Андрей Блинов: На волнах Радио Вести главная экономическая программа нашей радиостанции.

Несколько дней назад президент Украины Петр Порошенко подписал два закона, которые, мне кажется, по своему названию понятны многим нашим радиослушателям, но совершенно непонятно то, что, собственно, написано в этих законах, потому что законы касаются института частных исполнителей судебных решений.

Само по себе заявление пресс-службы на сайте президента достаточно сухое, оно говорит о том, что подписаны законы об исполнительном производстве и об органах и лицах, осуществляющих принудительное исполнение судебных решений и решений других органов. Законы эти направлены на повышение эффективности деятельности органов и лиц, которые осуществляют   принудительное исполнение решений.

Дальше говорится о модернизации службы государственных исполнителей, введение автоматизации в процедуры выполнения решений, о детально прописанной ответственности должника, уточнении сроков в исполнительном производстве, есть новация – будет создан институт судебного контроля за выполнением решений.

Собственно, сейчас мы будем разбираться с тем, частные исполнители все-таки выступают защитниками прав кредиторов или могут стать своеобразными «вышибалами» из 90-ых. Представляю гостя программы, Руслан Сидорович, украинский политик, народный депутат Украины из фракции «Самопомич», и насколько я знаю, Руслан Михайлович, вы были одним из тех людей, которые в течение полутора лет прописывал нормы этих законопроектов, которые в итоге стали законом.

Руслан Сидорович: Основним майданчиком для розробки даного законопроекту була Рада з питань судової реформи. Основним ініціатором розробки даної реформи виступали радше основними двигунами не органи Верховної влади, а власне, експертне товариство. В свою чергу, це вже говорить про те, що це не є закон зі сторони владних кабінетів, радше це є та реформа, яка народилася в експертів, що саме по собі говорить як би про її прогресивність. Перш ніж ми почнемо говорити про деталі самої реформи, що написано у цих законопроектах, тому що дуже багато є міфів, популізм захльостує, - на превеликий жаль, це  явище, яке в українській політиці є з надлишком, - я хотів би просто привести декілька цифр, щоб ми розуміли, що в нас відбувається в Україні зі станом виконання  судових рішень

Андрей Блинов: Ви про 2 відсотки виконання?

Руслан Сидорович: Це не просто 2 відсотки виконання, 2 відсотки виконання це загальне, але відсотками без прив’язки до конкретних цифр ми не розуміємо про що йде мова. Отже, станом на кінець 2014 року в Україні перебувало на виконанні у державної виконавчої служби виконавчих документів на загальну суму близько 400 мільярдів гривень. Станом на сьогодні, ця сума збільшилась до 565 мільярдів гривень, з яких, власне, як ви сказали, виконується, трохи більше двох відсотків.

Андрей Блинов: 2.2, або 12 мільярдів.

Руслан Сидорович: Ця сума в межах долі відсотка з року в рік плаває, але плюс-мінус воно таким чином виглядає. Про що ми можемо говорити? Ми можемо говорити про дві основні тенденції: перше, стан виконання грошових зобов’язань в країні критично-низький, виконання судових рішень практично відсутнє. Тобто, якщо ми говоримо про необхідність проведення судової реформи або про необхідність забезпечення доступу наших громадян до справедливого суду, без забезпечення права виконання цього судового рішення, воно втрачає будь-який сенс. Це стосується не тільки бізнесових питань, це стосується аліментів та інших побутових речей, з якими наші громадяни стикаються постійно.

Ще декілька цифр: Україна, на превеликий жаль, знаходиться в числі дуже сумнівних лідерів звернень до Європейського суду справ людини щодо невиконання судових рішень, практичне перше місце ми займаємо, 11 з 16 тисяч звернень українських громадян до Європейського суду справ людини стосується власне невиконання судових рішень. На запрошення Ради Європи я минулого тижня відвідував Страсбург, ми спілкувалися по питаннях реформи виборчого законодавства, також я зустрічався з керівником сектору Ради Європи, яка займається питанням виконання судових рішень. Сказати, що європейці в шоці від того, в якому стані у нас порушуються права людини, тому що, це порушуються права пересічних громадян, це означає не сказати нічого. Якщо ми докорінно не змінимо цю ситуацію, то це в першу чергу порушує права громадян.

