СЛУШАЙТЕ РАДИО «ВЕСТИ» ГДЕ УДОБНО И КОГДА УГОДНО!
стенограмма

Дневное информационное шоу, 4 июля

Дневное информационное шоуПоступление в вузы: Киево-Могилянская академия

Стенограмма утреннего эфира на Радио Вести

Кристина СУВОРИНА, ведущая: Це Радіо Вісті – новини і максимум думок. Ранок цієї п’ятниці ми зустрічаємо разом з вами.

Юрий КАЛАШНИКОВ, ведущий: В незвичайному стані, принаймні, ви вже відчули.

Кристина СУВОРИНА, ведущая: В студії – Юрій Калашников.

Юрий КАЛАШНИКОВ, ведущий: І Христина Суворина. 

Кристина СУВОРИНА, ведущая: Першу годину нашого ефіру ми розмовляємо українською. 

Юрий КАЛАШНИКОВ, ведущий: Маємо попередити: стартував спецпроект в нашому ефірі. І керівники різних вищих навчальних закладів відповідають на запитання не тільки ведучих, а й наших слухачів. Тож, шановні друзі, приготуйтеся. І ваші запитання на СМС-портал 2435 відправляйте. Також можна це зробити на сайті radio.vesti-ukr.com. Всі запитання ми будемо оголошувати. І зараз дозвольте представити…

Кристина СУВОРИНА, ведущая: Нашого гостя. 

Юрий КАЛАШНИКОВ, ведущий: Виконуючий обов’язки президента Національного університету "Києво-Могилянська академія", доктор філологічних наук, професор Моринець Володимир Пилипович. 

Кристина СУВОРИНА, ведущая: Пане Володимире, доброго дня. Дякуємо, що завітали. Перше питання. Ви були учасником робочої групи з розробки законопроекту про вищу освіту. Ознайомилися з вашими коментарями. І саме за вашими словами, новоприйнятий закон розвернутий у бік свободи. Що ще можна додати про нововведення.

Юрий КАЛАШНИКОВ, ведущий: У бік свободи до кого, кому стане легше дихати від цього закону?

Владимир МОРИНЕЦ: Як і кожен інший законодавчий документ, цей закон, він, як кожен хороший документ, він створює можливості. Це не означає, що якщо ми прийняли новий закон, то завтра автоматично своїм чином піде дощ і зійде сонце, і настане правда на всіх рівнях вищої освіти. Але він дає можливість встановити чесні правила гри, піднести автономію в університеті. Студентське самоврядування дає можливість модернізувати освітній процес, запроваджувати нові освітні програми без страшенно обтяжливого узгодження і дозволу. І взагалі хочу підсумувати це дуже коротко. Попередній закон ґрунтувався на принципу: що в ньому чорним по білому не дозволено – все заборонене. Цей закон: що в ньому не заборонено – все дозволене.

Юрий КАЛАШНИКОВ, ведущий: Така інверсія.

Владимир МОРИНЕЦ: Це просто нормальна база законодавча, яка відповідає європейським і світовим стандартам. Нас повсякчас відтягало останнє керівництво міністерства від світу, відвертало від світу, розвертало в бік…

Юрий КАЛАШНИКОВ, ведущий: Задля чого це було?

Владимир МОРИНЕЦ: Це була політично-ідеологічна акція. Задля того, щоб Україна не була суверенним, самостійним утворенням, державою.

Юрий КАЛАШНИКОВ, ведущий: Це такий своєрідний теракт.

Владимир МОРИНЕЦ: Це імперська політика. Вибачайте, це просто імперська політика.

Юрий КАЛАШНИКОВ, ведущий: Пригнічення, щоб…

Владимир МОРИНЕЦ: Просто вона не мусила сама вирішувати свої питання ніде, в тому числі в галузі освіти.

Кристина СУВОРИНА, ведущая: Тобто було забагато обов’язків, але свобод дуже мало, так?

Владимир МОРИНЕЦ: Певним людям було поставлене завдання не відпускати далеко в Європу цю частину. По енергетиці було своє завдання. По охороні кордонів – своє завдання.

Кристина СУВОРИНА, ведущая: Такий паркан будувався.

Владимир МОРИНЕЦ: Звичайно. Але, крім іншого, була певна пострадянська спадщина в самій Україні, яка важко долається. Але Києво-Могилянська академія, вона та, що історично найдавніша, а в новій історії писалася з чистого аркуша, за найсучаснішими зразками освітніми світовими, вона була вільна і довгий час не підпорядковувалася цьому законодавству, до десятого року, до дев’ятого року ми взагалі під Кабміном, а не під Міністерством освіти. Через те треба зрозуміти, чому всі інновації в України, всі фактично, вони були започатковані Києво-Могилянською академією, пройшли апробацію в Києво-Могилянській академії, і потім стали надбанням всієї вищої школи. Тому що "що дозволено Юпітеру, не дозволено бику". А ми могли це робити. З 11 року, коли ми прийшли під дах, нас було переміщено з Кабміну під дах міністерства, а потім повністю під міністерством, бо це ще Ющенко перемістив взагалі під міністерство, а потім 11 року остаточно – і з бюджетом, і зі штатними розписами. Ми втратили право на формування власного штатного розпису. Тоді почалися важкі часи. І ми жартуємо в Києво-Могилянській академії, що останнім, що було заборонено – це перехресний вступ, наш термін, який перекладається бюрократичною мовою "вступ на магістерські програми на основі бакалаврату іншого напряму знань". А ми – перехресний вступ. Політолог може стати істориком, історик може стати культурологом, якщо він складе іспити. У нас відібрали це право.

