Ніна Южаніна. Фото Радио Вести.

Андрей Блинов: Вечерний экономический эфир на Радио Вести, в студии работает Андрей Блинов. Добрый вечер! Сегодня в парламенте был очень важный финансовый день. Как вы вероятно уже слышали в наших новостях, парламент принял в первом чтении проект государственного бюджета на 2017 в первом чтении. Сегодня у нас  в студии народный депутат Украины, глава профильного комитета Верховной Рады по вопросам налоговой и таможенной политики, Нина Южанина.

Нина Южанина: Доброго вечора!

Андрей Блинов: Я знаю, що ви не з бюджетного комітету, але чи можете ви все ж таки пояснити, що це була за процедура в останні пів години роботи Ради? Нащо після першого читання було потрібно ще щось голосувати?

Нина Южанина: Я не зможу пояснити, для чого було таке голосування. Я вважаю, що не було необхідності робити голосування за цю постанову в цілому і приймати процедуру скороченого розгляду після поданих пропозицій в комітет депутатами. Я вважала, що після цього буде час на доопрацювання Кабінетом міністрів проекту бюджету. Все-таки, навіть у врахованих бюджетним комітетом поправках міститься збільшення видаткової частини на 4 мільярди гривень. Я так розумію, що тепер треба збалансувати по новому показники бюджету. На мій погляд, якісь статті видатків треба прибрати, бо показники по дохідній частині мені не зрозумілі. В минулому році ми боролись, боролись щоб нам доказали, що дохідна частина порахована правильно. А тут оптимізм, мені здається, перевищив реальні очікування, які можна було би робити економічним шляхом.

Все-таки дуже важливо, що у нас ряд законопроектів, які є бюджетоформуючими, не  проголосовані. Мене це дуже насторожує, тому що  навіть наш комітет з питань податкової та митної політики не підійшов ще до розгляду трьох урядових законопроектів, які формують дохідну частину в розмірі 15, 2 мільярди. Ми знаємо, що є закладена величезна сума надходжень, після прийняття закону по так звані спецконсфіскації. Є інші статті доходів, які ще на розгляді і не відомо, чи будуть прийняті парламентом. Ви зараз абсолютно правильно описали всі процедури. Виходить так, що ми зараз будемо розглядати в другому читанні, до якого уже депутатські зміни вноситись не можуть.

Андрей Блинов: До другого ще можуть, наскільки я пам’ятаю.

Нина Южанина: Ні, до другого вже не можуть. Ми зараз віддали на доопрацювання уряду, він повертається. Я не знаю, яка це буде процедура до другого читання, бо між другим і третім точно не можна вносити зміни. Хочу пояснити, що ми точно маємо до другого читання прийняти всі ці законопроекти, які дають ресурс в дохідну частину бюджету. Потім, мабуть, ще буде ряд правок, якщо якийсь із законопроектів не пройде.

Андрей Блинов: Я вам хочу сказати, те що мені вдалося найти. Ви спитали про 4 мільярди. Є відповідь в постанові, за яку зал сьогодні проголосував. Там написано дуже чітко: “Національному банку збільшити перерахування в бюджет свого прибутку наступного року не  41 мільярд гривень, а 45”. От вам 4 мільярди, які тут точно є. Там є окремі дріб’язкові статті, але це найбільша стаття. Щоправда, я зараз не бачу в документі  пряму заборону не вносити все ж таки на друге читання будь-які правки депутатами. Але написано, що Кабінету міністрів додатково   опрацювати   відхилені   пропозиції   народних  депутатів України та комітетів Верховної Ради України  у таблиці пропозицій  суб'єктів  права  законодавчої  ініціативи  до законопроекту. Далі тут іде про те, яким чином встановити кошторис на оплату праці народних депутатів і кошти на оплати праці помічників, консультантів народних депутатів. Зокрема, вказано, що один народний депутат має право  мати для своїх помічників  загальний місячний фонд у межах 16 мінімальних заробітних плат.