Андрей Блинов: Частные судовые исполнители и коллекторы - это одно и тоже?

Руслан Сидорович: Ні, це зовсім взаємно не пов’язані речі. Більше того, в самому законопроекті міститься чітка заборона про те, що ані державні, ані приватні виконавці не матимуть права займатися тим, чим займаються колектори, я вже не говорю про методи фізичного впливу, вони в нас заборонені кримінальним кодексом. Я говорю про такі речі як телефонні дзвінки, листування, створення негативного іміджу для боржника. Всі ті методи, якими діють колектори, вони повністю напряму заборонені. Більше того, побутують такі думки , що вони будуть ходити з якоюсь зброєю, дубинками, електрошокерами… Ані державні, ані приватні виконавці не мають права володіти ні зброєю, ні якимись спецзасобами, чи якимись ще додатковими речами.

Андрей Блинов: Приватна виконавча служба – це людина чи це структура?

Руслан Сидорович: Власне, це є приватна особа, це ніяким чином не юридична особа. В чому тут була принципова позиція в нас, розробників? Юридична особа може легко збанкротувати, ліквідуватися і кудись подітися. Приватна особа відповідатиме усім своїм майном до кінця свого життя. Мало того, прекрасно усвідомлюючи, що які б ми запобіжники ми не передбачили законом, європейці навіть кажуть, що ми забагато їх передбачили. Однак, ми передбачили інститут страхування цивільної відповідальності за завдання шкоди кредиторові, боржнику, третім особам, тобто тої шкоди, яка може виникнути внаслідок дій, відповідно виконавця. Формально, за державного виконавця у нас відповідає за ту шкоду, яку він наносить, відповідає держава. Однак, ми прекрасно всі розуміємо, як держава в нас виконує свої зобов’язання перед нашими громадянами, тут можемо згадувати соцвиплати, пенсії, лікарів, вчителів…. Власне, інститут страхування дієвий, він повинен стати тим інструментом, який забезпечуватиме можливість покриття таких збитків

Андрей Блинов: Давайте тут якраз і з’ясуємо. Все ж таки, ця людина, по-перше,  ким вона повинна бути?  Чи це повинна її монопольна діяльність, вона більш нічим не повинна займатись, яка в неї повинна бути освіта? Чи потрібно отримувати ліцензію?

Руслан Сидорович: Необхідно отримати ліцензію…

Андрей Блинов: Від кого?

Руслан Сидорович: На початковому етапі, перехідному, це буде Міністерство юстиції, в подальшому створюватиметься атестаційна і дисциплінарна палата, яка видаватиме ліцензії та притягатиме до дисциплінарної відповідальності, яка складатиметься 3 9 чоловік: 4 людини від Міністерства Юстиції, 4 людини від саморегульованої організації асоціації приватних виконавців, і одна людина від Ради суддів. Такий формат цієї комісії він є найбільш збалансованим, тобто де  присутнє експертне середовище, державна структура, яка контролює діяльність в галузі юстиції, та судова гілка влади, яка очікує, що відсоток виконання рішень суду повинен збільшитись

Андрей Блинов: Все ж таки, які вимоги до такої людини?

Руслан Сидорович:  Вимоги до виконавця приватного, до речі, є більшими, аніж до державного, набагато суворішими. Це вік не менше 25 років; 2 роки юридичного стажу; навчання, стажування, складення кваліфікаційного іспиту, що дуже важливо, ми передбачили, що не матимуть право займатися такою діяльністю особи, які мають судимість а також ті, які раніше притягалися не тільки до кримінальної, але й адміністративної відповідальності за вчинення корупційних діянь.

Андрей Блинов: Тобто порушувати правила дорожнього руху можна?

Руслан Сидорович: Порушувати правила дорожнього руху не можна нікому…

Андрей Блинов: Але це не є перешкодою для того, аби бути приватним виконавцем?

