Олег Скрипка. Фото Радио Вести

Костянтин Дорошенко: Радио Вести – радио новостей и мнений. Программа” Циники”, Константин Дорошенко и Дмитрий Терешков с вами. Наш гость сегодня человек, для представления которого достаточно имени и фамилии – Олег Скрипка.

Дмитро Терешков:  Добрий день!

Олег Скрипка: Доброго дня! Хлопці, а ви мене в циніки записали?

Дмитро Терешков: Так, ми зараз в Циніках знаходимось.

Костянтин Дорошенко: Ми перевіримо, хто ви: цинік чи романтик, але програма в нас більше про реалізм. З цього і почнемо, до речі, тому що реалістичне сприйняття себе це дуже важлива річ. Я пам’ятаю 2005 року на Кальварійських посиденьках в УНІАНІ ви говорили про те, що займаєтесь рок-музикою проти попси. Направду кажучи, рок музика як така вже давно є частиною популярної культури і поп-музики. Чи ви донині розрізняєте ці поняття, чи ви вважаєте, що ви дійсно зараз займаєтесь чимось, що відрізняється від популярної культури?

Олег Скрипка: Гарне питання. Я не займаюсь війною проти попси, і дійсно, змістилися кордони. Але попса і поп-культура в моєму розумінні – різні речі. Безумовно, те, що популярно, відомо, те, що подобається людям, я тільки за. Поп-культура – це і гарне кіно і гарні картини, в тому числі і рок-музика і джаз може бути поп-музикою. Попса вже на жаргоні це щось поганої якості, але поганої якості може бути і класична музика. Я за якість. Насправді, естрада колись була дуже якісна, до 60-70 років, а потім став з’являтися цей поп продукт, не дуже якісний, він добре продається. На сьогоднішній день знову змістилися кордони і  цікава світова естрадна пісня є. Я, наприклад, із задоволенням можу слухати Adele, це ж естрада, але це цікаво. А хто відмовиться від гарної пісні “Abba” чи MichaelJackson?

Костянтин Дорошенко: А участь у таких проектах як концерти на річниці програми Каті Осадчій, це з вашої точки зору якісний продукт? Там і Шлепки Поляковой, і ви, і дуже дивний набір персон. Я розумію Катю Осадчу і її продюсерів - вони просто беруть загально відомих виконавців - чим більш відомий, тим краще. Але наскільки вас влаштовує така компанія?

Олег Скрипка: Раніше не влаштовувала. Зараз по факту, те, що є я ящику, те, що є в головах людей, від цього не можна відмовитись, тому що воно існує. В природі існують і дерева, і хмари красиві, і собачі какульки. Треба це сприймати. Це вже не до мене. Скажімо, до вас теж різні люди приходять.

Костянтин Дорошенко: Так, різні, але ми персонально з кожним говоримо. Чи є така ситуація, що участь якогось артиста чи якоїсь персони в програмі чи в шоу, вас би змусила відмовитися брати в цьому участь?

Олег Скрипка: Якраз якщо ми говоримо про давні роки, 2004 рік, коли Майдан починався в Києві. Починається той інформаційний прес зі сторони Росії, який на сьогоднішній день вилився в формі війни.  Тоді це  тільки крантікі закручували і почався литися дьоготь на нас. Тут раптом такий різкий дзвінок: Давайте поїдемо до Москви, на передачу до Малахова. Я з Малаховим знайомий, ми були з ВВ багато разів до того і нормально приймали. Там просто теревені ні про що, але цікаво. І так різкодзвонять і така розмова відбулася:

-  Давайте завтра приїжджайте терміново, навіть платять за проїзд, літак

-У мене концерт.

- Відміняйте концерт, ми платимо, щоб перебити його.

- А що за тема?

- Тема просто про життя.

- А хто в гостях, хто запрошений?

- Ніхто, тільки ви і Жиріновський.

Там можна було і по морді получить в прямому ефірі.

Костянтин Дорошенко: До речі, так. Останній прецедент, коли запросили польського професора на телешоу і надавали йому по обличчю в прямому ефірі, це дуже цікавий підхід російського телебачення до своїх гостей.

Олег Скрипка: Так, але я російське телебачення не з книжок знаю. Я знаю конкретно і  в 2004 році це був перший раз, коли я відмовився від якоїсь такої пропозиції. Я в принципі людина гнучка, я готовий на  будь-який діалог  і готовий на різні компанії, скажімо так. Але тут було зрозуміло, що  такий формат не міг закінчитися позитивом, тому я відмовився від цієї пропозиції.

