Андрей Садовой

Павел Шеремет: Приветствуем всех радиослушателей, которые присоединились сейчас к «Радио Вести». Четыре дня гуляет Украина – День Конституции. Это интервью мы записываем в центре Львова, в кафе «Світ кави», на Кафедральной площади, с мэром Львова, Андреем Садовым. Доброе утро! Приветствую вас здесь, в вашем родном городе!

Андрей Садовой: Доброго дня, дай боже всім здоров’я!

Павел Шеремет: Спека ужасная-30 градусов, толпы людей, город не спит. Львов не спит вообще, у меня такое впечатление: вчера я уходил спать в гостиницу в 2 часа ночи, но еще все кафе работали и праздник был в самом разгаре. Вас радует такое количество туристов или напрягает?

Андрей Садовой: Насправді коли люди приїжджають до Львова і пізнають наше місто і гостинність львовян відкривається на 100 відсотків-це велика радість, тому що ми любимо гостей, ми любимо всіх, хто хоче нас краще зрозуміти. А в ці дні ми є столицею джазу в світі, тому що нічого подібного в світі немає, все у Львові.

Павел Шеремет: Да, действительно, каждый день проходят концерты «Альфа джаз фестиваля» и в субботу только президента Порошенко не было. Супруга с сыновьями была, генеральный прокурор был, министры были, Виталий Кличко был… Трудно перечислить кого не было.  Как вы чувствуете себя в эти дни, когда вся украинская политическая элита собирается во Львове, ходит по городу, везде ковыряются.. Они вас хвалят или указывают вам на какие-то недостатки?

Андрей Садовой: Хтось заздрить, хтось має якісь цікаві думки. Насправді, коли приїжджають до Львова красиві люди і ці красиві люди входять в гармонію з красивим містом-це унікальна атмосфера, тому що Львів…. За останні 100 років і взагалі структура населення кардинально змінилася, тому красиві люди наповнюють наше місто змістом. Те що чиновники приїжджають…хтось так дивиться: «очі прищурив: ну,ну, і як ви тут». А я на те все дивлюся з прищуром гумору.

Павел Шеремет:  Обычно тут очень много туристов, а в эти дни поляков, мне кажется, меньше, чем украинцев. Может быть, они поехали смотреть футбол. В этой структуре туристов, кто больше занимает: поляки, украинцы, может быть белорусы

Андрей Садовой: Ви знаєте, на сьогоднішній день, впродовж останніх двох років, домінуючими є гості з України: це є схід і центр України. Перебуваючи тут два-три дні, вони розуміють, що можливий успіх в нашій країні, власне на прикладі Львова. В ці дні приїхало дуже багато відомих людей з цілого світу. Вчора, наприклад, я зустрів відомого мільярдера з Йоганненсбурга, мільярдер з Фінляндії.. Це дійсно дуже впливові  багаті інтелігентні люди. Щоб ви зрозуміли капіталізацію людей, які приїхали на «Альфа джаз» це порядка 100 мільярдів доларів. Це дуже скромні, дуже інтелігентні люди. Поляки завжди є, їх цікавить минуле і сьогодняшнє Львова. Австріяки і німці приїжджають.  Ти знаєш, Відень, порівняно зі Львовом, воно таке сонне місто, тут є драйв, тут є дуже багато молоді, і дійсно, в нас є сотні прекрасних спеціалізованих кафешок, ресторанів, які, власне, мають свою атмосферу. Того не має в багатьох інших містах, тому що люди хочуть зробити по стандарту: от візьму якийсь ресторанчик зроблю такий самий. А тут кожен має свою атмосферу і один власник змагається з іншим, щоб здивувати гостей.

Павел Шеремет: Это правда, Львов отличается тем, что здесь рестораны и кафе интерьерные или атмосферне: то почта, то шоколадная фабрика, то какой-то даже садо-мазо. Вчера ночью, мы когда бродили после джазового фестиваля, по центру, то мы набрели на итальянскую пиццерию, где работают «справжні» итальянцы. Приехали сюда «заробитчане». Обычно мы привыкли, что украинцы едут в Италию на заработки, а там работала семья итальянцев, которая и держит эту пиццерию. Вы чувствуете приток каких-то иностранных инвестиций и вообще инвестиций во Львов или все-таки война последние два года мешает этому?

