Ольга Богомолец. Фото: Радио Вести

Дмитро Тузов: Тема дня в прямому  ефірі, мене звати Дмитро Тузов. Сьогодні ми будемо говорити про наше з вами здоров’я, про реформування системи медичного захисту. З нами в студії Ольга Богомолец, заслужений лікар України, доктор медичних наук, народний депутат України фракція блоку Петра Порошенко, безпартійна, голова комітету  Верховної Ради з питань охорони здоров’я. Пані Ольга, вітаю вас!

Ольга Богомолец: Вітаю!

Дмитро Тузов: Давайте почнемо з політичної волі. Здається є політична воля, вже прозвучала інформація про те, що прийнято політичне рішення, страхова медицина має запрацювати з 2017 року. Як це буде відбуватися?

Ольга Богомолец: Знаєте, дуже складно коментувати непрофесійні заяви.

Дмитро Тузов: Ось так ви сходу непрофесійною заявою назвали?

Ольга Богомолец:  Перше що хочу сказати, що медицина одна, а інструменти сплати бувають різні. Може бути медичне страхування, може бути автомобільне  страхування… Страхування – це інструмент залучення додаткових коштів. Те, що Міністерство охорони здоров’я  зголосило на наступний рік, а зголосили вони зміну фінансування в середині бюджету. Раніше поліклініки отримували бюджет, а тепер ті самі гроші, які вони отримували на рахунок поліклініки, тепер отримують медичні працівники, лікарі як суб’єкти, які будуть надавати послугу.

Дмитро Тузов: Це бюджетні гроші?

Ольга Богомолец: Так. Ті самі гроші.

Дмитро Тузов: Це зарплата чи як? Якщо лікарі отримують.

Ольга Богомолец:  Це те, що буде. МОЗ оголосив, що за родину, де двоє дітей, лікар буде отримувати тисячу гривень на рік за обслуговування. Для цього кожен сімейний лікар мусить підписати договори з тисячами родин, які він буде обслуговувати і відповідно мусить надати послугу. Що він буде надавати, що може окупити ця тисяча гривень ніде ніким не пояснено і нема ніяких розрахунків.

Дмитро Тузов: Це і є страхова медицина?

Ольга Богомолец: Ні. Це те, що чомусь зараз МОЗ назвав медичним страхуванням… медицина у нас одна, ми з вами запам’ятали. Страхової медицини немає, є медичне страхування як інструмент.

Дмитро Тузов: Це такий політичний термін, коли кажуть страхова медицина, все  одно ми за все платимо, давайте все це офіційно зробимо.

Ольга Богомолец:  Ні, я хочу пояснити, що цей інструмент дуже важливий. Пам’ятаєте коли був час коли було автомобільне страхування.

Дмитро Тузов: Так, і воно є.

Ольга Богомолец:  Тільки один час воно було обов’язковим. Потім, автоцивілку пам’ятаєте: всі страхували, потім всі компанії збанкрутували, багато людей втратили свої кошти і тепер вже ніхто особливо не вірить, і воно за бажанням.

Дмитро Тузов: Ні. Відчувається, що ви не автолюбитель. Очевидно, що у вас немає автомобіля.

Ольга Богомолец:  Я авто професіонал.

Дмитро Тузов: Там інакше все. Автоцивілка обов’язкова, якщо вас поліцейський зупинить і ви йому не покажете оригінал авто страхування, то ви пошкодуєте.

Ольга Богомолец:  Я зараз не про автоцивілку, я сказала про більше. Пам’ятаєте, коли можна було застрахувати на випадок аварії. Власне, що зараз відбувається. МОЗ оголосило, що воно робить медичне страхування, але воно його не робить. Медичне страхування – це залучення додаткових коштів, яких сьогодні не вистачає в охороні здоров’я. МОЗ не пропонує залучати ніяких коштів, тому що коштів немає, а пропонує кошти перерозподілити. Що може трапитись в цій ситуації?  Наприклад, до одного лікаря в одну поліклініку приходять люди, вони заключили контракти, і поліклініка отримала ті кошти, тобто вже їй нема за що платити комунальні послуги, опалення, освітлення, дезінфікуючи засоби, нема за що обладнання купити, тобто, власне, тільки лікар отримає цю виплату. Лікарі вже далі будуть приймати рішення, а за що їм сплачувати. І буде якийсь заклад, в який люди не підуть або лікарі, які не підпишуть такі договори. Відповідно, цей заклад збанкротує і його виставлять на продаж. Це дуже неправильний підхід, тому що ці заклади вже збудовані за кошти тих людей, які сплачували податки. Сьогодні має бути державне планування, якого немає. Зараз іде адміністративно-територіальна реформа, коли у нас іде об’єднання територіальних громад.