Нина Южанина: Дуже дякую, що ви зараз наголосили на пропозиціях, які прийняв бюджетний комітет. Це ви зараз прочитали якраз рекомендації бюджетного комітету щодо збалансування цих 4 мільярдів, які додаються в видаткову частину. Але це пропозиції бюджетного комітету. Далі має  в цілому доопрацювати бюджет саме Кабінет Міністрів України. Я ще раз наголошую, що ті дохідні частини, наприклад, ріст акцизного податку за рахунок вироблених в Україні підакцизних товарів, для цього треба прийняти відповідні закони, які не прийняті. Мені зараз додала оптимізму заява пана Гройсмана.  Прем’єр-міністр декілька раз наголосив, що зараз буде дуже плодотворна робота з депутатами. Вони хочуть зорієнтуватися, побачити серед тих тисячі поправок, які були подані, все ж таки можливо є якісь об’єктивні, які треба врахувати  і які соціально дуже необхідні. Я хочу побачити, як вони відпрацюються.

Андрей Блинов: С главой профильного комитета очень хочется поговорить на тему, которая вас беспокоит всех без исключения. Это вопросы, связанные с налогами в следующем году, потому что с одной стороны, это та самая доходная часть бюджета, которую мы собственно и делим в рамках закона “О государственном бюджете”. С другой стороны, это вещи, которые позволяют людям показывать свою гражданскую позицию и возможности обеспечения государства, но также  насколько такие вещи обеспечивают стимулы для развития бизнеса. Мы вам предлагаем включиться в наше обсуждение и традиционно, когда обостряется налоговая тема,  предлагаем проголосовать по теме, связанной с реформированием налоговой системы:

Что бы вы, уважаемые радиослушатели, в первую очередь, хотели улучшить в налоговой системе?

  • Снизить ставки налогов.
  • Сделать налоги одинаковыми для всех.
  • Упростить уплату налогов и сделать прозрачными расходы.

Нина Петровна, что бы выбрали вы?

Нина Южанина:  Щоб покращити податкову систему, по-перше, треба зробити лібералізацію оподаткування в цілому. На мій погляд, вона повинна складатись із двох частин: зниження ставок і лібералізація адміністрування податків. Тільки це треба робити комплексно з усіма заходами по лібералізації і по контролю після проведення таких  заходів. Ми не можемо примусити бізнес вийти із тіні і сплачувати податки, якщо не створимо такі умови, які би дозволяли їм сплачувати ці податки. Памятаєте минулий рік, коли ми дискутували навколо законопроекту 3357?

Андрей Блинов: Дуже добре пам’ятаю. Але ж тоді якраз минулий рік показав, що комплексно, одночасно, і знизити податки, і знизити адміністрування, і збільшити прозорість кошторису  неможливо. Прийшлося це дробити і дробити, і окремі положення я бачу поступово проходять в законодавство.

Нина Южанина: Хто сказав, що неможливо?

Андрей Блинов: Минулий рік.

Нина Южанина: Для цього потрібна політична воля. В минулому році її не було. Але потім, коли у січні, лютому цього року почали звертати увагу, що дуже багато людей говорило про 3357 як закон, який треба прийняти, знайшлись експерти які почали читати, а що ж там було написано в 3357. Зараз уже на рівні керівників держави чую, що справді збалансований підхід міг би дати результат. Але це точно не за один рік. При знижені ставок, при лібералізації адміністрування, і при жорсткому контролі за діями державної фіскальної служби і всіх контролюючих органів - за це треба братися один раз  на декілька років. Тобто, підійшовши до цієї роботи, треба було всім нам три роки розуміти, що кожен з нас на своєму місці, себе і всіх колег агітує і  впроваджує всі ці ідеї в життя. Без такої наполегливої праці на всіх рівнях у нас ніколи нічого не вийде. Зараз, коли Кабінет міністрів подасть законопроект  по лібералізації адміністрування податків, який в більшій своїй частині базується на всіх  концептуальних речах із законопроекту 3357, все рівно ми не досягнемо результату виходу бізнесу із тіні.

Андрей Блинов: Слухайте, дуже дивно це чути. Тому що бюджет прийнятий в першому читанні і макропоказники затверджені,  і тепер ми починаємо говорити, що уряд ще подасть фундаментальні закони щодо дохідної частини бюджету. Ви не бачите тут протиріччя?