Дмитро Терешков: Як тоді пояснити той факт, що ви уже декілька  років не виступаєте в Росії, враховуючи те, що ви готовий до діалогу? В цій ситуації діалог, по-вашому, не  можливий?

Олег Скрипка: Діалог з Росією зараз не можливий. Це ж є такі дворові мізансцени: ти ідеш ввечері дуже пізно,  тобі назустріч іде якась небезпечна комашка. Ти розумієш, що дело пахнет керосином”. Перше, що треба – це уникнути, треба чи маршрут змінити чи просто тікати. Якщо ти бачиш, що цього не можливо, друга стадія- ти підходиш і намагаєшся домовитися. А якщо ти домовитися не можеш, треба бити першим. З Росією зараз ситуація, якщо туди можна не їхати, краще не їхати. Але якщо хлопці на фронті, вони стріляють і стріляють, я так розумію, дуже успішно.

Дмитро Терешков: Ви називаєте гопниками своїх слухачів в Росії? Дивіться, Дорну не заважає ця ситуація, Океану Ельзи не заважає..

Олег Скрипка: Ні в якому разі не слухачів. Скажімо, та історія, що людина може поїхати в Росію і не повернутись, вона реальна. Режим дуже сильно відрізняється від урядів, які є в Штатах чи в Європі.

Костянтин Дорошенко: Олеже, те, що ви говорите, що ви гнучкий і готовий на будь-який діалог, як ви сприймаєте позицію, взагалі персону нашого нинішнього міністра культури? Так чи інакше ви представник культури, один з брендів українських.

Олег Скрипка: Я Женю дуже гарно знаю, дуже багато років.  Я з ним і працював багато, як актора його знаю. Навіть з цієї точки зору я більше його знаю ніж міністра культури, тому що у мене з Міністерством культури традиційно не складаються стосунки. В Міністерстві культури, може, інакші задачі, не співпрацювати з такими персонажами як я. Але якщо ви підводите м’яко до цієї істерії.

Костянтин Дорошенко: Прямо підвожу, мені цікава ваша думка.

Олег Скрипка: Я думаю, ця істерія, яку ми зараз будемо продовжувати, це сценарій Кремля, який дуже класно розгорнутий. Є різні сценарії Кремля навколо відомих людей. Я вважаю, вдалий з їх точки зору, сценарій -  Ані Лорак, Таїсія Повалій. Те, що зараз розгортається навколо Потапа з Настею і Лободи це теж сценарій Кремля. І с Женею дуже-дуже вдало.

Дмитро Терешков: Тобто Кремль вклав в уста Євгена Ніщука те, що він сказав?

Олег Скрипка: А що він сказав?

Костянтин Дорошенко: Я можу зацитувати одну фразу:

На Запоріжжі і Донбасі немає ніякої генетики, там усі свідомо завезені.

Мені цікава ваша думка, тому що ви ж завезений, Олеже. Ви народилися в Таджикістані. Таджикістан, безперечно, завжди був під впливом тої самої Росії. Отже, ви завезений. Ви спокійно ставитись до такого маркування людей в Україні з точки зору загально національного міністра культури. Вам, завезеному, нормально все це сприймати?

Олег Скрипка: Я пам’ятаю коли мені в уста вкладали що Донбас треба колючим дротом оточити, потім мені сказали, що я поїду з України якщо буде Янукович президентом. Я прекрасно знаю, як це все робиться. При чому, Женя не встиг ще сказати, а в Росії це вже почали розповсюджувати. Це  інформаційна війна і Росія її веде, і веде дуже успішно на сьогоднішній момент.

Костянтин Дорошенко: Я можу сказати, що я побачив цитату Євгена Ніщука в Фейсбуці, і від людей, налаштованих в дуже проукраїнський спосіб, від Отара Довженко, який викладає в Українському католицькому університеті у Львові. Отже, не думаю, що якимось чином він обслуговує Москву. Я теж достатньо давно з Москви не маю ніякої інформації, вона не сильно мене цікавить. В чому провокація Москви? Поставити міністром культури України, людину, яка не вміє формулювати речення, яка не знає, що вона хоче сказати?

