СЛУШАЙТЕ РАДИО «ВЕСТИ» ГДЕ УДОБНО И КОГДА УГОДНО!
стенограмма

"Дрібний астероїд 2-3 км - уже буде глобальна катастрофа"

ЭлементарноТайны метеоритов, астероидов и других космических тел

Стенограмма программы "Элементарно" на Радио Вести

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: Добрый вечер! Говорить сегодня будем о метеоритах. 

Дмитрий СИМОНОВ, ведущий: Наш гость сегодня – Анатолий Михайлович Казанцев Старший научный сотрудник астрономической обсерватории КНУ им. Т.Шевченко. Немножко больше информации о нашем госте. 

ДОСЬЕ: Казанцев Анатолий Михайлович родился в 1951г. В 1976г. окончил Киевский государственный университет им. Т.Шевченко по специальности астрономия. С тех пор и до сегодняшнего дня работает в астрономической обсерватории университета. В 1986г. Анатолий Казанцев защитил кандидатскую диссертацию. Имеет ученое звание Старший научный сотрудник. 

Дмитрий СИМОНОВ, ведущий: Еще со школьной скамьи многие из нас слышали легенды о том, что в конце 18 века во французской академии наук запретили изучать камни, падающие с неба, поскольку якобы это является какой-то несуразицей. Правда ли это? Ведь метеориты часто падали на землю, и иногда их находили. 

Анатолий КАЗАНЦЕВ, ученый: Ви знаєте, я не член французької академії. Я знаю дві історії академії французької. Перше: вона досить давно заборонила приймати проекти вічних двигунів, а потім встановила премію 100 000 франків тому, хто встановить перший контакт із представниками позаземних цивілізацій. А про заборону вивчати метеорити я нічого не знаю. 

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: Есть два термина – астероид и метеорит. Какова разница между ними?

Дмитрий СИМОНОВ, ведущий: А еще есть метеор и болид. 

Анатолий КАЗАНЦЕВ, ученый: Астероїд – це космічне тіло, яке літає у міжпланетному просторі, поки воно літає – воно астероїд, якщо воно впало на поверхню будь-якої планети, вона стає метеоритом. Метеор – це явище світіння метеорного тіла в атмосфері землі. Літає метеорне тіло, а дає явище метеора. Болід – це яскравий метеор. 

Дмитрий СИМОНОВ, ведущий: То есть, когда мы вечером на небе видим падающую звезду, это именно метеор?

Анатолий КАЗАНЦЕВ, ученый: 99% - це метеор звичайно. 1% може бути якийсь феєрверк. 

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: Вокруг метеоритов, которые падают или могут упасть на землю, существует целая мифология. Больше всего, наверное, связано научной фантастики с тунгусским метеоритом. Что по сути он собой представлял?

Анатолий КАЗАНЦЕВ, ученый: Слово метеорит до цього тіла можна умовно віднести, оскільки тіло вибухнуло в атмосфері землі на висоті біля 4 км. Не впало на землю, то це формально не метеорит. Традиційно його називають метеоритом, тим більше, що залишки цього тіла таки впали на землю. За оцінками тих, хто цим займається, це було шматочком кометного ядра. Астероїд з такою швидкістю і міцний долетів би до поверхні землі. 

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: Сколько правды и сколько вымыслов вокруг этого метеорита? Есть даже компьютерные игры, посвященные этой тунгуске, в западных сериалах фигурирует. Что можно сказать с точки зрения науки?

Анатолий КАЗАНЦЕВ, ученый: Це було космічне тіло, або дуже порохнявий астероїд, або ядро комети, що в принципі одне і те саме. Чіткої межі між астероїдом і кометами зараз не можна провести. Його середня швидкість ходження була 120км/с. Від нагрівання атмосферою воно вибухнуло за рахунок теплового розширення. Ударна хвиля, яка йшла вертикально, вона обірвала гілки на деревах, а стовбури залишались стояти на місці. У корах дерев знайшли залишки цієї космічної речовини. Ніяких радіоактивних речовин там не знайдено у великому масштабі. Кожне космічне тіло має якусь радіацію, але це дуже дрібні показники. Найбільш фантастична гіпотеза належить перу мого однофамільця. 