Нина Южанина:  Протиріччя не бачу, тому що із фундаментальних законів, які  змінюють ставки оподаткування їх декілька, але можна сказати, що вони стосуються однієї теми – збільшення ставок акцизного податку і індексації на індекс споживчих цін наших рентних та інших платежів. По-друге, іншого збільшення  ставок податків, підходів до оподаткування тих чи інших систем не відбувається. Тому я буду наполягати  і буквально с завтрашнього дня почну говорити дуже щільно з міністром фінансів щоб ми найближчим часом в комітеті мали можливість розглянути ці законопроекти. Але, я  говорю про другу частину. Законопроект, який готується в Кабінеті міністрів, концепція якого була вже схвалена на засіданні Кабінету міністрів, щодо тих значних змін в системі адміністрування податків, які ми приймемо, які запрацюють найближчим часом в 17 році, які не впливають на податкову базу, але на мій погляд, буде величезним плюсом в діяльності бізнесу і держави, тому що врешті-решт  держава зможе дати точні відповіді щодо прозорості відшкодування ПДВ, заборгованості держави перед платником, платником перед державою, бо через систему електронного кабінету платника податків скривати або десь ховати певні суми не вдасться.

Андрей Блинов: Отже, ви сказали, що будуть збільшені ставки акцизних зборів, в принципі там про 10-12%, про це вже говорили, законопроект, мені здається, з серпня знаходиться в  парламенті. Чи залишається пільгова ставка ПДВ на рівні 7% на окремі товари, зокрема ліки?

Нина Южанина:  Залишається пільгова ставка 7%. Але ви сказали про індексацію, це дійсно серпневий законопроект. Але є ще вересневий законопроект, де є підвищення ставок на 20%, на 30% …

Андрей Блинов: Це по яких товарах?

Нина Южанина:  Це по підакцизних товарах по тютюнових виробах, по алкогольних виробах і деякі інші положення.

Андрей Блинов: Давайте поговоримо про аграріїв. Ви говорите, що нічого не змінюється, насправді, ми знаємо про те, що є перехідні положення, які на 16 рік містили певне збереження пільг для сільськогосподарського сектору, зокрема, по ПДВ. Чи правильно я розумію, що з 1 січні 17 року, згідно з планами уряду і вашого комітету не буде принципових пільг у сільськогосподарських виробників також саме як зникає четверта група платників єдиного податку так званого фіксованого сільського податку?

Нина Южанина:  Ми зараз маємо  терміново розглянути законопроект 5225, щодо якого дуже багато сьогодні  говорила Самопоміч при обговоренні їхніх зауважень до державного бюджету і інші депутати, які говорили про те, що треба залишити спецрежим по ПДВ для села. Для цього треба ознайомитися з тим законопроектом, який підтримав профільний комітет, профільне міністерство.

Андрей Блинов: Тобто ви підтримали саме  законопроект “Самопомічі”, про нього ви кажете?

Нина Южанина:  Не знаю, чи це законопроектСамопомічі, це депутатський законопроект. Мені здається, що там автори якраз депутати з нашої фракції – Бакуменко і інші, які  погодили буквально з усіма сторонами саму суть цього законопроекту і вона задовольнила буквально всіх.

Андрей Блинов: В цьому суть цього законопроекту?

Нина Южанина:  Продовження спецрежиму для сільгосппідприємств, які займаються тваринництвом, рослинництвом. Але система трошечки міняється, самої суми ПДВ, яка лишається не на спецрахунку, вона буде проходити через спецфонд, повертатися їм у вигляді цільової дотації. Ресурсом для цього є мінімальне навантаження на 1 Га землі, які будуть сплачуватися всіма користувачами, у яких з розмірів понад 1 Га або понад 2 Га, там, як ми сьогодні говорили, є можливість  залишити 2Га або 1Га, до якого висновку ми прийдемо. Це буде збалансований підхід, тому що справді у аграріїв, я не являюсь представником цього комітету, але пояснення дуже чіткі і колеги просили, що вони прийдуть до нас на комітет і пояснять свою позицію. Навіть ті аграрії, які мають зараз до 20 Га землі у нас знаходяться в такій сірій зоні, не сплачуючи ні податок на землю, ні податки соціального змісту, тобто єдиного соціального внеску вони не платять, але це все люди, які будуть претендувати на пенсію… Це якраз неконкурентна  робота  в їх галузі. Тому усі аграрії, погодившись з усіма асоціаціями запропонували такий підхід. До речі, цей підхід ми проговорювали і раніше, ще на початку року, коли під головуванням Гройсмана почали в Верховній Раді розбиралися а що ж  нам  дати аграріям взамін відміненого спецрежиму. Я думаю, це буде підтримано в залі і це буде дійсно та підтримка, яка необхідна.

