Мыкола Вересень: Доброго здоров’я пані і панове. Мене називають Микола Вересень, ми з вами приблизно годину будемо спілкуватися на різні теми.  Не так що, зовсім на різні, передовсім будемо спілкуватися на тему охорони здоров’я. У нас в гостях Ольга Богомолец, голова комітету з питань охорони здоров’я Верхової Ради України. Доброго здоров’я, дякую що прийшли!

Ольга Богомолец: Вітаю!

Мыкола Вересень: Які найболючіші проблеми перед охороною здоров’я стоять. Всі кажуть слово “реформа”, а що означає це слово. Саме суспільство медичне розуміє, куди рухатися?

Ольга Богомолец: З вашого дозволу, я на ваше перше запитання дам відповідь. Найголовніше питання, яке існує зараз: “Де взяти гроші іхто буде платити за медичні послуги?”, а наступне питання виникає: “Якість, доступність медичних послуг”. Хочу сказати, що кардинальна проблема охорони здоров’я і все, те що кажуть “реформа”, вона полягаєв тому, що коштів не вистачає на фінансування і на гідні зарплати лікарям. Якщо у лікарів були б гідні заробітні плати, не було б заробітчанства і побутової корупції. Якщо б ліки фінансувались в достатній мірі, тоді б у нас не було питань побутової корупції. Куди діваються ці гроші? Чому раніше вони були, зараз їх нема? Раніше вони були, тому що за часів Незалежності всі кошти, які надходили в бюджет, вони використовувались на соціальний захист та охорону здоров’я. Головним надбанням незалежної України став рейтинг в журналі Forbes, офшорні кампанії і наші олігархи, які мають величезні рахунки. Власне це всі ті кошти, які надходили в бюджет для того, щоб фінансувати охорону здоров’я і соціальний захист. Ці кошти зараз виводяться і стоїть питання: “Де ж брати кошти?” Саме тому є різні погляди і пропозиції. З одного боку, ми зараз максимально жорстко, я особисто, боремось з неефективним використанням цих грошей, тому що системна корупція існує, я готова навести реальні приклади, де вона є зараз. З другого боку, неефективне використання на місцях цих коштів і недофінансування. Коли кажуть: “Реформа зараз“.  Що вкладають в це  поняття “реформа” представники Кабміну?Давайте зменшимо фінансування, давайте зменшимо кількість ліжок в лікувальних закладах, зменшимо для того, щоб зменшити наші витрати. На мій погляд, це абсолютно не є реформою…

Мыкола Вересень: Якщо не реформувати, охорона здоров’я буде радянською, якою вона і була.  Я абсолютно  не знаю, за що платити: койка-місце, мені здається, вже застарілий варіант.

Ольга Богомолец: Безперечно ні. Щодо вашого другого запитання: “Чи є розуміння, куди рухатися?” Безперечно, розуміння є, також є рішення парламентських слухань, я вам його із задоволенням передам, є така книжка видана, це план стратегічний наближення української системи охорони здоров’я до європейської якості. В цьому плані один з перших кроків - це затвердження клінічних протоколів або стандартів лікування. Це те без чого ні страхова медицина, ні захист прав пацієнтів і лікарів не можуть запрацювати. Якщо нема протоколу, відповідно немає винного, який його порушив. Тому перше, це клінічні протоколи або стандарти, щоб ми чітко знали, якщо у людини апендицит, які потрібно зробити дослідження, щоб затвердити цей діагноз, і як це потрібно потім лікувати, і скільки людина має знаходитись в стаціонарі. Другий крок, це аналіз тих коштів, які може заплатити держава і гарантувати базовий мінімум. Що буде входити в цей мінімум абсолютно однозначно? Це невідкладна допомога, інфекційні хвороби, вакцинація, пологи. На прикладі інших країн хочу сказати, що введеня страхової медицини, яке всі вважають що це панацея, це умовна дуже панацея. Страхова медицина, в першу чергу, це буде надходження додаткових коштів. Хто ці кошти буде платити, хто з своєї власної кишені, хто роботодавець… Чи є у людей сьогодні кошти додаткові? У деяких є.