Андрей Садовой: Ви знаєте, люди мають велике зацікавлення Львовом і мені приємно, що відома голландська компанія «CTP» будує у Львові великий індустріальний парк і це буде чи не перший парк в Україні такого рівня збудований. Дуже багато інвестицій в малий і середній бізнес. Не тільки італійці приїжджають і відкривають свій бізнес, і поляки, і білоруси. Насправді дуже багато людей, які приїхали з Криму, зі сходу України до Львова, вони також відкривають свої бізнеси у Львові, тому що тут є атмосфера, і ми це відчуваємо, по бюджету. Якщо подивитися на бюджет розвитку Львова, то на одного мешканця приходиться грошей в два, два с половиною рази більше ніж в бюджеті розвитку Харкова, Запоріжжя, Одеси, навіть того ж самого Києва, я сам був здивований: люди мають довіру, люди платять податки. І ми маємо ресурс для того, щоб робити модернізацію, реконструкцію, тому що все рівно потрібно дуже багато вкладати, бо, знаєте, в світі немає жодного міста, де вирішені всі проблеми. Вирішуєш одне, з’являється інше, і це такий, вічний двигун.

Павел Шеремет: Конечно, проблем очень много и мы еще до мукора с вами дойдем. Хочется начать с чего-то светлого, не только говорить про гадости и мусор, особенно когда во Львове праздничные дни, джазовый фестиваль и спека такая. Меня удивило, что в самом центре города, год назад, когда ремонтировали дорогу, сняли асфальт, нашли там старые булыжники, сегодня мы ездим по булыжникам, а не по асфальту. Вы подняли на пол метра улицу и сохранили этот булыжник. Для чего? Это же затратно, и не побоюсь этого слова, в каком-то смысле, выпендреж. Привыкли же мы к асфальту, зачеп вы раскапываете булижники столетней, двухсотлетней давности?

Андрей Садовой: Тому що вони там раніше були. В радянські часи їх просто банально закатали асфальтом і ніхто не думав про інфраструктуру. Коли ми ремонтуємо дороги, ми міняємо всі мережі: каналізації, водопостачання, електропостачання. Насправді це не є так дорого вернути автентику, ми вертаємо просто бруківку, а асфальт ми кладемо в тих районах де це природньо, в спальних районах, а весь центр має відповідати тому великому статусу столиці «Юнеско», тому що вся центральна частина міста Львова-це «Юнеско»

Павел Шеремет: То что так много инвестиций, говорит о том, что место привлекательное, город привлекательный, но это еще говорит о том, что здесь с корррупцией как-то попроще, чем в других городах. Как вам удалось своих подчиненных, городских чиновников, так настроить, чтобы они не бегали в каждое кафе, вместе с пожарными, полицией и не требо вали там какую-то «дань»?

Андрей Садовой: Насправді Львів - це дуже демократичне місто, якщо хтось в когось буде щось вимагати, завтра про це буде знати все місто. Можна про це багато говорити, але середній бізнес має велику «зелену дорогу» у всьому, навіть деколи ми закриваємо очі на якісь дозвільні документи, які вони роблять пізніше, тому що бюрократія в Україні є просто критично великою, тому я стараюсь де зможу, насправді, помагати. Але це не чесно говорити, що в нас взагалі не має корупції, ми живемо в Україні, там де є державні органи управління, там корупція є. Там, де є органи місцевого самоврядування, там її на порядок менше, тому що якщо я бачу людину, яка має натяк на корупційні дії: «дякую, до побачення, вже негайно». Питання, що її потім ніхто в тюрму не посадить, це інше питання, тому що наша правоохоронна система, на превеликий жаль, є…навіть не знаю як її назвати, у нас не має покарань у нашій державі. В нас навіть за великі злочини не карають, а так, пальчиком показують, тому що люди відкупляються на тому чи іншому рівні.

Павел Шеремет: Когда я гуляю по Львову, я конечно вам очень завидую, потому что в Киеве я иду по центру украинской столицы и серце кровью обливается, потому что весь центр застроен, как я их называю, «железобетонными вставными зубами», этими гигантскими домами, которые портят вид. У вас этого нет. Даже строительство в центре такой маленькой, но модерновой гостиницы  как «Ибис», вызывает скандал и критику, что это нарушает общий вид Киева. Как вам удается отбиваться от этих бизнесменов , у которых «багато грошей» и им не важно, старое это здание или нет, они готовы влепить 30-этажный дом прямо в центре «Площі Ринок».

