Геннадій Зубко

Дмитро Тузов: Тема дня в ефірі, мене звати Дмитро Тузов. У нас дві надзвичайно важливі теми. По-перше, це енергозбереження, і по-друге - децентралізація. Я думаю, ми вже не боїмося цих слів і будемо говорити про це дуже предметно. В студії у нас сьогодні віце-прем’єр-міністр, міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Геннадій Зубко. Пане, Геннадію, я вас вітаю в нашій студії!

Геннадій Зубко: Добрий вечір!

Дмитро Тузов: Максимально підключаю наших радіослухачів до нашої розмови. Я сформулював таке питання: "Що потрібно для енергозбереження: видавати людям субсидії або встановлювати лічильники і нові котли?" Коли я прив’язав субсидії  до енергозбереження мав на увазі, що всі ми, свідомі громадяни України і ті люди, які отримають субсидії, розуміють, що вони самостійно не тягнуть на те, щоб погасати і заплатити за ті енергоресурси, які вони споживають,  значить вони мають   заощаджувати. А лічильники, котли і все інше обладнання, зрозуміло, якщо воно сучасне, то воно заощаджує ті самі енергоресурси.

Зима має бути непростою, ми це розуміємо, вже зараз відчуваємо. Ситуація в країні теж непроста. Опалювальний сезон  має початись вже незабаром. Чи не забули ми про Алчевськ 2006 року, і чи не очікують нас на карті України нові   Алчевськи?

Геннадій Зубко:  По-перше, я хочу подякувати, тому що вже в другий раз я у вас в студії і вже    другий раз я чую українську мову . По-друге, ви зробили такий вступ, що комунікацію з тими      людьми, яких це хвилює ми вже побудували. Нам дійсно зараз важлива комунікація з великою аудиторією, тому що питання енергоефективності та енергозбереження це та реформа, яка повинна допомогти кожній український родині і результат люди повинні відчути на своїх гаманцях, на своїх зменшених рахунках і тому, що вони дійсно заощадивши ці кошти використали в іншій       напрямок. Я хотів би почати з того і сказати, щоб українці заспокоїлись. Останнім часом дуже     багато залякувань з приводу холодної зими, низьких температур, великого снігу, готовності до опалювального сезону...

Дмитро Тузов: Це як кажуть “Хочеш миру, готуйся до війни”. Розраховувати треба на гірше, а  краще само буде.

Геннадій Зубко:  Абсолютно вірно. Ми не будемо казати, що може статися, тому що ми бачили, коли в минулому році були наднизькі температури, температура опускалась нижче ніж 25 градусів морозу, і ми бачили яка була непроста ситуація в тому ж Генічеську Херсонської області. Передбачити практично все неможливо, але готуючись, ми чітко собі віддаємо увагу на те, що ми технічно зараз  на 100 відсотків готові до опалювального сезону. Буквально вчора ми провели   селектор з усіма регіонами. Були підняті ті питання, які хвилюють кожного громадянина: яка буде зима. Тому ми там заслухували Укргідромецентр, який показав, що середньорічна температура цього року і наступного буде такою як і раніше.

Дмитро Тузов: Тобто не буде якихось критичних морозів?

Геннадій Зубко:   Про це ми можемо говорити, тому що клімат міняється і він стає більш континентальний. Якщо раніше була більш стала температура протягом зими, то тепер вона може бути теплішою, температура буде вищою, і ми спостерігаємо за останній час, що середньорічна температура зростає. Але, я б хотів би сказати, що є критичні моменти, які можуть бути в будь-якому випадку і це критична температура, яка може бути тиждень, але вона буде наднизькою. Тому технічний стан повинен передбачати саме критично низькі температури. Вчора ми проводили нараду по регіонам, по житловому сектору, по соціальним об’єктам, по підготовки   котелень до опалювального сезону, і дивилися яким чином готуються регіони. Те, що звітують   голови адміністрацій, міські голови  це одна справа. Інша справа те що міністерська комісія проїхала ще додатково по всім регіонам для того, щоб пересвідчитися виборочно, як готова та чи інша область.

 Дмитро Тузов: До речі, є різниця між тим, що вам доповідають і тим, що насправді. Я так розумію, що ці перевірки несподівані?