Мыкола Вересень: У меншості є, а у більшості нема.

Ольга Богомолец: В Україні 26 мільйонів соціально незахищених громадян, в ці категорії входять пенсіонери, інваліди, діти, вагітні, студенти, всі хто знаходиться в пенітенціарній системі та безробітні і 18 мільйонів тих, які працюють, сплачують податки. З цих 18 мільйонів, 1 – це державно службовці: вчителі, лікарі, правоохоронні органи, які забирають від бюджету. З  17 мільйонів які залишилися, 7 мільйонів українців виїхали і працюють за кордоном. Реально сьогодні 11 мільйонів, які є і щось виробляють мають утримувати 27 мільйонів, які практично нічого не виробляють. При введені страхової медицини, ті 11 мільйонів плюс ще 7, які за кордоном, які можуть своїм батькам щось давати, вони будуть тими людьми, які зможуть заплатити додатковий внесок на страхову медицину. А 26 мільйонів, які на сьогодні не мають фізично коштів, щоб робити будь-які додаткові платежі, в інших країнах, можу навести приклад Румунії. Страхова медицина, так само після революції, коли Чаушеску було застрелено, вони ввели страхову медицину і у них тривалість життя після цього,  20 років, якщо подивитись на криву, 10 років вона катастрофічно падала. Тільки потім, коли Румунія почала економічно зростати, коли з’явилось більше людей, які були платіжоспроможними, вона почала підніматись вверх і тільки зараз, 20 років поспіль, вийшла на той термін, власне, який був до введеня страхової медицини. Що відбулося? Люди, які не мали коштів, держава їм гарантувала тільки невідкладну медицину, люди не мали можливості попасти ні до сімейного лікаря, ні в багатопрофільну лікарню, яка вже працювали виключно через страхову медицину. Оці заклики, що ми завтра введемо страхову медицину, вони є неправдивими. Якщо ми завтра її введемо, то післязавтра буде гірше, тому що у людей немає додаткових коштів.

Мыкола Вересень: Про кошти ми всі говоримо і це зрозуміло. Але Молдова, Грузія, останні роки, Естонія, Латвія, Литва, Польща, Румунія та сама, почали якісь реформи теж з величезним браком грошей. В 90-их роках в Польщі ніяких грошей не було, як і в Естонії…  Вони все одно пройшли цей шлях. На мою думку, Україна не омине цієї історії. Треба починати сьогодні, бо якщо почнемо завтра, то і післязавтра не буде добре. А якщо завтра почати, то може післязавтра вже буде краще.

Ольга Богомолец: Я безперечно з вами погоджуюсь.  Ми розпочали кроки. Можна критикувати Верховну  Владу, можливо вона була не такою ефективною, як хотілося б, але все ж таки вона була ефективною. Нами було прийнято два стратегічних закони в реформі охорони здоров’я. Перший закон, який обрізав внутрішню системну корупцію в МОЗі, яку ми не могли побороти, власне, це закон, який змусив МОЗ віддати 2 мільярди коштів на міжнародні організації. Провести його через Верховну Раду було дуже складно. Наступний закон, який відкрив кордони для ліків, які зможуть тепер заходити в Україну. Не неякісні, а зареєстровані ліки, які дозволені до використання в клінічних протоколах в європейській спільноті без додаткової корупційної реєстрації. Що ми очікуємо внаслідок? Ми очікуємо зменшення цін, воно відбувається, це означає, що заощадженні кошти, на які можна буде купити більше медикаментів плюс створення здорової конкуренції для того, щоб ціна на ліки була зменшена. Але це тільки маленький крок для початку цього процесу. Без цього кроку цей процес не почався би.  Ми почали з вами говорити про гроші, це надзвичайно болісне питання. Я до вас приїхала з засідання комітету охорони здоров’я, де ми піднімали питання: зараз є 44 дитини, які потребують операції по трансплантації і лікування за кордоном. Кошти Міністерство фінансів нам не дає. Вже понад 200 мільйонів використано в цьому році, більше грошей не дають, стоїть питання: “Де взяти ці кошти на лікування дітей за кордоном?” Так само виникає проблема, де взяти кошти на освіту дітей загиблих в зоні АТО. Сьогодні я робила прес-конференцію, закон є, а фінансового забезпечення немає, тому це питання дуже актуальне. Хочу сказати, що в центрі, в МОЗі, ми корупцію більш-менш взяли під контроль.

