Ігор Гоцул. Фото: Радио Вести

Тетяна Іванська: З вами Тетяна Іванська. В нашій студії гість - Ігор Гоцул. Доброго ранку!

Ігор Гоцул: Доброго ранку!

Тетяна Іванська: Ігор Гоцул – перший заступник міністерства молоді та спорту, а також президент Федерації легкої атлетики України. Звичайно, що ви тут не просто так. Весь світ, напевно, стежить за скандалом, який зараз навколо російської збірної, навколо допінг-скандалу. Як ви вважаєте, чи поїде збірна Росії на Олімпіаду?

Ігор Гоцул: Я вважаю, що збірна Росії не поїде на Олімпіаду. І це стосується не тільки російської збірної легкої атлетики, а й інших видів спорту, оскільки те, що відкрилося зараз, виходить за межі будь-якого розуміння і порушує всі можливі правила і не тільки правила, пов’язані з застосуванням допінгу, а й Олімпійську хартію, принципи спорту і взагалі здоровий глузд. Допінг, як проблема існує в усьому світі, це біч сучасного спорту, але спорт і спортивні організації активно намагаються боротися з ним. Але це вперше в світі зафіксований випадок, коли допінг поставлений на рівень держави…

Тетяна Іванська: Це була спецоперація фактично.

Ігор Гоцул: Спецоперація була описана стосовно Олімпійських ігор в Сочі, але також доведено те, що допінг – це окрема політика Російської держави. Перше, застосування його, а друге, прикриття застосування допінгу за допомогою навіть спецслужб.

Тетяна Іванська: А як ви думаєте, у зв’язку з цим скандалом переглянуть результати Сочинської олімпіади?

Ігор Гоцул: Я думаю, що результати мають бути переглянуті. Це проблема не тільки російських спортсменів, але й інших спортсменів. Якщо інші спортсмени змагаються, не застосовуючи допінгу і програють росіянам, то вони програли несправедливо і їм треба повернути їх перемогу.

Тетяна Іванська: Я нагадаю, що Ігор Гоцул – ще й президент Федерації легкої атлетики України. Як часто наші легкоатлети перевіряються на допінг і чи були, можливо, у нас якісь скандали, не підняті на гору?

Ігор Гоцул: Ні, в будь якому разі в нас не було жодного скандалу, який не отримав би офіційного продовження, оскільки в нас нема політики подвійних стандартів, ми достатньо жорстко підходимо до наших спортсменів. Навіть імениті спортсмені, в яких виявлено допінг, вони будуть наказані, і це відбувається. Саме  тому, в нас є моральне право говорити про застосування санкцій до росіян. Нажаль, допінг є великою проблемою спорту, спокуса величезна, оскільки спортсмен намагається виграти такі змагання як Олімпійськи ігри, Чемпіонат Світу…

Тетяна Іванська: Крім того, що це перемога, це заробіток кожного спортсмена.

Ігор Гоцул: Так, тут на кону великі гроші, велика слава, і не завжди спортсмен разом з тренером може впоратись з цим. Але в тому і завдання і Федерації, і держави намагатися запобігти тому, якось попередити, проводити певну роботу, а не  навпаки майже заставляти спортсменів застосовувати допінг.

Тетяна Іванська: А в нас  держава проводить таку роботу? Вона стимулює спортсменів? Дуже багато, напевно читали, дуже багато інтерв’ю спортсменів, що вони жаліються і на те, що немає де тренуватися, немає виплат, деякі виплати за золоті медалі затримуються…

Ігор Гоцул: Не можна сказати, що в нас все добре. Але не можна сказати, що в нас все погано. Ми країна, яка розвивається, яка зараз намагається будувати своє майбутнє,  тому є певні речі, в яких в нас є досягнення, а є певні речі, в яких ми  суттєво відстаємо. Що стосується спорту, в першу чергу ми відстаємо щодо спортивної інфраструктури. Над цим треба працювати і тут треба дуже багато зробити. З іншого боку, держава суттєво підтримує спорт. Коли говорять про підтримку-не підтримку, дуже часто висмикують один факт, який потім намагаються трактувати. Наприклад, говорять: “Спортсмен отримує зарплати всього-на-всього 4 тисячі”. Так, це правда. Але, це не єдине, що отримує спортсмен. Провідні спортсмени отримують стипендію президента, яка починається з 12 тисяч.