Дмитро Тузов: Давайте по черзі, це у мене окремим питанням іде. Я все-таки хочу розібратися із додатковим страхуванням і залученням коштів. Але до цього я хочу залучити нашу аудиторію, питання, яке ми вам поставили звучить так:

Чи готові ви платити додаткові гроші за медичне страхування?

Пані Ольга, наскільки я знаю, може ви мене виправите, в світі дві основні форми медичного страхування. Це так звана солідарна система, коли практично кожен громадянин, оскільки він сплачує податки,  має право на якісне медичне обслуговування. Друга форма, це коли роботодавці надають робітникам медичну страховку. З того, що ви сказали, ми зараз винаходимо третю форму медичного страхування? Ця тисяча гривень, яка з бюджету має виплачуватись сімейному лікарю.

Ольга Богомолец:  Це навіть не частина медичного  страхування, це крихітний елемент. Перше, що я хочу зазначити, що для України немає іншого шляху розвитку охорони здоров’я ніж медичне страхування.  Чому в Конституції було гарантоване все?  Україна жила  в радянській моделі соціалістичній економіки, коли всі гроші, які заробляли підприємства повертались назад в бюджет і цих грошей реально вистачало, щоб платити пенсії і щоб система охорони здоров’я розвивалась. Система Семашко, яка була в Радянському Союзі була перфектною системою, яка підходила до цієї моделі.

Дмитро Тузов: Саме для Радянського Союзу?

Ольга Богомолец:  Так. Для Радянського Союзу це була абсолютно перфектна модель, яка дала чудові результати і кращої безкоштовної моделі вже  не буде. Україна обрала шлях розвитку капіталістичної економіки. Це означає, що підприємства були приватизовані, що на сьогоднішній день люди мають приватну власність, виводять свої гроші на приватні рахунки, тобто за межі країни, на офшори, хто куди може.

Дмитро Тузов: У кого є гроші.

Ольга Богомолец: У кого є гроші, ті виводять. А раніше ці всі гроші повертались в бюджет. Але модель медицини і Конституція залишилась від соціалістичної  економіки, яка абсолютно не відповідає  сьогодні потребам,  зараз фізично не вистачає грошей, які відтягає капіталістична економіка.

Дмитро Тузов: Відтягають в  офшорні зони?

Ольга Богомолец: Хто куди може. Важливо, що вони не повертаються в систему і не йдуть на справедливе відновлення, щоб у всіх були рівні можливості. Що має забезпечити держава зараз? На мій погляд, держава це регулятор справедливості, хоч вона в Україні зараз не є такою, але ми хочемо будувати правильну модель. Держава має гарантувати базовий пакет медичних послуг безоплатних  всім своїм громадянам, є  у тебе гроші, нема у тебе грошей, держава мусить за кошти тих, хто сплачував податки, гарантувати мінімум. Цей мінімум не буде відноситись до елементів, тобто це буде гарантоване  державне медичне страхування. А буде ще інша форма страхування, коли воно буде вільне, хто хоче, той достраховується.

Дмитро Тузов: Це так би мовити додатковий пакет за власні гроші, можна його придбати?

Ольга Богомолец: Так.

Дмитро Тузов: Давайте будемо розшифровувати що означають ці додаткові кошти, адже досить часто люди говорять: Ми все одно ідемо, ми несемо, ми купуємо всі  ліки, які потрібно  і платимо за все, що треба. Тобто, по факту в нас вже платна медицина.

Ольга Богомолец: Я би хотіла щоб ми з вами відразу розмежували якість і медичне страхування. Це трошки різні речі. Про якість ми поговоримо пізніше, а зараз про інструмент. Базовий гарантований державний пакет медичних послуг це те, за що ніхто нічого не буде сплачувати, люди і так сплачують податки, і цей податок держава має спрямувати на забезпечення першочергових необхідних потреб. Я думаю, що 90% не мають можливості сплачувати за медичне страхування. Що отримують люди гарантовано від держави, за що не треба буде взагалі нічого платити? Це невідкладна медицина, якщо з людиною щось трапилось, екстрена медицина, це пологи, інфекційні хвороби, психічні захворювання і первинна ланка, тобто сімейний лікар, який має надати первинну консультацію, власне, реальне завдання якого зробити щоб люди не хворіли. У нас просто сьогодні ще не має культури сімейних лікарів, немає  школи сімейних лікарів, які розуміють, що їм потрібно знати чим хворіла прабабця і від чого помер дідусь для того, щоб створити правильну програму.

