СЛУШАЙТЕ РАДИО «ВЕСТИ» ГДЕ УДОБНО И КОГДА УГОДНО!
стенограмма

Эфир с Гончаровой и Билецким, 15 января

Эфир с Татьяной Гончаровой и Юрием КалашниковымДень траура в Украине и публичный конкурс на госслужбу

Стенограмма утреннего эфира на Радио Вести

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Сегодня четверг, пятнадцатое января. Точное время в Украине - десять часов и четыре минуты. У микрофонов традиционно в это время Олег Билецкий, Татьяна Гончарова. Мы рады понимать, что вы нас слышите.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Хотелось бы, конечно, в Международный день чая, говорить о чае, о каких-то приятных темах. Но жизнь сейчас в Украине другая, и будем начинать час с событий в зоне АТО. Кстати, советник Президента Украины и помощник министра обороны Юрий Бирюков на своей странице в «Фейсбук» с утра написал, что в зоне АТО установлен рекорд по количеству обстрелов со стороны боевиков - больше ста артобстрелов. Это абсолютный рекорд за последнее время. Также сегодня ожидаем начало заседания Верховной Рады. Там уже дежурит наш ведущий Валерий Калныш.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Его услышим наверняка и в этом часе. Сейчас на профильном телеканале "Рада" стоит плашка о том, что заседание ВР должно начаться с минуты на минуту. Что касается повестки, журналисты говорят, что Александр Турчинов, секретарь СНБО, сегодня намерен выступить в президиуме ВР. Ну, и вопрос утверждения Указа Президента о частичной мобилизации. Пока я это произносил, началась трансляция на телеканале, сейчас депутаты занимают свои места.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Также имеют намерение депутаты рассмотреть проект законов относительно внесения изменений к перечню объектов, которые не подлежат приватизации. То есть сегодня обо всем этом мы также будем говорить. Оставайтесь с нами, сейчас переходим к событиям на Донбассе.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: За минувшие сутки в зоне АТО боевики рекордное количество раз обстреляли украинских военных - это более ста обстрелов, передает штаб АТО. Накануне боевики из "Градов" обстреляли населенные пункты Кряковка, Верхняя Ольховая, Трехизбенка и Станица Луганская. Сообщает об этом пресс-офицер АТО Леонид Матюхин. Однако наиболее напряженной ситуация остается в Донецком направлении.

Леонид МАТЮХИН, пресс-офицер АТО: «Разом з тим бандформування продовжують атакувати з реактивних систем залпового вогню позиції наших сил поблизу Донецького летовища. Під обстріли «Градами» потрапили населені пункти Красногорівка, Богданівка та Піски, а із ствольної артилерії - до опівночі і сам новий термінал Донецького аеропорту. Загалом же за добу бандформування сто двадцять дев’ять разів обстріляли позиції наших військових».

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: По данным ОБСЕ, боевые действия в районе аэропорта ведутся с обеих сторон конфликта. Боевики также ведут огонь из минометов по украинским военным при попытках выехать из Песок, сообщил один из бойцов АТО, передает "5" канал.

ВКЛЮЧЕНИЕ: «Из Песок выезжали, и как раз перед машиной легла мина, скорее всего с АГС. Радиатор пробило, на стекле остались отметины, машина сейчас на данный момент ездить не может. Будем ремонтировать. Наверное, родились в рубашке».

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: За минувшие сутки из-за обстрелов погиб один мирный житель и ранены пять человек. Также в результате боевых действий и попадания снарядов повреждены три дома в Киевском и Куйбышевском районах Донецка.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: В эфир Радио Вести дозвонился слушатель из Донецка. Он сообщил, что ситуация в городе остается напряженной.

ВКЛЮЧЕНИЕ: «Мне не хотелось бы долго оставаться на линии, потому что прослушка везде работает. В общих чертах, это, знаете, на букву "Ж"».

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Ну, и в Луганской области в результате обстрелов из "Градов" погиб один сотрудник МВД и один мирный житель, еще двое людей получили ранения. Об этом в эфире Радио Вести сообщил руководитель департамента массовых коммуникаций Луганской ОГА Ярослав Галас. Больше всего обстрелов накануне, а также сегодня утром было по мирным кварталам города Счастье, а также Станицы Луганской, отмечает Ярослав Галас.

Ярослав ГАЛАС, руководитель департамента массовых коммуникаций Луганской ОГА: «В Станиці шість обстрілів тільки протягом дня було - це із "Градів", з артилерії, зі стрілецької зброї. Обстрілювали позиції силовиків у самому райцентрі і в прилеглому селі Макарове. Вибухали снаряди, в тому числі в житловому секторі. Вранці сьогодні був останній обстріл о восьмій годині. Зараз в Станиці немає ні світла, ні центральної води, ні газу. І Щастя - ще одна така найгарячіша точка в Луганській області, яку обстрілювали з "Градів" та мінометів».

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Надо сказать, что в Счастье с восьми утра только стало тихо. Местные жители сообщают о том, что боевики вчера обстреливали сам город, используя мины большого калибра, но стали меньше стрелять по ТЭС, а также, собственно, использовать эти мины. А сейчас у нас на связи Иван Летковский, наш корреспондент в Донецке. Иван, доброе утро.

Иван ЛЕТКОВСКИЙ, корреспондент Радио Вести: Здравствуйте.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Иван, вот мы постоянно с вами на связи, а вчера также дозвонился житель из города Донецка. Он сказал, что ситуация ужасная.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: «На букву "Ж"», - вот так он сказал.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Какая ситуация сейчас на это время?

Иван ЛЕТКОВСКИЙ, корреспондент Радио Вести: Сейчас вновь обострилась ситуация вокруг Донецкого аэропорта, вновь ведется огонь по украинским военным. Но где-то с двух часов ночи в Донецке было относительно тихо и до последнего времени. Где-то минут двадцать как вновь слышны периодические залпы из тяжелой артиллерии. Боевики вновь провоцируют украинских военных на ответный огонь.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Мы часто говорим об обстрелах, а люди жалуются на бессонницу? Как они при этих условиях высыпаются?

Иван ЛЕТКОВСКИЙ, корреспондент Радио Вести: К сожалению, многие жители привыкли уже к подобным залпам и взрывам, и стараются спать в коридорах, подальше от окон, в центральных комнатах, чтобы исключить ранения осколками от снарядов. Сон у местных жителей беспокойный, потому что постоянно дрожат стены.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Что касается связи, опираясь на заявление нашего радиослушателя, он говорит, что есть вероятность, что телефоны прослушивают. Действительно все это подтверждается, есть прослушка и люди боятся говорить по телефону?

Иван ЛЕТКОВСКИЙ, корреспондент Радио Вести: Уровень паранойи возрос у местных жителей. Даже те люди, которые поддерживают Украину, в разговоре с посторонними людьми, и даже с друзьями, стараются не высказывать свою точку зрения, потому что можно настроить против себя боевиков. Еще несколько месяцев назад у боевиков был замечен автомобиль радиоразведки. Это один из новейших российских комплексов радиоразведки, который, в частности, может и вести прослушку мобильных телефонов.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: То есть и рядовые жители, возможно, находятся под таким прицелом. Скажите еще касательно воды, потому что на территорию склада хлора фильтровальной Верхнекальмиусской станции упали два снаряда. Это "Вода Донбасса", коммунальное предприятие, сообщило. Какие-то районы Донецка сейчас без воды находятся или уже что-то починили, и это никак не сказалось на жизни людей?

Иван ЛЕТКОВСКИЙ, корреспондент Радио Вести: В центральных и южных районах Донецка сейчас, в принципе, с коммунальным обеспечением обстановка относительно стабильная: есть вода, свет, газ. К сожалению, часто в северных районах Донецка, где непосредственно идут боевые действия, там только за прошедшие сутки более четырех десятков энергоподстанций пострадало, также отсутствует в домах местных жителей вода.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Спасибо, Иван.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Да, Иван Летковский, наш киевский корреспондент был с нами на связи из Донецка. А впереди у нас новости. Дальше мы поговорим о ценах в зоне АТО и, собственно, эту тему породили разные события. Например, в Горловке вчера всем жителям разослали сообщения о том, что цена интернета за месяц поднимается, и теперь интернет будет стоить сто гривен, хотя до этого было шестьдесят гривен.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: То есть на сорок гривен в месяц.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Да, людей не опрашивали, хотят они или нет повышения цен, есть ли у них для этого ресурсы. Я подумала, что для кого-то это может стать непосильной цифрой, и люди вообще будут отрезаны от мира.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Это только в Горловке или это общая тенденция?

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Вот мы будем сейчас об этом говорить, но конкретно эта ситуация с интернетом именно по Горловке.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Если у вас есть какая-то информация, пишите нам на портал. Дайте нам знать, как вчера, например, наш слушатель из Донецка сообщил. Но перед тем, пока вы будете набирать свои сообщения, если есть что сказать, все-таки еще немного о ситуации текущей на Донбассе. По данным мониторинговой миссии ОБСЕ, автобус в районе Волновахи был поврежден ракетой "Град". Наблюдатели накануне прибыли на место теракта и зафиксировали, что автобус был поврежден осколками от взрыва ракеты, который произошел в двенадцати - пятнадцати метрах от автобуса. Военные представители России и Украины, а также руководство террористической организации ДНР договорились о совместном расследовании этого инцидента.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Напоминаю, что идет заседание Верховной Рады. Тут как раз посыпались вопросы Валерию Калнышу, который дежурит там. Мы будем рады вашим замечаниям и сообщениям о том, как поменялись цены. Потому что мы когда-то проводили опрос: «Достаточное количество людей знакомых, друзей, родственников у вас осталось на Донбассе?» Поэтому вы знаете, что там с ценами. Пишите нам, пожалуйста, на наш сайт.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: На временно оккупированных территориях Донбасса, действительно, цены на товары и услуги выросли ориентировочно на тридцать процентов. Об этом Радио Вести сообщил гражданский активист Дмитрий Снегирев. По его словам, это связано с недостаточным количеством наличных денег в регионе, а также с проблемами логистики в зоне АТО.