Геннадій Зубко: По-перше, я хочу подякувати всім комунальникам, тому що люди, які працюють в цій галузі, вони  відповідальні, вони розуміють, що таке наслідки недбалості, або наслідки того, що звіт не відповідає тому, що надається. Технічна галузь дуже непроста, ми знаємо її критичний стан. Нажаль, 25 років нам розказували, що газ буде завжди дешевий, не потрібно проводити термомодернізації, постійно не вистачало коштів на заміну мереж або модернізацію котелень. Зараз, коли ми бачимо, що  Україна визначилась по європейському напрямку розвитку, ми повинні зробити ті речі, які стосуються якості проживання кожної родини. Це в першу чергу житлово-комунальні послуги. В минулому році ми почали рухатись в цьому напрямку з точки зору того, щоб найти такого відповідального власника. Це не тільки індивідуальний, але власник в багатоповерхівках, тому що нам постійно розказували, що хтось повинен зробити, хтось повинен прийти відремонтувати.

Дмитро Тузов: Ви зараз про співвласників ОСББ говорите?

Геннадій Зубко: Я кажу про спільну власність. Це мабуть той фундамент енергоефективності, до якого ми повинні дійти. Коли людям дали приватизувати квартири, їм забули розказати, що дах, підвал, і сходи це також їхня власність. І вони платять за те, щоб воно ремонтувалося, прибиралося. Насправді ці кошти витрачалися на тих надавачів послуг, які, нажаль, не виконували в повному обсязі своїх зобов’язань. Тому 417 закон, який був прийнятий минулого року дав не тільки відповідь, хто є власником цього будинку, а це ми передбачаємо, що саме спільні власники, які проживають в цьому будинку, а ще й можливість обирати надавача послуг по кожному напрямку. Коли люди об’єдналися, вони можуть чітко провести конкурс і вибрати того надавача послуг, який запропонує найкращу ціну і найкращу якість. Отримавши такого управлінця, ми     можемо говорити про залученні інвестицій, про проведення заходів термомодернізації, саме    головне, контроль власників, які проживають в цьому будинку за цим процесом. Нам потрібна  якісна послуга, яка буде мати гарантію і буде передбачати відповідальність безпосередньо той компанії, яка проводить термомодернізацію. Але я повертаюсь все-таки до підготовки до зими. Ми розуміємо, що сьогодні є певна технічна готовність. Сьогодні нам потрібно було на уряді прийняти рішення, яке б дозволяли місцевому самоврядуванню дати можливість починати      опалювальний сезон з моменту, коли температура протягом декількох днів буде нижче 8 градусів. Сьогодні на уряді ми прийняли таке рішення. Також дали можливість для того, щоб “Нафтогаз” забезпечував для опалення газом ті теплопостачальні підприємства, які сьогодні обслуговують  населення: бюджетній установи, а також релігійні організації.

Дмитро Тузов: Пане Геннадію, скільки коштів виділено з бюджету і на що вони ідуть?

Геннадій ЗубкоВ цьому році виділено 800 млн. гривен спрямовані на програму теплих кредитів. Дуже активна позиція наших громадян була по напрямку придбанню негазових котлів, по           напрямку індивідуального кредитування для того, для того щоб провести термомодернізацію як власного, так і багатоповерхового будинку. Нам дуже важливо, щоб ОСББ чи власники мали можливості не тільки встановити лічильники, а   із встановленням індивідуального теплового   пункту почали управляти цією енергією. Ми бачимо за опалювальний період, коли досить висока температура, але теплоносій подається, за нього все одно потрібно сплачувати. Ми бачимо, що сьогодні багато будинків в житловому секторі, а сьогодні у нас 120 тисяч багатоповерхівок,    які потребують термомодернізації. Саме головне, багато є в житловому секторі тої санації, яку         потрібно провести в житлових будинках для того, щоб поміняти систему інженерних мереж, яка стосується не тільки опалення, водопроводу та інше. Саме тепло кредити були спрямовані на те, щоб держава надала  компенсацію 40% тим, хто залучає ці кошти або 70% тим, хто залучає ці     кошти і отримує субсидії. Саме безпроцентно ми пішли по тому щоб мотивувати людей вкладати в один раз заощаджене, а на сплачувати щорічно за ту енергію, яку вони споживають.

Дмитро Тузов: У нас вже є проміжні результати голосування . Перевага настільки велика: 97%  людей виступають за те, щоб встановлювати нове обладнання, це лічильники і котли; трохи більше 3% виступають за те, щоб отримувати субсидії.