Олег Скрипка: Значить, ви з Отаром просто пасивні інструменти в їхньому сценарії, і вони на це розраховують. Вони розраховують на те, що ми зараз з вами не про якісь позитивні речі говоримо, а витрачаємо на це наш час і нерви.

Костянтин Дорошенко: Мені здається, що ця ваша позиція дуже наївна, тому що конкретна людина говорить конкретні речі. В інших людей виникає на це реакція. До чого тут Москва?

Олег Скрипка: Ісуса Христа можна теж наївною людиною називати, але він в своєму наїві був дуже світлою людиною. Якщо ми все ж таки про це будемо говорити, але давайте не дуже довго, зараз іде тема Голодомору, і щоб збити тему Голодомору ми перебиваємо це на Ніщука. Це дуже просто і дуже геніально. В принципі, це наївно, але воно працює.

Дмитро Терешков: Ви вважаєте, що активний українець повинен був просто не помітити це і пройти мимо слів міністра, який говорить про генетичну приналежність?

Олег Скрипка: А поставити свічку у вікно?

Костянтин Дорошенко: Це  трошки різні дні, насправді. День вшанування пам’яті Голодомору і та ситуація.

Олег Скрипка: Це в один період.

Костянтин Дорошенко: Кожен день у нас щось змінюється.  Я все одно не можу зрозуміти, до чого тут Москва? І чому якісь свої проблеми, які в нас виникають, ті похибки які ми робимо, ми мусимо їх не виправляти заради того, щоб наше суспільство рухалось далі, а тому що це просто свій хлопчик, комусь приємний, милий і говорить нормальною українською мовою, то він може будь-що верзти, а критикувати це вже Москва? Не сильно розумію. Не бачу логіки, пане Олеже, поясніть мені.

Олег Скрипка: Я не бачу логіки взагалі пускати хвилю, що ми хочемо добитися цією хвилею? Поміняти міністра культури, ми можемо з вами це зробити?

Костянтин Дорошенко: Рано чи пізно він піде як кожний міністр. Мені просто була цікава ваша думка як завезеного, як ви себе почуваєте тут. Може, ви так сильно боретеся з Москвою, тому що вам Ніщук колись скаже, що ви завезений?

Олег Скрипка: Я не бачу змісту продовжувати цю тему.

Дмитро Терешков: Ви рік тому казали в інтерв’ю, я вас процитую:


“Я вкладываю свои средства в фестиваль или свою энергию в украинскую культуры”.

По-перше, як у вас з фестивалями в останній час? І що означає українська культура, яким чином ви в неї вкладаєте?

Олег Скрипка: До 2016 року я вкладав матеріально, зараз у мене такої можливості немає. В цьому році самостійно фестиваль Країна мрій не відбувся. У мене немає фінансових умов зараз, а державі приходилось і приходиться завжди багато платити, це щось від третини бюджету фестивалю.

Дмитро Терешков:  Як ви бачите собі цю культуру: з одного боку – міністерство, державна політика і вона вас не помічає, і ви нібито з іншої сторони… А ви в якій культурі?

Олег Скрипка: Зараз, на жаль, у нас дуже роз’єднанні  країна і держава. Коли ми кажемо, що ми любимо Україну, ми любимо країну: це земля, люди, пісні, якісь творчі особистості. А державу, по-моєму, всі погодяться поки що багато не люблять. Я вважаю, що  українська держава ще не створена. Всі ці проблеми, на кшталт: наші чиновники щось не те роблять, не те говорять… Може, тому що в них немає можливості щось зробити нормально чи нема бажання, чи ми не маємо можливості  обрати нормальних людей. Хоча, я думаю, в світі немає нормальних чиновників, просто є машина, яка працює і яка не працює. Наша держава поки що не працює, якщо взагалі говорити про її існування.

Дмитро Терешков: Можливість вибирати у нас все-таки є. Всі ці роки, так чи інакше, ми живемо в демократичній державі.

Олег Скрипка: Я зараз, може, іншу хвилю підійму. Якщо змогли нашахраїти з голосами в Америці, просто проходимця поставили в президенти, то що про нас говорити. Можна намутити з голосами що завгодно і казати, що ми маємо право обирати, ми обираємо, у нас демократія. Може, для середньої людини ці слова щось значать, люди інтелектуали розуміють, що можна накрутити голоси в будь-яку сторону. Люди приходять до влади і вони чи здатні щось зробити чи ні, вони здатні формулювати свої слова чи ні, чи вони здатні  контролювати  український інформаційний простір чи ні.