Андрей Блинов: Слухайте, ви кажете, що це підтримає уряд, але наскільки я розумію Міжнародний Валютний Фонд рішуче проти будь-якого спеціального режиму для українських аграріїв?

Нина Южанина:  Я вчора говорила з міністром аграрної політики,Тарасом Кутовим,  і просила мені надати повну інформацію, як відреагує на дану пропозицію МВФ. Він  мені сказав, що пан Данилюк зараз намагається чітко донести суть цього законопроекту і необхідність його прийняття. Я думаю, що це одне із небагатьох завдань, які йому обов’язково треба зробити, і зберегти інтереси наших виробників, які точно на межі зникненні – тваринництво.

Андрей Блинов: Мы только что узнали новости, в частности, предложений  по налогооблажению аграриев в будущем году. Нина Петровна сказала, что есть предложение поддержать закон 5225, который, в частности, предлагает продление для части аграриев специального режима. А что же у нас все-таки с четвертой группой сельхозналога? Нас активно атакуют этим вопросом.

Нина Южанина: Поки в комітеті відносно четвертої групи взагалі немає ніяких змін. Я думаю, можливо,  всіх, кого цікавить це питання, якраз інформація  щодо законопроекту 5225 збентежила, тому що це мінімальне податкове соціальне зобов’язання, обов’язковий платіж у складі плати за землю, що справляється з власників та користувачів сільськогосподарських угідь. Можливо, це призведе до того, що ті, хто був на четвертій групі і платили єдиний податок, до складу якого входили в тому числі і плата за землю, здивувалися збільшенню цього розміру сплати з 1 Га, бо як такої ініціативи чи уряду чи депутатів про скасування четвертої групи немає.

Андрей Блинов: А що з рештою трьома групами, чи будуть там якісь зміни по єдиному податку?

Нина Южанина: Поки від уряду нічого не чула щодо змін по трьом групам єдиного податку спрощеної системи оподаткування. Єдине, що очікуємо зараз текст проекту закону, який буде реєструватися щодо адміністрування податків. Можливо, ще якісь ініціативи будуть, але на разі навіть не обговорювались якісь зміни.

Андрей Блинов: Я пам’ятаю  одну з норм законопроекту 3357, про який ви сьогодні згадували, це альтернативні чи депутатські пропозиції до податкової реформи минулого року. Власне, ви в недавньому інтерв’ю згадували про одну з норм цього закону, що передбачається поява нової  категорії платників, які  займаються індивідуальною діяльністю без реєстрації підприємцем і мають річний дохід до 250 розмірів мінімальної заробітної плати, це приблизно 400 гривень на рік, виходячи з нового розміру мін зарплати.  І вони будуть сплачувати цей ПДФО (податок на доходи громадян) за ставку 10% мінімальної заробітної плати. Чи дійсно це буде запроваджено з 17 року?

Нина Южанина:  Я в останньому тексті урядового законопроекту  не бачила цієї  норми. Я думаю, що або виникли якісь побоювання або нерозуміння, для чого це робити, тому що на їх погляд це упрощенка упрощенки.

Андрей Блинов: А нащо це робити, якщо є чотири групи, які як ви кажете, поки що залишаються?

Нина Южанина:  Ви знаєте, я не розумію тих людей, які мені задають це питання . Ви пробували зареєструватися суб’єктом підприємницької діяльності а спрощеній системі і потім знятися з реєстрації?

Андрей Блинов: Я визнаю, у мене до сих пір не закритий суб’єкт підприємницької діяльності, який вже років 10 не веду. Закрити дуже важко і нема сенсу.

Нина Южанина:  І те, що говорять, що ви в одну годину можете у державного реєстратора подати заяву… Сьогодні мене колеги в залі питали:

-Ви знаєте, я зараз звернусь в реєстр підприємців в податковій, а я там рахуюсь. Я вже давно не являюсь таким, я знявся з реєстрації.

-А ви в податковій знялися з реєстрації?

-Ні.

-А чому?

-Ніхто не запрошував.

Дуже мало людей, які володіють повною інформацією, що таке знятися з реєстрації  і припинити діяльність.

Андрей Блинов: Це виписатися з усіх реєстрів.