Андрей Садовой: Треба вміти говорити «ні». Я народився у Львові, я хочу щоб тут була моя старість. Я хожу пішки і  ніколи собі не пробачу, коли мене буде мучити совість і люди будуть пальцями на мене показувати. Скажу вам більше, ми зараз вийшли на угоду з «Інтерконтиненталем», один з готелей бере його в роботу, буквально на цьому тижні ми мали перемовини з «Радісоном», це буде п’ятизірковий готель в центрі міста. Беручи такі бренди ми робимо стандарти дуже високої якості. Центр міста заборонений для будь-якої забудови, хоча ми мали випадки, коли державна інспекція будконтролю  давала просто злочинні дозволи і зараз ми маємо декілька питань в роботі, щоб просто навести там лад. Насправді цього не видно, тому що це є наш діамант, розумієте, центр Львова – це діамант, який належить не тільки Україні, всьому світу, тому ми відповідальні за те, щоб робити його ще кращим.

Павел Шеремет: Напоминаю, что мы разговариваем с мером Львова, Андреем Садовым, сидим в самом центре старого города, на Кафедральной площади, в обычном кафе под  названим «Світ кави», в окно врывается шум улицы, ходят люди, вот понесли пирог яблочный. Толпы туристов, Львов в эти дни не спит, круглые сутки здесь отдыхают туристы. Давно я не видел так много туристов во Львове! Пане мер, вы хоть и мэр, красивого важного города, но все-таки мэр. Однако, такое впечатление, что вы если не президент, то, по крайней мере, губернатор целого региона: такое к вам внимание, часто вы появляетесь в медиа, ваша партия «Самопощь» довольно активна в Верховной Раде: критикует президента, критикует партию президента… У меня ощущение, что вы как Штирлиц в тылу, очень вы  осторожны, как минер идете по минному полю, как рыбак по тонкому весеннему льду, что каждый шаг и может быть какая-то опасность или это впечатление ошибочное?

Андрей Садовой: Ви дуже мудра людина і ви напевно розумієте просту істину, що політика в Україні – це дуже небезпечна професія, якщо ти хочеш бути відповідальним політиком. Але крім політики на мені відповідальність за мільйонне місто, за безпеку тих людей, і я повинен перед тим  як щось робити, сто разів подумати, щоб не було шкоди для тих моїх рідних львовян, які довірили мені бути керівником цього прекрасного міста. Істина дуже проста: коли я йшов працювати мером, у мене була чітка ціль – збудувати місто, в якому хочеться жити. З часом я зрозумів, що це можливо, але з однією умовою: треба збудувати країну, в якій хочеться жити, а як ії будувати? Треба збудувати сильну потужну ідеологічну політичну партію, народилася «Самопоміч». Ми даємо можливість розвиватися «Самопомочі» розвиватися  в різних містах нашої країни, використовуючи наш досвід. Ми дали можливість піти в парламент дуже якісним молодим успішним людям, які не мали досвіду в політикі. Сьогодні це викликає великий супротив, нерозуміння, тому що олігархи вони цього не сприймають, але я хочу жити в успішній країні, я її роблю як можу. Власне, ця відповідальність, можливо,  викликає в багатьох відчуття такої, знаєте, обережності. Це життя.

Павел Шеремет: При том, что партия «Самопомощь» провозглашает такие же лозунги, как и партия президента, как и партия бывшего премьера Яценюка «Народный фронт», тем не менее, она часто идет наперекор общей линии: голосует против каких-то решений или не голосует вообще. Такое впечатление, что партия «Самопомощь» - это такая фига в кармане.

Андрей Садовой: Ні, ви знаєте, хлопці і дівчата роблять те, що думають. В чому проблема нашої української політики? Це «візантійщина»: говорити одне, думати інше, робити третє. Проти цього ми можемо запропонувати тільки велике мистецтво єзуітів: думати і робити то саме в унісон. І ми це робимо і багато наших рішень є незрозумілими, тому що олігархи не розуміють, це ж можно домовитися і заробити якісь девіденти. Але ми думаємо: а як це завтра буде, а як це скажеться на українцях через 5-10 років. Треба бути відповідальними, а в нас чомусь не хочуть люди цього розуміти.

Павел Шеремет: говорить одно, думать другое, делать третье – это не только «византийщина», говорят, что это еще и Галлицкие  традиции, потому что вы немножко окопались в «Самопомощи», так закрылись от украинской политики и пытаетесь сохранить девственность и чистоту. А це ж неможливо в нащій брудной політиці.

Андрей Садовой: Чому не можливо? Хтось пробував це робити по-іншому? Знаєте, в політику, як правило, люди ідуть з хорошими помислами, але потім приходе час компромісів і один, два, три компроміси і ти вже весь в лайні і закінчив свій лях як політик. В нас дуже часто ідуть в політику люди які хочуть і слави, і грошей. За гроші вони продають себе і своє майбутнє, і свою справу, в яку вони вірили. Ми хочемо дати шанс для себе, для своєї країни. Так, це дуже складно, але це моя країна. А чому я маю бути таким, як цього від мене хочуть люди, які нищили цю країну? Я дивлюся як успішно будувалися інші країни світу, треба з них брати приклад. Для кожної партії важливими є цінності. Я говорив це недавно в інтерв’ю: коли ти говориш слово «цінності» для наших колег, вони це перекладають як «ценности материальные»..