Костянтин Дорошенко: Для мене абсолютно очевидно, що  ваше ставлення до України щире, ви говорите про владу, про те, як, що працює і не працює. Дивіться, багато ваших колег свого часу були депутатами чи міністрами:  Святослав Вакарчук, Руслана Лижичко, Таїсія Повалій та Злата Огневич були депутатами, Богдан Ступка був міністром культури, Оксана Білозір ще була міністром культури.  Очевидно, що ви менеджер хороший: стільки, скільки існує група ВВ, так довго мало які музичні формації на пост радянському просторі успішно існують. Чому ви не захотіли піти в парламент чи стати міністром чи принаймні радником міністра?

Олег Скрипка: По-перше, не запросили, по-друге, я не пхаюсь туди.

Костянтин Дорошенко: А взагалі, якби було запрошення, то ви б могли роздивитися це питання?

Олег Скрипка: Безумовно, я б розглядав, якщо запросили.

Костянтин Дорошенко: А чому так, ви людина, з якою не можна домовитись?  Зрозуміло, що кожна партія, яка отримала собі Скрипку в першу десятку, мала би серйозний бонус. Як ви думаєте, чому до вас не зверталися? Питання в вашому характері, ви не керований…

Олег Скрипка: Я думаю, вони вважають, що мною важко керувати.

Дмитро Терешков: До речі, про щирість до України. Здається, що ми всі щирі, але це відношення до слів Ніщука виявляє таку ситуацію, нібито ми всі про різну Україну, вам так не здається? Як на мою думку, теж українця, Ніщук зараз заслуговує відставки. Ви не бажаєте говорити на цю тему і кажете, що це Кремль. І всі ми нібито про різну Україну говоримо в цей момент.

Олег Скрипка: 100% що ця хвиля кремлівська, це моя власна думка. В такій державі як наша відставка не можлива, якщо б це було в Японії чи в Швейцарії вона була б можлива.

Дмитро Терешков: Я скоріше мав на увазі погляд на Україну: як ми на неї зараз дивимось , і як ми бачимо її майбутнє? Якщо згадати вашу пісню Україна, там багато питань було щодо самого трека, але мене зачепив відеоряд. Там Україна в черговий раз вами представлена як аграрна, сільська, зелена. В такому вигляді ми Україну презентували достатньо за роки Незалежності, час вже побачити її  по-інакшому.

Олег Скрипка: Безумовно. Це не я, це Олег Шупляк так її представив – це прекрасний художник. Я, по-моєму, у всіх своїх роботах представляю Україну провідною. Коли ми зі своїми Танцямизаїхали на радянський Перший канал, це  пост модернова музика. Недавно в Лондоні я грав і приходили наші фанати англійці і вони кажуть, що ваш трек досить сучасно виглядає.

Костянтин Дорошенко: Він сучасно виглядає,  тому що він живий, тому що він не надуманий, а справжній. Все живе, мені здається, завжди виглядає сучасно. Цікаво, стосовно тієї пісні, яку Дмитро сказав, в мене два виникає питання. Це вже не перша пісня кавер, які ви виконуєте без ВВ (були “Гоп-стоп”, “Отель Каліфорнія”), як це відбувається?  Ваші музиканти не поділяють вашого захоплення такими піснями чи просто не хочуть виконувати кавери?

Олег Скрипка: Ні, кавери ми виконуємо з групою ВВ. Cкоріше за все, ініціатива іде не від моїх музикантів, а від мене. Будь-який співак з відомою групою, в нього завжди є сольні проекти. Мабуть, це такий закон Всесвіту, що ти працюєш в колективі, тобі хочеться зробити щось, що з колективом ти не зробиш. Це збагачує мене, а потім ти з цим багажем вертаєшся в колектив і збагачуєш колектив в тому числі. Але колектив не проти, колектив вже звик, тим паче всі хлопці теж мають сольні проекти. Тому я не бачу в цьому проблеми.

Дмитро Терешков:  Повертаючись до питання про культуру, до українізації, цікава ваша думка щодо квот на радіо (75% україномовної музики). Як правило українські музиканти ратували за  цей закон. Як ви його оцінюєте?

Олег Скрипка:  Там по-моєму 25 зараз.

Дмитро Терешков: Там 35 української і ще якась кількість україномовної, і загалом виходить 75.