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: В чем же заключалась его теория, давайте вспомним. 

Анатолий КАЗАНЦЕВ, ученый: Це була книжка «Пылающий остров», здається так. Там він говорив про те, що це був космічний корабель. За його вигадкою знайшлась якась темношкіра особа, яка була начебто була на тому кораблі. Там ще був ще якийсь елемент, який використовувався для надпровідників. Кожен може сам почитати. Але це фікція. 

Дмитрий СИМОНОВ, ведущий: Понятно то, что на протяжении человеческой истории этот взрыв был беспрецедентным по мощности. 

Анатолий КАЗАНЦЕВ, ученый: Протягом техногенної історії людства, коли спостерігали. Якщо вважати, що людство почало свою історію 50 000 років тому, коли білу неандертальці, то невідомо, які там падали метеорити. А коли людство почало спостерігати і записувати інформацію, так. 

Дмитрий СИМОНОВ, ведущий: Есть ли основания предполагать, что подобные взрывы были в течении последних тысяч лет?

Анатолий КАЗАНЦЕВ, ученый: Звичайно. Аризонський кратер. Якщо тіло тунгуського метеорита – кілька десятків метрів, невеличке, то аризонський кратер має розмір 1200 метрів, тобто воно десь у рази 3-4 більше за тунгуський метеорит. Від 100 до 200 метрів у діаметрі. Він упав приблизно 50 000 років тому. Люди тоді вже були. 

Дмитрий СИМОНОВ, ведущий: Есть ли отображения этого в форме верований. Какие-то наскальные рисунки?

Анатолий КАЗАНЦЕВ, ученый: Це уже не зовсім астрономічна тематика. Не треба вірувань, на землі існують астроблеми – зоряні рани. Розмір цих кратерів сягає сотень кілометрів. Розмір метеорита приблизно в 7-10 разів менший, інколи в 20. Відношення між розміром кратера і падаючого тіла. Якщо є кратер на землі розміром близько 200 км, це означає, що падав астероїд десятки км. 

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: Один из страхов, зафиксированный в популярной культуре, это тот, что Землю может уничтожить очень большой астероид или сдвинуть ее с оси, что тоже приведет к глобальной катастрофе. Насколько такая опасность существует? Может ли наука ее предусмотреть?

Анатолий КАЗАНЦЕВ, ученый: Ніякий астероїд не може зрушити її з осі, тому що те тіло, яке б могло розвернути вісь Землі в просторі, воно повинно було б бути дуже великої маси і летіти з невеликою швидкістю. Якщо таке станеться, Земля просто повністю зруйнується. Справа в тому, що таких тіл немає на сьогодні. Всі крупні тіла біля Землі уже на неї випали. 

Дмитрий СИМОНОВ, ведущий: Тунгусский феномен случился в 1908г., более ста лет назад. И вот как описывает один из немногих свидетелей этого происшествия его: « Вдруг на севере небо раздвоилось, и в нем широко и высоко над лесом появился огонь. В этот момент мне стало так горячо, словно на мне загорелась рубашка. Я хотел разорвать и сбросить с себя рубашку, но небо захлопнулось и раздался сильный удар. Меня сбросило с крыльца, а потом пошел такой стук, словно с неба падали камни или стреляли из пушек  земля дрожала и когда я лежал на земле, прижимал голову, опасаячь, чтобы камни не проламали головы. когда раскрылось небо, с севера пронесся горячий ветер, как из пушки, который оставил на земле следы в виде дорожек... потом оказалось, что многие стекла в окнах разбиты, а у амбара переломило железную закладку для замка двери». 

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: Господин Казанцев успокоил нас, он сказал, что все большие астероиды, которые могли бы упасть на землю, уже на нее упали. Но существует еще другое опасение у землян, помимо того, что Земля может быть уничтожена, а что метеорит может занести некую внеземную жизнь, в виде бактерий или еще чего-то. 

