Марина Бердичевская: “Постфактум” - главная итоговая программа на Радио Вести. В студии Марина Бердичевская. Сегодня у нас опять горячая тема. Напоминаю, Радио Вести – радио новостей и мнений, мы представляем все позиции, чтобы максимально дать вам объективную картину того что происходит. Сегодня мы вернемся к тому, что происходило 24 мая, когда была анонсирована правоохранителями “Наймасштабніша антикорупційна операція, були задіяні понад 1700 поліцейських та 500 прокурорів. Сотні обшуків, масові затримання податківців, слідчі дії у 15 областях, понад 20 екс-керівників уже затримані. Так сообщали об этом на своих страничках в Фейсбуках правоохранительные органы.

Мы помним эту операцию, когда прямо в “Жулянах”, буквально на летной площадке, главный военный прокурор, Анатолий Матиос, и министр внутренних дел, Арсен Аваков, дали брифинг и рассказали об этой операции. Давайте вспомним и послушаем, что говорил Арсен Аваков (прямая речь).

Как добавил Анатолий Матиос, было задержано 23 человека из 15 областей. Он заявил, что именно арестованные создавали налоговые площадки и требовали за неуплату налогов себе в карман такую ставку в размере 6-9%. Как результат, сказал Матиос, государство недополучило в те годы 97 миллиардов гривен. Слушаем Анатолия Матиоса (прямая речь).

Итак, много вопросов к этой масштабной антикоррупционной операции. Во-первых, она состоялась в день публичного отчета генпрокурора, Юрия Луценко, в Верховной Раде. Во-вторых, как мы видим вроде была анонсирована такая масштабная антикоррупционная операция, но сразу же начали шутить о том, что в тот же вечер начали отпускать задержанных и активно комментировали это в соцсетях. Давайте послушаем обзор блогов (ред.- звучит справка Радио Вести).

А мы запускам голосование для наших радиослушателей, которое сегодня звучит так:

Масштабная антикоррупционная операция – это:

-Чистый пиар;

-Настоящая борьба с коррупцией;

-Попытка пополнить бюджет;

Я представляю гостей в студии: экс-военный прокурор, Анатолий Маркевич, и кандидат юридических наук, адвокат, Сергей Войченко. Давайте для разогрева начнем коротко ваше мнение, возможно, ответите на наш вопрос голосования.

Анатолий Маркевич: У меня четвертый вариант. Это было очень яркое шоу, рассчитанное на очень-очень среднего потребителя.

Марина Бердичевская: Отсутствие результата, то, что сейчас происходит, это как назвать?

Анатолий Маркевич: Сейчас я хочу надеяться, что идет досудебное следствие, но само задержание…

Марина Бердичевская: На вертолетах?

Анатолий Маркевич: Да, это очень яркое шоу. Да, это впервые такое организовали. Но вы знаете, с точки зрения профессионала, сделано очень непрофессионально. Никто так не делает, не было никакой необходимости тратить столько средств, сил для задержания. Все обращали в первую очередь внимание на картинку, на выступление, на суммы, которые изымали при задержании, но никто не обратил внимание, что обо всех говорят «экс-налоговик». Это уже бывшие, давно отодвинутые от власти, от денежных потоков, которые спокойно жили, не влияя уже давным-давно на денежные потоки, которые идут по стране.

Марина Бердичевская: Сергей Войченко, то, что Анатолий Николаевич сказал “отошедшие от дел”. Тем не менее, если они подозреваются в такой растрате, 97 миллиардов долларов, у нас же преступления срока давности не имеют.

