Павел Розенко. Фото: Радио Вести

Валерий Калныш: Это программа «Постфактум» и я начну эту часть с цитаты: «Відмова від російського газу це не повернення до кізяків і дрів. Газозаміщення, відмова від россійського газу – це використання альтернативних джерел енергії». По-моему, никто так доступно еще не объяснял необходимость и диверсификацию поставок газа и необходимость использования возобновляемых источников энергии. Эта цитата принадлежит вице-премьеру Павлу Розенко. Он у нас в студии, добрый день!

Павел Розенко: Вітаю вас, добрий день!

Валерий Калныш: Как вы думаете, вас услышали и поняли на самом деле, что имеет в виду под энергосбережением украинское правительство?

Павел Розенко: У зв’язку з тим, що різноманітні мої фрази навколо цього питання крутять щонайменше два останніх місяці, то першими, хто мене почули, то безумовно, газове російське люббі, яке сформувався у нас в українській політиці протягом останніх 25 років. За цей час у нас виникли цілі газові королі і королеви на цьому фронті. Ми чудово розуміємо, що є певні політичні сили  за рахунок газових російських коштів фінансувалися в Україні. Якраз мою тезу про необхідність відмови від російського газу і створення незалежної енергетичної держави України,  першими почули вони і почали перекручувати слова. Почали людей жахати: уряд чи Розенко закликає людей переходити на кізякі і на дрова. Почали навколо цього цілу піар-компанію, основною метою якої є, насправді, за, так званою, турботою про звичайних громадян, не дати Україні злізти з енергетичної незалежності від РФ і продовжити тримати Україну на російській газовій голці. Тепер очевидно, що я дуже хотів би, щоб мене почуло все суспільство, всі громадяни України. Основний меседж мій полягає в тому, що газозаміщення – це не повернення назад до «кізяків і дрів», не треба цим лякати українське суспільство. Газозаміщення - це крок вперед, той крок, який робить сьогодні все європейське співтовариство. Правильно було сказано про те, що, це, в першу чергу, використання джерела відновлювання енергії і безумовно, використання альтернативних видів енергії в Україні, що дасть нам можливість, врешті-решт, вперше за 25 років української незалежності стати справді незалежною державою.

Валерий Калныш: «Зеленая энергетика», каковы ее перспективы в Украине? Насколько я помню,  «зеленый тариф» сейчас самый дорогой.

Павел Розенко: Не хочу сказати, що він самий дорогий. Він є справедливий. Можна було казати про те, що, навпаки, 3-4 роки тому він був невиправдано занижений. Але, мова іде про те, що на сьогоднішній день, нинішній склад уряду і, думаю, що нинішня влада в цілому, буде тою владою, яка справді взяла курс на реальне енергозбереження, на створення справді незалежного повного енергетичного циклу і відмови від використання зовнішніх джерел енергії, в першу чергу, зовнішнього газу. Ми будемо робити все для того, щоб ідти двома шляхами.  Що нам треба зробити, для того, щоб відмовитися від, скажем так, закупівлі російського газу раз назавжди. Перше: це збільшувати видуботок власного газу. Друге: це комплексна і потужна програма енергозбереження. В цих двох напрямках ми і будемо працювати.

Валерий Калныш: Павел Валерьевич, вы произнесли слово «справедливость». Являются ли справедливими нынешние тарифы в Украине, где население не настолько богато и не настолько зажиточно, чтобы оплачивать их в полной мере?