Скажіть, будь ласка, ми якось можемо корегувати політику держави в цьому? Чому я питаю, тому що в мене є цифри, щоправда вони на травень  цього року, але вони теж вражають. Гроші на     субсидії – 35, 07 мільярдів гривень. За ці гроші можна було провести масштабну програму енергозбереження, поставити газові і тепло лічильники практично в усі помешкання. Я зачитаю повідомлення, Роман Співак в Фейсбуці написав, йдеться про те, що держава переплатила на субсидії 18 мільярдів гривень:

Марнотратство 18 млрд.гривень. Держава щедра. Розкидає гроші наліво та направо. Наші гроші. З наших податків. Чи буде заможною така країна, яка культивує марнотратсво та виховує утриманців і халявщиків. За 6 мільярдів можна поставити газові поквартирні лічильники по всій країні. А решти 12 мільярдів направити у Фонд енергоефективності. Власний.

Що, роздавати гроші, хоча і не монетизовані? Чи все-таки модернізовувати країну?

Геннадій Зубко:  По-перше,  я дякую кожному українцю, який проголосував саме за заходи енергозбереження.  Треба розуміти, що субсидії - це дотації бідності, а не захід для економії або змін в державі. Кожний процес, який додає енергоефективності, це не тільки збереження коштів українських громадян, але й боротьба за енергонезалежність країни, яка 25 років була на газовій голці. Нажаль, це був дуже серйозний політичний інструмент, який використовували проти нас. Зараз ми маємо військову агресію саме за рахунок того, що ми оголосили про свою незалежність. В першу чергу, субсидії, які дійсно витрачаються державою в великих обсягах- це спроба продотувати тих людей, в кого житлово-комунальні послуги складають більше ніж 15% родинного доходу.

Дмитро Тузов: А яка кількість таких людей на сьогодні?

Геннадій Зубко:  На сьогоднішній день кількість таких людей, я би сказав домогосподарств, складає 5 мільйонів 200 тисяч. Якщо порахувати, що загальна кількість домогосподарств по Україні складає 15, 5 мільйонів домогосподарств. Це практично третина.

Дмитро Тузов: Це більше 30%

Геннадій Зубко: Це ті, хто проживає сьогодні і в індивідуальних будинках, і в багатоповерхівках.

Дмитро Тузов: Пане Геннадію, але тенденція іде до збільшення таких людей, які  хочуть отримати субсидію?

Геннадій Зубко: Я думаю, що тут питання не в тому, що хочуть чи не хочуть. Зараз доходи не дозволяють людям мати такий бюджет для того, щоб заплатити за це. Ми розуміємо, що сьогодні велика кількість людей, які пенсійного віку, які сьогодні не мають додаткового доходу і яким   держава потрібна крім пенсії та інших соціальних виплат допомогти через субсидію. Але, з іншого боку, субсидія це дотація неможливості оплати. Нам потрібно говорити про економіку, про        зростання доходів громадян, а не про те, щоб захистити всіх тих, хто не може заплатити. Тому    напрямок реінвестицій субсидій  в фонд енергозбереження це наше завдання, яке ми поставили як амбіційну ціль на цей рік. Сьогодні в парламенті знаходиться  вже 3 закони, які дозволяють побудувати фундамент: це закон про комерційний облік, закон про енергоефективність будівель, закон про житлово-комунальні послуги. Я сподіваюсь, що протягом двох тижнів ми внесемо закон про фонд енергоефективності. Це той пакет законопроектів, який дозволить в першу чергу,         мотивувати кожну родину через компенсацію таких витрат, але вже мотивувати за результат через переведення будинку з одного класу в інший, а по друге, мати конкретний результат для держави. Якщо держава реінвестує не в субсидії, а в енергоефективність, ми будемо бачити зменшення споживання газу взагалі для країни в реальних цифрах.

Дмитро Тузов: Уявити собі, що тим же пенсіонерам, про яких ви згадали,їм замість або частково цією віртуальною субсидією, тому що все одно люди на руки гроші не отримують, допомагають встановити нове обладнання, яке заощаджує. Таким чином модернізується вся країна і споживає значно менше газу, а самі субсидії навряд чи до цього призводять.

Геннадій Зубко: Субсидії -  це фактично інструмент проїдання, але з іншого боку, ми повинні      розуміти, що держава повинна мати відповідальність за кожну родину, яка живе і колись можливо сплачувала  податки і отримала доход, або зараз ці люди стали пенсіонерами, або вони тимчасово не мають такого доходу, щоб заплатити за всю ту енергію, яку вони споживають. І тут потрібна державна підтримка. З іншого боку, ми повинні для себе чітко побудувати ту маршрутну карту, яка працювала в кожній європейській країні, і яка була в такому ж стані, починаючи із Східної            Німеччині, яка практично перебудовувала всю теплоенергетику, всю тепломережу і житловий   сектор. Уявіть собі цифри, сьогодні квадратний метр житла німця споживає 50 кВт. Кожен           квадратний метр житла українця споживає від 190 до 230 кВт.