Кристина СУВОРИНА, ведущая: Навіть це? Це ж дуже потрібно для людей…

Юрий КАЛАШНИКОВ, ведущий: Дискримінація.

Владимир МОРИНЕЦ: Це заборонено було.

Кристина СУВОРИНА, ведущая: Я про це не знала, до речі.

Владимир МОРИНЕЦ: Я розповідав про це, як це дивно виглядало, що ми 16 років успішно практикували саме такий спосіб.

Юрий КАЛАШНИКОВ, ведущий: Ось воно працює.

Владимир МОРИНЕЦ: Ми наполягали нам лишити це право. У нас його Табачник забрав і заборонив просто це робити. В 12 році ми його не змогли зробити. В 13 році ми не змогли. Це позначилося на наших наборах. Але під тиском всіляким, і міжнародним, і так далі, вони в міністерстві створили експеримент по перехресному вступу, куди включили 11 вузів, а нас не включили. І на п’ять листів, я їх особисто підписував: прошу пояснити державний резон примушення інших університетів, які не знають, як це робити, які не хочуть цього робити, до такого експерименту, і невключення в число університетів Києво-Могилянської академії, яка єдина знає, як це насправді робити, в чому державний резон такого рішення.

Кристина СУВОРИНА, ведущая: І яке було пояснення?

Владимир МОРИНЕЦ: Не було пояснень. Але непояснення було смішне: "Ми не знаємо, що таке перехресний вступ".

Юрий КАЛАШНИКОВ, ведущий: Це ж ваш термін.

Владимир МОРИНЕЦ: Ви користуєтесь неюридичною термінологією.

Владимир МОРИНЕЦ: Тоді я повторив це все юридичною термінологію. Але відповідь була приблизно така: тому що не вмер Данило, так болячка задавила. Це йшлося не про те. Йшлося про те, щоб Могилянці кисень перекрити. Тепер це поновлено. І я користуюся нагодою сказати для всієї молоді, що магістерські програми Києво-Могилянської академії, а їх у нас 18, багато і вони прекрасні, вони готові приймати з дипломом бакалавра іншого напряму, за умови успішного складання іспитів. Це всі завжди забували.

Кристина СУВОРИНА, ведущая: Могилянка завжди звикла вже йти через терни до зірок? Це не звикати вам.

Владимир МОРИНЕЦ: Так. До закону. Коли нам заборонили перехресний вступ, то сталося все, що сталося, включно з викиданням Табачника з міністерського крісла. Це ми так жартуємо в Могилянці. Не треба нам було перехресний вступ забороняти.

Юрий КАЛАШНИКОВ, ведущий: Це така карма прийшла.

Владимир МОРИНЕЦ: Але настав час насправді. Так живе весь світ. Через те ми формували ті принципи закону, в написанні якого безпосередню участь брали від 10 року, бо це тривалий час цей документ обкатувався в різних форматах. І остання – це група Згуровського, потім робота в Кабміні. А потім уже Лілію Гриневич три тисячі правок до цього законопроекту було додано. Що додано, що не додано. Але основні принципи апробовані у світовій практиці. Частина їх апробована у нас, враховує специфіку України. І тепер цей закон, який вступає в силу, він дає можливість сучасно, модерно розвивати вищу освіту за стандартами, прийняті в усьому світі. Це кисень. А кисень дає можливість обміну речовин. Отже, можна рухатися вперед. Але за нас ніхто не рушить. Тільки ми можемо рушитись вперед на основі цього, користуючись цим киснем.

Юрий КАЛАШНИКОВ, ведущий: Якщо є свобода, є, як ви кажете, кисень і бажання здійснювати якийсь розвиток в собі, то зараз вже такі нововведення в законі про вищу освіту дають можливості. 

Кристина СУВОРИНА, ведущая: Але з’являється і багато відповідальності.

Юрий КАЛАШНИКОВ, ведущий: Ми ще цього доркнемося, як саме в Києво-Могилянській академії це, як то кажуть, на практиці стає живим. Бо ми маємо перерватися на невеличку паузу.

Кристина СУВОРИНА, ведущая: Далі коротка пауза, випуск новин. І чекайте на наше повернення.

Кристина СУВОРИНА, ведущая: Це Радіо Вісті – новини і максимум думок. "Свіжий погляд". Ранок цієї п’ятниці ми зустрічаємо разом. В студії – Юрій Калашников і Христина Суворина. І з нами Володимир Пилиповеч Моринець, в.о. президента Національного університету "Києво-Могилянська академія".

Юрий КАЛАШНИКОВ, ведущий: До речі, доктор філологічних наук, професор, там багато регалій. 

Кристина СУВОРИНА, ведущая: Якщо будемо перераховувати це до кінця, до вечора.

Юрий КАЛАШНИКОВ, ведущий: Про сучасне вище…

Кристина СУВОРИНА, ведущая: Поговорили про нововведення, про новий закон про вищу освіту.

Юрий КАЛАШНИКОВ, ведущий: Законопроект про вищу освіту. Це нововведення, яке дає більше свобод.

Кристина СУВОРИНА, ведущая: Але і більше відповідальності.

Владимир МОРИНЕЦ: Звичайно.

Юрий КАЛАШНИКОВ, ведущий: Бажали вам задати таке питання: в чому саме вищі навчальні заклади отримали більше свободи? Але ж студенти Могилянки безпосередньо, як то кажуть, причетні до цього закону нового. Як саме на практиці відбувається нове життя.

