СЛУШАЙТЕ РАДИО «ВЕСТИ» ГДЕ УДОБНО И КОГДА УГОДНО!
стенограмма

"Буде перемога України над Путіним"

"Война миров" с Дорошенко и ГончаровойПатриарх Филарет: "Власть носит меч для того, чтобы защищать добро и карать зло"

Стенограмма эфира на Радио Вести

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: С вами Вести, радио новостей и мнений. У микрофона Константин Дорошенко и Татьяна Гончарова. В эфире программа «Война миров».

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: І сьогодні в нашій програмі герой і гість святіший патріарх Київський і всія Русі України Філарет. Давайте послухаємо довідку про нього.

Довідка: Патриарх Киевский и всия Руси Украины Филарет. В миру Михаил Антонович Денисенко. Родился в 1929 году в с. Благодатное Донецкой области. После окончания средней школы поступил в Одесскую духовную семинарию, окончил ее с отличием. После этого учился в Московской духовной академии, где ему присвоили звание доцента. В 1957 году переведён на должность инспектора Киевской духовной семинарии. В июне 1962 года исполнял обязанности экзарха средней Европы. После создания епархии РПЦ в Австрии, назначен епископом Венским и Австрийским. 1966 возведен в сан архиепископа и назначен постоянным членом священного синода, экзархом Украины, архиепископом Киевским и Галицким. 25 января 1968 святейшим патриархом Алексеем Первым возведен в сан митрополита. 22 января 1979 указом президиума Верховного Совета СССР за патриотическую деятельность в защиту мира награжден орденом «Дружбы народов». После смерти патриарха 3 мая 1990 священным синодом был избран блюстителем Московского патриаршего престола. В октябре 1990 архиерейский собор русской православной церкви предоставил УПЦ самостоятельность и независимость в управлении. А митрополит Филарет стал предстоятелем оной. С 1 по 3 ноября 1991 года митрополит Филарет созвал поместный собор, который единогласно принял решение о независимости украинской православной церкви. Архиерейский собор РПЦ в 1992 отказал предоставить УПЦ автокефалию. 26 июня 1992 в Харькове под контролем Москвы был созван собор, который избрал еще одного митрополита Киевского, им стал Владимир. 11 июня 1992 собор РПЦ осудил действия Филарета, но тот не признал за собой вины и не подчинился решению собора. 22 октября 1995 на Всеукраинском поместном соборе Филарет был избран патриархом Киевским и всия Руси Украины. По его инициативе были переведены на украинский язык все богослужебные книги, в том числе и Библия.

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: Вспоминая свое детство, одно из самых первых моих переживаний связанных с церковью, было достаточно комичным. Моя тетушка привела меня во Владимирский собор впервые. И там как раз святейший патриарх Филарет тогда еще митрополит Киевский Галицкий патриарший экзарх Украины вел службу. И я помню, что отгорожено место службы было такими бархатными шнурами, за которые заходить было нельзя. Но, поскольку я был маленький, я был ниже этого шнура, я вдруг увидел человека с бородой, мне очень он понравился, я к нему побежал. Не знаю, я тогда не помню, что было, может деда мороза я себе представил. Это первый был приход в церковь. Меня во время схватили. Однако должен вам сказать, что, в самом деле, для киевлян и для всех украинцев всегда было известно, что экзарх Украины Филарет человек очень демократичный. Действительно в свое время, вы, как ни один другой украинский экзарх объездили фактически всю страну. Вы бывали в церквях в деревнях, вы много раз служили и на востоке Украины и на западе. У меня первый к вам вопрос, вот какой. Неоднократно вы служили в богослужении в соборе Святого Юра во Львове. Были и юбилеи Львовского собора 6-го года, который в свое время отменил унию. Времена изменились, греко-католическая церковь вернулась. Насколько в ы тогда восприняли то, как естественный ход событий? 

