуже сильно від аргентинський люди. У них неприємний реакція, але реакція там. Тоди він просив, окей, давай ще працювати на Майамі. А теж думаю, спочатку комерційний зробити, тому що це ринок, але він теж був розвовлав з ним, ні, давай це. Він вибирав, тому що він професійна лудина, він знає що треба показати … не просто продавати. Він хоче будувати художники і показати мистецтво. Тоді показав робота, теж жорстокий, про Україну, про росіян. Оце уже про росіянин. Там пістолет на … назва картини це "Любить мене". Це теж велике враження американців, тому що це саме ситуація у них, що любов і пістолет, і рас.

Оксана ГРИЩЕНКО, основатель Международного благотворительного фонда «АУТ»: Раса, расові проблеми. 

Майкл МЕРФЕНКО, участник Red Dot Miami Art Fair: І це велике питання. Тоди кілка людей бачив і один дуже цікавив це робота. Тоди це є … Зараз буде працювати білше, але це лудини дуже цікаво, тому що він зовсім професійний, і він не зовсим цікаво тілки продавати, він хоче справжньо художники тоди. Там була аргентинська цей чоловік, він теж міняється цей художник, що зробити сильніша робота. 

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: Але розмова йде все-таки про ярмарок. І от наскільки це є розумним і логічним, на ярмарку який по своїй самій назві налаштований на продажі і на комерцію, виставляти просто концептуальні якісь роботи?

Майкл МЕРФЕНКО, участник Red Dot Miami Art Fair: Як це ярмарки? Це не … ярмарок, це не риба. Це ярмарки була не дуже багатий людей, хто можна купить, що вони хочуть. А зараз вони ходять туда і вони хоче щось особливе для них. Це вибор багато лудей туди. Вони хоче зірки, вони хоче вечірка, як оцей раз, вони хоче стабільность, але інколи ти маєш людина, хто гроші - це не важливо, але щось емоційне важливо. У них проблем, чи коли ти зробив справжнє мистецство - це міняється людей. І це людина очень міняється, вони хоче сильніше ставати, у них проблем психологічний чи емоційний, чи історичний, і там ти можеш робити робота, щоб клуч для їхнє майбутнє - це мистецство. Тоди цей людина я працювати з ним, він розуміє, це не інтуїція, він розуміє там маленькі групи, вони будут купити це робота.

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: Давайте ми зараз зробимо ще невеличку перерву і потім продовжимо розбиратися наскільки є вірним концептуальне і некомерційне мистецтво на території комерційних ярмарків.

На волне Вестей - радио новостей и мнений мы продолжаем разговор об Art Week Miami. Это определенное количество ярмарок и выставок, которые каждый декабрь проходят как сателлиты ярмарки Art Basel Miami Beach - одной из самых престижных и дорогих в мире. И в студии с вами Константин Дорошенко. В гостях у меня куратор современного искусства, основатель Международного благотворительного фонда "АУТ" Оксана Грищенко и Майкл Мерфенко, который в этом году уже участвовал во второй выставке сателлите Art Basel Miami в выставке, которая называется Spectrum. Но вот мы затронули вопрос того, что несмотря на то, что это ярмарка, ярмарка дорогая, ярмарка для очень богатых людей, там представляется искусство концептуальное и то, которое еще не является коммерческим не является очень модным. Мне это напомнило рейтинг, который недавно публиковала российское издание Artus Pepper Россия. Они опубликовали текст, ну, такой как бы рейтинг - пятьдесят самых дорогих нынче живущих российских художников. В этот список вошли много известных нам имен: Илья Кабаков, который на самом деле родом из Украины, Камар и Миломит, Максим Кантор, Анатолий Осмоловский. Но не вошли другие имена, которые, безусловно, являются звездами современного искусства российского. И редакция Artus Pepper Россия пишет, что у них есть отдельно объяснение, почему такие звезды, как Андрей Монастырской или Олег Кулик, или Павел Тетерштейн не попалив список в пятьдесят самых дорогих ныне живущих российских художников. Они объясняют это тем, что, во-первых, выдающихся продаж у них нет, потому что коллекционеры консервативны, и даже у самых авангардных творцов предпочитают покупать живопись, картины или похожие на картины объекты и фотографии. Либо скульптуру, или объекты, похожие на скульптуру. А вот для того, чтобы продать какую-то серьезную инсталляцию. Инсталляции обычно покупают музеи, но и цена там соответственно музейная со скидкой. Вот такие вот законы жанра получаются. Возможно это касается только российских коллекционеров. И, может быть, вообще постсоветских, потому, что в Украине существует та же проблема. Наш любой покупатель, любой наш коллекционер, в первую очередь, как известно, покупает картину. В первую очередь покупает живопись. Но... Вот скажите, Оксана, наблюдая за тем, как люди реагируют, и может быть, что они покупают в Майами? Насколько там вот такой консервативный подход существует?

Оксана ГРИЩЕНКО, основатель Международного благотворительного фонда «АУТ»: Ну, Кость, мабуть, всеж-таки не за адресою. Тому, я скоріше в той же тарілкі як ти. Хто його знає, хто його там шо купим, чи... ми можемо це обговорювати, але безумовно мистецтво ділерства, галереї, просування художника, розкрутки його. приховуючи як і складову, тому що це ж, як Майкл сказав "не рибу продають, і не овочі. А це дуже специфічний продукт, і водночас це все одне продукт. Ну, ми можемо про це теоретично говорити, тому що нажаль, ми не Майкл художник, не є куратором. Не маємо ці професійного досвіду з точки зору, коли ти дивишся, сам в цьому потрапляєш цю систему, ти розумієш, що це звичайна дуже складне мистецтво, мистецтво продажу, мистецтва створення художника, створення його імені. і в цьому працює як і сам художник, так і его агент, чи галерея. І наскільки талановиті ці галереї, і дилер від цього теж залежить наскільки він стане успішним, как мінімум, за життя. Но якщо ми там теоретично кажемо, що це геніальна людина, котра рано чи пізно його хтось побаче, то як швидко це станеться - це вже робота людей, котрі мають професійно займатись.