Владимир МОРИНЕЦ: Студент причетні тим, що всі новації, які проходили, вони проходили апробацію в живій студентській масі, щось реагувалося, щось уточнювалося, вироблялися якісь розумні схеми, починаючи з того, що стало практикою, як елективна частина, вибіркова частина, формування навчального плану, формування власного треку студентського, що він свій план вибудовує. У нас це було максимально широко практиковано, основане на відсутності сталих академічних груп. Це наша особливість. І вона важка для адміністративного здійснення. Але це та свобода, коли в одній групі можуть зустрітися і зустрічаються повсякденно фізик, лірик, психолог, соціолог. Коли групи мобільні, це дає обмін ідеями. Студенти наші перемішані в цьому навчальному вариві повсякчас. Це дуже добре. А на загал що приносить цей закон? Він приносить можливість університету видавати власне свій диплом і за нього відповідати. Це означає, що в ближній перспективі, навіть не історичній, а кількалітній, відбуватиметься розрізнення на ринку праці дипломів. Воно і зараз розрізняється.

Юрий КАЛАШНИКОВ, ведущий: Кембридж – то є Кембридж. Києво-Могилянка – то є Києво-Могилянка.

Владимир МОРИНЕЦ: Коли роботодавець чи працедавець, він дивиться, не просто що це пластикова карточка, яка фактично однакова що у нас, що… не будемо називати нікого. Ображати. Але мається на увазі. А тепер він буде шукати: так, єсть топ-10, топ-20 українських університетів, і цей вищий перелік, ми хочемо, ваша фірма, інша, ми хочемо звідти брати випускників. Це логічно. І ціна цього диплому забезпечується ціною на ринку праці випускника. А тоді університет розуміє, що якщо йдуть на різні схеми і фактично наближаються до сірої зони продажу диплому, а не набуття знань, то тоді вартість диплому падає.

Юрий КАЛАШНИКОВ, ведущий: За такого фахівця не дають гроші.

Владимир МОРИНЕЦ: І тоді ти можеш заявляти ціну на ринку своїх контрактів, але ніхто тобі платити… будуть менше, менше і менше.

Кристина СУВОРИНА, ведущая: Тоді ціна купленого диплому, вона нівелюється.

Владимир МОРИНЕЦ: Можна вдома в куточку поставити.

Кристина СУВОРИНА, ведущая: В рамочку.

Владимир МОРИНЕЦ: До цього йдеться. Це розрізнення вартості освіти, диплому, відповідно, ти відповідаєш за те, що ти робиш, власним реноме. Також це забезпечується механізмами, закладеними в новому законі. Бо до такої ганьби, як дійшло попередньо, то навіть в радянський час так не було. Ви не знаєте, що вища атестаційна комісія за радянського часу, вона була незалежним органом, який підпорядковувався Кабміну напряму. І голова ВАК нічому не був зобов’язаний міністрові освіти. Він з ним міг привітатися і піти собі своїх шляхом. А Табачник зробив це частиною міністерства, себто узурпував право видачі кандидатів і докторів наук. Ви маєте зрозуміти, підпорядкував собі це. Такого не було навіть за радянського часу. Новий закон виводить всю систему атестації, ліцензування, акредитації, в тому числі кадрів вищої наукової кваліфікації, за межі міністерства, розосереджує, позбавляє міністерство монополії. Бо монополізація шкідлива скрізь, надмірна, нерозумна, гіпертрофована монополізація веде до стагнації. Це ж відомо. Це ж азбучні істини. 

Юрий КАЛАШНИКОВ, ведущий: Це логічно.

Владимир МОРИНЕЦ: Сьогодні має бути витворена незалежна агенція, я так розумію, за зразком агенції з якості освіти, яка буде складатися з практиків і діючих освітян, на основі ротації, буде здійснювати цей контроль. Вона не буде підпорядкована міністерству. Вона має бути підпорядкована або президенту, або Кабміну. І це унезалежнення, розведення цих важелів дає можливість тоді і об’єктивно оцінювати, і не залежати від настроїв чиновника.

Кристина СУВОРИНА, ведущая: До речі, ви згадали радянську освіту. Нам телефонували слухачі і казали, що сумують за якістю радянської освіти. Розкажіть, чому не треба сумувати.

Владимир МОРИНЕЦ: По-перше, люди, що сумують, давайте це право лишимо.

Кристина СУВОРИНА, ведущая: Ностальгують.

Владимир МОРИНЕЦ: Бо в основному вони сумують і ностальгують за молодістю. І це дуже просто, і з цим нічого не вдієш. Там, де минули твої роки кращі, там кращі лишаються, погане все відходить. А я стверджую, що у всій сфері соціоекономічних наук, гуманітаристики, культурної роботи немає за чим ностальгувати. Тотальний провал гуманітарної соціоекономічної думки в радянський час. Абсолютно провал.

Юрий КАЛАШНИКОВ, ведущий: А щодо фізичних, математичних наук.

Владимир МОРИНЕЦ: Добра школа була. Ніхто не заважає її зберігати. Наша математична школа, українська, і сьогодні лишається однією з дуже помітних в числі світових. І цей закон дає можливість навпаки залучати більше в академію наук до освітніх дій, сполучені вищі рівні студії, як от магістерський і докторський рівень, з діяльністю академії наук. Напряму це закладається такі механізми, і це дуже добре. За чим ностальгувати, чорт забирай? Продукували спеціаліста. Думали, хто такий спеціаліст, що це взагалі з таке? Це функція, продукували функцію, гвинтика, яке вставляли в передбачене державою місце. Тоді коли західна освіта, бакалавр – це людина з вищою освітою широкого профілю, а магістр – це людина з вищою освітою, спеціалізованою, з науковими навичками і творчими здібностями, яка сама себе вмонтовує. Тобі місце не є готовим. Ти адаптативно здатний туди прилаштуватися за потребою ринку.