Павел Розенко: Це питання доволі дискутивно і навколо питання щодо підняття тарифів зокрема, які відбувалися в минулому році, при минулому уряді, і в нинішній період, були дуже серйозні дискусії. Якраз моє завдання, як спочатку міністра соціальної політики, а зараз вже віце-прем’єра, який керує це питання, щоб система соціального захисту була  побудована самим справедливим чином, щоб від підняття цін на газ і, як наслідок, на житлово-комунальні послуги, люди, які не можуть собі цього дозволити, були найбільше захищені. Саме тому рік тому ми провели досить масштабну реформу системи субсидій. Так, про неї експерти, фахівці, сперечаються до цього часу, але з точки зору соціального захисту населення…Послухайте, 5.5 млн. українських родин сьогодні отримують субсидії, середній розмір субсидії в пікі опалювального сезону коливався від 1200 до 1400 грн. Це означає, що кожна українська родина, яка отримує субсидію в середньому отримувала 1400 грн. в місяць для покриття цього «ефекту від підвищення цін». На мій погляд, система субсидій все-таки спрацювала і це є досягненням в принципі і попереднього уряду. Я думаю, що ми будемо і далі вдосконалення цієї системи, вона не буде стояти на місті. Я про це говорив неодноразово: система субсидій не є «нон-грата», вона буде трансформуватися і модернізуватися.

Валерий Калныш: Деньги, которые идут на компенсации, на дотации, они ведь откуда-то должны браться. Насколько я понимаю, они берутся из средств налогоплательщиков, просто мы их как-то перераспределяем. Достаточно ли условий для развития бизнеса, для наполнения госбюджета. Не считаете ли вы необходимым каким-то образом облегчить жизнь тем людям, которые не пользуются субсидиями, а те, кто дает деньги на эти субсидии?

Павел Розенко: Однозначно можу підписатися під кожним вашим словом, я навіть говорив би про це питання не стільки з точки зору існування системи субсидій, адже впринципі кошти на субсидії вони беруться в основному з ренти, яка накладається на газовидобувні підприємства, коли їм встановлена теж висока закупівельна ціна на газ і оцей,так званий прибуток, досить великий, який вони отримають, частина, через ренту, повертається в державний бюджет України. Я би про цю проблему говорив в контексті існування пенсійної системи і пенсійного фонду України. Якраз Пенсійний Фонд напряму отримує кошти від нас як платників податків, кошти від економіки, від економічного розвитку, від заробітних плат в Україні, легальних заробітних плат. На сьогоднішній день ми не просто декларуємо принципи спрощення ведення бізнесу чи легалізація економіки, про яке вже говорить не одне покоління політиків, ми вже певні кроки здійснили. Все-таки крок на зниження ЄСВ, з 40 до 22%, які були здійснені з 1 січня 2016 року. Це не єдиний крок, який треба зробити, але все-таки це реальний крок влади назустріч бізнесу і тим людям, які можуть створювати самостійно робочі місця і створювати легальну економіку і збільшувати доходи державного бюджету України в тому числі. Це якраз крок спрямований назустріч бізнесу і ми очікуємо, що бізнес, економіка зробить такий же крок назустріч не владі, не Кабінету Міністрів України, а нашим співгромадянам, щоб ми змогли поступово підвищувати рівень життя в країні.

Валерий Калныш: Я слышал такое мнение, что этим снижением Единого Социального Взноса, выразил обеспокоенность Международный Валютный Фонд. Сейчас пересматриваются условия меморандума, условия получения нового транша от МВФ. Допускаете ли вы, что Украина, возможно под давленим МВФ, откажется от этого снижения ЕСВ?

Павел Розенко: Чи були застереження МВФ? Очевидно, що були. Також були застереження від багатьох фахівців і експертів, які говорили про те, що різке зниження ЄСВ не дасть того ефекту, в першу чергу для легалізації, на які ми розраховуємо. Незважаючи на ці загрози, на ці перестороги, уряд все-таки зробив цей крок. Ми свідомо пішли на цей крок. Ми знаємо і розуміємо всі ризики від того кроку.

Валерий Калныш: Вы не будете от него отказываться?

Павел Розенко: Ми сьогодні чітко говоримо про те, що  уряд взяв курс на зниження тиску на бізнес в усіх спроявах цієї ситуації: як зниження податкового тиску, так зниження фіскального, перевіряючого, регуляторного тиску на бізнес. Ми не будемо ставити питання про збільшення ставки ЄСВ в найближчій перспективі.