Патриарх Филарет, патриарх Киевский и всея Руси Украины: «Навернення греко-католиків до православної церкви я сприйняв, як природне явище. Чому, як природне явище. Тому що потяг до православної церкви почався не з радянських часів, а почався ще в 30-ті роки Гаврилом Костельником. Він був тоді ректором Львівської академії і уже в його статтях відчувалась тяга до православ’я. І тому навернення до православ’я не було не природнім. Так само як те що це було природнім, то ми бачимо, що після того коли греко-католицька церква отримала право на своє існування в радянському союзі, то 40% православних залишились в православній церкві. Чому вони залишились. А тому що вони відчували, що вони по духу православні, що вони українці, а Київська митрополія від якої відкололась греко-католицька церква була православною. І тому частина залишилась в православній церкві, а частина свобідно повернулась до греко-католицької церкви. Але радянська влада поступила з греко-католицькою церквою досить суворо. Або ідіть в православну церкву, або ви служить не будете. І тому єпископи греко-католицької церкви не перейшли в православну церкву, пішли в Сибір, але не погодились перейти в православну церкву. І тому не випадково в 90-ті роки була жорстока боротьба між православними і греко-католиками. Там і кров проливалась і храми відбирались і тому подібне. Але я пам’ятаю, ще в 89 році ми, я тоді ще був в Російській православній церкві, займав там положення високе і була в на спільна така діалог домовленість з представниками Ватикану, єпископами греко-католицької церкви, які були в підпіллі, і представниками російської православної церкви. І ми домовились тоді, що на Галичині провести такі опитування. Якщо буде наприклад в парафії переважна більшість греко-католиків, то храм передається греко-католикам. А православні, які залишились без храму, разом з греко-католиками будують храм для православної громади. І навпаки, якщо буде більше православних, а греко-католиків буде менше, то тоді православні греко-католики разом будують храм для греко-католиків. Така була домовленість. Але втрутились політичні сили, не погодились з цим і тому почалась борьба. Але зараз коли вже розподілили всі ці храми, побудували нові, уже відносини зовсім інші. І и разом і православні і греко-католики заключаємо Україну, українську державу. І тепер, ось коли йде необ'явлена війна, то ми разом захищаємо нашу…».

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: Если вернуться в те 90-е годы, действительно очень много тогда происходило перемен. Менялось мировоззрение, менялись страны. В 90-м году скончался святейший патриарх Пимен. Не секрет, что последние годы, много лет, фактически вы управляли церковью, русской православной, потому что патриарх Пимен был дряхлым человеком. И скажем прямо, при все при том, что он был человеком очень блаженным, благостным он был не очень образованным. Тогда была абсолютная уверенность почти у всех в Советском союзе, что вы как блюститель патриаршего престола будете избраны патриархом всея Руси, такая традиция существует, соблюститель становится патриархом. Однако собор принял иное решение, удивившее многих. Патриархом становится митрополит Алексей Ридигер. Ходили даже слухи, что Михаил Горбачев вмешался тогда в процесс выборов, из-за того, что он не очень любил Украину, и рассчитывал, поставив епископа из Прибалтики каким-то образом усмирить Прибалтику. Сейчас вспоминая то время, скажите нам, что на самом деле происходило в этом соборе. Почему не дали вам возглавить русскую православную церковь?

Патриарх Филарет, патриарх Киевский и всея Руси Украины: «Треба знати, що в радянські часи обирали не церква предстоятеля, а обирала держава. І Тому обрання відбулось в КГБ. КГБ обрало предстоятеля російської православної церкви. А обраний був КГБ Олексій Рідігер, митрополит Ленінградський. А я хоч і був блюстителем, мене чомусь відкинули. І тому сам собор тільки оформив це брання КГБ. Я чому сказав, що КГБ обрало, тому я отримав інформацію уже тепер, коли Путін став президентом і вже почалась підготовка до наступу на Україну. Путін сказав в своєму близькому оточенні: «Ми зробили помилку, ми КГБ, що обрали Олексія, а не Філарета. Обрали б Філарета Україна б було нашою»».

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Тобто він не сумнівався в тому, що через вас би він впливав а те, о відбувається в нашій країні. 

Патриарх Филарет, патриарх Киевский и всея Руси Украины: « Так. І тому коли мене не обрали, я був спокійний, я перед цим молився. І якщо Богу угодно буде, я готовий нести цей хрест патріарший, Богу не угодно, я ніякої обіди, претензій не маю. Тому що як Богу не угодно, то значить я не повинен бути патріархом Московським».