Олег Скрипка: Що значить якоїсь україномовної? 35% які не виконуються на сьогоднішній день. До квот було 4%. Я думаю, це збочення в українській державі як 4% так і 35%. Це говорить про недолугість української держави.

Костянтин Дорошенко: А в чому вона в даному випадку? В тому що замало українського продукту?

Олег Скрипка: Замало, звичайно.

Костянтин Дорошенко: Але з іншого боку, чи можна вважати, на ваш погляд, українською музикою, українським продуктом, ту музику, яка виконується не українською мовою,  а скажімо англійською?

Олег Скрипка: Не можна.

Костянтин Дорошенко: А що тоді нам робити  з піснею Джамали, яка принесла нам перемогу на  Євробаченні? Це не український продукт, вона співає англійської та кримсько-татарською,  жодного українського слова, значить не треба її давати в ефір, це не український продукт?

Олег Скрипка: Там є 75% для цього.

Дмитро Терешков: Це не український продукт, а кримсько-татарський. Кримські татари не українці, по вашому?

Олег Скрипка: Ні, вони кримські татари.

Костянтин Дорошенко: Але ж ми говоримо про громадян однієї країни, вони українці в політичному сенсі. Українець це не тільки етнічний термін, це так само термін національний і політичний. Французами  у Франції вважають себе люди різні. Вони собі не розповідають хто є хто.

Олег Скрипка: Але в них жорсткі квоти на французьку мову.

Костянтин Дорошенко: Це зрозуміло. Але це трошки різні питання. До речі, ви ж бували на французькому радіо, там чудово грає і арабська музика, тих вихідців з Магрибу, які живуть у Франції.

Олег Скрипка: Так, але квоти дотримуються серйозно. І люди платять серйозні штрафи, якщо вони не дотримують квоти у Франції, на відміну від України.

Дмитро Терешков: Ви говорите про те,  що якщо немає української мови то це вже не український продукт?

Олег Скрипка: Так.

Дмитро Терешков: Як так виходить? Ви  громадянин України.

Олег Скрипка: Це закон самозбереження, це культурна гігієна. Якщо її не буде, не буде держави. Проблеми української держави, в тому числі ,це мовна проблема.

Дмитро Терешков: Тобто українці це ті люди, які говорять на українській мові тут і зараз?

Олег Скрипка: Українська держава мусить бути моно мовна.

Костянтин Дорошенко: Моно мовна, але вона ніколи в житті не зможе бути моно етнічною. Так сталося, що тут існують різні етноси, національності…

Олег Скрипка: По статистиці,  Україна чемпіон в моно етнічності в Європі.

Костянтин Дорошенко: Це питання не в цифрах.

Олег Скрипка: Це питання в грі в цифри, яку нам грають 300 років.

Костянтин Дорошенко: Якщо дуже маленький народ караїми, яких буквально кілька тисяч живуть на Кримі, і це так само українські громадяни, і це так само є політичні українці, той народ, який має хоча б сто людей, себе вважає представниками того чи іншого народу, все одно має право на існування, на своєю культуру, своє висловлення в рамках будь-якої культурної країни. Я трошки про цифри тут не розумію,  але я більше тепер розумію, чому ви підтримуєте пана Ніщука. У вас співпадає погляд, м’яко кажучи, застарілий, десь з 30 років минулого століття, якщо через цифри дивитися на представників тої чи іншої національності.

Олег Скрипка: А якщо росіян у нас 10-15%, а 95% російськомовного ефіру – це порушення.

Костянтин Дорошенко: Ефір і живі люди це різні речі.

Олег Скрипка: Це питання застарілого імперіалізму, який до сіх пір не піде з наших голів.

Костянтин Дорошенко: Трошки ви відхиляєтесь від теми того, що людина, яка народжена в Україні або має українське громадянство, так чи інакше, є українцем. Тоді давайте вводити квоти для всіх національних меншин. Давайте порахуємо, як ви пропонуєте, кого скільки в цифрах, і дамо таку квоту кримським татарам і решті людей, які тут живуть і відчувають себе громадянами цієї країни.

Олег Скрипка: Якщо людина проходить тест на IQ і вона має низький IQ, вона не здатна вивчити мову цієї держави, тоді вона не зобов’язана розмовляти цією мовою. Якщо вона має нормальне IQ, вона здатна вивчити мову, вона мусить вчити цю мову, здати екзамен і тоді отримати роботу. Наприклад, у Франції не можливо отримати ніяку державну роботу, якщо ти не знаєш державну мову. Тільки в збоченій Україні на російськомовному радіо з російською назвою ми сидимо тут розмовляємо не державною мовою, і ми ще підіймаємо це питання.