Кристина СУВОРИНА, ведущая: Немає тієї системи вже.

Владимир МОРИНЕЦ: Немає філософії формування гвинтика. А спеціаліст виходить, він уже зараз такий, який раритетний, він уже… не раритетний, а рудиментарний. Він там ще інколи лишається. Він виходить з ужитку. Бо ця філософія не потрібна. Ми з цього починали. У нас написано це в місії Києво-Могилянської академії, що формування творчої особистості.

Кристина СУВОРИНА, ведущая: Не гвинтика для системи, а особистості.

Владимир МОРИНЕЦ: Нема за чим там ностальгувати. Можна говорити, що ми всі хочемо міцнішої економічної основи життя. Звичайно, ми хочемо всі більшого порядку. Звичайно. Ми хочемо, щоб не крали? Ребята, не крадіть.

Юрий КАЛАШНИКОВ, ведущий: Це просто.

Кристина СУВОРИНА, ведущая: Почніть з себе просто.

Владимир МОРИНЕЦ: Не беріть і не давайте. Тому що це кричать, ностальгувати… боже, боже, у нас корупція. Корупція. Бо спідлилися.

Юрий КАЛАШНИКОВ, ведущий: Таке добре слово українське – спідлилися.

Владимир МОРИНЕЦ: Тому що відбулася морально-етична деградація суспільства. Тому що якщо…

Юрий КАЛАШНИКОВ, ведущий: Підміна понять.

Владимир МОРИНЕЦ: Сподіваюся, розділять мою думку, що дійти до того, що очільник держави живе з золотим батоном – це вибачайте, це грань, переступлена грань.

Юрий КАЛАШНИКОВ, ведущий: "Проффесор". Причому він "проффесор".

Владимир МОРИНЕЦ: Не ганьбіть звання професора.

Кристина СУВОРИНА, ведущая: Ви пам’ятаєте історію про дві літери.

Юрий КАЛАШНИКОВ, ведущий: То інший професор. Я ж кажу, з двома "ф".

Кристина СУВОРИНА, ведущая: Ми не можемо оминути ситуацію, яка склалася на сході України. Що порадите?

Юрий КАЛАШНИКОВ, ведущий: Це велике питання.

Владимир МОРИНЕЦ: Сьогодні лист міністерства, розіслало, що вступ до вузів на сході, в Луганську і Донецьку, він передбачений. Цей вступ відтермінований. Я зараз з собою не взяв цей документ. Але він поширений буквально нам по пошті.

Юрий КАЛАШНИКОВ, ведущий: Це така свіжа інформація.

Владимир МОРИНЕЦ: Абсолютно свіжа. В кінці вересня будуть прийматися документи, причому на основі іспитів. Він уже, мабуть, на сайті розміщений, що стосується вищих навчальних закладів, розташованих на сході, які передбачено будуть працювати. І свій прийом студентів нового набору будуть здійснювати на два місяці приблизно пізніше, ніж зараз всі вузи.

Кристина СУВОРИНА, ведущая: Зараз подивимося на сайті Міністерства освіти України.

Владимир МОРИНЕЦ: Треба поглянути. Ви будете бачити, що від терміново. Там з 25 серпня до 15 вересня прийом документів, іспити потім до 25 вересня. Вони з затримкою в один місяць по навчальному циклу підуть в роботу.

Юрий КАЛАШНИКОВ, ведущий: Але ж підуть. Такий своєрідний крок назустріч.

Владимир МОРИНЕЦ: Так, підуть. Це дуже обнадійливий симптом. Принаймні бачення оптимістичне, що дуже авторитетні вузи, як донецький університет… це ж дуже серйозна установа, що вони таки запрацюють, і луганський університет, будуть працювати.

Юрий КАЛАШНИКОВ, ведущий: Будемо чекати, щоб стало краще.

Кристина СУВОРИНА, ведущая: Цю тему ще продовжимо. Поговоримо і про студентів з Криму. Але треба зробити невеличку паузу.

Юрий КАЛАШНИКОВ, ведущий: Я нашим слухачам нагадаю, що у нас в гостях доктор філологічних наук, професор, в.о. президента Національного університету "Києво-Могилянської академії" Володимир Пилипович Моринець. Тож готуйте запитання. За декілька хвилин ми повернемося і продовжимо цю цікаву розмову.

Кристина СУВОРИНА, ведущая: Дякуємо, що залишаєтесь з нами.



Юрий КАЛАШНИКОВ, ведущий: Знову, шановні слухачі, ми вітаємо всіх, хто правильно налаштував свої приймачі. І відчуваю, що тут відбувається "Свіжий погляд" – програма, яка дає можливість подивитися на світ трохи по-новому. Зараз ви слухаєте Вісті – новини і максимум думок. В студії – Юрій Калашников, Христина Суворина.

Кристина СУВОРИНА, ведущая: Із величезним задоволенням кажу, що у нас в студії з нами Володимир Пилипович Моринець, в.о. президента Національного університету "Києво-Могилянська академія". Доброго дня, ще раз кажемо. Ми почали розказувати про студентів з Криму. Чи багато Могилянка вже прийняла студентів кримських.

