СЛУШАЙТЕ РАДИО «ВЕСТИ» ГДЕ УДОБНО И КОГДА УГОДНО!
стенограмма

Эфир с Сувориной и Билецким, 12 cентября

Эфир с Татьяной Гончаровой и Юрием КалашниковымФорум YES и патриотическое кино

Стенограмма дневного эфира для Радио Вести

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Точное киевское время 10 утра.  Из ваших приемников слышны Вести. Это радио новостей и мнений.  В студии Олег Билецкий и Кристина Суворина. Вот главные темы ближайшего эфира.

Кристина СУВОРИНА, ведущая: Украинские войска продолжают укреплять свои позиции в зоне антитеррористической операции. Тем временем террористы не прекращают обстрелы. Последние новости с Донбасса через пару минут.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Кино и украинцы. Когда в нашей стране начнут снимать фильмы о своих героях и какими эти фильмы должны быть, обсудим через 30 минут.

Кристина СУВОРИНА, ведущая: Сегодня в Киеве проходит международный форум Ялтинской европейской стратегии. Среди участников – президенты Украины и Эстонии, министр иностранных дел Словакии. Подробнее об этом прямо сейчас в новостях от Татьяны Иванской.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: День добрый! Здравствуйте!. Это Радио Вести. Радио новостей и мнений. И сегодня у нас пятница. Как ни странно. 10 часов и 4 утра. Традиционно в это время в студии появляются сразу двое – Олег Билецкий и Кристина Суворина.

Кристина СУВОРИНА, ведущая: Добро утро всем! И традиционно у нас 115 минут на общение с вами. Надеемся, сегодня будет день хороший. В каком-то отношении. Понятно, что будут у нас новости разного плана. Но их будет много. Это мы вам обещаем.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: В первую очередь хотелось бы обратить внимание, что сегодня в Киеве Ялтинская конференция. Точнее это все называется Ялтинская европейская стратегия.

Кристина СУВОРИНА, ведущая: да, она переехала в Киев в этом году по понятным причинам.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Да, и, кстати, переехала временно, насколько  я понимаю. Потому что рано или поздно, Ялтинская конференция, Ялтинская европейская стратегия должна будет проходить в Ялте. В украинской Ялте. Вот так. С нескольких ракурсах хотелось бы обратить на это все внимание. Но естественно,  прежде всего, это заявления, вес этих заявлений. И в прошлом часе, в эфире Матвея Ганапольского и Павла Новикова вы слышали заявление Петра Порошенко. Он выступал там, в рамках вот этой самой конференции. Будут и другие заявления, выступления, которые будут иметь не меньший вес. Это первый момент. второй момент – это то, о чем Татьяна Иванская говорила в завершении блока. Я о пробках сейчас говорю. Пока что в Киеве 2 балла, но все может меняться…

Кристина СУВОРИНА, ведущая: Ты знаешь, пока я ехала на работу, вот этих 2 балла мне показались как целых 7.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: А могло быть не 2 в то время. Потому что все  динамично меняется. Они съезжались туда на форум, все вот эти вот лица, и это повлекло за собой некоторые трудности на дорогах для передвижения, для киевлян.

Кристина СУВОРИНА, ведущая: В общем, нужно относиться к этому с пониманием.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Хотелось бы.

Кристина СУВОРИНА, ведущая: Не ерничай!

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: И вот еще одна такая интересная новость. Татьяна Иванская ее тоже озвучила. По поводу того, что Дональд Туск официально покидает пост премьер-министра Польши. Тай сейчас в Польше масс-медиа локальных ажиотаж такой огромный, потму что как от сердца он отрывают, отправляют Дональда Туска в Еврокомиссию. Теперь там он будет работать. Теперь он будет председателем Европейского Совета. И на многих польских радиостанциях национальных сейчас проходит целая акция, где они «пытаются изучать английский язык» вместе с Дональдом Туском. Чтобы ему там не сутужно было на посту своем новом. Там же по-английски придется говорить.

Кристина СУВОРИНА, ведущая: И, кроме того, у нас сегодня в Киеве много высокопоставленных гостей: президент европейской комиссии Жозе Мануэль Баррозу, экс-премьер Британии Тони Блэр, и т. д. и т. д. это к теме про пробки.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Их заявления мы будем приводить немного позже. Сейчас мы переходим к ситуации в зоне АТО.

Кристина СУВОРИНА, ведущая: В Донецке в пятницу, то есть сегодня, сохраняется напряженная обстановка. Ночью был обстрелян Киевский район города. Об этом сообщает официальный сайт городского головы и городской совет. Снова подвергся артобстрелу Киевский район Донецка. Такие сообщения из Донецка приходят. И группа контрразведки СБУ задержали группу диверсантов в Мариуполе Донецкой области. об этом сообщает пресс-центр Службы безопасности. Боевики планировали теракты в общественных местах в Мариуполе. Задержан командир группы по кличке Грек и двое его сообщников, жителей Мариуполя. По сообщению СБУ, главарь диверсантов был завербован спецслужбами Российской Федерации в Донецкой области.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: И аэропорт донецкий в очередной раз обстреляли. Так же под обстрел террористов попали и другие позиции, а так же блок-посты украинских войск. Об этом сообщает пресс-офицер АТО Алексей Дмитрашковский.

Алексей ДМИТРШКОВСКИЙ, пресс-офицер АТО: Протягом минулої ночі були зафіксовані обстріли позицій облок-постів наших військ неподалік населених пунктів Щастя, Артем, Орлівка. Із застосуванням БМ-21 «Град», артилерії, мінометів біло обстріляно аеродром в Донецьку. Військовослужбовці збройних сил України продовжують зберігати домовленності про припинення вогню і не піддаються на провокації терористів.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: И как сообщалось по данным СНБО за время перемирия боевики открывали огонь по позициям сил АТО 129 раз. Ситуация в Донецке. Там накануне сохранялась напряженная ситуация. Позже мы вернемся к положению дел в городе, пообщаемся с журналистом оттуда Иваном Литковским. Это, наверное, будет уже после 15 минуты…

Кристина СУВОРИНА, ведущая: А сейчас о ситуации в Горловке. Там бойцам антитеррористической операции  удалось отбить атаку боевиков. Ожесточенный бой прошел в районе майорского поста ГАИ. Террористы пытались помешать силам АТО установить блок-пост, сообщает местный сайт. Сообщает местный сайт «6242.com.ua». По данным издания, боевикам пришел подкрепление из Горловки в виде живой боевой силы и 4 боевых машин.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: И в Луганске, точнее, в области Луганской под артобстрел попал пассажирский автобус. Боевики открыли огонь на въезде в Первомайск. Об этом сообщает телеканал «Донбасс». В автобусе из Харькова ехали 18 пассажиров. 18 человек погибли, 8-месячный ребенок и девушка, ей было 18 лет.  Под обстрел так же попали жилые дома. В Луганске обстрелов нет уже больше недели, отмечает издание. А в город продолжают возвращаться жители, сообщил журналистам телеканала представитель луганского городского совета Александр Совенко.

Александр СОВЕНКО, представитель луганского городского совета: Говорить о том, что сегодня вернулась большая часть жителей, пока преждевременно. Потому что, безусловно, люди выезжали не один день, люди выезжали на протяжении нескольких месяцев. Поэтому, безусловно, если дальше и будет продолжаться возврат людей домой, то он будет длиться, я думаю, что он будет длиться определенный промежуток времени. Ну и плюс, сегодня, безусловно, для людей очень важны проблемы безопасности.

Кристина СУВОРИНА, ведущая: По состоянию на утро 12 сентября, то есть, сегодня в Луганске спокойно, передает информатор портал «lg.ua». ночь прошла тихо. В городе все так же проблемы со связью, электричеством, водой и продуктами. В некоторых районах Луганска включили водоснабжение. Об этом сообщил глава информцентра СНБО  Андрей Лысенко.

Андрей ЛЫСЕНКО, глава информцентра СНБО: Зараз комунальники всіма можливими методами намагаються встановити і зв'язок, і газопостачання, і електроживлення. Проте, через постійні обстріли терористами житлових кварталів, там складається тсака ситуація, що комунальникам не вистачає засобів, для того, щоб поправити її.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: В городе Краснодоне, это Луганская область, боевики взимают с бизнесменов дань. Об этом сообщаем местный портал-информатор «lg.ua». по их данным так называемая такса с каждого предпринимателя в Краснодоне составляет 1000 гривен, плюс 20% от прибыли в месяц. Вот такие вот расценки. Если магазин или место на рынке по ряду причин не работает должным образом, такие объекты террористы планируют национализировать. Вот такая вот формулировка приводится на портале «lg.ua».

Кристина СУВОРИНА, ведущая: Из плена террористом этой ночью освобождено  еще 36 украинских военнослужащих. Об этом на своей странице в Фэйсбук написал Президент Петр Порошенко. Так же он сообщил, что накануне был так же освобожден 21 боец.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: ну, и точно сказать, сколько человек находиться сейчас в плену невозможно. Об этом сообщает руководитель центра обмена пленными Владимир Рубан. Вот его заявление.

Владимир РУБАН, руководитель центра обмена пленными: Существуют противоречивые данные, подтвержденные по спискам, все те же 680 человек в Донецке. Мину с сегодняшние, и еще непонятно, но немного меньшее количество в Луганской области.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Ну, и стоит напомнить по информации Президента Украины до конца недели из плена террористов будут освобождены еще 500 заложников. Так же хотелось бы еще раз подчеркнуть более свежее заявление Петра Порошенко, который он сделал буквально в прошлом часе. Он еще аз обратил внимание, что часть территории Украины оккупирована. Это касается Крыма, это касается проблем на Донбассе все тех же. Но перед участниками Ялтинской конференции, такого мероприятия как Ялтинская европейская стратегия, он четко задекларировал еще раз, что Крым и Донбасс – это Украина. И так и будет.

Кристина СУВОРИНА, ведущая: Да, и сегодня мы будем на протяжении всего нашего эфира, и на протяжении эфиров наших коллег будем сообщать, что происходит на Ялтинском форуме, который проходит в этот раз в Киеве. Все свежие заявления политиков будут звучать в нашем эфире. Но мы знаем, что глава министерства иностранных дел Украины сегодня находиться в Брюсселе. оттуда тоже будут какие-то новости.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Это тоже интересное сообщение. Ожидаем заявлений. И как и обещали, в город Донецк перенесемся сразу после новостей.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Благодарим Таню Иванскую за свежие новости. Прямо сейчас не прерываясь, фактически, ни на что, переносимся в город Донецк. там на данный момент есть сообщения, что ситуация напряженная. В целом, что сейчас происходит в городе, узнаем у журналиста оттуда Ивна Литковского. Он на прямой связи со студией. Иван, здравствуйте!