Сергей Войченко: Дійсно, строку давності не мають, але треба сказати, що можна погодитись з деякими коментаторами, які давали свої коментарі в мережах з приводу того, що викликали когось на звіт. Що це за кримінальне провадження? Ніхто про це не згадує. Нам розказали, що ми в 2017 році вирішили затримати корупціонерів. Мені це нагадує гарне українське прислів’я: «Згадала баба коли дівкою була». Про які події і провадження іде мова? Іде мова про події  фактично 2011-2012, частково 2013 років. А в якому кримінальному провадженні відбулося це затримання? А затримання відбулося в дуже цікавому кримінальному провадженні, бо там прокуратура з номерами кримінальних проваджень фактично веде себе, знаєте, як той наперсточник на вокзалі: шарик бачите, дивіться крутимо три стаканчика, не можемо зловити. Кримінальне провадження, в якому затримали податківців, увага, було зареєстровано 31 березня 2013 року, ще за рік до втечи Януковича. Він взяв, проснувся, посидів разом зі страусами і вирішили: давайте зареєструємо кримінальне провадження щодо злочинної банди Януковича, колись ми  втечемо з країни, а потім Військовій прокуратурі буде на чому піаритись. Давайте ми дамо їм можливість на цьому піаритись.

Марина Бердичевская: Это что они задним числом?

Сергей Войченко: Ні, це кримінальне провадження було зареєстровано дійсно, я стверджую, це так зване 400 провадження, 31 березня 2013 року, і воно є основним провадженням, вже до нього військова прокуратура почіпляє різні епізоди. Далі, з яких підстав затримували людей і чи мала взагалі Військова прокуратура право розслідувати це кримінальне провадження? У нас взагалі стоїть питання, чому Військова прокуратура займається цими кримінальними провадженнями? Тобто 454 військових прокурора замість того, щоб наводити порядок, вони ж всі нам заявляють, що країна воює, що необхідно наводити порядок, в армії відбувається багато питань… Нинішній бюджет не розкрадається, тобто військовий бюджет на місті, вся техніка відремонтована. Тільки сьогодні, ідучи до вас на програму, побачив, що в соціальних мережах, була опублікована фотографія магазину, в якому продають військове обмундирування, де чітко на ньому висить лейба: не для продажу, власність збройних сил України. Ну, Військовій прокуратурі не цікаво цим займатись, тому що їм би цікавіше займатись цим.

Марина Бердичевская: Анатолий Николаевич, а по вашему, почему Военная прокуратура занимается этим?

Анатолий Маркевич: Потому что это гораздо интереснее.

Марина Бердичевская: А это легально, что военная прокуратура…

Анатолий Маркевич: Если говорить с точки зрения законности, мягко говоря, это не очень законно, потому что Военная прокуратура была воссоздана именно для работы в зоне АТО в воинских формированиях. Я хочу напомнить: недавно мы все переживали, что Международный уголовный суд отказал Украине в применение обеспечительных мер к России из-за недостатка доказательств финансирования терроризма. А кто эти доказательства фиксировал?

Марина Бердичевская: У нас очень много звонков, давайте попробуем принять. Добрый вечер! Представьтесь, пожалуйста, кто вы и откуда?

Звонок в студию: Добрый вечер, меня зовут Максим, я из Днепра.

Марина Бердичевская: Здравствуйте, Максим. Какова ваша позиция по отношению к масштабной антикоррупционной операции?

Максим: Знаете, честно говоря, я слушаю и у меня двойственное мнение. Мы, конечно, все бы хотели чтобы словили, потом отвезли в суд и сразу в тюрьму, но мы и ваши гости понимаем, что такого не будет. Есть определенные процессы, адвокаты, есть разные стороны, правозащитники, разные условия. То, что домой пускают на подписку, все остальное, это потому что есть залог. Мое мнение следующее: понятное дело, что это какая-то серьезная операция, которая была проведена, она была проведена, чтобы хоть что-то показать перед отчетом господина Луценко. Это было четко понятно. Когда говорят: “А они же экс-налоговики”. Ну и что теперь, если они экс-налоговики, они, получается, спокойно дома находятся и им не надо отвечать по тем преступлениям, которые они совершили?