Дмитрий СНЕГИРЕВ, гражданский активист: «Це пов’язано, по-перше, з проблемами логістики, доставки товарів, а по-друге, з моментом економічної блокади тих регіонів, з яких здійснюється поставка. Це не тільки Україна, це і Росія. Також впливає відсутність гривневої маси - вільної готівки, яка б ходила і за рахунок якої можна було б підтримати споживчий ринок. Ще одна причина - це відсутність нормального функціонування банківсько-фінансової системи».

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Несмотря на то, что просили вас нам писать, а не звонить, есть один звонок. Впервые вы дозвонились на нашу радиостанцию. Скажите, у вас какая-то информация о ценах в зоне АТО?

Слушатель: Нет, о ценах на интернет, которые не в зоне АТО.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Так

Слушатель: Есть такой оператор PEOPLEnet, вот он известный.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: И что у него с ценами?

Слушатель: Весь прошлый год и начало этого года было пять гривен в сутки тысячу двести мегабайт, потом стало шесть, потом семь гривен, а с первого декабря за эти же семь гривен я получаю не тысячу мегабайт в сутки, а шестьсот. Итого: во сколько раз поднялось – более, чем в два с половиной раза.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: В два с половиной раза.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Спасибо за звонок.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Это тоже информация очень правильная.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Мы делаем вывод, что не только в зоне АТО повышаются цены. Это, в общем-то, не новость.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Но мы видим, что не повышаются зарплаты, а в зоне АТО еще и не работают ни банки, ни банковские терминалы. В то же время в крупных городах Донбасса уровень цен почти не изменился. Об этом сказал Снегирев. В период новогодних праздников в Донецке и Луганске был спрос на предметы роскоши даже.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Ну, и ситуация с ценами, а также оплатой коммунальных услуг в городах, подконтрольных боевикам, значительно отличается. В Луганской области есть населенные пункты, где боевики объявили об отмене оплаты за жилищно-коммунальные услуги. Об этом Радио Вести рассказал блогер и журналист из Донецка Денис Казанский.

Денис КАЗАНСКИЙ, блогер, журналист: «Там каждый город живет отдельно, под управлением отдельного полевого командира. Поэтому тут некоторые объявили, например, что отменяют квартплату, коммуналку, и можно за нее не платить. Люди там так и не платят, особенно в провинции, где нет вообще денег, где перебои с продуктами. И в Луганской области, где наиболее тяжелая экономическая ситуация, там в разных городах: Антрацит, Алчевск, Свердловск - там не платят люди за коммуналку вообще официально. В самом Донецке платят, но мне ничего не известно о том, чтобы там росли какие-то тарифы».

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: В сельской местности Донбасса цены на продукты выросли на пятнадцать – двадцать процентов, сообщил Радио Вести волонтер Николай Дадеу. Он отметил, что ряд товаров первой необходимости сейчас в дефиците из-за проблем с их доставкой в зону АТО.

Николай ДАДЕУ, волонтер: «Элементарно, цена даже в нашем селе, ну, в селах цена всегда больше. Это на те вещи, которые обычно не должны быть дорогими. Тот же хлеб, если он в городе стоит примерно четыре с половиной гривны, то в селе прифронтовом он может быть такой же шесть - шесть с половиной. Возможно, из-за страха туда вести. Есть села, в которые очень тяжело продукты привезти. Есть водители, которые не хотят возить в прифронтовые села».

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Нередко дефицитные товары, которые находятся на общих волонтерских складах на Донбассе, перепродают местным жителям в разы дороже. Об этом сообщил волонтер Сергей Сагайдак. В то же время во многих прифронтовых городах цены не изменились. Это также заявление Сергея Сагайдака.

Сергей САГАЙДАК, волонтер: «Понятно, что есть люди, которые этим спекулируют. Есть случаи, когда гуманитарную помощь, которую везут волонтеры на общие склады, в дальнейшем перепродают офицеры и командиры. И фактов много таких, то есть такое тоже есть. Есть люди, которые пользуются ситуацией и перепродают втридорога товары».

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: По состоянию на первое декабря две тысячи четырнадцатого года цены на проезд в автобусах межобластного соединения области выросли в среднем на тридцать - сорок процентов. Так, рейс из Донецка в Снежное подорожал с тридцати до пятидесяти гривен. Нам вот на сайт как раз пишут: "А что, разве в Киеве цены не выросли?" "А в Харькове интернет давно уже сто двадцать гривен". Цены растут везде, но мы сейчас фокусируемся на ценах в зоне АТО.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Сейчас поможет нам разобраться в ситуации журналист Денис Киркач. Здравствуйте.

Денис КИРКАЧ, журналист: Доброе утро.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Денис, что касается цен, сейчас противоречивая информация. Одни волонтеры говорят, что цены возрастают и даже перепродают вот эту волонтерскую помощь, наживаются на этом. Вместе с тем, например, господин Снегирев из Луганска говорит, что в крупных городах цены не изменились. Что вы скажете?

Денис КИРКАЧ, журналист: Вот у меня информация по Луганску. Например, буквально с утра созванивался с луганчанами, мясо на котлеты - самое насущное - до войны стоило сорок пять гривен за кило, в данный момент гривен за восемьдесят найти можно.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: То есть в половину, фактически?

Денис КИРКАЧ, журналист: В половину. Растительное масло – шестнадцать - семнадцать гривен за бутылку, но вот на юге области (Ровеньки, Свердловск, Антрацит) эта же бутылочка обойдется в двадцать пять - двадцать четыре гривны.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: По поводу яиц я могу точно сказать: если у нас в Киеве десяток стоит семнадцать гривен и выше, то вот в Луганске они долгое время стоили десять, и меня это очень удивляло.

Денис КИРКАЧ, журналист: А на юге области - та территория, которая оккупирована казаками, - пятнадцать пятьдесят.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Это яйца.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Все-таки дешевле, чем в Киеве, получается.

Денис КИРКАЧ, журналист: Курятина - двадцать восемь гривен за кило. Колбасы копченые, самая дешевая - шестьдесят пять гривен. Сосиски от сорока двух гривен за кило, но покупать их...

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Ну, туалетная бумага, как говорится в народе. А скажите, вот эту вот логику можно проследить? То, что говорили волонтеры, такие отдельные районы, в зависимости от того, какой казак контролирует это все, вот такая и цена. Есть в этом логика?

Денис КИРКАЧ, журналист: Я соглашаюсь. То есть юг области, казаки - это то, что граничит с Россией. Завезти из России туда легче. Так называемая ЛНР, туда в основном попадает российская гуманитарка, то есть ее легче получить.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: И ее все-таки продают? Это не шутки?

Денис КИРКАЧ, журналист: Да, это абсолютно не шутки. Так называемое руководство так называемой ЛНР неоднократно уличалось в продажах гуманитарки.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Понятно.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Денис, спасибо большое.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Это был Денис Киркач, журналист

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: А сейчас новости, а после этого будем говорить о публичных конкурсах на госслужбу.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Мы продолжаем.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Верховная Рада продолжает заседать. Свежая новость о том, что Юлия Тимошенко стала членом комитета Верховной Рады по защите прав человека, нацменьшинств и межнациональных отношений, и покинула комитет по евроинтеграции. Мы скоро будет говорить о публичном конкурсе на госслужбу. Предлагаю сразу запустить голосование.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Давайте я перед этим ещё одну новость озвучу. В Украину прибыла президент парламентской ассамблеи Совета Европы Анн Брассер, об этом сообщил первый заместитель председателя Верховной Рады Украины Андрей Парубий на своей странице в «Фейсбук». Сообщил также Парубий, что встретил Брассер в аэропорту в Борисполе и рассказал о ситуации в Украине, а также трагедии под Волновахой. Более заявлений пока нет, но мы за этим также следим. Теперь к нашей теме.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Предлагаю запустить голосование. Сначала хотела, чтобы мы спросили, вообще готовы ли люди стать госслужащими. Раньше это было выгодно, как бы, престижно, несмотря на низкие зарплаты - весь соцпакет, статус госслужащего. Сейчас хочется больше уточнит: а у нас много ли среди наших слушателей тех, кто считает вообще себя хорошим руководителем, способным взяться за любое дело? Хороший ли вы руководитель, которого куда ни брось, везде справится, в любых экономических условиях?

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: В том числе на государственной службе. Готовы ли вы или нет? Для общения по телефону, что нужно вам для того, чтобы такая государственная служба вас заинтересовала?

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: И какая именно, будет интересно. Вдруг кто-то ощущает себя министром МВД, кто-то на должность Яремы хочет, которого будут в отставку посылать.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Возможно, да.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: В частности, первые, кто подписал – это фракция «Самопомощь». В полном составе предоставила подписи за отставку Яремы. Почему мы сегодня это обсуждаем? Потому что Кабмин объявляет публичные кастинги на должности руководителей крупнейших госпредприятий Украины. В них смогут принять участие все желающие, которые будут соответствовать требованиям, заявил Премьер-министр Арсений Яценюк. По его словам, в Кабмине уже составили список таких предприятий.