Костянтин Дорошенко: Для мене немає питання державної мови, мене ця ситуація не обходить. Держава для мене не є кумір, для мене кумір та держава, в якій я народився і ти мови, на яких я можу і хочу розмовляти, коли це доречно. Я їх обиратиму, якщо це стосується якихось офіційних документів, безперечно, офіційні документи мусять бути офіційною мовою.

Олег Скрипка: Моя окупація Криму почалася років 15 тому, коли я в Севастополі просто розмовляв моєю рідною мовою і агресивно налаштовані п’яні кримські молодчики на мене напали і ледь не побили. Мовне питання  дуже важливо і це сила нації,  сила країни. Якщо ви підіймаєте це питання, значить ви послабляєте нашу державу.

Костянтин Дорошенко: Знаєте, я не боюся цих закидань. Я працюю на свою державу в ситуації просвітництва, а не якихось ідей, які повиростали з XIX століття.  Я вважаю, просвітництво взагалі важливим і, так чи інакше, будь-якою мовою, якщо воно доноситься до громадян, важливо, щоб вони це розуміли. Важливо, щоб вони не тупцяли на колоніальному рівні в шароварах, в яких їх засовували в Кремлі чи в Петербурзі, щоб вони там танцювали і всім було весело, які прикольні українці. Коли у людини, українського громадянина працює мозок, тоді він краще будує свою державу. Не важливо, якою мовою цей мозок працює.

Олег Скрипка: Якщо в нього  мозок працює, значить він здатен вивчити мову. Якщо він не здатний вивчити мову, значить є дві проблеми: чи він не поважає цю країну, чи він просто недолугий.

Костянтин Дорошенко: А що будемо робити з недолугими? Висилати з країни, спалювати в печах? Як нам з недолугими, вони ж нам заважають в Україні?

Олег Скрипка: Вчити мову.

Дмитро Терешков: Давайте повернемося до артистів та квот. Є Джамала,з одного боку, і є Іван Дорн.  Якщо казати про квоти, наприклад, сто відсоткових, так як вам хотілося б, судячи з усього. Що ви їм пропонуєте, їм як артистам треба почати писати пісні на українському?

Олег Скрипка: Я пропоную змінити тему. Я не міністр культури і не урядовець. Я сказав свою думку, але  я зі свою думкою ніколи нікуди не лізу.

Костянтин Дорошенко: Вона  цікава, тому що ви є загально національна відома персона, і, безперечно, з таких думок складаються думки інших людей.

Олег Скрипка: Я маю право на свою думку, я її озвучив. Я сказав, що проблеми в нашої держави в тому числі і з-за мовного питання. Якщо не  було б мовного питання, було б трішечки менше проблем. Це моя думка, я можу помилятися.

Дмитро Терешков: Давайте трохи змінимо тему. Одним з аргументів на користь цих квот називають велику кількість гарної української музики, яка просто не попадає в ефір, тому що цих квот немає. Як ви вважаєте, ця хороша музика могла би залишитись непоміченою до вступу квот?

Олег Скрипка: Скоріше за всього вона так і лишиться. Якась частина гарної музики потрапить в ефір, а велика частина гарної музики так і не потрапить.

Дмитро Терешков: Ви розумієте, що існує багато поганої музики, яка написана на українській мові?

Олег Скрипка: Так, було російськомовне лайно, і якусь частину російськомовного лайна замінить українськомовне лайно. Це закон нашого медіа сьогоднішнього дня, це про якість медіа.  Знову ж таки, порівнюючи з Францією,  там є журналіст,  в нього авторська передача, він ставить в своїй передачі музику і його авторитет дуже важливий, його слухає вся країна. Не дай бог він поставить якийсь один лівий трек, його звільнять з роботи, тому що піде шквал протесту і людина своє ім’я понизить в рейтингу, рейтинг передачі понизиться і все. Там довіряють людям. Я був у багатьох журналістів, він може, як ви кажете, і арабську музику поставити, і якусь з Буркіна-Фасо, і тому подібне. І він дуже цінує ту довіру слухачів до нього. У нас довіри немає на радіо. У нас радіо пост імперіалістичне, воно просто нав’язує свою думку. Чому ми, україномовні виконавці, радикалізуємось? Я людина по природі не радикальна, але в мене була протягом 10 років моєї роботи стіна  із україномовнихСD класної музики. Рік тому, до цих квот, я просто взяв це і викинув в сміття, тому що я був впевнений що ця музика ніколи ніде не прозвучить, і не буде нікому потрібна.