Руслан Сидорович: Якщо ми подивимось, скільки у нас в державі громадян, на превеликий жаль, порушують правила дорожнього руху, ми отримаємо дуже сумну статистику смертей,яка є одна з найвищих в Європі. Це є також дуже важливий момент і самодисципліни, і правової культури всіх нас. Ми в даному випадку передбачили той необхідний бар’єр, те необхідне сито,для потрапляння у цю професію осіб, які не повинні займатися якимось незаконними діями. Більше того, по тих ознайомлюючих поїдках, які нам організовував проект Європейського союзу по підтримці реформ в України в галузі юстиції, по інших країнах,  в яких відносно недавно пройшла реформа, досвід показує, що зловживання повноваженнями, правами, паралізаціє майна… з моменту запровадження або виключно приватної форми виконання судових рішень, або змішаних, якраз припинилося зловживання, усі були на рівні того часу, коли виконання судових рішень здійснювали   виключно державні виконавці.

Стосовно цифр, в Європейському союзі залишилося лише 5 країн, в яких виконання судових рішень здійснює виключно державна служба, при чому з тенденцією до переходу на приватну або змішану форму виконання судових рішень. Даний закон є так само, до певної міри, євроінтеграційним. Але це є досвід, який ми поклали на українські реалії, тому що усі, без виключення, країни колишнього  соціалістичного табору, тобто  республіки, за винятком Білорусії, Росії, Таджикистану, ясно, що, ми їх не можемо брати за взірець. Але такі країни як Прибалтика, Грузія, Білорусія, Польща, Словаччина, Чехія, країни колишньої Югославії, всі вони в себе запровадили або повністю приватну форму виконання судових рішень, або змішану.

Андрей Блинов: Отже, приватні виконавці. Ви говорите якраз про корупцію, про те, що вони повинні бути зацікавлені, значить зрозуміло, що в них повинен бути досить добрий заробіток. Хто і яким чином повинен оплачувати їхню роботу?

Руслан Сидорович: Фактично оплачує їхню роботу кредитор, тобто частково кредитор, частково боржник, але…

Андрей Блинов: Яким чином це відбувається?

Руслан Сидорович: Що принципово, в чому одна з проблем? Причин з невиконанням судових рішень такого низького відсотку є багато, і вони є суб’єктивні і об’єктивні. Стосовно суб’єктивних причин, це є низька заробітна плата державного виконавця, десь в районі 100 доларів і дуже великий відсоток навантаження. Однак, великий відсоток навантажень приватники, як правило, не бояться великого об’єму роботи, а люди, які працюють на державній службі працюють по принципу «от забора до обеда». Власне, приватники готові працювати і 12, і 14, і 16  годин за результат. Приватний виконавець буде зацікавлений у забезпеченні виконання судового рішення. Якщо державний виконавець може бути не зацікавлений здійснювати пошук майна, пошук банківських рахунків…

Андрей Блинов: Це зрозуміло, давайте конкретну ситуацію. Наприклад, є історія про те, що є судове рішення, про те, що якась людина заборгувала банку, наприклад 10 тисяч гривень, вона повинна її банку повернути. Є рішення суду ,приватний виконавець здійснює цей припис і відповідно, хто, яким чином, від  10 тисяч йому виплачує суму?

Руслан Сидорович: Дивіться, зараз Міністерство юстиції тільки в стадії розробки системи оплат, ми ще не можемо говорити про якісь конкретні цифри. Очевидно, що це буде співрозмірно з тим відсотком, який зараз існує у вигляді виконавчого збору, це є 10% від суми, яка стягується з боржника

Андрей Блинов: Якщо сума, наприклад мільйон, то буде все рівно 10%?