Арсений ЯЦЕНЮК, Премьер-министр Украины: «До такого переліку входять зараз шістдесят дві найбільші державні компанії. Кабінет міністрів буде здійснювати залучення на прозорих і публічних умовах до керівництва цих компаній найбільш фахових людей, які здатні вивести ці компанії зі збитків, які здатні провести відповідні реформи в ключових державних монополіях. На жаль, саме державні компанії є частиною загальної корупції в країні. Основні потоки ідуть через ці компанії – це повинно бути припинено».

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Менять руководство намерены в тех государственных компаниях, оборот которых превышает полтора миллиарда гривен или же если активы предприятия два миллиарда гривен, вот в этом диапазоне, сообщил об этом министр экономического развития и торговли Украины Айварас Абромавичус. По его словам, под эти критерии подпадают компании НАК «Нафтогаз Украины», «Укрнафта» и «Укрспирт». При этом министр сообщил, что на должность генерального директора «Укрзализницы» претендуют двести кандидатов, а на должность директора аэропорта «Борисполь» - сто человек.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Прозрачный отбор руководящего звена - нормальная практика для любого бизнеса, отметил в интервью Радио Вести Денис Бродский.

Денис БРОДСКИЙ, бывший глава государственной службы: «С точки зрения формальной логики, прозрачные конкурсные системы отбора людей, исходя из их профессиональных навыков, знаний и способностей, безусловно, способствуют борьбе с коррупцией. Как минимум, препятствуют попаданию на должность людей, которые не обладают должными профессиональными компетенциями, но хотят с этой должности получить выгоду. Репутацию надо человека проверять, копаться в его прошлом, оценивать его послужной список, результаты достижений на предыдущих местах работы. Любая приличная компания нанимает себе финансового директора. Так же, как в любом нормальном бизнесе, должны работать скрининги кандидатов на руководящие позиции».

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: При том законодательстве, которое сейчас действует в Украине, личность руководителя не играет решающей роли в успешности предприятия. Такого мнения придерживается экономический эксперт Всеволод Степанюк, об этом он заявил в эфире Радио Вести. По его словам, для государственных предприятий необходимо создать такие же правовые условия, как и для частного бизнеса.

Всеволод СТЕПАНЮК, экономический эксперт: «Нужно менять не только директоров этих предприятий, сколько сами принципы их работы. Государственные предприятия должны иметь такие же права на рынке, как предприятия другой формы собственности. Например, те же тендерные процедуры. Всё-таки я считаю, что закупки должны проводиться под ответственность топ-менеджмента, а не под ответственность тендерных комитетов, потому что любой тендер называется коллективная безответственность. Менеджменту нужно дать возможность нормально работать, а не связывать ему руки и ноги решениями государства, законами и так далее».

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Обсуждаем публичный конкурс на госслужбу. Сейчас у нас на связи исполнительный директор Центра противодействия коррупции Дарья Каленюк.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Давайте про нововведення, наскільки такі нововведення щодо конкурсів цих, кастингів для керівників державних підприємств дозволять позбавитися від корупції? Що на це скажете?

Дарья КАЛЕНЮК, исполнительный директор Центра противодействия коррупции: Ідея дуже хороша. Вже давно назріла. Тому що через великі державні підприємства проходять мільярди гривень, які є публічними фінансами, які є частиною державного бюджету. На жаль, наш досвід моніторингу державних закупівель і очікування тим, як витрачаються гроші великими державними підприємства, говорить, що зазвичай державні підприємства використовуються для грабежу державного бюджету і це треба зупинити. Спосіб зупинення такого грабежу через призначення директорів за конкурсом є хорошим. Але, звичайно, я не бачила ще деталей цього положення про конкурс. Бачила тільки оголошення вчора про саму ідею. Хотілося мати більше розуміння, наскільки цей конкурс буде прозорим.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Давайте погадаємо, якими мають бути деталі? На скільки років має бути контракт? Ще які деталі, Ви як фахівець вискажіть, будь-ласка, кілька пунктів.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Зобов’язання, можливо?

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Які зобов’язання, які обіцянки, обов’язки, права?

Дарья КАЛЕНЮК, исполнительный директор Центра противодействия коррупции: Перш, ніж говорити на скільки років буде контракт, потрібно провести конкурс відкритим для ЗМІ, щоб всі кандидати, наприклад, які подадуться на конкурс, потім були вивішені на сайті державної компанії, щоб громадськість бачила, хто реально подався, і кого потім вибрали. Тобто те, що зараз відбувається з конкурсом директора національно антикорупційного бюро, - максимальна прозорість. Ці люди відповідатимуть за мільярди. І ці люди відповідатимуть за величезну частину економіки держави.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Громадськість побачить, але в даному випадку не вона буде обирати.

Дарья КАЛЕНЮК, исполнительный директор Центра противодействия коррупции: Але громадськість не постфактум повинна побачити. Якщо громадськість… Наприклад, як має проводитися конкурс? Спочатку має бути оголошення. Оголошення, наприклад: «Ми протягом тридцяти днів збираємо заявки. В заявках мають бути подані такі документи». Потім в кінці оголошення на сайті державного підприємства має бути опубліковано, хто подався. Хто подався, і якісь базові дані про тих осіб, які подалися. Тоді ми, як громадська організація, журналісти-розслідувачі, вони зможуть проаналізувати кожну людину, яка подалася ще до моменту її призначення на посаду. Тобто перевірити її корупційність, не корупційність.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Добре. Давайте публічність цієї людини опустимо. Громадськість знає. Тепер безпосередньо вимоги до цієї людини?

Дарья КАЛЕНЮК, исполнительный директор Центра противодействия коррупции: Вона має бути професіоналом. Має бути менеджером. Відповідно, у цієї людини має бути ще достойна заробітна плата.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Я спираюсь на досвід парламенту останніх кількох місяців і ініціатива залучати фахівців з-за кордону?

Дарья КАЛЕНЮК, исполнительный директор Центра противодействия коррупции: Прекрасно.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: З державними підприємствами, як у нас справи юридично?

Дарья КАЛЕНЮК, исполнительный директор Центра противодействия коррупции: Юридично має бути набагато простіше. Тому що працівники, керівники державних підприємств, наскільки я розумію, вони не є державними службовцями. Тут не потрібна буде вимога громадян, наскільки я розумію. В будь-якому разі, це набагато простіше, ніж шукати іноземця на державну службу.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: У нас наші слухачі питають: «Де можна розмістити своє резюме? Як взяти участь у цьому кастингу?».

Дарья КАЛЕНЮК, исполнительный директор Центра противодействия коррупции: Я про це і говорю, що ініціатива з’явилася, а деталей ініціативи немає. Якщо це не профанація, якщо реально конкурс, то зараз має з’явитися порядок, який детально регламентує де, на яких сайтах розміщується оголошення. При цьому оголошення має бути дуже детально розписано: які документи приймаються, коли вони приймаються, як вони приймаються, хто їх оцінює, хто їх буде оцінювати. Тобто там зараз говорять про експертів, якісь будуть експерти відбирати.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Якщо є кастинг, то має бути і журі?

Дарья КАЛЕНЮК, исполнительный директор Центра противодействия коррупции: Звичайно. Все має бути завчасно відомо, інакше профанація. Ідея хороша. Зараз питання: як будуть втілювати?

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Наскільки ми розуміємо, що Центр протидії корупції зокрема буде і ці процеси контролювати. Зараз ми ідемо на новини. Обсуждаем публичные кастинги на госслужбы. Олег, большинство слушателей нашей радиостанции, они себя таковыми ощущают.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Наверное, голосуют те, кто реально являются руководителями и слушают нас. Честно признаемся, тут небольшое количество проголосовавших, но на самом деле тенденция вырисовывается четкая.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Принимаем звонки.

Олег, слушатель: Олег, Киев. Это прекрасно для населения, для граждан Украины. Я хотел остановиться на другом вопросе. Любое государственное предприятия при начислении зарплаты (я про бухгалтерию) надо начислить до сорока девяти процентов начисления зарплаты. Отчисления в бюджет и в систему бухгалтерии построены таким образом, страны вообще, что убыточность предприятия гарантирована. Коррупция будет расти, независимо от человека, который возглавляет.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Схема есть схема и всё.

Олег, слушатель: Не будет зависеть от него. Зависеть будет от самой бухгалтерии. Нет расходно-затратной отчетности у любого вида деятельности. Из-за этого государственные предприятия все на нуле. Его обкладывают малые предприятия и другие. Списание с бюджета до пятидесяти - шестидесяти процентов получается. Как поднять тогда таким образом любое государственное предприятие? Если не устранив вот эту позицию. Бюджет, бухгалтерия, планов счетов, по которым бухгалтерия работает, - здесь заложена убыточность.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Спасибо.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Припоминаются мне те времена, когда я работал на Государственной запорожской телекомпании. С одной стороны, действительно отчетность, всё прозрачно должно быть и так далее, но доходило порой до маразма. Когда элементарно я приглашаю на эфир музыкантов, и для того, чтобы автомобиль от телекомпании приехал за ним, за инструментами и за всем прочим, я должен пятьсот бумажек подписать, пройти все круги ада, а там перерыв, а там ещё что-то, а там заболела, на работу не вышла. Мне проще за свои деньги было вызвать такси. Такой маленький пример, но на самом деле палка в двух концах, что касается госпредприятий.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Я сторонник того, что только снизу можно поменять ситуацию. Так, изменив и оставив остов, Вы правильно сказали, что бюджет, вся система останется. Человек просто, кто более юркий в тех реалиях выкрутится? Это же безумно тяжело. Лучше силы направлять на что-то ещё более продуктивное.

Виталий, слушатель: Виталий Панасюк, Киев.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Вы хороший руководитель?