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Зараз маємо перерватися і після невеличкої паузи продовжимо.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Це радіо Вести, радіо новостей и мнений. З вами Константин Дорошенко та Татьяна Гончарова.

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: Продовжуємо розмову із святішим патріархом Київським та всієї Русі України Філаретом.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: В зв’язку з тим, що ми зараз поговорили, що зараз православні і греко-католики разом боронять нашу країн, в мережі з’являється багато відео. Зараз діяння священників знаходяться під пильним оком громадськості. Нещодавно з’явилися відео священика української греко-католицької церкви Миколи Залізняка і трактували як те, що він закликає вбивати ворогів. Хоча насправді, ялова цього священика були такі. Просто хочу, щоб ви своє особисте ставлення висловили до них. Він сказав, що ми не віддамо нашу землю, але наша земля настільки гостинна, що вона прийме в себе вбитих ворогів. Зараз священики ну, вони дійсно відіграють вирішальну роль у тому, як сприймає народ все, що відбувається, ситуація надзвичайно напружена. Власне, які ви добираєте слова, як ви вважаєте, якими словами мають звертатися священики до народу. Тобто щоб вони були не надто різки, чи ситуація дозволяє бути різким?

Патриарх Филарет, патриарх Киевский и всея Руси Украины: « Справа в тому, що церква має право суду. І держава має право суду. Тільки церква судить справи духовні, моральні кожної людини. А держава судить справи кримінальні. І тому держава не втручається в церковний суд, а церква не втручається в суд держави. Для чого я це сказав, для того, щоб було ясно, має право держава захищати свій народ, чи не має право. Навіть якщо вона християнська країна, а Господь сказав – не вбивай. І ось на цьому і спекулюють дуже багато. Що, раз ви християни, то ви не повинні вбивати. А якщо ви християни вбиваєте, то ви порушуєте заповідь. Але забувають слова апостола Павла, який каже, що влада носить меч. Для чого вона носить меч, для того, щоб захищати добро, мечем захищати добро і мечем карати зло. І тому держава мА право застосовують меч. А якщо християнська і використовує християн як меч на захист добра і меч для покарання, то вона по апостолу Павлу поступає правильно».

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: Давайте вспомним даже Святого Сергея Радонежского, который в свое время даже сам ходил воевать.

Патриарх Филарет, патриарх Киевский и всея Руси Украины: «Ну, сам він не ходив, але деяких чинів послав. І серед святих ми маємо дуже багато воїнів. Ось візьміть наприклад Олександр невській. Зображується з мечем,а що він цим мечем робив – вбивав, і святий. І не тільки ж Олександр Невський. Багато є ж мучеників, воїнів. Юрій Переможець, Іоан Воїн, і багато таких мучеників. Тобто держава має право карати зло і захищають добро. Якщо ми візьмемо нашу ситуацію, треба захищають Україну від агресора, чи віддати Україну агресору. Якщо слідувати логіки деяких, то м повинні віддати свою територію агресору і не захищати. І це не вірно. А треба захищати свою землю, захищати добро мечем. Але Ісус Христос сказав: «Хто візьме меч, той і від меча загине». Взяв Путін меч, і від меча загине. За словами Христа Спасителя.

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: Ваше святейшество, вы сами родом из Донбасса. Вы родились на Донеччине и в свое время вы как раз еще, будучи главой УПЦ, которая входила в РПЦ, вы разделили Донецкую и Луганскую епархию на две, вы способствовали тому, что в Луганске начали создавать новый кафедральный собор. И в 90-х вы попали в Донецк, в свое время в очень трагичный день, когда город хоронил погибших шахтеров на Южно-Донбасской шахте №1. Вы тогда с очень трогательной речью к этим шахтерам обратились и вы им напомнили, что вы сами сын шахтера и что вы прекрасно знаете этот страх, когда вы, ваша мать, ваша семья, каждый день провожали отца в шахту, и не знали, вернется он или нет. Сейчас, то, что происходит на Донбассе, это трагедия, которую себе никто представить и не мог. Как вам, человеку, сыну Донбасса, как вы эту трагедию воспринимаете. Как вы думаете, что можно там изменить?