Дмитро Тузов: Така страшна не ефективність.

Геннадій Зубко:  Я скажу відверто, я дуже вдячний за таке голосування українцям. Це відчувається, що ми в Україні, тому що українська нація це господарники, воїни і патріоти. Люди бачать дуже просту річ – якщо ми хочемо зменшити сьогодні тарифи, ми повинні зменшити обсяги споживання. Але не тільки за рахунок економії, а за рахунок простих речей, які ми повинні пройти разом. Це неможливо зробити або написанням заяви, або подачею якоїсь декларації. Потрібно зробити технічні речі: зробити проект, утеплення, залучити кошти. Саме головне, це додатковий влив на економіку країни. Тому що ми кажемо про мільярди інвестицій, які ми не перестанемо втрачати на субсидії, а реінвестуємо в енергоефективність, і це створення малого і середнього   бізнесу, тому що жодний великий агрохолдінг не зможе утеплювати, поставити лічильники, або поставити індивідуальні теплові пункти. Це створення додаткових робочих місць, це зменшення навантаження на валютно-платіжний баланс. Саме така свідомість українців дозволить нам      зробити це набагато швидше ніж в будь-якої європейської країні.

Дмитро Тузов: Ви мене підштовхнули порівнянням з Німеччиною і нашою  не ефективністю до  такого. Дозвольте особисті враження. Я нещодавно заїхав в свій будинок, в якому я виріс. Тут двір, там спортивний майданчик, там в футбол ганяв, ось тут школа, тут будинок і знаєте, як дежавю, ось тут яма, яку розкопав екскаватор . І постійно на одну і тому ж місці, щороку це  відбувається:     приходять люди в оранжевих жилетках, приїжджає екскаватор, розкопує, змінюють там труби, ламають асфальт, між іншим. Потім закопують, асфальтують, і це відбувається щороку. Я так       дивився на цей котлован і думав: може там точка промерзання значно вища, тому що  глибокий котлован. Може один раз замінити цю трубу, поставити якийсь поліпропілен, щось таке що не рве. В масштабах країни це…Є такий закон великих чисел: якщо увити собі кількість цих подвір’їв, куди приїжджає екскаватор і люди з ломами  і лопатами, то на це, як не дивно, у нас гроші є. У нас     немає грошей на багато різних потрібних корисних справ, а не екскаватор з цими людьми є гроші. Як з цим боротись?

Геннадій Зубко: Ви знаєте, це наслідки Радянського Союзу, коли не було безробіття тільки за      рахунок того, що  хтось робив, хтось перероблював, а хтось дороблював за тим, хто робив. Скажу відверто там, де розкопують у вас кожного року трубу, то її там не міняють, а просто забивають якісь чопіки для того, щоб усунути течію, а не зробити один раз капітальний ремонт.

Дмитро Тузов: Але це ж комусь вигідно, напевно, щороку витрачати на це бюджетні кошти?

Геннадій Зубко: Тому нам важливо підійти до того щоб саме запрацював 417 закон і з’явилося ОСББ, і саме у власника з’явилась можливість платити не за нормативами, якому сьогодні          списується та теплова енергія, яка поступає до будинку, а насправді вона уходить в землю, поряд з тим будинком де розкопано, саме поставити лічильники.  Тоді з’являється необхідність у теплопостачальній організації не просто списувати ту теплову енергію на будинок, який її не спожив, а саме ремонтувати ці речі і модернізувати свої котельні. Я думаю, що це крок за кроком і спільна відповідальність, яка повинна бути, починаючи з власника, який ці послуги споживає  і оплачує їх вчасно. Я тут хочу сказати, що я вдячний українцям, тому що коли постійно кажуть, що населення не заплатить. Сьогодні населення платить 97% від тих комунальних послуг, які споживає. Сьогодні платіжна дисципліна населення набагато краще, ніж у держави, яка розраховується за бюджетні організації.

Дмитро Тузов: Це позитивно. Ми ще з вами ще про лічильники поговоримо. А поки я почитаю смски, які надходять в нашу студію.

В Соединенных Штатах от субсидий отходили 50 лет, а нищая Україна за 3 года. Прямо дежавю. Хрущов с его догодним и перегоним Америку.

Не надоело господину Зубко воду в ступе толочь, субсидия это унижение граждан.