Иван ЛEТКОВСКИЙ, журналист: да, здравствуйте!

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Вот эта формулировка «ситуация напряженная» - очень сухо, вы понимаете. Информационные ленты предоставляют вот так информацию. Что это значит?

Иван ЛEТКОВСКИЙ, журналист: Вы знаете, напряженная ситуация значит, что на данный момент в городе пока что доносятся взрывы артерии и перестрелок. Но, тем не менее, эта ночь была, довольно таки, скажем так, если не напряженная, то очень опасная. Вновь город подвергся артобстрелу. Это район возле шахты Засядько. Рядом с донецким аэропортом происходила почти на протяженнее всей ночи, происходили боевые столкновения с применением тяжелой артиллерии. Более 10 жилых домов пострадало. Там же пострадали газопрводы в районе шахты Засядько…

Кристина СУВОРИНА, ведущая: а на самой шахте Засядько какая ситуация? Нужно ли было эвакуировать шахтеров? Что там происходило? Известно ли?

Иван ЛEТКОВСКИЙ, журналист:  Нет, знаете, после последних событий там шахта практически не работает, и людей на территории шахты практически нет.

Кристина СУВОРИНА, ведущая: То есть, на момент этого все там шахтеров и так не было, вы имеете в виду?

Иван ЛEТКОВСКИЙ, журналист:  да.  там после последних событий, когда около 500 шахтеров оказалось под землей в заложниках ситуации, с тех пор люди просто, шахтеры бояться и отказываются спускаться под землю. Потому что в этом районе постоянно выдуться боевые действия.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Иван, ране вы сообщали, что чаще всего под обстрел попадали районы Кировский, и второй…

Иван ЛEТКОВСКИЙ, журналист: Киевский и Петровский…

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Петровский, именно…

Иван ЛEТКОВСКИЙ, журналист: Петровский район потому, что он находится на самом отдалении, скажем так, дальний район в южном направлении. А в Киевском, там находиться донецкий аэропорт, который до сих пор удерживают украинские силовики. И боевики ДНР пытаются практически ежедневно, не смотря на режим прекращения огня, пытаются атаковать донецкий аэропорт. Но украинские силовики постоянно отбивают их атаки.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: То есть, как вот это сообщение о том, что украинские военные, они не ведут наступление, они просто отражают атаку, это касается, в том числе и донецкого аэропорта, это вот как раз об этом идет речь?

Иван ЛEТКОВСКИЙ, журналист: да, совершенно верно. То есть, донецкий аэропорт, он постоянно подвергается обстрелу артиллерии, а потом живая сила боевиков пытается проникнуть на территорию аэропорта и вступает в огневой контакт с украинскими силовиками.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Понятно, Иван. Еще будет вопрос по поводу беженцев. Продолжают ли люди уезжать из Донецка? Есть ли такая возможность на данный момент? если да, то в каких направлениях?

Иван ЛEТКОВСКИЙ, журналист: да, вы знаете, уехать сейчас можно фактически тол ко в южном направлении, с Южного автовокзала. И сейчас такая тенденция, что люди с наступлением осенне-зимнего периода, они наоборот возвращаются в город. В городе визуально стало больше людей, значительно больше. Больше машин. Но вместе с тем в городе продолжает оставаться большое количество боевиков.

Кристина СУВОРИНА, ведущая: А что известно о том, что в средствах массовой информации появлялись заявления, что якобы Гиркин найден повешенным? Вот как удалось развенчать мифы?

Иван ЛEТКОВСКИЙ, журналист: да, появлялась такая информация. И, к сожалению, нельзя говорить к сожалению, но скорее информация оказалась недостоверной, поскольку Гиркин вчера в Ростове дал пресс-конференцию, которая была после обеда, скажем так.

Кристина СУВОРИНА, ведущая: То есть, сидел совершенно живой и здоровый.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: А как на эти заявления сейчас реагируют в городе простые люди? Давайте с них начнем.

 Иван ЛEТКОВСКИЙ, журналист: Ну, вы знаете, простые люди зачастую получают ту информацию, которую сейчас показывают по телевизору. Опять же все телевидение в городе – это идут российские телеканалы, и телеканал так называемой самопровозглашенной Донецкой народной республики. Поэтому сообщения такого рода, или сообщения о «неудачах» ДНР, они, попросту, не выходят в эфир.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Есть ли украинское телевидение, радио хотя бы на каких-то частотах и есть ли возможность получать оттуда информацию в Донецке?

Иван ЛEТКОВСКИЙ, журналист: Вы знаете, в южных районах Донецка поступает информация о том, что на аналоговом телевидении, проще говоря, на простых антеннах появляются киевские телеканалы. В частности, центральные телеканалы. Это связано с тем, что в Мариуполе, который контролируется украинскими властями мощная телевышка и сигнал добивает до Донецка. Но вместе с тем все кабельные и спутниковые операторы, которые есть, они, к сожалению, транслируют только российское телевидение и телевидение ДНР.

Кристина СУВОРИНА, ведущая: Я напомню, что  с нами на прямой связи из Донецка журналист Иван Литковский. И еще вот последнее. Движение поездов через станцию Донецк не возобновлено, но железнодорожный вокзал на станции Донецк работает, и горожане могут пробрести или сдать билеты. То есть, вокзал работает, а поезда не едут через Донецк?

Иван ЛEТКОВСКИЙ, журналист: Да, пассажиры с него не отправляются. Фактически работают только кассы. Это связано с тем, что вокзал в последнее время неоднократно подвергался артобстрелы. Были повреждения и рядом находящихся строений. Ряд снарядов попало в сам вокзал. И пострадала инфраструктура самого вокзала. То есть, там повреждены рельсы и коммуникации.  И в целом, чтобы не подвергать людей опасности, чтобы там не было массового скопления людей возле территории самого строения вокзала, самого здания, были приняты подобные меры. Чтобы люди не пострадали.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Понятно. Спасибо! Только что на связи с Радио Вести был журналист из Донецка Иван Литковкий. Мы с ним обязательно свяжемся немного позже. Видим, что не новая, абсолютно не свежая тенденция, когда нарушается перемирие. Таким образом, это, прежде всего, касается ситуации возле донецкого аэропорта. Ну и так же есть заявление мэра города Донецка Александра Лукьянченко. Он заявил, что в Донецк с последних числах августа вернулось более 50 000 человек. Об этом он заявил в эфире телеканала «Украина». Кроме того, финансовое положение не позволяет людям долго находится вдали от своих домов. Это одна из причин, которая заставляет людей возвращаться, несмотря на то, что не все сейчас спокойно в городе Донецке. По словам Лукьянченко, количество вернувшихся жителей удалось посчитать, смотря на растущее количество заявок на выпечку хлеба. То есть, вот таким вот образом пытались считать. Там вот рассчитываться не получалось финансово, деньгами, поэтому вот такими заявками.

Кристина СУВОРИНА, ведущая: Интересное новшество.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: тут вот по поводу самого Лукьянченко. Он не возвращался в Донецк, оккупированный с середины июля, когда выехал в Киев во время активной фазы антитеррористической операции. В то же время он заявил, что если прекратятся боевые действия в Донецке, удастся максимально поправить ситуацию до наступления холодов. Он как раз на это и рассчитывает, прежде всего.

Кристина СУВОРИНА, ведущая: ты знаешь, я тут нашла прямую трансляцию форума ЯЕС, которая сейчас в Киеве проходит. Мы после паузы попробуем вывести его в наш эфир.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Да. естественно, мы уже выводили в эфир заявление Петра Порошенко. Если будут какие-то весомые заявления весомых участников, все это будет. Но будет после новостей свежих от Татьяны Иванской. Оставайтесь с нами. Это Радио Вести. И, кстати, у нас гуманитарная тема. Будем говорить о кино…

Кристина СУВОРИНА, ведущая: И у нас есть короткий номер 2435, не забывайте нам писать.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Пол-одиннадцатого. 10:33, если точно уже говорить. Мы продолжаем и еще раз хотелось бы напомнить, что прямо сейчас в Киеве проходит Ялтинская конференция. Все это называется сокращенно YES.

Кристина СУВОРИНА, ведущая: И прямо сейчас в прямом эфире у нас есть возможность вывести прямую трансляцию в эфир Радио Вести. А сейчас послушаем, что говорит Мартин Шульц, президент европейского парламента.

Марин ШУЛЬЦ, президент европейского парламента: Сумнівні домовленності, за якими жала повоєнна Європа. І не думаю, що модель Росії могла б стати прикладом для інших країн у світі. Вони дуже змінилися. Це є і Німеччина. У 80-тф роки вдалися до важливих кроків, які позначилися територіальною цілісністю сусіда. І Віллі Бранд тоді заявив, що існував  тодішні порядок, тому що на можливо було впливати мирно…замість того, щоб поважати територіальну цілісність іншої країни.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Итак, это было заявление Мартина Шульца.

Марин ШУЛЬЦ, президент европейского парламента: І я можу розповісти історію з власного досвіду. Це відбулося 15 років тому, в рамках якого фонду я приїхав…

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: мы позже вернемся  к трансляции. Только что Мартин Шульц, президент европейского парламента выступил в рамках конференции YES, Ялтинской стратегии в городе Киеве. Судя по всему,  по риторике, как стало понятно, говорили о договоренностях, которые нарушает Российская Федерация, именно об этом сейчас говорилось. Ранее Петр Порошенко об этом упоминал о договоренностях и о том, как далее жить, исходя из тех позиций, которые имеем сейчас. Это оккупированная территория Украины и продолжения такого вот противостояния, не смотря на перемирие. Чуть позже, еще раз повторюсь, вернемся к конференции. Ну, а сейчас, наверное, поменяем тему.  Итак, мы обещали поговорить о кино.

Кристина СУВОРИНА, ведущая: Точно. Мы сегодня с Билецкийм синхронно начинаем вдруг говорить, наверное, встали с одной ноги. Надеюсь, что с правой. Кабинет министров выделить средства на создание отечественного патриотического кино. Госагентство Украины по вопросам кино уже объявило конкурс кинопроектов и, процитирую «о подвиге героев, отдавших жизнь за Украину». Обязательно участие в нем должны принимать и государственные киностудии. В Госкино решили, что к этому процессу должны приобщиться и украинские телеканалы, которые сразу могут создавать телевизионные версии кинофильмов. Кстати, очень удобно такое производство бесшовное. Заявки на конкурс агентство будет принимать с 30 сентября.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Да, но готовить их уже сейчас можно. Патриотическая тема – это уже не первый год поднимается, она интересна украинским кинематографистам. Об этом в интервью Радио Вести заявил глава госкомиссии по вопросам кино Филипп Ильенко. Он отметил, что отечественному кинематографу нужна государственная поддержка.