Марина Бердичевская: Это важный вопрос, Максим. Благодарю вас за ваше мнение. Сейчас наши гости как раз ответят на него.

Анатолий Маркевич: Почему я упомянул, что это экс-налоговики? Дело в том, что они уже отодвинуты от всех схем, от всех площадок. Но все мы прекрасно понимаем, что пусть не  в таких масштабах как это было несколько лет назад, но аналогичные площадки и схемы действуют и действующие налоговики руководят ныне действующими схемами, их никто не трогает. А тех, кто уже отодвинут от этих схем, да они виноваты, у меня нет никаких сомнений, я ни в коей мере их не оправдываю, но они экс-налоговики. Если бы их брали за то, что они делали  тогда и нынешних брали за то, что они делают сейчас, как они руководят денежными потоками и ломали бы эти площадки и денежные потоки и схемы, я бы двумя руками был «ЗА». И второй момент, на который хочу обратить внимание: задержали руководителей уровня областей. Ну не бывает так. Руководили этими всеми схемами, площадками, отсюда, из Киева, со Львовской площади. Оттуда хотя бы одного человека задержали? Нет. Да, самые главные руководители в России находятся. Но хоть одного со Львовской площади задержали? Нет. Значит, это было не интересно.

Сергей Войченко: Дивіться, на якій підставі затримували всіх податківців? Мало того, що їх затримали по провадженню, яке зареєстроване в березні 2013 році. Підставою для затримання, увага, Військовий прокурор посилався на пункт 3 частини 1 статті 208 про те, що є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваній у вчиненні тяжкого, особливого тяжкого злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро. Я стверджую, що в нормальній країні, відкритим безстороннім судом жодний доказ, зібраний Військовою прокуратурою є незаконним. Повідомлення про підозру всіх затриманих податківців починається з того, що в 2010 році Янукович став президентом України. Вже питання відкрите, чи знав Янукович про те, що є якісь райони, в яких ці затримані податківці керували. А друге питання:  відповідно до кримінально-процесуального кодексу України ці кримінальні провадження підслідні виключно Національному антикорупційному бюро. А якщо всі докази зібрані з порушенням правил підслідності, за таких умов, очевидно, всі докази визнаються недопустимими і затримувати цих людей взагалі не було підстав, тому що ніхто нікуди не ховався і не зникав. Далі, для того щоб зараз всіх огульно під одну гребінку підстригти, я вам хочу сказати, наприклад, по наших підзахисних, наше адвокатське об’єднання захищає щонайменше трьох осіб в цьому провадженні. Не буду називати прізвищ та посад, але хочу сказати прийшов прокурор в судове засідання,мало того,  що вони посилалися на норми кримінально-процесуального кодексу, які були змінені ще в грудні 2016 року. Я розумію, що в Генеральній прокуратурі нових процесуально-кримінальних кодексів не закупили, я розумію, що вивчати закони не модно, можна прийти в суд з чим попало. Далі, жодного документу за підписом наших клієнтів в судовому засіданні надано не було і зараз говорити, що хтось там керував, якщо в нього 50 тисяч суб’єктів господарювання, а йому вміняють, він навіть в той період не працював. Ба більше: їм зараз говорять, що вони в банді Януковича, а по нашим клієнтам є матеріали люстраційних перевірок, що вони пройшли закон України «Про очищення влади». Їм говорять, що майно було нажито незаконним щляхом.

Марина Бердичевская: У нас есть еще звонки, давайте послушаем дозвонившегося радиослушателя. Добрый вечер!