Мыкола Вересень: Вираз двозначний, я би сказав.

Ольга Богомолец: Перероблю на однозначний: зробили максимально, щоб її мінімізувати на системному рівні. Але куди вона ділася? Гроші пішли в регіони, децентралізація у нас, 44 мільярди пішло в регіони, субвенції. Причому, Міністерство охорони здоров’я і центральні органи не знають достеменно, на що використані ці кошти: скільки на закупівлю медикаментів, обладнання, на капітальні видатки, зарплату. Ми проаналізували 5 позицій, 5 різних видів інсулінів, які закупили 15 різних областей України. Різниця в закупівельній ціні, вже на проведених тендерах в регіонах. Наприклад, Дніпропетровська область купує цей препарат за 400 гривень, а Чернівецька область купує той самий препарат за 820 гривень. Одна область купує за 600 гривень, а друга - за 1000 гривень.

Мыкола Вересень: Ви вже Юрку Луценко написали листа? Щоб я робив, коли дізнався що така карколомна різниця, я б одразу сказав: оцей, що за 400 хай живе, а той, що 800, будь ласка – Прокуратура. Дуже просто.

Ольга Богомолец: Виглядає дуже просто. Я також думала, що дуже просто. Насправді, як воно виглядає: зрозуміло, що ті, які купили за 400 гривень також всі заробили.

Мыкола Вересень: Без сумніву, бо там 200 було на початку.

Ольга Богомолец: І ці 200 я знаю, де їх знайти. Якщо би всі купили за мінімальною ринковою ціною, ми би отримали на 5 позиціях інсуліна 100 мільйонів гривень. Це тільки по позиціям по закупівлі інсуліна по областях України при децентралізованих закупівлях. Я безперечно, вже мабуть місяці два тому, написала листи не тільки в Генеральну Прокуратуру, ще і в НАБУ, Антимонопольний Комітет, Державну Фінансову Інспекцію, і приклала повністю всі ці відкриті дані. Отримала чудові відповіді: від Генеральної Прокуратури, що це не входить в сферу наших повноважень, від НАБУ, що ми не вбачаємо злочину посадових осіб… Чому вони не вбачають злочину посадових осіб? Як відбуваються тендерні процедури закупівлі, відповідно до нашого законодавства : начальник департаменту, який об’являє тендер, виходять три компанії на тендер, які вже давно між собою домовились, вони давно дружать, і дають три ціни: найдешевша в цій області за домовленістю 1200 гривень, а в тій області домовились інакше і там буде 800 гривень. Нема підстав для того, щоб притягнути… Все по правилам, виграв найдешевший. Де є цей ключик? Боротись з кожним по одному… треба було б посадити один, два, три, стало би легше відразу. Цей ключик знаходиться в Кабінеті Міністрів, який має надати перелік референтних цін і цін в референтних країнах. В ньому має бути зафіксовано, що такий інсулін більше ніж за 280 гривень ніхто не має купити, якщо хтось купив за 295 – тюрма. Має бути дієвий механізм, як притягати. Хтось купив за 260, 270, молодці, можете те, що ви зекономили використати з  іншою метою. Оце є механізм, тому що вся система практично за років Незалежності створювалась яким чином: державним службовцям недоплачували і вони створювали корупційні механізми, які їм дозволяли заробляти додаткові кошти. Ми знов таки повертаємось до коштів. Це там де сьогодні, у тому числі, системна корупція, яка дозволить нам отримати трошки більше коштів, яких все одно не вистачить для того,  щоб забезпечити потреби населення, тому що економіка не працює, тому що кошти виводяться. Система охорони здоров’я і соціального захисту не наповнюється в необхідному обсязі: вакцинація, лікування гепатиту недофінансовані, лікування інфекційних хвороб, СНІДу,  я не кажу вже про стан наших лікарень і обладнань. Але я борюсь з двох боків, тобто замість того, щоб рухатись вперед і займатись реформами, клінічними протоколами, займаюсь тим, що шукаю, яким чином мені притягнути, зловити ще одного корупціонера, щоб йому було неповадно і щоб він не викрадав ті гроші, які мають працювати в тих тяжких умовах сьогодні на державу.