Филипп ИЛЬЕНКО, глава госкомиссии по вопросам кино: Ця тема актуальна для України постійно. Все таки ми нація, яка довгий час була без державності, боролась за власну незалежність і зараз цю боротьбу продовжує. Тим більше, щ зараз і події Майдану, і події антитерористичної операції, вони дають дуже багато матеріалу. На даному  етапі розвитку нашого ринку, нашої індустрії, ми не можемо говорити про те, щоб цей продукт створювався без державної фінансової підтримки. Тому в короткостроковій перспективі ми маємо забезпечити таку підтримку. Я вважаю, що тут буде покладатися велика надія на співпрацю з телебаченням, і створення телеверсій фільмів у вигляді невеличких серіалів, хоча б 3 – 4 серії, які б мали прокатні фільми.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий:  итак, это была официальная позиция Филиппа Ильенко, главы государственного агентства  по вопросам кино. Вашу позицию в отношении патриотического кино и вот тот вопрос как раз, каким оно должно быть…

Кристина СУВОРИНА, ведущая: Да, вот это самое кино о героях, фильмы о героях…

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Патриотическое кино, фильмы о героях. Все это мы бы хотели услышать прямо сейчас даже не сейчас, а через минуту, если уже так точно об этом говорить. 3901046 – это наш студийный номер. Код города Киева 044. 2435 – это наш смс-портал. Туда так же можете присылать свои сообщения. Сайт пока не работает.

Кристина СУВОРИНА, ведущая: например, в интервью Радио Вести режиссер Владимир Тихий сделал заявление такое: конкурс не будет иеть популярности среди украинскиъх режиссеров, поскольку они не доверяют украинским чиновникам в сфере кинематогрфии.

Владимир ТИХИЙ, режиссер: Чесно кажучи, ця історія мені абсолютно не подобається. Тобто, ж по суті вони, було 2 роки певного досвіду, фінансування державного. І воно все йшло зверху…пані Колпилова все це потім скрутила в бараній ріг. Це остання така тенденція, щ ми зараз і отримали. Розумієте, що всі ці засмолення на державні студії, чутки про прогамування, по суті, це чиновнице свавілля.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий:  ну и за государственные средства вряд ли удастся снять стоящее патриотическое кино. Так считает кинорежиссер Семен Горов. Об этом он рассказал в интервью Радио Вести.

Семен ГОРОВ, режиссер:  заяв я чув уже багато на потязі 20 років, і перебільшення. Але жодного гучного фільму я так і не побачив, який би був зроблений за кошти держави. Нарешті, може наші можновладці зрозуміють, що якщо не буде українського кіно, в тому числі і патріотичного. Треба знімати не про, а треба знімати якусь історію, історію про людей, історію про кохання, історію про життя та смерть. А вона вже може бути на фоні якім завгодно. Знімати щось швиденько на якусь актуальну тему, це недуже цікаво.

Кристина СУВОРИНА, ведущая: Между тем патриотические сюжеты популярны в разных странах мира. И о том, как в разных станах мира поднимают патриотический дух, наши коллеги подготовили интересные факты.

Справка: по данным Moovygid, 52% фильмов, проданных в Америке на DVD в томй или иной степени патриотические или прохристианские. Один из последних образцов патриотического кино – политический триллер Бэна Аффлека «Операция «Арго»», сюжет которых основан на реальных событиях: операция американских спецслужб по спасению 6 американских дипломатов в 1979 из Тегерана во время революции в Иране.  В 2013 году картина получила Оскар и была запрещена к показу в Иране за искажение исторической правды и проамериканскую точку зрения. В новом фильме «Штурм Белого дома» сотрудник госбезопасности проявляет чудеса отваги, когда Белый дом атакуют неопознанные вооруженные силы. Картина «Падение Олимпа» рассказывает об отражении атаки северокорейских террористов. К теме патриотизм регулярно обращаются европейские кинематографисты. В Италии в 2002 сняли фильм «Битва под Эль-Аламейне» о сражении между английскими и немецкими войсками в Египте осень 1942. В 2010 году  на экраны вышла британская картина «Первый свет», повествующая о молодом английском летчике Джеффри. Который в 40-м году поступает на службу в королевскую эскадрилью ВВС Великобритании. легендарный польский режиссер Еже Гоффман в 2011 году представил свою картину «Варшавская битва». Фильм посвящен событиям 1920 года, когда армия маршала Пилсудского остановила большевистское нашествие на Польшу. И кинокритики сразу же назвали картину русофобской и искажающей историческую правду.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Вот так вот в духе российских кинокритиков. Между прочим, у нас украинский кинокритик прямо сейчас на связи, Андрей Алферов. С ним и будем общаться. Андрей, здравствуйте!

Андрей АЛФЕРОВ, кинокритик: здравствуйте!

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Прежде всего, действительно ли сейчас такая вот огромная проблема и пропасть с патриотическим кино в Украине? Потому что я, конечно, не эксперт, но что на ум приходит, «Той, що пройшлов крізь вогонь», например. Или это немножко не то?

Андрей АЛФЕРОВ, кинокритик: Нет, почему, это тоже образец патриотического кино. Но у нас знаете как, у нас плохо с кино вообще. Надо отталкиваться от этого. А патриотическое кино – это один из подвидов. Поэтому ну да, это образец патриотического кино, у нас снятого. Потому что патриотическим кинокритики «Молитва за гетьмана Мазепу» очень сложно, слишком авангардное поле у фильма, чтобы поднимать вот эту патриотическую составляющую в людях.

Кристина СУВОРИНА, ведущая: А как вы относительно к этой инициативе Госкино и Кабинета Министров? Вот готовы уже выделить средства для создания отечественного патриотического кино. Можно ли верить, будут ли деньги?

Андрей АЛФЕРОВ, кинокритик: Ну, как, смотрите, ту несколько вопросов.  Первый, совершенно верно: будут ли деньги, потому что мы знаем, в каком государстве мы живем, и как это обычно все у нас происходит финансирование. Хотя бы по тому, как эти деньги перечисляются военным. То есть. Люди деньги собирают, но военным деньги не доходят. То же самое будет примерно и с кино. Инициатива хорошая. Патриотическое кино нужно. Но есть еще один важный вопрос, о котором не нужно забывать, как это кино делать. В каком ракурсе показывать истории, чтобы они в людях поднимали патриотический дух? Чтобы это не было тупой, прямо в лоб, вот. Потому что смотрите, вот образец патриотического кино, как мне кажется, «Катынь», во всех смыслах. Совершенная работа, художественное полотно, которое с одной стороны поднимает патриотический дух, но с другой стороны оно не плоское, оно трехмерное. Потому что он и поляков против шерсти гладит. Он показывает, что вот НКВД, вот убили польских офицеров, но и поляков-то тоже против шерсти гладят. Показывают Польшу уже социалистическую, где поляки один другого сдают. Они показывают и хороших русских, которого на экране играет Сергей Гармаш, спасает поляков, когда они находятся на грани жизни смерти. Если бы у нас научились бы снимать вот такое кино. А не так, что вот у нас есть положительные герои и отрицательные…

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: По потому принципу. Андрей, вы простите, нам нужно будет немного прерваться. Я попрошу вас остаться на линии. Сейчас у нас новости, и это будет буквально 1 минута. Мы продолжим, потому что очень важная тема.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: И мы продолжаем говорить об украинском кино, украинском патриотичекои кино с кинокритиком Андреем Алферовым. Андрей, вы снова с нами. Смотрите, как раз тот фильм, который вы вспомнили, «Катынь» Анджея Вайды. Я смотрел этот фильм, и словил себе на мысли о том, что остается такой шлейф, и ты начинаешь думать о каких-то категориях, о каких-то материях после просмотра фильма. То есть фактически этот фильм оставляет какую-то пишу и вопросы, я правильно понимаю?

Андрей АЛФЕРОВ, кинокритик: Нормально художественное произведение так и долдно работать, оставлять послевкусие. Фильм не заканчивается, когда идут титры, он продолжается в голове у зрителя.

Кристина СУВОРИНА, ведущая: Как вы думаете, то, что сейчас происходит на востоке Украины, смогут ли режиссеры переплавить в кинопродукт?

Андрей АЛФЕРОВ, кинокритик: ну, мне бы очень этого хотелось, как ив сем. Вот мой добрый друг Олег Сенцов, очень внимательный художник и автор, который сейчас находится в русской тюрьме Лефортово, вот он мне кажется, мог бы. Вот он. У нас проблемы с авторами. У нас проблемы с режиссерами.

Кристина СУВОРИНА, ведущая: У Сенцова это будет уже более какое-то биографическое произведение.

Андрей АЛФЕРОВ, кинокритик: нет, он мог бы дистанцированно показать. Понимаете, ту же важно выбрать правильный градус, показывая эту драму. Вот как Спилберг в «Мюнхене», он поднимается над, он не занимает ни сторону палестинцев, ни сторону израильтян в этом конфликте, и это правильно. У нас часто если снимают, то у нас такой художественный дальтонизм: либо черное, либо белое.  Вот это черное, а вот это белое. А тут нельзя так показывать, понимаете. У нас до сих пор нет приличного фильма, который показывал бы историю УНА-УНСО, историею противостояния УНА-УНСО с чекистами, с НКВД, у нас до сих пор получались совершенно ужасные фильмы на эту тему, просто чудовищные , о которых даже стыдно говорить…

Кристина СУВОРИНА, ведущая: Кстати, ну в чем же проблема? Почему?

Андрей АЛФЕРОВ, кинокритик: Проблема в авторах. Всех хороших авторов можно пересчитать максимум на пальцах 2 рук. Максимум. Это вот с большими натяжками.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Как получается? Школа не та? Почему?

Андрей АЛФЕРОВ, кинокритик: Посмотрите, все успехи Украины на международной арене, они связаны с именами людей, которые не учились в этой нашей паленой киношколе. Сергей Лозница не учился в нашей киношколе, Кира Муратова не училась в нашей киношколе. Не могу с уверенностью сказать, но, по-моему, Параджнов тоже там не учился. За редким исключением люди, закончившие эту киношколу, они там чего-то добивались. Но как правило, эта киношкола портит линзу художников. Вот Олег Сенцов не учился, вот самоучка, взял и показал…чем был так важен, почему был такой успех? Потому что человек вдруг взял и показал реальную жизнь. Не выдумывал какую-то чепуху, а просто наблюдал за тем, что происходит вокруг. Он показал полубиографическую историю из жизни некого геймера. Он сам был геймером, был владельцем клуба, и знал это. Но как бы здесь этот человек, это метафора, это человек в Украине, который говорит по-русски. Мы можем показывать Украину, где люди говорят и по-русски, и по-украински, и это очень важно. Это и в художественном смысле сильная работа.  А таких авторов у нас практически нету. Поэтому Сенцов так и выстрелил, потому что на фоне всего происходившего, вдруг появилась очень колоритная ярка фигура с новым взглядом, новым походом, и главное, демонстрацией нового киноязыка, что очень важно.