Павел Шеремет: Гроші.

Андрей Садовой: Да, гроші. Багато, хто говорить цінності – це ж електорат. Друзі мої,  це є моральні речі. Я сьогодні був на Службі Божій, якраз 15 років назад у Львові був Іван Павло Святішій Отець, і Отець сьогодні зачитував 10 Заповідей Божих. Вдумайтесь: якщо ми всі будемо їх виконувати, якщо політики будуть їх виконувати, ми будемо самою щасливою нацією на Землі.

Павел Шеремет: Как вы считаете, стоит ли проводить досрочные выборы в Верховную Раду и когда?

Андрей Садовой: Я вважаю, що сьогодні вибори будуть шкідливими, тому що дуже складна ситуація в Україні, в Європі також ви бачите що робиться. Я би давав шанс тій Верховній Раді. Чи будуть вибори дотерміновими, залежить тільки від одної людини, від президента країни. Якщо він буде проводити збалансовану політику, цей парламент має шанси. Якщо він буде проводити речі, які не будуть сприйматися людьми, то буде дуже велика біда. Буквально сьогодні я почув інформацію від Парубія, що можливо в парламент внесуть законопроект про вибори на Донбасі…

Павел Шеремет: правда он не сказал, что внести могут, но шансов, что проголосуют - практически нет.

Андрей Садовой: Ви знаєте, це готують людей до того, що це може бути. Якщо такий законопроект буде проголосований, якщо буде унеможливлення виборів на Донбасі, то це приведе до розвалу цієї країни. «Самопоміч» буде робити все, щоб цього не сталося, тому що це наша країна і ми не віддамо її бандитам.

Павел Шеремет: Когда говорять о донецком сепаратизме или каком-то другом украинском сепаратизме, говорять что это влияние Росии, и.т.д. Но ведь можно же говорить и о львовском сепаратизме. В том смысле, что вы здесь живете во Львове, окопались и как бы отделяете себя от остальной страны.

Андрей Садовой: Поки ми максимально приближуємо себе до нормальних адекватних людей і ці тисячі і мільйони українців, які за останні роки приїхали до Львова і побачили, що можливий успіх, насправді мають дуже велику надію. Ми відділяємо себе від бруду, ми розуміємо, що дуже легко втратити свої цінності, свої переконання якщо ти будеш входити в якісь таємні незрозумілі зв’язки, контакти, чим, як правило, займається український політикум. Вони тільки мінялися назвами: сьогодні «Опозиція», завтра «Влада», але ті самі вареники. Ми не маємо цього досвіду, ми є інші. Можливо тому нас люблять люди, можливо нас ненавидить певний істеблішмент сьогоднішній, пробує звинувачувати у  всіх гріхах, різні провокації роблять. Саме страшне, що ми зараз бачимо спроби провокації проти міста. Оце мене вже починає хвилювати.

Павел Шеремет: О провокациях против Львова мы поговорим буквально через несколько минут. Сергей Лещенко, депутат Верховной Рады и руководители  партии «Демократический альянс» объявили о создании новой партии. С Михаилом Саакашвили, без Михаила Саакашвили, но они будут формировать новую либеральную партию против коррупции. Как вы считаете, эта новая партия будет претендовать на тот же электорат, что и «Самопомощь»? И каковы шансы и перспективы этой партии, условно ее пока назовем Саакашвили-Лещенко-ДемАльянс?

Андрей Садовой: Мені важко сказати, тому що я займаюсь «Самопоміччю» і я менше часу витрачаю на думальні  процеси стосовно інших партій. Буде ще одна партія в Україні. Їх здається зараз вже 300. Кожен має шанс, нехай пробують. Я вірю в той день, коли в нас лишаться, можливо, 3-4-5 партій, сильних потужних ідеологічних, які будуть готові брати відповідальність за країну. До цього важко дійти, тому що ще раз наголошую, цей принцип «олігархії», який був закладений у фундамент нашої держави ще в 90-х роках є домінантою і сьогодні.

Павел Шеремет: Может быть вам объединиться с Саакашили? Может вам пригласить Лещенко, Мустафу в свою партию?