Виталий, слушатель: В нашей стране настолько заполитизированно информационно, под таким большим колпаком каждый хороший водитель, каждая хорошая, в хорошем смысле, уборщица, каждый хороший менеджер любого уровня считает себя хорошим руководителем. Вроде столько информации, вроде настолько очевидно, что надо делать, а позволяет ли среда? На что будет влиять хороший руководитель, прошедший все отборы, семь кругов ада со всеми печатями, на что он будет влиять?

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Вы солидарны с нашим предыдущим слушателем, который говорил больше о системе. Можно поставить идеального человека, чуть ли не святого…

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Ещё звонок.

Александр, слушатель: Александр, Киев. Я хотел рассказать по поводу этих резюме, и как сегодня проходят эти конкурсы. И что сегодня реально решает тот, кто подал резюме.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Откуда Вы знаете, Вы пробовали?

Александр, слушатель: Да. Я лично пробовал. У меня есть опыт. Я могу об этом рассказать.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Расскажите.

Александр, слушатель: Ситуация в стране, когда главу НКРЭКУ назначают двадцатичетырехлетнего парня, который не понимает вообще о чем идет речь, который вчера продавал конфеты. Или наоборот - главу парламентского комитета по банкам и банковской деятельности возглавляет человек, который вчера продавал семечки. Никогда не будет ситуация нормальная. Что бы вы ни подавали, никакого резюме…

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: В каком году Вы участвовали в конкурсе, раз вы говорите, что Вы неголословны?

Александр, слушатель: Я всё это вижу постоянно. Никакой реакции не вижу, что происходит.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: В этой ситуации касательно публичных кастингов на глав госслужб больших предприятий, у нас все наши слушатели единогласны дозвонившиеся, что если не менять систему, не менять само устройство в нашей жизни, нашего бизнеса, то один человек во главе ничего не решит. Сейчас у нас негласный глава Верховной Рады Валерий Калныш. Он у нас на связи, потому что видит всё, что происходит в кулуарах и зале. Что там происходит? Некоторые новости мы уже передавали в эфир. О том, что сегодня за отставку Яремы голосовать не будут.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Да. Тимошенко сменила комитет. Что там сейчас?

Валерий КАЛНЫШ, журналист Радио Вести: Я бы обратил наше внимание на то, что произойдет через восемь минут. Через восемь минут в Верховной Раде будет докладывать закон о частичной мобилизации секретарь СНБО Турчинов – это главный вопрос утренней части заседания Верховной Рады. После этого нет никаких сомнений о том, что закон о частичной мобилизации будет проголосован. Соответственно, я думаю, что к концу недели он уже вступит в силу. Помимо этого ещё одним связанным законопроектом именно военной частью депутаты внесли в повестку дня, и тоже будут его голосовать, правда, неизвестно сегодня или нет, а законопроект Сергея Пашинского. У него очень длинное название - «Внесение изменения в законы Украины относительно порядка прохождения военной службы». За этим большим названием, а оно здесь вмещается, по-моему, в шесть строк, скрываются абсолютно конкретные вещи. Например, как известно, сейчас призывной возраст от восемнадцати до двадцати пяти лет. Предлагается его увеличить на два года, то есть от восемнадцати до двадцати семи. Помимо этого предлагается сократить основание для получения отсрочки. Например, сейчас получают священники, представители местных органов власти, кандидаты в депутаты, те, кто имеют научные степени - вот эти люди не смогут получить отсрочку в случае призыва их в армию. Также меняются там основания для отсрочки для других категорий населений, но тем не менее. Конечно, будет ещё первое чтение. Скорее всего, законопроект будет ещё, что называется, докручиваться, но к этому стоит готовиться. Помимо этого сегодня будут рассмотрены пару законопроектов на экономическую тематику, в частности, по-моему, уже в Верховной Раде находится министр экономического развития и торговли Айварас Абромавичус, он будет докладывать законопроект об усовершенствовании системы государственных закупок. Поэтому посмотрим. Сейчас Александр Турчинов будет выступать.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Валерий, что касается выступления Турчинова и голосования после него, мы слышали критическое заявление господина Бойко, Оппозиционный блок, Юрия Бойко, о том, что вот свидетельство: «Очередная мобилизация – свидетельство победы в Украине партии войны», – это цитата. Помимо Оппозиционного блока, и это прогнозируема такая критика, кто-то ещё отказывается голосовать из парламентариев за этот закон? По прогнозам хотя бы?

Валерий КАЛНЫШ, журналист Радио Вести: Надо посмотреть. Как всегда, здесь эпицентр, что называется, парламентской нестабильности – это внефракционные депутаты, которые требуют более жестких формулировок. Например, их смущает, как, в принципе, большинство людей, что мобилизация происходит, а военное положение не вводится. То есть вот это понятие, вроде как военная риторика, но при этом содержание совсем другое. Поэтому будут требовать, наверное, ужесточения формулировок в части военного положения. Но, я думаю, в любом случае законопроект президентский будет поддержан. Тем более, хочу сказать, что народным депутатам ведь мобилизация не грозит. Вчера в администрации Президента первый замглавы АП Виталий Ковальчук, отвечая на вопрос, четко сказал, что мобилизация, которая четвертая волна, народных депутатов не касается, они делегированы народом, их фронт находится в парламенте. Я думаю, что тоже будет неким фактором для того, чтобы депутаты проголосовали, поскольку им на войну не идти.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Депутаты будут жить. Спасибо Вам большое.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Выступление Александра Турчинова, как только оно начнется, вы сразу его первыми услышите в нашем эфире. Оставайтесь с нами, это Радио Вести.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Начало нового информационного часа. Сегодня четверг, одиннадцать ноль четыре в Украине. Здравствуйте, Киев, Харьков и Днепропетровск, где слышат нас в ФМ-пространстве. Для вас вот в течение шестидесяти минут и до полудня включительно Олег Билецкий, Татьяна Гончарова работают.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Да, мы обещали о том, что будем говорить об отставке генерального прокурора Виталия Яремы. Сегодня эту отставку обсуждать все-таки не будут, но готовится проект, поэтому с этого начинаем час. Но когда появится Александр Турчинов, мы прерываемся и будем вести прямую трансляцию из Верховной Рады.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Итак, тем временем парламентарии готовят отставку генерального прокурора Украины Виталия Яремы. Парламентский комитет по вопросам противодействия коррупции признал неудовлетворительной работу Генеральной прокуратуры и подготовил проект постановления о выражении недоверия и также отставки Виталия Яремы.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Основные причины такого решения — отсутствие результатов расследования событий на Майдане в феврале две тысячи четырнадцатого года и относительно представителей режима Януковича. Об этом в интервью Радио Вести заявил заместитель главы комитета по вопросам противодействия коррупции, народный депутат от Радикальной партии Игорь Попов. Он также отметил, что генпрокурор в ближайшее время должен выступить в парламенте.

Игорь ПОПОВ, заместитель главы комитета по вопросам противодействия коррупции, народный депутат от Радикальной партии: «Другий раз комітет запрошує генерального прокурора з доповіддю про стан розслідування справ про убивство Небесної сотні, а також про стан щодо економічних злочинів колишньої команди Януковича. Прогрес є, але він явно недостатній. На п’ятницю запланований звіт генерального прокурора з усіх питань перед всім складом Верховної Ради України. І саме тому цей проект постанови — це, скоріше, запобіжний захід, який вже буде зареєстровано на той випадок, якщо генеральний прокурор не знайде часу або якщо його звіт буде непереконливим».

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Чтобы вынести вопрос об отставке Виталия Яремы, депутаты должны собрать подписи ста пятидесяти депутатов - это минимальный уровень.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Виталий Ярема намерен выступать перед парламентом, поскольку это его конституционная обязанность. Об этом в интервью Радио Вести заявил старший помощник генерального прокурора Валерий Карпунцов.

Валерий КАРПУНЦОВ, старший помощник генерального прокурора: «Как вы себе представляете поступление о каком-то действии, не послушав, и не увидев, и не дав оценку? То, что осуществляется, оно видно, что это как бы было запланировано заранее. Почему? Потому что вчера было решено, что в пятницу будет генеральный прокурор. Сегодня проводят комитет, на котором отсутствует генеральный прокурор, потому что он на совещании у Президента, присутствует первый заместитель начальника специального следственного управления, дает полностью всю информацию, которая необходима. На основании только той информации, что нету лично генерального прокурора, принимаются вот решения такие, что вот давайте мы его к политической ответственности привлекать».

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Ну, и по делу о действиях силовиков на Майдане: Генеральной прокуратуре частично удалось найти виновных. Об этом заявил депутат «Народного фронта» и по совместительству советник министра внутренних дел Украины Антон Геращенко.

Антон ГЕРАЩЕНКО, депутат от «Народного фронта», советник министра внутренних дел Украины: «У розслідуванні вбивств на Майдані є ціла купа кримінальних справ. Деякі з них розкриті, такі як вбивство журналіста Веремія, викрадення та побиття журналістки Чорновіл. Є такі справи, які досі не мають свого завершення, тому що вони безпрецедентні і тому що ті особи, які їх скоювали, скриваються на території Російської Федерації, яка нам їх не видає. Наприклад, є справа по викраденню Ігоря Луценка і загибелі Юрія Вербицького. По цій справі дві людини зараз засуджуються судом, а дев’ять людей знаходяться у розшуку в Російській Федерації».

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: У украинского общества накопились вопросы к Генеральной прокуратуре сразу по нескольким направлениям, в том числе и по отсутствию реформ в самом ведомстве. Об этом в интервью Радио Вести заявил политолог Алексей Кошель.