Кристина СУВОРИНА, ведущая: Андрей, ну значит можно сказать, что будущее украинского кино за самоучками, которым дадут деньги?

Андрей АЛФЕРОВ, кинокритик: понимаете, ну, как, самоучками…

Кристина СУВОРИНА, ведущая: Потому что знаете, как говорят: нет денег. Нет кино в Украине, потому что денег не дают.

Андрей АЛФЕРОВ, кинокритик: Да нет, это чепуха. Сенцов же снял свой фильм за какие-то 20 000 долларов. Продал машину, продал клуб и снял. Вопрос не в деньгах, поймите. У нас нет больших художников, которые способные такие… Мне вот страшно, я понимаю, что это сейчас очень ярки и очень трагический эпизод в истории Украины. И его нужно отобразить и в литературе, и в кино. Но мне страшно подумать, что те наши мастера, которые сейчас есть на рынке, и которым Госкино дает деньги, они возьмутся за эту тему, и что они из нее сделают. Но это будет чудовищно, вот правда.  Я, конечно, не оракул, я не могу предсказывать о будущем в украинском кино. То, что оно есть, да, есть это будущее. Что с нами будет, как мы научимся снимать. Построят там какую-то новую альтернативную киношколу, где люди будут проходить мастер-классы, или они будут обучаться за границей и приезжать сюда снимать, я не знаю. Я не понимаю, честно говоря, как  в этом хаосе сейчас разобраться и понять, кто это снимет и зачем это снимет. Но пока вот есть такая ситуация. Я не представляю. Инициатива хорошая, деньги давать нужно на такое по-хорошему пропагандистское кино, потому что потому, что его не было у нас, и начались все эти конфликты. Определенной категории людей не объяснили, что они украинцы, и что значит быть украинцем. А кино отчасти могло бы эту проблему решить.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Да, и, наверное, проблема в том, что им нечто другое объяснили с экранов других телеканалов, не украинских, при помощи фильмов, опять-таки не украинских. Ну, это вот такая туполобая пропаганда, мы об этом сейчас не будем. Не хотелось бы, чтобы в Украине снималось что-либо такое. Спасибо вам большое за такой исчерпывающий комментарий. Андрей Алферов, кинокритик, только что на связи со студией Радио Вести. Ну, на самом деле это да, правда, если просто посмотреть фильм такой псевдопатриотический, а-ля патриотический российского производства последних лет 20. Не берусь, я всех не смотрел.

Кристина СУВОРИНА, ведущая: Но они умеют это делать, правда.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Но там все очень четко, черное, белое, наши, ваши…

Кристина СУВОРИНА, ведущая: Но все равно снято качественно у них.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: да, понимаешь, возможно, к съемке вопросов нет…

Кристина СУВОРИНА, ведущая: Знаешь, даже если говорить вот не про военную тематику. Фильм «Гагарин», я его смотрела. Отличный фильм. Ну правда. Он сделан так, что для среднестатистического зрителя он сделает то, что нужно, он зацепит нужные струны.  Простенько, но со вкусом.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: да, но в то же врем приводил Андрей пример фильм Анджея Вайды «Катынь». После нее  послевкусие остается…

Кристина СУВОРИНА, ведущая: Это совеем другая история…

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Те самые простые люди, которые не являются ассами в кино, да, они продолжают думать об этом фильме, об этой истории после. То есть, всех ответов фильм не дает, в отличие от российского кино, где четко ясно «мы  -  вперед, самые крутые, все ребята, вот русский мир». Вот так получается. Очень бы хотелось, чтобы в Украине такого кино не снимали.

Кристина СУВОРИНА, ведущая: 0443901046 – это наш номер телефона. Набирайте его прямо сейчас, будем общаться.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Доброе утро!

Слушатель: Алло! Доброе утро! Это Артем из Днепропетровска. Я хочу сказать, что как вариант, если брать военные патриотические фильмы, известно, что партизанский отряд Роднева совместно с УПА громили фашистов. Это есть в воспоминаниях Роднева. И нужно было снять, и как раз восточная Украина и западная, советские партизаны. А потом был приказ об уничтожении этого партизанского отряда, которые отказались уничтожить УПА.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: То есть, вы фактически, сейчас новый сюжет прежлагаете, так?

Слушатель: Что вы говорите?

Кристина СУВОРИНА, ведущая: Материал для сценария…

Слушатель: был снят российский фильм, он тогда даже ходил по инстанциям, ему не дали возможность… а его изобразили российским патриотом. Понимаете, а мы не сняли о таком гениальном…

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Понятно. Ну, так всегда было, так всегда было, по поводу разных фильмов говорить. «Огнем и мечем» можно вспомнить тот же фильм. Долго говорили о том, что сняли ответ, не сняли. Я не знаю, стоит ли так прямолинейно отвечать на каждый из фильмов, зачем, просто искать свои истории. Ну ладно. 3901046. Здравствуйте!

Кристина СУВОРИНА, ведущая: Добрый день! Как вас зовут? Откуда?

Слушатель: Сергей, Харьков. Я по поводу снимать патриотическое кино и вообще  о политике в сфере киноискусства. Меня вот в и последнее время чуть-чуть напрягает, что последовательные организационные шаги идут в форваторе того, что делает Россия, в этом направлении. Russia Today, бац…

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: да, да, это то, о чем мы говорим…

Слушатель: Российские фильмы патриотические, и бац, украинские патриотические. Это организационно как-то, по поводу американских телефону чуть-чуть напрягает. Конечно, нужна политика государственная в сфере идеологии и воспитания. Но вот такое, чтобы это копировалось с политик организационной другой страны, якобы ссылаясь на эффективность этой политики, чуть-чуть напрягает.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: То есть, как бы мы должны снимать для себя, а не отвечая им и показывая, «вот видите, мы  тоже сняли, у нас тоже есть».

Слушатель: да, как бы  не идти в стратегии контрпропаганды. Они пропагандируют, мы контрпропагандируем. Это навязанная нам война, и мы в ней пытаемся что-то быстренько сделать, не ориентируясь на то, что нам нужно.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Да, понятно. Спасибо вам за мнение. У нас на самом деле времени не хватает. Как всегда, хотя, темя очень обширная, и очень открытая, возможно, мы к ней вернемся, и может быть, в следующем часе. Это еще посмотрим, как будет получаться. И у нас, кстати, гость будет в следующем часе. Мы будем говорить об особом статусе Донбасса. Вот и Петр Порошенко поэтому же поводу уже сегодня сделал заявление на Ялтинской конференции. Все это будем приводить уже после 11 утра.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Мы начинаем новый информационный час, 11-й по счету. 11 часов и четыре минуты в городе Киеве. День добрый. Здравствуйте. Олег Билецкий и Кристина Суворина – у микрофонов. Это информационная программа на Радио Вести. Во всяком случае, первая часть дневного информационного шоу. 

Кристина СУВОРИНА, ведущая: Всем доброе утро, добрый день. И сейчас мы не в одиночестве тут с Билецким уже. К нам присоединяется наш гость – это эксперт Института политического образования. Здравствуйте.

Александр СОЛОНТАЙ: Здравствуйте.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Александр Солонтай. Мы должны были обозначить. Александр, прежде всего, этот мирный план, о котором говорили, который был представлен из ряда пунктов, по разному к нему относятся. Но в целом, например, у меня, моего окружения создается впечатление, что чего-то мы не знаем. То есть создание особой зоны на Донбассе – что это может быть? Постоянно президенту приходится объяснять. И сегодня во время конференции вот этой ялтинской в Киеве он еще раз подчеркивал о том, что вот эта особая зона на Донбассе, она никоим образом не составляет угрозу для суверенитета Украины, и так далее. То есть вот этот мирный план – что это такое, и почему такой резонанс вокруг этого? Почему создается впечатление, что мы не знаем чего-то в переговорах, например, Путина и Порошенко?

Александр СОЛОНТАЙ: Это выборы. Начались выборы. И с 25-26 августа, до 26 октября у нас в Украине выборы. І під час виборчого процесу можливо все. Можливий спеціальний статус на Донбасі, можливий спеціальний закон, можливе голосування на територіях, які зараз контролюються фактично Новоросією, ДНР, ЛНР, російськими військами, називаємо це як хочемо. Буцімто вибори або мрія про те, щоб там вибори пройшли. І тут є об’єктивна сторона і суб’єктивна сторона. Суб’єктивно, ми сказали, вибори. А тепер давайте об’єктивно. Все ж таки немає диму без вогню. Тобто має бути щось підставою. Підстава тут дуже велика насправді. Ми в Україні вже маємо досвід закону про окуповані території, у нас є закон про Крим та Севастополь. Ми розуміємо, що в найближчий час не буде повернутий контроль українськими військами Збройними силами на тій території, яка зараз на Донбасі не контролюється силовиками. Ми об’єктивно розуміємо, що під час виборів ніхто не наважиться на колосальне, велике знову продовження жертв. Бо це вже втрати українських військових, більше кількох тисяч людей. за неофіційними оцінками, до 15 тисяч людей. Звичайно, під час виборів гроби, котрі їдуть в міста, райони і так дальше, воно б’є по рейтингу політичних сил влади, які балотуються. Але є й інша суб’єктивна сторона. Уявимо собі зараз на хвилиночку, що Донбас повністю звільнений. Повністю контролюється Україною. Що, тоді спеціальний закон потрібен чи ні? Потрібен. За тих умови, навіть якби ми зараз повністю звільнили територію, нам потрібне спеціальне законодавство про… називайте знову ж таки це десепаратизацією, детероризацією, як завгодно. В фашистській Німеччині цей закон називався "Про денацифікацію". Тобто коли були гітлерівські війська розгромлені і пішла фашистська влада, одразу не наступила демократія, місцеве самоврядування і повний об’єм прав людей. Були проведені заходи в Німеччині. Відбулася денацифікація. Були тимчасові адміністрації. Вони зробили що? Вони зробили так, щоби завтра це ніколи не повернулося знову. Потрібно зробити так, щоб не просто повернулося, як було, а потім знову бахнуло.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Результат дуже ефективний. Можемо про це сказати одразу. Але скільки часу довелося витратити, можливо, ви пам’ятаєте з історії, на проведення цього процесу?