Андрей Садовой: Ви знаєте, ми мали з ними розмову перед виборами до парламенту стосовно спільної участі. Я їм сказав, що, на моє глибоке переконання, вони мають бути дуже фаховими журналістами щоб далі робити свою роботу. Я не знаю, чи вони сьогодні через 2 роки можуть сказати, що їм подобається те, що вони роблять. Вони є більше журналістами і ми це бачимо в їхній діяльності. Стосовно Саакашвілі, це людина, яка може багато привнести для нашої держави, але йому треба давати правильні можливості для цього. З одної сторони, йому дали можливість бути керівником області, з другої сторони, це не підтримали жодним фінансовим ресурсом. І він опинився в дуже великій розтяжці. Я думаю, що ним пробують зігріти вогонь в якомусь помешканні і це не правильно. Його унікальний досвід треба задіювати, і якщо він вирішить піти в українську політику, я думаю ми однозначно будемо доповнювати і помагати один одному.

Павел Шеремет: Напомню вам, что мы беседуем с мэром Львова, Андреем Садовым. Говорим о важных политических событиях, которые происходят в последнее время в Украине. Важная, неприятная история для вас – мусор. Годами накапливались горы мусора под. Львовом. Но, так случилось, что тепер там пожар, погибли люди, обвалы…. Когда мы в первой части нашого розговора говорили о том, что вы двигаетесь в своей политической карьере как сапер или как минер по заминированному полю, или как человек по тонкому весеннему льду, что каждый шаг может оказатися роковым. Так и сейчас, вроде все у вас хорошо и вдруг, этот мусорный скандал, и кажется, что все валится и ваша карьера под угрозой.

Андрей Садовой: Дякую за ваше запитання. Треба бути собою і робити там, де ти можеш щось зробити. Сьогодні, коли минув місяць з того дня, коли підпалили львівський полігон, я краще розумію, які люди ставили цілі. Ціль була дуже проста: підпалити полігон, унеможливити вивіз сміття з міста, а місто продукує орієнтовно десь 700 тонн,  завалити Львів сміттям і сказати : «бачите, Садовий поганий господар, нічого з того не вийшло…» Ця провокація провалилася, тому що Львів був чистим і охайним і він є сьогодні і буде завжди. Але я побачив шалену протидію, коли державний апарат, власне, стояв збоку, спостерігав і не допомагав. Я побачив методи 91 року, це є рекіт.

Павел Шеремет: Как не помогал? Президент провел совещание, сказал направить всякие силы, президент активно учавствовал в этом «мусорном скандале» или в этом «мусорном аппокалипсисе».

Андрей Садовой: Ви дуже красиво говорите... Я думаю, з часом ми будемо мати більше інформації. Сьогодні для мене важливо, щоб був порядок, щоб була чистота і це унікальна можливість побачити «хто є хто». В українській політиці ще ніколи не використовували технології, такі як застосували до нас, коли пробують бити по Садовому, але насправді б’ють по місту. Це є цинічно і підло. Люди, які це задумали, вони отримують сторицею. Мені буде сумно на них дивитися через деякий період, тому що в політиці, рано чи пізно, все тайне стає явним. Воно все вилазить наверх

Павел Шеремет: Если президент не помогает вам, то получается, что Виталий Кличко помогает вам, если вы везете мусор за 500 км. перерабатывать в Киев?

Андрей Садовой: Віталій Кличко, дійсно, виявився людиною слова, і він дав можливість невеликий об’єм, 200 тонн, кожного дня завозити на завод по переробці в Києві. Щоб ви розуміли це капля в морі для Києва. Київ продукує в день приблизно 3 тис. тонн. Але що саме цікаве: тільки ми почали це робити сотні ботів почали закидувати інформаційний інтернет простір різними повідомленнями, брудом. А це ж все чітко відслідковується, тобто наші опоненти цього не передбачили, тому що сценарії були намальовані, їх треба буде виконувати. Знаєте, це все мине, як минає спека і дощ. Треба просто приймати адекватні рішення. В мене є амбіція: збудувати у Львові самий сучасний комплекс по переробці відходів і показати приклад для всієї України. Питання вторинних відходів це одна з тих проблем, про яку ми чомусь не говоримо в нашій державі.

Павел Шеремет: Ведь это займет месяцы и годы.

Андрей Садовой: Ні, я думаю це буде десь до півтора року. Ми маємо домовленість з Європейським інвестиційним банком, який готовий виділяти дуже велику суму на це. Це та домовленість, яка почала ще 3 роки назад і ми цей час готували документи. Це є життя. Слухайте, декілька відсотків нашої країни під сміттям. Ми маємо 6400 полігонів в нашій державі. Така сама ситуація є в кожному місті нашої держави, просто ніде ніхто не палив сміттєсвалки, а в нас у Львові це застосували.