Алексей КОШЕЛЬ, политолог: «Перш за все суспільство хоче бачити відповідь на питання, хто буде відповідати за вбивство мирних демонстрантів на Майдані Незалежності. На сьогодні Генеральна прокуратура є фактично однією із найслабших ланок у роботі державної машини. Суспільство не бачить чітких кроків, принаймні заяв про наміри реформувати Генеральну прокуратуру. Тут іще одна причина, яку варто зауважити: Віталій Ярема не проводить активної піар-роботи, скажімо, на відміну від його колеги Арсена Авакова, стосовно роботи свого відомства».

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Ну, сейчас давайте вспомним несколько высказываний генерального прокурора о самых резонансных делах. Об этом далее в справке на Радио Вести.

Справка Радио Вести: Так говорил. О санкциях в отношении команды Януковича: «Працюємо не тільки ми, працює і Янукович. Вони, звичайно, хочуть забрати свої кошти, вони хочуть зняти ці санкції і постійно присилають адвокатів, які втручаються в кримінальні провадження». Расследование событий под Иловайском: «Призначені відповідні військово-тактичні експертизи. Скільки загинуло під Іловайськом: спочатку було двісті чоловік, хтось називав сто сімдесят, я чув з вуст міністра оборони, і я не хочу зупинятися на точних цифрах, тому що я її не можу зараз озвучувати». О Законе об очищении власти: «Деякі положення цього закону не відповідають Конституції України. Нам треба просто внести деякі зміни. І принцип індивідуальної відповідальності повинен обов’язково бути присутнім в цьому законі». О расследовании расстрелов на Майдане: «На жаль, сьогодні говорити про те, що хтось із організаторів цих дійств поки що не затриманий і не оголошена підозра. Але попереду розслідування. Я сподіваюся, що буде позитивний результат».

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Напомним, что Виталий Ярема был назначен генеральным прокурором девятнадцатого июня две тысячи четырнадцатого года. Тогда за назначение проголосовало триста двадцать девять народных депутатов.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Ну, и сейчас с нами на связи директор Агентства моделирования ситуации Виталий Бала. Возможно, отставку Виталия Яремы с ним обсудим. Виталий, здравствуйте.

Виталий БАЛА, директор Агентства моделирования ситуации: Доброго дня.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Ну, от, передусім, наскільки Ви можете оцінити позитивно або негативно роботу Генеральної прокуратури щодо розслідувань резонансних справ. Що скажете, в дійсності аж так бракує результатів?

Виталий БАЛА, директор Агентства моделирования ситуации: Ну, скажем відверто, що були очікування, що результати будуть реальними вже названі, хоча б названі, а не покарані ті, хто реально відповідає за це, і виконавці також. Цього, на жаль, не сталося. І, з моєї точки зору, те, на що сподівалися, коли голосували за Віталія Ярему як генпрокурора, поки що на сьогоднішній день не виправдовується. І тому дійсно зараз більше запитань до Генпрокуратури, чим відповідей на ті проблеми, які стоять перед Генеральною прокуратурою, включаючи і реформування Генеральної прокуратури.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: А чому все-таки тоді більше питань до Генеральної прокуратури, а, приміром, не до МВС чи СБУ? Чому всі шишки в даному випадку сипляться саме на Генеральну прокуратуру?

Виталий БАЛА, директор Агентства моделирования ситуации: Тому що справи якраз веде Генеральна прокуратура, а не Міністерство внутрішніх справ. Міністерство внутрішніх справ має там затримувати, скажімо так, порушувати, але основна, тим більше якщо стосується питання розстрілу на Майдані, основна, скажемо, ноша, якщо можна так сказати, чи основна відповідальність, безумовно, лежить на Генеральній прокуратурі. Тому в силу того розподілу, який є серед правоохоронних органів.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Ну, от тепер давайте про долю відставки. Як Ви вважаєте, чи буде єдність у парламенті з цього питання, в дійсності проголосують отак скопом, за один раз, і все?

Виталий БАЛА, директор Агентства моделирования ситуации: Я думаю, що єдності не буде, бо, по-перше, для того, щоб голосувати за відставку, треба, на мою думку, спочатку заслухати звіт. Тобто генеральний прокурор має прозвітувати, має чітко пояснити, розповісти, що робиться чи зробилось там по цих резонансних справах. В першу чергу, безумовно, розстрілу на Майдані і не тільки, а також боротьбі з корупцією, з корупцією економічною, і так далі, і так далі. І друге: для того, щоб знімати генпрокурора, з моєї точки зору, треба чітко уявляти, хто може бути його заступником. На сьогоднішній день такого прізвища, ну, в крайньому випадку, ніхто не озвучував і не артикулював. Тому, я думаю, що єдності не буде. І говорити про те, що він може бути відставлений з якоюсь там впевненістю, напевно, не береться і не візьметься ніхто.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Дуже Вам дякуємо.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Віталій, дякуємо Вам. Нагадуємо, що на зв’язку з нами був Віталій Бала, директор Агентства моделирования ситуации.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Ну, и прямо сейчас мы переносимся в парламент. Александр Турчинов выступает. Мы анонсировали его выступление, давайте послушаем.

Александр ТУРЧИНОВ, секретарь Совета национальной безопасности и обороны Украины: «Загинуло два військовослужбовця, чотири поранені. Російські терористичні угруповання зухвало демонструють повне ігнорування домовленостей щодо припинення вогню. Вони убивають не лише наших військових. Ви знаєте, що тринадцятого січня під Волновахою ворожий снаряд обірвав життя тринадцяти мирних жителів українського Донбасу. На окупованій частині Донбасу розгорнуто військове угруповання з понад тридцяти шести тисяч осіб. Серед них вісім з половиною тисяч військовослужбовців регулярних військ Російської Федерації. Вони мають на озброєнні п’ятсот сорок дві одиниці танків, до дев’ятсот дев’яноста бойових броньованих машин, артилерійських систем, в тому числі систем залпового вогню — шістсот дев’яносто чотири одиниці, реактивних комплексів «Точка У» — чотири одиниці, зенітно-ракетних комплексів — до п’ятдесяти семи одиниць. Уздовж східної частини українсько-російського кордону у повній бойовій готовності перебувають біля п’ятдесяти двох тисяч російських військ зі значним наступальним потенціалом: понад триста танків, більше тисячі восьмисот броньованих машин, більше, ніж сімсот п’ятдесят артилерійських систем залпового вогню, до трьохсот шістдесяти бойових літаків і ударних вертольотів. Наразі триває злагодження батальйонних тактичних груп, особливий склад яких отримав досить бойових дій у ході регулярних ротацій на території нашої країни».

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Итак, секретарь Совета национальной безопасности и обороны Украины Александр Турчинов сейчас выступает в президиуме Верховной Рады, доклад по вопросу утверждения указа Президента о частичной мобилизации. Судьбу этого указа и проголосуют ли депутаты — тоже хороший вопрос, будем обсуждать на протяжении дня, но сейчас у нас несколько фактов от Александра Сотникова, давайте их послушаем через одну минуту.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Одиннадцать шестнадцать в Украине. Перед тем, как перейти к обсуждению уже новой темы, я предлагаю еще немного послушать выступление секретаря Совета нацбезопасности и обороны Украины Александра Турчинова. Он сейчас выступает в президиуме Верховной Рады.

Александр ТУРЧИНОВ, секретарь Совета национальной безопасности и обороны Украины: «…Для мобілізованих на строк не більше одного року. Наші герої виконали свій обов’язок, тому вони, окрім тих, хто висловить бажання залишитись у Збройних силах, мають бути звільнені у запас, а їх місце повинні зайняти нові військовослужбовці. З метою вирішення цих завдань Рада національної безпеки і оборони прийняла рішення щодо проведення з двадцятого січня поточного року часткової мобілізації. Учора Президент України підписав відповідний указ, який передбачає черги мобілізації загальною тривалістю двісті десять діб. Також підписаний указ щодо призову на строкову службу та відповідного звільнення тих солдат строкової служби, що вислужили встановлений термін. Маємо бути свідомими того факту, що спецслужби Російської Федерації будуть робити все, щоб зірвати мобілізацію або як мінімум суттєво ускладнити проведення, в тому числі і в цьому залі. В цій ситуації наші органи державної влади, громадські організації, політичні партії, журналісти, всі громадяни України повинні продемонструвати високу свідомість і патріотизм, відповідальність за долю країни, захистивши незалежність та територіальну цілісність України від жорстокого і сильного ворога. З метою уникнення помилок і недоліків перших хвиль мобілізації перед Міністерством оборони, Генеральним штабом, Національною гвардією, нашими прикордонниками поставлене завдання, що жодний військовослужбовець, жодний військовозобов’язаний не буде мобілізований без повного забезпечення одягом, взуттям, засобами особистої безпеки, зброєю тощо».