Владимир МОРИНЕЦ: Чисельно – ні. Це понад десяток до нас звернулися. Очевидно, тут грає роль…

Юрий КАЛАШНИКОВ, ведущий: Мовне питання?

Владимир МОРИНЕЦ: Можливо, я не знаю.

Юрий КАЛАШНИКОВ, ведущий: Світогляд?

Владимир МОРИНЕЦ: Та ні. Навпаки, у нас багато вчиться студентів кримськотатарського походження етнічного. Вони вчаться в добре вчаться і прекрасно знають українську мову. Можливо, просто те, що у нас справді важке навчання в розумінні, що вимагається багато зусиль. Можливо, це. Можливо, просто інші фактори. Хай там як, але в київський університет прийшло до ста осіб, наскільки я знаю, звідти. І кожен вуз пропонує руку допомоги, міру і можливого. У нас теж є певні обмеження і в гуртожитку, і так далі. На сьогоднішній день ми розглянули всі заяви, які були до нас. І на підставі нового закону, який уможливлював те, що навіть якщо у нас немає місця державного замовлення, то за студентом переходить місце його державного замовлення, якщо він там вчився на держзамовленні, то міністерство сюди додає фактично. І навіть понадліцензійний обсяг міністерство зробило все можливе для того, щоб переступити різні перешкоди. Бо це ситуація гуманітарної і соціальної катастрофи.

Юрий КАЛАШНИКОВ, ведущий: Близько до цього.

Владимир МОРИНЕЦ: Та ні, не близько. Людей виривають з коренем. І вони змушені тікати, змушені виходити. Я знаю звернення про те, що… Розумієте, коли говорити українською мовою стає життєво небезпечно, просто, то це означає таке загострення етнічного конфлікту, до якого, не дай боже, будь-якій країні доходити. Це безумство. І тепер люди шукають продовження і навчання, і життя таким чином, що ми прийняли. Вони утворили земляцтво, не тільки кримськотатарське, а й взагалі біженці Криму, вони притулені в Києво-Могилянській академії, утворили своє об’єднання, воно у нас діє, вони збираються раз на місяць, питання вирішують практичні. Принаймні так було в гарячий квітень-травень і червень. Зараз ми всі зайняті вступом. Я менше чую про це.

Кристина СУВОРИНА, ведущая: Тепер переходимо до вступної кампанії.

Юрий КАЛАШНИКОВ, ведущий: 11 липня, так, розпочинається вступна кампанія?

Владимир МОРИНЕЦ: Для бакалаврату, на бакалаврські програми, себто випускники школи, які починають тільки вищі студії, вони подають документи з 11 липня по 1 серпня скрізь у нас. До Києво-Могилянської академії з 11 липня по 1 серпня. Це на основі ЗНО, які вступають. Ті, хто йдуть до нас, хочуть прийти на магістерські програми після бакалаврських студій, продовжуючи попередній напрям освіти або змінюючи напрям освіти, що дуже вітається, і відчуваючи змогу скласти відповідні іспити, з 7 липня по 19 липня включно на магістерські програми. У нас 26 магістерських програм, 18 бакалаврських програм. Їх менше, тому що там іде спеціалізація на вищих студіях. З 7 липня по 19 липня включно. Прошу дуже, на сайті вся інформація Києво-Могилянської академії є. Не будемо займати ефір тими подробицями. Але тут просто треба сказати, що за винятком правознавства, яке послідовно освіту… дотримуються цього принципу в усьому світі, і медицини. Всі інші програми – біологія, екологія, економічна теорія, журналістика, інформаційні, управляючі системи, технологія, історія, археологія, культурологія, маркетинг, лабораторна діагностика, політологія, прикладна математика, програмне забезпечення систем, системи і методи прийняття рішень, соціальна робота, соціологія, філологія, різні версії мовознавства і літературознавства, фізика, філософія, фінанси, хімія – можна приходити з дипломом іншого напряму знань, якщо ти взяв майнер у своєму університеті…

Юрий КАЛАШНИКОВ, ведущий: І перехресним навчанням.

Владимир МОРИНЕЦ: І перехресним вступом скоригувати первісний свій вибір і вчитися за державному замовленні в тому числі. Вони конкурують на загальних засадах.

Кристина СУВОРИНА, ведущая: Пане Володимире, які саме спеціальності останнім часом набувають популярності? Конкурс величезний, на які спеціальності?

Юрий КАЛАШНИКОВ, ведущий: До саме популярне, куди йдуть студенти найбільше?

Владимир МОРИНЕЦ: Незалежно від вузу, надзвичайно популярними в останні роки були економічно-фінансова галузь вся і юриспруденція.

Кристина СУВОРИНА, ведущая: І журналістика теж, здається.

Владимир МОРИНЕЦ: З нашого досвіду, у нас дивно відбувається, що, наприклад, на бакалавраті до вищих показників конкурсних наближається філологія, наша філологія, культурологія надзвичайно популярна. Ці дві програми. Також інформатика. У нас дуже сильна інформатика. Соціологія у нас дуже сильна, політологія. Тобто не можна сказати, що там відрив катастрофічний. Якщо там на правознавство у нас бувало 25-30 осіб на місце, то 22-23 особи на моїй філології були. Там розрив невеликий, незначний. Продовжуючи бути в зоні незапотребованості особливої природничі науки. Але це тільки свідчить про всю структуру суспільства. Бо щойно суспільство оживає…

Юрий КАЛАШНИКОВ, ведущий: І стало думати про те, що це ж наше життя.