Павел Шеремет: Не было счастье, да несчастье помогло, как раз тот случай. Но пока вы вынуждены возить мусор в разные города, за 500 км. вы везете 200 тонн в Киев, это «золотой мусор». Я представляю, как вы дорожите своей репутацией, если вы готовы сталько денег тратить на борьбу с мусором.

Андрей Садовой: Для мене важливим є безпека городян. Ми зараз закінчуємо проект по рекультивації нашого полігону і, думаю, все стане на свої місця, ми будемо нормально працювати. Ще раз наголошую: хто би що проти нас не планував, воно вернеться для них боком. На кожний їхній «ходік» є наша тверда позиція, і ми всі ці їхні палички, які вони вставляють нам в колеса, перемелемо.

Павел Шеремет: Не ожидал от вас таких резких слов и сегодня, и в других интервью. Раньше всегда, и с президентом Януковичем, и с премьером Тимошенко, и с президентом Ющенко, вы старались как-то так мягко находить компромисс. А сейчас как-то выхватили шашку и жестко комментируете. Все же понимают, что вы обращаетесь к президенту Порошенко, а не куда-то там, в космос.

Андрей Садовой: Я ніколи перший удар не наношу, принципово. В мене завжди були достатньо якісні  відносини з керівниками держави в інтересах громади міста Львова. Я маю велику надію, що президент Порошенко зрозуміє своє покликання і свою відповідальність: служити українцям. Тому що чим більшу посаду людина має, тим більше можливостей вона має. Але служити кожному українцю персонально, помагати вирішувати його проблеми, помагати вирішувати проблеми країни, а не думати про політичні перспективи завтрашнього дня. Я би дуже хотів, щоб Порошенко почав ставати державним діячем, щоб він мислив категоріями нації, 20-50 років наперед, а не точковими моментами, що кому вигідно чи не вигідно. Я оптиміст, я вірю в добро.

Павел Шеремет: Ох, как они вас разозлили, я смотрю…

Андрей Садовой: Ви знаєте, я сьогодні дуже добрий, дуже лояльний, чесно вам скажу

Павел Шеремет: Может это не президент, не центральная власть, может быть это ваши враги здесь в регионе, в городе? У вас же много врагов, «Свобода», радикалы, какие-то другие политики, бизнесмены, организации…

Андрей Садовой:  Насправді, вони сьогодні э виконавцями тих чи інших рішень, їх наймають, свідомо чи несвідомо. Це все дрібниці,  це все мине. Знаєте, за 760 років місто Львів мав дуже непрості періоди свого життя, але він завжди з них виходив і так є сьогодні, і так буде завтра. Сьогодні ми розуміємо свою відповідальність в українській державі, тому що ми хочемо, щоб вона була успішна.

Павел Шеремет: Была еще непонятная ситуация с Нацгвардией. Вы сказали, что президент послал Нацгвардию, в тот конфликтный день, когда радикалы штурмовали мэрию. Аваков опубликовал ваше письмо, в котором вы просите выделить Нацгвардию для охраны мерии. Кто прав, кто не прав, где правда?

Андрей Садовой: Я дійсно скерував Авакову листа, цей лист я скерував вже після подій на сесії міської ради. В цьому листі я просив його забезпечити охорону трьома-чотирьма нацгвардійцями, щоб ви розуміли. Пан Аваков це прекрасно знає. Стосовно цієї великої потуги, яка була застосована у Львові: тільки одна людина може приймати рішення стосовно застосування Нацгвардіїї, це президент нашої держави. Він був в курсі, просто можливо його також підставили тут. Знаєте, коли треба задіяти 10 людей, а вони задіють 200 – це повний абсурд і це діє проти  самої справи. Дійсно, була планована провокація. Вона не була реалізована в тому об’ємі, якому хотілося людям: хотілося, щоб була кров, цього не було. Я думаю це буде велика шкода для всіх: і для силовиків в першу чергу, тому що вони наперед аналізували ситуацію і не допускали нічого подібного.

Павел Шеремет: Я помню еще 9 мая были в центре Львова столкновения, не связанные с ветеранами.  С ветеранами, кстати, вот уже который год проходит все четко и спокойно. Были столкновения радикалов и полиции вокруг памятника писателю Тудору. Сегодня шел на интервью к вам стоит до сих пор этот памятник, правда облит красной краской.