Мыкола Вересень: Питання до вас є.

Пані Ольга, зараз іде мова про скорочення ФАПів. Яка ваша думка, у нас не працював ФАП два тижні, тому що фельдшера відправили у відпустку за свій рахунок.

Мыкола Вересень: Це я так розумію фельдшерські пункти на селі. Чому вони не працюють? Чи в кожному селі треба мати фельдшера чи 10 сіл один такий ФАП мати…

Ольга Богомолец: Якщо від людей щось забирати, потрібно людям щось давати. Це моя позиція. ФАПи - фельдшерко-акушерський пункт, де працює не лікар, тому що лікарів не вистачає на всі села, там працює фельдшер, іноді акушерка, які можуть надавати першу невідкладну долікарську допомогу. З могу боку була пропозиція, яку я вже рік тому передала в Міністерство охорони здоров’ я, щоб зробити пересувні мобільні діагностичні оснащені центри. На район потрібно 2 таких центра, які кожне село могли б об’ їхати двічі на рік для того, щоб людина зайшла, її діагностували, зробили не тільки вже постфактум, а для того, щоб ви виявляли хворобу заздалегідь. Мною розроблена така громадська платформа “Україна 80+”, яка базувалась на створені мережі якісних діагностичних пересувних центрів на базі телемедицини, тому що ми не настачимо якісних лікарів сьогодні на кожне село, навіть на кожний районний центр. Переважно лікарі високої якості, діагности, аналітики, вони сконцентровані десь, де є медичні вузи. У нас один на дві області є медичний вуз, ми могли би створити центр телемедичної діагностики. В цьому мобільному центрі має бути дистанційний кардіограф, там не потрібно сидіти професору, але професор сидить в такій студії і він діагностує кардіограму за хвилину, йому більше часу не потрібно. Я впевнена, що колись, все ж таки, я дійду до своєї мети, бо моя платформа “Україна 80+”- це  збільшення тривалості життя українців і перше, на що ми маємо зробити акцент, це боротьба з серцево-судинними захворюваннями.

Мыкола Вересень: Це перше місце у нас в Україні, смертельний результат?

Ольга Богомолец: 500 тисяч людей, півмільйона українців щорічно помирають від наслідків нелікованої гіпертонічної хвороби. Це відсутність культури здоров’я, тобто розуміння, що потрібно   30 років плюс вже поміряти собі тиск і знати, який він; відсутність доступу до якісної консультації, до ліків; дуже високий рівень тютюнопаління, алкоголю, що є катастрофічним, як фактор ризику звуження судин. Плюс політика держави на сьогоднішній день, яку я вважаю політикою економічного прагматизму. Я протестую проти системної політики держави, яка сьогодні заробляє і наповнює бюджет податками з цигарок, з алкоголю, з продажі сировини нафтопродуктів, і думає, що мріє про легалізацію проституції, ігорного бізнесу, і всього, що з цього випливає. Я за політику економічного гуманізма. У нас є такі галузі, які можна розвивати і наповнювати бюджет, не знищчуючи власне населення.

Мыкола Вересень: Тут пишуть до нас. Деякі можна коментувати, деякі можна не коментувати.

Це ж чому проституція шкодить здоров’ ю? Краще за фітнес спалює калюрії.

Сергей из Харькова. В медицине нельзя все урегулировать приказами, без участия совести.

Мыкола Вересень: Я бы не согласился с Сергеем из Харькова. Мое такое мнение, что должны быть регламенты, а совесть дело такое, слишком относительное: у одного она может быть поменьше, у другого-поменьше. Запад, где все явно лучше, чем в Украине, на совесть не обращает внимание, а все больше на регламент.