Звонок в студию: Добрый день! Александр, город Днепр. Я согласен с вашими гостями. Я считаю, что нужно провести такие параллели, посмотрите, все дела, которые раньше открывались и которые не состоялись или тянутся до сих пор, есть много финансовых моментов. Первое, что они делаются так, что все шито белами нитками и как будто дурныки их какие-то делают с таким расчетом, чтобы они разваливались в судах или более высших инстанциях. Я думаю, что это не и случайно. Я не думаю, что у нас такие глупые люди, которые тратят деньги на эти операции, я думаю это умышленно, чтобы развалились…

Марина Бердичевская: Александр, благодарим вас за ваше мнение. Господа, у меня такой вопрос. Сергей, вы говорите, что там притянуто за уши и эти люди прошли люстрационную проверка. Тогда откуда берется обвинение, сумма называется Матиосом?

Сергей Войченко: Вони працювали при цій владі.

Марина Бердичевская: Нет, но называется конкретная сумма, что эти 23 человека нанесли ущерб на сумму 97 миллиардов.

Сергей Войченко: Знову ж таки відповім гарним народним прислів’ям: «Якби у бабушки було щось, вона була б дідусем». Таким чином пораховані збитки. Ще хочу сказати, що збитки порахували по дуже цікавому принципу. Коли фахівці почали вивчати методологію, по якій вони рахували, то вона не налазить на жодний нормальний об’єм. Застосована методика абсолютно ніяка: вони беруть і перераховують скільки через усю фірму могло би пройти і  скільки би вона могла заплатити в бюджет Януковича.

Марина Бердичевская: Не в бюджет Януковича, а в бюджет государства.


Сергей Войченко: Ну так нам же говорять «банда Януковича», 2010 року. Якщо брати це повідомлення про підозру, чим підтверджується їх участь у злочинній організації Януковича? Наказом про призначення на посаду. А розподіл ролей між Януковичем і ними підтверджується розподілом обов’язків.

Марина Бердичевская: У нас есть звонок из Киева. Добрый вечер!

Звонок в студию: Добрый вечер, меня зовут Виталий. У меня короткий вопрос. Не получится ли так, что через 4 или 5 лет мы снова будем все сваливать на «попередников» и на то, что до этого была не идеальная система?  Я понимаю, что она и сейчас не идеальная, но есть ли какие-то подвижки, чтобы не получилось такого что в будущем снова будут говорить: «Это же предыдущие что-то не досмотрели».

Марина Бердичевская: Виталий, благодарим вас за вопрос. Анатолий Маркевич, как вы ответите?

Анатолий Маркевич: Очень хороший вопрос. Я скажу слушателям, что 4-5 лет это даже очень много. Есть такой нюанс – это все хозяйственные дела, они связаны с хозяйственной деятельностью. Такие дела расследуются только при наличии у следствия первичных финансово-хозяйственных документов, а финансово-хозяйственные документы в соотвествие с действующим законодательством через три года уничтожаются. Когда нет первичных документов это все стрельба из пушки по воробьям.

Марина Бердичевская: Но если они через три года уничтожаются, каким образом сейчас привлечены эти люди?

Анатолий Маркевич: Поэтому у слушателя и возник вопрос. И так оно будет всегда: если в течение трех лет не расследовать, а вот так… Они 3-4 года назад были, мы сейчас их задержим, арестуем… У меня очень большие сомнения, что будет надлежащая доказательственная база, подтвержденная первичными документами.

Сергей Войченко:  Їх немає, первинних документів ноль.

Анатолий Марченко: Вы лучше знаете обстоятельства.

Марина Бердичевская: Я хотела бы продолжить наш розговор тем, что поступила информация относительно дела Романа Насирова. Сегодня Соломенский районный суд Киева завершил стадию изучения письменних доказательств. Это происходило во время рассмотрения ходатайства стороны обвинения относительно 100 миллионов гривен, речь идет про залог. Завтра в 10.00 заседание продолжится и будет стадия судебных дебатов. Смотрите, длится дело Романа НАсирова, пока тоже непонятно, чем оно завершится. Сегодня в «Теме дня» мы обсуждали трехлетие Петра Порошенко, очень многие слушатели звонили и говорили, что главная к нему претензия - анонсированная, но не провоимая борьба с коррупцией. Эти громкие дела, которые ведет НАБУ и эта масштабная антикоррупционная операция они как-то связаны?