Руслан Сидорович: По державних виконавцях немає. Для державного виконавця чи сума складає тисячу гривень, чи сума складає мільйон, чи десять мільйонів, сума виконавчого збору єдина, це 10%. Ми в процесі підготовки говорили про те, що це, насправді, мабуть не зовсім правильно: при маленьких сумах, сума виконавчого збору мала б бути більшою в відсотковому відношенні, а при великих сумах вона мала би бути меншою. Тут є принциповою відмінність від організації роботи державного виконавця і приватного. Приватний виконавець він самостійно зобов’язаний організувати свій офіс, забезпечити себе усім необхідним, зрозуміло, що тут не можу бути система оплати абсолютно ідентичною. Я думаю, що певним часом ми дійдемо до цієї синхронізації. Ми поки що стоїмо на позиції, що відсоток заробітку приватного виконавця повинен бути диференційованим: чим більша сума досягнення, тим менший, в принципі, відсоток повинен бути, тому що зрозуміло, що коли сума велика він забезпечує реальне стягнення, то він забезпечує себе. Власне, за рахунок стягнутих коштів буде стягуватися цей заробіток самого виконавця. Разом з тим, є передбачена система авансування, але..

Андрей Блинов: Давайте про авансування все ж таки в наступній частині. Говорим мы сегодня о частной исполнительной службе, о том, что это уже не совем привычные многим украинцам коллектора. Напоминаю, что у нас Руслан Сидорович, народный депутат, находится в студии «Радио Вести»,  разработчик двух законов о частном исполнительном производстве. Мы как раз говорили об оплате труда и о том, что на сегодняшний день 565 миллиардов гривен невзысканных долгов. Означет ли это, что если представить, что будет 10%  сбора от этой суммы, это же сумасшедшая сумма в 50 миллиардов гривен или я просто оптимист?

Руслан Сидорович: Якщо ми говоримо про 565 мільярдів гривень невиконаних грошових зобов’язань, ми повинні зрозуміти, про що ми говоримо. Ми говоримо про суму коштів, яка була заморожена з господарського обороту держави, яка фактично рівняється бюджету. Для безпеки економіки країни, це є дуже велика і критична сума.

Андрей Блинов: Чому ж вона винута? Вона в принципі знаходиться на руках у тих, хто взяв борги. Вона ж не заморожена на спец рахунках.

Руслан Сидорович: Вона не заморожена на спец рахунках, але це ті кошти, які вимилися з економіки. Вони більше не крутяться. Якщо ми говоримо про підприємства, банківські установи, звичайних фізичних осіб (хтось в когось позичив кошти) – це ті кошти, якими вони вже не можуть оперувати. Коли ми говоримо про права боржників, ми повинні так само про інтереси кредиторів, вони абсолютно взаємопов’язані, вони сидять в одній лодці. Абсолютно не правильно дивитися на цю проблематику, я маю на увазі проблематику боргу, виключно з однією точки зору. Ми повинні зрозуміти, що для того, щоб економіка країни працювала, ми повинні враховувати інтереси усіх учасників господарського обороту.

Андрей Блинов: Який відсоток виконання судових рішень в 23 країнах Європейського союзу,  в яких є приватні виконавці?

Руслан Сидорович: Він дуже різний. Найвищий відсоток виконання - це Латвія, Польща, Австрія, на рівні 70-80%, в інших країнах там різні відсотки, але такого рівня, 2.2% як в нас, фактично його не має.

Андрей Блинов: Ви як співрозробник, за два роки після того, як почне діяти законодавство, розраховуєте на який відсоток виконання?

Руслан Сидорович: Тут важливо, щоб почалася правильна тенденція, щоб пішов ріст виконання..

Андрей Блинов: Задайте якийсь маркер.

Руслан  Сидорович: В найближчі два роки ми повинні одержати рівень виконання судових рішень десь на рівні 10%. Але, тут дуже важливо розуміти, за рахунок кого і чого. В даному випадку, я чітко це бачу, є дві категорії боржників: добросовісні боржники, люди, юридичні особи, які не виконують рішення суду, не виплачують свої борги, тому що вони не можуть цього зробити з об’єктивних причин; а є боржники, які не хочуть виконувати і користаються з неефективності роботи нашої державної виконавчої служби, її корупційності і усіх тих якостей. Ми повинні створити таку систему, тому що реформа не відбулася, вона тільки починається, нам ще потрібно цілий ряд законодавчих змін прийняти, які зроблять неминучість виконання судового рішення для недобросовісного боржника і якими ми захистимо боржника. Одним з елементів продовження цієї реформи є запровадження, так званого інституту відновлення платоспроможності фізичної особи

Андрей Блинов: Це закон про банкротство фізичної особи?