Тетяна Іванська: Але це ж не всі спортсмени отримають?

Ігор Гоцул: Всі не можуть отримувати, отримують ті, хто заробив це право, тобто спортсмени, які досягли певних висот.

Тетяна Іванська: Можливо саме із-за цього в них є бажання вжити допінг, щоб отримати ці доплати? Можливо треба підвищити зарплату спортсменам?

Ігор Гоцул: Дивіться, якщо в мене є бажання отримати якусь річ, яка лежить в магазині і мені подобається, і я ії вкраду, тоді я порушую закон. Теж саме з допінгом. Допінг – це порушення закону. Кожен з нас вирішує для себе, готовий він на це чи ні. Зазвичай, в здоровому суспільств, таке не відбувається. Це – вихід за межі норм.

Тетяна Іванська: Як тепер, після цих скандалів відділити політику від спорту? В Росії зараз будуть нарікати, що це все - політичні рішення.

Ігор Гоцул: Росія сама привела політику в спорт, вона зробила спорт елементом такої холодної війни. Вона зробила свій спорт заручником своєї політики. Коли Росія намагалася довести свою гегемонію в усьому, в тому числі в спорті, і використовувала для цього заборонені методи. Тепер вона намагається цією ж політикою прикритися. Провина за те, що відбулося лежить саме на Росії, в першу чергу на керівниках, але водночас і на спортсменах. Вони теж люди, вони могли протестувати, якось боротися з цим, але не знайшли в собі сили…

Тетяна Іванська: Скажіть будь ласка, цей скандал, це одиничний такий випадок чи, ви думаєте, що це якась система вже?

Ігор Гоцул: Нажаль, те, що відбувається в Росії, стало вже системою в них, і це суттєво відрізняє той випадок, який відбувся там, від будь-яких інших випадків, пов’язаних з допінгом. Це державна система застосування допінгу, і саме тому цей випадок виходить за межі будь-яких до того зафіксованих. Саме тому він підлягає найбільш жорсткому і суворому покаранню, як на мене.

Тетяна Іванська: Поки була реклама, ви говорили що є “чисті” та “нечисті” спортсмени. Що це значить?

Ігор Гоцул: Є така спекуляція, її зараз намагаються застосувати влада Росії і спортивна влада, на яку іноді купуються деякі вболівальники, коли говорять про те, що треба допустити, так званих “чистих” спортсменів з Росії, а відсторонити виключно тих, в кого виявлені заборонені препарати. Однак, тут є спекуляція, яка полягає в наступному: відомо з цього докладу, та з документів, які надані  Всесвітньою антидопінговою агенцією про те, що останнім часом в Росії, в московській антидопінгової  лабораторії, знищили близько 1600 проб російських атлетів, які не були належним чином досліджені, а також близько 300 проб в Сочі, які були зібрані під час Олімпійських ігор. Таким чином, майже 2000 спортсменів залишилися поза перевіркою і говорити зараз про їх “чистість” м’яко кажучи некоректною.

Тетяна Іванська: Дивіться, голова комісії Всесвітнього антидопінгового агентства  Річард Макларен підтвердив те, що російська влада приховувала вживання допінгу спортсменами. Ось його слова, давайте послухаємо пряму мову:

Российским атлетам велели собирать, как они считали, чистые образцы, взятые не в период проверок. Эти образцы хранились в холодильнике. Вся эта секретная операция проводилась совместно московской антидопинговой лабораторией и структурами ФСБ. Вскоре после начала расследования, мы поняли, что ситуация с исчезновением допинг-проб серьезнее, чем описывалось в статье “NewYorkTimes” про Олимпиаду в Сочи. Исчезновение положительных допинг-проб было защищенной государственной стратегией. Министерство спорта, российское антидопинговое агентство были вовлечены в эту операцию”.

Тетяна Іванська: Зараз давайте все ж таки поспілкуємось зі слухачами. Доброго ранку!

Дзвінок до студії: Елена, Киев.  Спасибо большое за очень интересного собеседника. Я не про допинг хочу спросить уважаемого гостя, а про то, какие наши основные надежды, в каких видах мы особенно сильны, учитывая, что много молодых в нашей сборной легкоатлетической?

Тетяна Іванська: Дякую, Олена!