Патриарх Филарет, патриарх Киевский и всея Руси Украины: « Я повинен сказати, що Донбас українська земля і на Донбасі корінне населення – українці і українська мова в Донбасі скрізь по селах».

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Шкода, що зараз ой як не багато так говорять як ви.

Патриарх Филарет, патриарх Киевский и всея Руси Украины: «ому що перекручують все. Я знаю своє благодатне сел. І українська школа і українська мова. А ось в містах на шахтах, на заводах розмовляють російською мовою. Чому російською мовою. А тому що це населення, яке приїхало на Донбас з усієї колишньої російської імперії,а потім із радянського союзу. Коли промисловість стала розвиватися на Донбасі, то тоді на заробітки їхали в Донбас».

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Так, цих людей вербували і наймали і вони їхали.

Патриарх Филарет, патриарх Киевский и всея Руси Украины: « І тому, природньо, що в Донбасі стало багато росіян. Але ж це вони прийшли на українську землю. Не можна рахувати, що вони прийшли для тог, щоб захопить цю землю. Земля українська їх прийняла б, і тому вони повинні бути вдячні, що українська земля їх прийняла. І не робить тепер проблеми із-за мови. Проблеми російської мови не тільки нема на Донбасі, її нема на всій Україні. Тому що хто якою мовою хочу розмовляти, такою і розмовляє. Школи і українські і російські є. Єдине що Україна вимагає – офіційну державну мову, о була українська мова. І ми на цьому і наполягаємо. І тому проблеми з мовою в Україні як такої нема. Це штучне нагнітання проблеми, якої в дійсності нема».

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Але зараз вже не тільки мовна трагедія, не тільки мовне питання.

Патриарх Филарет, патриарх Киевский и всея Руси Украины: «Так, почалось же з мовної. А корінь в чому поляга, в тому що Росія хоче привласнити собі не тільки Крим, а й Донбас. А я думаю, не тільки Донбас, а взагалі і південь. А ще краще всю Україну хоче привласнити. Оце є корінь цього зла, яке якби Росія не була агресором, не хотіла підпорядкувати своїй владі Україну, ми б жили мирно. І українці мирна держава. А те, що вона мирна держава, ми добровільно віддали свою ядерну зброю будучи третьою по силі ядерною державою в світі. І віддали і Росія гарант недоторканності наших територій. І сама забрала і тимчасово вважаємо Крим, і тепер іще претендує на Донбас».

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Святіший патріарх Київській і всія Русі України Філарет сьогодні у програмі «Війна світів».

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: Когда вы брали, принимая монашеский сан имя Филарета Милостивого, вы прекрасно ведь знали его жизненный путь. Филарет Милостивый был человек знатный, обеспеченный, жил в славе. Он помогал всем страждущим. Но потом в его страну и в его жизнь пришло несчастье. Оказался он разорённым. Оказался он фактически без своего состояния, и без своего положения пережил определенный крах. Ведь ваша карьера церковная, она, по сути, повторила этот символический путь Филарета Милостивого. Вы дошли до самых больших вершин в самой большой православной церкви мира, в Русской православной церкви. Потом были отторгнуты руководством этой церкви. Более того Алексий Второй придал вас анафеме. Это очень серьезное испытание для человека верующего. От тогда, когда вы брали имя Филарета при пострихе монашеском, предполагали ли вы подобное развитие событий и с чем связано это отношение Алексия Второго? Это личная неприязнь, вообще его вот эта жесткость. Ведь до Алексея Второго анафеме уже не принято было никого предавать, он выдал целую серию анафем тогда. И историческим персонам.