Сергей Войченко: Ви ж знаєте, хто приїхав до Насірова в Феофанію коли йому вручали повідомлення про підозру?

Марина Бердичевская: Співробітники НАБУ.

Сергей Войченко: Ні, приїхав його провідувати головний Військовий прокурор. Вийшов і сказав, що він приїхав по справам. Потім, дивіться, 23 податківця затримали і жоден із них не був в картатий ковдрі, а потім спливає дуже цікава інформація.

Марина Бердичевская: А це обов’язково?

Анатолий Марченко: Это модно после Насирова.

Сергей Войченко: Зараз шуткують, що картата ковдра… Деякі з цих затриманих податківців працювали при Насірові і серед наших клієнтів є люди, які при ньому працювали. Це вже окреме питання, яке він міг давати свідчення. Потім, зовсім випадково зявляється інформація, що все це велика робота, вона не заслуга Генеральної прокуратури, не заслуга навіть президента, не заслуга всієї держави, не заслуга всіх платників податків, які це шоу оплатили, а одної єдиної людини. Навіть ходила така хохма по Інтернету: Весна покаже хто де Насіров. Якраз під травень місяць це все показали і далі, як він, агент Насіров, внедрявся в банду, ніхто йому не вірив, але він діяв, намагався і доводив. Це все жарти, але насправді виходить, що зараз ви бачите, що між Генеральною прокуратурою і Національним антикорупційним бюро, ще раз стверджую, що справа мала розслідуватись НАБУ, а не головною військовою прокуратурою.

Марина Бердичевская: А почему, на ваш взгляд, НАБУ не заявило, почему Сытник вместе с Холодницким не вишли и не сказали: Почему этим занимается Матиос?

Сергей Войченко: А ви подивіться у відкритих джерелах є інтерв’ю і працівників НАБУ вони кажуть: Ми пишемо рапорти Генеральному прокурору, що є таке провадження, передайте. Всі рапорти залишаються поза увагою, тому що знову ж таки елементи піару, ніхто не хоче. Сьогодні прослухали новини, знову  є двоє загиблих, велика кількість поранених, а чому Військова прокуратура  нам сьогодні не прозвітувалася, що всі ці докази були зафіксовані, зібрані матеріали. Ні, тому що всі зараз у Військовій прокуратурі зайняті, мабуть, тим, щоб відбилити Насірова.

Марина Бердичевская:  Вижу еще поступают звонки в студию, давайте дадим людям высказаться. Добрый вечер, вы в эфире.

Звонок в студию: Добрый вечер. Меня зовут Виктория, я из Днепра.  У меня есть вопросы по поводу удержания этих людей. Я считаю это пиар акцией, потому что налоговики имеют отношение к Успішной країне, к Клименко и нужно гасить этих оппозиционеров. И второе, я знаю  случай у нас в Днепропетровске сидит в тюрьме, известный человек в нашем городе, так вот у него смертельная болезнь и если ему в определенное время суток не давати лекарства он может умереть. Я не хочу разглашать диагноз. Нельзя было его оставить под домашним арестом, например, он никуда не убежит, он еле ходит. Или это нужно было показательно: вертолеты, шоу. Не относится ли это к вопросу каких-то физических пыток?

Марина Бердичевская: Виктория, ваш вопрос понятен, сейчас наши гости на него ответят.