Дмитро Тузов: Зараз до речі, генетичні тести доволі розвинуте і поширене явище, в світі принаймні.

Ольга Богомолец: Справжній сімейний лікар це та людина, яка навіть без тестів буде знати, що порекомендувати вам, щоб зменшити всі ваші ризики. Але у нас ще таких немає, нам потрібно їх виростити.

Дмитро Тузов: Це те, що якщо з людиною щось сталося, їй не говорять: Хай спочатку родичі нам принесуть систему переливання крові, а потім ми тебе будемо рятувати.

Ольга Богомолец: Це те, що держава має розрахувати. Але для того, щоб комусь щось гарантувати… Це те, що мене два роки, я вже викіпаю, я не знаю, яким інструментом мені вдарити МОЗ, тому що досі не сформований  пакет якісних послуг, за що держава буде платити гроші, за що люди будуть платити гроші? Якщо цей лікар не кваліфікований, якщо він інвалідизує людину, якщо він лікує грип антибіотиками, вбиваючи печінку і утворюючи ускладнення… Насправді, в медицині якість – це найважливіше. Якість має бути стандартизована. Що це значить? Ми знаємо, який має бути хліб, молоко.. але не знаємо, якою має бути ця медична послуга…

Дмитро Тузов: Так. Але дуже важко щось довести. Скажімо, що після операції, як ви сказали, людину зробили інвалідом на хірургічному ліжку. Але довести, що це сталося в результаті недбалого лікування надзвичайно складно.

Ольга Богомолец: Сьогодні це неможливо, тому що немає практично зафіксованих протоколів. Поки нема стандарту надання допомоги не один прокурор не може притягнути лікаря до відповідальності за надання неякісних послуг.

Дмитро Тузов: Це має вирішуватись на законодавчому рівні? Тобто депутати мають приймати закон?

Ольга Богомолец: Ні, Я вже шукала шлях, в який закон я можу це втулити – немає. Це пряме завдання виконавчої  влади, не писати нові українські протоколи, адаптувати європейські. Це те, що я говорю від моменту коли я очолила комітет охорони здоров’я, тому що без європейських протоколів ми не можемо ні змінити систему освіти, ми лікарів готуємо інколи за старими принципами, які  ще були в 60 роки.

Дмитро Тузов: За системою Семашко, про яку ви згадували?

Ольга Богомолец: Система Семашко – це інструменти, а клінічні протоколи це якість послуг, описання цієї послуги.

Дмитро Тузов: Пані Ольга, ви сказали, що існують європейські протоколи. Значить, нічого винаходити не треба?

Ольга Богомолец: Не треба. Їх просто потрібно акцептувати на рівні установчого документу, де буде прописано, що в районній лікарні має бути зроблено оце; в обласній лікарні це; при гіпертонічній хворобі потрібно призначити це;  інфаркт лікується такими методами. Після цього МОЗ має зробити розрахунок фінансової моделі і сказати: “У нас в Києві або по Україні така то кількість інфарктів, для лікування одного інфаркту чи інсульту нам потрібно стільки то грошей”.  У нас статистика вся є, вона не дуже достовірна, але цифру вона може дати. МОЗ має вийти до Кабінету міністрів і сказати: Шановні, для того щоб забезпечити реальні потреби українців  нам потрібна така сума грошей.

Дмитро Тузов: Почекайте, вже є державний бюджет  2017 року, його парламент буде розглядати в четвер, на цьому тижні. Ми  на цей момент не знаємо, скільки потребує наша медицина?

Ольга Богомолец: Це фіктивний бюджет. Міністерство охорони здоров’я не знає, скільки сьогодні потрібно для людей…

Дмитро Тузов: А як, на глазок це визначається?