Патриарх Филарет, патриарх Киевский и всея Руси Украины: «По-перше, ім’я Філарет я не обирав. А обирав патріарх Олексій Симанський. Тому що я тільки написав прохання на ім’я патріарха, щоб мене постригли в чернецтво. А ім’я це його воля. І тому, а патріарх був на Свято праведного Філарета Милостивого був в Лаврі в Троїцькій церкві і напередодні цього дня я подав прохання. І я догадався що ім’я мені дадуть Філарет. Хоть мене не питали, а патріарх сам написав постригти в ченці, я Філарет. Тому що це було напередодні цього свята. Але я читав житіє преподобного праведного Філарета Милостивого, знаю його, чим він відрізнився. Він мав сім’ю, велику сім’ю, але я був дуже милостивий до людей. І тому для мене це був приклад. Що треба, хоч ти і чернець,а повинен бути милостивий до кожної людини».

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: Но ему судьба послала, конечно, не такое как Иоанну Многострадальному, но все же человек богатый, знатный, он разорился, и все испытания были посланы и вам очень серьезные. С вершин церковной власти вдруг анафема.

Патриарх Филарет, патриарх Киевский и всея Руси Украины: «Так. Ну, я по-першу анафему цю не сприймаю. Чому? Тому що я добре знаю за що накладається анафема. Анафема накладається за єресі, тобто за спотворення православного християнського вчення. За це накладали анафеми, а на мене наклали анафему не за це. Не за єресь, я ж не проповідує ніякої єресі. Проповідує православне вчення і дотримують церковних канонів тут ніхто не може мене звинуватити, що я порушую церковні канони. І цьому анафему сприймаю я, як не правдиву, вона мене не стосується. А раз мене не стосується, то я не дуже і переймаюся цією анафемою. Відношусь до неї, як до не існуючої. Тому що я знаю, що ця анафема була накладена для того, щоб мене пригнітить так, щоб я не очолював українську церкву, але вони помилились. І як нинішній патріарх Крил, коли наклали анафему і я не тільки проігнорував її, але і церква наша проігнорувала, то він тоді сказав – анафема не сработала».

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: Давайте вспомним, после чего это произошло. После того, как собор УПЦ еще в 91 году было принято, что не украинский экзархат, а УПЦ создавалась. Она имела право созывать свои соборы. И вот УПЦ обратился к патриарху всея Руси Алексею Второму с просьбой одарить полную каноническую самостоятельность автокефалию УПЦ. Российская православная церковь это решение не приняла, более того, она его осудила. И вам как зачинщика этой автокефалии она собственно и предала в результате.

Патриарх Филарет, патриарх Киевский и всея Руси Украины: «Не зовсім точно. По – перше ми провели помісний собор, в якому брали участь всі архієреї УПЦ, представники всієї єпархій духовенства представники чернецтва, духовних учбових закладів. Тобто вся повнота української церкви. Ми прийняли постанову, що Україні потрібна автокефальна церква, незалежна. Чому ми прийняли? А тому прийняли, що в 91 році Україна проголосила незалежність і стала незалежною державою. А згідно з церковними канонами 34-м апостольським правилом, кожний народ повинен мати свого главу, свого першого єпископа. І ось коли ми стали державою, то церква і поставила питання перед патріархом і єпископатом російської церкви, що ми тепер хочемо мати свою автокефальну церкву,і ми прийняли таку постанову, і всі члени собору підписали оцю постанову про автокефалію. Тобто нинішній предстоятель УПЦ Московського патріархату митрополит Онуфрій підписав, його підпис є під автокефалію української церкви».

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Тобто, ви кажете це було апостольське правило. Між тим російська православна церква навіть за цим правилом не хотіла слідувати. Хоча воно було.

Патриарх Филарет, патриарх Киевский и всея Руси Украины: «Вона називає себе канонічною церквою. А канони порушує, і тому ми звернулись до патріарха визнать нашу церкву українську автокефальною. І вони замість того, щоб розбирати маємо ми право, чи не маємо ми права. Стали умовлять мене, щоб я відмовився від київської кафедри. Як що я винний, для чого ви мене умовляєте, щоб я добровільно відмовився».

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: А що пропонували в замін? Добро, відмовляли, але надали вам високий сан, не дали очолювати російську православну…

Патриарх Филарет, патриарх Киевский и всея Руси Украины: «Предлагали очолювати любу кафедру. Любу кафедру, тільки не Київську. Навіть в Росії любу кафедру. Так. Якщо я винний, то ви тоді за мою провину карайте мене, але ж не карали, а просили щоб я відмовився. А по канонам я не маю права відмовлятися Раз мене обрали на цю кафедру».