Анатолий КАЗАНЦЕВ, ученый: По-перше, радіоактивної загрози падіння метеоритів не становить ніякої. Земля і астероїди сформувались з одної і тієї ж планетної туманності. Хімічні елементи уже не міняються. Навряд чи вони занесуть якість бактеріологічні елементи. Практично уже всі види астероїдів досліджені в лабораторіях. Ніяких органічних сполук там не виявлено. Тому загрози немає. З кометами інша справа. Можливо, навіть із міжзоряного простору там можуть бути якісь органічні сполуки, але поки що не знаходять шкідливих елементів. Шматочки, які залишаються після вибуху, можуть призвести до глобальної катастрофи. Дрібний астероїд 2-3км уже буде глобальна катастрофа. Відомий феномен метеорита на півострові Юкатан 60 млн. років тому. Він був розміром біля 10 км. Після цього біологи разом з геологами чітко визначили, що саме в цей період зникли динозаври. Відбувається вибух, піднімається хмара пилу, закриває сонце і на кілька місяців сонця не буде. Людство не вимре, але катастрофа буде глобальна. Якщо воно впаде у воду, що більш імовірно, ніж на сушу, то буде велике цунамі. Острівні держави може просто залити водою. 

Дмитрий СИМОНОВ, ведущий: Здесь нужно сказать, что вымирание динозавров около 65 млн. лет назад продолжалось достаточно длительный геологический период времени, он это не единственное массовое вымирание живых видов. В 80-тых гг. прошлого века два американских астронома сделали научную публикацию. Они показывали, что на протяжении последних 250 млн. лет вымирание видов происходило с некоей периодичностью. По их мнению, эта периодичность составляла 26 млн. лет. Они предположили, что с такой же периодичностью небесные тела активно обрушиваются на поверхность Земли. Нужно было каким-то образом определить, откуда эта периодичность берется, и они придумали некую гипотетическую звезду по имени Немезида. Так в греческой мифологии называлась богиня Возмездия. Ее никто не видел. Она вращается по эллиптической орбите вокруг солнца, время от времени заходит в т.н. область Орта, там находится много ядер комет. Эти кометы начинают разлетаться в разные стороны, долетают и до Земли. Эти публикации были даже в журнале «Nature». Насколько эта теория состоятельна на сегодняшний день?

Анатолий КАЗАНЦЕВ, ученый: З точки зору астрономії вона не відповідає спостережним даним. Якби така була подвійна, то ми б відчули силу гравітаційну. Наша механіка дуже ретельно вимірює дуже маленькі гравітаційні збої. А зоря, яка могла б вприснути в Сонячну систему багато ядер комет, її немає. В поясі Койпера, який за орбітою Нептуна літає, там дуже багато тіл, але мова йде про сотні кілометрів всього. 

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: Сама теория, мистическая, морализаторская по названию, она критики не выдерживает, потому что если предположить, что некая мораль существует у человеческих существ, то трудно представить себе мораль у динозавров, их грехи, за которые Немезида бы их наказала бомбардированием из космоса. Довольно странная теория, на мой взгляд. 

Анатолий КАЗАНЦЕВ, ученый: Біологи не мали на увазі релігійне підґрунтя. Якщо і є періодичність у вимирання, то це не астрономічна причина. Астроблеми – це наслідки падіння астероїдів. 

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: А т.н. малым астероидам, которые могут привести к глобальной катастрофе, современная наука и техника может противостоять?

Анатолий КАЗАНЦЕВ, ученый: Звичайно. Наприклад, відомий всім астероїд Апофіс, який буде пролітати від Землі на відстані меншій, ніж літають супутники. Це буде в квітні 2029р. ще 10 років тому на поверхню астероїда Ерос був опущений космічний апарат американський. Якщо Апофіс завчасно поцілити якимось металевим уламком, який би додав йому швидкості до 20 км/с хоч би 5 мм/с у потрібному напрямку, то він пройде на безпечній відстані від Землі і не буде їй загрожувати. 

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: А сейчас готовятся к тому, чтобы запустить этим металлическим обломком, или все это теории?

Анатолий КАЗАНЦЕВ, ученый: Готуються досліджувати цю можливість. 

Дмитрий СИМОНОВ, ведущий: Апофис – это наиболее опасный из известных астероидов?

Анатолий КАЗАНЦЕВ, ученый: Так, із відомих. Але кілометрові астероїди ми знаємо лише половину, а 100-кілометрові – лише 5%, з тих, які існують. 