Ігор Гоцул: Наша делегація на Олімпійських іграх буде 205 людей, на сьогодні зафіксовано, може трохи змінитися, оскільки зараз вирішується питання допуску ще 2-3 атлетів, але загально більше 200 , з них 65 спортсменів – легкоатлети. Це найбільша делегація. Зрозуміло, що на легку атлетику покладаються великі надії, і легка атлетика завжди була успішна на Олімпійських іграх. Дуже хотілося б сподіватися, що і цього разу наші спортсмени зможуть довести свої амбіції на найпрестижніших змаганнях чотириріччя. Зрозуміло, всі сподіваються на медаль. Зрозуміло інше також, є професійні розмови, в яких ми говоримо про те, в кого більше шансів, в кого менше. Але на загал мені б дуже не хотілося говорити, що у когось в спортсменів менше шансів завоювати медаль. Всі наші спортсмени наполегливо готуються, і я просив би вболівальників, щоб вони вболівали за всіх. Подивимось за підсумками Олімпіади, в кого вийде найкраще.

Тетяна Іванська: Вам як першому заступнику міністерства молоді і спорту здається часом, що у нас в Україні є футбол і є всі інші види спорту?

Ігор Гоцул: Здається з точки зору медійної присутності, але якщо дивитися на цифри розповсюдження видів спорту, на те, як працюють федерації різних видів спорту, то це може бути хибним твердженням. Український спорт розвивається, Україна взагалі одна з найпотужніших спортивних країн світу, незважаючи на всі проблеми та кризи, які вирують в нашій країні, все одно ми зберігаємо місце в 20-ці, щонайгірше в 30-ці найсильніших країн світу.

Тетяна Іванська:  З якими проблемами найчастіше стикаються?

Ігор Гоцул: Ми говорили про це. Якщо не вистачає грошей, то їх не вистачає всім: не тільки пенсіонерам, охороні здоров’я, їх також не вистачає спорту. Ми маємо колосальну проблему з інфраструктурою, яка дісталася нам в спадок від Радянського Союзу, майже не зазнала якихось змін, зараз занепадає і потребує суттєвих капітальних вливань для того щоб відновити свою роботу. Взагалі система спорту в країні, яка залишається радянською по суті своїй, стримує розвиток спорту, ініціатив, активний прихід бізнесу в спорт.

Тетяна Іванська: Бізнесмени бояться інвестувати, чи вони не бачать для себе вигоди?

Ігор Гоцул: В першу чергу бізнес інвестує в спорт в цивілізованому світі через систему спортивних клубів. Це система, яка успішно поєднує і державну або муніципальну опіку розвитку спорту і бізнесову ініціативу. Тут ми маємо певні обмеження, оскільки система дитячих та юнацьких спортивних шкіл практично заперечує прихід туди бізнесу, а грошей бюджету, які виділяються, катастрофічно не вистачає.

Тетяна Іванська: Чи немає такої нагальної,  як для багатьох українців, проблеми з візами? Як легко спортсменам оформлювати візи? Чи ідуть на поступки, коли виїжджають спортсмени за кордон?

Ігор Гоцул: Український спорт – частина українського суспільства. Всі ті проблеми, вади, які є в суспільстві, притаманні українському спорту.  Зрозуміло, що спортсмени стикаються з цією проблемою віз, хоча треба визнати, що останнім часом нам вдалося суттєво просунутися в цьому питанні: і міністерство, і Федерації, і Національний Олімпійський комітет активно працювали напряму з посольствами, роз’ясняли потреби спортсменів, специфіку спорту. Зараз треба говорити про те, що дуже багато посольств, чесно кажучи, йдуть нам назустріч і намагаються з розумінням ставитись, візи багаторазові дають, і все решта. Не можна сказати, що це гучна і серйозна проблема. Але коли весь цивілізований світ їздить один до одного без віз, а ми змушені їх відкривати, це не завжди приємно.

Тетяна Іванська: Зараз ще поговоримо з людьми, які нам телефонують. Алло, доброго ранку!

Дзвінок до студії: Доброго ранку, це Артем з Дніпра. А чому найсильніші легкоатлети не їдуть на Олімпіаду, наприклад, такі, як Олександр П’ятниця, Людмила Оляновська, Анастасія Махнюк, Вікторія Кащєєва, Анна Рижикова?