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Фактически то, что говорит сейчас Турчинов, напомню, секретарь Совета нацбезопасности и обороны Украины, это не то, чтобы повторение, но констатация тех заявлений, которые ранее делал Президент Украины, когда представлял и заявлял о необходимости принятия этого Закона «О частичной мобилизации». Главный вопрос в парламенте сегодня, в Верховной Раде, как депутаты проголосуют за этот законопроект, который сейчас там и представляет Александр Турчинов. Мы держим руку на пульсе и следим, в том числе и за этими событиями.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: А сейчас мы меняем тему и будем говорить о выделении квот на промышленный вылов рыбы во внутренних водоемах страны. Итак, вводим вас в курс дела. Во-первых, нужно напомнить, что у нас проходило голосование, нужно его закрыть: считаете ли вы себя хорошим руководителем? И шестьдесят восемь процентов высказались все-таки, что «да», а «нет» сказало тридцать один, практически тридцать два процента. Ну, а сейчас можем запустить такое же голосование: рыбалка — близкое ли вам дело, являетесь ли вы рыболовом. Но именно говорим не о тех людях, которые рыбу вылавливают в промышленных масштабах. Как раз о любителях. А кто в промышленных масштабах ловит…

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Голосуют о любителях, но говорить будем не о любителях.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Будем говорить как раз о промышленном вылове рыбы. В чем ситуация? Ситуация в том, что продлен был мораторий на проверки юрлиц на два года. То есть два года никто не будет проверять тех, кто занимается промышленным выловом рыбы, кому рыбагентства выдают квоты. Квоты (напоминаю, если вам не близка эта тема) выдаются бесплатно. И вот представители общественных организаций как раз настаивают на том, что многие законы при этом нарушаются. Во-первых, по Конституции Украины, рыба в водоемах — это общая собственность народа Украины. А рыбагентства, выделяя квоты на вылов рыбы в общественных водоемах, руководствуются подзаконными нормативными актами, которые не согласованы с первичными законами и Конституцией. Также был пикет в прошлом году, в ноябре, от представителей общественных организаций, после чего было направлено обращение от народного депутата Николая Томенко (это произошло двадцать пятого ноября) по вопросам определения законности промышленного лова в Украине. Также Кабмин в свою очередь направил различные представления в Минюст, Минэкологии касательно работы рыбагентства. В чем ситуация? Ситуация есть, ситуация долгие годы в Украине не меняется, закона касательно распределения таким водным ресурсом, как рыба, тоже нет, и за двадцать три года независимости Украины этот закон не разработался. Поэтому сейчас мы хотим так обсуждать, публично, эту ситуацию. И сегодня у нас в гостях сразу три человека. Это, во-первых, Андрей Нелипа, гражданский деятель и президент Всеукраинской гражданской организации «Громада рибалок України». Андрію Володимировичу, Вас вітаємо.

Андрей Нелипа, гражданский деятель и президент Всеукраинской гражданской организации «Громада рибалок України»: Доброго дня.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Это Александр Владимирович Оленченко, юрист, представитель гражданского объединения «Революція гідності». И это рыболов-любитель, собственно, Андрей Михайлович, который много времени проводит на водоемах и которому эта тема болить, як кажуть українською. В общем-то, сегодня у нас нет представителей рыбагентства, которое является, как бы, стороной-оппонентом. Но давайте объясним людям, почему же тогда, если ситуация критическая, если истощается количество рыбы в водоемах, мораторий продлен, почему никто не контролирует промышленный вылов рыбы и почему, как бы, наши природные ресурсы волнуют только тех, кто сидит с удочкой на Днепре, а не волнует их на уровне государства. Наверное, вопрос к юристу, Александр Владимирович, к Вам.

Александр ОЛЕНЧЕНКО, юрист, представитель гражданского объединения «Революція гідності»: Добрый день. Значить, чому? Я, може, трошки, якщо можливо, трошки буду на українській мові, бо термінологія.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Як Вам зручно.

Александр ОЛЕНЧЕНКО, юрист, представитель гражданского объединения «Революція гідності»: Чому не хвилює інших. Ну, по-перше, ситуація, скажемо так, почала загострюватися, починаючи з дві тисячі десятого року, коли фактично була вибудована схема, коли Державне агентство рибних ресурсів і наділяє квотами, і саме в структурі його перебуває Державна рибінспекція, і саме перевіряє, саме себе, як ці квоти використовуються. То фактично було порушено принцип розподілу функцій.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Тобто самі себе контролюють. Тобто сам п’ю, сам гуляю, сам стелюся, сам лягаю.

Александр ОЛЕНЧЕНКО, юрист, представитель гражданского объединения «Революція гідності»: І це фактично призвело до створення замкненого кола осіб, які самі себе наділяли.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Стоп. А як має бути за законами? Чи прописаний цей закон, що є інша якась структура, яка має контролювати виділення цих?

Александр ОЛЕНЧЕНКО, юрист, представитель гражданского объединения «Революція гідності»: Імовірно, почали з Конституції, тому що, що таке риба, яка існує в умовах природної волі? Це власність українського народу. Так, дійсно, використовувати згідно з законом спеціальний орган державної влади має, але що відбулося з рибою: риба була з Міністерства екології виведена як ресурс, виведена Державним агентством рибних ресурсів. І далі Державне агентство рибних ресурсів почало цією рибою розпоряджатися на власний розсуд фактично. Більше того, змінами податкового законодавства взагалі було скасовано плату за надання дозволу на вилов риби промисловий, тобто фактично….

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Зачекайте, якщо ми з Білецьким організовуємо підприємство і хочемо собі цю квоту, тобто ми цю квоту можемо отримати абсолютно безкоштовно? І нас будуть контролювати, скільки ми будемо риби виловлювати і продавати (щоб зрозуміти)?

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Де є ота межа між промисловим виловом? Бо ми можемо з Тетяною сидіти, знаєте, два місяці і на вудочку виловити стільки риби, що дай боже. Тобто в кілограмах, в чому це вимірюється?

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Ну, на вудочку, Олег, не виловлюють стільки риби.

Александр ОЛЕНЧЕНКО, юрист, представитель гражданского объединения «Революція гідності»: Цікаво, цікаво. Дійсно, вам надати квоту мають безкоштовно.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Безкоштовно, але ж, напевно, за хабарі, наскільки я розумію. Тут така ситуація, що безкоштовність не буває у нас.

Александр ОЛЕНЧЕНКО, юрист, представитель гражданского объединения «Революція гідності»: Треба буде згадати, що у вас є якісь засоби лову, тобто якийсь документ, що у вас є човен, що є якась сітка, збір такий. І це фактично достатньо.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: А виставляються якісь норми? Давай відразу з тобою вигадувати бізнес, розуміти цю схему. Так, Олександре, долучайтеся до розмови. Андрію, так.

Александр ОЛЕНЧЕНКО, юрист, представитель гражданского объединения «Революція гідності»: Трошки поправлю. Існує таке зведення нормативів, правил, вимог до ведення промислового рибальства, яке розроблено у відповідності з правилами промислового рибальства, затверджене рядом постанов, наказів і таке інше. Про що мається мова? Щоб отримати квоту на виловлення рибних ресурсів, ну, взагалі водних ресурсів живих, потрібно мати відповідні технічні можливості і відповідати ряду вимог. Тобто підприємства, які здійснюють промислове рибальство, вони, звичайно, дотримуються цих вимог, скажемо так, намагаються, і подають відповідні заявки в комісію, яка існує при Державному агентстві рибного господарства, який визначений законом як орган, який розпоряджається цим ресурсом і, відповідно, хвилює спеціальне використання живих водних ресурсів. Тому якщо, скажімо, підприємство не відповідає цим вимогам, чи, скажімо, на протязі якогось там періоду часу порушували, не дотримували відповідних вимог чи нормативів, тому може бути, скажемо так, відокремлене, тобто квоти не будуть видаватися. Але існує також дозвільний документ, тобто ліцензія на промислове рибальство, є відповідна частина документів, яка надається водним агентством, тобто в структурі Міністерства екології. А також рибне агентство надає дозвіл на спеціальне використання водних ресурсів. Але в чому основна колізія правова? На жаль, не дотримуються сімнадцять норм із статті сімнадцятої про тваринний світ. Це базовий природоохоронний закон, який чітко зазначає, що спеціальне використання водних живих ресурсів може бути здійснено у порядку, визначеному Кабміном, за наявності права на використання водних об’єктів. Тобто, згідно всім існуючим нормам чинного законодавства, таке право може надаватися лише договором оренди, який чітко визначає, де саме буде відбуватися це використання, в яких межах. Межі ці повинні бути затверджені з урахуванням JPS-координат якихось.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Конкретно відведені місця. Вимоги, там човник у тебе є, технічні вимоги — це питання, до речі, мене зараз турбує найменше. Мене турбує, хто визначає територію. Я зрозуміла, що тут визначень абсолютно не існує зараз.

Александр ОЛЕНЧЕНКО, юрист, представитель гражданского объединения «Революція гідності»: На жаль. Значить, в тому порядку, який був спочатку там тимчасовий, потім розробили, скажемо, більш не тимчасовий, а постійний, там чітко визначено, що відповідні вимоги будуть, повинні бути закріплені місцевими органами влади або за компетенцією там державними адміністраціями. Ну, якщо мова йде про водойми загального використання.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Давайте зараз перериватися, тому що маємо йти на новини. Після цього детальніше продовжимо нашу розмову, ви можете до неї долучатися, якщо тема вас цікавить.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Продолжаем обсуждать тему промышленного вылова рыбы. Вместе с тем обращаемся к любителям, если, конечно, такие есть среди нашей аудитории. Голосуйте, если вы занимаетесь рыболовлей.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Зупинилися ми на розмові про те, з Андрієм Володимировичем Неліпою, зокрема громадським діячем, президентом громадського об’єднання «Громада рибалок України», на тому, що квоти видаються, територія лову не визначена, масштаби лову, вони теж не визначаються за діючим законодавством, так?