Дмитрий СИМОНОВ, ведущий: Сколько всего астероидов мы знаем?

Анатолий КАЗАНЦЕВ, ученый: Йдеться про біляземні астероїди, інші нам нічим не загрожують. Вважається, що глобальну катастрофу може створити астероїд розміром 1 км і більше. На сьогодні таких астероїдів відкрито біля 1000. Дехто вважає, що це вже майже всі, за деякими оцінками – це біля половини всього. Іншу половину – не всі видно. Якщо астероїд наближається ззовні, ми бачимо добре, але є астроїди, які літають повністю в орбіті Землі, вони проектуються на сонце. Їх погано видно. Чим дрібніший астероїд, тим його гірше видно. Він має менший блиск. Так от, 100-метровий астероїд глобальної катастрофи не зробить. Таких астероїдів ми знаємо біля 5%. 

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: Можно ли использовать в том, чтобы противостоять падению подобных астероидов на Землю, противоракетную оборону, программу «Ядерный зонт», как в США? Или программу Звездных войн?

Анатолий КАЗАНЦЕВ, ученый: Програма Зоряних війн, наскільки я знаю, передбачала збивання ракет суперника лазерами. Лазер, можливо, ракету і пошкодить, у всякому разі її навігацію, і вона впаде, куди не треба, але настільки потужних лазерів, які могли б зруйнувати астероїд, не існує. Самою боєголовкою його можна було б зруйнувати, але немає таких ракет, які могли б доставити туди на орбіту ці боєголовки, вони не оснащені трьома ступенями. Треба готувати окрему ракету.

Дмитрий СИМОНОВ, ведущий: Вы сказали, что 100-метровый астероид может причинить много бед. А тот метеорит, который в начале прошлого года в России упал в Челябинске, какие у нег были размеры?

Анатолий КАЗАНЦЕВ, ученый: Метрів 20-30. Він був менший, ніж тунгуський, але потужність у нього була велика, бо це був астероїд, він вибухнув на висоті сотень метрів. 

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: Если посмотреть на историю падения метеоритов на Землю, есть ли какие-то географические территории, где это происходит чаще или никакой закономерности не существует?

Анатолий КАЗАНЦЕВ, ученый: По-перше, США усіяні астроблемами, із фільмів ми знаємо, що всі астероїди падають лише на Америку, це дуже добре, Канада, Австралія, Європа, Росія, а азіатська частина зовсім не усіяна, Африка теж ні. Це означає, що там їх ніхто не знайшов. Вони падають рівномірно. Щоб переконатися в цьому, достатньо подивитись на поверхню Місяця. На Землі приблизно така ж усіяність астроблем, тільки на Землі їх не видно. Ми їх забудовуємо, вони падають у воду. А на Місяці – все видно. 

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: Много ли астроблем на территории Украины?

Анатолий КАЗАНЦЕВ, ученый: Їх багато, із досліджених їх біля 10. Найбільш відома Іллінецька астроблема. На сьогодні її розмір 4,5 км, коли падав метеорит, це було приблизно 350 млн. років тому, тоді первинний розмір був біля 7 км. Зараз він трошки заріс. Це єдиний із крупних кратерів, який зберігся як кратер. Мені навіть знайомі геологи подарували шматок із цього кратеру із часткою космічної речовини. Так це чи ні важко сказати, але це уже стиснута глина. 

Дмитрий СИМОНОВ, ведущий: Це символічно і приємно мати в руках шматочок космічної речовини. 

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: Одна из легенд гласит, что знаменитый черный камень Каабы – главной святыни мусульманского мира – также собой представляет осколок астероида. Насколько можно это подтвердить с научной точки зрения?

Анатолий КАЗАНЦЕВ, ученый: Треба просто віднести в лабораторію, але ж не дадуть. Подивитися хоча б ззовні його. 

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: Этого мы не можем сделать, поскольку ислам запрещает видеть священный камень Каабы никому, кто не является мусульманином. Может, вам известны попытки ученых исламского мира изучить этот феномен?

Анатолий КАЗАНЦЕВ, ученый: Ні, не відомі. Можливо, вони і не хочуть цього робити, оскільки, не дай бог, він виявиться земного походження, і тоді втратить свою сутність. 