Валерий Калныш: это программа «Постфактум», у нас в студии вице-премьер министр Укаины, Павел Розенко. Про пенсионную систему я чуть-чуть издалека зайду. На этой неделе в Верховной Раде было зарегистрировано постановление о вашей отставке. Как вы к этому относитесь исходя из того, что один из авторов этого проекта постановления, госпожа Денисова, глава профильного комитета, и если не ошибаюсь, представитель парламентского большинства?

Павел Розенко: Знаєте, я взагалі не хотів би, щоб ми витрачали час нашого дорогоцінного ефіру на коментування піар акції окремих народних депутатів України. Група народних депутатів України вирішила, що  про них забуло суспільство, що про них забули засоби масової інформації і вирішили пропіаритися на питанні, не проведенні реформ в Україні, а на зведенні рахунків із конкретними персоналіями в Уряді. В верховній Раді вже зареєстровано декілька постанов про звільнення членів Кабінету Міністрів уже нинішнього уряду. Я до цього питання ставлюся абсолютно спокійно.

Валерий Калныш: Вы читали пояснительную записку?

Павел Розенко: Да, я чітко читав пояснювальну записку, бо мені самому було цікаво, які до мене претензії. Я хочу сказати одне: те, що там написано, це є «бред сивой кобылы», як казали класикі. Не те що повністю не відповідає дійсності, але за вуха притягнуті факти, вигадані мої якісь тези, слова, які я ніколи не говорив. Короче, повна маніпуляція і маячня.

Валерий  Калныш: Давайте я процитирую: «Також пан Розенко П.В. у своїх публічних виступах та інтерв’ю вів пропагандистську діяльність стосовно вимушено переміщених осіб, визначивши, що він бореться з шахраями та збоченцями шляхом зупинки виплат переселенцям. Таким чином, пан Розенко П.В. прирівняв вимушено переміщених осіб к шахраям та розпочав політику дескримінаціі, а також перевищів свої повноваження, вирішивши перебрати на себе правоохоронні функціі та карати недоведені злочини зупинкою виплат».

Павел Розенко: Особливо мені сподобалось слово «збоченці», що я борюсь нещадно із збоченцями. Ця фраза була настільки феноменальна, що люди напевно, коли писали цю фразу, вони просто не розуміли терміну цього слова, а це ще раз підтверджує той факт, що…мені навіть коментувати цей факт смішно і несерйозно. Я думаю, що вони самі не читали, що вони там попідписували. Мені, чесно кажучи, соромно було б такі фрази навіть коментувати. Я просто хочу сказати, що мова іде про наступне: уряд у своїх діях говорить про те, і всю державну політику проводить щодо підтримки і соціального захисту справжніх переселенців, тих людей, які втратили все, які через військові дії, через окупацію¸ через агресію РФ, втратили житло, роботу, засоби для існування. Саме тих переселенців ми підтримуємо, підтримували і будемо підтримувати завжди. Це була моя позиція однозначна і в попередньому складі уряду і в нинішньому. Єдине, проти чого ми боролися і я буду боротися надалі, ми з Службою Безпеки України справді робимо цю роботу, ми будемо боротися з фейковими переселенцями.

Валерий Калныш: Таких много?

Павел  Розенко: Так, і з тими людьми, які набудували схеми, прикриваючись горем людей, які пооформлювали соціальні допомоги, пенсії, на фіктивних людей. З цим ми будемо жорстко боротися і ми не допустимо, щоб кошти державного бюджету України чи пенсійного фонду України в той чи інший спосіб ставали джерелом фінансування тероризму на окупованих територіях. Тому ця позиція чітка і принципова. Ми не можемо дозволити собі платити пенсії людям, які із зброєю в руках воюють проти України. Ми говоримо: всі переселенці, люди, які переїхали на територію України, проживають тут, отримають від держави всю необхідну допомогу, всі соціальні послуги. Люди, які залишились на окупованій території, ми чудово розуміємо, що там стан «гуманітарної катастрофи», але виконати перед ними всі соціальні зобов’язання ми зможемо лише після того як відновиться територіальна цілісність України, будуть виконані Мінські угоди, там відновиться діяльність української влади і, безумовно, всі соціальні зобов’язання  тоді перед цими людьми тоді ми виконаємо.