Александр СОЛОНТАЙ: Там тоді ще був план Маршалла. І плюс тоді маховик "холодної війни" запустився, що дуже допомогло Німеччині тоді. Тому що на передову поставили Німеччину. Але є такий досвід і в інших країнах світу. Коли певна територія перебувала під окупацією, тоді це десяток років там пройшло. Коли ми говоримо про інший досвід світу, то ми бачимо, знову ж таки, завжди приймається спеціальний закон про територію, яка ходила туди-сюди, або звільняється. Це означає на прикладі України три закони. Закон перший – про окуповані території Крим і Севастополь, які в найближчі півроку до України не повернуться. Як би ми того не хотіли, суверенітету і цілісності, але в найближчий час Крим і Севастополь новий рік зустріне не в Україні. Другий – це території Слов’янськ, Краматорськ, Артемівська, Щастя, інші міста, які ще вчора були окупованими, там була війна, там була стрільба, там була зона бойових дій. Маріуполь – так собі, наполовинку. Але сьогодні там потрібно побудувати таке ж саме мирне життя, як і в Києві, Дніпропетровську, Харкові, Одесі, Миколаєві, Запоріжжі та інших містах.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Умовно кажучи, це друга зона і другий закон має там діяти?

Александр СОЛОНТАЙ: Так. Там мають бути специфічні речі, деякі особливі специфічні речі. Грубо кажучи, ця люстрація, про яку багато говорили, насправді там повинна бути проведена. Але не з точки зору політичних вподобань тієї чи іншої політичної сили, а з точки зору принципів. Одна з проблем, яка є, - це постійне звинувачення на цих територіях людей, що коли були терористи при владі, ДНР і ЛНР, то ви діяли не по закону. А що, в Україні зараз закон панує? А що, буква і дух закону в Україні – це головний принцип, на основі якого зараз тут застосовуються стосунки? Можна сказати, що якщо по закону, то так і буде, а якщо не по закону – ніхто його не порушить?

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Далеко не всюди.

Александр СОЛОНТАЙ: У нас переступати закон, мати особисті якісь зв’язки, переступати принципи, правила, корупція – це все полонило наше суспільство. 

Кристина СУВОРИНА, ведущая: Так было, так есть и пока неизвестно, получится это как-то миновать?

Александр СОЛОНТАЙ: Якщо не получиться, ми не виграємо ніколи цієї війни, ми не повернемо території в Україну. Получається, що до такого не хочуть люди повертатися. Люди хочуть повертатися до країни розвинутої і цивілізованої, в якій буква і дух закону, в якій слово праве, а не сила Калашников. А там, на цих територіях діяла сила Калашникова, а тепер ми повертаємося до букви закону. Це друга зона. І третя зона, яку тимчасово ми не контролюємо: Донецьк, Луганськ, Амвросіївка, Алчевськ, Стаханов, Свердловськ. І далі ці менші города – Краснодон і так дальше. Це міста, які ми зараз не контролюємо. Це вісім виборчих округів на території Луганської області. І це половина, мабуть, виборчих округів на території Донецької області.

Кристина СУВОРИНА, ведущая: Смотрите, вы говорите, что закон об особом статусе – это выборы, это пиар? Я правильно вас поняла?

Александр СОЛОНТАЙ: Так.

Кристина СУВОРИНА, ведущая: Кто зарабатывает на этом очки из политиков?

Александр СОЛОНТАЙ: Ті політики, які доведуть це діло до кінця, вони зароблять на цьому дуже добрі бали. Тому що це потрібно для країни. Я вам показав об’єктивну сторону, на основі чого це базується. І тому ті політики, які не просто це оголосять, якщо це буде Порошенко і Яценюк, то вони. Якщо вони цього не дороблять до кінця, тоді політики, які прийдуть на зміну ним до Верховної Ради. Що значить "дороблять до кінця"? Питання ж не в назві закону. Рамковий закон з красивою назвою, який нічого не означає, не так важко прийняти. Це досвід Криму показав. Прийняли закон про окуповані території – і що? І все. Мова йде про спеціальний, справді нормальний закон, який охопить цим законом мільйони людей. Донбас найгустонаселеніший, найчисельніший регіон в Україні. Зараз він таким, звичайно, не є. Населення розбіглося по Україні. Але, тим не менше, якщо люди, споживачі, тобто наші громадяни з паспортами українськими скажуть – да, ми відчули, що закон запрацював, він включив нас в процес відновлення і побудови іншої України – це те, чого немає зараз в Криму. Люди з українськими паспортами з Криму і Севастополя, кримські татари і просто українці, росіяни, всі інші, хто жили в Криму, хто мають український паспорт, на запитання про те, як діє закон про окуповані території, як відносини помінялися, ви відчуваєте, що програма запрацювала? Тобто Україна будується іншою державою, і рано чи пізно Крим повернеться в силу дій держави? Вони скажуть: ні, ми цього не відчуваємо. Тобто таке враження, що є формальний закон, який не має ніякого відношення до реального життя. Там буквально дві-три дії – те, що паспортний контроль встановили… Самі головні речі. 

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Рамкові такі речі, так?

Александр СОЛОНТАЙ: Але немає специфічних речей. Наприклад, по продуктах, по навчанню людей, пов’язаних з перекваліфікацією українських службовців, від суддів починаючи і закінчуючи працівниками. По питанню забезпеченню тих військових частин, які звідти були виведені. Вони мають рано чи пізно повернутися. У них повинна бути спеціальна програма їхнього розташування. І так далі, і тому подібне. Мільйон специфічних питань. І, звичайно, за один місяць чи два-три не можна одразу вирішити це. Москва не одразу будувалася – ми всі любимо казати. Але повинен спостерігатися напрямок руху. А у нас до цього часу міністерство Криму не створено. Зараз нам пора створювати не міністерство Криму, а міністерство Криму та окупованих територій.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Фактично це за принципом грузинським, щось на кшталт. Бо там є ціле міністерство, яке займається юридичним поверненням. Не просто вивчає ситуацію на окупованих територіях Абхазії і Осетії, я про ці території говорю, а саме займаються юридичними аспектами повернення. Те, про що Порошенко знову ж таки говорив, що Крим повернуть, але в юридичний спосіб, не військовий.

Александр СОЛОНТАЙ: Цього мало. Потрібно, щоби програма, яка реалізовується органами влади, чи вона є міністерством Криму і окупованих території, чи вона є якимось іншим органом державної влади, агенцією, спеціальний уповноважений, - це неважливо. Важливе інше.

Кристина СУВОРИНА, ведущая: На этом должны делать сейчас паузу. Напомню, что с нами эксперт Института политического образования Александр Солонтай. Вернемся через две минуты.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Друзья, мы продолжаем. Это Вести – радио новостей и мнений. Олег Билецкий и Кристина Суворина - у микрофонов до полудня, до 12 часов дня. И у нас в гостях эксперт Института политического образования Александр Солонтай. Мы говорили о возможности создания трех различных законодательных баз, которые применялись бы к оккупированным территориям или же временно оккупированным.

Кристина СУВОРИНА, ведущая: И сейчас я вижу, что Елена Чебак показывает, что у нас есть срочные новости.

Елена ЧЕБАК: Несколько минут назад стало известно о том, что милиция Киева проверяет информацию о минировании "5 канала" и станции метро "Площадь Льва Толстого". Сейчас мы видим на мониторе "5 канала", что канал не работает. Радио Вести следит за этой ситуацией. Подробности будут в следующих выпусках новостей. Я напомню, что накануне неизвестные также сообщали о минировании станции "Нивки", "Льва Толстого" и Центральной избирательной комиссии.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Спасибо, Лена. Наверное, стоит справедливости ради сказать, что "5 канал" все это время транслировал Ялтинскую конференцию, которая сейчас проходит в Киеве. Мероприятие, которое сокращенно называется YES.

Кристина СУВОРИНА, ведущая: Сейчас и видеотрансляция на сайте YES также приостановлена. Скорее всего, там какие-то непротокольные сейчас идут встречи и переговоры.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: По графику сейчас трансляции нет. Это нормально, что касается трансляции мероприятия. А что касается трансляции "5 канала", идет снизу бегущая строка, идет отсчет времени, точного времени, но ничего более. Далеко не впервые и даже не во второй раз нечто подобное происходит даже на моей памяти. Итак, мы возвращаемся. Александр Солонтай, эксперт Института политического образования, у нас в студии. Бачите, пане Олександре, які прикрі новини до нас надходять. Тому що і ЦВК повідомляли про замінування, і "5 канал" так само.

Александр СОЛОНТАЙ: Це ж не вперше. Я думаю, і не востаннє. Це нормально. Головне, щоб… Ми, громадяни, те, що звикнемо жити в умовах небезпеки. Згадайте часи Євромайдану, коли ми звикли сумісно жити з табором "тітушок" поруч із мирним життям і поруч із тим, що поруч на сусідній вулиці "Беркут" намагається попробувати то розібрати барикаду, то влаштовує провокацію, то взагалі наступ на людей. Ми до цього всього привикаємо. У нас поріг, знаєте, знижається чутливості. Головне, щоби наші силовики на цьому не знизили свій поріг. Тому що вони по кожних таких фактах і діях повинні все-таки діяти професійно. І тут ми переживаємо. Тому що зараз правоохоронні органи і правоохоронна система не є під контролем громадянського суспільства, не є під контролем суспільства взагалі. І тут вибори знову нам допоможуть. Тобто вибори, котрі 26 жовтня пройдуть, вони нам допоможуть. І ще про вибори. Одним з пунктів цих особливих територій для Донбасу Порошенко заявив про те, що будуть зроблені спеціальні місцеві дострокові вибори для Донецької і Луганської областей. Взагалі це співпадає з ідеєю провести взагалі по Україні дострокові місцеві вибори по всій території України. Тому що мова йде про те, що вибори зараз місцеві заплановані строкові на жовтень 2015 року. Але, можливо, вони пройдуть раніше. Але давайте про Донбас. Місцеві вибори, за задумом президента, - це що? Це створити легітимних представників на територіях, які окуповані в Донецькій і Луганській областях, щоби був "услышан голос Донбасса".

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Власне, ця мулька, яка постійно озвучувалася.

