Андрій Блінов: Вчора київська міська рада ухвалила бюджет Києва на 2017 рік. Цей процес вже досить активно іде на місцях, раніше був прийнятий бюджет такого великого міста як Дніпро. Власне, зараз спробуємо розібратися, чому бюджет Києва, прийнятий раніше ніж бюджет державний. В нас зараз на телефонному зв’язку Андрій Странніков, голова постійної комісії Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку. Пане Андрію, добрий вечір!

Андрій Странніков: Доброго вечора!

Андрій Блінов: Зважаючи, що бюджет Києва ухвалений до держбюджету, яка передбачена процедура корегування? Адже все може статися під час ухвалення держбюджету, зокрема корекція трансфертів.

Андрій Странніков: Корекція трансфертів буде в січні, коли ми же будемо мати державний бюджет і розмір державних субвенцій, які передаються Києву. Ми дуже сподіваємось, що Верховна Рада не підкине якогось подарунку, кардинально змінюючого все, як це було в 14-15 роках.

Андрій Блінов: Це ви про місцеві податки і про перерозподіл?

Андрій Странніков: Я маю на увазі зміни до бюджетного і податкового кодексів. В кінці року традиційно Верховна Рада щось змінює так, що потім ми або затягуємо в часі прийняття нашого бюджету, бо все треба перераховувати, або маємо вносити суттєві зміни. Як ви пам’ятаєте, в 14 році це були достатньо серйозні зміни, які затримали прийняття нашого бюджету аж на цілий місяць. В 15 так само нова податкова база. Зараз ось уже в першому читанні були прийняті зміни щодо акцизу…

Слухайте і дивіться повний запис ефіру "Точка зрения" з Андрієм Бліновим.

Андрій Блінов: Скажіть, чи врахували ви в Київському бюджеті ту саму зміну щодо роздрібного податку, акцизів, створення дорожнього фонду?

Андрій Странніков: Поки що по дорожньому фонду ми не враховували, бо ми до кінця не знаємо, чи буде продовжено експеримент в місті Києві з приводу цього перевиконання по митниці і зарахування по бюджету 50% від перевиконання. Хоча дуже на це сподіваємося. Ми поки що це не закладали. Умовно кажучи, в порівнянні  16 роком, у нас зараз поки що мінус 419 мільйонів по спецфонду. Ми якраз не враховуємо ті кошти, які можуть надійти від перевиконання надходжень по  митниці.

Андрій Блінов: Виходячи з припущень, на яких все ж таки ґрунтується бюджет Києва на даний момент, які саме зміни в податковій базі порівняно з 16 роком ви там заклали?

Андрій Странніков: На сьогодні ми заклали поки що із того що є, це зарплата 3200. Ми заклали по акцизу останні зміни, ті, що були 7 грудня прийняті Верховною Радою  в першому читанні, розуміючи що вони найбільш ймовірно так і будуть прийняті в цілому. Власне, по трансфертах ми зараз заклали, як це кодекс визначає, на рівні цього року. Але враховуючи те, що 138 мільйонів нам дали додатково, Кабінет Міністрів, буквально 8 грудня, відповідно ця стаття і виросла на 138 мільйонів.

Андрій Блінов: Знаєте, ваші опоненти дуже часто зараз пишуть на форумах, чому спішили, за 10 днів пройшли і бюджет, і програму соціально-економічного розвитку?

Андрій Странніков: Ви знаєте, опоненти пишуть тому, що  опоненти не захотіли працювати над цими документами  і чомусь є у них така думка, що опозиція не повинна голосувати за бюджет, який би він не був. Насправді вони не праві. Ми не за 10 днів це зробили – з 10 листопада іде бюджетний процес в Києві.

Андрій Блінов: За місяць?

Андрій Странніков: Так. Бюджетна комісія, яку я очолює працювала фактично в цілодобовому режимі. За цей час відбулось близько 15 засідань, на яких слухалось абсолютно все. Ці засідання можна і зараз подивитися в Інтернеті, є відеоархів на Youtube, відповідно, і на сайті Київської міської ради. Весь процес цього року був настільки прозорий, детальний і ретельний, що навіть зараз його можна передивитися онлайн.

Андрій Блінов: Якщо дивитися на повідомлення, зокрема на сайті КМДА, мне здивувало, що трошечки не дорівнюють доходи видаткам. Як може бути місцевий бюджет дефіцитним? Можливо, ви плануєте випускати облігації?

Андрій Странніков: Ні, ні, це не дефіцит. Я розумію, про що ви   говорите. Ця різниця в півтора мільйони це наступний пункт рішення Київської міської ради про бюджет. Там пишеться, що це кредитні кошти, тобто ті, які відповідно до програми кредитування молодих сімей нам повертають в розмірі півтора мільйона. Ми їх тут же кредитуємо знову.  Методика складання така: виходить, що у нас  8238 мільярди 238 мільйони доходна частина і  38 мільярдів і 239 мільйонів з половиною – податкова. Але насправді він повністю збалансований.

Андрій Блінов: Найбільші капітальні видатки я бачу, що ідуть на департамент будівництва та житлового забезпечення, більше 2 мільярдів гривень. На що саме підуть ці кошти?