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Тобто вони пропонували подвійне порушення канонів? Одне, що не сприйняли те, що мали сприйняти, а потім ще замість покарання вам пропонували коврижки. Ми зараз маємо перерватися. У нас лишається четверта частина розмови з святішим.

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: На волне вестей радио новостей и мнений. В программе «Война миров» продолжаем разговор со святейшим патриархом Киевским и всия Руси Украины Филаретом. Когда принималось решения собора УПЦ по местной об автокефалии, вы уже около 30 лет были во главе Киевской кафедры, с 66-го года вы ее возглавляете. Предположим, если бы в 90-м году вы стали патриархом Московским и всея Руси и Киевская кафедра обратилась бы к вам с просьбой об автокефалии. Положа руку на сердце, вы бы позволили отделиться самым богатым епархиям российской православной церкви?

Патриарх Филарет, патриарх Киевский и всея Руси Украины: « Зараз мені тяжко, як би я поступав, якби я був Московським патріархом. Але я поступав би по совісті, по правді. Якщо українська церква просила ю автокефалії маючи державу, то я як патріарх, який повинен триматись церковних канонів не мав право не задовольнить право цієї церкви на автокефалію не мав би право. Тоді я повинен би йти проти своєї совісті. А слухать державу, я слухав коли це торкалось законів громадянських, як громадянин. Але коли торкалось церкви я не слухав, я вам приклад приведу. Коли мене в 52-му році, чи в 53-му викликали в КГБ і сказали, ось ви ієромонах, священик, ви будете сповідувати людей, ви те, що вони будуть говорить, нам передавайте. Я їм сказав: «Ніколи». Бо неможливо відкривать тайну сповіді. Він поклав пістолет і каже: «Можемо розстрілять». А це сталінські часи. Тоді розстріляти могли. Я їм сказав: «Можете розстрілять. Але я не боюсь цього. Тому що для мене тепер немає значення коли я помру, зараз чи я помру через 50-60 років. Тобто я не підкорявся владі, якщо вона йшла проти церковних законів, проти моралі. І так ось, оскільки в мне такий характер, то я не думаю, що я б погодився на вимогу російської влади не дать українській церкві автокефалії.»

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Тоді святійший, цікаве питання, коли в 91-92 російські ЗМІ стали розповсюджувати інформацію про вас, виливати кучу бруду, і зокрема казати, що ви співпрацювали з КДБ, і ви тоді відповіли, що вся священики с КДБ співпрацювали. Якщо ви КДБ відмовили викривати те, що вам сповідують ці люди, о в чому ж тоді ваша співпраця полягала?

Патриарх Филарет, патриарх Киевский и всея Руси Украины: «Співпраця полягала в тому, що коли я став єпископом тоді ніяке призначення священиків на парафії не відбувалося без згоди КГБ. Для того що призначить того чи іншого священика, яв повинен погодити з КГБ призначення священика. Тільки тоді давали реєстрацію на право звершувати богослужіння, а без реєстрації указ архієрея не мав ніякої сили. І тому чому я кажу, що всі архієреї співпрацювали. А тому що система була така, інакше не могло бути».

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: Киевский патриархат до сих пор не признан другими православными патриархатами. Я знаю, что ведутся многолетние переговоры с вселенским патриархом. На какой стадии они, что должно произойти, для того, чтобы вселенское православие Киевский патриархат признал равным?