Нина Южанина:  Правильно. Для того, щоб виписатися з реєстру в податковій, треба пройти повну перевірку з першого дня, коли ти почав займатися підприємницькою діяльністю, тому що термін  три роки позивної давності не поширюється на фізичних осіб підприємців. От я була зареєстрована з 2003, закриваєшся, значить приносиш з 2003 року всі документи.

Андрей Блинов: Яка перевірка, якщо контроль був тільки за обсягами і власне за видами діяльності?

Нина Южанина:  Я на загальній системі оподаткування. Будучи на цій системі, я мала відзвітуватися по всій бухгалтерії.

Андрей Блинов: Ні, ми зараз про єдину, про спрощену говоримо.

Нина Южанина:  Процес закриття і єдиного, і на загальній системі оподаткування однаковий. Тому я ще раз говорю про тих, хто знаходиться в селі і не може поїхати в район для того, щоб зареєструватися, отримати певний перелік документів, щоб здійснити одну чи дві операції, людина не розуміє чи вдасться їй утриматися на ринку і розвивати свій бізнес. І кожен починає робити це  із под поли. Я їду в своєму селі, дивлюся вздовж вулиці повиносили  прилавки і починають торгувати фруктами, зараз, осінню. Я зрозуміла, що це не з власного саду. Це люди потихеньку продають те, що можуть закупити дешевше десь в інших регіонах України. Люди намагаються заробити 2,3 чи 5 гривень націнки і ми маємо тільки вітати їх в цьому бажанні утримувати себе і сім’ю. Але, це ж незаконна діяльність…

Андрей Блинов: Ви вважаєте, що 400 тисяч це настільки мікробізнес, що його не варто регламентувати?

Нина Южанина:  Абсолютно. Якщо б ця людина платила 10% від мінімальної заробітної плати в місяць і не була обтяжена більше ніякою звітністю і походами для реєстрації зняття, для здачі звітності нікуди, ми би зробили перший позитивний крок.

Андрей Блинов: А чому ви чекаєте Кабінет міністрів? Власне, і по цій нормі, 400 тисяч гривень, без реєстрації підприємств, і власне про спрощення підприємницької діяльності, ви можете як народний депутат, тим більше впливовий народний депутат, подати такі законопроекти. Я думаю, що дуже багато депутатів за них проголосують.

Нина Южанина:  Для того, щоб уникнути непорозуміння,  таких як були в минулому році, при прийнятті бюджету, я свідомо говорила і говорю, що всі ми, суб’єкти ініціативи, дали можливість, які могли би внести дуже багато пропозицій  в Верховну Раду, навіть зараз, до прийняття в першому читанні державного бюджету на 2017 рік. Але, ми обрали нову команду Кабінету міністрів, і ми дуже хотіли щоб всі наші ініціативи  були почуті і вносилися в зал як усвідомлена урядом  ініціатива. Тому що дуже багато ініціатив, які ми приймаємо, дуже часто потім не виконуються на практиці. Усвідомлення того, яку податкову реформу треба проводити і займатися податковою реформою все-таки має орган виконавчої влади. Але, враховуючи те, що нам деякі, я вважаю, необхідні норми, не вдалося  доказати зараз, в процесу обговорення уряду, що їх треба приймати, ми обов’язково зареєструємо проект депутатський і будемо пропонувати уряду долучатися до роботи з нами в плані подальшого реформування  податкової системи.

Андрей Блинов: На следующей неделе, 25 октября,  должна пройти Национальная рада реформ. На ней будут обсуждаться ваши профильные вопросы. Это вопросы как раз налоговой реформы, вопросы, связанные с присоединением Украины к такого плану действий стран организаций экономического сотрудничества  и развитию, которое называется БЕПС – это план действия по противодействию  размыванию налогооблагаемой базы и выводу прибыли из налогообложения, если говорить строгим юридическим языком. Там же ожидается, что будут слушаться предложения по дальнейшей либерализации валютного контроля, и я так понимаю, что с этим будет выступать в первую очередь Национальный банк. Можете ли вы подтвердить или опровергнуть, что именно эта повестка будет вынесена на заседание?

Нина Южанина:  Щодо першої частини я точно знаю, що так і мало бути. І друге питання теж знаю, що воно буде обговорюватися.

Андрей Блинов: З чим ви будете виступати, що ви будете пропонувати?