Доброго дня! Питання про трансплантацію органів. В Україні є програми компенсації пересадки за кордоном. Як контролюється фактор корупції в цій сфері, адже від рішення людини залежить отримаєш кошти чи ні. Дуже часто люди не доживають до операції.

Мыкола Вересень: Це в порядку денному? Ви теж казали про трансплантаційні проблеми.

Ольга Богомолец: Безперечно, я би хотіла погодитись з вашим дописувачем щодо моралі і совісті: регламентом можна регламентувати тільки регламент. Якщо  в нас в суспільстві не буде духовності, моралі, совісті і гідності, то ніяким регламентом це не можливо змінити. Якщо в суспільстві не буде вихованої культури здоров’я, поваги до лікаря, в тому числі, то тільки регламентом ми нічого не зробимо. Я хочу сказати, що сьогодні є лікарі, хочу подякувати військовим лікарям, які працюють і живуть сьогодні на одну заробітню платню, якої не вистачає для того, щоб навіть елементарні потреби задовольняти. Ці люди служать Батьківщини в найтяжчих умовах. А є ті, які грабують і  наживаються кожного дня на біді людей. Ніде в нашій Конституції не записано, що потрібно брати з людей кошти, ніде також не записано дуже багато речей щодо системної корупції, яка відбувається. Те, що в Україні іде політика економічного прагматизму, коли гроші вирішують все… Я вважаю, що  ми маємо повертатися до духовності і до залучення максимально релігійного, духовного виховання для того, щоб українська нація могла відбутись як моральна, етична, чесна і гідна нація. Щодо проституції, я люблю аргументувати статистикою, цифрами. Хочу зазначити, що зростає інтенсивність в Україні епідемії СНІДу, венеричних захворювань, туберкульозу, які пов’язані і ідуть паралельно: якщо не працює імунітет, відразу приходить туберкульоз. Якщо ми будемо такими темпами просуватись, як ми рухаємось останні 20 років, то через 20 років на лікування всіх інфікованих пацієнтів СНІДом і туберкульозом не вистачить всього державного бюджету. Не на охорону здоров’я, а всього бюджету. Україна сьогодні по темпам зростання епідемії СНІДу на першій позиції в Європі. Вже доведено, що ні презервативи, ні інші засоби захисту, при виконанні тих чи інших рухів, не захищають…

Мыкола Вересень: Давайте відійдемо, по-перше, у нас не ця тема сьогодні, по-друге, людство бореться з проституцією мільйон років, не допомагає. Я не хочу про це говорити, бо ми з вами почнемо сваритися, а це не в моїх планах. Людство намагається боротися з проституцією з моменту  свого існування, ніде не перемогло, жодного разу перемоги не було. Навіщо боротися з тим, хто заздалегідь переможе тебе? Проституція перемогла людство, людство не перемогло проституцію.

Ольга Богомолец: Добро і зло присутнє завжди, боротьба присутня завжди, диявол  і Бог також присутні. Я вважаю, що не потрібно нам піддаватися. Повертаємось до трансплантації. Дуже важлива тема. За останній рік понад 200 мільйонів було використано на лікування людей за кордоном. Коли ми проаналізували, що відбувається в цій системі, виявилось, що вона взагалі відправка пацієнтів за кордон, я можу порічно дати кількість коштів, за 10 років збільшилась кількість коштів, які держава виділяє і яких сьогодні бракує. В Міністерстві охорони здоров’я немає системного аналізу: хто відправлявся, з якою нозалогією чи залишився живим. Декілька місяців тому була створена комісія, і ми дали доручення Міністерству охорони здоров’я опрацювати повністю питання, дати звіт комітету, частковий звіт ми отримали. Щодо майбутнього пацієнтів інформації немає, наприклад, відправили дитину чи дорослого на пересадку кісткового мозку, зробили цю пересадку, держава використала кошти, жива людина чи ні. На сьогоднішні день ця статистика не ведеться.

Мыкола Вересень: Чому треба кудись когось відправляти? Я 20 років тому, на “Табу” про це говорив,  20 років пройшло і ми продовжуємо відправляти. У нас погані лікарі, ми самі не можемо робити те, що роблять в Європі? Всюди це роблять, тільки  в Україні не роблять, чому?