Валерий Калныш: Вы сказали много таких людей, можно примерно хотя бы оценить ущерб государственного бюджета от подобных фиктивных схем. Сколько людей, которые , по вашему мнению, не должны получать эту социальную помощь, ее получают?

Павел Розенко: Дивіться, на сьогоднішній день Міністерством Соціальної Політики, зареєстровано приблизно 1 млн 740 тис. переселенців, які отримали відповідні довідки. За даними ООН і моніторингів, які вони проводять, вони дають дані, що на території України, підконтрольній українській владі, проживають приблизно 800-900 тисяч переселенців. Нещодавно я, до речі, чув висловлювання глави донецької військової цивільної адміністрації, пана Жебрівського. Він сказав, що лише 25 чи 30% реальні переселенці. У нас є конкретні цифри, зокрема, чому піднялася ця хвиля навколо перекручування моїх слів. Півроку тому ми почали досить серйозну компанію спільно з СБУ, адже це єдиний орган разом з державною міграційною службою, з органами Міністерства внутрішніх справ, які можуть подавати відповідні подання про припинення соціальних виплат. Нам СБУ передала на розгляд в соціальний орган списки на, приблизно, 450 тисяч переселенців, які за їхніми даними не є переселенцями і не мають права ні на соціальні, ні на пенсійні виплати. Ми одразу почали перевірку цієї інформації і за її наслідками ми сьогодні відновили із цих 450 тисяч виплату приблизно 80 тисяч людей. Ми можемо зрозуміти, що із 450 тисяч списків, які подала нам СБУ, 370 тисяч людей, які були фіктивними, отримуючи допомоги або отримували допомогу, м’яко кажучи, в незаконний спосіб. Масштаби колосальні. Ми перекрили фінансові потоки, які обчислюються міліардами гривень бюджету пенсійного фонду України. Безумовно, кріміналітет і структури, які організовували ці схеми, втратили міліардні прибутки. Тому оця хвиля, яка сьогодні викатується проти уряду, проти мене персонально, безумовно вуха стирчать тих кримінальних структур, які втратили поле для маніпуляції, реальні ресурси, а також міліарди коштів, які осідали не в кишенях простих переселенців, а в кишенях злочинців і в тому числі частково переправлялися на окуповану територію. Я можу сказати лише одне: справжнім переселенцям нема чого боятися, їх держава захищає. А злочинцям і різного рода терористам э чого боятися. Тому наша діяльність якраз спрямована на перекриття злочинних потоків, а не проти переселенців жодним чином.

Валерий Калныш:  Давайте перейдем уже к пенсиям. Пенсионный фонд. Когда слышишь от министра социальной политики Ревы о 144 миллиардной дыре Пенсионного Фонда становится несколько «лячно». Что эта цифра означает для конкретных пенсионеров, для людей, которые получают эти выплаты из Пенсионного Фонда?

Павел Розенко: Цифра означає те, що вона була абсолютно прогнозована. Вона велика і показує непростий стан Пенсійного Фонду України. Ця цифра закладена в державному бюджеті України як покриття витрат Пенсійному Фонду України. Державний бюджет України ухвалювався ще в грудні минулого року. Для звичайної людини ми говоримо наступні речі: ситуація в Пенсійному Фонді є непростою, але тим не менше, ніякої катастрофи в Пенсійному Фонді ми не допустимо, ніякої кризи Пенсійного Фонду не буде. Всі пенсіонери вчасно і в повному обсязі отримають всі свої виплати. Для цього фінансування  в державному бюджеті та Пенсійному Фонді  є на сто відсотків, більше того, люди отримають не просто свої поточні виплати, а відбудеться наступне підвищення мінімального розміру пенсійних виплат з 1 грудня 2016 року і воно буде приблизно на 10 відсотків.