Сергей Войченко: Перше, там затримували жінок, одягали на них кайдани. Когось на інвалідному візку затримували. Чому ці люди зараз утримуються у в’язниці? Я вам поясню дуже просто. Зараз на них відбувається шалений тиск, їм говорять: все, твоя пісня заспівана, у тебе є єдиний варіант. Ви подивіться з чим виступає Військова прокуратура, чим вони доводять? Жодних доказів, жодних документів немає, а хтось пішов на угоду. Тобто у нас повернулись 37 роки, коли завозили на Лубянку, ламали пальці, ламали руки, ставили до стінки родини, казали: якщо ти не зізнаєшся, що ти шпигун бельгійський, німецький, французький, ще американський, і ще працюєш на японську розвідку, ти шпигун всіх розвідок. Цариця доказів, як колись говорив прокурор Вишинський, це чистосердечне зізнання, явка з повинною. Це вибивають зараз з цих людей, їх катують і мучать для того, щоб вони йшли на угоду. Їм всім по встановлювали такі розміри застави, знову ж таки під тиском. Ви подивіться спочатку почали розглядати об’єктивно, потім ви знаєте скільки у нас розмір застави по цій статті визначений законом?  483 тисячі гривень – максимальний розмір застави по статті, по якій затримували людей.

Марина Бердичевская: А сколько требовали от них? Назовите цифры.

Сергей Войченко: Там вимагали за того 100 мільйонів, за того 200, за того 300, скільки клавіш знайшли на клавіатурі. Там, мабуть, було змагання – хто більше клавіш наклацає на клавіатурі.

Марина Бердичевская: Я вижу продолжают поступать звонки. Добрый вечер, вы в эфире!

Звонок в студию: Добрый вечер. Это Сергей из Днепропетровска. Обсуждается факт преступной деятельности банды Януковича по поводу создания обналичивающих организаций, главных площадок, попутно с этим в информационном пространстве существует доклад Луценко о наложении ареста, изъятии денег Януковича, а точнее ценных бумаг. Среди экономистов бытует мнение: не можешь побороть теневую экономику, хотя бы возглавь ее и направь в нужное русло. Я попрошу дать серьезный комментарий: пан Янукович возглавил эту теневую экономику, сдал площадки, теневые деньги вывел в один конкретный поток, вывели они их из-за границы, после чего, доподлинно известно, были закуплены этими средствами облигации госзайма, так сказать иностранные инвестиции, которые сейчас изъяли и назвали эти суммы 11 миллиардов или 111 миллиардов. Таким образом, я как экономист заявляю, что Янукович сдал эту всю схему  и теневые деньги направил в бюджет страны через облигации займа. И на эти процентики, собственно, и жила вся эта банда.

Марина Бердичевская: Интересная у вас версия, благодарю вас. Давайте начнем с Анатолия Маркевича.

Анатолий Маркевич: У меня не настолько глубокие познания в экономике, поэтому комментировать это мне сложно. Версия, конечно, интересная, но, по-моему, не очень жизненная. Я бы хотел немножко вернуться к вопросу о взаимоотношениях Генеральной прокуратуры, НАБУ, роли Насирова. Противостояние между НАБУ и Генеральной прокуратурой идет уже давно, к сожалению, оно не очень продуктивно для общего дела. С самого начала Генеральная прокуратура и этот Генеральный прокурор, и предыдущий, пытались подмять под себя НАБУ чтобы контролировать, чем они будут заниматься и  управлять этим процессом. Руководитель НАБУ и руководитель специализированной антикоррупционной прокуратуры, Назар Холодницкий, неоднократно, действительно, открыто обращались к Генеральному прокурору с просьбой все-таки ввести четкие правила подследственности для того чтобы каждый грыз свою морковку: Военная прокуратура занималась военными делами, НАБУ занималась своими делами, территориальные прокуроры занимались своими делами. А у нас очень интересно: каждый занимается не тем, чем он должен заниматься, а чем ему интересно заниматься. Военная прокуратура занимается налоговиками. Сегодня было объявление: в военный госпиталь здесь, а начальника отделения в военном госпитале задержала на взятке не военная, а цивильная прокуратура. Они сорняки полют в чужих огородах. И о роли Насирова. Когда это шоу проходило, я  специально посмотрел, когда же Насиров начал работать в налоговой: до мая 2015 года он вообще никогда не работал в налоговой системе. Он только издалека знал эти внутренние течения. Он не мог априори знать об этих всех схемах, площадках после того как его в 2015 году назначили главой Налоговой. Такое заявление с точки зрения следственной этики и тактики очень абсурдное, сразу выставлять основного свидетеля, мол, он нам на всех показал. Это очень непрофессионально.