Ольга Богомолец: Ми би з вами спрацювалися, пане Микола, тому що я точно таке запитання поставила. Щодо трансплантації кісткового мозку, ми визначили, що на  сьогоднішній день законодавчих перепон не існує, тобто в українських клініках можуть проводити трансплантацію кісткового мозку, тільки не проводять з ти чи інших фізичних, моральних, технічних причин.

Мыкола Вересень: А є ще купа всього іншого: серце, печінка, легені.

Ольга Богомолец: Зараз ми перейдемо. На трансплантацію ще раз кажу, 200 мільйонів гривень використано, які могли би залишитись в Україні. Вартість цієї операції в Україні вона була б однозначно менше. Поставлено завдання Міністерству охорони здоров’я, правда я не розумію як вони будуть виконувати ці доручення які ми їм даємо, там залишилось працювати 2 людини, це виконю чий обов’язки і заступник, які сьогодні закривають всі фронти. Якщо вони тільки будуть ходити на  наради Кабінету Міністрів і Міністерства охорони здоров’я, то вже як мінімум дві людини потрібно. Тому зараз надзвичайно важливо, щоб Кабінет Міністрів призначив профільних якісних заступників, в тому числі переглянув їх заробітну платню щоб можна було вимагати від людей якісної роботи. Знов таки по трансплантації, створена комісія, яка зараз вивчає і готує на комітет зміни, які потрібно зробити для того, щоб українські відділення почали робити трансплантацію, ми працюємо разом з трансплантолагами. Я сподіваюсь, що при внесенні змін до бюджету, або при плануванні бюджету на наступний рік ми зможемо зарезервувати ті кошти, які дозволять нам бодай перший крок зробити, почати робити трансплантацію кісткового мозку в Україні, для цього потрібні тільки кошти. Переходимо до трансплантації органів. В комітеті охорони здоров’я ми маємо закон по трансплантації, який має відкрити ворота. Є пропозиція, що трансплантація має бути за “презумпцією згоди” і  друга пропозиція, що вона має бути за          “презумпцією незгоди ”. “Презумпція згоди” говорить про те, що, якщо людина помирає, лікарі мають право вилучити з неї органи без будь якої додаткової згоди на це.  “ Презумпція незгоди ” говорить про те, що людина свідомо може дати дозвіл, при своєму житті, наприклад, при отриманні водійських прав, на те, що вона готова свідомо стати донором. В світі ці дві моделі працюють обидві: є країни, які живуть за принципом згоди, є країни, які живуть за принципом незгоди. Цей принцип більше базується в суспільстві на духовності, на сприйнятті нації. Кількість трансплантацій від презумпції згоди або незгоди не залежить.

Мыкола Вересень: Робимо перерву

Ольга Богомолец: На рекламу, на новини

Мыкола Вересень: На рекламу і на новини. Після реклами і новин ми повернемося до розмови

Ольга Богомолец: Може новини медицини?

Мыкола Вересень: Ні, ні, ні, новини медицини це завузько для такого великого радіо як Радіо Вєсті

Мыкола Вересень : Чому не можна відразу дозволити все і негайно і ліберально? Зробити так, щоб українські лікарі вчилися, щоб українці були передовим загоном трансплантології в світі? Якщо хтось не хоче трансплантації, то він про це говорить, а всі решта – автоматично. Зробити ліберальний крок. Що заважає?

Ольга Богомолец: Заважає інша позиція, яка існує. Існує ваша позиція, а існує ще позиція тих українців, які говорять про те, що вони не хочуть, щоб насильно в них забирали органи.

Мыкола Вересень: І вони ідуть і офіційно говорять: “Ми проти”. І все? Всі решта “за”, а ті, що категорично проти приходять в якийсь заклад, і говорять: “Запишіть, будь ласка, я проти”

Ольга Богомолец: В зв’язку з тим, що не всі українці за своїм місцем поселення можуть це зробити, то є позиція Ради церков, яка сьогодні говорить, що вони готові підтримувати закон по трансплантації і свідоме донорство. Рада церков з усіма конфесіями готова..