Андрій Володимирович НЕЛІПА, громадський діяч, президент громадського об’єднання «Громада рибалок України»: Не зовсім. Ситуація в тому, що існує підмінна понять, тобто, з одного боку, Конституція визначає як власність народу. Базовий закон, який визначений водним кодексом України по використанню водних ресурсів – це про тваринний світ. Норма цього закону не виконується. Всупереч чинному законодавству, за відомчим законом, який було притягнуто у дві тисячі одинадцятому році в незаконний спосіб, тобто за використанням більшості корумпованої попереднього режиму, який перекреслює багато норм інших законів, Конституції в тому числі, звичайно, в інтересах Держрибагентства. Він надає їм таку узаконену «можливість», по-перше, самим ліміти визначити водних живих ресурсів. По-друге, ці ліміти розподіляти на квоти і, відповідно, надавати «право» користувачам ці живі ресурси видобувати. По-третє, він визначає ділянки, на яких відбувається цей промисловий лов. Щоб зрозуміли шановні слухачі про що іде мова, тобто згідно порядку, який визначений Кабміном, ці ділянки повинні бути визначені відповідним органом, тобто Держрибагентством, де повинно бути це використання спеціальне. Але воно повинно бути визначене з урахуванням прав інших громадян, тому що водойми використовуються не тільки в рибогосподарських цілях, а це транспорт, водний якийсь відпочинок.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Ви маєте на увазі, що ці права порушуються? У нас ніколи неможливо врахувати абсолютно права всіх громадян.

Андрій Володимирович НЕЛІПА, громадський діяч, президент громадського об’єднання «Громада рибалок України»: Якщо є воля політична, то можливо. Просто потрібно читати Конституції і відповідні закони. Якщо є п’ятдесят перша стаття водного кодексу, вибачте, сорок сьома стаття, визначає право на загальне використання водойм - всі громадяни можуть користуватися. Це водозабір і таке інше, будь-які функції можуть бути. Було так по факту узурповано використання водойм тільки у рибогосподарських цілях. Ці ділянки були визначені не просто, як окремі ділянки, а весь басейн, весь басейн Чорного моря, весь басейн Азовського моря.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Це означає, що жодних ділянок?

Андрій Володимирович НЕЛІПА, громадський діяч, президент громадського об’єднання «Громада рибалок України»: Каскад. Да. Тобто не ділянки, а взагалі всі водойми.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Просто всі водойми абсолютно.

Андрій Володимирович НЕЛІПА, громадський діяч, президент громадського об’єднання «Громада рибалок України»: Тому ми маємо картину, коли рибалки виїжджають на воду, закидають спінінг, тут же опиняються їх насадки в сітках – це кваліфікується вже органами рибохорони, які є, до речі, територіальними органами Держрибагентства, як порушення правил.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Дивна ситуація. Відбувається протистояння між рибалками, між спортсменами рибної ловлі (їх близько ста тисяч чоловік по Україні) і Державним рибним господарством України. Ми говоримо про ресурси, які належать народу України, ми говоримо про те, що багато законів не прописано, що, власне, не прописано і цей порядок розпорядження природним ресурсом. Одна справа, що в Конституції є це положення, але дійсно, механізми треба прописати, тобто вони не прописані. Ідеться зокрема про рибу і про цей ресурс. Яка у нас взагалі зараз ситуація з рибою у водоймах? Якщо вона логічно виловлюєтьсь, наскільки я розумію, що рибна інспекція має контролювати ці запаси, і має зарибнювати ці водойми. Наскільки воно активно зараз зарибнюються?

Андрій Володимирович НЕЛІПА, громадський діяч, президент громадського об’єднання «Громада рибалок України»: Так. Але, на жаль, знову-таки відбулася підміна понять. Спочатку була Рибінспекція, як називається, як ми звикли, наші батьки, діди звикли, що Рибінспекція – це охорона водних ресурсів.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Це як лісник в лісі?

Андрій Володимирович НЕЛІПА, громадський діяч, президент громадського об’єднання «Громада рибалок України»: Можливо, але теж така теза спірна. На сьогоднішній день ця так звана Рибоохорона була перетворена в більш каральні фіскальні такі органи, які охороняють інтереси промислових видобувачів, і охороняють їх від втручання рибалок, любителів, спортсменів, підводних мисливців, які, на жаль, їм заважають здійснювати це промислове рибальство на тих так званих ділянках, які, по суті, є всією водоймою. Тобто ми своє конституційне право, здійснюючи на свободне використання, ми їм вже заважаємо. Ця схема була построєна чиновниками в своїх інтересах. Я розумію, що промислові рибалки, тобто суб’єкти господарської діяльності стали, по суті, заложниками цієї системи. Звичайно, що вони не винуваті. Просто система так зробила, що вони не можуть по-іншому вести свою господарську діяльність. Ми, перш за все, розуміємо, тобто не протистояння. Я хочу на цьому акцентувати увагу, що ми маємо на меті урегулювати ці питання, і відтворити рибну галузь, тому що, на наш погляд, ці ресурси використовуються нераціонально.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Насправді є поняття в побуті, не знаю наскільки воно юридично закріплене, так звані приватні водойми. Умовно кажучи, давайте конкретний приклад. Волинська область, де є багато озер, якийсь бізнесмен бере в оренду озеро.

Андрій Володимирович НЕЛІПА, громадський діяч, президент громадського об’єднання «Громада рибалок України»: Ставки?

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Да. На сорок девять плюс одни год - вот таким вот образом. И он там делает всё, что хочет: глушит рыбу, вылавливает и так далее. Никакого контроля там быть не может, потому что аренда или частная собственность и так далее. В який спосіб це регулюється, якось контролюються, регулюються ці процеси з приватними цими ставами?

Андрій Володимирович НЕЛІПА, громадський діяч, президент громадського об’єднання «Громада рибалок України»: Давайте трошки розділимо поняття. Є промислове рибальство і є промислове рибництво. Можна так сказати. Тобто це аквакультура – це вирощування риби. Є окремий закон про аквакультуру, який визначає всі ці правові засади. До речі, оренда водойм, і їх використання і обмеження прав загального використання - там все чітко прописано, що в договорі про оренду повинні бути виписані умови обмеження прав загального користування населення. Якщо вони не прописані, то діють норми сорок сьомої статті водного кодексу, а саме: можливість купання вільного, напування скотини, якогось іншого використання водойм загалом громадою місцевою і все таке інше. Якщо вони обмежать, все повинно бути виписано у договорі оренди, який, звичайно, надає компетентний орган місцевої влади.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Таке може бути обмеження?

Андрій Володимирович НЕЛІПА, громадський діяч, президент громадського об’єднання «Громада рибалок України»: Звичайно. Але це повинно бути виписано чітко, і доведено до місцевих жителів, і для гостей.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Є ремарка у юриста Олександра Оленченко.

Олександр ОЛЕНЧЕНКО, юрист: Так. З приводу водойми, так званих ставків. Дійсно, якщо є оренда, і в ньому виписано обмеження загального користування громадянам, тобто доступ до водойми. Далеко не всі водойми мають договори оренд. Тут Рибагентством ще одну схему було видумано, тобто так звані режими користування водними господарськими об’єктами взагалі без договору оренди, без плати орендної плати, просто відомчого наказу. Водойма розподілялася шляхом затвердження режимів користування, що взагалі є незаконним. Цими режимами потім недобросовісні користувачі прикривалися.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Будь-який папірець є, будь-яка ніби інструкція, якою ти користуєшся, але вона не має відношення до життя?

Олександр ОЛЕНЧЕНКО, юрист: Так. Рибінспекція, яка в структурі Рибагентства уже тоді покриває такі незаконні дії користувачів.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Є питання на сайті. Пишуть наші слухачі. Виявляється так, що серед аудиторії наших слухачів рибна ловля близька майже вісімдесяти відсоткам наших людей. Тут передають вам вітання. Також є питання: ««Громада рибалок» скільки разів судилася з Державним агентством рибного господарства України? І з яких конкретно питань?» – про судові справи. Ідеться не про пікети, а про конкретні.

Андрій Володимирович НЕЛІПА, громадський діяч, президент громадського об’єднання «Громада рибалок України»: Дві судові справи. Одна була в частині нашого ствердження саме про ті речі, які ми зараз кажемо, як корупційні схеми, які незаконні, не державні і антинародні. З цього приводу була судова справа до нас з боку агентства як порушення якоїсь честі, гідності. Ми її виграли в усіх інстанціях. Звичайно, доказали, що наша позиція була зваженою і правдивою. Другий позов зараз ми були змушені подати на деякі нормативні акти, торкаючись деяких нормативних актів, які з нашого погляду є незаконними. В цій частині у нас виникли непорозуміння з Державним агентством рибного господарства у регуляції цього питання, тому що вони стверджують, що це законно, а ми стверджуємо, що це незаконно. Тому наші позиції судова інстанції повинна чітко розсудити.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Давайте ще розмежуємо терміни. Щодо браконьєрства, хто це такі? Наскільки я розумію, що люди плутають, напевно, тих, хто займається промисловим виловом риби і браконьєрством. Зараз ми ідемо на новини. Браконьер на сегодняшний день, даже не спрашиваю кто, а насколько от них больший урон, нежели от тех, кто занимается выловом рыбы в промышленных масштабах, согласно тех нарушений, которые мы уже назвали?

Андрій Володимирович НЕЛІПА, громадський діяч, президент громадського об’єднання «Громада рибалок України»: Це питання трошки філософське. По-перше, термін браконьєрства не визначений чинним законодавством, мається на увазі така історична, традиційна форма, тобто люди, які порушують будь-які правила, вимоги, здійснюють якісь дії не в тому місті, не в той час чи в заборонений спосіб. Тобто вилов з застосуванням заборонених знарядь лову і таке інше.

Олександр ОЛЕНЧЕНКО, юрист: Без официальных разрешений, скажем так.