Дмитро Терешков: Але, з іншого боку ви сказали, що лайно було російськомовним, тепер буде україномовним. Виходить, вам все одно, зрозуміло, що буде лайно, але головне щоб воно було на українській мові?

Олег Скрипка: Ні, мені далеко не все одно. Якщо ми говоримо про українізацію, це не вирішить взагалі нічого. Нам треба цивілізувати нашу країну, це наше основне питання. Але потім можемо, наприклад, з Костянтином і з вами розходитись: ви бачите цивілізацію без української мови, я бачу цивілізацію з українською мовою. Це для мене важливо. Але те, в чому ми погоджуємося з вами, ми хочемо мати якісну країну, якісну музику, якісний уряд, якісних міністрів… Про це не озвучується. Це набагато важливіше ніж мовне питання. Коли ми опускаємось до того, хто ідіот, хто не ідіот, ми втрачаємо саму важливу річ – куди ми прямуємо.

Дмитро Терешков: Ви говорити про цивілізованість, але цивілізованість – це якийсь рух вперед.

Олег Скрипка: До якості.

Дмитро Терешков: Це просто рух вперед. А щось залишається позаду. Ці акценти на етнічному, на мові у всьому світі залишається позаду.

Олег Скрипка: Пане Дмитре, цивілізації, які існують, дійсно провідні цивілізації. Наприклад, японська країна - це крута цивілізація. Скандинавська країна – це крута цивілізація. Вони базуються на традиції, традиції мовної, кулінарної, творчої, і.т.д. і модернізують ці традиції.

Костянтин Дорошенко: Не лише. Питання якраз в балансі, тому що я не знаю такої  скандинавської традиції як, наприклад, гомосексуальні шлюби. Я не знаю такої голландської традиції як споживання гашишу, це не сильно голландська традиція. Питання не  тільки в традиції, є ще модернізація, є ще певний рух далі.

Олег Скрипка: Я ж про це і кажу: спираймося на традицію і модернізуємо цю традицію. Цей правильний баланс між традицією і модерном… у нас ні традиції, ні модерну немає, і в цьому є дисбаланс. Це як дерево вкорінюється глибоко в землю, але свою крону вона несе дуже високо до неба. Воно може піднятися високо до неба тільки тому що в неї  є коріння. Ми можемо підстрибнути високо в небо, якщо ми відштовхнемось від традиції, від землі.

Дмитро Терешков: А ще в Скандинавії є загальнолюдські цінності, інтереси кожного. Як в моєму випадку, інтереси людини, яка українець, мої предки українці і я розмовляю на російській мові.

Олег Скрипка: Ви втратили традицію.

Дмитро Терешков: Це моя справа.

Олег Скрипка:  Це моя справа вас пожаліти.

Дмитро Терешков: Ви маєте намір забороняти говорити на російській мові?

Олег Скрипка: Я не маю намір забороняти, тому що в мене немає ні важелів, не бажання забороняти.

Дмитро Терешков: Бажання ви вже озвучили. Важелі це вже інше питання.

Олег Скрипка: Я озвучив свою думку, я маю право як людина, особистість, на свою думку, а ви маєте повагу до мене її вислухати.

Костянтин Дорошенко: Пане Олеже, як ваша робота в проекті X-фактор зараз? Наскільки вона залежить від ваших смаків, від вашої громадянської, в тому числі, позиції стосовно мови? Чи ви окремо дивитись на талановитість чи не талановитість того чи іншого виконавця? Ви це поєднуєте чи розділяєте в цьому шоу?

Олег Скрипка: По-перше, в мене взагалі немає телевізора, і в мене його ніколи не було, тому я не знаю, хто талановитий, хто не талановитий. Я просто кілька днів тому був на X-факторі і заспівав пісню.

Костянтин Дорошенко: Себто вас не цікавить, що в тому шоу відбувається, ви просто були як гість?

Олег Скрипка: Я не знаю, що там відбувається.

Дмитро Терешков: Так, але є нова українська музика, є щось талановите, але воно на російській мові, безталанне, може, на українській мові, ви так проводите паралелі?