Валерий Калныш: Вы как относитесь к повышению пенсионного возраста?

Павел Розенко: Я відношусь абсолютно прагматично, не популістично: люди цього не зрозуміють, люди цього не сприймають, Верховна Рада за це не проголосує. Я чітко говорю про те, що коли ми кидаємо якесь гасло, ми повинні прогнозувати, що воно дасть. Що дасть підвищення пенсійного віку? Я як фахівець можу чітко сказати: так, воно дасть певну економію ресурсу, але глобального скорочення дефіциту Пенсійного Фонду через підвищення пенсійного віку не буде. В глобальному значенні, окрім скорочення соціальних прав громадян, цей захід підвищення пенсійного віку не дасть нічого. Свіжий приклад: у нас же вже підвищувався пенсійний вік через пенсійну реформу Януковіча-Азарова-Тігібко, яка була проведена в 2011 році. Ми ж бачили, коли на 5 років підвищили пенсійний вік для жінок  і на 10 років підвищили страховий стаж. Тоді був дефіцит бюджету Пенсійного Фонду, або дотація бюджету Пенсійного Фонду приблизно, якщо я не помиляюсь, на рівні 50 міліардів. Сьогодні, після підвищення пенсійного віку, 145 міліардів. Дефіцит бюджету Пенсійного Фонду після підвищення  пенсійного  віку для жінок не лише не зменшився, він збільшився. Проблема не в питанні: коли виходити на пенсію, в 60 чи в 65 років. Проблема Пенсійного Фонду находиться зовсім в інших координатах. Тому ми говоримо сьогодні, в тому числі в діалозі з МВФ, що скорочення дефіциту бюджету Пенсійного Фонду лежить не в питанні зміни формули, зміни параметрів пенсійної системи, подальшому звуження прав пенсіонерів… Мені здається це вже не той шлях. Зменшення дефіциту бюджету лежить в першу чергу через збільшення доходів Пенсійного Фонду України. От над цим уряд якраз буде зараз дуже щільно працювати.

Валерий Калныш: Смотрите, история с повышением пенсионного возраста, во-первых, это глобальная история, она касается всего мира. Скажем, Япония уже просчитала то, что загрузка настолько велика, население стремительно стареет, что надо повышать пенсионный возраст. Мы не говорим про какую-то сиюминутную, пусть даже в контектсе 5-10 лет, историю. Мы говорим о том, что население стареет, рождаемость не повышается. Кстати сколько в Украине работающих людей обслуживает одного пенсионера?

Павел Розенко: Я би сказав не работаючих людей, а тих, які платять внески в Пенсійний Фонд, це приблизно на рівні 12-12,5 млн. людей при такій же кількості, приблизно, пенсіонерів.

Валерий Калныш: Один к одному. Так вот, может быть все-таки задуматься над повышением пенсионного возраста или второй путь, как я вижу, поскольку население будет дальше стареть, нагрузка будет увеличиваться на работающих людей, то каким-то образом эта нагрузка будет выглядеть в том,  что будут повышаться для них налоги, какие-то отчисления и прочее. Или это вообще не нашем горизонте, мы как-то об этом особо не задумываемся?