Ольга Богомолец: Так. Я поясню як це визначається. Бюджет формується по запитам. Візьмемо київські лікарні чи районні лікарні: скільки нам дадуть, стільки дадуть, нам на це вистачить, на це не вистачить, ми ще про щось домовимось. Ніхто ніколи не рахував реальних потреб людей, а охорона здоров’я це економіка в першу чергу. Тому про що домовилися…Добрий головний лікар, навів добрі контакти, дали йому більше грошей, він собі купив якесь обладнання. Люди весь час доплачували із власної кишені. Зараз лікарні дійшли до того моменту, що їм виділяється все менше і менше коштів. Чому сьогодні головні лікарі змушені шукати лікарняні каси, фонди, якісь гроші. У лікарів сьогодні немає грошей на те щоб купити дезінфікуючі засоби, не кажучи вже про те, що потрібно для лікування. Протоколів немає, забезпечення життєдіяльності лікарень немає, саме тому вони розводять руками, їх нема за що сьогодні карати. Бюджет формувався від ліжок – скільки ліжок, стільки ти отримуєш грошей, від цього нам зараз потрібно відійти.

Дмитро Тузов: Це ще радянська система?

Ольга Богомолец: Ні, це система, яка була радянською, яка не могла об’єднатися з капіталістичною економікою. В капіталістичній економіки ми все рахуємо. В приватних закладах знають вартість кожної ватки, скільки коштує палички, електроенергія. Ви точно знаєте, скільки у вас грошей іде на утримання вашої установи. В державних закладах цього не знають, вони ніколи не рахували, вони звикли жити за принципом все дали, все забезпечили…

Дмитро Тузов: Або люди принесли.

Ольга Богомолец: Коли капіталістична економіка перейшла повністю на розрахунок, то система охорони здоров’я ніколи не порахувала послугу. Міністерство охорони здоров’я  повинно описати якісну послугу і дати модель розрахунку, скільки має коштувати ця послуга. В сьогоднішніх умовах, якщо вони зроблять цей розрахунок, він буде абсолютно корумпованим. Наприклад, для лікування цукрового діабету в лікарні нам потрібен інсулін, прорахувати його вартість послуги. По якій ціні ми будемо рахувати для держави цей інсулін? Наведу приклад.  Ми  вже децентралізована демократична країна, гроші пішли в регіони.  Одна область, Дніпропетровська наприклад, купує пачку інсуліну за 400 гривень, а Черкаська цю саму купує за 830 гривень. Як це робиться? Я проаналізувала з відкритих джерел децентралізовані закупівлі, тільки на п’яти позиціях інсуліну напряму нахабно вкрадено, тому що там де за 400 там також заробили, 100 мільйонів гривень.

Дмитро Тузов: А ми говоримо про те, що у нас в бюджеті немає коштів на систему охорони здоров’я. Цікаво, ви передавали в НАБУ ці дані?

Ольга Богомолец: Так, я передала в НАБУ, в СБУ, в Генеральну прокуратуру. Вони все перевірили, все по закону: і там тендери, і там тендери.

Дмитро Тузов: Але тендери можуть бути фіктивними?

Ольга Богомолец: Ні, там вийшло 830, 835 гривень, а тут 400, 405, 410 гривень.  У мене тільки 2 руки і 24 години в добу, і зловити кожного крадія сьогодні неможливо. Раніше думали, що тільки мозок краде, тепер гроші децентралізувалися, пішли за пацієнтом, і корупція пішла за грошима.

Дмитро Тузов: Це означає, що в кожній лікарні крадуть тепер?

Ольга Богомолец: Крадуть в тих місцях, де проводять закупівлі.

Дмитро Тузов: Вибачте, але система ProZorro працює при закупівлі державою.

Ольга Богомолец: По-перше, і через систему ProZorro відбуваються не завжди прозорі речі, а по-друге, не зайшли заклади в систему ProZorro. Яким чином можна їх вилікувати?  Один документ, який був скасований урядом Арсенія Петровича Яценюка, постанова про порівняльні або референтні ціни. В цій постанові записується, що все, що купує держава, наприклад, такий інсулін такого виробника не маєш права купити дорожче ніж 390 гривень. Купив за 391 – покарання. Ця постанова була абсолютно свідомо скасована. Два роки я б’юсь, моє завдання системних реформ – я хочу зробити одним рішенням, щоб всім дати по рукам, хочу щоб ці сто мільйонів були використані на закупівлю ліків. Міністру, який прийшов, виконуючий обов’язки, я сказала: Ви маєте зробити три речі: адаптувати європейські клінічні протоколи, дати модель розрахунку вартості, зрозуміти, скільки нам потрібно грошей  і ввести постанову про референтні ціни. Тоді я скажу: Ви молодці. Скоро буде 100 днів і ні адаптованих протоколів, ні постанови про референтні ціни, ні розрахункової фінансової моделі поки що нема.