Патриарх Филарет, патриарх Киевский и всея Руси Украины: «Коли ми утворили Київський патріархат в 92-му році. Я їздив до вселенського патріарха Варфоломія с проханням визнать українську церкву автокефалію. Він сказав, щ українська церква має право на авто кефаль, тому що вона має державу, але ви розділені. Ось, якщо б була єдина православна церква в Україні, то ніяких нема перешкод до вашого визнання. Тому нас не визнать тільки тому, що ми розділені, і тому ми і зараз і хочемо об’єднатися в єдину помісну православну церкву. Оце об’єднання в єдину церкву, дає на право на визнання іншими православними церквами. Москва це знає, і тому тримається, оці українські церкви Московського патріархату, щоб вони і дальше продовжували тримати українську церкву розділеною, щоб її не визнавали інші церкви. Але це може тягнутись довго чи коротко, але все рівно прийде час, коли ми об’єднаємось в одну православну церкву. І оця війна сприяє тому, що ми повинні об’єднуватися. І ієрархія зараз української церкви Московського патріархату не хоче йти на об’єднання, але народ сам починає переходить в Київський патріархат, тому що бачте, що київський патріархат це українська правдива церква, а та церква захищає інтереси Росії, або мовчить».

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: А не кажется ли вам, что вселенский патриарх тогда поступил фактически подобно Понтию Пилату, он умыл руки, передав судьбу УПЦ некоему там кому-нибудь другому первосвященнику. Потому что смотрите, если бы вселенский патриарх признал автокефалию УПЦ и уже и создал бы основу для объединения. Признанная автокефальная церковь объединила бы вокруг себя всех тех, кто еще сомневается.

Патриарх Филарет, патриарх Киевский и всея Руси Украины: «Ви праві. Праві. І ми так думали. Але вселенський патріарх боїться, боїться розколу всього православ’я. Тому що Москва може робить будь-яке беззаконня може розколоть все православ’я на дві частини. Вселенський патріарх передбачаючи таку можливість розділення всього православ’я обирає менше зло. Нехай буде невизнаною поки що Українська церква Київського патріархату, але православ’я буде зберігатися єдиним. А якщо він визнає Київський патріархат, то Москва роздоле все православ'є на дві частини. Ось, що є перешкодою для веселенького патріарха визнати Київський патріархат».

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: А означает ли это то, что большинство православных престолов классических до сих пор, ну, вот Иерусалимский до сих пор находится на финансировании Москвы?

Патриарх Филарет, патриарх Киевский и всея Руси Украины: «Деякі фінансуються. Наприклад Антіохійська, Олександрійська церква. Но і Іладські церкви допомогали пів мільйона доларів дали. Тобто допомагають. Але оці патріархати з якими ми спілкуємось не офіційно, вони кажуть – потерпіть, авто кефаль у української церкви буде».

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Святіший, все-таки маленьке питання Костянтин ставив. Що зробити на Донбасі? От як ви зараз можете заспокоїти людей завершуючи нашу програму. Що буде, до чого готуватися, на що налаштовуватися? Це наш Донбас, ви правильно говорите – це українська земля.

Патриарх Филарет, патриарх Киевский и всея Руси Украины: «Що буде? Буде перемога України над Путіним. Чому буде перемога? А тому що ми праві, не ми агресор, а він агресор. А з ким буде Бог, з агресором чи з жертвою агресора? Ми вже мамо досвід на вітчизняній війні, коли Гітлер, будучи агресором, маючи більшу силу потерпів поразку і покінчив життя самогубством. Хоч силу мав більшу ніж Радянський союз. Бо був агресором, і Бог не був на боці Гітлера. Так і тут – агресор Путін,а Україна є жертвою агресію. Бог на стороні правди, тому що він не може бути на стороні неправди і на оці зла. Значить він на нашому боці. А раз він на нашому боці, то наша буде перемога. А стосовно Донбасу, треба сказать, що страждають вони не безпідставно,а страждають тому, що не звертаються до Бога. Храмів набудували багато, а до храмів не ходять. Нехай вони навернуться на Бога і Господь дасть ім., не ім. а нам дасть всім перемогу і Донбас буде відновлений і буде жить добре з вірою в Бога».

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Дякую вам. Дяк. Вам за сьогоднішню розмову. Це була програма «Війна світів».

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: С нами был патриарх Киевский всея Руси Украины Филарет.

Правила комментирования
На ресурсе запрещены:
  • Любые проявления нетерпимости к разным конфесcиям,расовым различиям,национальностям.
  • Размещение провокационной и/или ложной информации
  • Нецензурные выражения (мат) и оскорбления
  • Реклама(прямая или ссылки), оффтоп, флуд, капс.
Читать все