Мыкола Вересень: У нас церква окремо відокремлена від держави, пані Ольга. Ви державний чинник, а то духовний чинник, це різні речі…

Ольга Богомолец: Ви мені задали запитання.  Я маю вислухати, я не маю своєї власної позиції. Для мене важливо, щоб в українському суспільстві не було конфронтації. Для мене важливо, щоб ми рухались вперед певними, бодай, невеликими кроками. Якщо є аргументи про те, що сьогодні в Україні щодня гинуть хлопці на передовій, вбивають людей, про те, що у нас відкриті кордони, про те,що правоохоронна система не працює, в медицині існує заробітчанство і не завжди високий рівень моральності. Це означає що є достатньо високий ризик “чорної трансплантології”. Інші люди кажуть: “Давайте ми все лібералізуємо”. Моє завдання почути і одних і других і зробити, щоб все таки закон по трансплантації був проголосований в Верховній Раді. Не тільки створений, але щоб ми набрали в Верховній Раді кількість голосів. І якщо через декілька років суспільство буде готово  до “презумпції згоди”, не добровільного, а насильницького вилучення органів, ми зможемо змінити цей закон і я не бачу в цьому ніяких проблем. Я би хотіла повернутися. Ви сказали, що новини медицини це не те, чим пишалися б Радіо Вєсті. Я хочу вас сказати, що ви це говорите тільки до того моменту, поки у вас нічого не болить, а коли у вас щось болить, ви згадуєте, що медицина дуже важлива. Відсутність культури і культа здоров’я в українському суспільстві приводить до того, що хвороби діагностуються в дуже пізній стадії. Хочу навести вам приклад. Можливо ви чули, що 8 років тому ми розпочали такий проект як “День меланоми”, меланома – це одна з найбільш злоякісних пухлин. За 8 років нашої роботи ми досягнули унікальних результатів, який нам продемонстрували Інститут раку і Всеукраїнський канцер-реєстр. Чому я говорю, зараз всі поїдуть на літо і знати, як змінюється родинка дуже важливо. Ми зменшили смертність від меланоми в Україні за рахунок ранньої діагностики. На цифрах Всеукраїнських, вже на 15%. Це напряму пов’язано з тим, що засоби масової інформації підтримували, інформували людей: що потрібно зробити, як розпізнати цю родинку, яка є небезпечною, як потрібно засмагати чи не засмагати, до якого лікаря іти, плюс сотні навчених лікарів, які проводили профілактику і ранню діагностику. Сьогодні перший і другий ступень меланоми діагностується вже в більшості випадків, а раніше ми діагностували третю, четверту виключно з метостазами. Вартість лікування: якщо на першому етапі, це однократне хірургічне втручання, то третя, четверта стадії – це хіміотерапія, і це надзвичайно великі навантаження на бюджет. Якби засоби масової інформації, в тому числі Радіо Вєсті, займали, скажімо так, більш гуманістичну позицію, то говорили б про те, що..

Мыкола Вересень:  Я мабуть не запрошу жодного лікаря ще рік, тому що запрошую і починаю розмовляти, мене ще дорікають, що я мало сприяю. Окей, я не буду сприяти зовсім. Пані Ольга, не робіть так ніколи. Я завжди гостинний і завжди мені цікаво, і це ви знаєте

Ольга Богомолец: Ви сказали, що новини медицини – це не круто для Радіо Вєсті.

Мыкола Вересень: Так, бо в світі є інші новини. Якщо ви створите медичне радіо і запросите мене бути його ведучим, я прийду і буду говорити виключно на медичні теми. Це не виключно медичне радіо, у нас тут є ще багато інших речей.

Ольга Богомолец: Але давати людям практичну інформацію, що потрібно знати, щоб уникнути інфаркту…

Мыкола Вересень: Ми цим займаємось 45 хвилин.

Ольга Богомолец: Ми говоримо про реформу, це стратегічні речі. А потрібні практичні поради давати.