Ми про це щойно власне кажучи і говорили. До речі, я би посперечався з тезою, що “Україна     нищая за 3 года”, Україна не нищая. Якщо ми порахуємо ті ресурси, які випаровуються на наших очах, ми з вами багато чого зрозуміємо. Ось Єлена питає в пана Зубко:

Я как гражданин требую, чтобы были опубликованы сметы расходов тепловиков и энергетиков по областям. И не нужно рассказывать о рыночной цене. Это уже даже не смешно.

Як би ви відреагували?

Геннадій Зубко: В першу чергу, хочу сказати, що дійсно 21 тисячу кілометрів мереж, які є по країні з теплоносієм, це не робота за один рік поміняти. З іншого боку, потрібно ставити перед собою амбітні цілі та їх виконувати. Якщо згадували Микиту Хрущьова, який очолював Радянський Союз, то саме той стандарт житла, який був побудований за ті роки в дуже рекордні темпи забезпечував людей житлом. Те, що запитала пані Єлена, я її також підтримую, і скажу ще таку новину. Сьогодні саме на засіданні уряду було прийняте рішення  про формування комісії з декількох міністерств, в тому числі представників державної аудиторської фінансової інспекції, які проїдуть по країні і    перевірять той стан теплоенергетичних підприємств, які постачають сьогодні послугу нашим    українцям. Тому що саме тариф формується не тільки за рахунок вартості газу, а і за рахунок того, які закладаються взагалі витрати, а також ті втрати які несуться кожним нерентабельним або мало рентабельним підприємством. Сьогодні дуже важливо, щоб ми навели порядок в фінансовому стані підприємств, які сьогодні постачають таку енергію і закладають можливо або по надлишкові, або можливо зайві витрати, які потім потрібно заплатити нашим громадянам через тариф. Тому сьогодні таке рішення було прийнято, і я думаю, що в найкоротший термін, я не кажу по всім 25 регіонам, але по більшості проїдуть і визначать наскільки ті тарифи, які були подані на затвердження незалежним регулятором по тарифоутворенню для того, що перевірити,  чи всі ті витрати, які сьогодні декларуються  при подачі таких тарифів відповідають  дійсності.

Дмитро Тузов: Тобто тарифи можуть бути змінені в результаті такого аудиту?

Геннадій Зубко: В першу чергу, після цього аудиту буде перевірка відповідності тих закладених витрат, які декларуються підприємством. В нас сьогодні працює закон про прозоре  формування тарифів і згідно цього сьогодні практично ті івест складові, які подають до затвердження незалежним регулятором повинні бути опубліковані. Я хочу сказати, що саме в місті, де проживає пані Єлена  протягом тижня повинно бути опубліковано де встановлюються лічильники, яким    чином ремонтується мережа, який графік цих мереж, для того щоб громадяни це бачили. Тому що нормативний акт вже зобов’язую практично ліцензіантів, надавачів таких послуг це робити.

Дмито Тузов: Скажіть,  як довго може тривати така перевірка по областям для того, щоб скорегувати тарифи?

Геннадій Зубко: Я казав би не про корегування тарифів, а в першу чергу про перевірку правдивості наданих  даних. Я думаю, що до 1 грудня ми зможемо провести такі перевірки і потім повідомити, чи дійсно сьогодні підприємства  вкладають ті витрати, які відповідають їх поданим ними до НКРЕКП дійсності. Але, з іншого боку, ми бачимо, сьогодні дуже багато підприємств, які мають  витрати на рівні 12%, це взагалі нормативна витрата. При тому стані теплопостачальних підприємств, це дуже непогана цифра. Порівняно з ти же Кривим Рогом, де в нас по теплоцентралі, яка проходить по цьому місту,  витрати складають до 47%, то 12% нормативних  витрат це абсолютно нормальна цифра в зв’язку з тою мережою, яку експлуатують ці підприємства.

Дмитро Тузов: Теплопостачальники взагалі інвестують в модернізацію цих мереж чи вони добивають і використовують те, що було?

Геннадій Зубко: Кожен ліцензіант, який працює в теплоенергетиці він подає до незалежного     регулятора разом з тарифом інвест складову, яка закладається в цей тариф саме на відновлення мереж або на модернізацію тих котлів, які працюють. Тому саме виконання цієї інвестпрограми і направлення цих закладених витрат в кожному тарифі і передбачає відповідальність кожного         ліцензіанта перед незалежним регулятором.

Дмитро Тузов: Це щоб  не було того, про що ми з вами говорили, коли трубу латають чи забивають в неї чопіки, закопують, знову кладуть асфальт?