Нина Южанина:  Я насамперед, хочу побачити текст урядового законопроекту, який буде вноситися щодо податкової реформи в плані лібералізації адміністрування, кінцеву редакцію, для того щоб надати свою оцінку  і, мабуть, ще бачення колег, які прочитають і також нададуть свої заключення. Оскільки все-таки цей законопроект в більший частині сформований був на ідеях  законопроекту 3357, в мене буде одне єдине прохання і вимога: щоб ця лібералізація адміністрування була керованою, щоб не наступила анархія в податковій системі.

Андрей Блинов: Чи правильно я розумію, що 25 жовтня ви як голова комітету тільки побачите цей законопроект і, власне,  він і буде предметом обговорення на Нацраді реформ?

Нина Южанина:  Ні, я думаю, що я його побачу  в понеділок, добре з ним ознайомлюсь, і буду готова на вівторок висловити свою думку.

Андрей Блинов: Ви зробили ще декілька знакових заяв, для мене вони були досить неочікуваними. По-перше, ви досить серйозно підтримали  ідею створення індустріальних парків, хоча дуже багато критики отримали ці закони, які були прийняті в першому читанні, передусім через те, що там закладалися певні пільги для  установ, які працюють в цих індустріальних парках. Дуже багато наших урядовців і  експертів побоюються податкових ям у вигляді вільних економічних зон  через практику України нульових років. Яким є ваше ставлення до індустріальних парків, особливо з питань їх оподаткування?

Нина Южанина:  По-перше, я хотіла би наголосити, що я виконала свою роботу на досить високому професійному рівні як голова комітету. В комітет надійшов законопроект  18 народних депутатів про надання податкових пільг до існуючого базового законопроекту, який прийнятий в 2012 році про індустріальні парки. До цього я неодноразово спілкувалася з народними депутатами, які пояснювали різними доказами, що індустріальні парки мають запрацювати і в Україні. Моє сприйняття відразу ж було не дуже позитивне. Прочитавши законопроект, я побачила що це не те що створення податкових преференцій, це просто безконтрольні ями, які могли створитися на території України. Ми домовилися з паном Галасюком, який  був основним автором законопроекту, що ми маємо почекати, тому що ми зараз не можемо перебороти ту тенденцію по агресивному податковому плануванню, яка в нашій країні вже існує і так напрацьована, що ми не можемо відбитися від цього. Це було десь в 2015 року, законопроект чи в квітні, чи в травні. Протягом 2015 року для того, щоб з’ясувати, що потрібно Україні  і в якому вигляді, ми здійснили декілька поїздок в інші країни для того, щоб побачити наживо, як працюють індустріальні або технологічні парки. Ні в якому разі ніхто не путає їх з вільними економічними зонами. Це саме ті індустріальні парки, які створюються в основному профільно, тобто де є синергія підприємств…

Андрей Блинов: Я так розумію, ви про Туреччину?

Нина Южанина:  Я була в Туреччині, зараз дуже хочу поїхати найближчим часом в Польщу і проаналізувати всю діяльність, як вона ведеться там. Мене вразив такий вислів, що це не на часі в Україні, це типу інструменти минулого, в минулому країни, які піднімались, використовували  індустріальні парки для підняття власне економіки, що ми маємо придумувати якісь нові модернові інструменти і не використовувати те, що віджило себе.

Андрей Блинов: Тобто той податковий законопроект, який прийнятий  в першому читанні, ви цілком підтримуєте і вважаєте, що це вже не податкові ями, а інструмент стимулювання?

Нина Южанина:  Це доопрацьований законопроект, по ньому ніякі пільги по податку на додану вартість  з виробленої продукції не надаються, він не створює  нерівних умов. Навпаки, всі хто буде працювати, учасники індустріальних парків, будуть знаходитись в абсолютно рівних податкових умовах по відношенню до виробників, які будуть здійснювати таку ж саму діяльність, але  за межами індустріального парку.

Андрей Блинов: Пам’ятаєте  минулого року, і ця дискусія ще продовжується, була пропозиція у дуже багатьох експертів замінити податок на прибуток на податок на розподілений прибуток. Власне, проти цього було дуже багато опозицій, я так розумію, що і нинішній склад Міністерства фінансів не наважується на цю реформу. Але, чому б не попробувати цей податок, наприклад, в тих же самих індустріальних парках?