Андрій Странніков: Більше 500 мільйонів із них, тобто чверть суми, піде на добудову Подільско-Воскресенського мостового  переходу. Ще понад двісті мільйонів піде на розв’язки,  проектування, будівництва, це другий виїзд з аеропорту Жуляни, це вулиця Медова і Кировоградська. Це закінчення окружної дороги.

Андрій Блінов: Закінчення окружної, це на Оболоні ви маєте на увазі, на Богатирській?

Андрій Странніков: До Богатирської. Потім цілий ряд добудови шкіл, лікарень, дитячих садків.

Андрій Блінов: Скажіть відверто, метро на Троєщину заморожено згідно з цим бюджетом?

Андрій Странніков: Коли я зараз говорив про Подільско-Воскресенський мостовий  перехід, то якраз без нього метро на  Троєщину не буде. Можна сказати, що метро на Троєщину стає більш реальним.

Андрій Блінов: На проектні роботи окрім мосту нічого не закладається в бюджеті?

Андрій Странніков: В цьому році  - ні. Але ми в 16 році активно працювали над розробкою і над оновленням  техніко-економічного обґрунтування, тому цей процес не зупиняється.

Андрій Блінов: А на Вітряні Гори?

Андрій Странніков: На Вітряні Гори, точніше на Виноградар, так само закладається сума. І не тільки на Вітряні Гори, але й на продовження іншої червоної гілки від Академмістечка до  Новобіличів.

Андрій Блінов: Ви не пам’ятаєте суми?

Андрій Странніков: По 20 мільйонів.

Андрій Блінов: Третина загального бюджету, більше 10 мільярдів гривень, піде на освіту. Я бачу, що залишається безкоштовне харчування у молодшій школі, а що з надбавками столичним вчителям та фінансуванням підручників?

Андрій Странніков: Вони є незмінними. Надбавки муніципальні встановлюються в межах фонду оплати праці, тому зараз ми не можемо чітко сказати, чи це 7% чи 20%. Але в будь якому випадку до 20%.

Андрій Блінов: Вони перераховані згідно з новими окладами?

Андрій Странніков: Безумовно. Але, враховуючи те, що не у всіх мінімальна зарплата була, то далеко не у всіх освітян.

Андрій Блінов: Давайте про фінансування підручників, адже у окремих київських школах до сих пір не видані підручники, особливо це проблема 4 і 7 класу. Центральна влада якраз каже, що це проблема не фінансування 50% від Києва.

Андрій Странніков: По підручниках є певні проблеми, але тих коштів, які в нас закладаються в цьому бюджеті буде достатньо. Звичайно, з департаментом освіти будемо працювати більш ретельно над цим питанням.

Андрій Блінов: Достатньо, це з 1 вересня 2017 року?

Андрій Странніков: Ні, бюджетний рік починається з 1 січня, тому уже з 1 січня треба буде над цим думати. З приводу 10 мільярдів, ви ж розумієте, що велика частина звідти це якраз освітня субвенція. Але ми розуміємо прекрасно, що освіта держави фінансується в достатньо урівненому вигляді, тому  з нашого бюджету ми додаємо таку достатньо велику суму.

Андрій Блінов: Ще питання від наших радіослухачів, дуже хочуть почути вашу позицію чи передбачено фінансування “Київенергохолдингу” і взагалі, коли влада планує передавати йому потужності тих ТЕЦ, які сьогодні знаходяться в аренді  в “Київенерго”?

Андрій Странніков: Як ви знаєте договір з Київенерго закінчується в цьому році.

Андрій Блінов: В цьому? Казали, що в квітні наступного.

Андрій Странніков: Знаєте, після прийняття бюджету, для мене 17 рік як для бюджетника це вже цей.

Андрій Блінов: Якого числа?

Андрій Странніков: Не готовий вам зараз сказати.

Андрій Блінов: Добре. Чи передбачено фінансування Київенергохолдингу?

Андрій Странніков:  Ні, не передбачено. У нас передбачено комунальне підприємство Київтеплоенерго.

Андрій Блінов: Чи є якісь кошти в бюджеті, закладені на його фінансування?

Андрій Странніков: Є 90 мільйонів, які закладені на ремонт інженерних мереж, зношених після Київенерго.

Андрій Блінов: Але не на створення саме юридичної особи?

Андрій Странніков: Ні.

Андрій Блінов: Щоб ви хотіли добитися  в плані  децентралізації від центральної влади? Які є зараз найбільші забаганки Києву?

Андрій Странніков:  Знаєте, це вже традиційно, навіть не треба говорити. Збільшити частку ПДФО, збільшити частку податку на прибуток підприємства, який перераховується до бюджету. Зараз це 10%, якби це було, наприклад, 20%, я думаю, що це було б більш справедливо. Безумовно, по акцизному податку так само хотілося б збільшити відсоток відрахувань.

Андрій Блінов: До якого рівня?

Андрій Странніков:Я думаю,  до 10% було б достатньо. Ось такі наші побажання і забаганки на 17 рік, які, звичайно, навряд чи будуть почуті центральною владою.

Андрій Блінов: Красно дякую Андрію Страннікову за оперативний коментар з приводу бюджету Києва.