Геннадій Зубко: А потім поставлять галочку про те, що в інвестпрограмі виконана заміна такої то кількості кілометрів мереж.

Дмитро Тузов:  Як в країні встановлюються лічильники, як іде цей процес?

Геннадій Зубко: Можу сказати, що цей процес за час Незалежної України ішов досить важко. Практично на 14 рік ми мали всього на всього 27% по багатоповерхівкам, які мали таки лічильники. За 15 рік і цей час 16 року було зроблено такий прорив по установці цих лічильників. Зараз ми  маємо загальну кількість по країні на рівні 60%, і ми хотіли би бачити до 75% на кінець цього року, і за 17 рік закінчення встановлення таких лічильників.

Дмитро Тузов: Дуже багато людей намагаються прорватися до нас в ефір. Добрий день!

Звонок в студию: Здравствуйте! Была такая информация в Интернете, что “Днепроблгаз” не подает данные с мая месяца по установке счетчиков в многоквартирных домах. Интересно, что нажать на Фирташа нельзя, чтобы ускорили процесс? Насколько я знаю, в “Нафтогазе” было      постановление, что каждая область должна отчитываться по установке счетчиков, газовые в       частности должны устанавливаться.

Геннадій Зубко: Лічильники, які є будинковими або газові, або теплові це зобов’язання теплопостачальних або газопостачальних підприємств. Це практично прописується в інвестпрограмах, які затверджує саме НКРЕКП як незалежний регулятор і цю програму повинно виконувати. Крім того, як я вже казав, тиждень тому ми прийняли постанову Кабінета міністрів, яка каже про публікацію таких даних. Сьогодні нам дуже важливо, щоб саме газові лічильники, де споживається газ в багатоповерхівках або на газові пліти, або на газові колонки, де вони ще є, цей газ обліковувався, а не списувався по тим нормативам Облгазами, як це зараз відбувається.    25 тисяч таких лічильників  потрібно сьогодні поставити по країні. Ці інвестпрограми затверджені, я думаю, зараз ми будемо відслідковувати, хто опублікував такі інвестпрограми, а хто – ні.

Дмитро Тузов: Уточніть, тобто теплопостачальник має встановлювати лічильники, хоча я знаю, що часто люди самі приватно платять гроші і ставлять цей лічильник.

Геннадій Зубко: Зараз це зобов’язання теплопостачального підприємства встановити такий лічильник. Але встановлення індивідуального теплового пункту, який буде управляти таким лічильником для того щоб регулювати подачу теплової енергії, це вже зобов’язання безпосередньо мешканців такого будинку, які в принципі можуть звернутися до будь-якого      державного банку або Ощадбанку, або Укргазбанку, або  Укрексімбанка і залучити кошти у вигляді кредиту, отримати компенсацію в розмірі 40% від держави і таким чином економити 25%.

Дмитро Тузов: Спробуємо прийняти ще один дзвінок. Ви в ефірі, добрий день!

Звонок в студию: Здравствуйте! Почему поверка счетчиков газа не проводиться за счет газоснабжающих организаций, поверка счетчиков воды за счет водоснабжающих организаций. Если не проводиться поверка счетчика газа, тогда его нужно устанавливать за свой счет, покупать счетчик. Это нормально?

Геннадій Зубко: Закон про комерційний облік, який зараз знаходиться в парламенті і я думаю, що він вже пройшов комітет і буде проголосований  в парламенті, він передбачає що повірка, витрати на повірку, а також встановлення лічильника це є за рахунок постачаючої організації. Зараз поки цей закон не вступив в силу, поки що є таке користування необізнаністю громадян про встановлення   лічильників, про його повірку.

Дмитро Тузов: І зараз люди це роблять за свої кошти.

Геннадій Зубко:  Тому що люди відповідально відносяться до споживання послуг.

Дмитро Тузов:  Скажу підсумки нашого голосування: 97% людей виступили за переобладнання і модернізацію. Лише 3% підтримують субсидію.

Далі у нас важлива тема модернізації. Зараз місцеві бюджети зросли, майже вдвічі. Це сталося за рахунок інфляції чи все ж таки це наповнення місцевих бюджетів в результаті того, що вони    отримують відрахування, як це передбачалося децентралізаційними законами? Наскільки        ефективно використовуються ці кошти?