Нина Южанина:  Я впевнена, що  ми цей податок попробуємо на всій території країни найближчим часом.

Андрей Блинов: Але не в 2017 році?

Нина Южанина:   Ми вже з вами говорили, що принцип стабільності   ми маємо виконувати в любому випадку і для бізнесу краще нічого не робити, ніж робити під новорічну ялинку величезні зміни. Все літо ми знову провели в роботі  саме по модернізації  тексту   і підходів про податок на виведений капітал,  він у нас носив назву іншу назву. Податок на виведений капітал – це оновлена назва і оновлений текст законопроекту, який ми намагалися донести до відома і до сприйняття  новим Міністерством фінансів. До кінця нам не вдалося. Але все таки, враховуючи ті зміни, які зараз пропонують внести в податок на прибуток, я зараз намагаюсь доказати на цифрах, що таким чином нам вигідніше за все було ввести податок на виведений капітал. Податок на виведений капітал – це та норма, яка може підняти наш середній бізнес, врегулювати дуже багато питань з виплатою дивідендів і з іншими питаннями, які пов’язані з виведенням капіталу в офшорні зони і таке інше. Я пропонувала: Давайте з 1.07.2017 року спробуємо працювати над податком на виведений капітал уже як норму закону. В любому випадку, якщо уряд  не подасть цей проект закону, подадуть народні депутати і я в тому числі.

Андрей Блинов:Понятно. Я напомню нашим радиослушателям, что налог на распределенную прибыль или на выведенный капитал, это, собственно, замена налога на прибыль, поскольку мы понимаем, что многие предприятия показывают нереальные данные по налоговой отчетности и вопрос прибыли это всегда вопрос очень дискуссионный. И если такое предприятие выплачивает дивиденды своим акционерам, именно с них, по определенной ставке, и уплачивается налог. Выводишь деньги из предприятия – уплачивается налог на прибыль, нет – налог не уплачивается. И вам, Нина Петровна, задам еще один вопрос. Достаточно неожиданно прозвучало ваше заявление о том, что вы заявили о неудовлетворенности работой Национального банка, сказали, что Валерия Гонтарева должна прийти на фракцию, раньше вас воспринимали как человека Петра Порошенко в не меньшей мере, чем Валерию Гонтареву и казалось, что вы одна команда. Можете рассказать о вашей позиции в отношении главы НБУ?

Нина Южанина:  По-перше, інтерпретація мого вислову абсолютно неправильна. На питання журналіста, як я розцінюю можливу відставку Гонтаревой, я сказала, що фракція не приймала такого рішення і ми маємо обов’язково заслухати голову Національного банку для того, щоб почути всі іі аргументи по тим звинуваченням, які їй висуваються. Але, я справді додала, що, можливо, кожен з нас, незадоволений політикою, яку проводив Національний банк в певних частинах, але не в цілому роботу Національного банку, тим більше я визнала незадовільної або ще щось таке. Це перебільшення.

Андрей Блинов: "Хотя к ней действительно очень много вопросов, самое главное – неспособность банков кредитовать реальный сектор экномики". Это ваша цитата.

Нина Южанина: Абсолютно вірно. Це найбільше питання, яке є майже у всіх членів фракції.

Андрей Блинов: Напомню, результаты нашего голосования. Что бы вы, уважаемые радиослушатели, в первую очередь, хотели улучшить в налоговой системе? 45% хотят снизить налоги. И почти половина просит упростить уплату налогов и сделать прозрачными расходы. Сделать налоги одинаковыми для всех желает лишь 10% интернет аудитории.

По телефонному голосованию у нас больше 56%, самый популярны ответ, упростить уплату налогов и сделать прозрачными расходы. Собственно, стимул, если мы платим налоги, мы должны понимать, куда они идут.

Нина Южанина:  Я про це говорила і в минулому році, і в цьому році.  Це якраз може стосуватися податку на доходи фізичних осіб. Спрощення і правильний підхід саме до податку на доходи фізичних осіб, його розподілення, щоб він не сплачувався, наприклад, тільки за місцем роботи людини, а ще за місцем його проживання. Тоді він буде питати у місцевої ради, куди витрачаються його кошти і чи задоволений він дитячим садком чи школою.

Андрей Блинов: Это была программа “Деньги Блинова”. Я желаю вам процветать и богатеть. До свидания!