Дмитро Тузов: Я дуже швидко зачитаю, що нам пишуть наші слухачі:

Елена: Уже пришло время приравнять коррупционеров от МОЗ к убийцам. Их воровство приводит к реальным смертям.

Ось так жорстко. І ми зараз з вами про корупцію говорили. Взагалі цей корупційний ринок якось оцінити можна?  Скільки мільярдів  там обертається?

Ольга Богомолец: Я дуже не люблю цифри від стелі говорити. Я чітку цифру вам сказала, де я можу адреси сказати, де взяти сто мільйонів на п’яти позиціях інсуліну. Я пропонувала Генеральній прокуратурі і НАБУ не сваритися між собою, кажу: Хочете сто мільйонів, будь ласка, візьміть. Повертаючись до корупції. Якщо пам’ятаєте, після Майдану, коли я відмовлялась бути міністром охорони здоров’я, я виставляла вимоги, на яких я готова зайти в МОЗ. Я не готова заходити в структуру, яка погрузла, я не говорю про теперішнє керівництво, але всі підкилимові процеси, які там ідуть, їх потрібно вивернути. Туди має зайти як клінінгова машина Генеральна прокуратура, НАБУ, все це вичистити і паралельно тоді можна будувати систему.

Дмитро Тузов: Ви як міністр могли туди зайти, вивернути, і завести туди Генеральну прокуратуру, і зараз НАБУ. Втратили такий шанс.

Ольга Богомолец: Це не зовсім так. Я думаю, мій шанс ще попереду і значно більше. Хочу повернутись до медичного страхування, з якого ми з вами починали. Я була противником медичного страхування, введення його прискореного.  Медичне страхування, як я вже казала, потребує покращення економічної ситуації, щоб люди були готові ще щось робити. Сьогодні в умовах стагнації економіки, країна не готова до як такого медичного страхування. Готова до зміни моделі фінансування, те що робить МОЗ. Готова дати, щоб гроші йшли за пацієнтом, а корупція за грошима. Але мені можуть сказати:Окей, ви не готові, чому зареєстрували закон щодо медичного страхування в Верховній Раді?  В Верховній Раді влітку було зареєстровано закон, автори якого пані Денісова,пан Розенблат, пан Шибко і ще декілька людей, які пропонували на медичне страхування передати всі кошти, які будуть нові надходити, акціонерним товариствам. Створити новий мільярдний системний  бізнес.

Дмитро Тузов: Не державний?

Ольга Богомолец: Не державний. Всі кошти, так само як колись робилось автомобільне страхування, коли компанія могла отримувати ліцензію і забрати якби…але це будуть кошти, які надходять від людей за сплату, за медичне страхування.

Дмитро Тузов: Нормальне це рішення, як ви вважаєте?

Ольга Богомолец: Це для мене була б катастрофа, тому що таким чином можна спаплюжити взагалі віру в людей, в медичне страхування як інструмент. Хто буде гарантувати збереження коштів при банкрутстві банк або компанії?

Дмитро Тузов: Це як в банківський системі є гарантування вкладів і, до речі, в авто страхуванні є  моторне бюро, яке виплачує якусь суму.

Ольга Богомолец: Якусь. Сьогодні бюджет охорони здоров’я приблизно 60-70 мільярдів. Такий самий бюджет зайде потім через медичне страхування. За цей бюджет  готові страшно битися страхові компанії. Власне, неправильне використання медичного страхування, створення з нього бізнесу, може привести до втрати у людей повністю довіри.

Дмитро Тузов: Тобто державні лікарні мають залишитись?

Ольга Богомолец: Не правильно сформульоване питання. Державні виплати за пацієнтів, а лікарні будуть будь-якими. Пацієнт зможе зі своїми грошима, які йдуть за ним, умовно навіть та тисяча яка буде на сімейну медицину, він зможе іти до приватного сімейного лікаря.

Дмитро Тузов: На власний вибір, куди він вважає за потрібне?

Ольга Богомолец: Так. Але держава йому буде гарантувати тільки  певну суму. Якщо, умовно інсулін, або процедура гемодіалізу коштує  1000 гривень, яку він  може зробити в державній лікарні і ця тисяча гривень повністю покриє цю продеру. Але якщо він хоче піти в приватну лікарню, де ця процедура буде коштувати 10 000 гривень, він отримає тільки свою тисячу гривень, а 9 000 змушений буде доплатити за додаткові послуги. Я хочу закінчити думку, з якої почала. Було зареєстровано закон, який пропонує медичне страхування повністю віддати в приватні руки, створити системний мільярдний бізнес. Оскільки в парламенті є такий механізм, коли ти хочеш змусити до діалогу, коли закон один у нього є шанс пройти. Сьогодні знайти голоси різними шляхами, 226 депутатів, враховуючи, що приватні страхові компанії дуже зацікавлені…

Дмитро Тузов: І можуть цей процес підштовхнути?