Павел Розенко: Ви задали правильне питання: скільки у нас працюючих пенсіонерів? Я відразу вас поправив: тих людей, які сплачують внески. Між цими двома термінами є велика різниця, як мінімум 6 млн. людей. У нас приблизно сьогодні за різними оцінками від 17 до 18 млн. людей є працюючими, знаходяться в працездатному віці і мають роботу, сплачують кошти в Пенсійний Фонд 12 млн. пенсіонерів. Це питання як тіньової економіки, так і вдосконалення чинного законодавства с точки зору розширення переліку людей, які сплачують ЄСВ, в тому числі в повному обсязі . У нас сьогодні не така система: людина сплачує внески чи не сплачує внески, працює легально чи не легально, в 60 років вона приходить до Пенсійного Фонду України і вимагає пенсію. Сьогодні ми будемо змінювати цей підхід з точки зору того, що все таки, з одного боку, ми будемо робити кроки назустріч бізнесу, щоб була зацікавленість легалізувати робочі місця і сплачувати легально внески і діяти в правовому полі держави, захищаючи права працівника як коли він працює, так і коли він виходить  на пенсію.  З іншого боку, ми будемо розширювати базу тих людей, на яких будуть розповсюджуватися певні пенсійні внески. Друге питання: я все-таки є  прихильником запровадження накопичувальної системи, де буде абсолютно чіткий принцип: ти будеш отримувати пенсію лише в тому обсязі як ти накопичив протягом свого життя. Рано чи пізно ми прийдемо до такої ситуації, що із солідарного рівня, майбутні категорії пенсіонерів будуть отримувати певну соціальну гарантію від держави, яка дасть можливість, умовно кажучи, півтора чи два прожиточних мінімума. Все інше людина повинна сама через свої внески отримувати з накопичувальної системи.

Валерий Калныш: Когда я это слышу, первое чувство, которое у меня возникает, это страх. Страх, потому что нет системы, нет контроля, нет доверия, нет структур, в которые ты можешь вкладывать деньги на протяжении определенного количества лет (20-30 лет), а потом прийти через 20-30 лет и забрать те выплаты, на которые ты рассчитывал на протяжение этого всего времени. У нас настолько нестабильная ситуация в стране, это, как минмимум, вызывает….

Павел Розенко: Недовіру.

Валерий Калныш: Да, вот как с этим бороться?

Павел Розенко: Питання тільки, повірте, часу. Я пам’ятаю як вперше з’явилися на теренах України мобільні телефони. Тоді навколо них було стільки страхів, ілюзій про те, що це пристрої глобального прослуховування, які впливають негативно на здоров’я, викликають страшні захворювання, в деяких церквах навіть трохи не анафему накладали на мобільні пристрої. Але  пройшло 15 років і ми сьогодні вже не уявляємо свого життя без мобільного телефону. Така сама довіра має бути від фінансових інститутів. Мало хто знає, що сьогодні в Україні працює біля 60 приватних недержавних Пенсійних Фондів і протягом останнього часу, навіть в періоди кризи, ви жодного разу не чули про те, що якісь із недержавних Пенсійних Фондів лопнув, на відміну від банків, і припинив свою діяльність не виконавши зобов’язання перед  своїми людьми. За системою недержавних Пенсійних Фондів сьогодні досить жорсткий контроль регуляторів. Сьогодні заборонено вкладати кошти недержавного пенсійного страхування  в ризиковані операції. Але в тому закону, який сьогодні внесений в Верховну Раду від імені Уряду, там ще функції контролю досить посиленні. Довіра до цієї системи буде вибудовуватися по мірі взагалі довіри до влади в цілому, довіри до банківського, фінансового сектору. Як показує досвід, фінансовий ринок починає створюватися тоді, коли є ресурс, який в нього починає вкладатися. Поки немає ресурсу, він в такому стані і знаходиться,фінансовий  ринок. Повірте, як тільки з’являться кошти недержавного пенсійного страхування, накопичувальної системи,   ми побачимо як цей ринок буде поступово розвиватися. Повірте, у держави є всі можливості контролювати і брати гарантії на себе за збереження цих коштів, тому що це кошти наших громадян, це наше пенсійне майбутнє. Альтернативи, принаймні, цьому я не бачу.

Валерий Калныш: Как вы относитесь к перспективе монетизации льгот, она сейчас в Украине актуальна, нет?