Александр СОЛОНТАЙ: Це технічна реалізація. Тобто люди в усіх населених пунктах, незважаючи на те, це окупована територія, це друга зона чи це зона, де не було окупації взагалі, йдуть голосувати, обирають легітимну місцеву владу, і ця легітимна місцева влада має право представляти справді голос Донбасу. Тут є проблема. Мені чомусь не віриться, і це фантастично було би, щоби на тих територіях, де зараз ходять безнаказано батальйони "Восток", "Призрак", "Безлер", "Гиркин" і так далі, під дулами автоматів раптом люди дозволили українській ЦВК відкрити виборчі дільниці і обрати легітимних мерів, депутатів міськради, обласної ради, районних рад, сілкові, посілкові, села і так дальше. І потім ці люди не потрапили би в застінки, за грати, як це зараз у заручниках перебуває величезна кількість людей. Їхня вина тільки у тому, що коли до них прийшли представники ДНР, ЛНР і сказали, що ми хочемо тут так і так, вони сказали: ми не політичні, ми місцеве самоврядування, наша задача – комуналка, вода, електрика, каналізація, ЖЕК, підвал, горище. Там, де снаряд зірвався, людей забезпечити під покров, перев’язати, перебинтувати, щоб "швидка" приїхала і забрала людей. А ті їм сказали, ДНРовці, ЛНРовці що? Ага, значить ви за Україну. І частина з них опинилася в заручниках, хто не втекли. Аналогічні, до речі, випадки були і з іншого боку. Коли звільняли територію, приходили українські війська і силовики, питали місцеву владу: а ви що тут робили? І були два факти. Були факти, що співпрацювали. Наприклад, слов’янський секретар міської ради справді співпрацювала з ДНР. І цілком правильно, що його відсторонили, замінили на іншого виконуючого обов’язки. Але були теж випадки, навпаки, коли, знаєте, перебрали. Реально місцева влада займалася каналізацією, тим всім, п’ятим питанням. Пішла зачистка, і під зачистку попадали всі – і справедливо, і несправедливо. Це проблема війна. Там, де війн, там людські жертви, там гуманітарна трагедія з обох сторін іде. Бо це настояща, справжня війна. І те, що є на Донбасі – це війна. І тут раптом під час цієї війни місцеві вибори? Я би так сказав, рожева мрія президента. Хотілося, щоб вона була правдою. Але поки я не бачу технічної реалізації, мені здається, це скоріше перемир’я може перерости в неперемир’я, ніж у те, щоби на територіях, які зараз непідконтрольні України, дозволили провести місцеві вибори українські.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Менше з тим, ми пам’ятаємо, кілька днів тому під час засідання уряду Арсеній Яценюк, прем’єр-міністр України, говорив про те, що, напевно, ми будемо не в захваті від тих людей, яких оберуть там, на Донбасі, в тому числі до Верховної Ради, якщо вибори там пройдуть в нормальний спосіб. Він говорив про те, що необхідно якось знаходити точки дотику і вчитися працювати разом. Цей момент, коли ті люди, які будуть представляти голос Донбасу, знову ж таки, будуть озвучувати ідеї, не сумісні з державністю України. І тут питання буде до правоохоронців: що з ними робити, як далі бути тоді в такій ситуації?

Александр СОЛОНТАЙ: Якщо ці люди підуть на українські вибори і за українським законодавством будуть представляти у Верховній Раді цю територію, то вони вже визнали українську незалежність. І в цьому велика перемога української держави буде. Тому це потрібно робити. І в цьому плані президент і прем’єр-міністр абсолютно праві. Це правильний шлях. Потрібно робити. Я думаю інакше: що Росія просто не дозволить провести вибори на цій території, для того щоб не відбулося цієї перемоги державності, суверенітету і територіальної цілісності. А ті люди, які будуть обрані на територіях, Маріуполь, Слов’янськ, Краматорськ, Старобільськ і так далі, тобто Луганська і Донецька область, південь, північ і захід Донбасу, я впевнений, що вони представлять зовсім інший голос Донбасу. Вони представлять голос, в якому буде чути три речі. Давайте зробимо так, щоб ми не війною звільнили Донбас. Друге – давайте ми зробимо структурні економічні перетворення, щоб змінили олігархічну економіку Донбасу на економіку, яка дасть європейський вибір. І третє – давайте зробимо безпеку. Професійні військові служби і Служба безпеки. Таким чином, щоб було на випередження. А не так, як зараз, трагедія тієї ситуації в тому, що весь квітень місяць, травень місяць, перед початком бойових дій, якби у нас були професійні силові органи, вони могли зробити достатні випереджувальні дії, і війна на Донбас в повномасштабному об’ємі би не прийшла. У нас в липні місяці прийшли всі ці "Гради", артилерії, літаки, десантники, БТРи, танки, штурмові бригади і так дальше. Все це прийшло внаслідок того, що ми дали слабинку. І українська держава повинна зробити висновок, що… як ви ранком передавали в новинах про те, що в Маріуполі затримана диверсійна група, як хотіла зробити пістолети і гранати, і так далі. Щоб не було ніяких дебошів і не було ніяких захоплень міських рад і так далі. Такі випереджувальні дії повинні робити по всій території країни нормальна цивілізована держава. Вчора було що? 11 вересня. 13 років тому зірвали башти-близнюки. Тероризм на всьому світі. Але вони що діяли? Вони діяли супернеординарними методами. І тоді Америка зробила величезні висновки. Зараз діє на випередження по своїй території. Весь світ зробив висновки. Україна теж повинна зробити висновки. Якщо не змогли зробити з чужого горя, то зі свого горя. Ніякі методи розв’язання політичних конфліктів за допомогою зброї в цивілізованій країні не повинні існувати.

Кристина СУВОРИНА, ведущая: Хочу напомнить, у нас в студии эксперт Института политического образования Александр Солонтай. Работаем мы в прямом эфире. И у нас наших слушателей есть возможность задать вопрос. Присылайте нам его на короткий номер 2435. Зачитаем здесь.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Это будет, наверное, уже после 30 минуты. Также, 390-104-6 – это номер телефона, по которому можете звонить и выходить в прямой эфир. Все это тоже будет экватора часа, после полдвенадцатого. И я также напомню, что на протяжение недели мы пытались своими силами, благодаря слушателям, которые активны в социальных сетях, найти пути выхода из ситуации. Мы поднимали разные вопросы: и особый статус Донбасса, и, возможно, статус русского языка. Це от, пане Олександре, якраз той момент. Слышат Донбасс или не слышат Донбасс? Чи буде задовольняти цей момент людей, якщо його будуть розглядати? Одним словом, тривало у нас голосування в наших соціальних мережах. У нас є результати. І вони досить цікаві. Ми теж на них звернемо увагу. Попросили, аби ви прокоментували все це. Але буде це одразу…

Кристина СУВОРИНА, ведущая: И после паузы мы обсудим также минские протоколы о перемирии: что в нем позитивного, что отрицательного.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Благодарим Лену Чебак за свежие новости. Да, действительно, "5 канал" сейчас не ведет трансляцию. Но мы следим за тем, что происходит во время вот этой обширной встречи "Ялтинской европейской" стратегии. YES – сокращенно все это называется. Сейчас возобновилась видеотрансляция на официальном сайте этого мероприятия. Если появятся какие-либо важные заявления, тут же мы будем приводить их в эфир. Вот на трансляции видно, что принимают участие также в ней, сейчас очень внимательно слушают Леонид Кучма, бывший президент Украины, также Александр Квасневский, экс-президент Польши, и, естественно, ряд действующих политиков европейских, в том числе, принимают участие в этой конференции. От нее никуда не денемся. Будем, как только появится свежее заявление, тут же приводить в эфире их.

Кристина СУВОРИНА, ведущая: И представляю нашего гостя – это эксперт Института политического образования Александр Солонтай. Мы остановились на минских договоренностях, о минском протоколе о перемирие хочется поговорить подробнее. Там есть 12 пунктов. Какие из них реально можно превратить в жизнь, а какие чистая утопия, если есть таковы?

Александр СОЛОНТАЙ: Извините, там большинство утопия. Это из-за того, что главное, из-за чего эти были договоренности, - это было остановить стрельбу. И это то, что надо воплотить в жизнь. Все другие пункты – это другорядные вещи. На самом деле остановить стрельбу и обменятся людьми. Освободить заложников, военнопленных, наших солдат, которые были в котлах, которые были разными способами захвачены, - это главная вещь. То есть война. Все остальное на самом деле требует детальной разработки, детального настоящего плана. И то, что сейчас президент и правительство запутались в показаниях, потому что то… спеціальні місцеві вибори, то місцеві депутати у Верховну Раду, то спеціальний режим територій за принципом гмін. 

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Цікава тенденція, правда, з приводу гмінів. 

Александр СОЛОНТАЙ: Закон буде про спеціальний статус, але наступного тижня, бо ще він не розроблений, не написаний. Тобто насправді "то ли будет". А от дві конкретні речі – це те, що зараз потрібно зробити конкретно – це загальне. Війна. Тобто потрібно, щоб не стріляли. Стріляють, на жаль. До сих пір, на жаль, стріляють. І під Маріуполем стріляють, і в Донецьку стріляють. 

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Аеропорт. Сьогодні мали включення з Донецьку. Там проблеми біля аеропорту насправді.

Кристина СУВОРИНА, ведущая: У меня сейчас журнал "Фокус" лежит. И тут титульная страница – "Гибридный мир". Это действительно, как война называлась гибридной, так и мир гибридный у нас какой-то получился.