Олег Скрипка: Є талановита на українській мові і безталанна на російській мові.

Дмитро Терешков: Тільки так?

Олег Скрипка: Ви ж по-інакшому поставили.

Дмитро Терешков: Я вам як приклад, поставив питання.

Олег Скрипка: А я вам просто віддзеркалив.

Дмитро Терешков: Є нова українська музика російськомовна, талановита, та, яка вам подобається? Чи якщо воно на російській мові автоматично немає інтересу?

Олег Скрипка: В мене немає.

Дмитро Терешков: А до англомовної при цьому є?

Олег Скрипка: Більше до україномовної.

Дмитро Терешков: Чи слідкуєте ви за ходом реформ в області авторського та суміжного права. Ми вже тут декілька разів обговорювали роялті, на яких нібито не заробляють українські артисти. Всі організації, які роблять ці збори об’єднуються в одну (УАСП). Група ВВ і ви як сольний артист цікавились тим, скільки на вас заробляють, скільки ви недоотримуєте? ЧИ ви заробляєте на цьому?

Олег Скрипка: Я глибоко цим питанням не займаюсь. Мені здається, це питання функціонування нашої держави, воно просто не функціонує поки що. Там якісь ідуть кошти: чи всі або не всі, я не знаю. Але насправді, небагато коштів. Зафункціонує держава і зафункціонує це авторське право, воно все в комплексі. Як можна, якщо ми бачимо всі ці судді, прокурори гребуть мільйонами ці кошти, і на цьому тлі запрацює авторське право? Ясно, що одним фронтом треба все це вирішувати. Я позитивіст, я вірю, що воно все запрацює.

Дмитро Терешков: Ви просто вірите, але ви, по суті, один із самих зацікавлених тут в тому, щоб воно запрацювало, тому що вас напряму це стосується. При цьому ви нічого не робите, не слідкуєте за цим, просто вірите? А процеси-то йдуть…

Олег Скрипка: Я займаюсь тим, що від мене залежить і чим я вмію займатися: грати на баяні, піти на X–фактор заспівати, написати нову пісню, заспівати кавер Україна, зіграти сольний концерт. Може, якщо в нас люди менше займалися політикою, а більше займалися  своїми речами, було б краще.

Костянтин Дорошенко:  З цієї низки фестивалів “Країна мрій” найбільше на мене справив враження той, що був в 2006 році. Була, дійсно, дуже цікава панорама музики, яка називається “worldmusic”, такої усучасненої етнічної музики. Наприклад, одна з найбільших зірок такої музики, Наташа Атлас, тоді виступала. Це фантастична подія тоді була. Мені здається, цю ситуацію - продовження цікавості українського слухача до того що називається  “worldmusіc”, а не тільки до української, це теж був би певний внесок в осучаснення. В розумінні того, що не все етнічне є забобонами про старе, а може по-іншому звучати,і в різних країнах по-різному звучить.

Олег Скрипка: В 2006 рік у мене був бюджет 350 тисяч доларів. Зараз в мене бюджет в 10 разів менше, я не маю змоги привезти з-за кордону жодного артисту. Ця війна іде в країні, слава богу, що ми вижили, але в цьому році ми вже не змогли зробити, не має коштів, це квитки і тому подібне. А тоді Наташа Атлас, Шеб Халед – це дуже дорогі артисти, які мають дуже малу аудиторію, з моєї сторони це було просто меценатство. Можна було покласти ці 100 тисяч просто в кишеньку собі, а так сталося, що ми змогли привезти цих артистів, за що арабська громада мені буда дуже вдячна.

Костянтин Дорошенко: Повірте, що в моєму обличчі, і не тільки арабська.

Олег Скрипка: Браво, якщо ви знаєте таких артистів.

Костянтин Дорошенко: Отже, до чого я це веду: етнічне може бути сучасним і осучасненим. Як ви сприймаєте такі музикальні проекти як “Onuka”, де є поєднання етнічних українських інструментів і електронної музики?

Олег Скрипка: Onuka у нас була хедлайнером на Країні мрій минулого року, це прекрасно. Не дивлячись на такі важкі часи, у нас в України творчій вибух. Саме якщо ми говоримо про сучасну музику, її дуже багато з’явилося цікавої  і якісної  в Україні. Це відрадно і прекрасно.

Дмитро Терешков: На цьому і закінчимо передачу Циніки. Нашим гостем був Олег Скрипка. Дякую.