Ігор Гоцул: Артем, відповідні пояснення були на сайті Федерації легкої атлетики України. Тут є кілька моментів, про які хотів би сказати. Перше, про систему відбору. Вперше за всю історію української легкої атлетики, коли на виконкомі легкої атлетики затверджувалася команда, не було жодної суперечки щодо до того чи іншого прізвища, і наша спортивна команда була затверджена консенсусом. Це означає, що критерії відбору, які були виписані, були виписані настільки чітко і однозначно, що не допускали подвійних трактувань і якихось зловживань.  Тому всі спортсмени, які відібралися на Олімпійські ігри, виконали нормативи і умови відбору, вони братимуть участь. Це взагалі політика Федерації, ми намагаємося везти якомога більше команд, тобто всі, хто має право відвозити на змагання, навіть якщо розуміємо, що цей спортсмен цього разу не буде претендувати на медаль.

Тетяна Іванська: Навколо цієї Олімпіади, крім допінгового скандалу, також був скандал навколо вірусу Зіка. Деякі спортсмени відмовились їхати. Як в наших спортсменів з цим ситуація, не бояться їхати?

Ігор Гоцул: Зрозміло, ми активно працюємо, щоб уберегти наших спортсменів від будь-якої небезпеки в цьому сенсі. Ми працюємо в тісному контакті з Міністерством охорони здоров’я та нашому посольстві в Бразилії, які моніторять ситуацію і надають відповідні рекомендації. Всі ці рекомендації доведені до спортсменів. Ті, хто хотів, змогли зробити відповідні щеплення, хоча, згідно рекомендації, це не є обов’язковою умовою.

Тетяна Іванська:  Є підтвердження, багато статей, про те, що корупція в спорті також є. Як важко з нею боротися?

Ігор Гоцул: На жаль, корупція є величезною проблемою для нашої країні. Спорт не є виключенням, Міністерство бореться з будь-якими проявами корупції, нам в цьому допомагають громадські організації і федерації. Створена громадська рада, яка має контролювати це. Зараз проводиться державний експеримент щодо делегування повноважень федераціям і пов’язані з цим перерахування грошей державного бюджету на відповідні федерації, це громадські організації. За задумом цього експерименту саме громадськість буде краще контролювати гроші ніж будь-який чиновник і, відповідно, це буде більш ефективне використання грошей, які виділяються на спорт. Якщо цей експеримент буде успішним, ми зможемо задіяти такий механізм взаємодії держави і спорту на всі інші спортивні федерації України.

Тетяна Іванська: До нас телефонують, давайте поговоримо з людьми. Алло, добрий день!

Дзвінок до студії: Добрый день! Меня интересует отношение Игоря Евгеньевича к использованию допинга в следующем аспекте. Возможно, есть необходимость каким-то образом узаконить использование допинга, в том числе в спорте. Каким образом я не знаю, но поскольку спорт у нас является профессиональной деятельностью, люди зарабатывают этим деньги, то почему не разрешить…

Тетяна Іванська: Ви вважаете, це буде чесно?

Дзвінок до студії (продовження): Я вижу, что это в профессиональном спорте должно быть. В детском однозначно нужно это запретить.

Тетяна Іванська: Дякуємо вам. Ігор, як ви вважаєте, це абсурдна пропозиція чи все ж таки вона має місце?

Ігор Гоцул: Така дискусія ведеться давно, є ряд людей, які пропонують це зробити. Я категорично з цим не згоден. Що таке допінг? Це застосування заборонених препаратів або методів для того щоб отримати перевагу над іншими. Відповідно, це не є чесним і нормальним. Спорт має залишатися чесним. Коли ми говоримо про інші сфери людської діяльності, скажімо там, про бізнес, встановлюються певні правила, порушення яких завжди так чи інакше карається.  В спорті  також мають бути такі правила. Більше того, допінг – це не просто не чесна перемога, це шалена шкода для здоров’я спортсмена. Якщо з ним не боротися, він переходить далі, на юнацький, юніорський спорт. Скажіть будь ласка, ви хочете привезти свою дитину в секцію, щоб тренер її годував якимись пігулками?

Тетяна Іванська: Ігорю, ми знаємо, що під час президентства Януковича, вже був скандал з поїздками чиновників на Олімпіаду за держкошти. Скільки чиновників цього року буде супроводжувати наших спортсменів на Олімпіаду в Ріо?

Ігор Гоцул: Є достатньо жорсткий алгоритм, запроваджений Міжнародним олімпійським комітетом, який завжди використовується і чітко відслідковується його виконання. Це означає, що кількість супроводжуючих осіб, включаючи тренерів, лікарів, чиновників, не може бути більше ніж половина кількості спортсменів. Оскільки в нашій делегації буде трохи більше 200 спортсменів, це означає, що трохи більше 100 офіційних осіб будуть супроводжувати нашу делегацію.