Павел Розенко: Я був одним з експертів, які говорили протягом 11,12, 13 років про те, що перспектива України – це монетизація пільг, але завжди говорив про те, що в тому стані, в якому зараз находиться система пільг в Україні її монетизувати неможливо. Треба вирішити два питання, перше-навести порядок, друге-ліквідувати надлишкові пільги, люди які ці пільги не потребують, в першу чергу високопосадовці і т.д., і вже тоді переходити до системи монетизації пільг.

Валерий Калныш: Кого и от каких льгот вы готовы освободить?

Павел Розенко: По-перше, ми це вже зробили і попри великі спротив на сьогоднішній день у нас ні високопосадовці, ні народні депутати України, ні судді, ні прокурори, ні міністри, ні чиновники різних рівней сьогодні не мають жодних пільг. Ми це зробили, ми очистили систему пільг від тих людей, які цих пільг абсолютно не потребують. Тому на сьогоднішній день, я думаю, що за півтора року ми справді навели трохи порядок в системі пільг. Ми готові сьогодні переходити до наступного кроку уже розробки реальних механізмів монетизації пільг. Наскільки я знаю, мені дуже приємно, що новий  міністр соціальної політики, Андрій Рева, повністю підтримає ці кроки, в нас навіть система монетизації пільг записана як один з маяків нинішнього уряду.

Валерий Калныш: Какой вам видится система льгот в Украине? Кто ее должен получать? Если мы говорим про монетизцию, порядок цифр, скажем возьмем льготный проезд в транспорте. На какую сумму человек может рассчитывать в месяц, например в Киеве?

Павел Розенко: Я хочу відразу сказати, що, по-перше, ми будемо розділяти дві глобальні проблеми: це пільги і субсидії. І в першому, і в другому випадку ми будемо шукати шляхи монетизації. Що стосується пільг, ми тільки приступили до процесу відпрацювання технологій. Найбільш прийнятною є технологія не розбивки по пільгам і монетизації конкретних пільг, скільки розбивка по категоріям пільговиків. Певна категорія пільговиків буде мати право на певну монетизовану  суму коштів, які вони можуть використати на всі пільги, які їм належать. Ми кодифікуємо пільги, ми їх узагальнюємо, і по певним категоріям громадян будуть визначені суми щомісячні доплат, або попіврічних доплат, або річних доплат, яку люди будуть отримувати замість пільг, на які вони мали право.

Валерий Калныш: Если я правильно понимаю: льгот не будет, просто будет категория людей, которые будут получать разные суммы на эти льготы?

Павел Розенко: Право на пільгу цим людям буде даватися в готівковій формі, тобто держава запропонує цій людині отримати пільгу в готівковому обсязі. Скасування пільг не буде, буде просто змінена форма надання цієї пільги. Безготівкова пільга – це корупція. Ми ж з вами реалісти: не має ні для кого безкоштовного проїзду в транспорті. Хоча, пенсіонери в Києві, інші категорії громадян,  начебто їздять безкоштовно. Все одно, автотранспортному підприємству хтось колись компенсує, бо не може безкоштовно водій водити потяг метро чи місто Київ не може безкоштовно закупити транспорт для метрополітену, вони мають за це платити, тому іде відшкодування. Відшкодування за перевезення пільгових категорій громадян – це одна із найбільш  корупційних схем, тому що отримують компенсацію, як правило,  ті,  хто швидше добіжить до місцевого органу влади, хто швидше схопить якийсь кусочок. Це абсолютно не прозора і нечиста система.

Валерий Калныш: Последний вопрос в этой связи. Вы сказали, что это маяк. Есть какие-то временне сроки, когда можно будет хотя бы пощупать саму концепцію?

Павел Розенко: Ми не маємо намір довго тягти з розробкою цієї концепції, я сподіваюсь, що новий 2017 рік ми вже почнемо з нової системи надання пільг в Україні.

Валерий Калныш: Это хорошая новость. Во всяком случае, это новость. Давайте немного поговорим о другом. Минздрав. Когда появится новый министр, как вы считаете?