Геннадій Зубко:  Кошти, які сьогодні є у місцевому самоврядуванні, це ті кошти, які не забираються в Київ, а потім втрачаються чи повертаються через корупційні складові. Нам важливо, що ці кошти залишаються там одразу. Відповідні повноваження є сьогодні у місцевого самоврядування. Саме головне, у місцевого самоврядування сьогодні з’явилося мотивація         подивитися про збір цих  коштів саме на місцях: яким чином збирається податок на нерухомість, акциз, податок на землю, і ті речі, які наповнюють бюджет, в тому числі податок на фізичних осіб. Саме місцеве самоврядування сьогодні зацікавлено в надходженнях до бюджету. Питання децентралізації не пов’язано тільки з тим, що ми передаємо фінанси, ми передаємо повноваження і відповідальність. Якщо казати про відповідальних українців, які сьогодні борються за те, щоб  країна була енергонезалежною, ми хочемо також щоб місцеве самоврядування було абсолютно відповідальне за надання якість послуг тепла, водопостачання, прибирання вулиць, а також забезпечення тих послуг і сервісів, якого очікує від них населення: освіта, охорона здоров’я, соціальний захист, атако же планування той інфраструктури і розвиток, якою громада користується щоденно. Тому питання децентралізації – це побудова: відповідальна українська родина – відповідальна громада – незалежна громада.

Дмитро Тузов: Проект децентралізації передбачає об’єднання громад і створення певних соціальних об’єктів, це  називається опорна школа чи опорна лікарня. В принципі проект правильний, але з іншого боку відбувається закриття так званих неперспективних  шкіл, де мало людей або не вистачає вчителів. Для того, щоб це все запрацювало правильно потрібно відповідна інфраструктура. Наприклад, шкільний автобус там  де немає доріг, він не виїздить, зламається   через тиждень. Тому і питання відповідне: чи готові ми до справжньої децентралізації?

Геннадій Зубко: Я можу сказати, що ми завжди були готові до справжньої децентралізації, 25  років назад ми приєдналися до Європейської хартії місцевого самоврядування задекларувавши це. Нажаль, за 25 років ми нічого не зробили, тільки починаючи з 15 року, коли ми зробили       бюджетну децентралізацію, прийняли закон про об’єднання, почала працювати ця модель. Ця модель показала перші результати. Коли ми кажемо про збільшення місцевих бюджетів,  то ми кажемо про те, що ці кошти повинні бути використані саме на місцеву інфраструктуру: на будівництво доріг біля опорних шкіл, на підтримання комунальної інфраструктури, на підсилення тих лікарень, які сьогодні надають первинну допомогу. Саме ці кошти повинні бути ефективно використані під контролем громади за тими пріоритетами, які сама громада визначає через обраного голову або виконком, або раду і спрямовує на ті цілі, які вона вважає сьогодні першочерговими.

Дмитро Тузов: І за це відповідальна місцева влада?

Геннадій Зубко: Абсолютно правильно. Але відповідальною вона стає тільки тоді, коли вона є на відстані руки, і громада може дотягнутися і не кивати на Київ, що нам не дали кошти, щоб відремонтувати дороги або придбати шкільний автобус. Прозвучало така фраза закриття шкіл”. Знаєте, нам потрібно трошки змінити свою ментальність, що саме ми повинні зробити з точки зору освіти. Нажаль, сьогодні коли мені кажуть, що в школі є 12 вчителів і 12 учнів, або 36, і це школа   III ступеня, я хочу запитати у батьків, які віддають дітей до школи: “Невже вони думають про те, що ця дитина буде навчена англійської мові, або фізиці, або хімії, не маючи обладнання і фахових  людей”.

Дмитро Тузов: Часто у батьків вибору не має.

Геннадій Зубко:  Тому потрібно спочатку створити умови і зробити такі прості речі. Там де ми    бачимо, що дитинка маленька  і вона повинна ходити в початкову школу в своєму населеному  пункту, її не потрібно возити далеко, то вона повинна їхати все-таки до опорної школи, або вона є в їх населеному пункту або в сусідньому, і отримати ту освіту, щоб бути по  житті трошки             конкурентоспроможною.

Дмитро Тузов: В цьому є логіка, але так як ми з вами сказали, для цього потрібен не тільки шкільний автобус, який не  буде ламатись, а ще й дорога, щоб він по ній міг доїхати.