Владимир МОРИНЕЦ: І тоді хімія, фізика, біологія – вони набувають популярності. Тому що їх запотребують на ринку праці. Тому що вони там стають потрібними. Тому що лабораторії відкриваються, тому що рухається наукова думка.

Кристина СУВОРИНА, ведущая: Нарешті наука в Україні починає дихати.

Юрий КАЛАШНИКОВ, ведущий: До речі, держзамовлення вже отримала Києво-Могилянська академія?

Владимир МОРИНЕЦ: Ні, але ждемо, як і всі інші.

Юрий КАЛАШНИКОВ, ведущий: Як і всі інші чекають. Давайте таке питання. 

Кристина СУВОРИНА, ведущая: Чи правда, що існує кілька хвиль, протягом яких зараховують абітурієнтів? Докладніше про це можна розказати?

Владимир МОРИНЕЦ: Це ж страшне. Нам ніякого часу не вистачить розказувати про природу цих хвиль. Перша хвиля, друга, третя. Вона пов’язана з тим, що студент подає на три напрями в п’ять вузів. І, розумієте, формування цих списків відбувається. Ми хочемо виступити з проханням до міністерства, щоб нам дозволили втілити принцип пріоритетності. Студент подає заяву і одразу пише: перше моє, куди я хочу, якщо попадаю, ось пріоритет такий. Друге – такий, третє – такий. Це щоб потім не обдзвонювати, не уточнювати. Бо якщо не попав на першу, то він зараховується на другу, але вилітає з третьої і звільняє місце в списку з третьої. Там уже можуть бути подвижки такі відповідні. Посувається на один крок. Тому що хвилі з чого пов’язані? Що студент потрапив на кілька, і поки ми не сформуємо перший список, він продовжує бути в другому і в третьому. І він займає місце. І таких десятки і сотні. І невідомо, чи нижній уявляє собі, що він не може потрапити. Насправді він може потрапити, коли ці перейдуть до інших…

Юрий КАЛАШНИКОВ, ведущий: Мені здається, такий хаос відбувається.

Владимир МОРИНЕЦ: Це не хаос. Це трудність така технічна. І коли запровадити принцип пріоритетності, буде швидше і буде простіше. І врешті ми його долали щороку без особливих катастроф, ці хвилі. Я тільки що хочу, пам’ятаючи з попереднього досвіду, попросити тих, хто сподівається навчатися в Києво-Могилянській академії і збирається подавати до нас документи. Не поспішайте на власний розсуд забирати документи, думаючи, що ви сюди не потрапите. Насправді ні. Насправді існує і друга хвиля, і третя хвиля. І треба завжди проконсультуватися в приймальній комісії, чи справді ви вже втратили надію цього року потрапити з тими результатами, скажімо, на бюджет туди. Треба завжди проконсультуватися. Тому що ці от всякі… динаміка ця, динаміка переміщення по списках пов’язана з поданням на три спеціальності в п’ять вузів, вона дає можливість потім тим, хто був дуже низько, виявитися, що по цьому напряму ти вже можеш потрапити. 

Кристина СУВОРИНА, ведущая: Саме через цей нюанс я і запитала про хвилі. Дуже важливо.

Владимир МОРИНЕЦ: Не треба поспішати. Треба просто взнати. Бо документи лежать. Потім є умови, що треба покласти оригінал, щоб вас зарахували. Так. І дехто, який оригінал спочатку нам дав, забирає оригінал і біжить туди, де його вже взяли. А даремно він це робить. Тому що він у нас би потрапив, аби виявив терпець. Тут треба виявити терпіння і ретельність. Бо є моменти, коли поспішати не потрібно.

Кристина СУВОРИНА, ведущая: Точно. Знаємо.

Юрий КАЛАШНИКОВ, ведущий: Це закон життя. Володимир Пилипович, а скільки претендентів на місце? Може, не в цьому році.

Кристина СУВОРИНА, ведущая: Який конкурс?

Владимир МОРИНЕЦ: Він коливається. У нас найвищі показники, божевільні, там 30 чоловік.

Юрий КАЛАШНИКОВ, ведущий: 30 чоловік на одне місце.

Владимир МОРИНЕЦ: Але можна вище рахувати. Тому що це ж… Дивіться, ця віртуальність тут грає.

Юрий КАЛАШНИКОВ, ведущий: Та сама, про яку ми розказували.

Владимир МОРИНЕЦ: Це стосується не тільки вас. Це і всіх інших. Вам можуть називати божевільні цифри. Але якщо одна і та ж людина подає, вона помножена в трьох спеціальностях.

Юрий КАЛАШНИКОВ, ведущий: На п’ять вузів.

Владимир МОРИНЕЦ: На п’ять вузів. Себто між нами блукають віртуальні душі. Вони створюють величезні кількості. А насправді їх менше. Я скажу так, що торік принаймні місць держзамовлення, а позаторік точно було більше, ніж випускників зі шкіл. Місць держзамовлення по всьому українському полі, то була западина така… поколіннєва западина. Це, здається, 11 рік, якщо я не помиляюся, коли випускників шкіл було більше, ніж місць держзамовлення. Інша справа, де вони розташовувалися, ця місця держзамовлення, що вони могли бути в такій "хацапєтовці", що туди ніхто не хотів іти. Це інша справа.

Кристина СУВОРИНА, ведущая: Пане Володимире, зовсім немає бажання вас переривати. Але такий у нас розклад. Далі коротка пауза, випуск новин, і обов’язково повернемося.