Марина Бердичевская:  А было официально заявлено о том, что Насиров на всех показал?

Анатолий Маркевич: Да. Анатолий Матиос заявил, что основная заслуга – это помощь Романа Насирова.

Сергей Войченко: Безпосередньо. Тут колега навів гарний приклад, щодо лікарів. Знаєте, тут всі говорять: це ж Військова прокуратура. Так ось щоб ви зрозуміли, це все одно що гінеколог або проктолог прийшов лікувати зуби. В принципі проктологу зуби буде видно, якщо він подивиться. Так Військова прокуратура зараз розказує, що вона може розслідувати це провадження. Стосовно Насірова хотів би сказати, дійсно, з цього приводу була заява. А НАБУ має зараз після таких заяв зареєструвати кримінальне провадження і розібратись, на яких таких підставах Насіров без належних документів надав доступ до баз даних Військової прокуратури, чи не було там втручання. Вони ж розказують, що за якісь незрозуміло кошти він майже не сам особисто провів шнурок від Львівської до Різницької.

Марина Бердичевская: Пане Сергій, я трошки не розумію, Насіров дав цю базу даних Матіосу. Але ж самого Насірова вже затримувала НАБУ.

Анатолий Маркевич: Позвольте. Я немного не закончил о роли Насирова и о противостоянии Генеральной прокуратуры и НАБУ. Мы вспоминаем, что история с Насировым началась с НАБУ. НАБУ его задержало, ему предъявили подозрения  в том, что он  своей подписью отсрочил выплату в госбюджет 3 или 4 миллиарда гривен конкретными фирмами, что он причинил этим ущерб и НАБУ его привлекло к уголовной ответственности. После этого у нас возникает эта операция, Прокуратура ею занимается, Военная прокуратура, но это все под эгидой Генерального прокурора. И заявляют, что тут чуть не засланный казачок, товарищ Насиров, для того чтобы хорошо замаскироваться, походя, еще и преступление совершил, за которое его НАБУ привлекает.  Для специалистов видно, что уши торчат из Генеральной прокуратуры, которая очень неуклюже пытается каким-то образом обелить товарища Насирова, вытянуть его. Это даже не впечатление, у многих убеждение такое сложилось из всей этой истории. 

Сергей Войченко: Я би хотів сказати, зараз багато почув думок з приводу того, що податківці винні. Розумієте, якщо виходити з логіки, наприклад, 50 тисяч суб’єктів господарювання є в районі. Із них кажуть: «Ти був начальником, у тебе серед 50 тисяч суб’єктів господарювання була одна паршива овца, ти мав її побачить». З таким успіхом треба садити начальника райвідділу якщо, наприклад, в районі відбулося вбивство або згвалтування. Мало того що ти не знав, ти мав знати, ти ж начальник райвідділу, ти ж відповідаєш за цей район. Розумієте, ми дійдемо до маразму  в цьому розумінні. Відповідаючи на питання Сергія з Дніпра, який сказав щодо заведення сюди коштів, ще раз говорю, колеги, жодних коштів ці податківці не отримали. Це Військова прокуратура вважає, що ці кошти могли би колись отримати. Якби в роті були гриби, то в ліс не треба було ходить. А з іншого боку, тоді б Януковичу у бюджет поступили додатково ще 96 мільярдів, так ці податківці партизани, вони не давали Януковичу вивезти, тоді б виходячи з цієї логіки, ще було б 20 чи 30 лишніх КАМазів. Немає там коштів, жоден податківець не отримав.