Александр СОЛОНТАЙ: Яка гібридна війна, такий і гібридний мир. В чому суть цієї війни насправді? Якщо по великому рахунку розібратися, то це російсько-українська війна, в авангарді якої йдуть спочатку спеціальні терористи або обучені диверсійні групи. Потім їх заміняють "зелені чоловічки", а потім ті "зелені чоловічки" замінюються регулярними військами. На Донбасі ми все це побачили у фіналі 24 серпня, коли кількість диверсійних груп стали неможливими стримувати українські війська, і прийшлося кинути туди безпосередньо прямих російських військовослужбовців, від чого були в шоці і самі російські військовослужбовці в тому числі. Насправді ця гібридна війна зааключається в тому, що не пряме лобове зіткнення, а от гібрид. У нас такі от речі відбуваються. Але давайте вернемося до моєї теми. Бо моя тема – це не військово-експертна річ. Я раджу спілкуватися краще з військовими експертами. Хоча тут вся країна скоро стане військовими експертами з цією всією затяжною війною. Але – про цивільну річ. Ми говоримо постійно про те, що мета спеціальних законів, спеціального статусу і міжнародних перемовин, мінських в тому числі, - це повернути мир і зробити так, щоби цей мир був тривалий. Цьому потрібні спеціальні закони. Але ці спеціальні закони – це не політичні інструменти. Це економічні насправді інструменти. Якщо ми будемо говорити лише про те, що юридично змагатися у світі, щоби світ визнав, що це території повинні бути нашими і ми хочемо їх повернути, ніколи терористична організація ДНР і ЛНР не визнає цю світову риторику. Хоч одноголосно вирішать в Генеральній асамблеї ООН разом з Радою безпеки, даже хай Росія це підпише… Але якщо іншою рукою Кремль каже не відпускати, то він його не відпустить. І все. Тобто для них закони не мають таких підстав і такого значення, як для світової юридичної спільноти. Це на тему грузинського сценарію. Друге питання – військовий сценарій. Це балканський сценарій або будь-який сценарій. Ми віримо в те, що в найближчий час в Україні буде побудована настільки потужна армія, настільки потужні Збройні сили, щоб потім одним махом, одним буквально ударом буде повернуто контроль над Донецьком і Луганськом. Можливо, не зараз, а через рік. Я би в це вірив, якби ми мали ситуацію на Балканах, а не ситуацію з Росією. Російський військовий потенціал – це один з найбільших потенціалів, який існує взагалі в світі. І сказати, що ми щось у Росії заберемо одним махом – чи Донбас, чи Крим – я в це мало вірю. Отже, третій сценарій. Він трохи затяжний. Він важкий. Але він дуже важливий і перспективний для кожного, хто тут живе в Україні. Це шлях економічних реформ і трансформацій. Зробити так, щоби було так, як сталося з Польщею. Згадайте 80 роки. Поляки їздили в Україну, на українські базари, ринки, супермаркети і магазини. І бідкалися: ай-ай-ай, бідна країна, нещасна, нічого не має. І так далі. От як добре живе Україна, як добре живе Німеччина, як добре живуть інші країни. і так дальше. А зараз що? А зараз Польща – це економічно перспективна країна, що швидкими темпами… навіть економічну кризу пережила. Мати паспорт польського громадянина хочуть даже частина українців зараз. І не тільки з західної України.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: І навіть мають уже.

Александр СОЛОНТАЙ: Багато мають. Вчаться, здобувають там освіту, відкривають справу, перевозять туди сім’ї, купляють там нерухомість. Квартира, вибачте, там дешевша, ніж у Києві, де все в корупцію зайшло. І тому квартира така дорожча. Тобто там нормальна країна економічно, з певними стандартами. І саме головне – в цієї країни відчувається перспектива. Тобто відчувається, що в цій країні сьогодні є проблеми, але завтра вони будуть подолані, так само, як були подолані проблеми 80 і 90 років. Ми дуже близькі тут в цьому розумінні того, що за 20-30 років можна зробити стрімкий і величезний стрибок, якщо почати тут і зараз. І тому…

Кристина СУВОРИНА, ведущая: І якщо почнуть усі, а не одиниці.

Александр СОЛОНТАЙ: Риба гниє з голови. Всі ниточки корупції, з самого маленького райвідділку міліції, тягнуться наверх. Починаючи від закордонного паспорту, закінчуючи якоюсь довідкою. Те ж саме в юстиції, те ж саме пов’язано з обслуговуванням, з комунальною сферою взагалі мовчу. Тендери, закупівлі, питання витрат бюджетних коштів. Простий приклад. У нас до сих пір немає відкритого реєстру власності. І у нас до сих пір немає можливості у вас з вами, спеціалістів, які політичний аналіз роблять, подивитися видатки Державного казначейства. Ви можете зараз зайти в комп’ютер, у вас модні, сучасні і класні комп’ютери, і подивитися, скільки…

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Немає інформації.

Александр СОЛОНТАЙ: Закрита інформація. Вона є. Наші з вами податки зібрали. І ми не можемо даже подивитися, де наші гроші потрачені. Це прості, звичайні кроки, які необхідно зробити. А про децентралізацію, скільки говорилося? Ми в студії з вами говорили, в інших студіях скільки говорилося про те, щоб прийняти нарешті законодавство про місцеве самоврядування. Де воно? Його потрібно приймати. Тому що, якщо ми думаємо, що ми збудуємо олігархічну економіку за допомогою 20-10 багатих сімей, запустимо економіку України, і нагодуємо країну – це ілюзія. Такого немає ніде. Ми повинні зробити клас працюючих людей.

Кристина СУВОРИНА, ведущая: Смотрите, как интересно получилось. Мы начали говорить о возможности мира на Донбассе, а перешли к коррупции. 

Александр СОЛОНТАЙ: Це прямо пов’язані речі. Коли військовий солдат потрапляє без каски, обмундирування, бронежилета на війну, і потім у нас повертається "двохсотий" у наше місто і село, і там тепер не хочуть уже воювати, так вибачте – тут корупцією було все змащено. Спочатку він корупцією там опинився. Тому що професіонала не взяли, а взяли не професіонала. Тому що комусь не подобається, бо професіонал буде задавати дурні питання в армії. Корупція. Немає правил. Далі – не забезпечили. Кинули його туди. Знову корупція. Там частина з тієї сторони лінії фронту каже: а що Україна за держава? Держава, в якій не виконуються закони. Теж корупція. Бо це пряма ознака і доказ. Потім загинули наші хлопці. І потім вони даже частину з них не визнають як учасника АТО. Що це як не корупція? Корупція і безпорядок. Разом все в одному. Безпорядок використовується для того, щоб робити корупцію. Корупція ще більше посилює безпорядок. 

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Замкнуте коло фактично виходить. Пане Олександре, в такому разі, якщо ми говоримо про тривалий, але результативний процес, ви приводили зараз досвід Польщі, так, знову ж таки, я підкреслюю, тривалий процес. Під час цього процесу – а це може бути не один і не два роки – як вибудовувати свої стосунки з іншими країнами? Можливо, крамольно зараз буде сказати – в тому числі з Росією. Але це питання теж на часі. Тому що я особисто, наприклад, можу не купувати російський "Снікерс" або "Орбіт", який в Росії виробляється. Але є речі, які ми не можемо замінити. І ми чули новину про газ, про те, що Польща зараз має проблеми. Там недобрали вони газу і так далі. Під час цього процесу…

Александр СОЛОНТАЙ: Вони мають проблеми тільки через те, що нам хотіли допомогти насправді. Вони мають із-за реверса проблему. Але, тим не менше, навіть енергонезалежність і енергоефективність – це є наші шляхи порятунку. У нас суперенергозатратна економіка. І ми є газовидобуваюча країна. Насправді, якби ми вміли раціонально користуватися тими ресурсами, які є, але давайте повернемося до цього довгого шляху. Шлях довгий. Але це абсолютно не означає те, що в цьому шляху немає принципових переломних моментів, рубіконів. Рубікон стоїть саме зараз, коли суспільство готове сприйняти даже непопулярні реформи, непопулярні кроки, які потрібно зробити. Ці непопулярні кроки і реформи – час втрачається. Коли нова влада була після Євромайдану, вона такий шанс мала. Зараз будуть вибори до Верховної Ради, буде сформований заново Кабмін. Це буде другий шанс. Ми його або зробимо, або ми його пропустимо, і країна не матиме перспективи. Тому насправді великі надії на цей період, що зараз є. І люди будуть іти. Як пов’язаний цей Донбас, історія з виборами, історія з Євромайданом? Це насправді прямо пов’язана безпосередньо річ. У нас війна почалася, на нас напали тільки по тій причині, що переміг Євромайдан і почався європейських шлях. Якби європейський шлях не почався, ніхто би на нас не нападав. Кремль цілком задовольняла маріонетка Янукович. І те, що він будує тут країну одного собі – Янукович-баши. Його абсолютно задовольняло. Вони контролюють Януковича, а Янукович контролює країну. Як тільки ця система зруйнувалася, вони забрали Януковича до себе в Ростов, забрали Крим та Севастополь і напали на країну. Дальше. Для чого вони напали? Що, вони збираються теж безглуздо воювати просто з країною? Їм цього не потрібно так само. Росіяни – розумні і мудрі насправді люди в плані стратегії, геостратегії і геополітики. Їхня мета – зробити так, щоб ми відмовилися від європейського шляху. Їхня мета – зробити так, щоб ми не проводили економічних реформ, які призведуть до того, що на базі асоціації з Європейським Союзом ми отримаємо що – кандидатський ступінь члена ЄС. Це мета їхня. І якщо ми будемо на це піддаватися, наша країна буде завжди буфером, прикордонною обстрілювальною зоною між НАТО і Росією.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Тат цікавий момент, що під час цих от перемовин, мінських в тому числі, і перемовин по телефону між Порошенком і Путіним, постійно ті ноти, які Кремль видавав на своєму офіційному порталі, - це моменти обговорення асоціації України і ЄС. Ми ж пам’ятаємо. Мабуть, це є доказ того, про що ви зараз говорите.

Александр СОЛОНТАЙ: Їхня мета була – любою ціною зупинити.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Давайте про це пізніше, після новин. Бо Олена Чебак вже у студії.

Кристина СУВОРИНА, ведущая: И 11:46 – точное время в Киеве. Это Радио Вести – новости и максимум мнений. Олег Билецкий и Кристина Суворина. И с нами же Александр Солонтай, эксперт Института политического образования. Как мы и обещали, зачитывать вопросы, которые вы нам присылаете на короткий номер 2435. Алекс из Киева спрашивает: "Прислушиваются ли к вашим советам президент и Министерство образования? Какова ваша польза?"

Александр СОЛОНТАЙ: Образования или обороны?

Кристина СУВОРИНА, ведущая: МО.

Александр СОЛОНТАЙ: Это может быть и образования, и обороны.

Кристина СУВОРИНА, ведущая: Обороны, скорее всего.