Руслан Сидорович: Це занадто спрощена назва, яка не передає суті. Я там теж є одним зі співавторів. Цей законопроект дає дієвий механізм захисту добросовісних боржників, які  втратили свою фінансову спроможність погасити борги з об’єктивних причин: втратили роботу, здоров’я, не дай бог, людина отримала інвалідність, вона більше не працює і може обслуговувати цей борг. Цей закон захищає так само іпотеко-держателів єдиного житла, тобто сім’я взяла кредит на квартиру, більше в неї ніяких кредитів немає, боргів немає…

Андрей Блинов: За умовою, що житло є соціальним?

Руслан Сидорович: Фактично ми говоримо про соціальне житло, тому що якщо людина взяла кредит на двохповерховий пентхаус, перепрошую, вертайте гроші. Ми говоримо, власне, більш про соціальне житло, де передбачений механізм, при якому люди не опиняються без даху над головою. Цей закон повинен бути органічним продовженням, який захищає інтереси добросовісного боржника, але який ставить неминучі умови для недобросовісного. Стосовно страшилок, які багато розказують: зараз приватні виконавці прийдуть, завтра будуть викидати з квартири. По-перше, на сьогоднішній день, це не повноваження приватних виконавців, це залишається в повноваженнях державних виконавців

Андрей Блинов: Це якраз питання, яке майже зняли з язика. Давайте пояснимо: чи однакові можливості у державних виконавців судових і у приватних, тобто чи однакові ті сфери, в яких вони можуть працювати?

Руслан Сидорович: Можливості однакові, сфери не однакові. Повноваження різні. Приватні виконавці не матимуть права займатися виконанням судових рішень стосовно вселення-виселення з житла. Це всі соціально-чутливі справи: стосовно недієздатних, або обмежено дієздатних осіб, це відібрання дитини, стягнення адміністративних штрафів, це виконання рішень Європейського суду з прав людини і це судові рішення, де стороною є орган державної влади, державне або комунальне підприємство

Андрей Блинов: Податки і банківські кредити залишаються?

Руслан  Сидорович: Податки і банківські кредити - це взаємовідношення в приватному бізнесі, де приблизно 18% усього боргу, який в нас є в Україні, це, власне, бізнес борги. Хоча, це дуже спірне питання, на рахунок того, чи можна давати приватним виконавцям стягувати із державних підприємств, із держави, чи ні. Я би сказав радше, що можна і я впевнений, що коли ми побачимо ефективність цієї реформи, за два-три роки до цього дійдем. Чому? Європейський досвід якраз показує, що саме приватні виконавці забезпечують виконання на користь людей з держави набагато ефективніше ніж державні, бо немає адміністративного тиску. Якщо ми говоримо про забезпечення виконання судових рішень нашим вчителям, лікарям, це знову ж таки ці соціально-чутливі речі, але на користь людей, я абсолютно переконаний, що ми повинні заставити державу виплачувати ті борги,які вона повинна платити. Як я вже говорив тих країн, колишнього соціалістичного табору, показує, що на приватного виконавця держава вплинути не може, тобто там не працює «телефонне право». Наприклад, у Литві, муніципалітет одного міста викупив в примусовому порядку землю і нерухомість в городян, вони звернулися до суду, відсудили, довели, що місто заплатило їм за низьку ціну, і власне прийшов приватний виконавець і стягнув з коштів місцевого бюджету відповідні суми, які належалися до виплати громадянам. Яким чином в нас виконують зобов’язання органи державної влади… я думаю, що тому, хто бодай раз стикався з цією ситуацією, розказувати не потрібно.

Андрей Блинов: Все-таки поясніть, у нас в країні можливо зараз, що приватний виконавець буде такі речі здійснювати, чи ні?

Руслан Сидорович: На разі ні.

Андрей Блинов: Тільки державні і комунальні підприємства?

Руслан Сидорович: Державні і комунальні підприємства, органи державної влади і ось ця соціальна-чутлива сфера, це тільки державні виконавці, поки що.