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: Ну вот, кстати, доречі бум, який відбувався в дев"яностих роках на пострадянське мистецтво, бум цікавості, він певним чином збив з пантелику митців пострадянського простору, які вирішили, що їх постійно будуть купувати за великі гроші. А насправді ринок мистецтва він дійсно є консервативний, і визнання приходить достатньо довго до людей. От якщо навіть звернутися до того переліку п"ятдесяти найдорожчих російських митців, яки нині живі, то топ десять там всі художники, які не молодші тищу дев"ятсот десятого року народження. Тобто, достатньо довго розвивалася ця ситуація їхнього визнання. І мені здається, що сподіватися на те, що десь ти з"явишся і дуже швидко за мільйон себе продаш, це не є логічним і це не спрацює. Навіть якщо якась така... якийсь такий дивовижний продаж і відбудеться, якщо він не буде підтриманий присутності в музейних колекціях, в серйозних інших колекціях, то він просто не буде мати продовження. Але от пана Майкла Мерфенко хочу спитати. Для вас участь у ярмарках - це капіталізація імені, чи можливість дійсно вийти на продажі, чи це, все-таки просто якась територія для висловлення?

Майкл МЕРФЕНКО, участник Red Dot Miami Art Fair: Ну це не... це дуже важко зустрічати такий луди, такий дивний луди, що ти можеш защищати Майамі. Тоди це дуже цікавий досвід, і вівчання, і інформація не тільки про мистецтво як світ працує, різні групи. Але у Майамі, наприклад, це сорок сателіти, туди дуже мало часу, туди людей треба вони не хоче складна робота, вони не хоче складний інсталація. Вони хоче щось дуже швидко, вона можна розуміти. Для мене не продавати не так важливо, зустрічати лудей, досвід важливо. Але складне питання, тому шо мистецтво треба міняться лудей.

Оксана ГРИЩЕНКО, основатель Международного благотворительного фонда «АУТ»: Ну, мені здається, будь-яка дія, котору робить художник - це є складова його кар"єри. Так? І виставка в музеї вона так само важлива, якщо не більш важлива для продажів, чи там, наприклад, участь в Венеційському Бієнале надзвичайно важливо для майбутніх успішних продажів, ніж будь-яка ярмарок. Ярмарок - це скоріше вже показник того, що тобі вдалося досягнути до цього. Дуже велике враження, звичайно, з ярмарком, тому що це трошки, от Оксана Саламатина сказала, що це як лотерея. Тобто, навіть великі галереї не можуть точно сказати, що відбудеться. Но, в цьому ж певною мірою, був і сенс, тому що мистецтво завжди було дуже закритою середовищем. Галереї окремо, художники окремо, колекціонери окремо, люди з вулиці взагалі зовсім окремо. А я ярмарок - це такий, ну псевдо трошки, але всеж-таки, більш демократичне середовище де всі стають на одну планку - є гроші, приходь купуй. Не важливо чи ти там розумієшся на мистецтві, чи ти поважна людина, не поважна, по великому рахунку, ти можеш це робити. В тебе доступ зовсім інший. І з одного боку галереї, чи там художники очікують, що це даю свободу продажей, з іншого боку - ця ідея повний ризик, ти можеш нічого не продати. Мені здається, бізнес і взагалі в мистецтві розкрутка художників, продаж художників, українських художників - це дуже важливо. Тому що думати, що можна на одних ідеях, на якомусь одному, не знаю, революційному чи якомусь візіонерському мати, ну не просто успіх, а мати якийсь прогрес - це не так. Якщо ти продаєшся, у тебе є можливість більше показувати, у тебе є можливість більше подорожувати, і більше співпрацювати з іншими інституціями, чи з іншими художниками. Тому працювати і українським художникам і українським галереям, безумовно, потрібно, і не тільки чекати, що від того, що Україна стала в новинах і СНН протягом року не з дуже завжди мистецьких причин, треба ця робота буде зроблена за тебе.

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: Я з вами погоджуюсь і хочу все-таки нагадати нашим слухачам, що сама орієнтація на те, скільки коштує те чи інше мистецтво, вона не є показовою, вона скоріше є якраз такою пострадянською. Це такий пострадянський підхід дивитися на мистецтво через те, за скільки грошей воно там чи там продалося. Можна сказати, що, наприклад, серед митців, які виставлялися останнім часом у міжнародних зірок в PinchukArtCentrе, найбільш цікавою персоною, і найбільш визнаною в світі саме мистецтва - є Ян Фабр. Як продаж якого ну просто в рази менші, ніж продажі, наприклад, Демієна Херста. Але кількість музеїв і інших серйозних інституцій, в якій придбають для себе роботи Фабра, не порівняти з тим, де виставлявся той самий Демієн Херст. І завершуючи цю програму, безперечно вітаючи Майкла Мерфенка і інших митців, які українські, які виставлялися в Майамі, в різних ярмарках і виставках. Я хочу нагадати фразу, яку сказала, написала в совїй казці, свого часу Мадонна. Мадонна она вот не только певица экстравагантная поп-персона, она еще и сказочница. И в одной из сказок она написала такую фразу: "Не все, что дорого стоит того". Об этом стоит помнить. Всего доброго.

Оксана ГРИЩЕНКО, основатель Международного благотворительного фонда «АУТ»: Счастливо.

Читать все
Читать все