Ольга Богомолец: І можуть цей процес стимулювати активно, то ми зареєстрували ще два закони, альтернативні до цього. В цьому випадку всі ці закони виносяться одночасно і у тебе є шлях примушення до діалогу, я це називаю. Ми змушені були зареєструвати закони по медичному страхуванню, які зареєстровані в парламенті, для того, щоб змусити тих авторів до діалогу. У нас є 10 днів на те, щоб це зробити. Ні один з цих  трьох зареєстрованих законів не є ідеальним. Ми блокували той новий системний бізнес. Мій закон пропонує по страхуванню створити державну  модель, державну агенцію, всі гроші будуть приходити і вони будуть контрольовані, держава буде нести відповідальність за збереження і за державний базовий гарантований пакет медичних послуг. Це все те, що ми сказали в першій частині нашої програми. А приватним компаніям дати можливість і ринок приватного медичного страхування, добровільне, коли ви хочете щось більше собі отримати з інших послуг, ви вже можете іти в приватні компанії. Є закон Олега Мусія, який пропонує, щоб повністю держава контролювала весь процес. Тобто мій закон десь в балансі між державою і приватними компаніями, які б могли розвиватись.

Дмитро Тузов: Ваш закон пропонує, щоб держава контролювала мінімальний пакет тих послуг, які людина отримає за будь-яких обставин, є у неї кошти чи немає, їй все одно нададуть допомогу?

Ольга Богомолец: Так.

Дмитро Тузов: Я ось про що подумав, коли ви сказали, що є закон, який стимулює розвиток мільярдного бізнесу, звучить вражаюче, але це не медичний бізнес, це швидше якийсь фінансовий, тобто йдеться про створення страхових компаній, які будуть на цьому ринку операторами працювати?

Ольга Богомолец: Які будуть отримувати прибуток. І це ніякого відношення до якості, покращення медичних послуг, доступності немає.

Дмитро Тузов: Якщо ми говоримо про страхову медицину, то всі ми як пацієнти маємо сплачувати кошти, якісь страховки в такому разі?

Ольга Богомолец: Ми вже зараз з вами і так сплачуємо.

Дмитро Тузов: Податками?

Ольга Богомолец: Так, але цих грошей не вистачає щоб покрити.

Дмитро Тузов: В Європі, наприклад, в середньому людина платить100 євро на місяць, це така її медична страховка. Але і рівень зарплат там інший, там 2, 5 тисячі євро середня зарплата. Середньостатистичний українець буде платити десь 250 гривень, якщо пропорційно до цього ставитись?

Ольга Богомолец: Я ніяких цифр вам не можу назвати, тому що МОЗ сьогодні не прорахував ні вартість процедури, у нас немає порівняльних референтних цін. Коли ми говоримо: скільки і за що ми будемо платити, 400 чи 830 гривень інсулін? Будь-яка цифра сьогодні буде фіктивною, тому що і бюджет охорони здоров’я сьогодні фіктивний. Він не прорахований на підставі економічного обґрунтування, на підставі якості, як ми будемо лікувати людей. І це дуже важливо.

Дмитро Тузов: Дивно взагалі, як у нас бюджети виносять на обговорення в парламенті. Я надаю слово нашим слухачам, які розривають наші три лінії. Добрий день, ви в ефірі!

Звонок в студию: Добрий вечір. Юрій, Київ. Звідки в такої високоморальної особистості, представниці блоку Петра Олексійовича Порошенко 7 гектарів землі в Київській області? Можливо, це спадщина, чи в лото виграла, чи статки?

Ольга Богомолец: Я можу сказати слухачу, що в Житомирській області, в місті Радомишль є земля в аренді, яка використовується під потреби історико-культурного комплексу “Замок-музей Радомисль”,  унікальним і єдиним в світі музеєм  української домашньої ікони, який відкритий всім тим, хто хоче туди приїхати і який має унікальну колекцію. Я вас туди запрошує.

Дмитро Тузов: Ви це вказали в своїй декларації я так розумію?

Ольга Богомолец: Все моє майно, і те, яке я успадкувала від своїх батьків, від своїх дідів. Власне, мій рід живе в Україні вже 600 років. Хочу сказати, що якби не радянська влада…

Дмитро Тузов: Землі було б значно більше?