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: Они же не утверждают, что это метеорит. 

Анатолий КАЗАНЦЕВ, ученый: А, якщо їм все одно, то можна допустити мусульманина, нехай він одним оком подивиться, хімік, геолог. 

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: Будем надеяться, что Дом Саудов, который сейчас является хранителем святынь Мекки, когда-нибудь захочет изучить с точки зрения науки камень. 

Дмитрий СИМОНОВ, ведущий: Вы сказали, что в нашей солнечной системе есть несколько групп или поясов астероидов. Наиболее опасен для нас пояс околоземных астероидов. Но также есть некая легенда о том, что была планета Фаэтон, названная по имени греческого бога, который был сыном Гелиоса. Эта планета развалилась на множество осколков, и таким образом получились астероиды. Насколько эта информация актуальна с точки зрения современной науки?

Анатолий КАЗАНЦЕВ, ученый: Більшість науковців дотримуються точки зору, що там не було планети, але ця гіпотеза повністю не відкинута. Дехто вважає, що там було кілька планет. 

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: Откуда вообще берутся эти астероиды?

Анатолий КАЗАНЦЕВ, ученый: У нас існує два пояси. Один – пояс астероїдів, другий – пояс Койпера. Біля Землі – це група астероїдів, які до нас проникли. 

Дмитрий СИМОНОВ, ведущий: Ваша обсерватория – одна из старейших в Украине, если я не ошибаюсь. 

Анатолий КАЗАНЦЕВ, ученый: Вона з 1845р. Але Миколаївська – старша. 

Дмитрий СИМОНОВ, ведущий: Сегодня она находится в самом центре города. Наверное, наблюдать в условиях такой массивной подсветки очень сложно. Как вы решаете эту проблему?

Анатолий КАЗАНЦЕВ, ученый: У нас є заміські спостережні станції. Основні наші наукові зоряні спостережні інструменти розташовані в станції в с. Лісники. На жаль, коли її будували, то було темне місце. Зараз там вже купа дач відомих людей, які світять прожекторами в небо, там спостерігати не дуже гарно. Наші телескопи достатньо слабенькі, щоб сучасні наукові проблеми розв’язувати, але для астероїдів і комет ці телескопи нам підходять. Наші науковці, які займаються зорями і галактиками, вступають у кооперативні наукові програми. 

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: А дачники, которые построили себе дворцы царя Салтана, они никогда не просились в небо звездное к вам посмотреть?

Анатолий КАЗАНЦЕВ, ученый: Дехто із них заходив, але не крупного масштабу. Вони не просять. 

Дмитрий СИМОНОВ, ведущий: Есть ли точная статистика, сколько астероидов было открыто в вашей обсерватории?

Анатолий КАЗАНЦЕВ, ученый: У нас не відкривали астероїди. Комети у нас є відкриті. Астероїди в Україні відкривала Кримська обсерваторія, багато дуже. На сьогодні естафету перейняла обсерваторія під керівництвом Ю.М. Іващенко, які уже відкрили більше сотні астероїдів. Нашим обсерваторіям тягатися із закордонними дуже важко, хоча дещо відкривають.

Дмитрий СИМОНОВ, ведущий: Известно, что древние летописи часто содержат информацию о каких-то небесных телах, которые падали или пролетали над Землей. С точки зрения науки, такие летописные данные могут иметь свою ценность?

Анатолий КАЗАНЦЕВ, ученый: Мабуть. Галлей відкрив комету, базуючись на таких літописах. Він проаналізував давні китайські літописи і побачив, що яскрава комета наближається кожні 76 років до Землі. Це було наукове відкриття, він передбачив повернення цієї комети, але до цього не дожив. Це єдина комета, яка носить ім’я людини, яка її не відкривала. Вона її пояснила. 

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: А как даются имена астероидам?

Анатолий КАЗАНЦЕВ, ученый: Якийсь відкривач побачив астероїд, відсилає в міжнародний центр. Якщо підтверджують, що він це побачив перший, то він має право запропонувати ім’я, а його затверджує та міжнародна комісія. Це має бути відомий діяч культури, мистецтва і так далі. Іноді хтось зловживає і підсовує якихось спонсорів. 