Андрей Блинов: Очень много нам пишут, и на сайт, я вижу, о том, что закон антинародный, что банки нужно наказывать за невозвращенные депозиты, что все это для нагрева народа. Вот есть вопросы по сути: Найбільший відсоток невиконаних рішень складає  невиконання рішень держави, як приватний виконавець зможе взяти гроші там, де їх нема? В того, в кого є, гроші візьме і дурний.

Руслан Сидорович: Я абсолютно не погоджуюсь з таким твердженням, що у держави немає грошей. Якщо ми подивимося на дуже багато, скажімо так, цікавих витрат, які здійснює держава, то ми побачимо, що якщо би ми, як держава, розумно і економно витрачали кошти, то ситуація була би докорінно іншою. Крім того, я абсолютно переконаний, що про проблему  у сфері виконання судових рішень ми повинні говорити щиро і правдиво. Це є колосальна проблема, яка в кінцевому результаті відбивається на наших громадянах.

Андрей Блинов: Ми її показали з самого початку ефіру.

Руслан Сидорович: Ви коротенько прочитали, поміж іншого там критика, абсолютно слушно наші громадяни пишуть: де відповідальність банків перед нашими громадянами. Власне, де? Фактично олігархат не зацікавлений цією реформою, тому що для олігарха не має жодної проблеми прийти до міністра чи не до міністра.. натиснути адміністративно грошима іще в якийсь спосіб і заставити цю державну машину обслуговувати інтереси олігархату. Те, що ми бачимо в нас зараз чітко, це те, що навіть Міністерство саме визнає, що, на жаль, система корумпована, неефективна

Андрей Блинов: Позиция понятна, у  нас много звонков, я хочу чтобы они поступили. Звоните, те у кого долги либо те, кому должны. Здраствуйте!

Радиослушательница: Здраствуйте, я киевлянка, у меня такой вопрос: Я брала кредит в банке, который уже не существует, "Финансы и кредит". 10 тысяч гривен, это было, по-моему, в 2008 году. Скажите, пожалуйста, где справедливость: они мне насчитали 250 тысяч гривен возврата.

Руслан Сидорович: На жаль, ситуація не поодинока, цими грішать багато банків. Ми займаємося вирішенням цієї проблематики, воно частково є в законодавстві, але потрібно поправити, коли сума, яка стягається банком, чи зрештою будь-яким іншим кредитором, усі ці штрафні санкції не повинні бути вищі суми основного боргу. Повинна бути логіка, якщо ви брали кредит 10 тисяч, абсолютно нелогічно вимагати з вас

Радиослушательница: Они мне написали, что по суду я должна вернуть 250 тисяч гривен.

Андрей Блинов: К кому тогда обращаться радиослушательнице?

Радиослушательница : Я на инвалидности, получаю пенсию, подрабатываю так, как  могу…

Руслан Сидорович: Я рекомендую написати до мене звернення як до народного депутата, долучити документи. Я постараюсь розібратись, яким чином у вас сума боргу 3 10 тисяч виросла до 250. Якщо це було судове рішення, подивимось яким чином…

Радиослушательница: Это было все во время Януковича. Я бесправный человек.

Руслан Сидорович: Це не важливо, коли.

Радиослушательница: Меня никогда никто ничего не спрашивает, я не могу ничего доказать как личность. И так каждый из нас, мы судебной системе не верим, потому что всегда проигрывает гражданин.

Руслан Сидорович: Зараз паралельно стартувала сама судова реформа, зараз буде відбуватися перезавантаження суддівського корпусу, тому що ми прекрасно розуміємо, що проблема ця вона носить комплексний характер, нам потрібно отримання справедливого суду.

Радиослушательница: Скажите пожалуйста, у меня это «стягнення» хотели взять в Голосеевском районе, а так как у меня нечем платить, они не брали с меня, они все это переправили в Днепровский район. На каком основании? Потом все переправили в Пенсионный Фонд и Пенсионный Фонд с меня требует.