Андрей Садовой: Ви знаєте, провокації у Львові, як правило плануються заздалегідь. Ви згадали події 9 травня, це було багато років тому назад. Дуже цікава картина: тоді у Львові був день міста і буквально 5 хвилин тривав цей перформанс, коли стояло 20 російських телеканалів, коли автобусами, фірми яка належить колишньому свободівцю, завезли комуністів, вони вийшли, від ними відбулася трихвилинна потасовка, російські телеканали це зазняли і це пішло на багато країн світу в ефір, тобто була створена спеціальна провокація. По Тудору, це взагалі низько воювати з монументом, який давно стоїть у Львові, до нього не було якихось критичних зауважень

Павел Шеремет: А как же декоммунизация?

Андрей Садовой: Він не має відношення до декомунізації. Ми вивчили думку і історичного факультету університету, і архітектурного факультету львівської політехніки, Католицького університету, і  цей монумент буде перенесений в один з музеїв нашого міста, а ця площа буде великим громадським простором, який буде в цьому році об лаштований

Павел Шеремет: Напоминаю, что мы разговариваем с мэром Львова, Андреем Садовым, и у нас осталась четвертая часть нашого напряженого интересного розговора. Во время «Альфа джаз фестиваля» была еще такая экспертная конференция: умные люди, политики, журналисты, эксперты, собирались и обсуждали, что же делать с Украиной. Вел эту встречу Святослав Вакарчук, выступал на этой встречи и Андрей Садовой тоже. Там задавали вопросы экспертам и они голосовали. Я сейчас хочу эти вопросы задать непосредственно мэру Львова, Андрею Садовому. В чем главная причина проблем в Украине: слишком долго она была в составе коммунистического Советского Союза, Москва до сих пор принимает все основные решения, сталинский геноцид причина всех проблем, не повезло с лидерами украинцам или слишком слабая помощь Евросоюза?

Андрей Садовой: Я думаю, що відсутність досвіду державного управління, тому що ми ніколи немали досвіду держави. В наступному році ми будемо  святкувати століття Української Народної Республіки, яка не відбулася. Для мене дуже важливо, щоб відбулася сьогоднішня держава. Всі фактори є важливі, але найважливіше, що ми повинні зрозуміти, що ніякий Захід, ніхто нам не допоможе. Ми повинні самі навести лад в нашому будинку, в нашій країні, і тоді нам всі будуть помагати, тому що кому потрібна хвора, згорблена Україна. Потрібна красива мужня процвітаюча і таку з радістю приймуть до Европейського Союзу, до будь якої об’єднаної структури. Наша сила в нас самих, світ належить до сильних

Павел Шеремет: Прям как стихотворение вы прочитали. Еще один вопрос, который задавали экспертам: что Украина должна сделать, чтобы не потерять свой исторический шанс и несколько вариантов ответов предлагали: победить коррупцию, оживить любой ценой экономику, сменить политическую систему, разорвать связь политиков с олигархами или найти сильного лидера стране. Какой ваш вариант?

Андрей Садовой: Мій варіант, можливо, інший: я б найбільшею статею українського бюджету  зробив податки на освіту і науку. Якщо ти маєш мудрих освічених людей, ти зможеш побороти і корупцію, ти зможеш виховати якісного лідера, і навести лад в нашій країні. Подивіться, будь ласка, на бюджет Туреччини, Німеччини, Японіїї, який відсоток бюджету займає освіта і наука. В нас, чомусь, про це забули, і трагедія, коли мудрі люди покидають країну. Так, вчитися треба там, де найкраща освіта, але створювати потім умови, щоб вони потім тут працювали на благо нашої держави, тому що завжди меншість приймає рішення, але інтелектуально-освідчена меншість.

Павел Шеремет: Еще один вопрос, который задавали експертам на этой конференции во Львове: на какой сильной стороне мы можем построить сильную Украину, т.е. на что мы должны опереться, чтобы построить сильную Украину и было несколько вариантов ответа: образовательный потенциал, ценности и культура людей, географическое положение, природные ресурсы или промышленный потенциал Советских времен?

Андрей Садовой: Однозначно, це освіта і моральні цінності. Подивіться, будь ласка, дві тисячі років, Древній Рим, вони мали архітектуру, устрій, державу. Все згинуло, тому що пропала мораль, це дуже важливий чинник. Без освіти і науки нічого не  можливо зробити.

Павел Шеремет: Еще одининтересный провокационный вопрос, как вы любите: почему жертвы на Майдане  не сменили украинскую политическую элиту? И несколько вариантов предложили: негативный выбор сформировал критическую массу негодяев в стране; в бедной стране коррупция неизбежна; коррупционеров объединяют деньги, а чесных людей легко между собой поссорить; безнаказанность; или старая элита переграла молодых активистов. Почему, на ваш взгляд, жертвы Майдана не повиляли на политическую элиту в Украине?