Александр СОЛОНТАЙ: На самом деле насчет прислушивания. Приведу конкретный пример. Тут мы с вами обсуждали, я специально перешел на русский язык, статус русского языка. Правильно ли то, что в изменениях в Конституцию, которые предложил президент, обозначено реформирование отношения местной власти в вопросах языков. И прислухалися. Насправді ми дали ґрунтовну пояснювальну… Тут, в Радио Вести ми оприлюднювали з вами. Після цього я це виклав письмово, надіслали ми це до Адміністрації президента, і вони сказали: врахуємо абсолютно при наступних поправках до Конституції, бо зараз, як ви знаєте, зупинили розгляд змін до Конституції, їх немає, їх не розглядають. Будуть розглядати пізніше. І в новій редакції тексту вони цілком зрозуміли, що не може бути так, що на територіях одного і того ж самого населеного пункту різні ради регулюють мову. Мова йде, наприклад, про Маріуполь. Навколо Маріуполя є села. Там потрібна грецька мова. Не може бути так, що Донецька область вирішує їм грецьку мову. Або навпаки, що Донецька область дала їм інші мови, а вони хочуть вирішити інше. Тобто не може бути так, що одне і те ж саме питання вирішують різні органи влади. Але, звичайно, прямого контакту з президентом немає. І коли вдається достукатися, я кожен раз радію, що є конкретні речі. Вдається нечасто, але вдається насправді достукатися. До міністра оборони легше насправді. Тому що з Міністерством оборони… там є військові, а є не військові. Я до військових не лізу, бо я не військовий експерт. А там, де не військові, там є хороший і нормальний контакт. І вони обробляють, прислуховуються до тих ідей, до тих речей, які є. Але все-таки є одна велика тема, яка до сих пір дискутується. Я проти відновлення призову. Я абсолютно не розумію того, як можна виховати професіонала з того, хто не хотів бути професіоналом. Це фактично рекрут-кріпак. Людину беруть і забирають з цивільного життя, кидають в армію. Людина не хоче воювати. А з неї треба зробити професіонала. І потім він має виграти війну, відстояти нашу незалежність. Це така давня, велика дискусія, яка є. І до цієї дискусії має підключатися суспільство по-максимуму. Тому що хочемо професійну армію і безпеку – ми маємо мати туди професіоналів. А один із перших пунктів професіоналізму…

Кристина СУВОРИНА, ведущая: И тех, кто хочет этим делом заниматься, военным делом.

Александр СОЛОНТАЙ: Це добровольство. Людина повинна добровільно хотіти присвятити цьому своє життя. 

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Але в такому разі тут знову ж таки хочеться згадати економічну складову, про яку ви говорили. Бо якщо, наприклад, врахувати досвід Німеччини, там багато людей, які хочуть бути такими професіоналами. Крім іншого, там у війську вони отримують і права для автомобіля безкоштовно, можливо, навіть освіту, будь-яку. Наприклад, журналістську військову освіту. Розумієте? Крім того, мають непогані статки. 

Александр СОЛОНТАЙ: Всі апологети призовної армії завжди приводили Німеччину як приклад того, що в Німеччині призовна армія, і тому в Україні теж треба призовну, бо німці не дурні. Німці не дурні. Все добре порахували і перейшли на професійну армію. І добре порахували всі свої копієчки. Давайте подивимося чисто по-людськи. Що для України дорожче – платити професіоналу за те, що він, як ви кажете, здобуває там і бонуси в армії, чи оплачувати "двохсотий" у селі і місті, в якому сьогодні був мужчина, а завтра він не професіонал, загинув на війні чи в зоні АТО, чи як ми це називаємо? Насправді для країни дешевше значно годувати професіонала, своє військо, в той час, коли 5-7 інших мужиків заробляють ці гроші, заробляють ці податки, і знову повертаємося до теми корупції. Податки повинні розприділятися прозоро. Ми повинні бачити. Все, що є на рахунках того ж Міністерства оборони і так далі, і так далі, повинно нами бути прозоро видно. Бо зараз у нас ситуація, коли ми не маємо в Державному казначействі подивитися можливості даже сидячого садочка, в який ми дітей водимо. Батьки, які водять дітей в дитячий садочок, знають, що там є постіль, там є то, там є харчування і так далі. Покажіть, подивіться, скільки потратили – ніхто не знає. І це все до самого верха, до Служби безпеки, до Збройних сил, до МВС, до Донбасу і так далі. В результаті міфи у нас ідуть в країні. У нас годували країну міфи Януковича довгий час про те, що Донбас годує економіку країни. Немає у нас зараз Донбасу. Як вже жартують мої друзі, шостий місяць спростовуємо міф, що Донбас годує економіку України. Шостий місяць він не годує економіку України – нічого, економіка країни стоїть. Вона насправді дотувалася, ця економіка Донбасу. Але як це було подивитися? Політичні спекуляції з обох сторін. А як уникнути всіх цих політичних спекуляцій? Та відкрити державні рахунки, відкрити державні кошти. Кожен, хто сплатив податки, має бачити і знати, куди пішли його гроші, і скільки взагалі грошей сплачено, як вони є.

Кристина СУВОРИНА, ведущая: Вы говорите о электронных базах?

Александр СОЛОНТАЙ: Вони всі електронні. Їх потрібно відкрити.

Кристина СУВОРИНА, ведущая: 044-390-104-6. Сейчас будем принимать ваши звонки. Вы сможете задать вопросы.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Пару минут для этого будет. Я все-таки хотел бы еще вспомнить о голосованиях наших в социальных сетях. Вы упоминали и о языковом вопросе, и о других вопросах, которые, возможно, могли бы утихомирить ситуацию. Как раз это тот момент, который действительно сейчас обсуждается. Разные вопросы мы на этой неделе задавали. Что касается, например, особого статуса регионов. Что нужно вообще для того, чтобы пересмотреть статус, и нужно ли его вообще пересматривать, статус Донбасса. Вот таки результаты у нас получились. 57,7% - не нужно пересматривать статус этих регионов вообще. Сказали в социальной сети vk.com из тех, кто проголосовали. Необходимо пересматривать – чуть более 23%. Но предоставить экономическую и политическую автономии – так сказали 11,5. То есть фактически реформировать нужно и Донбасс, и всю страну вместе, одним скопом. Так сказали большинство. Это касается реформ таких и особого статуса. Что касается языкового вопроса, тут вообще интересная тенденция в социальных сетях, хочу вам сказать. Потому что два дня уже голосуем. Вчера 50%, чуть более того, высказались за то, чтобы не менять языковую политику вообще. То есть фактически все права соблюдаются, независимо от того, на каком языке люди говорят. За сутки такая интересная тенденции появилась. На вот это голосование в нашей группе подписалось другое сообщество – называется оно "Молодежь Украины за КПУ". И результаты сменились.

Кристина СУВОРИНА, ведущая: Понятно.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Не менять языковую политику вообще – 27%. Предоставить русскому языку статус государственного на Донбассе – 20%. Ввести русский как второй государственный – 49,1. Я про що зараз говорю? Про те, що це є якраз предмет спекуляції. Як можна його вирішити, щоб потім до цього ніколи не повертатися? Ні молоді з КПУ, ні Радио Вести, нікому взагалі.

Александр СОЛОНТАЙ: Це зміни в Конституцію, в яких кожен орган місцевого самоврядування матиме право визначати додаткову мову, крім державної. Тобто по всій території України, в усіх селах, містах, у всіх районах, у всіх городках українська мова державна за визначенням. А дальше кожне село і місто може собі додати скільки завгодно. Угорське село на Закарпатті – угорську мову плюс. Російське село на Сіверщині чи на Слобожанській під Харковом – російська плюс. Грецьке під Маріуполем – грецьку. Болгарське село в Одеській області – плюс болгарську. Румунське село в Чернівецькій області – плюс. Циганське село десь… І так далі.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Модель зрозуміла.

Александр СОЛОНТАЙ: Де потрібно, дві мови додають, три мови додають. А якщо, наприклад, населений пункт інвестиції хоче, знаєте, що вони додадуть? Англійську, китайську додадуть як додаткові. Звичайно, всю свою документацію або, наприклад, частково свою документацію переведуть на англійську мову. І зроблять так, щоб англомовна людина або бізнес-інвестор, приїхавши в цей регіон, відчував, що тут його чекають, зустрічають і так дальше. Це вже питання, знаєте, вдалості місцевого керівника на місті керувати. Треба забезпечити йому можливість. І тоді зніметься абсолютно питання. Це те, в чому ми переконували Адміністрацію президента. І мені здається, вони нас уже майже почули.

Кристина СУВОРИНА, ведущая: У нас разрываются телефонные линии.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Парочку примем. Потому что времени мало.

Кристина СУВОРИНА, ведущая: Остается всего две минуты.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Здравствуйте.

Слушатель: Алло.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Да. Вы в эфире. Как вас зовут?

Слушатель: Валерий. 

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Слушаем вопрос ваш.

Слушатель: Знаете, мне как-то очень хорошо слушать вашего гостя. Настолько все идеально по поводу профессиональной армии. У нас профессиональная милиция, у нас профессиональные пожарники. У нас как начинается заварушка, милиция разбегается.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: А вопрос в чем?

Слушатель: Зачем говорить о том, чего не может быть? 

Кристина СУВОРИНА, ведущая: А почему не может быть?

Слушатель: Да потому что не может быть. Если человек никогда в армии не служил, он не понимает о том, что… одно дело, когда человек идет добровольцев, у него отношение к другому. Профессионал идет в армию, ему платят деньги.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Так мы же об этом и говорили.

Слушатель: Нет, вы не говорили. Дело в том, что когда профессионал… на танк с гранатой не бросится. Потому что он знает, что его ждет семья. А тот, который пошел добровольцем, тут, извините, жизнь положит. И сейчас ложит жизнь и не думает о деньгах. А профессионал думает. Если ему плохо заплатили, он никогда не будет… Он бросит оружие и сдастся в плен. И потом будет ждать, пока ему жена передачу принесет.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Понятно. Мне сложно что-то говорить по поводу добровольцев. Я не имею вообще морального права об этом говорить. Потому что сам не доброволец. Я не знаю, как ответить на это.

Александр СОЛОНТАЙ: Давайте попробуем найти компромисс. По-моему, мы это и имели в виду, что мы наших добровольцев имеем возможность сделать профессионалами. Он не просто кидает гранату в танк. А мы имеем возможность его полностью обеспечить всем как профессионала. И тогда мы получаем профессиональную армию, когда там добровольцы. 

Кристина СУВОРИНА, ведущая: Когда добровольцы, которые еще и получают деньги. В общем, да, идеальная ситуация.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Конечно, хотелось, чтобы было идеально. Так не бывает никогда. Но если об этом не говорить, я не знаю.

Александр СОЛОНТАЙ: Если мы не будем строить так, как надо построить идеально… Представьте себе, что мы строим дом. Мы строим не по идеальному проекту. Мы говорим, идеально все равно не получится. Мы строим хоть как. Этот дом точно развалится. Когда мы будем строить, зная идеальный наш проект, у нас большой шанс достигнуть некоторого уровня.

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Давайте на этом и поставим три точки.

Кристина СУВОРИНА, ведущая: Спасибо вам. 

Олег БИЛЕЦКИЙ, ведущий: Только что у нас в студии эксперт Института политического образования Александр Солонтай. Мы пытались найти пути выхода из той сложившейся нехорошей ситуации. Услышимся завтра и послезавтра. У кого как получится. Это были Билецкий и Суворина. Всем пока.

Александр СОЛОНТАЙ: Дякую. До зустрічі.

Кристина СУВОРИНА, ведущая: И мира вам.

Читать все