Ольга Богомолец: Не просто значно більше, тому що і маєтків, і землі, все було конфісковано за ті часи. Але, я пишаюсь, тим, що я маю велику історію родини, і пишаюсь тим, що я можу примножувати і робити добрі речі. В лото я не граю і взагалі  в азартні ігри. Знаєте, я хотіла дати відповідь на ваше перше запитання: Чи є якісь зараз ігри? Так, вони є. Коли в минулу каденцію міністр Квіташвілі не робив закони, а була спроба приватизації всієї системи охорони здоров’я, комітет охорони здоров’я напрацював пакет базових законів. Один з них, 4456, який пропонує повністю стратегію, що має бути зроблено в державі. У нас є затверджена рекомендація парламентських слухань, які ми зробили. Тобто вся стратегія реформ прописана. Цей весь пакет законів, починаючи з того моменту, як пішов Квіташвілі, блокується Кабінетом міністрів і не виноситься на розгляд, тому що Кабінет міністрів і пан Гройсман каже: “Поки буде новий міністр, він мусить з цим погодитися ”. І мої звернення до теперішньої каденції міністерства, ми їм вже давали два тижні, вони мають дати відповідь, що їх влаштовує в цих законах, що не влаштовує, бо їм ці закони виконувати.  Парламентський комітет має працювати з виконавчою владою, ми напрацювали закони, виконавчій владі їх виконувати. І це правильно, що виконавча влада має їх погодити. Зараз в цю хвилину сидить в комітеті охорони здоров’я робоча група, яка з лікарями опрацьовує закон Про автономізацію лікувальних закладів, як ці заклади зможуть виконувати той закон, який ми маємо винести на друге читання.

Дмитро Тузов: Я тут хочу уточнити. Зараз ми по суті говоримо про конфлікт між парламентським комітетом, між депутатами і виконавчою владою, це Міністерством охорони здоров’я. Між іншим, ми вже тривалий час запрошуємо до нас в ефір виконувачку обов’язків міністра, Уляну Супрун. Ми запрошуємо і будемо ради її чути в нашому ефірі, щоб почути позицію міністерства. Але ви сказали, що пан Гройсман говорить, що прийде міністр,це мається на увазі не виконуючий обов’язки, а це повноцінно призначений. Тобто заважає це визначення “виконувач обов’язків”?

 Ольга Богомолец: Дивіться, конфлікту немає, є очікування того, що Міністерство охорони здоров’я  має в письмовій формі, ми балачкам не віримо, погодити стратегію реформи і сказати: Так, ми будемо це виконувати і ми будемо рухатись за реформою, яка затверджені парламентськими слуханнями, поступовий перехід до моделі медичного страхування за 3-5 років.

Дмитро Тузов: Чому цього не відбувається зараз?

Ольга Богомолец: Я не можу поки що отримати відповідь. Я сподіваюсь, що це якійсь адаптаційний період, який тягнеться вже майже 100 днів і все ж таки Міністерство охорони здоров’я дасть нарешті свою відповідь. Я таким чином їх не критикую, а спонукаю до активної спільної роботи і руху вперед.

Дмитро Тузов: Я так вважаю, що насправді має бути співпраця між законодавцями, міністерством  і Кабінетом міністрів для того, щоб реформа розвивалася успішно.

Ольга Богомолец: Абсолютно. Комітет охорони здоров’я і всі депутати відкриті, закони напрацьовані, всі ці закони передані в Міністерство охорони здоров’я, ми чекаємо на фідбек.

Дмитро Тузов: У нас багато слухачів на лініях. Добрий вечір, ви в ефірі!

Звонок в студию: Здраствуйте! Юра, Киев. Есть у нас проблема с запуском реформ. Вопрос заключается в чем? В отсутствие финансов, в отсутствие желания? Если говорить о финансах, на мой взгляд, я на фармацевтическом рынке работаю, большая коррупционная составляющая  между нашими отечественными производителями  и государственными закупками. Допустим, разнятся цены в тендерах, по которым осуществляют государственные закупки с ценами, которые мы видим в аптеках. Второе это неэффективность. Вот вам написали сообщение о том, что пора наказывать, садить или смертную казнь… Действительно, отечественные продукты по завышенным ценам закупок реально не работают. Например, вы наверное знаете, что такое понятие работает на игле, т.е. результат на игле, цефтриаксон - популярный продукт, который  покупается у украинского производителя, вы наверное даже знаете у какого, но он не рабочий. Может быть, в этом вопрос, может отсюда попробовать почерпать денег?