Андрій Володимирович НЕЛІПА, громадський діяч, президент громадського об’єднання «Громада рибалок України»: Не тільки без офіціальних дозволів. Просто якщо людина використовує заборонне знаряддя лову, скажімо, електровудку чи сітку, і немає якихось відповідних дозволів на це, то я… Звичайно, що це є браконьєр. Це також, до речі, торкається любителів, спортсменів, підводних мисливців, які, на жаль, також серед нас є, ми цього не скриваємо.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Ми не кажемо, що сьогодні всі риболови, вони абсолютно такі кристальні, вони янголи, по суті?

Андрій Володимирович НЕЛІПА, громадський діяч, президент громадського об’єднання «Громада рибалок України»: Звичайно, у будь-якій сім’ї є.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Різні.

Андрій Володимирович НЕЛІПА, громадський діяч, президент громадського об’єднання «Громада рибалок України»: Так. Мається на увазі, що якщо люди якісь правила, норми дотримуються і ловлять відповідною кількістю знарядь, то їх не можна назвати браконьєрами.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Зараз запитання до риболова, який у нас також в студії знаходиться, Андрій Михайлович. Нам написали на сайт: «В Дніпрі промисловий вилов треба заборонити хоча би на три роки. Риби зовсім мало», – риболов-любитель Валентин нам написав. Скажіть, а чи потрібна нам риба в Дніпрі? Тече собі річка, живемо, як живемо. Нащо задовольняти тих риболовів, які..?

Андрій Михайлович, риболов: Вы как считаете?

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Я просто іронічне питання ставлю. Риторичне.

Андрій Михайлович, риболов: Я думаю, что если будет среди наших властей на уровне Премьер-министра или просто министерств, министр какой-то увлекался рыбной ловлей, то давно бы в этой отрасли порядок навели.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Я переконана, що промисловим рибним ловом займаються, напевно, вони, просто ми про це не знаємо. Тому що це великі масштаби, великі заробітки.

Андрій Михайлович, риболов: Очень, на самом деле, коррумпированная структура. По неофициальным данным, мне когда-то, лет пять, говорили, что чуть не с каждой лодки таких промысловиков по двести долларов собирается, но это неофициальные данные абсолютно. Что хочу сказать? Я последние лет восемь точно практически каждый день, если погода позволяет, когда на водоеме нет льда, то ловлю рыбу с лодки, в основном спиннингом. Уловы стали настолько меньше по количеству и по размерам рыбы, можно сказать, что в десять раз.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: А сама якість риби? Кількісно визначили, а сама якість риби, кого зараз ловите? Все одно у нас багато унікальної риби. Не знаємо наскільки поповнюють її поголів’я. Яка риба Вам дістається?

Андрій Михайлович, риболов: Я ловлю хищника: окунь, жерех, судак, щука. Судаки у нас я ловлю на Каневском море, больше пятисот грамм попадаются. Крайне редко, к сожалению.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Раньше было иначе?

Андрій Михайлович, риболов: Раньше было чаще.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Це правда, що зараз відбувається переважним чином зарибнення товстолобами? Не цими унікальними видами риби, як Ви кажете, хижа риба: щуку, інші види риб?

Андрій Михайлович, риболов: Я по образованию инженер-рыбовод по верхнему. Я помню, в советское время на акватории Днепра было три рыбозавода, которые зарабатывали частиковыми породами рыб. Частиковые породы – это то, что, естественно, размножается: щука, окунь, плотва, лещ, судак. Промониторил в Интернете эту ситуацию, есть один осетровый завод в Херсонской области и один завод частиковый на Каховском водохранилище, по-моему. Больше заводов нет.

Андрій Володимирович НЕЛІПА, громадський діяч, президент громадського об’єднання «Громада рибалок України»: Хочу сказати, що неможна всіх собак вішати на промислових рибалок, звичайно. Є і інші фактори, які дуже суттєво впливають на рибне поголів’я, – це бездумна господарча діяльність, скидання хімічних речовин у води і забудови берегових смуг.

Андрій Михайлович, риболов: Гидроэнергетика больше всего.

Андрій Володимирович НЕЛІПА, громадський діяч, президент громадського об’єднання «Громада рибалок України»: Гідроенергетика. Тобто басейновий режим використання, який передбачає скидання рівня води. Звичайно, що все дуже суттєво впливає. За часів Радянського Союзу була така практика відтворення. Наскільки нам відомо, що більш чотирьохсот підприємств займалися вирощуванням риби і відтворенням перш за все, звичайно, аборигенних видів риб, які Андрій розказав: судак, щука, лящ, лин. Пріоритет у держави використання водних ресурсів – це, звичайно, гідроенергетика - незалежність держави енергетична і все. Всі розуміють, що це наносить відповідну шкоду природі, і була програма по відтворенню, яка дозволяла цю шкоду компенсувати. На жаль, зараз така ситуація складалася, що майже не відбувається відтворення саме аборигенних видів риб. Існують дві державні програми селекції і відтворення так звані, за якими користувачі виділяють кошти, і держава виділяє, до речі, дуже багато коштів на зариблення водойм саме інвазивними видами, рослиноїдними – це товстолоб, амур. Дуже рідко товарний вид риб, як карась, короп. На жаль, це ніколи не стане ні сомом, судаком, щукою, ні линем, ні лящем.

Андрій Михайлович, риболов: Они не размножаются в природе, эти рыбы.

Андрій Володимирович НЕЛІПА, громадський діяч, президент громадського об’єднання «Громада рибалок України»: Я хочу сказати, що більше вісімдесяти відсотків у виловах промислових рибалок – це, на жаль, саме аборигенні види риб. Дуже рідко вони ловлять ту рибу, яку зарибнює держава.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Товстолобов вони не ловлять.

Андрій Володимирович НЕЛІПА, громадський діяч, президент громадського об’єднання «Громада рибалок України»: Майже не ловлять.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Питання до юриста. Але все-таки у Вас був пікет минулого листопаду, і вам пообіцяли, що будуть перевірки Мін’юсту, Мінекології з фактів порушення, і куратор рибної галузі Віталій Киценко сказав, що давайте створимо відомчу комісію, і будемо розбиратися в цій ситуації. Що робити? Між тим мораторій продовжує діяти, тобто не перевіряють тих, хто отримує ці квоти, – це буде ще два роки. Тобто поки розберуться, за два роки рибу взагалі можуть виловити, чи я надто панікую?

Андрій Володимирович НЕЛІПА, громадський діяч, президент громадського об’єднання «Громада рибалок України»: Давайте трошки щодо мораторію уточнимо, тому що мораторій вводився не на суто органи риб охорони чи екологічної інспекції. Він вводився взагалі на всі контролюючі органи. На жаль, також бездумний трошки шаг, але ми це доводили на всіх рівнях влади, що потрібно, перш за все, природоохоронні органи вивести з цього мораторію. Звичайно, не маючи можливості оперативного відпрацювання цих звернень громадян, ці гарячі лінії і таке інше, тобто як вони можуть працювати без можливості перевіряти юридичні підприємства, юридичні особи. На жаль, майже всі, хто використовує, – це і є підприємці. Звичайно, не маючи можливості їх перевіряти, вони не можуть нічого вдіяти. Якщо люди бачать, що якась відбувається екологічна незаконна діяльність, вони, звичайно, звертаються до цих органів. Що маємо? Це моніторинг громадський. Є окрема програма. Наші активісти по всіх водоймах їздять разом з інспекторами державними, екологічна інспекція, Рибоохорони залучають.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Вони ідуть на співпрацю?

Андрій Володимирович НЕЛІПА, громадський діяч, президент громадського об’єднання «Громада рибалок України»: Звичайно, ідуть, але вони нічого не можуть вдіяти, бо вони не мають права торкатися цих юридичних осіб. Ось чому цей мораторій для нас дуже суттєво погіршує.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Акт перевірки навіть не можуть.

Андрій Володимирович НЕЛІПА, громадський діяч, президент громадського об’єднання «Громада рибалок України»: Не можуть нічого задокументувати. У громадськості є дуже невелика кількість повноважень: ми можемо попередити якось громадський арешт, тобто зупинити, але фактично потрібно задокументувати, а потім притягнути до відповідальності порушників, накласти відповідні санкції, тобто стягнути за шкоду якісь кошти, звичайно, в користь державі, а вони цієї не мають можливості.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Фактично все в площині законодавчій?

Андрій Володимирович НЕЛІПА, громадський діяч, президент громадського об’єднання «Громада рибалок України»: Так.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Наші слухачі запитують: «Чи є лобі у Верховній Раді? Чи просто немає до того діла і все?»

Андрій Володимирович НЕЛІПА, громадський діяч, президент громадського об’єднання «Громада рибалок України»: Я, як помічник народного депутату, і людина, яка є співавтором дев’яти законів, вже трошки попрацював в цій сфері, можу сказати, що це не є лобі. Це є просто недостаток часу. Майже немає такої експертної ради чи кількості достатньої експертів, як, до речі, серед чиновників, так серед депутатів і відповідних комітетів, на жаль, недостатньо знань в цьому питанні. Дуже мало експертів.

Татьяна ГОНЧАРОВА, ведущая: Зрозуміло. Сьогодні більше знань стало у наших слухачів. Для когось ми цю тему відкрили, для когось підняли, багато було підтримки для наших слухачів. Багато саме займаються рибалкою і переживають за те, яким буде стан водойм і яка риба там буде плавати. Ми сьогодні говорили про промисловий вилов риби у водоймах України.

Правила комментирования
На ресурсе запрещены:
  • Любые проявления нетерпимости к разным конфесcиям,расовым различиям,национальностям.
  • Размещение провокационной и/или ложной информации
  • Нецензурные выражения (мат) и оскорбления
  • Реклама(прямая или ссылки), оффтоп, флуд, капс.
Читать все