Павел Розенко: Буквально тиждень тому з трибуни Верховної  Ради звертався до народних депутатів України якомога швидше вирішити це питання, тому що система надзвичайно відповідальна. На сьогоднішній день там є тільки виконуючий обов’язки, більше того, протягом останнього часу був звільнений заступник міністра, це була Олександра Павлєнко, рішенням уряду;  подав у відставку і пішов з міністерства за власним бажанням Ігор Перєгінєц. На сьогоднішній день залишилися лише 3 заступника міністра і ситуація в Міністерстві Охорони Здоров’я непроста. Хоча, незважаючи на те, нам вдалося все-таки вирішити декілька питань, які нам не вдавалося вирішити протягом останнього півроку: розблокувати міжнародні закупівлі, сьогодні розблокована поставка вакцин і лікарських засобів, які були здійснені через міжнародні закупівлі, тендери, які проводили міжнародні організації. Сьогодні здійснено поставку на суму близько 1 млрд. гривень, а тендер в 2015 році проводився на 2 млрд. гривень. Ми уже можемо констатувати, що потрохи області і регіони почали отримувати і вакцини, і лікарські засоби, це в першу чергу лікарські засоби по онкології для дорослих і для дітей. Процес рухається, ми розблокували цей процес. Але окрім поточної діяльності міністерства, перед ним стоїть завдання глибокого реформування.

Валерий Калныш: Когда вы сказали про миллиард, про два, в Верховной Раде, слово взял депутат Шурма, который рассказывал, что на самом деле это все не так, в регионы лекарства не поступают, и по онкологии они не поступают. И ссылался он, если я не ошибаюсь, на данные Госстата.

Павел Розенко: У нас  оперативна інформація, яка збирається з регіонів в фактично щоденному режимі, вона кладеться на стіл прем’єр-міністру України, там стоять підписи, в тому числі, обласних керівників, які дають звіти про те, яким чином забезпечені сьогодні області і лікарськими засобами, і вакцинами. Повірте, якщо є проблема ми ніколи не намагаємося її прикрити і зробити вигляд, що у нас все в порядку. Коли не було вакцин і лікарських засобів, ми прямо про це говорили і брали на себе зобов’язання вирішувати ці питання. Два місяці тому, коли вперше прем’єр-міністр України мені як віце-прем’єр міністру України перед всією Верховною Радою поставив завдання вирішити питання з постачанням ліків, перші дані, які мені лягли на стіл були 7% проведених операцій. 7% лежало на складах і ще не було доставки по регіонах. Сьогодні у мене вже є інформація про те, що майже 50% уже поставлено в регіони. Це не 100%, але ми бачимо, що динаміка пішла, що ті постанови, які ухвалив уряд, ті накази, які підписало Міністерство Охорони Здоров’я, ті зобов’язання, які брали на себе міжнародні організації, вони розблоковуються і все-таки поставка препаратів потроху іде. Це не так швидко як ми хотіли, тому що тендер був проведений в 15 році, а сьогодні червень 16, пів року знадобилося. Виправдань я шукати не буду, я можу лише сказати одне: вперше в історії України тендер на закупівлю на суму 2 млрд. проходили не через Міністерство Охорони, а через міжнародні організації. Безумовно затримка відбулася, але ми чітко розуміємо, що жодних корупційних схем Міністерства, або структур, які знаходяться  навколо міністерством, задіяно не було, до процесу проведення  тендерних процедур ні в кого ніяких зауважень вже не має. Я думаю, що півроку тому було прийнято абсолютно правильне рішення: провести тендери через міжнародні закупівлі. Ми не будемо відмовлятися від цього процесу, ми будемо його вдосконалювати. Ми побачили помилки, які були допущені, але тим не менше, ми бачимо і плюси від цієї роботи.

Валерий Калныш: Спасибо, это был Павел Розенко. Но у меня есть еще одна новость: это был мой последний эфир на Радио Вести. Я благодарен тем, с кем проработал здесь более чем 2 года. Полученный опыт неоценим. Это все, с вами был Валерий Калныш. Спасибо, что слушали.