Дмитро Тузов: Дякую вам. Хочу ще одному слухачу надати слово.

Звонок в студию: Денис, місто Київ. Маю певне відношення до страхування. У нас є цивілка, також соціальне страхування. Питання наступне: щороку декілька страхових компаній набирає премій і просто пропадає, відбувається банкрутство, фіктивне чи не фіктивне, не важливо. Люди залишаються без відшкодування. Чи передбачено цим законопроектом певний державний механізм захисту від тих банкрутів і чи буде держава відшкодовувати?

Дмитро Тузов: Зрозуміло, дякую. Ми вже говорили, але дуже швидко можемо ще проговорити, чи в законопроекті передбачено захист людей, які застрахувалися, якщо компанія припинила своє  існування?

Ольга Богомолец: Мій законопроект проти залучення цих приватних компаній, тому що немає сьогодні такого механізму, який би міг би гарантувати повернення цих коштів.  Держава має контролювати цей базовий гарантований  пакет медичних послуг. Щодо першого запитання. Я безперечно за боротьбу з корупцією, але в мене трошки інше відношення до вітчизняних виробників ліків. Вітчизняні виробники ліків – це ті люди, які створюють робочі місця, сплачують податки і це ті люди і компанії, які в тому числі випускають якісні ліки. Я можу  сказати, що я купую ліки для себе у вітчизняних виробників, я не боюсь. Що мала би зробити держава? Ми мусимо розвивати, Україна впаде, якщо ми не будемо розвивати і підтримувати  вітчизняних виробників. Можливо, сьогодні вони не досконалі. Але якщо ми їм дамо гарантоване державне замовлення і держава скаже: Добре, наступні 5 років ми будемо купувати такі і такі препарати, зробіть їх найкращої якості і по доступній ціні. Свідомі державотворці будуть розуміти, що краще  своїх підтримувати, бо це  робочі місця, ми не будемо втрачати молодь, яка буде від’їжджати за кордон. Сьогодні ми віддали 2 мільярди на європейські закупівлі, ми підтримали європейську спільноту, купили через них всі ліки за кордоном. А могли ці 2 мільярди дати своїм вітчизняним виробникам.

Дмитро Тузов: Ви вважаєте, що альтернатива  у нас на внутрішньому ринку існує?

Ольга Богомолец: Безперечно. Мало того, ніхто відразу не ставав Богом. У нас сьогодні є вітчизняні виробники, які продають і купують ліки в європейській  спільноті, і за кордоном. Безперечно, в сім’ї не без уродов. Але для цього потрібно перевіряти якість і так рубати вітчизняних виробників, я з цим не погоджуюся. Охорона здоров’я в першу чергу потребує фінансування, а фінансування створюють економічні підприємства. Розвиток України, її економічний підйом, від нього буде залежати зможуть люди сплачувати додаткові кошти за медичне страхування чи не зможуть, будуть у людей нормальна зарплата… В цьому році 4,5 тисячі медичних працівників тільки в Києві звільнилися. У нас може трапитись ситуація, що у нас не буде з ким робити цю реформу.

Дмитро Тузов: У нас є 30 секунд, щоб підвести підсумок, щоб не порожньою була наша розмова. Що ми всі маємо зробити для того, щоб запрацювала у нас, щоб люди були захищені з точки зору охорони здоров’я і з’явилося те, що називають страховою медициною?

Ольга Богомолец: Потрібно обирати до влади не тих людей, які повністю за лібералізацію, все продати, хай ринок сам регулює. Я проти такої держави. Потрібно обирати до влади таких людей, які хочуть збудувати  справедливу державу і не тих людей, які приходять в державу робити бізнес. Державою мають працювати менеджери, які будуть створювати умови для бізнесу, щоб він сплачував податки і щоб справедливо ці податки розподіляти. Всім бажаю міцного здоров’я, не хворіти.

Дмитро Тузов: Пані Ольга, мільйон питань, тому цю тему точно будемо продовжувати. Запрошуємо до цієї розмови Міністерство охорони здоров’я, і виконувачку обов’язків міністра Уляну Супрун.

Щодо нашого голосування:

85% людей не готові сплачувати додаткові кошти за медичне страхування.

Дякую за вашу увагу. В ефірі була програма Тема дня і провів її Дмитро Тузов. До швидкої зустрічі!