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: Может довольно остроумно выглядеть, если какой-нибудь Петр Ильич Чайковский когда-то уничтожит Землю. 

Анатолий КАЗАНЦЕВ, ученый: Цього якраз немає. Той же Апофіс – це бог в древньогрецькій міфології. 

Дмитрий СИМОНОВ, ведущий: С названиями метеоритов все гораздо проще. Они называются по имени ближайшего населенного пункта. Например, у нас есть метеорит Княгиня – это самый большой метеорит, который упал на территорию Украины. У него вес – 500 кг, а упал он в Закарпатской области. Там был населенный пункт Княгиня. Есть даже Сухой Лиман, Белая Церковь. Те астероиды, которые летают возле Земли, значит ли это, что они летают по околоземной орбите?

Анатолий КАЗАНЦЕВ, ученый: Вони літають по навколосонячній орбіті. Просто при цьому вони можуть наближатися до Землі. На навколоземних орбітах немає астероїдів. Теоретично можливо, що якась дрібна каменюка може бути захоплена. Але головний пояс Марса і Юпітера, до Землі вони не достають. 

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: Если смотреть на астероиды отвлеченно, можно ли сказать, что в отличии от планет астероиды являются космическим мусором?

Анатолий КАЗАНЦЕВ, ученый: Порівняно із Землею це сміття. Це не планети. Астероїд дослівно означає «зореподібний». Він немає диску. Коли відкрили перший астероїд, це було більше 200 років тому, була як зірочка, але диску не було. Це не сміття. Вони становлять наукову цінність. Можливо, в майбутньому вони будуть мати якусь технологічну цінність. Якщо ми зможемо металевий астероїд якось заарканити і опустити на Землю, а там же чисте залізо і нікель, ми зможемо на багато сотень років себе металом забезпечити. 

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: Да, я думаю, не человечеству достанется, а одной стране, которая захватит такой астероид. Еще и войной обернется все в результате. 

Анатолий КАЗАНЦЕВ, ученый: От космічне сміття – це залишки техногенних супутників. А сміття тому, що літає на тих орбітах, де запускають нові супутники, зіткнення – це небезпечно. 

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: В общем получается, что мусор производит человечество, а космос – нет. 

Дмитрий СИМОНОВ, ведущий: Насколько мне известно, четкой грани между большим астероидом и малой планетой не существует, потому что иногда происходит изменение статуса, какие-то планеты разжалуют…

Анатолий КАЗАНЦЕВ, ученый: Ні, мала планета і астероїд – це те саме. Карликова планета – це дещо інше. У нас в Сонячній системі існує 8 звичайних планет, великих. Колись і Плутон, і Церера були планетами. Плутон був планетою – став карликовою планетою. Церера був планетой, потім став астероїдом, а зараз він має статус карликової планети. 

Дмитрий СИМОНОВ, ведущий: Какими критериями руководствуются астрономы, когда меняют статус?

Анатолий КАЗАНЦЕВ, ученый: Планета – це тіло, яке за висновком астрономів має сферичну форму і сформувалося самогравітацією. 

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: То есть, планета имеет форму шара, а всякое корявое – это астероид.

Анатолий КАЗАНЦЕВ, ученый: Так, але є проміжні – карликові планети. Вважається, що карликові планети теж мають сферичну форму, і вони сформувалися самогравітацією, але вони не настільки масивні, щоб витіснити із навколопланетного простору інші тіла. Біля Меркурія, Венери, Землі, Марса немає ніяких астероїдів. Церера – карликова планета, але біля неї є малі тіла – астероїди, тобто, вона не може їх відштовхнути від себе. Юпітер, Сатурн, Уран і Нептун – планети. Але далі існує десяток карликових планет в поясі Койпера, а там є ще тисячі тіл. 

Константин ДОРОШЕНКО, ведущий: Мы сегодня немного разобрались, какими бывают небесные тела и каких опасностей можно от них ожидать. Со временем вернемся к этой теме. Спасибо вам. До новых встреч. 

Дмитрий СИМОНОВ, ведущий: До свидания!

Читать все
Читать все