Тетяна Іванська: Як визначається ця кількість, чому саме 100?

Ігор Гоцул: Це визначається певною формулою, запровадженою Міжнародним олімпійським комітетом, тобто кількість спортсменів надвоє поділена це і є кількість людей. Більше того, хто саме поїде, визначається публічно. Кожна федерація дає свої пропозиції, які потім затверджуються виконкомом Національного олімпійського комітету, колективним органом, де зібралися фахівці, які спроможні оцінити необхідність перебування того чи іншого спортсмена. Зрозуміло, що в цій делегації буде президент Національного олімпійського комітету, Міністр молоді і спорту України, оскільки такі форуми – це не тільки виступи спортсменів, це завжди обмін думками, якісь події поза спортивними майданчиками, в тому числі переговори поважних осіб щодо майбутнього спорту в світі.

Тетяна Іванська: Алло, доброго ранку! Як вас звуть?

Дзвінок до студії: Добрий день! Пробачте, що ще раз телефоную. Це Артем. Ваш співбесідник нічого не відповів стосовно Олексанра П’ятниці, це ж срібний призер…

Тетяна Іванська: Я так розумію, що це Артем із Дніпра, який вже телефонував.

Ігор Гоцул: Пане Артем, щодо Олександра П’ятниці, Людмили Оляновської і Анастасії Махнюк зараз ведеться розслідування щодо звинувачення їх у вживанні допінгу. Відповідно, поки це розслідування не буде завершено, вони не можуть брати участь у змаганнях, і тому вони не включені в нашу делегацію. Якщо буде доведено, що вони вживали допінг, до них будуть застосовані санкції. Якщо це не буде доведено, вони повернуться до своєї спортивної кар’єри. Давайте зараз зачекаємо закінчення розслідування і потім будемо вже робити висновки.

Тетяна Іванська: Ще один телефонний дзвінок. Алло, доброго ранку!

Дзвінок до студії: Доброго ранку, Віктор із Києва, я стосовно допінгу. В мене приклад з моєї родини. Моя дружина ще в шкільні роки була спринтером, приймала участь в обласних змаганнях… Їй тренер одного разу сказав: “Дивись, троє дівчат, які перемогли, сидять на таблетках”. Це були не олімпійські змагання, а просто шкільні. Після цього вона зрозуміла, що зі спортом, мабуть, треба зав’язувати. Який сенс тренуватися, якщо хтось прийняв таблетку і пробіг швидше? Допінг одних дуже сильно демотивує багатьох інших.

Ігор Гоцул: Пане Віктор, дякую вам за цей приклад. Саме тому більшість фахівців спорту схиляється до того і підтримує дуже жорстку позицію щодо протидії допінгу. Це не нормально і не правильно. Більше того, це може мати дуже складні наслідки для організму спортсменів. Описані в літературі, зафіксовані випадки, коли, наприклад, спортсменки Німецької Демократичної Республіки, яка разом з Радянським Союзом гналися за медалями і намагалися всьому світу довести за допомогою спорту переваги своєї системи, настільки вже зловживали цим допінгом, що після закінчення спортивної кар’єри змушені були змінювати свою стать, оскільки організм був настільки змінений цими препаратами, що відбулися такі суттєві перетворення. Хіба ми можемо таке допустити? Це не можливо. Тим більше, не можливо, щоб такі речі спускалися на змагання юнацького, юніорського рівнів.

Тетяна Іванська: Останнє запитання, в нас закінчується час. Знаєте, як журналісти питають музикантів про їх творчі плани.  Я не питаю про творчі плани, але можливо є якась надія чи перспектива, що колись Олімпіада пройде в Україні?  Ми пам’ятаємо, що декілька років тому обговорювалося проведення зимової у Львові.

Ігор Гоцул: Є надія на те, що Олімпіада пройде в Україні, як і є надія, що Україні стане квітучою і успішною країною. Ми всі на це сподіваємось, всі над цим працюємо і деякі люди навіть кладуть своє життя, на жаль.

Тетяна Іванська: Дякую, Ігорь Гоцул, перший заступник  міністерства молоді та спорту, президент Федерації легкої атлетики України, був сьогодні в студії.