Руслан Сидорович: Це хороше питання до професійності і законності дій державної виконавчої служби. На жаль саме керівництво державної виконавчої служби визнає, що воно не в стані справитися з тим, вибачте на слові, бардаком, який є в них. Немає фактично можливостей змінювати систему оплати праці, тому що держава не має таких величезних коштів, але знову ж таки я підкреслюю, що європейський досвід показав, що роздержавлення системи виконання судових рішень зменшило зловживання, підвищило якість і забезпечило прозорість цього процесу, відсутність корупційної складової.

Андрей Блинов: Спасибо за звонок. Немножко работаем общественной приемной. Это, конечно же неправильно. Тем не менее, мне кажется, что наиболее правильные действия, когда кредит выростает в 15 раз в гривневом эквиваленте. Мы понимаем, что была девальвация, это встречный иск. К сожалению, это достаточно дорого для простых граждан.

Руслан Сидорович: Насправді,  в нормі нашого законодавства, якщо б усі суди застосовували існуючі норми адекватно, таких ситуацій не було б. Тому що і в цивільному, і в господарському процесі, передбачено, що, якщо сума штрафних санкцій заявлених позивачем є необґрунтовано великою, суд має право за власною ініціативою цей розмір зменшити, навіть якщо ця сума передбачена. Тобто, може схвильований, підписав, що в мене  може бути штраф застосований 200 відсотковий, суд може сказати: вибачте, це не справедливо і не адекватно

Андрей Блинов: Еще один звонок возьмем. Добрый вечер!

Радиослушатель: Добрый вечер. Игорь, Киев. Хотел задать вопрос: насколько мне известно, державні виконавці сейчас получают порядка 6% от суммы возвращенного долга.

Руслан Сидорович: Ні, це не правда, це не відповідає дійсності. Зараз державні виконавці заробітню плату, в середньому по країні, 2.5 тисячі гривень. Єдине що, зараз проводиться експеримент, зараз вже сприйняттям закону буде можливість змінити оплату праці державних виконавців, коли буде розроблена система преміювання. Поки що цієї системи немає, вона діє виключно  в рамках експерименту, на рівні підрозділу  департаменту виконання судових рішень при Міністерстві Юстиції і у Сумській області. Окремі виконавці, які забезпечують високий рівень виконання судових рішень, вони там отримають відповідні премії. Єдине що, коли говорити про департамент виконання судових рішень при Мінюсті це сума від 10 мільйонів, там відповідно і премії великі можуть бути. Потрібно трошки змінити цю систему для того, щоб не тільки приватні виконавці могли отримувати адекватні кошти, але і державні.

Андрей Блинов: Мне кажется, ответили на ваш вопрос, спасибо большое. Много у нас вопросов в Интернете и на чате, очень вы активны, потому что тема болезненная. Кстати, много замечаний приходит по тому, что государство что-то недоплачивает в области социальной помощи, где частные исполнители пока работать не могут. Один вопрос из этой группы вопросов я вам задам: Может ли вся эта система частных исполнителей быть все-таки связана с необходимостью взимания за коммунальные тарифы? Мы все знаем, как резко выросла их цена: тепло, газ, свет, горячая  и холодная вода.

Руслан Сидорович: Проблему тарифів потрібно вирішувати окремо. Ця проблема вже вийшла на рівень загально-державної, якщо на рівні виконавчої влади, на рівні Кабінету Міністрів ми не найдемо ефективного вирішення цієї проблеми, будь-які інші речі не запрацюють.

Андрей Блинов: Інститут приватних виконавців якось з цим пов’язаний?

Руслан Сидорович: Ні, він з цим не пов’язаний. Я вам скажу більше, що комунальні підприємства   вони  по старинці  будуть звертатись до державної виконавчої служби. Тут поки що не дуже сильно щось зміниться.

Андрей Блинов: Руслан Сидорович, народный депутат Украины, один из соразработчиков законов о частных исполнителях. Думаю, что тема неоднократно будет подниматься  на волнах Радио Вести, будем считать наш сегодняшний розговор затравкой, тем болем, что законы только приняты и, как я понимаю, подзаконные акты  многие не разаработаны. Вас мы будем приглашать в нашу студию, а пока благодарим за участие.