Мыкола Вересень: Ні це дуже важливо теж. Ми говоримо про тактичні 25 років Незалежності України, все про тактику, я вже хочу поговорити про стратегію і зрозуміти, куди воно рухається і чи взагалі українська медична галузь здатна саморегулюватися і налаштовуватись на якийсь позитив і на завтра, а не дивитися постійно на вчора. За 25 років я поки зрозумів, що всі згадують як було колись добре і як тепер стало погано. А як буде завтра ніхто про це чомусь не говорить.

Ольга Богомолец: Можна я скажу дві важливі речі для наших слухачів. Можливо, це комусь стане на заваді. У нас зараз практично в кожному районі виникають випадки укусів і під питанням стоїть сказ. На сьогоднішній день є брак протисказової вакцини, яка є єдиним методом запобігання, тому що сказ не лікується, від нього гинуть. Сьогодні на засіданні комітету охорони здоров’я, міністр зголосив, що в Україні є на сьогоднішній день 16 тисяч доз цієї вакцини, якщо виникає такий випадок про нього потрібно зголосити і район має замовити і зроблять перерозподіл. Протягом декількох діб, а це не критичний час, Міністерство охорони здоров’я має ці вакцини, має можливість. Так само, ситуація з БЦЖ, з новонародженими, які народжуються, до мене звертається багато людей. Міністерство охорони здоров’я обіцяє, що в найближчі декілька тижнів вакцини, які закуповують міжнародні організації, вже поступлять в Україну.

Мыкола Вересень: Чому ніхто не хоче бути міністром охорони здоров’я? Для мене це ознака повної кризи, не в суспільстві, а в медицині. Коли нема людей, які кажуть: “Ми беремо на себе всю відповідальність. Ми приводимо команду і будемо іти вперед”. Чому нема такого?

Ольга Богомолец: По-перше, перед вами сидить одна така людина, яка взяла на себе відповідальність, у мене є багато дуже цікавих речей, якими я можу займатися, я на сьогоднішній день в комітеті охорони здоров’я веду медицину вперед і в мене є чітке бачення реформи. Щодо Міністерства охорони здоров я, чому там немає людини? По-перше, тому що законом ми забрали від Міністерства кошти. Кошти, які Міністерство мало розподіляти, це було 4 мільярди минулого року, 2 мільярди пішли на міжнародні закупівлі. В цьому році мають піти всі гроші на закупівлі. Плюс зарплата міністра, яка складає 10 тисяч гривень, на мій погляд, рівень відповідальності, навантаження… людині, яка прийде на роботу ніхто не подякує, там Авгієві стайні такі, просто на кожному кроці: відправка дітей за кордон – проблемне питання, вакцинація - проблемне питання. І воно не сьогоднішнє, воно накопичувалось десятиліттями. Людина, яка прийде вона мусить розуміти свою жертовність, що її всі будуть сварити, всі будуть незадоволені, а людині треба іти вперед. Я вважаю, що чиновникам Міністерства охорони здоров’я потрібно підвищити заробітні платні, тоді буде шанс, що прийде людина свідома, свідомий адміністратор, займатись менеджментом, а не домовляннями і спробами якимсь чином, будучи міністром заробити собі додаткові кошти. На мій погляд, відсутність міністра це результат, в тому числі, нашої антикорупційної роботи і позиції комітету охорони здоров’я, контролюючий, де ми їм дуже складно даємо порушувати закони і красти. Але ця корупція, як я вже сказала, вона пішла в регіони і там вже значно складніше її відслідковувати. Але знов таки через референтні ціни, через протоколи лікування і через поступовий перехід до страхової медицини, яка відбудеться я сподіваюсь протягом 5 років наступних, і через можливість надання лікарям легального шляху заробляння, лікарі зможуть стати приватними підприємцями, які схочуть,а для того щоб вони могли легально показувати зарплату і кошти, які до них надходять.

Мыкола Вересень: Ольга Богомолець у нас сьогодні була в гостях, голова комітету з питань охорони здоров’я Верхової Ради України. Дякую, що прийшли, пані Ольга. Сподіваюсь ми ще побачимось і почуємось.

Ольга Богомолец: А я дякую за увагу охороні здоров’я і медицині.

Мыкола Вересень : Дякую що слухали пані і панове. Це Микола Вересень.