Кристина СУВОРИНА, ведущая: Це Радіо Вісті, новини і максимум думок. Ранок цієї п’ятниці ми зустрічаємо разом. В студії Юрій Калашников і Христина Суворина. 

Юрий КАЛАШНИКОВ, ведущий: У нас в гостях…

Кристина СУВОРИНА, ведущая: Ми не наодинці. З нами Володимир Моринець.

Юрий КАЛАШНИКОВ, ведущий: В.о. президента Національного університету "Києво-Могилянська академія" Моринець Володимир Пилипович. І дуже цікава розмова щодо того, які нововведення до вищої освіти саме в цьому закладі. 

Кристина СУВОРИНА, ведущая: І переходимо до інших питань. Чи можуть бакалаври з Могилянки вступати на магістерські програми університетів інших країн?

Владимир МОРИНЕЦ: Звичайно. Це і є так зване визнання дипломів.

Кристина СУВОРИНА, ведущая: Рівня освіти.

Владимир МОРИНЕЦ: Наш слухач не завжди розуміє. Думає, що така є міжнародна угода. І за цією угодою, що б там не з’явилося, воно зразу і визнається. Це існує тільки між тоталітарними країнами і в посттоталітарному просторі. Тому що насправді це питання самого університету. Якщо я приймаю на магістерську студію вашого студента з дипломом здобутим бакалаврської освіти, я цей диплом визнаю. Якщо я приймаю на докторській студії з магістерським дипломом, здобутим у вас і не примушую повторювати весь цей цикл магістерської освіти у себе, я ваш диплом визнаю. Так ось, наші випускники продовжують дуже активно і дуже широко навчання на магістерських студіях по всій Європі, в Канаді, в Америці, в Австралії, де хочете. Це означає, що диплом Києво-Могилянської академії, бакалаврський, магістерський визнається дуже широко. Тому немає такого єдиного документу, щоб я витяг його з кишені і показав: дивіться, у мене є довідочка. Знаєте, я повторю, що це з радянського практики. Немає такої довідки в світі. Якщо ваших приймають, диплом визнають.

Кристина СУВОРИНА, ведущая: Дуже багато запитань вже з’явилося від наших слухачів. 

Юрий КАЛАШНИКОВ, ведущий: Інна з Боярки питає: "Багато хто вважає, що ваша академія найдорожча в Києві. Не боїтесь, що талановиті студенти будуть не у вашій академії, а тільки діти заможних? Бо, як відомо, держмісць небагато". Питання Інна.

Владимир МОРИНЕЦ: Неправильні дані. Власноруч проводив моніторинг ціновий цього року і зіставляв. І хочу ствердити, що в більшості випадків або так, як в Київському національному університеті, або менше. В деяких випадках – більше. В окремих. Але це окремі спеціальності. А на загал ми дивимося по полю ринковому, скільки питають наші колеги.

Кристина СУВОРИНА, ведущая: Яка вартість навчання?

Владимир МОРИНЕЦ: Коливається. На бакалаврських програмах вона вже оприлюднена, можна подивитися. Там від 15 тисяч до 21 тисячі.

Юрий КАЛАШНИКОВ, ведущий: Економіка, фінанси – 15 тисяч гривень. Право і соціологія, соціальна робота – 13 500 на рік. Політологія, історія, культурологія, українська мова і філософія – 8 тисяч. 

Владимир МОРИНЕЦ: Це не наші.

Юрий КАЛАШНИКОВ, ведущий: Це не ваші?

Владимир МОРИНЕЦ: Ні, не наші. У нас більше.

Кристина СУВОРИНА, ведущая: Це, мабуть, застаріла інформація.

Владимир МОРИНЕЦ: Застаріла. Але, якщо… Я стверджую. Тому що ми клали кілька університетів провідних Києва і порівнювали свої дані. В середньому наші вартості від найменшої – це по природничих науках, там, здається 12-13 тисяч на рік, до найбільшої, правознавства – вона щось там 22 чи 23, чи щось такого, тисячі на рік. А економіка – 21 тисяча, фінанси – чи 20,5 чи 21. Але воно паритетно з київським університетом. Чи боїмося ми, що…

Юрий КАЛАШНИКОВ, ведущий: Відтоку талановитих студентів.

Владимир МОРИНЕЦ: Так ми ж говоримо про контракт. Даруйте. Але у нас же основний акцент іде на прийом на держзамовлення. І талановита людина змагається у вільному полі за безкоштовну, за державну освіту. А що ж нам боятися, якщо сильні дані, а у нас жодного фальшування, ми ловимо собі найкращого школяра. Він зараховується, що він потрапить на безкоштовну освіту. Якщо ти найкращий – будь найкращим. Приходить і безкоштовно вчись.

Юрий КАЛАШНИКОВ, ведущий: То діти заможних ідуть іншою стороною.

Кристина СУВОРИНА, ведущая: Ще слухачі запитують. За кілька останніх років чи був хтось з викладачів звільнений за хабарництво?

Владимир МОРИНЕЦ: Ніколи такого факту в Києво-Могилянській академії просто не було в життя і не може бути. У нас це невідомі фактори. Абсолютно не знаю, що це таке.

Юрий КАЛАШНИКОВ, ведущий: А що таке сертифіковані програми?

Владимир МОРИНЕЦ: Сертифікатні програми на бакалавраті.

Кристина СУВОРИНА, ведущая: Сертифікатні. Вибачаюсь.