Марина Бердичевская: Якщо було не потрапляння коштів до бюджету, треба розслідувати, але не таким чином як це робиться?

Сергей Войченко: Ще раз говорю: жоден із цих податківців не мав відношення до тих фірм, про які говорять, жодних доказів немає. Ви зараз подивіться, дуже цікавій меседж, який залишився поза увагою: Військовим прокурором було озвучено, що всі, хто ухилявся від сплати податків ідіть зараз у Військову прокуратуру, давайте якісь покази, ми вас звільнемо від відповідальності за ухилення від сплати податків. Тобто зараз в бюджет ще раз не надійдуть кошти для того, щоб виправдати цю операцію, цим людям що оголосять чергову податкову амністію? Так у нас вже була податкова амністія. Якщо ці люди скористались податковою амністію тоді питань до них немає і дот наших клієнтів питань немає.  А якщо ці люди не скористались податковою амністію ті підприємці, які користувались послугами цих підприємств, мають сидіти на лаві підсудних за ухилення від сплати податків. Якщо вони будуть давати покази, а не будуть притягнуті до кримінальної відповідальності, нехай НАБУ ще порушує до Військової прокуратури за зловживання своїм службовим становищем.

Анатолий Маркевич: Сергей, вы как адвокат в этом деле, так разошлись. Я не буду таким ярым сторонником того, что все налоговики не виновны. Налоговая сфера – это очень коррупционная сфера, потому я не буду говорить, что они все такие белые и пушистые. Нужно это расследовать, но, конечно, не с такими шоу, потому что они абсолютно не обоснованы и сделаны только для красивой картинки.

Марина Бердичевская: Давайте постепенно подводить итоги нашого голосования. Уважаемые радиослушатели, мы спрашивали вас.

Масштабная антикоррупционная операция – это:

Результаты на нашем портале:

-Чистый пиар – 72%

-Настоящая борьба с коррупцией – так считают 8%

-Попытка пополнить бюджет – уверены 18%.

Сергей Войченко: Дивлюся, Військові прокурори сьогодні активно голосують, 10% свої вони набрали.

Марина Бердичевская: У нас остается совсем мало времени, я попрошу вас, дорогие наши гости, по пол минуты, пожалуйста, ваше резюме.

 Сергей Войченко Я стверджую, що ці справи ніколи не будуть мати продовження в судах, а якщо будуть мати, будуть затягнуті. Всіх запрошую на судові засідання, дабы дурь каждого была видна. Сторона захисту готова надати всі докази і подивимось, чим будуть оперувати Військова прокуратура крім видушених і викатуваних у безхребетних людей угод.

Марина Бердичевская: А засідання будуть відкриті?

Сергей Войченко: Відкриті. Але всі засідання, які слухались до цього, були закриті. Це окрема історія.

Анатолий Маркевич: Я не могу предугадать, чем это закончиться, но исходя из предыдущей практики, я тоже считаю, что скорее всего это будет свернуто на какие-то соглашения о признании вины с прокурором, с уплатой небольшой суммы, которая, я думаю, не сильно ударит по карману этих людей. Но они будут избавлены от каких-то реальных мер наказания. Это не та борьба с коррупцией, которую мы все ждали, это видимость такой борьбы. Что касается участия в этом военных прокуроров, я здесь полностью согласен, что не их это дело. У них сейчас очень много, и даже более чем много,  их специальных дел, особенно в зоне АТО, которые, по сути, беспризорны. Они должны, в первую очередь, заниматься делами там, а не здесь.

Марина Бердичевская. На этом ставим троеточие. Я напоминаю, что это была передача “Постфактум”. Благодарю вас, уважаемые радиослушатели, за ваше активное участие в программе. Также благодарю наших гостей, экс-военного прокурора, Анатолий Маркевича, и адвоката, Сергея Войченко. Благодаря вам лично я сегодня поняла, что такое на самом деле была эта масштабная антикоррупционная операция.