Геннадій Зубко:  Тому другий рік поспіль ми рухаємось по тому напрямку, що саме в об’єднаних територіальних громад через фонд регіонального розвитку, через пряму субвенцію об’єднаним територіальним громадам ми координуємо зусилля державного бюджету, місцевого бюджету, а також бюджету тої громади для того, щоб зробити прості речі: визначити де опорні школи, для цього додається програма по опорним школам, побудувати місцеву дорогу до цієї опорної школи, програма шкільний автобус, яка передбачається через освітню програму, а також через фонд    регіонального розвитку поставити цей автобус і сказати батькам: Скажіть, будь ласка, якщо ви   хочете щоб дитина вчилася далі в цій школі, в якої не має ні спортзала, ні лабораторії, хай вчиться. Якщо такого бажання в вас не має, будь ласка, посадить свою дитину до автобуса і хай вона їде до нормальної школи, де вона отримає освіту, яка дозволить здати їй ЗНО. У нас є сьогодні випадки, коли діти з сільської місцевості не можуть здати цей екзамен для того, щоб далі рухатись по         навчанню. По-друге, це те покоління, яке ми можемо повернути для конкуренції з підлітками з європейських країн, з міста Києва і великих обласних центрів.

Дмитро Тузов: Давайте надамо слово нашим слухачам, тому що розриваються лінії. Ви в ефірі, добрий день!

Звонок в студию: Доброго здоров’я! Вас турбують із Дніпра. Я архітектор, проектувальник, я слухав дуже уважно все те, що ви розповідали. Хочу вас запевніть, що все це треба робить, але зробити це можливо тільки вирішивши головну проблему в Україні. Треба зробить українізацію владного Олімпа в Україні, для цього потрібно поміняти владу, нові вибори. Тільки після того, все що         залежить від головного буде кому виправлять. Крім того, з приводу ОСББ, люди по 30-40 років сплачували ЖЕКам амортизаційки, але їм не міняли внутрішні мережі. Для того, щоб люди захотіли  створити ОСББ, треба чесно зробити капітальні ремонти, а потім вони вже будуть брати це на свій  баланс. Крім того,  всі ці мережі, які були по-радянські збудовані не треба ремонтувати, треба робити автономне опалення і тоді не буде блакитне небо України мережами опалювати.

Дмитро Тузов: Все одно ми повернулися до енергозбереження. Загалом логічно, тому що коли говорили про ОСББ, йшлося про ефективність нових будинків,  а там де хрущьовки і брєжнєвкі 70-80 років там же біда, ви ж чудово це знаєте. Люди бояться їх брати на власний баланс і на власну відповідальність.

Геннадій Зубко:  Хочу подякувати слухачу із Дніпра, тому що я вважаю архітектор це друга        професія, яка не може бути отримана заочно, як і лікар. Дійсно, людина каже дуже правильно    речі.  Те, що сказали про ОСББ, на сьогоднішній день, коли ми кажемо про збільшення місцевих бюджетів. Слухач сказав, що він з Дніпра, де сьогодні збільшення доходу місцевого бюджету, ми бачимо що невикористаних коштів ще практично 1,5 мільярда є на місцевому бюджеті.

Дмитро Тузов: А громада може впливати на це, що такі кошти не використані?

Геннадій Зубко: Громада обрала місцевих депутатів міської ради, які можуть прийняти просту житлову програму  по підтримці ОСББ, яка передбачає, що якщо ОСББ об’єдналося, їм буде виділена сума, яка допоможе провести поточний ремонт для того щоб його привести в той стан, який буде відповідати уявленню наших громадян. Я би хотів, щоб ми чітко розуміли, що сьогодні саме питання децентралізації і питання енергоефективності дуже пов’язані. Коли ми кажемо про кошти, які сьогодні завдяки децентралізації залишаються в місцевих бюджетах, то ми б хотіли  прозорого ефективного їх використання на прості речі.

Дмитро Тузов: А центральна влада може це контролювати?

Геннадій Зубко:  Контролювати ми маємо через державну аудиторську службу, фінансову інспекцію, а також інші фіскальні органи, але я хотів би сказати, що найкращий контроль – це саме     громада і через своїх депутатів за ефективним використанням і саме прийняття таких програм    дозволяє спрямувати кошти безпосередньо на будинок, який вже об’єднався. Кращий контроль на такому будинку саме в тих громадян, які там проживають.

Дмитро Тузов: Дивіться, те, що сказав зараз Геннадій Зубко, в регіонах вже накопичуються серйозні бюджети, на рівні Дніпра, це 1.5 мільярди гривень, які лежать у вас на рахунках, які потрібно використовувати ефективно, з користю для місцевої громади. Геннадій Зубко, віце-прем’єр-міністр, був в нашому ефірі. Програму провів Дмитро Тузов. Дякую за вашу увагу. До зустрічі!