Владимир МОРИНЕЦ: Сертифікатна програма – це іноверсія майнера. Ви берете основну бакалаврську програму, але чуєтесь при силі і на додаток до неї обираєте додаткову бакалаврську спеціалізацію, майнер, або ж сертифікатну програму. І саме тому, коли ви закінчуєте бакалаврат, ви можете легко вступити на іншу магістерську програму.

Юрий КАЛАШНИКОВ, ведущий: Це такий додаток?

Владимир МОРИНЕЦ: Додаток. Може бути юдаїка, може бути біблієзнавство цього року, може бути перекладознавство, може бути сертифікатна програма з іншого напряму природничого. І ви тоді йдете на ту магістерську програму. Тому що ви певні предмети освоювали, ви готувалися до спеціальності цієї. Є якась база. Тобто у світі є major і minor. Major – це те, що ти основне береш. А minor – додаткова освіту, яку ти береш паралельно. Це не після закінчення освіти другу освіту здобувати, а паралельно ти одержуєш сертифікат, що ти, скажімо, прослухав перекладознавство.

Юрий КАЛАШНИКОВ, ведущий: Деякі наші слухачі вже отримують відповіді.

Кристина СУВОРИНА, ведущая: Це дуже правильно. Тому що не втрачається час, коли паралельно.

Владимир МОРИНЕЦ: Звичайно, це економія життєвого часу. Бо я завжди казав, що скільки б там грошей не називали, а насправді людина, дитина розплачується найдорожчим, що є у людини – своїм часом.

Кристина СУВОРИНА, ведущая: До речі, до дітей. Ольга з Києва пише: "Залюблена у Могилянку. Як готувати мого 12-річного онука до вступу до вас?"

Владимир МОРИНЕЦ: Бережіть йому. Дайте йому шматочок підлітковості. Хай він поживе вільним життям, усміхненим, творчим. Дайте йому можливість творчо розвиватися і вкладайте в нього мови.

Юрий КАЛАШНИКОВ, ведущий: Вкладайте в нього. Це ви так сказали. Алек питає: "Здравствуйте, мне интересно, учитываются как-то обстоятельства, а главное – стрессовое состояние абитуриентов? Я вообще себе плохо представляю, как при таком стрессе можно учиться и сдавать". Мається на увазі, мабуть, така ситуація, яка зараз на сході нашої країни сталася. І студентів саме зі сходу.

Владимир МОРИНЕЦ: Ми перейшли в найтяжчий на моїй пам’яті, в моєму життя, очевидно, найтяжчий рік с соціальному плані. Це рік революції, війни, розчарувань, надій, втрат і здобутків. І, звичайно, ми всі в постстресовому стані, хто пережив це. А ми всі пережили це. Я не знаю тих щурів, що позабивалися і нічого не чули. Очевидно, це враховується. Я хочу сказати, що, очевидно, по-людськи ми враховували на іспитах, що не на всіх семінарах був присутній студент. Це не означає, що видавали диплом без огляду. Низка студентів не здобули диплом цього року, бо не захистили свої кваліфікаційні роботи. І з інших причин, хто не виконав програму. Їх більше, ніж буває. Але, звичайно, ми розуміли. Але хочу вам сказати дивну річ: що той, хто був на барикадах перший, той і здавав добре. Бо це називається мобілізація всіх людських сил. Як можна вступати? Вступати, слава богу, не треба складати іспити сьогодні. ЗНО мається на увазі. Так, ЗНО – це проблема, що дітки, школярики, вони в стресі. Але ми вже приймаємо результати ЗНО. Ми працюємо.

Юрий КАЛАШНИКОВ, ведущий: Це питання не до вас.

Владимир МОРИНЕЦ: Це психологічно не затратно.

Кристина СУВОРИНА, ведущая: Якісь пільги передбачені для тих, хто повернеться з зони АТО?

Владимир МОРИНЕЦ: Держава їх поки не передбачила. Взагалі ми ніколи не культивували цю ідеологію пільг. Але тут передбачено тільки для переможців першого-третього рівня олімпіад, для переможців якісь додаткові бали.

Юрий КАЛАШНИКОВ, ведущий: Все ж таки є.

Владимир МОРИНЕЦ: Те, що деклароване державою. Все на сайті є. Там є, хто проходив підготовчі курси, їм нараховується від 20 до 5 додаткових балів за певними умовами. Це теж прописано все державою. Але ми не в пільги граємо.

Кристина СУВОРИНА, ведущая: Пане Володимире, 40 секунд залишається. Побажання якісь є у вас для абітурієнтів, студентів? 

Юрий КАЛАШНИКОВ, ведущий: Для людства.

Владимир МОРИНЕЦ: Є побажання дуже просте для наших студентів і молоді нашої. Хочете доброї освіти, вірите в себе, чуєте в собі силу і снагу – приходьте в Києво-Могилянську академію, приходьте до нас вчитися.

Юрий КАЛАШНИКОВ, ведущий: Ось так.

Кристина СУВОРИНА, ведущая: Дякуємо дуже. З нами Володимир Пилипович Моринець, в.о. президента Національного університету "Києво-Могилянська академія". Дякуємо, що знайшли час для нас.

Юрий КАЛАШНИКОВ, ведущий: За цікаву розмову.

Кристина СУВОРИНА, ведущая: Дуже багато цікавого і корисного почули.

Юрий КАЛАШНИКОВ, ведущий: Ми вже повернемося о першій годині дня.

Кристина СУВОРИНА, ведущая: Є у нас дуже багато новин, які потребують обговорення. До зустрічі.

Читать все