Андрей Садовой: Ви знаєте, ми завжди у всіх бідах шукаємо крайніх. Поки ми, українці, не почнемо всю відповідальність класти на себе, нічого не поміняється. Якщо ж проблема в сім’ї, винуватий батько родини. Якщо є проблема на підприємстві-винуватий керівник. Якщо є проблема у місті-винуватий мер. Якщо є проблема в країні-винувата перша особа. Якщо це відчуття відповідальності буде в кожного з нас, все поміняється. Я хочу навести один цікавий приклад: нам часто пропонують брати до уваги успіх Німеччини, успішної країни, німці дуже працездатні. Є таке місто Мюнхен, його заснували монахи. Коли монахи щось робили, вони це робили досконало. Знаєте чому? Тому що, коли вони пекли хліб, то вони пекли його такої якості, що його буде їсти Ісус Христос, якщо шили взуття, то такої якості, що його буде носити Ісус Христос. Коли сьогодні німці роблять БМВ, вони її роблять такої якості, що на цій машині буде їхати Ісус Христос. Якщо кожен з нас, кожну дію в своєму житті так, якби це був останній шанс, віддаватись на 100%, тоді буде результат.

Павел Шеремет: Вы сказали, выступая на конференции, что нужно делать как в последний раз, нужно действовать, как будто живеш последний день, как будто ты мэр в последний день. Мне очень понравилось это ваше выступление, короткое эмоциональное. Я даже написал: вот посмотрите, мэр Львова все призывает делать как в последний раз, потому что не будет потом шанса переделать. И это вызвало у многих насмешку, все стали говорить: если как в последний день, так надо выносить мебель, выносить ценности из мэрии, из вашого предприятия, из дома… Если последний день, так надо пить, гулять. Не все поняли ваш посыл.

Андрей Садовой: Це є цікаве життя сьогодні. Насправді, воно є набагато коротше, ніж хтось думає. Я пригадую мудрі слова одного з наших колишніх президентів, який говорив: слухайте, завтра мене покличе Святий Петро, що я йому скажу на тих воротах? Давайте будемо думати про це, давайте будемо думати про мораль. Насправді, божа ласка і віра в бога дає неймовірні сили. Деколи ти думаєш, що все, ти не маєш сил, все знищено,  але сили дає тільки Господь Бог. Людина занадто слабка. Кожну добру справу, яку ти робиш, її завершує Бог. Треба вірити в себе, треба вірити в людей. Мій рецепт успіху дуже простий: багато працювати, вірити в Бога  і любити людей. Я вас всіх люблю.

Павел Шеремет: Спасибо вам за добрые слова. Еще буквально есть у нас пару минут. Много пессимистов, люди говорят, что мир устал от Украины, Европа устала от Украины, некоторые эксперты говорят, что сами украинцы устали от Украины, от того, что два года прошло после революции и ничего не изменилось. Оптимисты говорят: нет, много же все-таки сделали, Украина уже не та, что была до Майдана. Вы как считаете, что победит: усталость или все-таки какая-то энергия движения вперед?

Андрей Садовой: Я вірю в Україну і вірю, що ми будемо успішною країною. Я дуже багато спілкуюся з різними людьми, я бачу потенціал нашої держави. Можливо він сьогодні не до кінця видимий, але оце нове, воно завжди буде перемагати і завжди буде домінувати. Я це можу впродовж свого життя побачити, були дуже складні ситуації, але ми завжди з честю і гідністю з них виходили. Я це бачу по місту, яким я керую, в якому стану я його прийняв 10 років назад і які гігантські справи ми зробили. Якщо говорити про Україну, так, можливо, багато речей були неправильними, багато було помилок. Але в Україні народжуються мудрі талановиті люди, і я буду робити, щоб моя країна мала шанс, тому що в мене ростуть малі діти. Взагалі, я великий романтик, але романтизм я поєдную з великою працездатністю і всім вам того бажаю: працюйте, робіть, говоріть, що я зробив, що я можу зробити. Коли ти міняєш себе, світ міняється навколо тебе. Давайте міняти один одного, себе міняти, давайте міняти цю країну, але, друзі мої, тільки важкою працею. Інших рецептів успіху немає.

Павел Шеремет: Мэр Львова, Андрей Садовой, был у нас сегодня в эфире. Мы говорили о серьезных политических вызовах, которые сейчас стоят и перед ним, и перед Львовом, и перед партией «Самопомощь», и перед страной. Десятки тысяч туристов оккупировали центр Львова. Я здесь был несколько дней, встретил огромное количество приветливых людей, бандеровцев не встретил. Приезжайте во Львов, наслаждайтесь этой жемчужиной Украины. Всего вам доброго. Прорвемся!